Реферати українською » Маркетинг » Формування іміджу підприємства


Реферат Формування іміджу підприємства

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Теоретичні основи формування іміджу

1.1 Аналіз поняття «імідж», лінгвістичні і психологічні аспекти

1.2 Технологічні функції іміджу

1.3 Типи іміджу

2. Аналіз і стратегія розвитку іміджу ТОВ «>Фотоshop»

2.1 Аналіз складових іміджу організації

2.2 Розробка стратегії формування іміджу організації

Укладання

Список літератури


Запровадження

Імідж фірми - обличчя організації - спеціально створений образ компанії над ринком товарів та послуг. Імідж фірми відбиває її комерційну політику: орієнтацію роботи з певні запити певного класу споживачів. Привабливий імідж компанії дозволяє їй зайняти лідируючу позицію у бізнесі. Створення іміджу - результат копіткої роботи професіоналів у сфері маркетингу, дизайну, психології, лінгвістики і реклами, PR-спеціалістів. Старанно продуманий імідж компанії формує позитивний ікону в споживачів, що стає упізнаваним, привабливим, наділеним особливим характером. Його основні графічні кошти індивідуалізації дають можливість позиціонувати компанію над ринком, знайти свого споживача чи клієнта. Турбота про імідж – ознака та розвитку організацій, прагнуть розраховувати на своє обличчя, шукаючих найоптимальніші напрями свого руху, які намагаються знайти гармонійні способи співіснування соціуму.

Сьогодні важко знайти великого політичного діяча, спеціально не звертався до іміджмейкерам. Імідж таких особистостей відшліфований мій буквально до дрібниць. Наприклад, на обличчях осіб похилого віку міміка сильніше фіксує вікові зміни, під час телепередач їх обличчя подаються на певному відстані від знімальному камери. Чи такий факт: дуже важливий фон, у якому представлена особистість. Марґарет Тетчер важко було отримати політичний зізнання у країні з настільки консервативними порядками. Тому її іміджмейкери пильна увага приділяли вибору інтер'єрів: більшість її телевиступів було знято домашній обстановці і натомістьзажженного каміна. Що суто щодо англійської класичному дусі.

Гідний імідж завжди хвилював ділових покупців, безліч професійних керівників. Пригадаємо російського підприємця Саву Морозова, Маршала Радянського Союзу І.С. Конєва, американського менеджера ЛіЯкокку. Підбір приведених імен випадковий. Це – енциклопедично освічених людей, талановиті організатори, які мають ефектом особистої чарівності. Ось чому їхній особистісне обдарування й професіоналізм, маючи «товарний» вид, користувалися величезним визнанням, що їм вирішувати багато ділові проблеми.

Мета цієї роботи – розглянути формування іміджу.

Завдання:

- розглянути теоретичні аспекти формування іміджу;

- розробити стратегію формування іміджу для конкретної організації.


1. Теоретичні основи формування іміджу

1.1 Аналіз поняття «імідж», лінгвістичні і психологічні аспекти

Термін «імідж» у російському лексиконі почав активно використовуватися приблизно від середини 90-х минулого століття; на початку переважно у політологічній області у контексті «імідж політика» («в нього імідж мудрого політика», «від цього політика доброму іміджу», «імідж цього політика залишає бажати кращого», «необхідно, доки почалася передвиборний, попрацювати її іміджем»). Сьогодні термін «імідж» використовується як можна застосувати до політикам, як можна застосувати до людині взагалі, до іншим об'єктах («імідж цього продукту», «імідж банку») і явищам («імідж освітньої системи у Росії…»), хоча деякі автори вважають, що правомірно стверджувати, що «імідж» співвідносимо тільки з особистістю, тому некоректно говорити про імідж якихось неживих предметів. Швидше за все, що це - досі відзвук на той час, коли про імідж говорили лише у з політиками, з людьми.

Слово «імідж» походить від англійського «>image», яке, своєю чергою, походить від латинського «>imago». У англійській слово «>image» має одне, бо як мінімум, п'ять значень («образ», «статуя (ідол)», «подобу», «метафора», «ікона»); у своїй частіше у англійської промови слово «>image» вживається у значенні «образ».

У англомовних країнах у професійної літературі, присвяченій проблемам формування іміджу, термін «>image» вживається у значенні, що можна було б сформулювати так: «свій відбиток у психіці людини у вигляді образу тих чи інших характеристик об'єкта чи явища». І це означає, термін «>image» професіоналами інтерпретується як «образ», зрозумілий як сукупність як «матеріальних» («видимих») характеристик об'єкта, а й «ідеальних» («не видимих») його характеристик.

Нині у російській (зокрема і у фаховому) цей термін використовується:

- по-перше, в словосполученнях, де дається на запитання «імідж - чий?»: «Це політика імідж порядну людину»; «Імідж цього банку залишає бажати кращого»; «Імідж Росії у деяких країн світу дуже позитивний»; «Імідж соціалізму як громадської системи останнім часом у світі явно потьмяніло»; у разі «політик», «банк», «Росія» є прототипами іміджу;

- по-друге, в словосполученнях, де дається на запитання «імідж - хто має?»: «імідж цього політика у пенсіонерів дуже позитивний, тоді як у наукової інтелігенції - навпаки, негативний»; «імідж цього товару, сформований у нових українців, дуже позитивний»; тут групи людей, «наукова інтелігенція», «нові українці» є групами носіїв іміджу чи - аудиторією іміджу.

Отже, слід розрізняти висловлювання: «імідж - чий?» і «імідж - хто має?». Не можна сказати якесь конкретному іміджі, якщо ні відповіді ці запитання: про імідж кого йдеться, про іміджі хто має йдеться.

Нині у вітчизняній літератури й практиціимиджмейкинга термін «імідж» інтерпретується настільки, деякі форми його вживання навіть фахівцями у сфері іміджелогії нерідко суперечать одна одній.

>Имиджелогия – наука і мистецтво у тому, як надати виглядом людини ефект особистої чарівності, як опанувати умінням «світитися» людям. Не всі є її володарями. Ось чому багато люди здобули інтерес до іміджелогії, намагаються створити привабливий індивідуальний образ. Без нього не було досягти великих б у будь-який діяльності, не розраховувати на впевненості у своєму становище у сім'ї, спілкування з колегами.

Імідж – якесь збільшувальне скло, що дозволяє проявитися найкращим особистісним і до ділових якостей людини, привнести на повсякденну спілкування комфорт, створювати оптимістичне настрій. Діяльність педагога, лікаря, працівника сервісу немислима і їх доброзичливого образу. Керівнику дуже складно стати магнетично привабливим, але ще більший клопіт в одного, хто прагне таким бути.

Короткий психологічний словник визначає імідж як «>стереотипизированний образ конкретного об'єкта, що у масовій свідомості. Зазвичай, поняття іміджу належить до людини, а може також поширюватися визначений товар, організацію, професію, і т.д.»

Фахівці з соціології права трактують цю категорію як «узагальнену, емоційно забарвлену у громадському і особистим свідомості форму відображення правової неминучого у вигляді комплексу поглядів на законах і методи соціально-правового впливу.

Фахівець у сфері соціології управління і іміджелогії В.М. Шепель дає таке визначення: «Імідж – індивідуальний образ чи ореол, створюваний засобами масової інформації, соціальною групою чи власними силами особистості цілях притягнення до собі уваги».

>Маркетолог Ф.Котлер визначає імідж як «сприйняття компанії її товарів суспільством».

Фахівець у сфері менеджментуО.С.Виханский дає загальне визначення іміджу: «Імідж явища – це стійке уявлення про особливості, специфічних якостях і рисах, притаманних цього явища».

Г.Б.Зверинцев, спеціалізуючись із розробці комунікативних технологій, під іміджем розуміє «щодо стійке уявлення якесь об'єкті».

Не претендуючи абсолютну безперечність, пропонуємо таке визначення іміджу: Імідж – це своєрідний синтетичний образ, який складається у свідомості нашого народу щодо конкретної особи, організації, або іншого соціального об'єкта, містить у собі значний обсяг емоційно забарвленою інформацію про об'єкті сприйняття й спонукає до визначеному соціальному поведінці.

З зростанням значення інформаційних компонентів у суспільства (майбутні цивілізації вже називають інформаційними) підвищуються вимоги до формування іміджу. Він стає повноцінним інформаційним продуктом, а чи не просто чином, заснованим тільки емоційному сприйнятті. Робота з нього спиратиметься на об'єктивних закономірностей і процеси, цим дедалі більше наближаючись до науки і віддаляючись від мистецтва. Тому, мабуть, годі було трактувати імідж як виключно ірраціональне засіб впливу, як це робить, наприклад, Т. Грінберг. Інакше ми виявилися позбавленими можливість керувати іміджем на серйозних підставах. Хоча аналізованих поняття увійшло науку і повсякденний ужиток недавно, але це означає, що «управлінням враженням», люди й не займалися раніше. Існує думка, що першим «іміджмейкером» вважатимуться біблійного Аарона – первосвященика єврейського народу, брата по висвячення пророка і законодавця Мойсея. Через недорікуватості Мойсея Аарон мав казати замість нього перед народом, тому, й названо Богом вустамиМоисеевими і пророком його.

1.2 Технологічні функції іміджу

>Межличностной адаптації. Завдяки правильно обраному іміджу можна швидко ввійти у конкретну соціальне середовище, привернути увагу, оперативно встановити доброзичливе ставлення.

>Висвечивания кращихличностно-делових якостей. Слушний імідж дає можливість зорово уявити найпривабливіші рис людини, дозволяючи стичним з нею людям пізнавати саме ця риси, викликають симпатію чи добре розташування.

>Затенения негативних особистісних характеристик. З допомогою макіяжу, дизайну одягу, аксесуарів,прически тощо. можна відвернути від тих недоліків, які має людина.

Організація уваги. Привабливий імідж мимоволі притягує себе людей, він імпонує їм, тож вони психологічно легше розташовуються до того що, що він каже, або демонструє.

Подолання вікових рубежів. Мистецьки володіючи технологією самопрезентації, що конкретно проявляється у вдалому виборі моделей поведінки й виконанні різних ролей, можна комфортно почуватися спілкуванні з людьми різного соціального стану та професійного статусу, не сковуючи себе «комплексом» власного віку.

Знання технологічних функцій іміджу пропонує широкого практичного його використання.Сошлемся одне з висловлювань Наполеона: «Я буваю то лисом, то левом. Весь секрет управління у тому, аби знати, коли треба бути що тим чи іншим».

Отже, імідж – цеполиметрическое явище, функціонал якого різноманітний. Головне призначення – досягти ефекту особистого тяжіння. Хто у повною мірою володіє функціями іміджу, тому властиво такий стан, що називається магією розташування. Акцент на практичному значенні іміджу відрізняє наше розуміння її й призначення від закордонних підходів.

Імідж буває надбанням конкретної особи, і навіть груповим, як, наприклад, імідж фірми чи державної структури. Зазвичай, імідж – дуже позитивний. Разом із цим у життя чимало фактів, коли особистість бере на озброєння епатажні моделей поведінки, цим, привертаючи до собі увагу людей, одержуючи доступом до засобам масової інформації.

На жаль, є чимало людей, які недооцінюють роль іміджу діловому успіху, хоча відомо, що «добре ім'я» завжди має людей до того що, хто має позитивну репутацію. Якщо прийняти це до увагиетнопсихологическую особливість росіян (мають на увазі схильність до легені сприйняттю чуток), то, очевидно, що привабливий імідж підприємницької структури буде потужним рекламним чинником і як людина природним умовою розташування клієнтів до співпраці з ній.

Під час розробки іміджу, приміром, підприємницької структури, складається концепція її ділових намірів, старанно прописуються кадрові і техніко-економічні характеристики, спонсорські і меценатські можливості. Потім створюється технологія презентації підприємницької структури для «очей і вух» партнерів і клієнтів, для відтворення позитивного «соціального відлуння». При реалізації проекту використовуються реклама (особливо старанно готуються прес-релізи ЗМІ), методи «паблік рілейшнз», дизайнери для внутрішнього і зовнішнього облаштування офісу.

Особливу увагу надається підготовці персоналу щодо вміння виробляти приємне вразити ділових партнерів і клієнтів.Организуется спеціальна робота з освоєння правил службової етики й ділового етикету, проведення брифінгів і переговорів. У процесі такого роботи непоодинокими є факти, коли фірми звертаються до іміджмейкерам з проханням створити «Кодекс професійну честь» співробітників, провести серію практикумів, навчити технологіям протокольного спілкування.

При формуванні іміджу будь-який структури особиста відповідальність покладається, передусім, її керівників. Саме тому є доцільним з адміністраторами практичні заняття з підготовки й вимову спічів, по прийому відвідувачів на своєму кабінеті, але спілкуватися з персоналом, для відпрацювання моделей поведінки в відрядженнях, щодо виконання вимог до свого зовнішнім виглядом. Іноді іміджеву підготовку по особливої програмі проходять «виїзні» дружини керівників. Як свідчить нинішній практика, інвестиції, витрачені ці заходи, справджуються.

 

1.3 Типи іміджу

Доцільно розділяти імідж на:

1. корпоративний (імідж компанії, фірми, підприємства, установи, політичну партію, громадської організації тощо.);

2. індивідуальний (імідж політика, бізнесмена, артиста, керівника, лідера громадського руху, і т.п.).

Зміст і механізми формування цих іміджів будуть різні, але де вони пов'язані.

І те в іншому разі, тобто. стосовно організації та індивіду (особистості), можна говорити імідж зовнішньому і внутрішньому. Зовнішній імідж організації – це її образ, уявлення неї, її у зовнішній, оточуючої її середовищі, у свідомості «контрагентів» цієї організації – клієнтів, споживачів, конкурентів, органів влади, ЗМІ, громадськості. Зовнішній імідж індивіда складається із різних форм вербального, візуального, етичного, естетичного висловлювання й поведінки, а суб'єктом є людей, які вступають із ним саме в прямій чи опосередкований контакт.

Дослідники пропонують три можливих підходи до класифікації іміджу: функціональний, у якому виділяють різні його типи, з різного функціонування; контекстний, у якому ці типи перебувають у різних контекстах реалізації; порівняльний, у якому порівнюють близькі іміджі.

Ф.Джевкинз, прибічник функціонального підходу, пропонує такі типи іміджу:

- Дзеркальний – імідж, властивий нашому уявленню себе.

- Поточний – варіант іміджу, характерний погляду із боку.

- Бажаний – тип іміджу відбиває чи до чому ми намагаємося.

- Корпоративний – імідж організації у цілому, а чи не якихось окремих підрозділів чи результатів її роботи.

-Множественний – варіант іміджу утворюється під час наявності низки незалежних структур замість єдиної корпорації.

>Контекстний підхід до іміджу означає, що він має носити цілісний, узгоджений характер, враховувати умови реалізації, а окремі риси – не суперечити одна одній. Системний характер іміджу дозволяє за однією видимої межах викликати у масовій свідомості супутні характеристики. У цьому необов'язково ставити завдання завоювання загальної любові.

Англійська дослідниця Еге.Семпсон, говорячи про особистісному іміджі, виділяє залежно від поєднання зовнішніх та міністр внутрішніх чинників три виду іміджу: самоімідж, сприймалася імідж і необхідний імідж. Ця типологія відбиває погляд на імідж із різних позицій: із боку свого «я» і з боку іншим людям, із боку реалій і з боку бажань.

>Самоимидж випливає

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація