Реферати українською » Маркетинг » Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг як основне джерело грошових коштів підприємств, особливості її формування і використання в ринкових умовах господарювання (на матеріалах ТКУП "Столичний")


Реферат Виручка від реалізації продукції, робіт і послуг як основне джерело грошових коштів підприємств, особливості її формування і використання в ринкових умовах господарювання (на матеріалах ТКУП "Столичний")

якщо торгове підприємство перестав бути власником товарів, у вигляді повної вартості, якщо торгове підприємство є власником товарів;

-вартість товарів тривалого користування (за часом виписки рахунка-фактури і доставки покупцю незалежно від часу фактичної оплати товару покупцем);

-повна вартість товарів, проданих окремих категорій населення із знижкою (лікарських засобів, палива й т.п.);

-вартість проданих передплатою друкованих видань (по моменту виписки рахунки не враховуючи вартості доставки);

-вартість упаковки, має продажну ціну, не входить у ціну товару;

-вартість проданої пустої тари.

Не входить у оборот роздрібної торгівлі:

-вартість проданих товарів, не витримали гарантійних термінів служби;

-вартість проїзних квитків, талонів попри всі види транспорту.

У оборот комунального харчування включається вартість проданої власної кулінарній продукції (страв, кулінарних виробів, напівфабрикатів), виготовленою у їдалень, ресторанах, кафе інші підприємства комунального харчування; борошняних, кондитерських, хлібобулочні вироби та інших покупних товарів без кулінарній обробки для споживання дома. У обороті комунального харчування враховується також вартість кулінарній продукції і на покупних товарів, відпущених додому на замовлення населення.

До складу обороту комунального харчування включається також вартість кулінарній продукції, відпущеної працівникам організацій з наступним утриманням з зарплати, окремих категоріях населення (учням шкіл, пенсіонерам, і ін.) й цілком оплаченої органами соціального захисту, відпустку харчування поабонементам, талонахи.т.п., обсягом фактичну вартість харчування.

Оборот роздрібної торгівлі, і оборот комунального харчування враховуються в роздрібні ціни — фактичних продажних цінах, які включають торгову націнку, податку додану вартість, акциз і податок із продажів [9,с.22].

Тому роздрібний товарообіг за складом перестав бути однорідним. У його складу входять сума продажу товару населенню через роздрібну мережу й українські підприємства комунального харчування, а як і продажу товарів підприємствам, установам та організаціям. Більшість роздрібного товарообігу безпосередньо з особистим споживанням і купівельними фондами населення.

У цілому нині товарообіг – це сума творів роздрібних цін реалізованих товарів з їхньої кількість:

>Тр.ц. = P.SРЦigi (1.5.)

деТр.ц. – обсяг товарообігу по роздрібним цінами, крб.;

>Рцi – роздрібна цінаi-го товару, крб;

>gi – кількістьi-го товару.

Натомість, роздрібна ціна складається від ціни купівлі товару роздрібним торговим підприємством, і яка встановлюється торговим підприємством торгової надбавки:

>РЦi =Пцi +ТНi (1.6.)

деПЦi – покупна цінаi-го товару торговим підприємством, крб.;

>ТНi – торгова надбавка поi-му товару, крб.

Торговельна надбавка варта покриття поточних витрат (витрат звернення) торгового підприємства, сплати податків і неподаткових платежів й отримання прибутку:


ТН = ІС + ВП + П (1.7.)

де ТН – торгова надбавка, крб.;

ІС – витрати звернення, крб.;

ВП – податки та збори, сплачувані торговим підприємством, крб.;

П – прибуток, залишається у розпорядженні підприємства, крб.

Сума творів цін, якими торгове підприємство закупило товар кількості відповідного товару, є обсяг товарообігу по покупним цінами.

Отже:

>Тр.ц. =Тп.ц. + ІС + ВП + П (1.8.)

деТр.ц. – обсяг товарообігу по роздрібним цінами, крб.;

>Тп.ц. – обсяг товарообігу по покупним цінами, крб.

Товарообіг по покупним цінами характеризує у разі витрати підприємства для закупівлі (купівлю) товарів, а сума товарообігу по покупним цінами, витрат звернення, сплачуваних податків і зборів характеризуватиме сукупні витрати підприємства купівля ітоваров[48,c.111].

Вплив структури товарообігу і величини торгової надбавки на обсяг товарообігу виявляється у наступному:

1) з те, що обсяг товарообігу визначається шляхомперемножения кількості проданого товару з його ціну, можна дійти невтішного висновку, що більше у структурі товарообігу дорожчих товарів, тим більша товарообіг, і навпаки;

2) величина торгової надбавки у принципі муситьпрямопропорциональное впливом геть обсяг товарообігу, тобто що більше надбавка, тим більше коштів товарообіг, але практично з еластичності попиту за ціною, і навіть досить великий конкуренції торгувати, зростання торгової надбавки може знизити обсяг товарообігу. У разі поведінка покупця визначається виключно специфікою товару (еластичність, попитом, пропозицією, альтернативами тощо.)

Отже, роздрібний товарообіг, може бути як із показників, визначальних потужність торгового підприємства, оскільки за його величині можна судити про обсяг діяльності підприємства. Так, роздрібний товарообіг можна використовувати для характеристики ефективність використання ресурсів підприємствами, загального обсягу витрат за реалізацію товарів. Загалом контексті під товарообігом розуміють продаж товарів масового споживання і надання платних торгових послуг населенню задоволення особистих потреб у обмін його доходи або іншими підприємствами – для подальшої переробки або продажу. Економічні відносини, пов'язані з обміном коштів на товари, відбивають економічну сутність товарообігу. Разом про те на величину товарообігу впливають як внутрішні, і зовнішні чинники. У цьому, якби зовнішні чинники не можна надати істотного впливу, то внутрішні чинники, повністю керовані і контрольовані. Вплинув на обсяг виручки надає ще й використовувані методи її ухвали і обліку.

 

1.2Методи ухвали і обліку виручки

 

Виручка від продукції (робіт, послуг) може розраховуватися або за мері відвантаження і пред'явлення замовнику розрахункових документів або за надходженню коштів на рахунки комерційних банках, а під час розрахунків готівкою – щодо надходження коштів у касу підприємства. Право вибору методу визначення надано самим підприємствам, що відбивають своє рішення в облікову політику підприємства [42,c.132].

Так, законодавчо закріплені два методу відображення (обліку) виручки від продукції (див. рис. 1.3.):


Малюнок 1.3. Структура товарообігу

Примітка. Джерело: власна розробка

1) за відвантаженням товарів (виконання робіт, надання послуг) і пред'явленні контрагенту розрахункових документів – метод нарахувань;

2) принаймні оплати – касовий метод.

Між цими методами є істотна різниця. У першому випадку (метод нарахувань) моментом реалізації і, отже, освіти виручки вважається дата відвантаження. У підставі цього методу лежить юридичний принцип переходу прав власності товару. Але у випадку невчасної оплати поставленої продукції підприємство може мати серйозні фінансових проблемах. У разі загальної неплатоспроможності в підприємства може досить власних оборотних засобів наступного року виробничий цикл, нічого очікувати коштів до розрахунку із податків з виручки і перерозподілу прибутку. Але у своєчасності платежів його забезпечує велику достовірність в підрахунку виробничого результату. Метод нарахувань широко застосовується у розвинених ринкових країнах, де товаровиробники надійно застраховані від неплатежів, працюють у умовах мінімального фінансового ризику.

У білоруської практиці найбільшого поширення отримав другий метод – визначення виручки по фактичному надходженню коштів у рахунок підприємства. Нині застосовується у основному касовий метод, оскільки рівень платоспроможності підприємств зараз низький. Оплата визнається при безготівкових розрахунках, коли гроші надійшли на розрахунковий рахунок підприємства; під час розрахунків готівкою- на час вступу грошей до касу підприємства; і навіть при заліку взаємних вимог. При ритмічної відвантаженні то, можливо погана оплата не залишиться реальних грошей.

Моментом освіти виручки з оподаткування вважається дата надходження коштів у рахунок підприємства. Підприємство може з оподаткування самостійно вибирати метод обліку виручки, проте бухгалтерський облік зобов'язане вести методом нарахувань.

Виручка від продукції розраховується з урахуванням обсягу реалізованої набік продукції з діючих цін підприємства без податку додану вартість, акцизів, торгових оборотів і збутових націнок.

Податок на додану вартість будівництва і акцизи хоч і входять у ціну товару, але з належать підприємству як і непрямі податки, відразу надходять до бюджету. Торгові і збутові націнки є доходом підприємства-виробника, вони надходять посередницьким організаціям, що реалізують продукцію. Експортні тарифи, сплачувані підприємствами-експортерами, спрямовуються до бюджету і беруться до визначенні виручки від продукції.

З отриманням підприємством виручки від продукції іноземній валюті ці доходи перераховуються на рублі за курсом рубля,публикуемому НБ РБ, на даний момент надходження коштів у валютний рахунок підприємства.

При здійсненні операцій із прямому обміну продукцією виручка вважається на даний момент часу надходження обмінюваної своєї продукції підприємство чи момент взаємозаліку.

Планування виручки необхідне визначення плану прибутків і планових платежів до бюджету. Від обгрунтованості розрахунку планової виручки великою мірою залежить реальність від інших фінансові показники.

Планова виручка то, можливо розрахована кількома способами:

1) шляхом прямогопоассортиментного рахунки (метод прямого рахунки);

2) з загального обсягу випуску товарної продукції, скоригованого зміну залишків нереалізованої своєї продукції початок і поклала край планованого періоду (розрахунковий метод);

3) пофакторний метод;

4) метод сумарного розрахунку (екстраполяції).

Планування виручки від продукції може здійснюватися на майбутній рік, квартал і оперативно. Річне планування виручки можливо, за стабільної економічної ситуації в. У нестабільну ситуацію воно утруднено і неефективно, тож і мусять використовувати ось квартальне планування. Оперативне планування виручки переслідує конкретну мету – контролю над своєчасністю надходження грошей за відвантажену продукцію з цього приводу підприємства. Загальна прибуток від основний діяльності підприємства включає у собі виручку від продукції, виконаних робіт і наданих послуг промислового й непромислового характеру. Для визначення виручки від продукції треба знати реалізацію продукції діючих цінах без податку додану вартість, акцизів і експортних тарифів для експортованої продукції.

Перший метод використовується на підприємствах, із невеличкий номенклатурою продукції і на коротким циклом виробництва, коли немає перехідних залишків готової своєї продукції складі чи в ці залишки за періодами часу змінюються незначно. Тут велике значення має тут рівень розробки номенклатури продукції з видам, маркам, сортам погодження з замовниками їхніх об'єму і ціни запланований період. Метод прямого рахунки грунтується на гарантованому попиті. Передбачається, що все обсяг вироблену продукцію посідає попередньо оформлений пакет замовлень. Це найбільш достовірний метод планування виручки, коли план випуску і реалізацію продукції заздалегідь пов'язані з споживчим попитом, відомі необхідний асортимент і структура випуску, встановлено відповідні ціни. За цих умов виручку від можна визначити шляхом множення обсягу реалізованої своєї продукції ціну одиницю продукції.

У разі ринкових відносин більшість підприємств немає гарантованого попиту обшир вироблену продукцію, підприємства змушені проводити щоденну роботу з розширенню ринку своєї продукції. У умовах для планування виручки застосовується розрахунковий метод у зазначеній вище формулі. У цій методу необхідно враховувати:

на запланований рік: обсяги виробництва продукції, робіт й нових послуг;

початку нового періоду: очікувані залишки готової своєї продукції складі, товарів відвантажених, термін оплати яких немає настав, товарів відвантажених, не оплачених вчасно, товари, що перебувають у відповідальному збереженні у покупців;

наприкінці періоду: розраховані за нормативами залишки готової своєї продукції складі, товарів відвантажених, термін оплати яких немає настав.

Кількість очікуваних залишків готової своєї продукції початок періоду береться з звітних даних чи прогнозу з реального стану справ. По бухгалтерського обліку залишки нереалізованої продукції демонструються по виробничої чи повної собівартості, для перерахунку в оптові ціни використовуються коефіцієнти перекладу.

При визначенні перехідних залишків готової своєї продукції кінець періоду складі підприємства необхідно проаналізувати чинників, їх формування, визначити причини наднормативних залишків, встановити очікувані зміни умов реалізації (зміни місцеположення споживачів, транспорту, порядку безготівкових розрахунків). Ці розрахунки робляться у разі планування величини власних оборотних засобів під запаси готової продукції з нормативам. Розрахунки залишків готової продукції відвантаженої, термін оплати якої настав, чи своєї продукції відповідальному збереженні у покупців робиться через аналіз стану та планування дебіторську заборгованість.

При високі темпи інфляції необхідно враховувати зміна цін через інфляційні коефіцієнти. Якщо відпускні ціни не збігаються з оптовими цінами підприємства, під час упорядкування товарного балансу необхідно враховувати відмінність між відпускними і оптовими цінами до розрахунку виручки від продукції:

>ВРпл=Ог.п.н.оп.ц.+ГПот.ц.-Ог.п.к.оп.ц.± Р, (1.9.)

де Р- відмінність між оптовими цінами та цінами реалізації продукції з допомогою податків, знижок чи зміни обсягу, з допомогою зміни тощо.

Виручка від щодо третього методу розраховується з урахуванням фактичної виручки від продукції базисному періоді і тих змін, які у майбутньому періоді.

Основними чинниками,корректирующими обсяг виручки, є зміни

обсягу реалізації;

структури реалізованої продукції;

ціни продукції.

>ВРпл=ВРбаз.хJоб.хJстр.хJц., (1.10.)

деВРбаз.- фактична прибуток від реалізації в базисному року;

>Jоб.- індекс зміни обсягу реалізації продукції;

>Jстр.- індекс структурні зміни в номенклатурі реалізованої продукції;

>Jц.- індекс зміни на реалізовану продукцію.

>Jоб.=Ц1К1/Ц0К0,Jстр.=Ц0К1/Ц0К0,Jц=Ц1К1/Ц0К1, (1.11.)

деЦ0,Ц1- ціни відповідно базисного і планованого періодів,

К0, К1- кількість продукції базисному і планованому періодах.

Виручка від продукції з четвертому методу визначається прогнозуванням темпи зростання чи зниження обсягів виручки з урахуванням аналізу за попередні періоди часу й експертні оцінки зі збереженням цих темпів чи його зміни:

>ВРпл.=ВРбаз.х До, (1.12.)

де До- коефіцієнт зростання чи зниження обсягів;

Цей метод можна використовувати за умов стабільної економіки.

Отже, прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг) може розраховуватися або за мері відвантаження і пред'явлення замовнику розрахункових документів або за надходженню коштів на рахунки комерційних банках. У цьому прогнозування виручки від можливо через встановлення її мінімального, оптимального і максимального обсягів. Робиться під час складання гнучких фінансових кошторисів. Для розрахунку виручки від на майбутній період складається спеціальний розділ фінансового плану підприємства.


1.3Роль виручки як фінансового ресурсу підприємства сфери матеріального виробництва

Своєчасне надходження виручки – важлива річ в господарську діяльність підприємства. У – перших, прибуток від реалізації продукції є основним регулярним джерелом фінансових коштів на підприємства міста і займає найбільша питома вага серед усіх можливих грошових надходжень. По-друге, процес кругообігу коштів підприємства закінчується реалізацією продукції і на надходженням виручки, що означає відновлення витрачених виробництво та реалізацію коштів й створення необхідні умови поновлення наступного кругообігу [42,c.132].

Від надходження виручки залежить стійкість фінансового стану підприємства, стан його оборотних засобів, розмір прибутку, своєчасність розрахунків із бюджетом, позабюджетними фондами, банками, постачальниками, робітниками та представниками підприємства. Невчасне її надходження призводить до затримки розрахунків, штрафів і санкціям, що в результаті означає як втрати прибуткупредприятия-поставщика, а й перебої у роботі і зупинку виробництва на суміжних підприємствах.

Виручка від продукції та послуг включає три елемента: собівартість, прибуток, непрямі податків і відрахування. Кожна частина має напрям

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація