Реферати українською » Маркетинг » Конкурентна боротьба реалізувати основні методи вивчення фірм-конкурентів


Реферат Конкурентна боротьба реалізувати основні методи вивчення фірм-конкурентів

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст:

Запровадження_______________________________________________________________________ 3

Види конкуренції______________________________________________________________ 4

Аналіз конкуренції____________________________________________________________ 11

Характер розподілу ринкових часткою_______________________________________ 12

Темпи зростання кількості ринку___________________________________________________________ 13

Рівень рентабельності ринку________________________________________________ 15

Способи ведення конкурентної боротьби___________________________________________ 16

Добросовестная конкуренція__________________________________________________ 16

Недобросовестная конкуренція________________________________________________ 17

Методи вивчення фірм-конкурентів____________________________________________ 19

Визначення існують і потенційних конкурентів_______________________ 19

Аналіз показників діяльності конкурентів___________________________________ 21

Аналіз конкурентних стратегій над ринком_______________________________________ 21

Виявлення переваг і недоліків у діяльності конкурентів________________ 24

Методи промислового шпигунства___________________________________________ 24

Фальсифікація фірмової продукції_____________________________________________________ 26

Інформаційні технології_____________________________________________________________ 26

Укладання___________________________________________________________________ 27

Список літератури:___________________________________________________________ 29


Запровадження

У системі маркетингу фірма, діюча над ринком, розглядається не як така, і з урахуванням усієї сукупності відносин також інформаційних потоків, що пов'язують її коїться з іншими суб'єктами ринку. Умови довкілля, де діє фірма, прийнято називати маркетингової середовищем фірми. Котлер Ф. маркетингову середу фірми визначив так: «Маркетингова середовище фірми – сукупність активних суб'єктів й снаги, діючих поза фірми і які впливають можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами відносини успішного співробітництва».

Маркетингова середовище фірми складається з микросреды і макросередовища. Микросреда представлена силами, що мають безпосереднє ставлення до саму фірму і його можливостям з обслуговування клієнтури, тобто. постачальниками, маркетинговими посередниками, клієнтами, конкурентами і контактними аудиторіями. Макросреда представлена силами ширшого соціального плану, які мають впливом геть мікросередовище (чинники демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і охорони культурної характеру).

Отже, конкуренти є важливою складовою маркетингової микросреды фірми, не враховуючи і вивчення якої неможлива розробка прийнятною стратегії і тактики функціонування фірми над ринком.

Існує безліч визначень конкурентів, наведемо найбільш уживані їх. Як відзначалося вище, конкуренти – це суб'єкти маркетингової системи, котрі своїми діями впливають вплинув на вибір фірмою ринків, постачальників, посередників, формування асортименту товарів хороших і все комплекс маркетингової діяльності (як і тягне у себе необхідність вивчення). Розглядаючи конкурентів як суб'єктів маркетингової системи докладніше, можна надати таке визначення. Конкурирующими фірмами називаються фірми, мають в цілому або частково збігається фундаментальну нішу. Під фундаментальної ринкової нішею треба розуміти сукупність сегментів ринку, котрим підходять товар і/або послуга, вироблені даної фірмою.

Наявність конкуруючих фірм породжує таке явище економіки як конкуренція. З економічного погляду, конкуренція – економічний процес взаємодії, взаємозв'язку боротьби продуцентів і постачальників при реалізації продукції, суперництво між окремими виробниками чи постачальниками товару і/або послуги з найвигідніші умови виробництва. Отже, конкуренція загалом може визначатися, як суперництво між окремими особами та господарюючими одиницями, зацікавлені у досягненні одному й тому самі цілі. Якщо цієї мети конкретизувати з погляду концепції маркетингу, то ринкова конкуренція називається боротьба фірм за обмежений обсяг платоспроможного попиту споживачів, яка фірмами на доступних їм сегментах ринку.

З погляду маркетингу, важливими у тому визначенні є такі аспекти:

По-перше, йдеться про ринкової конкуренції, тобто про безпосередньому взаємодії фірм над ринком. Воно стосується лише тієї боротьби, яку ведуть фірми, просуваючи ринку свої товари і/або послуги.

По-друге, конкуренція ведеться за обмежений обсяг платоспроможного попиту. Саме обмеженість попиту змушує фірми конкурувати друг з одним. Адже якщо попит задоволений товаром і/або послугою однієї фірми, то ми все інші автоматично позбавлені можливості продавати своєї продукції. На тих випадках, коли попит практично необмежений, відносини між фірмами, які пропонують однотипну продукцію, це часто буває більше про співробітництво, ніж конкуренцію. Такий стан, наприклад, спостерігалося від початку реформ у Росії, коли небагато почали робити з Заходу товарів стикалося з ненаситним внутрішнім попитом.

По-третє, ринкова конкуренція розвивається на доступних сегментах ринку. Тому одне із поширених прийомів, яких вдаються фірми, щоб полегшити тиск він конкурентного преса, полягає у догляді на недоступні й інших сегменти ринку.

Види конкуренції

Залежно від співвідношень між кількістю у виробників і кількістю споживачів розрізняють такі види конкурентних структур:

1. Багато самостійних виробників деякого однорідної товару і безліч відособлених споживачів певного товару. Структура зв'язків така, кожен споживач, у принципі, може купити товар в кожного виробника, відповідаючи власної оцінкою корисності товару, ціною і власними можливостями придбання певного товару. Кожен виробник може продати товар кожному споживачеві, згідно тільки з власної вигодою. Жоден з споживачів не набуває якусь істотну частку загального попиту. Ця структура ринку називається полиполией і породжує, так звану, досконалу конкуренцію.

2. Значна кількість відособлених споживачів мала кількість виробників, кожен із яких може задовольнити значну частину загального попиту. Така структура називається олігополією, і породжує, так звану, недосконалу конкуренцію. Предельным випадком цієї структури, коли масі споживачів протистоїть єдиний виробник, здатний задовольнити загальний попит всіх споживачів, є монополія. Що стосується, коли ринок представлений щодо великою кількістю виробників, пропонують гетерогенную (різнорідну) продукцію, то говорять про монополістичної конкуренції.

3. Єдиний споживач товару і безліч самостійних виробників. У цьому єдиний споживач набуває обшир пропозиції товару, який поставляється всім безліччю виробників. Ця структура породжує особливий тип недосконалої конкуренції, званий монопсонией (монополія попиту).

4. Структура взаємозв'язків, де єдиному споживачеві протиставляється єдиний виробник (двостороння монополія), взагалі є конкурентної, але й перестав бути та ринкової.

Таблиця 1. Типи будівлі ринків.

Покупці
Продавці
Багато Кілька Один
Багато Двухсторонняя полиполия Олігополія Монополія
Кілька
Олигопсония Двусторонняя олігополія Монополія, обмежена олигопсонией
Один Монопсония Монопсония, обмежена олігополією Двухсторонняя монополія

По Сміту сутність конкурентного поведінки виробників становила «чесне» (без змови) суперництво виробників у вигляді, зазвичай, цінового тиску конкурентів. Не суперництво у встановленні ціни, а неможливість проводити ціну, є ключовим моментом у сучасній трактуванні поняття конкуренції.

Розглянемо докладніше основні з перелічених вище ринкових структур.

Полиполия  (досконала конкуренція)

Велика кількість продавців і покупців однієї й тієї ж товару. Зміни у ціні будь-якого продавця викликають відповідну реакцію лише з боку покупців, але з серед інших продавців.

Ринок відкритим кожного. Рекламні компанії негаразд важливі й обов'язкові, бо в продаж пропонуються лише гомогенні (однорідні) товари, ринок прозорий і відсутні будь-які переваги. На ринку з цією структурою ціна - це задана величина. З вищевикладеного можна вивести такі варіанти поведінки учасників ринку:

Акцептант ціни. Хоча ціну і формується у процесі конкуренції серед усіх учасників ринку, але водночас окремо узятий продавець не надає ніякого прямого впливу ціну. Якщо продавець затребувана вищу ціну, все покупці відразу ж потрапляє переходять для її конкурентам, позаяк у умовах досконалої конкуренції кожен продавець і покупець мають повної та правильної інформацією щодо ціні, кількостях продукту, витратах і попиті над ринком

Якщо ж продавець затребувана нижчу ціну, він не буде може задовольнити весь попит, який орієнтовано нього, через її незначною частки над ринком, у своїй прямого впливу ціну з боку цього конкретного продавця немає.

Якщо покупці, й продавці надходять однаковим чином, всі вони впливають на ціну.

Регулятор кількості. Якщо продавець змушений можу погодитися з переважати над ринком цінами, він може пристосуватися до ринків за допомогою регулювання обсягу своїх продажів. І тут він визначає кількість, що він має наміру продати по заданої ціні. Покупцю також залишається обрати, скільки він цього захоче отримати по заданої ціні.

Умови досконалої конкуренції визначаються такими передумовами:

- дуже багато продавців і покупців, жодного з яких немає має помітного впливу ринкову ціну й кількість товару;

- кожен продавець виробляє однорідний продукт, який у якому відношенні не відрізнити від продукту інших продавців;

- бар'єри для входу ринку в довгостроковому аспекті або мінімальні, або взагалі немає;

- ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції чи ціни є і ресурси - перемінні чинники виробництва – мобільні;

- кожен продавець і покупець володіє повної та правильної інформацією щодо ціні, кількостях продукту, витратах і попиті над ринком.

Неважко бачити, що жодного реальний ринок не задовольняє усім переліченим умовам. Тому схема досконалої конкуренції має у основному теоретичне значення. Але вона є ключем до розуміння більш реальних ринкових структур. І це її цінність.

Для учасників ринку за умов досконалої конкуренції ціна – це задана величина. Тому продавець може лише вирішувати, скільки товару він цього захоче запропонувати з цієї ціні. Це означає, що він одночасно акцептант ціни, і регулятор кількості.

Монополія

Один продавець протистоїть багатьом покупцям, причому цей продавець єдиний виробником продукту, котра має, при цьому, близьких товаров-заменителей. У такій моделі має такі характерні риси:

а) продавець єдиний виробником цього товару (продукту);

б) реалізований продукт унікальний тому сенсі, що немає його замінників;

в) монополіст має ринкової владою, контролює ціни, і поставки ринку. Монополіст є законодавцем ціни, тобто монополіст призначає ціну й покупець при заданої монопольної ціні може вирішувати безпосередньо, скільки товару може закупити, але переважно випадків монополіст неспроможна призначати довільно великі гроші, оскільки, зі зростанням цін попит знижується, а при падаючих цінах – зростає;

р) по дорозі входу у ринок монополістом встановлюються нездоланні бар'єри для конкурентів – як природного, і штучного походження, прикладами природних монополій можуть бути підприємства громадського користування – електричні газові компанії, підприємства водопостачання, лінії зв'язку й транспортні підприємства. До штучним бар'єрам ставляться патенти і ліцензії, надані деяким фірмам на прерогатива функціонувати цьому ринку    

Монополістична конкуренція

Щодо велика кількість виробників пропонує схожу, але з ідентичну продукцію, тобто. ринку присутні гетерогенні товари. У разі досконалої конкуренції фірми виробляють стандартизованную (однорідну) продукцію, за умов монополістичної конкуренції виробляється диференційована продукція. Диференціація зачіпає передусім якість продукту чи послуг, завдяки чому в споживача складаються цінові переваги. Продукція то, можливо диференційована також із умовам післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), за близькістю до покупців, за інтенсивністю реклами тощо.

Отже, фірми над ринком монополістичної конкуренції входять у суперництво як ( і так) через ціни, а й шляхом всесвітньої диференціації продукції та послуг. Монопольность у такому моделі у тому, кожна фірма за умов диференціації продукції має, певною мірою, монопольної владою над своїм товаром; вони можуть підвищувати і знижувати ціну нею незалежно від дій конкурентів, хоча це влада і рибопродукції обмежується наявністю виробників аналогічних товарів. З іншого боку, на монополістичні ринках поруч із дрібними і середніми досить потужні фірми.

Під час такої моделі ринку фірми прагнуть розширити область переваг шляхом індивідуалізації своєї продукції. Це відбувається передусім, з допомогою товарних знаків, найменувань і рекламної компанії, які однозначно виділяють відмінності товарів.

Монополістична конкуренція відрізняється від досконалої полиполии за такими ознаками:

- на скоєному ринку продаються не гомогенні, а гетерогенні товари;

- учасники ринку немає повну прозорість ринку, і діють не в відповідність до економічними принципами;

- підприємства прагнуть розширити свою область переваг шляхом індивідуалізації своєї продукції;

- доступом до ринку нових продавців при монополістичної конкуренції утруднений через наявність переваг.

Олігополія

 Під немногочисленностью учасників конкуренції розуміється відносно невелика (не більше десятка) число фірм панівних над ринком товарів чи послуг. Приклади класичних олігополій: «велика трійка» США – «Дженерал моторз», «Форд», «Крайслер».

Олигополии виробляти як однорідні, і диференційовані товари. Однородность найчастіше переважає на ринках сировини й напівфабрикатів: руди, нафти, стали, цементу тощо.; диференціація – на ринках споживчих товарів.

Немногочисленность фірм сприяє поліпшенню їхнього монополістичним угодам: для встановлення цін, поділу чи розподілу ринків чи з іншим способам обмеження конкуренції з-поміж них. Доведено, що конкуренція на олигополистическом ринку тим интенсивней, що нижчий рівень концентрації виробництва (більше фірм), і навпаки.

Важливу роль характері конкурентних відносин такому ринку грають об'єм і структура інформації про конкурентів і щодо умов попиту, якої фірми мають: ніж такий інформації менше, тим паче конкурентним буде поведінка фірми. Основне відмінність олигополистического ринку з ринку досконалої конкуренції пов'язані з динамікою цін. Коли скоєному ринку пульсують безупинно і безсистемно залежно від коливань попиту й пропозиції, то, при олігополії мають тенденцію до стійкою фіксації і змінюються нечасто. Типово зване лідерство у цінах, якщо їх переважно диктує одна провідна фірма, а решта олигополисты йдуть за лідером. Доступ до ринків новим продавцям утруднений. Що стосується угоди олигополистов щодо цін, конкуренція дедалі більше зсувається у бік якості, реклами й індивідуалізації.

У фундаменті економічної літературі прийнято розділяти конкуренцію з її методам на:

· цінову (конкуренцію з урахуванням ціни);

· нецінову (конкуренцію з урахуванням якості потребительной вартості).

Цінова конкуренція перегукується з часів вільного ринкового суперництва, коли навіть однорідні товари пропонувалися над ринком із найбільш різноманітним цінами.

Зниження ціни було того основою, з допомогою якої промисловець (торговець) виділяв свій товар, привертав до собі увага фахівців і, зрештою, завойовував собі бажану частку ринку.

У світі цінова конкуренція втратила таке значення на користь нецінових методів конкурентної боротьби. Не означає, звісно, що у ринку немає «війна цін», вони існують, але завжди в явною формі. Річ у тім, що «війна цін» у відкритій формі можливе тільки доти, поки фірма не вичерпає резерви зниження собівартості товару. У цілому нині, конкуренція у відкритій формі призводить до зниження норми прибутку, погіршення фінансового становища фірм як наслідок, до руйнування. Тому фірми уникають вести цінову конкуренцію у відкритій формі. Застосовується вона у час зазвичай, у наступних випадках:

F фирмами-аутсайдерами у боротьбі з монополіями, для боротьби з якими, у сфері нецінової конкуренції, у аутсайдерів немає сил, ні;

F в просуванні до ринків з новими товарами;

F задля

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація