Реферати українською » Маркетинг » Маркетинг - одна з систем управління підприємством


Реферат Маркетинг - одна з систем управління підприємством

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

 

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

1 МАРКЕТИНГ ЯК СИСТЕМА УПРАВЛІННЯСБЫТОВОЙДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ОРГАНІЗАЦІЇ

2 СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ

3 УПРАВЛІННЯПРОЕКТАМИ

4КОНТРОЛЛИНГ

>ЗАКЛЮЧЕНИЕ

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

 

Система менеджменту - це систему управління людьми і технічними засобами, як об'єктами управління, задля досягненняпредопределенних цілей даними об'єктами управління. Сучасні системи менеджменту в організаціях складаються з наборів системам управління по визначеному ознакою, приміром з типу керованої системи. Поділ системи менеджменту організації сталася на кілька складових системам управління здійснюється з метою зменшення комплексності загального управління і підвищення керованості які утворилися підсистем. Якість управління всієї організацією часто від рівня взаємодії даних (роздільних) системам управління під час досягнення наших спільних цілей.

Систему керування (система менеджменту) цілої організації розробляється з урахуванням специфіки організації. Ключовими аспектами розробки системам управління є такі:

· Місія і бачення організації

· Оперативні, тактичні і стратегічні цілі (завдання) організації (системи управління)

· Правильний вибір ключових показників ефективності (>KPI) для моніторингу та якісного аналізу процесу досягнення поставлених стратегічних завдань

· Структура процесів виробництва або ж послуги

· Організаційна структура співробітників і підрозділів

· Наявність і якість систем інформаційного забезпечення

· Знання відповідних методів теорії прийняття прийняття рішень та дослідження операцій

·Учет специфіки управління персоналом

· Дотримання фінансового рівноваги організації

Системи управління можуть бути допомоги у прийняття рішень управлінцям і може бути "котрі ухвалюють рішення" отже ">прописивающими" дії управлінців, за стандартного на виконанні.

 Необхідно як і відзначити, що якісні системи менеджменту мають достатню наукову обгрунтованість їхнього "економічних алгоритмів", спираючись у своїй більш фундаментальні науки як математика, статистика та колективна психологія, і навіть на інформатику,економетрику, на дослідження операцій, на теорії ігор й прийняття прийняття рішень та інші фундаментальні наукові теорії та науки. При реалізації в організаціях систем менеджменту, які науково обгрунтовані на практиці випробувані, основне завдання не втратити ключові моменти їх фундаментальної обгрунтованості.

Системи менеджменту як і немає право ігнорувати законодавчу базу, що дуже інтенсивно регулює практично всі галузі діяльності організацій, як юридичної особи у суспільстві.

Дораспространенним системам управління (комерційними) організаціями можна віднести: маркетинг, система менеджменту якості, управління проектами іконтроллинг.

Крім вищезгаданих усталених систем менеджменту є безліч ще більше спеціалізованих системам управління, як-от: фінансового менеджменту, управління персоналом, управління ризиками тощо. У своїй роботі ми розглянемо найпоширеніші системи управління.

Отже мета роботи – дати характеристику і описати застосування менеджерами організації таких системам управління, як: маркетинг, система менеджменту якості, управління проектами іконтроллинг.


1 МАРКЕТИНГ ЯК СИСТЕМА УПРАВЛІННЯСБЫТОВОЙДЕЯТЕЛЬНОСТЬЮ ОРГАНІЗАЦІЇ

Маркетинг — одне з системам управління підприємством, передбачає ретельний облік процесів, що відбуваються над ринком до ухвалення господарськихрешений[1].

Мета маркетингу — створити умови для для пристосування виробництва до суспільного попиту, вимогам ринку, розробити систему організаційно-технічних заходів із вивченню ринку, інтенсифікації збуту, підвищенню конкурентоспроможності товарів для одержання максимальних прибутків.

Основні функції маркетингу: вивчення попиту, питань ціноутворення, реклами й стимулювання збуту, планування товарного асортименту, збуту і видача торговельних операцій, діяльність, що з зберіганням, транспортуванням товарів, управліннямторгово-коммерческим персоналом, організацією обслуговуванняпотребителей[2].

Маркетинг передбачає як вирішення питань щодо пасивної завдання докладного й докладного вивчення вимог споживачів до товару і адаптацію до них своєї продукції, а й активної завдання з формування та стимулюванню попиту товар із збільшення обсягу продажу, підвищення їхньої ефективності і загальної прибутку. Саме цій меті покликана відповідати діяльність із просування товару над ринком у складі комплексу маркетингу.

Просування товару над ринком – будь-яка форма повідомлень, використовувана фірмою для інформації, переконання чи нагадування про своє товарах або про саму фірму.

Традиційно за структурі просування виділяють такі його види: рекламу, особисту продаж, пропаганду і стимулювання збуту:

>   Реклама – будь-яка платна форманеличного уявлення послуг і фірм (наприклад, від імені відомого спонсора), котра готує активного і потенційного покупця до купівлі.

>   Особиста продаж – вид просування послуги над ринком, являє собою усне уявлення товару під час розмови з однією або кількох потенційними покупцями з метою здійснення продажу.

>   Пропаганда – вид просування послуги над ринком, являє собоюнеличное інеоплачиваемое (наприклад, спонсором) стимулювання попиту послугу у вигляді поширення нього й про фірмі комерційно важливих відомостей (наприклад, у засобах масової інформації).

>   Стимулювання збуту – вид просування послуги над ринком, являє собою систему спонукальних заходів і прийомів, які мають, зазвичай, короткочасний характері і вкладених у заохочення купівлі або продажу послуги.

4. Збут одна із елементів комплексу маркетингу. У межах цього напряму маркетингової роботи вирішуються питання, пов'язані з типу збутової мережі, організацією каналів збуту та їх поєднання в усьому асортименті своєї продукції, вибором посередника, і т.д. При виборі способу доведення виробленого товару до споживача важливо домогтися організації оптимальної системи збуту, які забезпечують ефективність продажів готової продукції.

Існує безліч способів доведення товару до кінцевого споживача. У цьому можливо використовувати фірмові магазини виробників, мережу роздрібної торгівлі, оптові та дрібногуртовісклади-магазини, офіційних дилерів фірми чи незалежних дилерів, діючих над ринком.


Напрями вивчення елемента комплексу маркетингу:

Елемент комплексу маркетингу

Напрями вивчення елемента комплексу маркетингу

Товар

(>1P -Product)

· Критерії формування асортиментного пропозиції при різної динаміці ринку

· Процедури розробки нового товару

· Елементи марочної політики

· Рішення по упаковці та інших характеристикам реального пропозиції товару

·Взаимоувязка товарного пропозиції з системи послуг

· Проектування «товарного шлейфу»

· Шляхи й ефективні методи підвищення їх конкурентоздатності товару

· Позиціонування товару і товарного асортименту

· Процедура виведення товару з реалізації

· Шляхи забезпечення гарантованого доходу реалізації існуючого асортименту

Ціна

(>2P ->Price)

· Формування банку цінових стратегій для певних товарних ліній

· Рекомендації з ціноутворення у впровадженні нового ринок

· Методи розрахунку цін, знижок і надбавок для певних груп товарів чи стану ринків

· Стратегічні і тактичні рішення на області зміни

· Процедури побудови цінової шкали

· Форми і нові методи цінової конкуренції

· Відповіді на цінові рішення конкурентів

· Процедури моніторингу цін

· Формування інформаційних баз даних із цінами

Просування товару над ринком

(>3P - Promotion)

· Рекламні відносини

· Пропозиції по персональним (особистим) продажам, PR програмам, короткостроковому стимулюванню продажів

· Рекомендації зі стимулювання торгівлі, і продавців

· Технології комунікації з споживачами

Збут

(>4P -Place)

· Організація мережі реалізації продукції, оптової і роздрібної торгівлі, дистрибуції і лідерства

· Оптимізація схем товароруху

· Взаємодія складів і роздрібної (оптової) торгівлі

· Критерії відбору партнерів з розповсюдження продукції

· Програми підтримки збуту

· Управління зв'язками між кількома каналами реалізації продукції

· Пропозиції захисту торговельних відносин за

· Рекомендації по вертикальної інтеграції та в укладанні довгострокових контрактів про поставки

Отже, комплекс маркетингу складається з чотирьох основних елементів:

> Товар (послуга);

> Ціна;

> Збут;

>Продвижение[3].

Реалізація маркетингових заходів забезпечується розробкою стратегічних планів і контролі право їх виконанням.

Існує п'ять основних підходів, основі яких комерційні організації здійснюють управління своєї маркетингової діяльністю: концепція вдосконалення виробництва, концепція вдосконалення товару, концепція інтенсифікації комерційних зусиль, концепція маркетингу і концепціясоциально-етичного маркетингу. Ці концепції у різні періоди розвитку ринкової економіки. Загальна тенденція розвитку маркетингу — перенесення акценту із виробництва і товару на комерційні зусилля, на споживача і дедалі більша орієнтація на проблеми споживача та соціальній етичності.

Концепцію удосконалення виробництва (theproductionconcept) розмірковує так, що споживачі будуть доброзичливі товарів, які поширені і доступні для за цінами, отже, управління заборгувало зосередити свої зусилля на вдосконаленні виробництва та підвищення ефективності системи розподілу.

Застосування концепції вдосконалення виробництва підходить у двох ситуаціях. Перша — коли попит товару перевищує пропозицію. І тут керівництву слід зосередитися на вишукуванні способів збільшити виробництво зерна. Друга — коли собівартість товару завеликою і слід знизити, навіщо потрібно підвищення продуктивності (та заодно частка, що на яких складах через те, що собівартість продукції занадто висока, і, отже, попит неї невисокий, доведеться продавати по зниженим цінами. Це може негативно зашкодити фірмі що займається виробництвом і/або продажем цього товару).

Концепцію удосконалення товару (>productconcept) розмірковує так, що споживачі виявлятимуть інтерес товарів, який пропонує найвищу якість, кращі експлуатаційні характеристики й властивості, отже, організація повинна зосередити свою енергію постійному вдосконаленні товару.

Використання цю концепцію може забезпечити фірмі певні переваги лише у короткостроковому плані, проте загалом концепція вдосконалення товару призводить до «маркетингової короткозорості». Приділяючи вся увага даному виду свій продукції, продавець може втратити з уваги потреби споживачів. Приміром, США керівництво залізниць гадало, що споживачам потрібні поїзда, а чи не засіб транспорту, й не помітило погрози з боку авіаліній і автотранспорту. Виробники логарифмічних лінійок вважали, що інженерам потрібні лінійки, а чи не можливості робити розрахунки, і прогаяли загрозу із боку кишенькових калькуляторів.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль (продажів) (>sellingconcept) розмірковує так, що споживачі ні купувати товари фірми в достатній кількості, якщо вона зробить достатніх зусиль у сфері збуту і стимулювання.

Керуючись цієї концепцією, розроблено різні прийоми виявлення потенційних споживачів й дуже званої «жорсткої продажу» їм товару, коли на покупця активно впливає, фактично змушуючи зробити купівлю.

Концепція маркетингу (>marketingconcept) розмірковує так, що запорукою досягнення мети організації є визначення потреб та потреб умовних та забезпечення бажаноїудовлетворенности ефективнішими, які продуктивнішими, ніж в конкурентів способами. Об'єктом уваги концепції маркетингу не товар, а клієнти фірми зі своїми потребами і потребами. Прибули у своїй фірма отримує завдяки створенню й підтримці споживчоїудовлетворенности.

Порівнюючи останні два концепції, можна також ознайомитися відзначити, що концепцію інтенсифікації комерційних зусиль, чи як ще називають збутова концепція й у російського ринку загалом, а маркетингова концепція використовується дуже рідко, зокрема за будівництві елітного житла.

Концепціясоциально-етичного маркетингу (>societalmarketing) розмірковує так, що завданням фірми є з'ясування потреб, потреб та інтересів цільових та забезпечення бажаноїудовлетворенности ефективнішими, які продуктивнішими (ніж в конкурентів) способами з одночасним збереженням і зміцненням добробуту споживача й суспільства вцелом[4].

Ця концепція сформувалася порівняно недавно, по тому, як було зроблено висновок про недостатності концепції чистого маркетингу з позиції охорони навколишнього середовища, нестачі природних ресурсів немає і іншихсоциально-етичних проблем. У кінцевому підсумку, концепція чистого маркетингу не розглядає проблеми можливих конфліктів між потребами покупця його тривалим благополуччям. Концепціясоциально-етичного маркетингу вимагає збалансованості трьох чинників: прибутків фірми, купівельних потреб й суспільства.

Система маркетингової інформації (>marketing informationsystem) — постійно діюча структура взаємозв'язку людей, устаткування й методичних прийомів. Вона варта збору, класифікації, аналізу, оцінки й поширення актуальною, на часі і наявності точної інформації із метою вдосконалення планування й контролю над виконанням маркетингових заходів.

Система маркетингової інформації утворює базі даних, що у залежність від джерел надходження інформації підрозділяється внутрішній звітності і системи збору зовнішньої маркетингової інформації. Система внутрішньої звітності (>internal records information) відбиває показники поточного збуту, суми витрат, обсяги матеріальних запасів та інших.

Система збору зовнішньої поточної маркетингової інформації — набір джерел постачання та методичних прийомів, з яких керівники отримують повсякденну інформацію про комерційної середовищі фірми. Цю інформацію формується про те і спеціальних видань, каталогів, йде від роздрібних торговців і південь від фірм, що збирають такий інформації. У великих фірмах створюються спеціальні відділи зі збирання інформації.

>Маркетинговое дослідження (>marketing research) — процес збору інформації, яка потрібна на маркетингової діяльності.

Маркетингова розвідка — призів будуть по важливою маркетингової інформації з джерел.

До методів роботи подібних відділів входять аналіз ЗМІ, соціальні опитування (анкетування), внутрішньокорпоративні дослідження, аналіз показників ефективності, моніторинг діяльності значимих гравців галузі. Так, аналізуються загальний оборот компанії, чистий прибуток, частка покупців серед загальної кількості відвідувачів (система підрахунку відвідувачів).

 

2 СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ

 

Управління якістю — це встановлення, забезпечення та підтримка необхідного рівня якості продукції у її розробці, виробництві, зверненні, експлуатації і споживанні, здійснювані шляхом систематичного контролю і цілеспрямованого на умови і психологічні чинники, що впливають нього.

 Управляти якістю — отже проводити економічні, організаційні, технічні й інші заходи, створені задля забезпечення високої якості своєї продукції всіх стадіях життєвого циклу товару (впровадження, зростання, зрілість, підтримку попиту).

У сучасному розумінні діяльність із управлінню якістю може бути ефективної по тому, як продукція вже зроблена; вона повинна переважно здійснюватися безупинно під час виробництва, і навіть передувати самому процесу виробництва.

Управління якістю будується наступних принципах:

· цілеспрямованість — необхідно мати чітку ціль десь у відношенні якості;

· плановість — планується сукупність заходів у області якості, які підлягають здійсненню;

· безперервність;

· інтенсивність — підвищення якості належить до інтенсивних чинникам розвитку;

· системний підхід;

· комплексність — розв'язання проблеми якості з урахуванням інтересів усіх аспектів, яких воно залежить;

· оптимальність — прагнення точному відповідності якості запитам споживачів;

· постійне вдосконалення — сприяє конкурент здібностіпредприятия[5].

Управління якістю продукції — складова частина управління виробництвом загалом, одне з його гілок, функцій, тому вона розвивається і виконується в рамках діючої системи управління й у виробленні політики у сфері якості, чіткої й в добре організованій роботу з вичленовуванню попиту, створенню, виготовлення та обслуговування продукції. Ця галузь науки відповідно до обший теорією управління оперує поняттями «система», «середовище», «програма» та інших.

На якість крім основних факторів, і умов виробництва впливають багато випадкові, місцеві і суб'єктивні чинники. Щоб впливати всі ці чинники, підтримувати на відповідний рівень якості, необхідна систему управління, тобто сукупність заходів постійного на процес створення продукту.

Розрізняють управляючу і керовану системи. >Управляемая система представлена різними рівнями управління організацією, фірмою, іншими структурами; управляюча

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація