Реферати українською » Маркетинг » Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг як основне джерело грошових коштів підприємств, особливості її формування і використання в ринкових умовах господарювання (на матеріалах ТКУП "Столичний")


Реферат Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг як основне джерело грошових коштів підприємств, особливості її формування і використання в ринкових умовах господарювання (на матеріалах ТКУП "Столичний")

Страница 1 из 7 | Следующая страница

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ РЕСПУБЛІКИ БІЛОРУСЬ

>УО «БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ»

Кафедра фінансів України й фінансового менеджменту

>Допущена до захисту

>Заведующим кафедрою

____________________

>Г.Е.Кобринский

«__»______2006 р.

>ДИПЛОМНАЯ РОБОТА

на задану тему: Виручка від продукції, робіт послуг як основне джерело коштів підприємств, особливості її формування та використання їх у ринкових умов господарювання (на матеріалахТКУП «Столичний»)

МІНСЬК 2006


>СОДЕРЖАНИЕ

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

>1.ТЕОРЕТИЧЕСКИЕОСНОВЫФОРМИРОВАНИЯВЫРУЧКИ ПІДПРИЄМСТВА

1.1. Поняття виручки торгового підприємства міста і чинники її що визначають

1.2. Методи ухвали і обліку виручки

1.3. Роль виручки як фінансового ресурсу підприємства сфери матеріального виробництва

2. ПРАКТИКАФОРМИРОВАНИЯ І ВИКОРИСТАННЯВЫРУЧКИ НАПРИМЕРЕ УП «СТОЛИЧНИЙ»

2.1. Аналіз динаміки обсягів продажів і структури роздрібного товарообігу УП «Столичний»

2.2. Роздрібна ціна, і її роль формуванні виручки УП «Столичний»

2.3. Аналіз процесу використання виручки УП «Столичний»

3. ПРОБЛЕМИФОРМИРОВАНИЯВЫРУЧКИ У ТОРГІВЛІ ТА ШЛЯХИ ЇХ РІШЕННЯ

3.1 Формування обсягу товарообігу з урахуванням беззбитковості торгового підприємства

3.2. Комерційні рішення, створені задля зростання виручки

3.3. Використання можливостей АСУ у процесі формування товарообігу

СПИСОКИСПОЛЬЗОВАННЫХИСТОЧНИКОВ

 


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Виручка належить до найважливіших показників економічного та розвитку будь-якого підприємства сфери матеріального виробництва. Вона впливає як у виробництво, і до процесів накопичення та споживання. Однією з основних економічних показників господарську діяльність торгового підприємства є обсяг виручки (товарообігу). Це формується під впливом безлічі чинників. Найголовнішим є попит споживачів, який у часи чергу залежить через зміну доходів населення, ціни товари та й інших чинників.

Разом про те виручка торгового підприємства з своєму складу перестав бути однорідної. У її складу входять сума продажу товару населенню через роздрібну мережу й українські підприємства комунального харчування, і навіть продажу товарів підприємствам, установам та організаціям. Більшість виручки від торгувати безпосередньо з особистим споживанням населення. У її динаміці висвітлюються зміна обсяги виробництва, з одного боку, зміна добробуту населення – з іншого. Вона надає також великий вплив попри всі кількісні і якісні показники роботи торгових підприємств і закупівельних організацій. Важливе значення у виконанні і перевиконання планів виручки від, вишукуванні резервів по її збільшення, поліпшенню обслуговування населення має систематичний контроль і ретельний аналіз цих планів.

Від обсягу і структури виручки торгового підприємства залежать обсяги його валового доходу, прибуток, рентабельність, фонд оплати праці, чисельність торгових працівників, фінансовий стан та ін. У той самий час на об'єм і структуру товарообігу безпосередній вплив надають витрати звернення. Тому обсяг виручки повинен обгрунтовуватись, з одного боку, попитом, що необхідно прогнозувати, з другого боку – повинен формуватись з урахуванням критеріїв вигідності.

Актуальність проблеми формування та використання виручки на торговому підприємстві визначила вибір теми дипломної роботи.

Об'єктом дослідження є формування та використання виручки в УП «Столичний».

Предмет дослідження – комплекс теоретичних і практичних питань, що з формуванням та використанням виручки.

Метою дипломної роботи є підставою вивчення процесу формування виручки торгового підприємства міста і розробка рекомендацій з його вдосконаленню.

Досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі:

1. вивчити теоретичні і методичні питання формування виручки торгового підприємства (роздрібного товарообігу);

2. проаналізувати динаміку обсягу й структури виручки підприємства;

3. здійснити аналіз чинників, які впливають обсяг виручки;

4. проаналізувати вплив виручки на економічні показники діяльності підприємства;

5. визначити напрями вдосконалення процесу формування обсягу виручки на торгових підприємствах.

Під час написання дипломної роботи використовувалися нормативно-правові документи, навчальні посібники, монографії і по досліджуваної проблемі. Інформаційній базою дипломної роботи послужили матеріали УП «Столичний». У процесі підготовки дипломної роботи використовувався системний підхід, застосовувався метод економічного аналізу.


1.ТЕОРЕТИЧЕСКИЕОСНОВЫФОРМИРОВАНИЯВЫРУЧКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

1.1  Поняття виручки торгового підприємства міста і чинники її що визначають

Виручка від – сума коштів, які поступили на розрахунковий рахунок підприємства за відвантажену продукцію та інші цінності (включаючи основні фонди), виконані роботи, надані послуги [42,c.132].

У цьому діяльність підприємства можна характеризувати в кількох напрямах:

1. Виручка основної діяльності, яка надходить від продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

2. Виручка від інвестиційної діяльності, котре виражається у вигляді фінансового результату від продажувнеоборотних активів, реалізації цінних паперів;

3. Виручка від фінансової складової діяльності, куди входять результат розміщення серед інвесторів облігацій і акцій підприємства.

Загальна виручка утворюється внаслідок підсумовування виручки за цими трьом напрямам. У складі загальної виручки основне значення у ній віддається виручці основної діяльності, визначальною весь сенс існування підприємства.

Основний масив матеріальних благ, що використовуються особистих потреб, населення отримує через торгівлю.Количественная і якісна характеристики товарної маси, яка переходить зі сфери виробництва, у сферу споживання, відповідно закону товарного обороту, віднаходить своє відображення за показниками виручки торгового підприємства – роздрібного товарообігу.

Загалом контексті під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання і надання платних торгових послуг населенню задоволення особистих потреб у обмін його доходи або іншими підприємствами – для подальшої переробки або продажу. Економічні відносини, пов'язані з обміном коштів на товари, відбивають економічну сутність товарообігу.

Роздрібний товарообіг характеризує обсяг позики покупних фондів споживачів на вигляді грошових доходів, які отримані як оплата праці та обмінюються у торгівлі на товари з підвищенням попитунаселения[40,c. 156].

Роздрібний товарообіг одна із важливих показників рівень життя, матеріального і охорони культурної населення.

Для характеристики життя населення використовується цілу систему аналітичних показників, що є що виходять із обсягу товарообігу: обсяг споживання певних видів продовольчих і непродовольчих товарів, забезпечення населення товарами культурно-побутового призначення, відповідність споживання раціональним нормам та інших.

Роздрібний товарообіг певною мірою впливає стан грошового обороту у державі, стійкість національноївалюти[40,c. 158].

Обсяг товарообігу є основним валовим показником діяльності торгового підприємства, що характеризує результат своєї діяльності, стосовно позики покупних фондів споживачів. Саме реалізація певної маси товарів створює економічне підгрунтя щоб одержати певного обсягу доходів населення і прибутків, тобто формує передумови для реалізації стратегічних цілей діяльності підприємства.

Отже, товарообіг – це процес звернення товарів, економічний показник, який відбиває сукупну вартість продажів предметів споживання.

Розрізняють оптовий і роздрібний товарообіг (див. рис. 1.1.).

Оптовий товарообіг включає обсяг продажу товарів виробничими і збутовими підприємствами організаціям роздрібної торгівлі, і підприємствам для промислової переробки.

Роздрібний товарообіг включає обсяг продажу товарів та послуг населенню роздрібній торговельній мережею, підприємствами комунального харчування, і навіть ательє, ремонтними майстернями тощо.


Малюнок 1.1. Структура товарообігу

Примітка. Джерело: власна розробка

Роздрібна ж торгівля - будь-яка діяльність із продажу товарів чи послуг безпосередньо до споживачів їхнього особистого некомерційного використання.

Під роздрібним товарообігом розуміється продаж споживчих товарів населенню за розрахунок готівкою незалежно від каналів реалізації.

Вона то, можливо зроблена: юридичних осіб, здійснюють роздрібну торгівлю і громадське харчування, котрим торгова діяльність є основним (магазини, підприємства громадського літанія, намети та інших.); юридичних осіб, здійснюють торгівлю, але котрим торгова діяльність перестав бути основний (фірмові магазини, магазини при промислових підприємств і ін.); фізичними особами, здійснюють продаж товарів речових, змішаних і продовольчих ринках.

Обсяги продажу населенню товарів фізичними особами речових, змішаних і продовольчих ринках визначаються з урахуванням спеціальних обстежень, здійснюваних статистичні органи відповідно до статистичним інструментарієм.

Отже, зміст роздрібного товарообігу висловлюють економічних відносин, пов'язані з обміном готівкових коштів населення в придбані товари. Однак у склад роздрібного товарообігу може статисявключена[17,c.56]:

продаж за безготівковому розрахунку продовольчих товарів юридичних осіб соціального призначення (лікарням, санаторіям, дитсадків та інших.);

продаж товару юридичних осіб, але дуже за розрахунок готівкою з допомогою касових апаратів.

У ринкових умов господарювання економічне значення показника роздрібного товарообігу, випливає з тих завдань, на вирішення що їх обчислюється.

Серед основних факторів, визначальних обсяг товарообігу зазвичай виділяють: платоспроможний попит населення; відповідність структури пропозиції товарів попиту ними; наявність відповідних товарних запасів, торгових площ, і продавців. Проте за роздрібний товарообіг впливає багато чинників. Обсяг продажу товарів залежить від економічної та політичної ситуації у країні й регіоні, рівня інфляції, доходів населення тощо. Класифікація чинників, які впливають товарообіг, розподіляє їх на зовнішні (які залежать від торгової організації) та внутрішні (залежать від діяльності торгової організації) (див. рис. 1.2.).


 

 


Малюнок 1.2. Класифікація чинників, які впливають товарообіг

Примітка. Джерело: власна розробка

Аналіз зовнішніх чинників здійснюється шляхом вивчення макроекономічних показників країни. У цьому враховуються стан і розвитку економіки країни загалом, грошово-кредитна, зовнішня й внутрішня соціальність політика та можливі зміни шляхом державного регулювання.

Зовнішні чинники можна підрозділити на чинники, мають вплив на попит товарів. Інфляція впливає збільшення товарообороту вартісному вираженні і зниження фізичного обсягу продажу товарів» З іншого боку, внаслідок інфляції погіршується структура роздрібного товарообігу, т. е. знижується частка високоякісних товарів. Практично таку ж впливом геть обсяг роздрібного товарообігу надає зниження грошових доходів населення. Зростання грошових доходів населення призводить до стійкого зростання обсягу продажу, поліпшенню структури товарообігу: збільшення частки обсягом продажів м'ясних, рибних, овочевих продуктів, фруктів, і т.д.

До макроекономічним чинникам ставляться: падіння (зростання) виробництва, погіршення структури виробництва, банкрутство організацій, зростання неплатежів, зниження виробництва сільськогосподарської продукції і на т.д.

Соціальні чинники надають безпосередній вплив обсяг роздрібного продажу товарів хороших і своєю чергою залежить від політичної ситуації у країні та її економічного розвитку. Зниження життєвий рівень населення, зростання безробіття, зниження доходів населення призводять до скорочення розміру продажу та погіршення їх структури.

Неправильна грошово-кредитна політика (вилучення зайвих чи надання додаткових коштів - політика на пропозицію грошової маси: управління як грошовими, і кредитними операціями) поряд з іншими негативними процесами можуть призвести інфляцію та соціальній напруженості у суспільстві, що, зрештою, вплине на товарообіг.

Дестабілізація національної валюти, її девальвація призводять до скорочення імпорту, зростання експорту і виробництва, і що може не зашкодити обсязі, і структурі продажів.

Внутрішні чинники, що впливають товарообіг, безпосередньо пов'язані з роботою конкретної торгової організації. Їх можна підрозділити втричі основні групи, пов'язані з:

- товарним забезпеченням;

- чисельністю працівників, організацією і продуктивністю праці;

- станом та використаннямвнеоборотних активів.

Головний чинник дальшого поступу товарообігу - забезпеченість і раціональність використання товарних ресурсів. Роздрібний товарообіг залежить від надходження товарів хороших і стану товарних запасів. На його обсяг впливає інше вибуття товарів. Ця залежність має формулою товарного балансу:

>Зн+П=Р+В+Зк, (1.1)

деЗн - запаси товарів початку звітний період;

П - надходження товарів;

Р - роздрібний товарообіг;

У - інше вибуття товарів;

>Зк - запаси товарів наприкінці звітний період [15, з. 30].

Вплив показників товарного балансу в розвитку роздрібного товарообігу можна визначити, застосувавши таку формулу:

>Р=Зн + П – У -Зк, (1.2)

Отже, виконання плану і надасть динаміки роздрібного товарообігу позитивний вплив надають завищені товарні запаси початку досліджуваного періоду (якщо товари користуються попитом) і зростання надходження товарів, негативно - збільшення іншого вибуття товарів хороших і завищені товарні запаси наприкінці аналізованого періоду.

Однією з чинників дальшого поступу роздрібного товарообігу є забезпеченість трудовими ресурсами, правильність встановлення режиму праці, ефективність використання робочого дня, зростання продуктивність праці. Так вплив ефективність використання трудових ресурсів на товарообіг визначається за такою формулою методом цепних підстановок:

Р=Пс*ПТ, (1.3)

де Р - роздрібний товарообіг;

>Пс -среднесписочная кількість персоналу торгової організації;

>ПТ - продуктивності праці на торгової організації [37, з. 165].

Ще однією вагомою групою чинників, які впливають обсяг роздрібного товарообігу торгової організації є показники, що характеризують матеріально-технічної бази організації. До таких показниками ставляться:фондовооруженность і технічна озброєність праці. Зростанняфондовооруженности і особливо технічної озброєності веде до підвищення продуктивність праці. У зв'язку з цим їхня слід аналізувати взаємозалежне (зіставленням за кілька років темпи зростання продуктивність праці,фондовооруженности та програмах технічної озброєності праці).

Зв'язок товарообігу з використовуваними основні засоби виражається так, розрахунок впливу здійснюється методом цепних підстановок:

Р =ОС*ФО, (1.4)

де Р - роздрібний товарообіг;

ОС - кошти торгової організації;

>ФО – фондовіддача [37, з. 165].

Важливим чинником є і величину крамниць та їх спеціалізація. Практика показує, що ефективність мають у своєму продовольчої торгівлі універсами, а непродовольчої - універмаги.Универсами зазвичай функціонують з урахуванням індустріальної технології доставки й наступного продажу товарів, прогресивних методів обслуговування покупців [15, з. 35].

У разі ринкової економіки плановий обсяг товарообігу формується лише на рівні самого підприємства. Його обсяг визначається, з необхідного обсягу прибутків і ринкової позиції підприємства. Сформований в такий спосіб план товарообігу є основним регулюючим чинником формування ресурсного потенціалу підприємства. Обсяг і структура товарообігу визначає вимоги обсягу, складу та ефективності використання матеріальних, трудових і підприємства.

>Директивное планування обсягів товарообігу змінилося аналогічними зазіханнями його формуванням з урахуванням проведення багатоваріантних, оптимізаційних іимитационних розрахунків, з урахуванням впливу внутрішньої і до зовнішньої.

Аналіз товарообігу контроль над досягненням розроблених планів необхідний необхідних заходів для коригуванні товарної стратегії підприємства, його асортиментної, цінової, маркетингової політиці, політиці закупівлю та ін.

Відповідно до існуючим нормативних документів, роздрібний товарообіг враховується у цінах фактичної реалізації суворо за звітний період з урахуванням первиннихдокументов—товарно-денежного звіту та докладених щодо нього документів. Роздрібний товарообіг показується з урахуванням вартості скляній посуду, проданої населення з товаром, з відрахуванням вартості повернутої населенням пустої скляній посуду, і навіть вартості склопосуду, прийнятої від населення обмін товар.

Товарообіг підрозділяється на товарообіг роздрібної торгівлі, і комунального харчування.

До складу товарообігу роздрібної торгівлі включається:

-вартість проданих населенню споживчих товарів:

а й за розрахунок готівкою;

б) по кредитних картках;

в) по розрахунковим чекам банків;

р) поперечислениям з рахунку вкладників (що також враховується як продаж за розрахунок готівкою);

-вартість проданих товарів поштою зі сплатою по безготівковому розрахунку (по моменту здачі посилки відділенню зв'язку);

-вартість товарів, проданих в кредит (по моменту відпустки товарів покупцю) обсягом повної вартості товару;

-вартість товарів, зданих за рахунок комісії (по моменту продажу) обсягом комісійних винагород,

Страница 1 из 7 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація