Реферати українською » Маркетинг » Товарне забезпечення. Рентабельність торгового підприємства


Реферат Товарне забезпечення. Рентабельність торгового підприємства

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

1. Формування й розрахунки товарного забезпечення та закупівлі товарів на оптових підприємствах

2. Поняття рентабельності торгового підприємства міста і методи її оцінки

Завдання 1

Завдання 2

Список використаних джерел


1. Формування й розрахунки товарного забезпечення та закупівлі товарів на оптових підприємствах

Методика аналізу товарних запасів ітоварооборачиваемости в оптову торгівлю аналогічна методиці аналізу цих показників в роздрібному ланці. Особливістю аналізу товарних запасів у оптовому ланці є використання під час розрахунків обсягу оптового обороту, відбиває лише реальний рух товарів через склад. З метою забезпечення зіставності економічного аналізу дослідження товарних запасів у оптовому ланці виробляється у вільних роздрібні ціни.

Аналіз товарних запасів у оптової організації ввозяться наступному порядку:

приведення фактичних товарних запасів у оптовому ланці в такий же краєвид з нормативом шляхом вирахування їх суми товарних запасів сезонного зберігання (якщо вони наявні);

порівняння наведених товарних запасів з нормативом й визначення відхилень від нормативу у сумі й у днях. Відхилення від нормативу в днях розраховуються шляхом розподілу відхилень у сумі одноденний плановий оптовий оборот;

проведення порівняльного аналізу товарних запасів у оптовому і роздрібному ланках, і навіть оцінка їхньої стану загалом торгової організації;

кількісну оцінку впливу чинників, визначальних стан і надасть динаміки розвитку товарних запасів у оптовому ланці;

розрахунок і аналіз оборотності товарних запасів у оптової організації, кількісну оцінку впливу чинників, її визначальних;

виявлення шляхів прискорення оборотності, нормалізації й оптимізації товарних запасів у оптову торгівлю.

Аналіз товарних запасів у оптовому ланці проводиться як і розрізі кварталів, і навнутриквартальние дати. При аналізі товарних запасів навнутри-квартальние дати їхній розмір зіставляється із нормативом поточного кварталу.

Динаміка суми товарних запасів аналізується у взаємній ув'язці з динамікою оптової реалізації. Умовою їх раціонального співвідношення є випередження темпи зростання оптового товарообігу над темпами зростання товарних запасів.

Аналіз товарних запасів проводиться загалом оптової організації, і навіть зоною її обслуговування. Доцільно у поступовій динаміці вивчати співвідношення частки товарних запасів у оптовому ланці й у роздрібної мережі зони його обслуговування. Збільшення частки товарних запасів у оптовому ланці слід оцінювати позитивно за умови виконання плану і зростання роздрібного товарообігу зони обслуговування, оскільки концентрація більшу частину товарних запасів у опті дозволяє оперативніше маневрувати товарними ресурсами.

Аналіз товарних запасів рекомендується доповнювати аналізомтоварооборачиваемости. У оптову торгівлю цей показник доцільно розраховувати з оптової організації та загалом зоні її обслуговування. У цьому фактичнатоварооборачиваемость в днях загалом зоні обслуговування оптової організації обчислюється шляхом розподілу середніх товарних запасів у опті і роздробі протягом року (квартал, місяць) на одноденний фактичнийкредитуемий товарообіг роздрібної торгівлі.

Особливу увагу приділяютьфакторному аналізутоварооборачиваемости, оскільки її результати можна покласти основою пошуку шляхів прискорення оборотності й оптимізації товарних запасів у оптовому ланці. І це своєю чергою є неодмінною умовою зміцнення конкурентних позицій оптових організацій.

До чинників, впливає натоварооборачиваемость в оптовому ланці, ставляться: організація та частота завезення товарів, обсяг їх оптової реалізації, асортиментна структура оптового товарообігу.

Що стосується діяльності оптових організацій споживчій кооперації цікавить розрахунок впливу структури оптового обороту на показниктоварооборачиваемости.

Алгоритм розрахунку впливу даного чинника можна у порядку:

визначення структури оптового обороту оптової організації за базисний (Зпро) і звітний (З1) періоди;

визначення відсоткових чисел по укрупненої товарної структурі оптового товарообігу шляхом множеннятоварооборачиваемости за базисний період (Тпро) на структуру оптового обороту за звітний період (З1);

розрахунок підсумкового відсоткового числа шляхом підсумовування відсоткових чисел по укрупненим товарних груп;

визначення впливу структури оптового обороту на показниктоварооборачиваемости (±>Тз):

.

Методика аналізу товарних запасів ітоварооборачиваемости у межах товарних груп аналогічна методиці аналізу цих показників з загального обсягу.

Аналіз запасів у розрізі товарних груп необхідно проводити у взаємній ув'язці зі станом товарних запасів у роздрібній торговій мережі зони обслуговування, що дозволяє приймати оперативні рішення з управлінню запасами товарів.

Розвиток оптового товарообігу супроводжується його товарним забезпеченням, формалізована представленим сумою надходження товарів у оптова ланка та його запасами початку періоду. Аналіз надходження товарів у оптова ланка проходить за джерелам надходження товарів хороших і конкретним виробникам. Його методика передбачає розрахунок наступних аналітичних показників:

відсотка виконання плану і динаміки суми поставок;

рівномірності і ритмічності виконання поставок товарів;

дотримання асортименту і забезпечення якості надходження товарів.

На на заключному етапі виробляється балансова ув'язка показників оптового товарообігу і його аналіз з огляду на те, що його завданням оптових організацій є безперебійна постачання товарів у роздрібну мережу.

Отже, за умов ринкової конкуренції задля забезпечення прибуткову роботу оптового ланки економічний аналіз оптового товарообігу та її показників набуває особливої значимості.

Головна мета планування товарних запасів у оптову торгівлю є забезпечення достатнього розміру товарів у оптовому ланці для безперебійного постачання роздрібній торговій мережі. Відповідно до функціональним призначенням оптової торгівлі необхідно збільшувати частку товарних запасів у оптовому ланці. З іншого боку, обгрунтоване розміщення товарних запасів між оптовим і роздрібним ланками вимагає комплексного підходи до їх планування, що також передбачати раціоналізацію товароруху. Найважливішим етапом планування товарних запасів у оптовому ланці був частиною їхнього нормування. Оптові організації повинні розробляти нормативи товарних запасів у розрізі товарних груп, потім у цілому в організації.

До основним методам нормування товарних запасів у оптовому ланці слід віднести:

>опитно-статистический;

нормування товарних запасів з урахуванням їхньої середньорічної зміни (застосовується у разі поступального розвитку торгових організацій оптового ланки);

нормування товарних запасів з їхніх еластичності;

нормування товарних запасів з допомогою індексного методу;

економіко-математичні методи;

метод техніко-економічних розрахунків.

У фундаменті економічної практиці метод техніко-економічних розрахунків є найдостовірнішим, хоча й виключає низки труднощів щодо нормативу.

Норматив товарних запасів по конкретної товарної групі, прогнозований методом техніко-економічних розрахунків, визначається за такими елементам з допомогою формули:

М = М + (П / 2),

де М - норматив товарних запасів по конкретної товарної групі,дн.;

М - мінімальний запас, до складу якого запас в днях, яким враховуються все складські операції (У); резервний запас першого виду у разі нерівномірності завезення товарів (>РЗ1); резервний запас другого виду у разі підвищеного попиту (>РЗ2), тобто

М = У +PЗ1 +РЗ2.

Розмір резервних запасів визначається розмірі 20 - 25% від частоти завезення товарів у оптові організації; П - середній запас поточного поповнення. За товарами простого асортименту він дорівнює половині терміну частоти завезення (П / 2), з товарів складного асортименту запас поточного поповнення розраховується з урахуванням коефіцієнта комплектності поставок () за такою формулою:

М = М + (П / 2)k.

Норматив товарних запасів у суми на оптовому ланці визначається шляхом множення розрахованих нормативів товарних запасів у днях на одноденний плановий оптовий товарообіг.

Заключним етапом планування оптового товарообігу є розрахунок його товарного забезпечення й визначення джерел надходження товарів у оптову організацію. Розрахунок токарського забезпечення оптового товарообігу може здійснюватися в натуральних і вартісних показниках.

>Товарное забезпечення плану оптового товарообігу визначається з формули балансовою ув'язування:

Ззв + Ппро = ОТО + Здо + Пв,

де ОТО - оптова реалізація товарів, р.;

Ппро - надходження товарів у оптова ланка, р.;

Ззв, Здо - товарні запаси початку і поклала край періоду в оптовому ланці, р.;

Пв - інше вибуття, р.

Плани товарного забезпечення оптового товарообігу встановлюються рік і уточнюються щокварталу з урахуванням змін - у обсягах надходження товарних ресурсів.

Отже, балансова взаємозалежність показників оптового товарообігу дозволяє запланувати як величину оптової реалізації, а й об'єм і структуру закупівлі, і навіть надходження товарів у оптові організації у розрізі їх придбання.


2. Поняття рентабельності торгового підприємства міста і методи її оцінки

Прибуток виявляється у абсолютної сумі, яка показує, наскільки ефективна діяльність організації. І тому використовують відносний показник прибутковості господарську діяльність - рентабельність. Рентабельність називають синтетичним показником, відбиваючим чимало сторін діяльності торгових організацій за певного періоду і що характеризує ефективність, прибутковість використання ресурсів немає і поточних витрат.

Оцінка рентабельності проводиться за допомогою численних показників, котрі визначаються як відсоткове співвідношення прибутку до роздрібному товарообігу, основних засобів, оборотних коштів, фонду зарплати, функціонуючому капіталу, економічним ресурсів, поточним затратам. Окремі йдуть на оцінки поточного становища організації, інші - під час проведення динамічного і порівняльного аналізу показників рентабельності.

Показники рентабельності представляють приватне від розподілу двох величин. Численні варіанти чисельника виникають при поєднанні прибутку коїться з іншими елементами бухгалтерської звітності. Дуже різноманітні і варіанти знаменника. Є кілька десятків способів калькуляції рентабельності, дуже різних за своєму завданню та за якістю.

У виконанні вітчизняної торгівлі рентабельність торгівлі (Р) прийнято обчислювати як відсоткове співвідношення прибутку (П) обсягу роздрібного товарообігу (>РТО):

.

Такий методичний підхід залежить від того, що у економічному плані роздрібний товарообіг і прибуток є кінцевими результатами діяльності торгових організацій. Зручність цей показник обгрунтовується і тих, що позаяк практично рівні доходу реалізації і витрат у обчислюються також до обороту, то в такий спосіб досягаєтьсясоизмеримость відносних величин прибутку, прибутків і витрат.

У зарубіжній практиці показник рентабельності товарообігу є й дуже значимим. Становище організації на ринку визначається з урахуванням цього показника, що про ступеня міцності її фінансового становища.Товарооборотом вважається прибуток від продажів за мінусом податків. Для підрахунку рентабельності в чисельник поміщається чистий прибуток. Коефіцієнт прибутковості продажів характеризує частку чистий прибуток в товарообігу. У Міністерство торгівлі щорічно публікує даних про середніх показниках чистої рентабельності продажам за кожної галузі й великим торговим фірмам, компаніям.

Використання одного показника не сприяє повноцінному аналізу діяльності організацій. Недоліки й гідності властиві кожній з показників рентабельності. Що ж до недоліків, всі вони усуваються з урахуванням застосування системи показників.

Серед економістів немає єдиної думки про систему показників рентабельності торгівлі. Найчастіше використовується наступна система показників.

Як узагальнюючих виступають показники рентабельності,рассчитиваемие стосовно всім ресурсів (економічним потенціалом) і поточним затратам (видатках у).

Рентабельність економічних ресурсів (Ре. р):

,

де П - прибуток за звітний період, р.;

ОФ - середньорічна вартість основних засобів, р.;

ОС - середньорічна вартість оборотних засобів, р.;

>РОТ - Витрати оплату праці, р.;

ОФ + ОС +РОТ - вартість економічних ресурсів (ЕР), р.

Рентабельність функціонуючого капіталу (господарських коштів) (Рф. до):

,

де ОФ + ОС - функціонуючий капітал, р.

Рентабельність поточних витрат (Рр):

,

де Р - Витрати реалізацію товарів, р.

Показник рентабельності, обчислений як ставлення прибутку від суми вкладених коштів, показує, який прибутку посідає вкладені кошти, тобто віддачу від витраченого капіталу.

>Исчисление прибутку на відсотках видатках у необхідна за першу чергу для порівняння витрат з грошовими накопиченнями. У поточних витратах торгівлі відбиваються як власні спожиті ресурси, а й ресурси інших сторонніх організацій (наприклад, транспортні витрати). Цей принцип діє і народногосподарському рівні, у будь-якій галузі. Отже, показник рентабельності поточних витрат повніше відбиває ефективність використання власних і орендованих ресурсів (видатки які позначилися в тарифах, ставках).

Проте за порівняльного аналізу рентабельності поточних витрат торгівлі, і промисловості слід коригувати витрати торгівлі шляхом підсумовування витрат у, управлінських витрат і собівартості реалізованих товарів для порівнянності до витрат промислових галузей. Така пропозиція обгрунтовується складом поточних витрат промисловості. У собівартість вироблену продукцію включена вартість закуповуваного сировини й матеріалів, тоді як і витрати па реалізацію вартість закуплених для реалізації товарів не входить.

Узагальнюючі показники конкретизуються приватними показниками рентабельності основних засобів, оборотних засобів, трудових ресурсів, котрі характеризують рентабельність окремих видів ресурсів.

Рентабельність основних засобів (Рпро. ф) і. оборотних засобів (Рпро. з):

,

.

Рентабельність витрат на оплату праці (Р>РОТ),%:

.

У чисельнику залежно від поставленої мети можна використовувати прибуток за звітний період, прибуток від, чистий прибуток.

Як фінансового результату в оцінці рентабельності можна використовувати й показник потоку готівки. Показник цікавий як загальна сума коштів, яку організація залишає в руках та "використовує фінансування інвестицій, виплату дивідендів й створення резервних фондів.

Гаданий порядку розрахунку за умов вітчизняного обліку: сума чистого прибутку амортизації основних засобів:

>ПН = Пгод + А,

деПН - потік готівки;

Пгод - чистий прибуток, р.;

А - амортизаційні відрахування на складі витрат у, р.

Амортизаційні відрахування, хоч і враховуються спочатку у витратах у як витрати, в організацію зрештою є джерелом коштів.Поступившая у складі доходу реалізації товарів амортизація сутнісно є "компенсацією" організації сама собі за раніше вироблені Витрати придбання основних засобів і нематеріальних активів. Амортизаційні відрахування проходять по активу балансу, але організація може використовувати у різних цілях.

Завдання 1

>Рассчитать витрати на статті "Відсотки користування банківським кредитом".

Плант/об роком встановлений у розмірі 47800 млн. крб. Середній рівень торгових надбавок - 21,8% дот/об, рівень витрат за доставці товарів 1,8%, норма товарних запасів - 30 днів. Пайова участь власні кошти газу в оплаті товарів - 50%, річна ставка банку за кредит - 60%.

Рішення:

>Определим:

1) норматив товарних запасів у сумі на запланований рік:

47800 млн. крб. / 360дн. 30дн. = 3983,3 млн. крб.

2) норматив товарних запасів у сумі на запланований рік у собівартості:

(3983,3 млн. крб. (100 - 21,8 + 1,8)) / 100 = 3186,6 млн. крб.

3) суму під товарні запаси з урахуванням розміру власних оборотних засобів їхнього фінансування:

3186,6 млн. крб. 0,5 = 1593,3 млн. крб.

4) суму за 57-ю статтею "Відсотки користування кредитом" в планованому року:

1593,3 млн. крб. 60/100 = 956 млн. крб.

5) рівень видатків за статтею "Відсотки користування кредитом" в планованому року:

956 млн. крб. / 47800 млн. крб. 100 = 2%.

Завдання 2

Визначити відпускну і роздрібну ціну

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація