Реферати українською » Медицина, здоровье » Хрящові та кісткові Тканини


Реферат Хрящові та кісткові Тканини

Модуль 2.Загальнагістологія

>Лекція № 6. Тема:Хрящові такістковітканини


>Зміст

1.Хрящоватканина

2.Кістковатканина

3.Розвитоккістковоїтканини — остеогенез


1.Хрящоватканина

Характернаособливістьхрящовоїтканини —високий (до 75%)вміст води, Яка,зв'язуючись згігантськими молекуламипротеогліканів,забезпечуєпружно-еластичнівластивості хряща.Близько 15%хрящовоїтканинискладаютьорганічніречовини, 8% -неорганічнісолі. Це Єдинийрізновидсполучноїтканини, уякомувідсутнісудини.Поживніречовини усередину хрящапотрапляють шляхомдифузії ізперихондрію -охрястя.Клітиннимиелементамиєхондробласти тахондроцити. Уміжклітиннійречовинірозміщеніхондринові волокна,побудовані ізколагену II типу чиеластину.Залежно відбудовиміжклітинноїречовинирозрізняють 3видихрящовоїтканини -гіалінову,еластичну таволокнисту.Основніфункції всіхвидів хряща -опорна,формотвірна.

>Хондробласти -малодиференційованіклітининеправильноївитягнутоїформи,здатні допроліферації та синтезуміжклітинноїречовини хряща.Розвиваються ізнапівстовбуровихклітин (>прехондробластів), котріпоходять відстовбуровихклітинмезенхіми.Стовбурові,напівстовбуровіклітини,хондробласти тахондроцити усвоїйсукупностіутворюютьдиферон (>гістогенетичний ряд)клітинхрящовоїтканини.Цитоплазмахондробластівмістить добророзвинутігранулярнуендоплазматичнусітку таелементи комплексуГольджі, багато РНК, щосвідчить проінтенсивнийперебігсинтетичнихпроцесів йзумовлюєбазофіліюцитоплазми.

>Хондроцити -клітининеправильноїокруглої чиполігональноїформи,розміщені упорожнинах —лакунах —міжклітинноїречовиниізольовано чигрупами із 2-4клітин. Останнімаютьназвуізогенних групклітин,оскількиутворюються шляхомрозмноженняоднієїматеринськоїклітини.Розрізняють тритипихондроцитів. перший типвідносно малодиференційованихклітинспостерігаєтьсяпереважно ускладімолодої, такзваноїпервинноїхрящовоїтканини.Цимклітинампритаманневисокеядерно-цитоплазматичнеспіввідношення, уцитоплазмі добровираженіелементи комплексуГольджі, багатомітохондрій йвільних рибосом. Ухондроцитах іншого типуядерно-цитоплазматичнеспіввідношеннянижче, уцитоплазміпідвищенийвміст РНК,елементівгранулярноїендоплазматичноїсітки таелементів комплексуГольджі, котрізабезпечуютьутворення йвиділення уміжклітиннийпростірпротеогліканів таглікозаміногліканів. Дляхондроцитівтретього типухарактернийнайнижчийпоказникядерно-цитоплазматичногоспіввідношення,значнийрозвитокгранулярноїендоплазматичноїсітки.Інтенсивність синтезупротеогліканів таглікозаміногліканівзнижена порівняно ізхондроцитами іншого типу,однаквищимє синтезглікопротеїнів йбілківколагену іеластину.

>Органічнікомпонентиосновноїміжклітинноїречовинихрящовоїтканини -хондромукоїд -представленібілками,ліпідами,глікозаміногліканами тапротеогліканами. Останнієнайхарактернішоюознакоюхрящовоїтканини. Ускладіпротеогліканів хрящазнайденігігантськімакромолекулярнікомплекси ізмолекулярноюмасою порядкудесятків йсотеньмільйонівдальтон йдовжиноюмолекули, щостановитькількамікрометрів.Вонипобудовані іздовгої ниткигіалуроновоїкислоти, доякоїнековалентнимизв'язкамиприєднаноблизькосотніполіпептиднихланцюгів; ізсерединнимиамінокислотнимизалишкамиостанніхзв'язана великакількістьполісахариднихланцюгівсульфатованихглікозаміногліканів (>хондроїтин-сульфату,кератансульфату,дерматан-сульфату), атакож молекулолігосахаридів.Загалом молекулапротеоглікананагадуєгілочкуялини,причому відступеняїїгідратаціїзалежитьпружність (тургор) хряща.

>Хондринові волокнапобудовані ізколагену II типу (>гіаліновий таволокнистийхрящі) чиеластину (>еластичний хрящ).Орієнтація волоконвизначаєтьсявпливомсиловихліній, котрівиникають упроцесіфункціонування органу.Особливо багатохондринових волоконконцентруєтьсянавколо лакун,утворюючи такзвану капсулухрящовоїклітини (чиклітин).

>Гіаліновий хрящлокалізований устінкахтрахеї,бронхів, умісцяхз'єднання ребер ізгрудниною, насуглобовихповерхнях й вметаепіфізарних платівках зростаннюкісток. Уембріональнийперіодгіаліновий хрящзачатківскладає основупереважноїбільшостікісток скелета. Звікомвідбувається йогозамінакістковоютканиною.

Унативномустанігіаліновий хрящсвітло-блакитногокольору,напівпрозорий.Гістологічно у йогоскладірозрізняютьперихондрій (>охрястя) тавласне хрящ.Перихондрійскладається ізповерхневого волокнистого кулі (>переважаютьколагенові волокна) таглибокогоклітинного кулі (вньомумістятьсяхондробласти тапрехондробласти).Поверхневий кулюперихондріюмає багатосудин, щозабезпечуютьтрофіку хряща. Зарахунокглибокогоклітинного куліохрястявідбуваєтьсяфізіологічнарегенерація таапозиційний (>периферійний)ріст хряща.Власне хрящскладається ізізогенних групхондроцитів, атакожмолодихпоодинокиххондроцитів,оточениххондромукоїдом йхондриновими волокнами.Хондромукоїд,розміщенийнавколомолодиххондроцитів,фарбуєтьсяоксифільно; тієї, щооточує болеедиференційованіізогеннігрупиклітин,набуваєвластивостейбазофілії.Хондринові волокнагіалінового хрящапобудовані ізколагену II типу.

>Морфологічноюособливістюгіалінового хрящасуглобівєвідсутністьохрястя насуглобовійповерхні.Хондроцити вглибинісуглобового хрящамаютьокруглу форму йрозташовані рядами, щоорієнтовані перпендикулярно досуглобовоїповерхні.Поверхневіхондроцитисплощені та неутворюютьізогенних груп.Колагенові волокна вглибині хрящаорієнтовані перпендикулярно досуглобовоїповерхні,ближче доповерхні смердотінабуваютьпаралельного донеї напрямі .Міжсуглобовимиповерхнямизнаходитьсясиновіальнарідина, щовиділяється усуглобовупорожнинуклітинамисиновіального кулісуглобовоїкапсули (>детальнішаінформація пробудовусуглобів наводитися упідручниках ізанатомії).Синовіальний кулюєособливимрізновидомсполучноїтканини, котрапристосована допостійногорозтягування,зміщення ітиску под годинурухів усуглобах.Вінскладається ізглибокого таповерхневогоколагеново-еластичних йпокривногошарів.

>Еластичний хрящміститься увушнійраковині,слуховійтрубі,зовнішньому слуховогоході,ріжкоподібних йклиноподібних хрящахгортані.Йогохарактерноюособливістюєжовтийколір,здатністьрозтягуватися.Еластичний хрящ непідлягаєзвапнуванню. Навідміну відгіалінового хрящахондринові волокна веластичномухрящіпобудовані не ізколагену, а ізеластину.Еластичні волокнаформуютькапсулинавколохондроцитів, атакожуплітаються уперихондрій.

>Волокнистий хрящформуєміжхребцеві диски,симфізлобковихкісток,локалізується умісцях переходусухожилля угіаліновухрящовутканину.Хондроцити уволокнистомухрящірозміщені увиглядісвоєріднихрядів -клітиннихстовпчиків, аколагенові волокнаформуютьтовстіпаралельні пучки. Забудовоюволокнистий хрящнагадуєсухожилля, але й йогоклітинитиповохрящові.

>Гістогенез,регенерація тавіковізмінихрящовоїтканини.Джереломутворенняхрящовоїтканини вонтогенезіємезенхіма -зародковасполучнатканина. Упроцесіхондрогістогенезучастинаклітинмезенхіми занапащувати своївідростки,округлюється таутворюєхрящовий зачаток -хондрогеннийострівець.Мезенхімніклітини у йогоскладідиференціюються ухондробласти. Нанаступнійстадіїутворенняпервинноїхрящовоїтканини, ізперетвореннямхондробластів ухондроцити Першого типу,посилюється синтезколагену,виникаютьколагенові волокна,внаслідок чогоміжклітиннаречовинанабуваєознакоксифілії.Дозріванняхондроцитів,їхнєперетворення зклітин Першого типу вклітини іншого типупризводить допосилення синтезупротеогліканів й,відповідно, дозростаннябазофіліїміжклітинноїречовини.

>Існує дваспособи зростанню хряща -внутрішній (>інтерстиційний) та шляхомнакладання (>апозиційний).Внутрішнійріст хрящаздійснюється врезультатірозмноженнямолодиххондроцитів йновоутворенняізогенних групклітин.Апозиційнийріствідбувається зарахунокперихондрію -проліфераціїхондробластівглибокого кулі,перетворенняхондробластів ухондроцити йпродукції нимиміжклітинноїречовини.

>Фізіологічнарегенераціяхрящовоїтканинивідбуваєтьсязавдякидіяльностіхондроцитів тахондробластів -виробленню нимихондромукоїду,колагену таеластину, щосприяютьновоутвореннюхондринових волокон.

Звіком ухрящовійтканинізменшуєтьсявмістклітиннихелементів йзростаєкількістьміжклітинногоматриксу. При цьому уміруперетворенняхондроцитів Першого й іншоготипів нахондроцититретього типу вміжклітиннійречовині хрящазнижуєтьсякількістьпротеогліканів,хондромукоїдзаміщуєтьсяальбумоїдом,збільшуєтьсявмістколагенових волокон. Останнімаютьздатністьнагромаджуватисолікальцію йзвапновуватися.Усіцізмінипризводять дозменшенняступенягідратації,втратипружності й збільшенняламкостіхрящовоїтканини.Спостерігаютьсятакожвростання узвапнований хрящкровоноснихсудин йзамінахрящовоїтканиникістковою.

2.Кістковатканина

>Кістковатканина разом ізхрящовоюналежить доскелетнихтканинорганізму.Основна ролькістковоїтканини -опорно-механічна:завдякизначнійміцностікісткизабезпечують захистжиттєвоважливихорганів відмеханічнихушкоджень, опору, атакожпереміщеннятіла упросторі.Елементикістковоїтканиниутворюють каркас ймікрооточення дляклітинкрові ускладі червоногокістковогомозку.Кістковатканинає депокальцію й фосфору ворганізмі.

Укістковійтканинірозрізняютьклітинніелементи (>остеобласти,остеоцити йостеокласти) таміжклітиннуречовину (>осеїнові волокна іосеомукоїд).Осеомукоїдміститьглікопротеїни (>серед якіспецифічнийбілоккістковоїтканиниостеонектин) тапротеоглікани.Незвапнованийміжклітиннийматрикскістковоїтканинимаєназвуостеоїду (>передкістки).Характерноюособливістюкістковоїтканиниєвиключновисокий (до70%)вміст уїїскладіміжклітинноїречовининеорганічнихсполук,серед якінайбільше солейкальцію -гідроксиапатитів (>Са10(РО4)6(ОН)2) тафосфатів (>Са3(Р04)2).Міцністькістокзалежить відвисокоговміступобудованих ізколагену й типуосеїнових волокон, щоутворюють пучки.

>Остеобласти -клітининеправильноїкубічної чиполігональноїформирозміромблизько 15-20мкм.Цитоплазма їхньогобазофільнавнаслідоквисокоговмісту РНК,має добророзвинутіелементигранулярноїендоплазматичноїсітки та комплексуГольджі. Цевідносно малодиференційованіодноядерніклітини, в якіздійснюється синтезглікопротеїнів йпротеогліканівосеомукоїду.Остеобластитрапляютьсяпереважно вмісцяхутвореннякістковоїтканини; удоросломуорганізміцеглибокі шариокістя, атакож ділянкирегенераціїкістковоїтканини.

>Остеоцитирозвиваються ізостеобластів. Цевисокодиференційованіодноядерніклітинивитягнутоїформирозміромблизько15x45мкм.Остеоцитирозміщені вкістковихлакунах (>порожнинах) ускладізвапнованогоміжклітинногоматриксукістковоїтканини.Відтілостеоцитіввідходятьрозгалуженівідростки, котріпронизуютьміжклітиннуречовину іконтактують ізвідросткамисусідніхклітин.Цитоплазмаостеоцитівслабкобазофільна, щосвідчить прозниженнярівнясинтетичнихпроцесів порівняно ізостеобластами.Стовбуровіостеогенніклітини,напівстовбуровіклітини,остеобласти іостеоцитиутворюютьдиферон (>гістогенетичний рядклітин)кістковоїтканини.

>Остеокласти -великібагатоядерніклітининеправильноїокруглоїформи,попередниками якіможуть бутималодиференційованіклітиникістковогомозку, атакожмоноцитикрові.Основнафункціяостеокластів -резорбція (>розсмоктування)кістковоїтканини.Діаметрцихклітин 90мкм й понад, уцитоплазміналічується відтрьох докількохдесятків ядер.Цитоплазмаостеокластівоксифільна числабкобазофільна,міститьзначнукількістьлізосом ймітохондрій.Остеокласти лежати узаглибинах наповерхнікістковогоматриксу, щомаютьназву лакунГаушипа. Наповерхніклітини, щоприлягає домісцяруйнуваннякістки,розрізняютьдвізони:покриту складкамиплазмолеми зонуадсорбції йсекреціїферментів (такзванугофровануоблямівку) йзамикальну зону, котраізолюєділянку контакту відприлеглоїтканини.Механізмруйнівної діїостеокластів накістковутканинупов'язують ізвиділеннямцимиклітинамивуглекислого газу, ізякого подвпливомферментукарбоангідразиутворюєтьсявугільна кислота,здатнарозчинятисолікальцію.Остеоїдперешкоджаєвзаємодіїостеокластів ізнеорганічними компонентамикістки. Дляуспішноїрезорбціїнеобхіднасекреціяостеобластамиколагенази -ферменту,якийруйнує кулюостеоїду йзабезпечує доступостеокластів домінеральногоматриксукістки.

>Залежно від способуорганізаціїколагенових волокон укістковійтканинірозрізняють дваїївиди -пластинчасту тагрубоволокнисту. Дляпластинчастоїкістковоїтканинихарактернимєпаралельнерозташуванняпучківколагенових волокон ізформуванням, такзваних,кісткових платівок.Залежно відорієнтаціїостанніх упросторіпластинчастукістковутканинуподіляють накомпактну (унійвідсутніпорожнини) тагубчасту (>кісткові платівкиутворюютьрозміщені подкутом одна доодноїтрабекули ізформуваннямхарактерноїгубчастоїструктури). Зкомпактноїкістковоїтканинипобудованідіафізитрубчастихкісток, ізгубчастої -плоскікістки,епіфізитрубчастихкісток.Пластинчастакістковатканинаскладаєпереважнубільшістькістокорганізму. -

Длягрубоволокнистоїкістковоїтканинихарактерненевпорядковане (>різнонаправлене)розміщенняпучківосеїнових волокон,оточенихзвапнованимосеомукоїдом.Між пучкамиосеїнових волокон улакунахосеомукоїдузалягаютьостеоцити.Грубоволокнистакістковатканиналокалізуєтьсяпереважно ускелетізародка, адоросломуорганізмі -лише вділянцішвів черепа та умісцяхприкріпленнясухожиль докісток.

>Будоватрубчастихкісток.Діафіз (рис. 1) -цецентральначастина,епіфіз -периферійнезакінченнятрубчастихкісток. Уділянцідіафізакісткиіснує три шари:окістя (>періост),власнекістка таендост (>внутрішній кулю).

Мал.1.Діафізтрубчастоїкістки

>Окістяскладається ізповерхневого волокнистого кулі,утвореного пучкамиколагенових волокон, таглибокогоостеогенного кулі (вньомурозміщеніостеобласти таостеокласти). Зарахунококістя, якупронизанесудинами,здійснюєтьсяживленнякістковоїтканини;кістковіелементиглибокогоостеогенного кулізабезпечуютьрісткістки утовщину,їїфізіологічну тарепаративнурегенерацію.

>Власнекісткадіафізупобудована ізкомпактноїкістковоїречовини, уякійкісткові платівки (від 4 до 15мкмзавтовшки)утворюють три шари:зовнішніхгенеральних платівок,остеонний тавнутрішніхгенеральних платівок.

>Підокістямрозміщений кулюзовнішніхгенеральних платівок.Ціпластинирозташованінавколодіафізу, але йповнихкілець неутворюють,перекриваючисьіншими кулями.Основнатовщастінкикістки -цеостеонний кулю.Кожнийостеонявляє собоюкісткову трубкудіаметром від 20 до 300мкм, у центральномуканалі (>каналіГаверса)якоїлежить так кликанаживильнасудина йлокалізованіостеобласти іостеокласти.Навколо центрального каналу концентричнорозміщено 5-20кісткових платівок.Колагенові волокна укісткових платівках шкірного кулімаютьпаралельнуорієнтацію.Пучкиколагенових волокон усусідніх платівкахрозміщені подкутом один до одного, щосприяєзміцненнюостеона як структурногоелементакістки.

>Міжкістковими платівками улакунахзнаходятьсятілаостеоцитів, котріанастомозуютьсвоїмивідростками,розміщеними укістковихканальцях.Остеонний кулю можнауявитисобі як системупаралельнихциліндрів -остеонів,проміжкиміжякимизаповненівставнимикістковими платівками. Черезокістя доостеонного куліпроходять такзваніпроривнісудини, атакож пучкиколагенових волокон.Відендостуостеонний кулювідокремлений кулеювнутрішніхгенеральних платівок.Останнійє аналогомзовнішніхгенеральних платівок, але йвінменшрозвинений.Ендост -тонковолокнистасполучнатканина,збагаченаостеобластами іостеокластами, котраобмежуєкістковомозковупорожнину.Гаверсовіканалидіафізасполучаютьсяміж собою, атакож ізкістковомозковоюпорожниною йповерхнеюкісткисистемоюпоперечнихканалів.

 >Епіфізкісткиутворенийгубчастоюкістковоютканиною.Поверхневовкритийокістям, подякимрозміщений кулюгенеральних платівок.Кісткові платівки утовщіепіфізаформують системурозміщених подкутом одна доодноїтрабекул,порожниниміжякимизаповненіретикулярноютканиною йгемопоетичнимиклітинами.Подібну доепіфізабудовумають йплоскікістки скелета.

3.Розвитоккістковоїтканини — остеогенез

>Розрізняють дваспособирозвиткукістковоїтканини -безпосередньо ізмезенхіми (>перетинчастий остеогенез) та намісціхрящового зачатків (>хрящовий остеогенез).Перетинчастий остеогенезхарактерний дляпершихтижнівембріональногорозвитку,хрящовий остеогенез - дляпізнішихетапівембріональногорозвитку та постнатального онтогенезу.Характеризуючипроцесирозвиткукістковоїтканинибезпосередньо ізмезенхіми,виділяютьтакіетапи.

першийетап -формування ускладімезенхіми так званогоостеогенногоострівця, чикістковоїбластеми. Уцей годинувідбуваєтьсялокальнерозмноженнямезенхімнихклітин звростанням ускелетогеннийострівецькровоноснихсудин.

Іншийостеоїднийетапхарактеризуєтьсявиділеннямостеогеннимиклітинами уміжклітиннийпростірколагену (>формуваннямосеїнових волокон) йвисокомолекулярнихбіополімерів (>глікопротеїнів,протеогліканів,ліпідів)осеомукоїду.

>Третійетап -утвореннягрубоволокнистоїкістки -полягає узвапнуванніміжклітинноїречовини (>відкладанні солейкальцію). Дляреалізації цогопроцесунеобхіднанаявність уміжклітиннійречовиніпродукованоїостеобластамилужноїфосфатази табілкаостеонектину.Останній,зв'язуючиколаген ізгідроксиапатитом,визначаємісце зростаннюкристалів фосфатукальцію таїхнєприкріплення доорганічногоматриксукістки.Четвертийетаппов'язаний ізрезорбтивноюдіяльністюостеокластів йзаміщеннямгрубихрізнонаправленихпучківосеїнових волокон накісткові платівки (>замінагрубоволокнистоїкістковоїтканинипластинчастою).

>Хрящовомуостеогенезупритаманнадещоіншапослідовністьморфофункціональнихзмін.Першастадіяполягає уформуванніхрящовоїмоделімайбутньоїкістки.Вонапобудована ізгіалінового хряща,вкритогоохрястям.Наступнийетап -перихондральнеокостеніння.Унаслідоквиходуклітиностеогенного ряду зсудинохрястя наповерхніхрящовоїмоделівідбуваєтьсяінтенсивнапродукціяосеїнових волокон таосеомукоїду ізподальшимзвапнуванням. При цьомунавколо хрящавиникає так кликанакістковаманжетка.Третійетап -енхондральнеокостеніння - проходити ізутвореннямдіафізарно-го центруокостеніння.Цей процеспочинається зпроростаннясудинкістковоїманжетки усерединудіафізахрящовоїмоделі йвиходу за їхньогомежіостеогеннихклітин. Зарахунокдіяльностіостеокластів ухрящівиникаютьпорожнинирезорбції, котрі,зливаючись,утворюютькістковомозковупорожнину.Навколосудинформуютьсякісткові платівки,відбувається закладанняостеонів.Останній,четвертийетапхрящовогоостеогенезу, -вростання вепіфізарнучастинухрящовоїмоделікровоноснихсудин таутворенняепіфізарного центруокоаеніння. У такомуразіміжепіфізарним йдіафізарним центрамиокоаенінняформується так кликанаметаепіфізарна платівка зростанню. Унійрозрізняють триосновнізони ізрізнимиморфофункціональнимихарактериаиками.

>Перша зона,найвіддаленіша віддіафізарного центруокостеніння,єзоноюнезміненого хряща.Ближче додіафізарозміщена зонастовпчастого хряща, зарахунокрозмноженняклітинякогоздійснюєтьсяріакіаки удовжину.Хондроцити вїїскладірозташованіпаралельними рядами, такзванимиклітиннимистовпчиками чи колонками.Щеближче додіафізарного центруокостеніннярозміщена зонапухирчастихклітин. Длянеїхарактерніпроцесидистрофіїхондроцитів йрозсмоктуванняхрящовоїтканини. Ззоноюпухирчастого хрящабезпосередньомежує зонарезорбції хряща танезрілоїкістковоїтканини, вякійінтенсивновідбуваютьсяпроцесиутворення тазвапнуванняміжклітинноїречовиникістки. Уразізлиттяепіфізарних тадіафізарнихцентрівокостеніння (>зізникненнямзонипроліфераціїхрящовихклітин)ріакіаки удовжинуприпиняється. Улюдиницезвичайноспостерігається увіці 18-20 років.

>Ріст,регенерація тавіковізміникістковоїтканини. Навідміну від хрящарісткістковоїтканиниздійснюєтьсялише шляхомапозиції -накладаннямновоутвореноїкістковоїтканини на уженаявну.Рісткістки утовщинуздійснюється зарахунококістя урезультатіпроліферації йсинтетичноїактивностіостеобластів йогоглибокогоостеогенного кулі.Ріст удовжинузабезпечуєтьсярозмноженнямклітинстовпчастоїзониметаепіфізарної платівки.Слідзазначити, щовисокийрівеньоксигенації (>насиченнякиснем)єважливимчинникомутвореннякістковоїтканини,оскількипроцесиваскуляризації(проростаннясудин)завждипередуютьпочатковіостеогенезу вхрящовійтканині.

>Фізіологічнарегенераціякістковоїтканиниполягає убезперервній (>протягомусього життяіндивіда)заміні старихкісткових платівокновоутвореними,формуванні новихостеонів намісцірезорбованих.Взаємопротилежніпроцесизабезпечуютьсядіяльністюостеокластів йостеобластів. Уосновімеханізмівперебудовикістковоїтканиниєпостійна зміну напрямі дії векторасили накістку,внаслідок чоговиникає так званьп'єзоелектричнийефект (>виникаєрізницяпотенціалів наувігнутій таопуклійповерхняхкісткових платівок).Концентраціяостеобластів йпроцесиапозиційногоновоутвореннякісткипов'язані ізвід'ємними зарядами, аконцентраціяостеокластів йпроцесирезорбції - ізпозитивними зарядами наповерхнікістковоїтканини.

>Віковізміникістковоїтканиниполягають упоступовійвтратінеорганічногоматриксукістки последосягненнядвадцятирічноговіку. Характерно, що у чоловіківвтратамінеральнихкомпонентівкісткиєсталимпроцесомпротягомусього життя:щорічнавтрата ниминеорганічногоматриксускладаєблизько 0,4 %масикістковоїтканини. Ужінок ізнастаннямменопаузи, очевидним, щорезультатідефіциту ворганізміестрогенівпроцесидемінералізаціїнаростають,досягаючирівня 1-1,5%щорічно.


>Література

1. ЛуцикО.Д.,ІвановаА.Й.,КабакК.С.,ЧайковськийЮ.Б.Гістологіялюдини. - До.: Книжка плюс, 2003. -3-тєвидання. - 592 з.

2. Новак В.П., ПилипенківМ.Ю.,БичковЮ.П.Цитологія,гістологія,ембріологія.:Підручник. – До.:ВІРА-Р, 2001. – 288 з.

3.Практикум ізцитології,ембріології тазагальноїгістології / За ред.Е.Ф. Баринова таЮ.Б.Чайковського. - До.: 1999.


Схожі реферати:

Навігація