Реферати українською » Маркетинг » Конкуренція та конкурентні сили


Реферат Конкуренція та конкурентні сили

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>СОДЕРЖАНИЕ

 

>ВВЕДЕНИЕ……………………………………………………………………......3

1. Конкуренція і конкурентнісили……………………………………….5

2. Конкурентна здатність у потрібний маркетинговоїдеятельности…………....13

3. Оцінка конкурентоспроможності магазину «Світ шкіри хутра»………. 16

>ЗАКЛЮЧЕНИЕ…………………………………………………………………...21

СПИСОКИСПОЛЬЗОВАННОЙЛИТЕРАТУРЫ……………………………...22


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

     У своїй контрольної роботі я розгляну такі теми як конкуренція і конкурентні сили, і навіть конкурентна здатність у потрібний маркетингової діяльності. Під час написання своєї роботи мені цікаво було дізнатися конкуренцію загалом, і навіть провести оцінку конкурентоспроможності магазину верхнього одягу «СвітКожи і Хутра», що його узяла під як приклад.

     Відповідно до концепції маркетингу, успіху доможеться та компанія, що створить вищу споживчу цінність і який задовольнить споживача краще, ніж конкуренти. Тому маркетологу недостатньо просто адаптувати свої товари до потреб цільового ринку. Вони повинні домогтися стратегічної переваги, позиціонуючи свої товари та те щоб споживачам вони здавалися привабливішими, ніж пропозиції конкурентів.

     Немає такої стратегії боротьби з конкурентами, що б однаково хороша всім компаній. Кожна компанія має враховувати масштаби своєї роботи і стан галузі проти конкурентами. Великі компанії,занявши домінуючі позиції з галузі, використовують стратегії, які що неспроможні дозволити собі дрібні фірми. Але, щоб домогтися успіху, компанії мало досягти великого розміру – для великих фірм теж є виграшні і програшні стратегії. У той самий час маленька фірма може розробити таку стратегію, що дозволить їй одержання прибутку швидше, чим більшою компаніям.

     Залежно від співвідношень між кількістю у виробників і кількістю споживачів розрізняють такі види конкурентних структур: ринок досконалої конкуренції, олігополія, монополія, монополістична конкуренція.

     При придбанні товару споживач спиняє вибір у тому зразку з-поміж подібних, що у найбільшою мірою задовольняє його потребу. Кожна потреба, незалежно від цього, чи стосується вона до сфери виробництва, або до сфері власного користування, характеризується сукупністю параметрів, що описують область її існування й зміст необхідного корисного ефекту. Щоб аналізований такого роду продукцію годився задоволення даної потреби і уявляв інтерес для покупця, він також має мати комплексом відповідних параметрів. Можна вважати ідеальним випадок, коли сукупності параметрів товару і параметрів потреб збігаються.

     Оцінку конкурентоспроможності фірми слід здійснювати комплексі, включаючи аналіз її слабких і сильних сторін. Необхідну комплексну оцінку можна отримати роботу, використовуючи спеціальніразработочние таблиці, які містять даних про фірми й її основних конкурентів. Аналіз матеріалів цих таблиць дозволить установити цей стан фірми над ринком, визначити ключові чинники успіху. Інформації про конкурентів, згрупована за певними показниками, допоможе фірмі краще усвідомити стратегію конкурентів, методи їхньої організації виробничо-збутової, торгової, цінової, рекламну діяльність.

     >Сегментация ринку з конкурентам дозволить фірмі чіткіше уявити свої порівняльні переваги, визначити сильні й слабкі боку.


1. КОНКУРЕНЦІЯ ІКОНКУРЕНТНЫЕ СИЛИ

     Конкуренція — це жорстке суперництво людей (>), насамперед у економічної, в тому числі за іншими сферах життя суспільства. З позиції економіки, конкуренція — це продавців (виробників) за краще задоволення вимог споживачів, і навіть суперництво покупців за придбання максимально корисних їм товарів найбільш вигідні умови. Конкуренція, з одного боку, є запорукою безперервного прогресу суспільства, перешкоджає застою економіки, з іншого - невід'ємними супутниками конкуренції є конфліктність, нестабільність, банкрутство, звільнення працівників.
     В Україні країни конкуренцію заговорили лише у одночасно з проведенням ринкових реформ. Тому очевидно, що досвіду ведення конкурентної боротьби в українських у виробників і посередників поки що бракує.
     Конкурентна боротьба над ринком ведеться двома основними методами:

1. цінова конкуренція.

2.неценовая конкуренція.

     У першому випадку боротьби з конкурентами ведеться у вигляді зниження ціни на всі свій товар.Фирми-продавци рухаються кривою попиту, знижуючи чи збільшуючи ціну. Ціни є гнучкий інструмент маркетингу, оскільки ними можна легко маневрувати під впливом безлічі чинників. Цінову конкуренцію вправі розпочати як фірма, що становить панування над ринком, а й невеличке підприємство з єдиною метою вижити за умов конкуренції. Основне умова ведення успішної конкурентної боротьби з допомогою цін – постійне досконалість виробництва та зниження. Виграє лише те підприємець, який має реальними шансами зниження витрат виробництва. Ціновий метод конкурентної боротьби малоефективний, оскільки конкуренти відразу можуть зробити аналогічні відповідні кроки. З іншого боку, маніпулювання ціною виключає можливості будь-якої фінансової стабільності, ускладнює планування і управління підприємством. За сучасних умов цінової метод продовжує застосовуватися, особливо в впровадженні налаштувалася на нові ринки (наприклад, японці при проникненні налаштувалася на нові ринки практикують зниження ціни 10 %).

     За сучасних умов розвиненого ринку перевагу надають методу нецінової конкуренції. При нецінової конкуренції роль ціни анітрохи не зменшується, проте, попри першому плані виступають унікальні властивості товару, його технічна надійність і високу якість. Саме ця, а чи не зниження ціни, дозволяє залучити нових покупців підвищити конкурентоспроможність товару. І тому конкуренти вдаються до випуску нових товарів, їх вдосконалення, підвищенню його якості, рекламі, надання дедалі більше різноманітного кола додаткових послуг і гарантій післяпродажного обслуговування. При нецінової конкуренції забезпечується відносна фінансова стабільність, що дозволяє зможе ефективно управляти підприємством.Неценовой метод конкуренції ефективніша, оскільки конкуренти що неспроможні так само блискавично, як із ціновому, зробити відповідні кроки. Тому нецінову конкуренцію називають ще ефективної конкуренцією.Неценовой метод конкуренції потребує великих зусиль і витрат проти цінової конкуренцією, але з лишком окупається при успішному ході.
     Залежно від цілей і можливостей фірми вони можуть вибрати одне із кількох варіантів конкурентного поведінки:
     1) створення нових продуктів, технологій, методів збуту, сервісу і реклами;
     2) копіювання в мінімальні строки й з мінімальними витратами результатів тих, хто створює щось нове;
     3) збереження досягнутих позицій протягом якомога більшої періоду часу шляхом значного підвищення якості, видозміни асортименту тощо. п. заходів.                                                                                                                             

     У ринковій економіці фірми діють у умовах конкуренції. Необхідно старанно вивчати і аналізувати конкурентне середовище, де діє фірма.

     Зазвичай виділяють чотири можливі конкурентні структури, чи типи ринків. Залежно від конкурентної структури фірми вибирають маркетингову стратегію.

     Чиста чи досконала конкуренція має місце над ринком, де представлено безліч продавців і покупців однакового товару або ж послуги (наприклад, харчові продукти, сировину, цінних паперів). Тут жодна фірма неспроможна проводити становище над ринком, оскільки їхня частка у ньому невелика. Відсутня контроль цін. Вимоги маркетингової діяльності фірми мінімальні. За сучасних умов ринки чистої конкуренції трапляються досить рідко й лише з обмеженого кола товарів чи послуг. Оскільки модель досконалої конкуренції є теоретичної абстракцією, то ми все реально існуючі ринки у тому чи іншою мірою недосконалі. За рівнем зменшення конкурентності виділяють такі типи недосконалої конкуренції: монополістична конкуренція, олігополія, монополія.                

          Монополістична конкуренція виникає на ринках з великою кількістю продавців, пропонують схожі, але з ідентичні товари. У умовах важливо домогтися відмітних переваг з допомогою комбінування чинників маркетингу. Насамперед, слід докласти зусиль, щоб зробити товар привабливішим для споживача, ніж аналогічний товар конкурента. І тому фірма може роз'ясняти і рекламувати «нові», «поліпшені» якості товару, його «унікальність», «найнижчу ціну». Маркетингова стратегія фірми будується на товарної диференціації і сегментації ринку.

     >Олигополистическая конкуренція існує на ринках, де панує кілька крупних фірм, причому товари може бути як однаковими, стандартними, і різними за своїми параметрами. Для такого ринку характерний високий рівень концентрації виробництва.

     Наолигополистический ринок проникнути новим конкурентам важко через наявність високих бар'єрів, зокрема, високу вартість виходу ринок, патентної захищеності продукції або технології.

     При олігополії менш ефективна і цінова конкуренція, бо її у часто бувають значними, але з продуктивними. Замість цінової конкуренції олігополії використовують лідерство у цінах, угоди, хоч традиції у визначенні цінової газової політики. Тут конкуренція складається зазвичай, в традиційних, технологічно передових галузях (наприклад, автомобільна, машинобудівна, алюмінієва, хімічна, електронна).

     Що стосується монополії чи чистої монополії над ринком представлена одне фірма, що продає конкретний товар чи послугу, що дозволяє їй обирати будь-яку ціну із можливих відповідно до кривою попиту.Монополистическую фірму відрізняють такі риси: вона єдиний продавець; немає близьких замінників даного монопольного товару; існують бар'єри для виходу даний ринок. Завдяки унікальності свого продукту (чи умов функціонування) фірма-монополіст здатна контролювати ринок та проводити свою маркетингову стратегію.

     Роль сили, котра стримує монополію, у разі виступає держава, контролюючи діяльність монополістів. У Росії її існує антимонопольний комітет і антимонопольне законодавство.

     Як зазначалося, чиста монополія в чистому вигляді як і, як і досконала конкуренція, рідкісні.

     Першим етапом вивчення конкурентного середовища є оцінка характеристики ринку, у якому працює чи передбачає діяти фірма. Далі йде вивчити, хто є реальним, або потенційним конкурентом. Конкурент – важливим елементом інфраструктури системи маркетингу, який впливає на маркетингову стратегію фірми щодо товару, постачальників, посередників, покупців. Дослідження позицій конкурентів охоплює широкий, спектр запитань і вимагає залучення значних інформації. Вона може бути отримана із джерел: загальноекономічних, галузевих, рекламних проспектів, буклетів, каталогів. Нерідко важливою інформацією щодо конкурентів маютьсбитовики, посередники. Всебічна і сталий вивчення конкурентів приносить помітні результати.

     Найчастіше пріоритетними елементами конкуренції між фірмами виступають товар і товарний шлейф. У цьому розрізняють функціональну, видову і предметну форму конкуренції. Таке розмежування необхідно проводити ще чіткої орієнтації фірми полягає у задоволенні різноманітних споживачів ринку.

     Оцінку конкурентоспроможності фірми слід здійснювати комплексі, включаючи аналіз її слабких і сильних сторін. Необхідну комплексну оцінку можна отримати роботу, використовуючи спеціальніразработочние таблиці, які містять даних про фірми й її основних конкурентів. Аналіз матеріалів цих таблиць дозволить установити цей стан фірми над ринком, визначити ключові чинники успіху.

     Інформації про конкурентів, згрупована за певними показниками, допоможе фірмі краще усвідомити стратегію конкурентів, методи їхньої організації виробничо-збутовий, торгової, цінової, рекламну діяльність.

     >Сегментация ринку з конкурентам дозволить фірмі чіткіше уявити свої порівняльні переваги, визначити сильні й слабкі боку.

     Якщо Ваш товар поруч із товарами інших фірм задовольняє конкурентну потреба, то говорять про функціональної конкуренції, аналогічні ж товари називаютьсятоварно-родовими конкурентами (що можуть бути, наприклад, автомашина, мотоцикл, велосипед як засобу транспорту; гантелі, штанги як спортивні товари).

    Видовая конкуренція виникає між різними різновидами товару, у принципі задовольняючими те ж потреба. У цьому є, по крайнього заходу, один параметр, відповідно до якої різняться (потужність мотора автомобіля, кількість швидкостей у велосипедів).

    Предметная конкуренція ведеться за різним маркам однієї й тієї ж товару, виробленого різними фірмами. Така конкуренція найчастіше є у харчової промисловості.

     Вивчення товару конкурента дає змоги виявити як його, а й свої слабкі й сильні боку. Деякі фірми використовують споживчі панелі з метою оцінки власних товарів хороших і товарів конкурентів, виконують опитування дистриб'юторів, фахівців, покупців. «Форд», приміром, купує вироби від конкурентів і розбирає їх (прийом конструювання навпаки). Відомо, багато фірм у дизайнерських розробках враховують товари конкурентів.

     Пошук власногоотличительного переваги може, зрештою, обернутися збільшенням прибутків і продажів, заволодінням новим сегменті ринку.Отличительное перевагу має забезпечувати споживачам чітку орієнтацію на Ваш товар серед багатьох інших.

     Американським ученимМ.Портером з Гарвардської школи бізнесу було запропоновано модель конкуренції. Вихідна ідея у тому, що у центрі уваги підприємства стоїть як задоволення потреб покупців, а й звані конкуруючі сили ринку.

     Для одержання прибутку перевищує середню підприємство повинен мати сильну позицію стосовно до конкурентам.М.Портер виділяє їх лише дві: нижчі витрати й спеціалізацію. Щоправда, сенс, вкладений у ці терміни, інший, ніж можна припустити.

     Під нижчими витратами розуміється непросто менша, ніж в конкурентів, вартість виробництво, а здатність фірми розробляти, виготовляти і навіть реалізувати товар ефективніше, ніж конкуренти. Інакше кажучи, аби цього типу конкурентної переваги, фірма має мати змогу організувати з меншими витратами й більш стислі терміни весь цикл операцій із товаром з його конструкторської проробки до продажу кінцевого споживача.

     Не таке однозначне, як могла б здатися здавалося б, й розуміння суті того типу конкурентної переваги, яке позначається словом «спеціалізація». Це не зосередження на випуску лише певного кола товарів, а здатність задовольняти особливі потреби покупців і реально отримувати при цьому преміальну ціну, тобто ціну середньому понад високу, ніж в ваших конкурентів. Інакше кажучи, задля забезпечення подібного типу конкурентних переваг фірма має навчитися мистецтву виділятися у натовпі конкурентів (реалізується принцип диференційних переваг), пропонуючи покупцям товар, помітно що б або високий рівень якості за стандартного на наборі параметрів, визначальних цю рису, або нестандартним набором властивостей, реально цікавлять покупця.

     Конкурентні силиактивні діяльні над ринком чинники, складові суть конкурентної боротьби у ньому. Конкурентні сили можнапроранжировать за рівнем їхньої впливу конкуренцію так:    

1. суперництво вже наявних конкурентів між собою;

2. вплив держави щодо ринку;

3. властивості покупців;

4. загроза появи товарів чиуслуг-заменителей;

5. вплив постачальників комплектуючих виробів тощо.;

6. загроза появи нових конкурентів.

     На ринку всі сили діють не ізольовано, а дуже складної взаємозв'язку, що реалізується може кон'юнктури ринку. Тому аналіз конкурентних сил робити кількома способами:

1) вивчати узагальнену вплив діючих сил на конкуренцію, яка виявляється у стані кон'юнктури ринку;

2) досліджувати стан і вплив кожної сили на конкуренцію окремо;

3) вивчивши стан і вплив кожної сили на конкуренцію, визначити їх причинно-наслідкових зв'язків зі станом економічної кон'юнктури.


2.КОНКУРЕНТНАЯСПОСОБНОСТЬ

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація