Реферати українською » Маркетинг » Задоволеність замовників у процесі замовлення продукції ТОВ "Армада"


Реферат Задоволеність замовників у процесі замовлення продукції ТОВ "Армада"

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Курсова робота

з дисципліни Маркетингові дослідження

На тему: Вдоволення замовників у процесі замовлення продукції ТОВ ">Армада"


Запровадження

Нині, коли у країні існують ринкові відносини різним торговим підприємствам конче необхідно проводити маркетингові дослідження. Адже з допомогою маркетингових досліджень підприємства мають можливість вгадати, що ж хочуть споживачі. До того ж підприємство з допомогою проведених досліджень може виявити свої сильні й слабкі боку. Цю інформацію допоможе підприємству зайняти лідируючі позиції з боротьби з конкурентами. Також із допомогою маркетингових досліджень підприємство може спланувати свою майбутню діяльність, що дуже важливо за умов постійно мінливого попиту.

Кожному студентові маркетологу треба вміти проводити маркетингове дослідження. Цим цілям і є курсова робота.

Мета курсового проектування, як виду навчальної діяльності, є отримання практичний досвід проведення маркетингових досліджень, що включає навички планування та молодіжні організації маркетингового дослідження, навички збору маркетингової інформації та навички аналізу результатів маркетингового дослідження.

Метою згаданої наукової праці вивчення як теоретичних основ маркетингових досліджень споживачів, і отримання практичних навичок проведення маркетингових досліджень.

Досягнення поставленої мети вимагає розв'язання наступних завдань:

>1)дать визначенняМаркетинговой інформації, її класифікація, методи збору;

>2)раскрить зміст теорії маркетингових досліджень;

>3)рассмотреть основних напрямів вивчення споживачів;

4) дати коротку характеристику ТОВ «>Шелкография»;

>5)подготовить програму маркетингового дослідження для ТОВ «>Шелкография» й немислимо організувати збирати інформацію;

>6)проанализировать результати проведеного маркетингового дослідження.  

Об'єктом дослідження є замовники ТОВ «>Шелкография».

Предметом дослідження є задоволеність клієнтів у процесі замовлення продукції ТОВ «>Шелкография».

>Методологическую базу дослідження склали праці таких учених, як:Азоев Р. Л., Михайлова Є. А., Березін І. З.,Голубков Є. П., Зубець А. М. та інші. Також використовувалися матеріали періодичної преси такі, як: «Маркетинг», «Маркетинг у Росії там», «Маркетинг і маркетингові дослідження, у Росії», «Практичний маркетинг» та інші. До того ж використовувалися Інтернет ресурси.


Глава 1. Теоретичні основи маркетингових досліджень споживачів

 

1.1 Маркетингова інформація, поняття, класифікація, методи збору

Під маркетингової інформацією слід розуміти сукупність акумульованих із метою повідомлень, знань, відомостей про стан маркетингової діяльності, про оточуючої фірму маркетингової середовищі і притаманних неї процесах.

У своїй виробничо-господарської діяльності будь-яка фірма постійно отримує ще й генерує різноманітних інформацію. У цьому вся інформаційному «море» маркетингова інформація виділяється цілу низку специфічних особливостей, які можна зводити до наступному:

> обсяг необхідної інформації — дуже великі, що потребує систематизації інформації та адекватної процедури її збору (процедури маркетингового дослідження);

> цикли отримання й перетворення інформації багаторазово повторюються за певний тимчасової інтервал (інформація динамічно оновлюється через прискорення технічного розвитку, посилення конкурентного тиску, зростання чекань й жорсткості вимог з боку споживачів);

> джерела отримання різноманітні, що ускладнює діяльність зі збирання інформації; до джерел інформації який завжди можна отримати роботу регулярний доступ;

> питому вагу якісних відомостей значний, інформація слабко структурована, що створить серйозні складнощі у процесі збирання та інформації.

>Систематизация інформації дозволяє полегшити пошук джерел постачання та впорядкувати структуру баз даних. Для цього корисно використовувати класифікацію:

1. По стадіям освіти (переробки) інформації.

2. За рівнем відповідності цілям дослідження.

3. По місцезнаходженню джерела інформації щодо об'єкта дослідження.

4. По функціональному призначенню інформації.

5. По періодичності надходження інформації.

6. За рівнем стабільності інформації.

7. По виду охоплюваного періоду.

8. За рівнем охоплення досліджуваного об'єкта.

9. За характером використовуваних вимірювачів.

10. По способу сприйняття інформаціі.

11. За формою подання.

12. За регламентом надати інформацію.

Залежно від стадії освіти (переробки) виділяють неопрацьовану і оброблену інформацію.Необработанная інформація реєструється на місці виникнення б і відбиває стан об'єкта дослідження визначений час. У оброблену ж інформація перетворюється на результаті переробки нафти та аналізу їх у ракурсі заявлених цілей; тут виділяють два стану — проміжна і підсумкова.

Інформація, встановлена вперше у відповідність до поставленими цілями дослідження, називається первинної. Якщо інформація мала зібрано до проведеного дослідження, з якихось іншого, відповідно до методикою, обраної іншими дослідниками, вона належить до розряду вторинної.

Залежно від місцезнаходження джерела інформації з відношення до об'єкту дослідження інформація може бути внутрішньою і до зовнішньої. Внутрішня інформація створюється самим об'єктом дослідження, наприклад фірмою у процесі виробничо-господарської діяльності. Зовнішня інформація йде від джерел, що є поза об'єкта дослідження, однак має ставлення до предмета маркетингового аналізу.

По функціональному призначенню інформація то, можливо планової (характеризує стан об'єкта, що має бути досягнуто), облікової (характеризує вже доконані процеси), нормативно-довідкової, директивною, аналітичної.

По періодичності надходження розрізняють інформацію дискретну, епізодичну і безперервну (моніторингову).Дискретной називається інформація, яка надходить на підприємство періодично.Эпизодической вважається інформація, що надходить одноразово, приміром з результатам проведення маркетингового дослідження.Непреривной (моніторингової) називається інформація, отримувана відповідно до ритмом роботи досліджуваного об'єкта.

За рівнем стабільності розрізняють зміну,условно-постоянную і постійну інформацію.Переменная інформація характеризується випадковістю виникнення чи частоїсменяемостью своїх відомостей.Условно-постоянная інформація зберігає свою значення протягом певного періоду часу й можна використовувати неодноразово. Постійна інформація зберігає свою значення протягом тривалого часу.

По виду охоплюваного періоду виділяють ретроспективну інформацію, поточну і прогнозовану. Ретроспективна інформація характеризує стан об'єкта за минулий, зазвичай тривалий, період. Поточна інформація характеризує стан об'єкта на сучасний момент з охопленням аналізованого періоду трохи більше року. Прогнозна інформація характеризує стан об'єкта наступний період.

За рівнем охоплення досліджуваного об'єкта виділяють спільний державний та локальну (що характеризує частина об'єкта) інформацію.

За характером використовуваних вимірників інформація то, можливо класифікована як кількісна і якісна.Количественная інформація означає, що характеристика об'єкта то, можливо виміряти в числовому вираженні, цих цілей використовуються натуральні, трудові, вартісні вимірювачі. Якісна інформація означає, що характеристики об'єкта можуть бути як описи.

По способу сприйняття (кодування) інформація ділиться на звукову, візуальну (текстову, графічну тощо.) і інформацію, отримувану з допомогою нюху і дотику.

За формою уявлення інформація то, можливо:

• фонетичної (аудіозаписи, грамплатівки тощо. буд. є носіями такий інформації);

• письмовій (своєю чергою письмова інформація то, можливо рукописної, друкованої, електронної);

• іконографічної (кіно- та відеозаписи, твори образотворчого мистецтва).

За регламентом надання виділяють інформацію, надану у призначений термін чи з запиту.

Методи збору маркетингової інформації діляться на дві основні групи:

1. Кабінетні дослідження;

2. Польові дослідження.

>Кабинетное дослідження — це сукупність методів збирання й оцінювання маркетингової інформації, котра міститься у поновлюваних джерелах (статистичних даних чи звітах), підготовлених якихось іншої мети.

Кабінетні методи збору інформації спираються на вторинні джерела, тому часто називаються методами роботи з документами. Як документи виступають матеріали як вторинних (зовнішніх й наявність внутрішніх) джерел, і первинних документів: відповіді відкриті запитання анкет, матеріали фокус-груп і вільних інтерв'ю. З іншого боку, як документів розглядаються художні твори, наукові і монографічні видання, кіно-, відео-, аудіо-, фотоматеріали тощо. п.

Кабінетні методи використовуються для підготовки польового дослідження (оскільки дозволяють попередньо ознайомитися з об'єктом дослідження, галуззю), для формування робочих гіпотез, під час збирання статистичної інформації для обгрунтування вибіркових процедур, під час перевірки і інтерпретації інформації, отриманої з допомогою польових методів.

Кабінетні методи використовують і як самостійні методи збору інформації для дослідження ринку, вивченні традицій, динаміки суспільної думки щодо будь-якої проблемі, для дослідження рекламних сюжетів і стимулів, вкладених у активізацію споживачів.

Будь-яке польове дослідження передбачає участь дослідника на отриманні їм первинної інформації. Яку інформації і що не обсязі слід отримати визначається сформульованої метою дослідження. Разом про те, щоб одержати зазначеної інформації зазвичай використовуються такі методи:

• опитування;

• спостереження;

• експеримент;

• імітація.

Вибір конкретного методу залежить, передусім, від України цілі дослідження та наявності джерел необхідної інформації.

Останнім часом однією з поширених способів отримання необхідної інформації стає опитування Певного кола людей, мають безпосередньо ставлення до досліджуваної проблемі. Провести опитування — це виявити існуючі позиції опитуваних по деякому колу питань, які стосуються аналізованої проблемі.

Для проведення опитування зазвичай готуються спеціальні питання, і навіть формулюються можливі відповіді них. Якщо підготовлені питання у кожному конкретному випадку задаються над одним і тієї ж формулюваннях і опитування набуває форми вільної розмови, його прийнято називатиинтервьюированием. Якщо питання ставляться у жорстко фіксованою формі, такий опитування називається анкетуванням. Для анкетування розробляється спеціальний опитувальний бланк — анкета. У анкеті разом з зазначенням питань, зазвичай, наводяться можливі відповіді них. Це дозволяє опитуваним мінімуму витрат часу вирішити ці запитання, а досліднику спростити процес обробки зібраної інформації.Анкетние опитування проводяться як і усній, і у письмовій формах.

За рівнем охоплення опитуваних опитування діляться на:

• суцільні, коли охоплюються обличчя даної сукупності;

• вибіркові, стали охоплювати тільки п'яту частину одиниць даної сукупності.

Опитування населення вона найчастіше проводяться вибірково, оскільки організація суцільного опитування дуже трудомістка, тоді як у часто навіть неможлива і недоцільна.

По частоті проведення обстеження бувають два види:

• спорадичні — опитування окремих груп споживачів, що проводяться у разі потреби розв'язання цілком конкретної проблеми;

• панельні — багаторазові опитування одному й тому ж групи осіб.

У практиці діяльності різних фірм частіше використовуються спорадичні опитування. У водночас панельні опитування, тобто. опитування спеціально підібраних осіб, повторювані через певні інтервали, проводяться значно рідше, хоча вони найцінніші, оскільки дозволяють простежити динаміку цих процесів.

Питання анкети повинні прагнути бути зрозумілими всіх опитуваних осіб. Тому, за їх формулюванні слід вживати прості, загальновідомі слова стислі пропозиції. Питання би мало бути точними, не допускають двозначних тлумачень.

Спостереження є одне із способів отримання на вирішення сформульованої проблеми внутрішні шляхом безпосереднього аналізу поведінки окремих осіб і вивчення що відбуваються процесів.

Такий спосіб отримання має як свої переваги, і недоліки проти опитуванням. Його переваги у тому, що вона дозволяє:

• отримати необхідну інформацію об'єкт спостереження незалежно з його бажань;

• забезпечити вищу об'єктивність дослідження;

• врахувати стан довкілля;

• простежити неусвідомлене поведінка можна побачити.

Основним недоліком цього і те, що дослідник який завжди може правильно витлумачити поведінка можна побачити явищ. До того само важко забезпечити необхідну репрезентативність спостереження.

Експеримент є одні з методів отримання про досліджуваному об'єкті з урахуванням вивчення залежності одних чинників з інших. У цьому відбувається зміна однієї чи кількох параметрів при контрольованій незмінності інших.

Перевага експерименту у тому, що вона дозволяє бачити причинно-наслідковий зв'язок досліджуваних явищ. Основні недоліки — проведення експерименту вимагає значних витрат і не обгрунтованими є встановлювані дослідником обмеження.

Проведення імітації реальних процесів і явищ визначає колег і аналіз моделі, яка описує конкретну ситуацію. У такій моделі то, можливо побудовано й проведено її аналіз з засобів обчислювальної техніки. Конкретна ситуація то, можливопромоделирована і шляхом проведення ділової гри.

Перевага методу імітаційного моделювання, як і експерименту, у тому, що вона дозволяє бачити причинно-наслідковий зв'язок досліджуваних явищ. Проте великі витрати, складність, залежність від окремих припущень обмежує сферу його застосування.

 

1.2 Загальна характеристика процесу маркетингових досліджень

Маркетинг є систему ринкового управління сучасним бізнесом, передбачає, з одного боку, ретельне вивчення споживчих потреб, орієнтацію з їхньої виробництва, забезпечення адресності запропонованих ринку товарів, з іншого – передбачає цілеспрямоване й активна вплив ринку, формуванняпокупательских переваг. З вимог ринку, забезпечується управління будь-яким підприємством, що дозволяє надавати споживачам необхідну продукцію. І тому недостатньо спиратися на інтуїцію, особистий досвід, або судження фахівців. Слід також мати доступом до цікавій для інформації після ухвалення управлінські рішення.

Річ у тім, що у характер останніх значний вплив подають різноманітні чинники, більшість із яких важко передбачити. Поведінка конкурентів, наприклад, часто за межі традиційних схем. Ситуація ускладнює і тих, що систему управління маркетингом функціонує у реальному масштабі часу. Тож часто повернення до «початкових позицій» або неможливе, або поєднується зі значними витратами у зв'язку з різними обставинами і супроводжується їх відповідальністю перед клієнтами, діловими партнерами, банками.

Перелічені і ще обставини показують, що з зменшення ступеня невизначеності та ризику підприємство має розташовувати належної, об'єктивною ситуацією і своєчасної інформацією.

З загостренням конкуренції у різноманітних галузях боротьба з якості і кількість інформації посилюється. Це викликано тим, що розширення бізнесу неспроможна здійснюватися без поглиблених даних також про споживача, стані ринку, конкурентів, і навіть чинниках, які безпосередньо і непрямий вплив для досягнення підприємством поставленої мети.

Одержання її забезпечується шляхом проведення маркетингового дослідження та створення для підприємства в добре організованій маркетингової інформаційної системи (>МИС).

Необхідність створенняМИС у кожному більш-менш великої фірмі у сучасних умовах немає альтернатив.

Маркетингова інформаційна система коштує – це сукупність персоналу, устаткування, процедур і методів, що призначалася для збору, обробки, аналізу та розподілу інформації, яка потрібна на підготовки й ухвалення маркетингових рішень.

Маркетингова інформаційна система коштує перетворює дані, отримані з зовнішніх і розвитку внутрішніх джерел, в інформацію, необхідну керівників і спеціалістів маркетингових служб.

Внутрішня інформація містить даних про замовленнях продукції, обсягах продажів, відвантаженні продукції, рівні запасів, оплату відвантаженої продукції.

Зовнішню інформацію отримують з урахуванням проведення маркетингової розвідування й маркетингових досліджень.

Маркетингова розвідка є постійну діяльність, з урахуванням використання певних процедур і вибір джерел отримання, зі збирання поточної інформацію про зміні довкілля маркетингу, необхідної як розробки, і коригування маркетингових планів. Тоді як внутрішня інформація фокусується на отримані результати, маркетингова розвідка досліджує що може статися у зовнішній середовищі. Зовнішня інформація виходить із використанням формальних і неформальних процедур: шляхом вивчення книжок, газет, публікацій торгівлі, під час розмов із споживачами, постачальниками, дистриб'юторами, співробітниками збутових служб власної організації; шляхом промислового й комерційного шпигунства.

Маркетингові дослідження, у

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація