Реферати українською » Маркетинг » Формування іміджу підприємства


Реферат Формування іміджу підприємства

з минулого досвіду б і відбиває нинішній стан самоповаги, довіри себе.

>Воспринимаемий імідж – те, як бачать інші. Природно, що цю крапку зору відрізнятиметься від попередньої. Ми нерідко не знаємо, як до нас ставляться насправді, як реально нас відгукуються.

>Требуемий імідж означає, що кілька професій (ролей) вимагає певних іміджевих характеристик. У окремих випадках цьому сприяє тип одягу. Військова форма, судова мантія, царська корона – усе це іміджеві знаки, що вказують на виконавців конкретних ролей, вони стоять ніби входить у необхідний набір символів, необхідні виконання цих ролей.

Деякі дослідники як самостійного висувають тип харизматичного іміджу. Поняття харизми, харизматичного керівника і запровадив класик соціології М. Вебер. Він: «Відданість харизмі пророка чи вождя на війні, чи видатного демагога в народну освіту чи парламенті таки означає, що людина такого типу вважається внутрішньо «покликаним» керівником людей, що підпорядковуються над силу звичаю чи встановлення, а й тому, що вірить у нього. Щоправда, сам «вождь» живе своєю справою, «жадає здійснити свою працю», коли він не обмежений і марнославний вискочка. Саме до постаті вождя і його якостям належить відданість його прихильників апостолів, послідовників, тільки Мариновському відданих партійних прихильників».

Зараз, завдяки розвитку засобів, особливо телебачення, зберегти й утримати харизму важко, оскільки він значною мірою спочиває на закритості, на приписуванні «вождю», «герою» не які є в нього якостей. Проте з'являється нове – харизматичністю наділяють лідера, використовуючи його максимальну відкритість публіці (приклад президент, поп-зірка).

Закритий імідж теж зарахувати до списку можливих іміджів. Він відзначився багатьом радянських керівників. Кожна мисляча людина міг вписати у цей імідж ті риси, які сам вважав собі переконливими – як «чорна діра» готовий був прийняти усі. І чим менше інформації матиме аудиторія, тим серйозніше і значніша починає виглядати постать такого керівника (приклад: загадковий Кім Чен Ір, мовчазно і невидимепроследовавший на бронепоїзді крізь усе Росію зустрічати із Президентом В.В. Путіним).

Залежно від сфер діяльності, від різного соціального контексту, у якому формується імідж, можна назвати імідж у політиці (і в політиків), імідж бізнесу, імідж мас-медіа (імідж поп-зірок), імідж організації, імідж країни. Ці іміджі різняться і за вмістом, і з механізмам формування, і з формам прояви.

Отже, формування іміджу може і бути включено до системи раціонального соціального управління, оскільки тут приховується широкий пласт ще невикористаних управлінських резервів. Не все практичні працівники, керівники усвідомили значення іміджу справі презентації себе, своїх фірм і закупівельних організацій контрагентам й побажання громадськості, багато продовжують діяти за відомому рекламномуслогану: «Імідж – ніщо, жага – все!». І програють в конкурентної боротьби.


2. Аналіз і стратегія розвитку іміджу ТОВ «>Фотоshop»

 

2.1 Аналіз складових іміджу організації

Об'єктом дослідження вибрано підприємство ТОВ «>Фотоshop». Основний вид діяльності підприємства – роздрібна торгівля фототоварами і надання послуг запроявке фотоплівки і друкування фотографій.

Говорячи про основних складових іміджу, слід зазначити такі елементи, як словесний товарний знак (назва фірми, виконане певної графічному стилі), графічний товарний знак (деяке умовне позначення фірми чи продукту), колірна гама (кольору, які у поєднані із формою товарний знак створюють певний, пам'ятний образ), фірмовий шрифт (для оформлення друкованої продукції може бути обраний певний «свій» шрифт), фірмовий блок (може охоплювати товарний знак, поштові, банківські реквізити, перелік товарів та послуг, рекламний символ, слоган), схема верстки (певна компонування друкованої), слоган (коротка фраза, девіз фірми чи товару), рекламний символ фірми (певний персонаж чи образ, закріплений за фірмою і/або виражає суть її діяльність).

Як що раніше, торгову марку, товарний знак, назва фірми стають об'єктом значних матеріальних вкладень, символом діловій репутації та якості, якого підприємство рухалася, можливо, багато років. У ідеалі ці символи фірми повинні залишатися незмінними багато десятиліть. У країнах із незліченним кількістю юридичних осіб і суворим законодавством про товарні знаки, якщо йдеться про давно функціонуючої над ринком фірмі, дуже рідко можна говорити про можливість зміни товарний знак чи назви фірми, даних їй за народженні, навіть якщо з погляду психологічного впливу воно вкрай несприятливий.

Як за створення нових фірм, і розробки марок для конкретних видів нових товарів розробка назв з урахуванням психологічних технологій - віддавна не розкіш, а засіб просування фірми чи товару.

Ефективна реклама може створити визначені та конкретні символи. З допомогою повторення вони стають впізнаваними суспільством загалом й які самі можуть посилати вторинні повідомлення, коли цей продукт використовується.

Дослідженнями впливу звуків встановлено, що звуки, із яких складається мова, є різні: приємні, і противні, швидкі й повільні, м'які й жорсткі тощо. Зрозуміло, йдеться щодо властивості самих звуків, а лише про те якостях, із якими підсвідомо зв'язуються у нашій сприйнятті. З звуків складаються слова залежно від переважання в слові звуків з тим чи іншого емоційної забарвленням, слово загалом теж набуває цю забарвлення.

Ефективність товарний знак обумовлена дотриманням низки важливих, суто психологічних вимог: емоційна, і інформаційне відповідність знака статусу підприємства, роду своєї діяльності або галузевий традиції. Вважається, що людина, побачивши той чи інший знак, повинен відразу й однозначно зрозуміти, який товар чи яку послугу цей знак представляє. Хороший знак, навіть вперше побачений, повинен «дізнаватися», апелювати до асоціацій. Недарма у слові «знайомитися» - корінь «знак».

Ведучи мову про семантикою кольору на формування іміджу фірми, треба сказати, що синій - допомагає сконцентруватися на необхідному: не розпливтися дрібниці, не розкидатися. Синя деталь у рекламному проспекті відразу приверне себе увага фахівців і, на відміну червоною, будь-коли викликає негативних емоцій. Жовтий - налаштовує на комунікабельність. Це колір відкритості й комунікабельності. А він допомагає надати врівноваженістьразгулявшимся емоціям, розраховувати на внутрішній спокій, вгамувати хвилювання. З іншого боку, жовтий здатний «наділити» предмет інтелектом. Чорний - колір самозанурення: він допомагає від України всього відгородитися, замкнутися і сконцентруватися на рішенні тій чи іншій завдання. У той самий час даний колір здатний налаштувати на меланхолію і зневіра. У чорному приходить відчуття самотності й ізоляції від навколишнього світу. Саме а тому цей колір у друкарській рекламі кращим використовувати. Ця рекомендація, зрозуміло, не поширюється на шрифт і таблиці. Саме відношенні адже її, за рідкісними винятками, кращим експериментувати.

2.2 Розробка стратегії формування іміджу організації

Основних напрямів у формуванні іміджу короткостроковому періоді може бути вдосконалення рекламної і маркетингової стратегії через вдосконалення основних елементів іміджу компанії (логотипу, рекламного слогана, графічних і колірних прийомів).

До того ж, рекомендується вдосконалити образ самого закладу, приміром, акцентувати на інтер'єрі приміщення.

Для подальшої роботи необхідно визначитися з таким поняттям як брендинг.

>Брендинг – це прийоми створення особливо, які роблять свій внесок у загальний імідж у питаннях цільового сегмента ринку до бренду.

>Брендинг займає прикордонну область між маркетинговим дослідженням, присвяченим проблемам сегментування і позиціонування товару, і створення рекламного креативу.

У сучасному російської економіці значимість проблем формування та управління брендами багато чому визначається розвитком конкуренції на споживчому ринку. Зарубіжні виробники, активно використовуючи концепціюбрендинга, створюють стійкі конкурентні переваги своїх торгових марок у свідомості споживачів.

Фактично, на ринку точиться жорстка боротьба торгових марок та його рекламних образів за місце у свідомості покупців. Результатом є присутність у поведінка індивідуальних споживачів емоційних мотивів, що найчастіше переважають над раціональними. У результаті чинники успіху споживчих товарів та послуг базуються не так на об'єктивно заданих, але в суб'єктивно які сприймаються споживачами перевагах. Ці переваги полягають у унікальності торгових марок, здібності покупців ідентифікувати марки під час проведення покупок. Суто функціональна цінність вироби або ж послуги в цьому переміщатися другого план.

З урахуванням всього вищесказаного необхідно визначити стратегію розробки фірмового стилю.

Оскільки назва організація вже зараз є, і з нашого погляду зору відповідає вимогам вдалою маркетингової кампанії. Образ, що несуть товарний знак і назву фірми, включає у собі кілька асоціативних рівнів.

Перший - це рівень змістовних асоціацій. Дослідження свідчать, що сама назва дозволяє будувати гіпотези про профілі фірми, навіть, як його є безглуздим, щось значущою словом. Інше питання, що ступінь розкиду здогадок до різних назв досить численна. Окремі залишають безмежний простір припущень, тоді як інші направляють здогади у певне русло, відповідне істинному профілю безпосередньо чи опосередковано. Деякі, буває, направляють і з брехливому сліду. Дослідження свідчать, що часто-густо в назвах фірм фігурують слова, незначущі, слова, значення яких немає причетний до діяльністю фірми, чи слова, абсолютно однакові для безлічі різних фірм.

Другий рівень - рівень архетипових і культурних асоціацій. Ними можна зробити висновок про національно-державної належності і історичне коріння фірми. У цьому введення у рекламний текст архетипових символів, характеризуючих колективне несвідоме (термін австрійського психолога До. Юнга) дозволяє викликати в споживачів ефективні асоціативні комплекси.

Третій рівень - це емоційне забарвлення звучання. З використанням в назві іноземних слів, штучних слів чи абревіатур що ця сторона входить у чільне місце.

Це ж можна сказати й про графічні зображення емблем, символів. Графіка також може бути представлена кількома різними асоціативними рівнями:

- змістовні асоціації - направляють вони асоціацію на потрібному чи іншому напрямку, або дають ніякої їм спрямованості;

- образотворчі знаки і символи - несуть заряд емоційного досвіду, мимоволівоскрешающие цим досвідом у підсвідомості людей;

- аналог рівня культурних асоціацій - зображення може бути здійснене на підприємства різної стилістиці, який означає місце і його створення, і встановлює певну змістовну область;

- емоційне навантаження образотворчих елементів - лінії, кольору та інші елементи зображення несуть той чи інший емоційну навантаження, з допомогою яких можна зробити знак більш-менш стійким.

Фірмовий стиль робить продукцію чи послугу впізнаваною для споживача. Він підпорядковується групі прикладних вимог:запоминаемости; інформативності;удобочитаемости; помітності; істотною емоційності.

Назва «>Фотоshop» свідчить сам себе. Назва є дуже емоційним, особливо, коли промовляється із характерною інтонацією. Можна відзначити, що товарний знак є вдалим і повністю відповідає задуму, стратегії і місії фірми.

Важливе значення і логотип фірми. З назви, необхідно зробити його так само радісним, що викликають лише приємні відчуття й асоціації у споживача. У формуванні логотипа необхідно приділити увагу квітам, які мають там може бути.

Колір, як відомо, як викликає відповідну реакцію людини у залежність від його емоційного стану, а й належним чином формує його емоції. Можна рекомендувати таке поєднання кольорів:

- помаранчевий колір – «порушення заради порушення», гарний у невеликих дозах і почуття радості;

- білий колір – спричиняє почуття новизни, необхідності спробувати щось нове;

- синій колір – викликає відчуття спокою і розслабленості, символізує сталість.

Поєднання цих квітів, попри різноманітні почуття, які викликають окремо друг від друга, сприяє формування в споживача почуття радість і умиротворення, утримує візія у свідомості та «каже» про сталості і непорушності. Проте загальний колірної образ повинен бути загадковим, навіваючи споживачеві ставлення до можливості першовідкривача.

Сприйняття споживача – це значення, що він приписує речам. Цей процес відбувається відбувається на індивідуальному рівні, в такий спосіб, виходить, кожен об'єкт має різний ікону в кожного окремого споживача. Споживач може вважати, що це певне продукт має добра якість і у плані раціональному, технічному, але недолюблює не хоче його купувати у плані сприйняття (ірраціональне,аффективное сприйняття).

Вважається, що товари та марки надовго зберігають і той ж образ, незалежно від цього, поганий він хороший, і потрібен тривалий час та великі зусилля, щоб ця образ вдосконалити.

Тому необхідна за рекламних іPR-кампаниях спочатку формувати той образ організації, що згодом вийде переробляти. Саме це кампанії сприяють формуванню образу організації у свідомості споживача, і тож треба приділити якнайбільше уваги процесу розробки та запровадження фірми ринку.

Мета і завдання рекламної кампанії полягають у просуванні продукту на споживчому ринку.

З іншого боку, для утримання і уваги клієнта можливі:

- подача який був відомий матеріалу з новими акцентами;

- послідовне збільшення будь-якого параметра сигналів (під сигналами слід розуміти будь-які на аудиторію);

- перехід до іншого засобуPR-композиции і навіть каналу сприйняття;

- «згортка» всіх акцій у добре упізнаваний клієнтом символ чи ім'я.

Тільки планомірне вивчення ринку виробництва і правильне позиціонування фірмового стилю сприяє розвитку та сприяє розширенню будь-який організації.

Важливу роль щодо залучення непостійного клієнта має рівень сервісу: ступінь уваги з боку персоналу, вишуканість інтер'єру, спокійна що володіє атмосфера всього закладу. Інакше кажучи, клієнт повинен мати такий рівень комфортності, якого хотілося повернутися. І вже способи їх досягнення цього найрізноманітніші: від вимуштруваного обслуговуючого персоналу до вивчення особистих смаків клієнтів.


Укладання

Турбота навколо іміджуактуализировалось останніми роками у зв'язку зобострившейся проблемою вибору,вставшей людей (вибору товарів та послуг, політичних і громадських організацій, лідерів та керівників), та на різноманітних ринках – споживчому, політичному та інші. Щоб продати товар, послугу, залучити до свій бік виборця, щоб успішно конкурувати над ринком, фірма, громадська організація, університет чи банк мусимо створити собі відповідний імідж. Доцільний, адекватний імідж цілком необхідний будь-якого виду соціальної діяльності, що підтверджує багаторічна практика.

Саме у рамках традиційних наукових дисциплін – психології, економіки, соціології, політології – з'являються спеціальні науково-практичні галузі:

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація