Реферати українською » Медицина, здоровье » Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції Порушення обміну кальцію в лікуванні хвороб на остеоартроз з артеріальною гіпертензією


Реферат Клініко-патогенетичне обгрунтування корекції Порушення обміну кальцію в лікуванні хвороб на остеоартроз з артеріальною гіпертензією

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООХОРОНИЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

>ДОНЕЦЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙМЕДИЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>ІМ. М.ГОРЬКОГО

>СІМБІРЦЕВАКСЕНІЯЮРІЇВНА

>УДК:616.12-008.331.1+616.72-018.3-007.17/.18-007.248]-008.9:546.41-07-08-092

 

>КЛІНІКО-ПАТОГЕНЕТИЧНЕОБГРУНТУВАННЯКОРЕКЦІЇПОРУШЕННЯ

>ОБМІНУКАЛЬЦІЮ УЛІКУВАННІХВОРИХ НАОСТЕОАРТРОЗ

ЗАРТЕРІАЛЬНОЮГІПЕРТЕНЗІЄЮ

14.01.12 -ревматологія

>АВТОРЕФЕРАТ

>дисертації наздобуттянауковогоступеня

кандидата конкретних наук

>Донецьк-2008


>Дисертацієюєрукопис.

>Роботавиконана вДонецькомунаціональномумедичномууніверситеті

ім. М. Горького МОЗ України.

>Науковийкерівник:

доктормедичних наук,професорКоломієцьВікторіяВолодимирівна,Донецькийнаціональниймедичнийуніверситет ім. М. Горького МОЗ України,професоркафедривнутрішніххвороб № 2.

>Офіційніопоненти:

доктормедичних наук,професорПасієшвілі ЛюдмилаМихайлівна,Харківськийнаціональниймедичнийуніверситет МОЗ України,завідувачкафедризагальної практики -сімейноїмедицини;

доктормедичних наук,професорБурмакЮрій Григорович,Луганськийдержавниймедичнийуніверситет МОЗ України,завідувачкафедрисімейноїмедицини факультетупіслядипломноїосвіти.

>Захиствідбудеться “16>травня 2008 року про 900годині назасіданніспеціалізованоївченої заради Д 11.600.02 приДонецькомунаціональномумедичномууніверситеті ім. М. Горького МОЗ України (83003, м.Донецьк, проспектІлліча, 16).

Здисертацією можнаознайомитись убібліотеціДонецькогонаціональногомедичногоуніверситету ім. М. Горького МОЗ України (83003, м.Донецьк, проспектІлліча, 16).

>Авторефератрозісланий “7апреля 2008 р.

>Вченийсекретар

>спеціалізованоївченої заради,

>д.мед.н., доцент М. В.Єрмолаєва


>ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКАРОБОТИ

>Актуальність тими. >Поширеністьостеоартрозу (>ОА) врізнихкраїнах світусягає 29%, аосіб старші 60-ти років – 97% (Коваленка В.М., Шуба М.М., 2003; ЯременкоО.Б., 2003).Внаслідок того, щовік -самийвагомийнезалежний чинникризикурозвиткуОА, то,зважаючи назагальносвітовутенденцію достарінняпопуляції,очікуєтьсязначнезростанняцієїпатології вструктурізахворювань населення (>Ehrlich G., 2003;Goldring P.S.,Goldring M., 2006).ОА частосполучається ізартеріальноюгіпертензією (АГ). Уревматичнізахворюваннясуглобівзареєстровані більше, ніж у 30мільйонівосіб увіці старше від 35 років, 40%цієїкатегорії населенняодержуютьантигіпертензивнутерапію (>Singh G. et al., 2003). АГзалишаєтьсяпровідним чинникомризикурозвиткуважкихсерцево-судиннихзахворювань, котрівизначаютьтривалість йякість життя,рівеньсмертності іінвалідності населення (>ГорбасьІ.М., 2007).Незважаючи напоширеністьданоїпатології іпов'язаних із неюускладнень, лише утретинипацієнтів із АГздійснюєтьсянеобхідний контрольрівняартеріальноготиску (АТ), що часто обумовлененаявністюсупутньоїпатології таїїмедикаментозноютерапією (>СіренкоЮ.М. йспівавт., 2003; Коваленка В.М. йспівавт., 2005).Традиційнінестероїдніпротизапальніпрепарати (>НПЗП), котрівикористовуються влікуванніхворих наОА,можутьпідвищувати АТ йнівелюватиефектибільшостіантигіпертензивнихпрепаратів (>Савенков М.П. йспівавт., 2003).

>Порушенняметаболізмукальцію приОАвиявляється урозвиткусистемнихзмін вкістковійтканині, котріграютьзначну рольподальшомупрогресуванніураженнясуглобів (Коваленка В.М., БорткевичО.П., 2005).Поряд іздегенерацієюсуглобового хряща, впатологічний процес приОАзалучається йкістковатканина,передусімсубхондральнакістка (>Hayami T. et al., 2006;Roach H. et al., 2007). Не дармазміни вній (>порушеннявнутрішньокістковоїгемодинаміки,венознийзастій,остеоконденсацію,зміникістковоїархітектоніки,мікропереломи)виявляють уже наранніхстадіяхрозвиткуОА (>Quasnichka H. et al., 2006). ПринаявностіОА частотавиявлення йогокоморбідності ізостеопорозомстановить 28,9% ужінок й 20% у чоловіків (>DreesP. et al., 2005). Упацієнтів ізОАприскорюєтьсявтратамінерального компонента (>Goerres G. et al., 2005;Sandini L., 2005).Зниженнямінеральноїщільностікістковоїтканини (>МЩКТ)призводить до болеевиразноїдеградаціїхрящовоїтканини (Largo R.,Fernandes-Valle M., 2006).Важливою причиноюпорушеннякальцієвого гомеостазу приОАєгіповітаміноз D, щорозглядається якосновна причинавторинногогіперпаратиреозу,остеомаляції і остеопорозу (>DrinkaP.,KrauseP., 2007;Hamid Z.,Riggs A., 2007).Зниженнярівнявітаміну D3 >призводить допосиленняпродукціїдеструктивнихферментів йзниження синтезуматрикснихпротеогліканів, щозумовлює втрачухрящовоїтканини (>Felson D.,NiuJ., 2007).

При АГвідзначаєтьсядефіцитпозаклітинногокальціювнаслідокзниження йогокишковоїабсорбції,надмірноговиведення зсечею тавторинноїактивізаціїутворенняпаратгормону (>Perez-CastrillonJ. et al., 2003;Gotoh M. et al., 2005;Afghani A.,Goran M., 2007).Водночаскальційнакопичується вклітинах гладенькихм’язівсудин,підвищуючиїхній тонус йрівень АТ (>Zemel M. B., 2003;Gillman M., 2004). Тому втерапії АГ ухворих наОАнайбільшобґрунтованимможе бутивикористанняантигіпертензивнихпрепаратів, котрі позитивновпливають наметаболізмкальцію й станкістковоїтканини.

>Ремоделюваннюкістоквнаслідоккоординаціїспецифічних фаздиференціюванняостеобластів йрезорбціїкістковоїтканинисприяєдефіцитендотеліального синтезу оксиду азоту (NO), щозбільшується припрогресуванні АГ (>Jamal P.S. et al., 2004;McFarlane P.S. et al., 2004;Nabhan A., 2006).Протекорекціяпорушеньметаболізмукальцію й NO ухворих наОА із АГрозробленонедостатньо.

>Зв'язок роботи ізнауковимипрограмами, планами, темами. >Роботавиконана у межахнауково-дослідної роботикафедривнутрішніххвороб № 2Донецькогонаціональногомедичногоуніверситету ім. М. Горького МОЗ України “>Клініко-патогенетична характеристикафункціонального станунирок приартеріальнійгіпертензії йсупутніхзахворюваннях” (№держреєстрації0104U010572).

Метадослідження. >Підвищенняефективностілікуваннясуглобового синдрому та АГ ухворих наОА шляхом розробки адекватнихметодівкорекціїпорушеньобмінукальцію.

>Задачідослідження:

1.Визначитиособливості стануобмінукальцію шляхомвивчення йогокишковоїабсорбції,нирковоїекскреції тамеханізміврегуляціїкальцемії ухворих наОА із АГ.

2.Оцінити станкістковоїтканини таїїзв’язок ізсуглобовим синдромом ухворих наОА із АГ.

3.Охарактеризуватидобовийпрофіль АТ таендотеліальний синтез NO ухворих наОА із АГ.

4.Оцінитиантигіпертензивнуефективністьіндапаміду та йоговплив насуглобовий синдром й гомеостазкальцію ухворих наОА ізсупутньою АГ.

5.Дослідитивпливдодаткового прийомукальцію ізвітаміном D3 на станобмінукальцію,суглобовий синдром,антигіпертензивнуефективністьіндапаміду ухворих наОА із АГ.

6.Встановитизначеннякорекціїпорушенняендотеліального синтезу NO шляхомвикористаннядонатора NOглутаргіну воптимізаціїлікуваннясуглобового синдрому та АГ ухворих наОА.

>Об'єктдослідження. >Хворі наОА ізсупутньою АГ.

Предметдослідження. >Суглобовий синдром, станкістковоїтканини,порушенняобмінукальцію,добового ритму АТ,ендотеліального синтезу NO таїхнякорекція.

>Методидослідження.Загальноклінічні (>розпитування,фізичнеобстеження,вимірювання АТ,гоніометрія,оцінкасуглобовихіндексів -бальна та завізуально-аналоговоюшкалою);рентгенологічні (>денситометріяпоперекового відділення хребта);добовемоніторування АТ (>ДМАТ);ультразвукові (>доплерографіяплечовоїартерії натліреактивноїгіперемії);біохімічні (>визначеннякальцемії,їїдинаміки натлікальцієвихнавантажень,кишковоїабсорбції,кальційуретичноїфункціїнирок,метаболітів NOнітритівкрові);імунноферментні (>визначення всечімаркерівкістковоїрезорбції);статистичні.

>Наукова новизнаотриманихрезультатів.Вперше доведенозначенняпорушенняобмінукальцію й йогорегуляції дляпрогресуваннязмінкістковоїтканини йсуглобового синдрому ухворих наОА ізсупутньою АГ,встановленогетерогенністьструктурикістковоїтканини приОА із АГ таїї залежність відвіку, стануобмінукальцію,рентгенологічноїстадіїОА таартрологічного статусу, уточнено рольдефіциту NO врозвиткупорушеньобмінукальцію та станукістковоїтканини,тобто впрогресуванніОА,поглибленоуявлення провпливіндапаміду на гомеостазкальцію та йогозначення вантигіпертензивному йсуглобовомуефектах ухворих наОА із АГ,впершепатогенетичнообґрунтованодоцільністькорекціїпорушеньобмінукальцію таендотеліального синтезу NO дляпідвищенняефективностітерапіїсуглобового синдрому та АГ ухворих наОА.

>Практичнезначенняотриманих >результатів. >ОбґрунтованонеобхідністьденситометричноїоцінкиступенязниженняМЩКТ дляадекватноїкорекціїпорушеньметаболізмукальцію та NO ухворих наОА із АГ,визначенопоказання дляпризначеннятіазидоподібнихдіуретиків,розроблений тавпроваджений в практикулікуванняОА ізсупутньою АГ методкорекціїпорушеньобмінукальцію й синтезу NO задопомогоюіндапаміду,кальцієвихдодатків таглутаргіну.

>Основнірезультатидослідженнявпроваджено в практикуДорожньоїклінічноїлікарні настанціїДонецьк,лікарні ізполіклінікою ВМЗГУМВС України вДонецькійобласті,терапевтичноїклінікиІнститутуневідкладної йвідновноїхірургії ім.В.К. Гусака АМН України, МСЧ № 12 м.Харкова,обласноїклінічноїлікарні ім.М.І. Пирогова м.Вінниці,міськоїклінічноїлікарні № 1 м.Луганська,міськоїлікарні № 5 м. КривогоРогу, унавчальний процесДонецькогонаціональногомедичногоуніверситету ім. М. Горького МОЗ України,Вінницькогонаціональногомедичногоуніверситету ім.М.І. Пирогова МОЗ України,Дніпропетровської державноїмедичноїакадемії МОЗ України,Харківськогонаціонального йЛуганського державногомедичнихуніверситетів МОЗ України.

>Особистийвнесокздобувача. Авторомсамостійно проведеноінформа-ційно-патентнийпошук,визначено мітку йзадачі роботи.Виконаноклінічне йфункціональнеобстеженняхворих,спостереження йлікування,добовемоніторування АТ й йогоаналіз,вивчення стануобмінукальцію йкістковоїтканини,функціонального станусуглобів,функціїендотелію.Лабораторнідослідженняпроведені приособистійучасті автора. Авторзапропонувала йобґрунтувала методпідвищенняефективностіантигіпертензивноїтерапії талікуваннясуглобового синдрому ухворих наОА із АГ,самостійно провеластатистичнуобробкуотриманихданих,теоретичнийаналіз таузагальненнярезультатівдослідження.Особистоздійсненіформулюванняположень, з висновками йпрактичнихрекомендацій роботи, котрівиносяться на захист. Уроботі не буливикористанірезультатидослідженьспівавторівпублікацій.

>Апробаціярезультатівдисертації. >Основніположеннядисертаційної роботивисвітлені іобговорені нанауковихконференціях “>Актуальніпроблемизахворюваньсерцево-судинноїсистеми” (>Донецьк, 2005), “>Артеріальнагіпертензія:виявлення,поширеність,диспансеризація,профілактика талікування” (>Івано-Франківськ, 2005, 2006), “IXМіжнародномумедичномуконгресістудентів ймолодихучених” (Тернополі, 2005),конференціях “Досягнення вітчизняної кардіології” (Москва, 2005), “>Ревматичніхвороби ізсистемнимипроявами:проблемні напрямиклі-ніки,діагностики тавибірраціональноїфармакотерапії” (>Київ, 2006), “>Первинна тавториннапрофілактикацеребро-васкулярнихускладненьартеріальноїгіпертензії” (>Київ, 2006), “>Працюємо,творимо,презентуємо” (>Івано-Франківськ, 2007), “>Сучасніметодичніпідходи доаналізу стануздоров’я” (>Луганськ, 2007), “>Актуальні запитанняекспериментальної таклінічноїме-дицини” (>Суми, 2007), наспільномузасіданні кафедрвнутрішніххвороб № 1 й № 2, пропедевтикивнутрішніххвороб,пропедевтичноїтерапії йклінічноїкардіологіїДонецькогонаціональногомедичногоуніверситету ім. М. Горького (>Донецьк, 2008).

>Публікації. Затемоюдисертаціїопубліковано 18науковихпраць, у томучислі 6 - успеціалізованихвиданнях,затверджених ВАК України (2 безспівавторів), 11 - уматеріалахнауковихконгресів,конференцій,тезахдоповідей,отримано 1деклараційний патент накорисну модель.

Структура іобсягдисертації.Дисертаціявикладена російською мовою на 176сторінках тексту йскладається ізвступу,оглядулітератури, 5розділіввласнихдосліджень,аналізу йузагальненнярезультатівдослідження, з висновками,практичнихрекомендацій, спискувикористанихджерел, що на 27сторінкахмістить 267джерел (60кирилицею й 207латиницею).Роботаілюстрована 18таблицями й 35 малюнками.

 

>ОСНОВНИЙЗМІСТРОБОТИ

 

>Матеріали йметодидослідження. 103хворих наОА ізобов’язковимураженнямколіннихсуглобів усполученні ізгіпертонічноюхворобою (>ГХ) IIстадії увіці від 41 до 74 років, всередньому 59,7±1,3 років, 68жінок й 35 чоловіків, іздавністюОА від 5 до 20 років, всередньому 11,3±3,8 років,склалиосновнугрупу. Заклінічноюформою йпереважноюлокалізацієюОАпацієнти булирозподілені втакийспосіб: у 47пацієнтів (46%)спостерігавсяполіостеоартроз, у 56хворих (54%) -моно(оліго)артроз. У 42хворих бувуражений як 61 – дваколіннихсуглоби. Убільшостіобстежениххворих малімісцепочаткові іпомірновираженіартрознізміни вколіннихсуглобах – у 22осіб -I-їстадії, в 73 -II-ї, й у 8 -III-їрентгенологічноїстадії. У 93 %випадківОАсполучався із остеохондрозомпоперекового, грудного чишийного відділення хребта.ДавністьГХ ухворихосновноїгруписклала всередньому 12,5±2,9 років. АГ Іступеня буввиявлена в $60осіб, АГ IIступеня - у 43хворих. 64хворих наГХ IIстадії, 44жінки й 20 чоловіків увіці від 42 до 76 років, усередньому 56,8±1,5 років, іздавністюзахворювання 12,3±2,6 років,серед які було б 38хворих на АГ Іступеня й 26хворих на АГ IIступеня,склалигрупупорівняння.Хворіобох груп невідрізнялися застаттю,віком,ступенем йдавністю АГ.

>Залежно від проведеноютерапії усіхворіосновноїгрупи булирозподілені на 3підгрупи, котрі невідрізнялись завіком,статтю тадавністюзахворювання. Iгрупусклали 36хворих наОА із АГ, котріпротягом 12тижнівприймалиіндапамід удобовійдозі 2,5 мг. У IIгрупі 33хворих натлітерапіїіндапамідомприймаликомплексний препараткальцію івітаміну D3 удобовійдозі 1000 мг карбонатовікальцію й 400 МОвітаміну D3протягомтрьохмісяців. IIIгрупусклали 34пацієнта, котрі натлі3-місячноїтерапіїіндапамідом йкальцієм ізвітаміном D3 >додатковоприймалиглутаргін удобовійдозі 750 мг. Дляаналізу буливідібраніхворі наОА із АГ, котрі малідостатнійгіпотензивнийефект відмонотерапіїіндапамідом.

>Виразністьсуглобового синдромуоцінювали забольовим тасуглобовиміндексами у балах.Інтенсивністьболюоцінювали завізуально-аналоговоюшкалою (ВАШ) у мм.Амплітудурухів усуглобахвимірювалигоніометром. Дляоцінкифункціонального станусуглобів ухворих наОАвикористовувалиальгофункціональнийіндексЛекена.

>Добовий ритм АТоцінювали задопомогоюапарату “>Кардиотехника-4000 АТ” (“>Инкарт”,Росія). Характеристика стануобмінукальцію включалавивчення йогокишковоїабсорбції,кальційуретичноїфункціїнирок тадинамікикальцемії натлікальцієвихнавантажень – пероральногокальційтолерантого тесту (>КТТ) з 0,25ммольлактатукальцію на кгмаситілапротягом 240хв. Дляформуванняконтрольнихпоказниківдосліджували станобмінукальцію впроцесіКТТ у 30 практичноздоровихдобровольців увіці від 40 до 55 років.Концентраціюкальцію всироватцікрові тасечівимірювали наспектрофотометрі “>СФ-4А”.Оцінку станукістковоїтканиниздійснювали задопомогоюрентгенівськогоденситометра „LunarDPX”. Рівеньрезорбціїкістковоїтканинививчали шляхомкількісноговизначення всечіС-кінцевихтелопептидівіммуноферментним методом задопомогою набору “>CrossLaps>TM >ELISA” наспектрофотометрі “>SanofiPasteurPR2100”.Концентраціюстабільнихметаболітів NOнітритів (NOx) укровівизначали із реактивомҐріса наспектрофотометрі “>Specord 200PС”.Функціюендотеліюоцінювали наплечовійартерії (ПА) натліреактивноїгіперемії (>РГ) задопомогоюсонографічногоапарата “>Vivid 3”.

>Результатиобробленістатистично ізвикористаннямпакетівпрограм Microsoft Excel й “>Біостатистика 4.03” (США).

>Результативласнихдосліджень та їхніобговорення. Припроведеннідобовогомоніторування АТ ухворихосновноїгрупи йгрупипорівнянняспостерігавсявисокийрівень яксистолічного (>САТ), то йдіастолічного (ДАТ) АТ.ВаріабельністьСАТ (>ВСАТ) й ДАТ (>ВДАТ) таранковийпідйом (РП) АТпротягом добитакожвірогідно невідрізнялись ухворих двох груп. У всіхпацієнтів булизареєстрованівисокіпоказникипараметрів, котріхарактеризують „>навантаженнятиском”:тривалістьвпливу наоргани-мішені АГ –індекс години (>ІЧ) й йогоінтенсивність –індексплощі (>ІП). Упацієнтівобох груп буввідміченийнедостатнійступіньнічногозниження (>СНЗ) АТ, але й восновнійгрупіпоказникСНЗСАТ бувдостовірнонижчим (11,4±0,9 мм рт. ст.;p<0,05), ніж вгрупіпорівняння (14,3±1,1 мм рт. ст.).Залежно відвеличиниСНЗ АТхворіосновноїгрупи йгрупипорівняннярозподілилися втакийспосіб:найменшучасткухворих на АГ (4,7%) таОА із АГ (4,9%)склалипацієнти ізпідвищенимступенемзниження АТвночі (>Over-dipper);приблизно у 1/5ча-стинипацієнтівобох групвідзначалосянедостатнєзниження АТ внічний годину (>Non-dipper);досить часто ухворихосновноїгрупи (22,3%) йгрупипорівняння (17,2%)спостерігалосьстійкепідвищення АТ внічний годину (>Night-peaker).Проте, восновнійгрупікількістьпацієнтів ізнормальнимступенемзниження АТвночі (>Dipper) бувдостовірнонижчою (51,4%;p<0,05), ніжсередхворих на АГ (59,3%).

Уздоровихосібзагальнаконцентраціякальцію всироватцікрові із 2,41±0,03ммоль/лпоступовозростала до120-їхв (2,83±0,04ммоль/л;p<0,05),потім вонпочиналазнижуватись таповерталась довихідногорівня на 240-юхвКТТ.Вихіднаконцентраціякальцію вгрупіхворих на АГ (2,46±0,04ммоль/л) йосновнійгрупі (2,42±0,03ммоль/л) невідрізнялась (>p>0,7) відпоказників уздоровихдобровольців. Ухворих на АГприрістконцентраціїкальцію на 120-їхвКТТ бувменшим (+0,33±0,02ммоль/л;p<0,05), ніж уздоровихдобровольців (+0,42±0,03ммоль/л), а й ухворих наОА із АГщеменшим (+0,23±0,02ммоль/л) йдостовірно (>p<0,05)відрізнявся не лише відсередньогозначення уздоровихосіб, але й і відсередньогопоказника вгрупіхворих на АГ.Тобто ухворих наОА ізсупутньою АГкишковаабсорбціякальціюзниженаще вбільшомуступені (>p<0,05), ніж ухворих на АГ. На 240-юхвКТТзагальнаконцентраціякальціюсклала 2,59±0,05ммоль/л вгрупіпацієнтів із АГ та 2,56±0,03ммоль/л восновнійгрупі.Відновленнявихідногорівнякальцемії ухворихобох груп через 240хвКТТ не відбулосявнаслідокпорушеннярегуляції стануобмінукальцію нарівнірегуляторних (>гормони) йвиконавчих систем (>кістки,нирки, кишки).Такожпідтвердженнямзменшенняспроможностісистемирегуляціїобмінукальцію підгримуватипостійністькальцемії ухворих наОА із АГєзниженняшвидкостіліквідаціїнавантажувальноїкальцемії,показникякої бувдостовірнонижче, ніж ухворихгрупипорівняння, й практично в 3 разинижчеданогозначення уздоровихдобровольців. Прививченнікальційуретичноїфункціїнирок вумовахКТТ упацієнтівобох груп, як й уздоровихосіб,встановленозростаннякальційурезу за Перші 120хв тесту.Протягомнаступних 120хвнирковаекскреціякальцію уздоровихзменшилась із 4,08±0,32 до 2,89±0,39мкмоль/хв (>p<0,05), але йзалишиласьвищою відвихідної (1,87±0,16мкмоль/хв;p<0,05). У іншомуперіодіКТТ (121-240хв)показникекскреціїкальцію ухворих на АГ йОА із АГзбільшивсявідповідно на 8,7% й 6,3%, йдостовірновідрізнявся віданалогічногозначення вгрупіздоровихосіб (>р<0,05). Прианалізісумарноїекскреціїкальціювстановлено, щониркихворих на АГ йОА із АГвиділяютьвідповідно на 26,3% й 21,5% понад (>р<0,05)кальцію упорівняннізіздоровими.Екскретованафракціякальцію за IперіодКТТ уздоровихобстеженихзросла в 2,7 рази (>р<0,05).Аналогічнадинамікаспостерігалась ухворихосновноїгрупи йгрупипорівняння.Показникекскретованоїфракціїкальцію за Перші 120хвКТТзбільшився у два рази ухворих на АГ (>p<0,05) й в 1,8 рази упацієнтів ізОА й АГ (>p<0,05). У IIперіодіКТТ уздоровихосібекскретованафракціякальціюзнизилась на 31,9% (>p<0,05), але йзалишиласьпідвищеною повідношенню довихідногорівня. Ухворих на АГ йОА із АГзниженняекскретованоїфракціїкальціюпротягом IIперіодуКТТ не відбулося. Через 240хвКТТекскретованафракціякальціюсклала 4,72±0,45% упацієнтів із АГ й 4,86±0,39% ухворих наОА із АГ, щоперевищувало (>p<0,05)аналогічнийпоказник уздоровихосіб (2,99±0,20%).Тобтопідвищеннявиведеннякальціюнирками ухворих наОА й АГвідбувається врезультатізниженоїканальцевоїреабсорбціїкальцію.

УгрупіпорівнянняМЩКТвідповідалавіковійнормі вполовинівипадків,остеопенія маламісце у 26обстежених, а остеопороззустрічався у 6пацієнтів. Уосновнійгрупі остеопороз (30осіб) таостеопенія (48осіб)виявлялисьчастіше (>p<0,05). У 25пацієнтів ізОАзмінМЩКТ неспостерігалось. Ухворих наОАзнайдені болеенизькіпоказникиМЩКТ (0,93±0,03г/см2;p<0,05), ніж вгрупіпорівняння (1,03±0,01г/см2). Провпливпорушень стануобмінукальцію наступіньмінералізаціїкісток ухворих наОА із АГсвідчитьіснування позитивногокореляційногозв’язкуміжМЩКТ йшвидкістюліквідаціїкальцемії яксумарногопоказникаобмінукальцію (>r=+0,51;p<0,05). Ухворих на АГміжцимипоказникамипозитивнийкореляційнийзв’язок (>r=+0,42;p<0,05)менштісний. Ухворихосновноїгрупизізростаннямвікузнижуєтьсямінеральнанасиченістькістковоїтканини, щопід-тверджуєтьсяпомірнимнегативнимзв’язкомміжвіком йМЩКТ (>r=-0,53;р<0,05). Упацієнтів ізОАприскорюєтьсявтратамінерального компонентукістковоїтканини, азниженняМЩКТ, на свійчергу,призводить до болеевиразноїдеградаціїхрящовоїтканини.Хворі ізОАколіннихсуглобів Iстадії малівищуМЩКТ (0,97±0,01г/см2;p<0,05), ніжпацієнти ізгонартрозом II-IIIстадії (0,91±0,02г/см2).ТакожміжпоказникамиМЩКТ таіндексомЛекенавстановленослабкий,протедостовірнийнегативнийкореляційнийзв’язок (>r=-0,33;р<0,05).Підвищеномуремоделюваннюкістковоїтканинитакожсприяєдефіцитендотеліального синтезу NO,якийзростає припрогресуванні АГ. Ухворих наОА із АГконцентрація NOx всироватцікрові бувнижчою (3,76±0,17мкмоль/л;p<0,05), ніж ухворихгрупипорівняння (4,41±0,21мкмоль/л). Напорушення синтезу NOтакожвказуваланаявністьдисфункціїсудинногоендотелію,ступіньвиразностіякої буввище (>p<0,05) ухворихосновноїгрупи:прирістдіаметра ПА впробі ізРГ ухворих на АГ йОА із АГсклаввідповідно 8,5±0,8 й 5,8±0,7%.

>Терапіяіндапамідомсприялаефективномузниженню АТ ухворих наОА із АГ. ПрипроведенніДМАТ було бвідзначенозниженнясередньодобовогоСАТ й ДАТвідповідно на 17,2% й 21,4% (>p<0,05).ВСАТдостовірно незмінилась, щоможе матірнегативнийвплив нарозвитокмозкових йкардіальнихускладнень АГ ухворих наОА.Показник РП ДАТзнизився із 35,8±2,7 до 27,3±2,6 мм рт. ст.,тобто на 23,7% (>p<0,05),протедостовірнихзмін РПСАТ неспостерігалось. Натлі прийомуіндапамідузнизилисьпоказники, щохарактеризують “>навантаженнятиском” (>ІЧ йІП) яксис-толічним, то йдіастолічним,збільшивсяСНЗСАТ із 11,8±1,7 до 17,5±1,2 мм рт. ст. (>p<0,05) й ДАТ із 11,5±1,8 до 16,8±0,9 мм рт. ст. (>p<0,05).Індивідуальнідобовіпрофілі АТ упацієнтів Iгрупиістотнозмінилисяздебільшого ухворих ізїхнімпорушенням типуNon-dipper йNight-peaker.Водночасзбільшиласькількістьпацієнтів ізнормальнимзниженням АТвночі (>Dipper) із 52,8% до 69,4% (>p<0,05).Зниження АТ натлітерапіїсупроводжувалосьпокращаннямсамопочуттяпацієнтів,зменшеннямсуб’єктивнихскарг тадискомфортнихвідчуттів. Ухворих наОА із АГ врезультаті прийомуіндапамідувідзначено збільшенняконцентрації NOx вкрові із 3,76±0,17 до 4,32±0,18мкмоль/л (>p<0,05) та приростудіаметра ПА натліРГ із 6,2±0,8 до 12,4±1,1% (>p<0,05).Підвищення синтезу NO уобстежениххворихсприялоуповільненнюпроцесівкістковогоремоделювання, про щосвідчитьнегативнийкореляційнийзв’язокміж приростомконцентрації NOx вкрові йзниженнямрівняС-пептидів всечі (>r=-0,32;р<0,05).Між приростомдіаметра ПА впробі ізРГ тазменшеннямконцентраціїмаркерівкістковоїрезорбції всечітакож було бвстановленослабкий,протедостовірнийнегативнийзв’язок (>r=-0,34;р<0,05).

>Післялікуванняіндапамідом при повторномуКТТ ухворих Iгрупивихідназагальнаконцентраціякальцію вкрові незмінилась (2,41±0,02 й 2,40±0,02ммоль/л;p>0,7), аїїприріст на 120-йхв (+0,31±0,03ммоль/л) невід-різнявся віданалогічногопоказника до початкулікування (+0,24±0,03ммоль/л;p>0,1).Тобто, натлі12-тижневого прийомуіндапаміду ухворих наОА із АГкишковаабсорбціякальціюсуттєво незмінилась. На 240-юхвповто-рногоКТТконцентраціякальцію вкрові ухворих Iгрупи (2,47±0,03ммоль/л) невідрізнялась відданогопоказника Першогонавантажувального тесту (2,54±0,05ммоль/л;p>0,1). Таким чином, через 240хв повторногоКТТ Поверненняконцентраціїкальцію довихідногорівня не відбулося. Упацієнтів Iгрупи при повторномуКТТвідзначенозниження (>p<0,05)рівнянирковоїекскреціїкальцію, яквихідного (із 2,26±0,12 до 1,81±0,19мкмоль/хв), то й за IIпе-ріод тесту (із 4,58±0,27 до 3,68±0,30мкмоль/хв).Показникнирковоїекскреції за Перші 120хв повторногоКТТ невідрізнявся (>р>0,07) відрезультатів тесту долікування.Після прийомуіндапамідувихіднийрівеньекскретованоїфракціїкальціюзнизився із 2,89±0,17 до 2,33±0,22% (>р<0,05), аїїпоказник за IIперіод повторногоКТТ – на 20,9% (>р<0,05).Аналогічнадинаміказниженняекскретованоїфракціїкальціюпротягом повторногоКТТсвідчила проздатністьіндапамідузменшуватинадмірнунирковуекскреціюкальцію шляхомпідвищення йогозворотноїреабсорбції вканальцяхнирок.Сумарнаекскреціякальцію послелікуваннязменшилась на 20,6% (>р<0,05).Зважаючи тих, що при повторномуКТТвиділенаниркамичасткавведеногонавантаженнязменшилась із 10,21±0,63 до 7,94±0,59% (>р<0,05), ашвидкістьліквідаціїкальцеміїзросла практично у два рази (>p<0,05), можнастверджувати, що ііншісектори (>насампередкістковий)беруть доля вусуненнінадлишкукальцію ізпозаклітинноїрідини.Також натлі прийомуіндапамідузнизиласьдобованирковаекскреціякальцію із 6,3±0,7 до 3,1±0,4ммоль/24 рік (>p<0,001).

>Відновлення балансукальцію ворганізмі врезультатізниженнявиведення йогонирками тапідвищенняефективності йогорегуляції малопозитивнийвплив на станкістковоїтканини, щопідтверджуєтьсяіснуванням негативногокореляційногозв’язкуміжзбільшеннямшвидкостіліквідаціїкальцемії тазменшеннямрівняС-пептидів всечі (>r=-0,43;р<0,05). Ухворих Iгрупи послелікуваннявідміченозниженнямаркерівкістковоїрезорбції на 23,6% (>р<0,05).Уповільненнятемпівкістковогоремоделювання впроцесівживанняіндапаміду натліпротизапальноїтерапіїдиклофенакомнатріюпризвело дозменшеннявираженостісуглобового синдрому йпідвищеннярухливостісуглобів ухворих наОА ізсупутньою АГ. У всіхпацієнтів послелікуваннявідзначаласьдостовірна позитивнадинамікабольовогоіндексу, щохарактеризуєбіль приактивних йпасивнихрухах. Рівень йогозниженнясклав 29,4% (>р<0,05).Біль вспокої приоцінці за ВАШзменшився в 1,5 рази (>р<0,05). Додекількаменшогоступеня (в 1,2 рази;р<0,05)зменшиласяінтенсивністьболю, щовиникає привставанні ізположеннясидячи.Середнійпоказниксприйняттяболю, щовиникає припідйомі по сходах, атакожсупроводжує спуск по сходах,зменшивсявідповідно на 23,3% й 14,3% (>p<0,05).Біль припроходженнідистанції 200 мзменшився всередньому на 18,1% (>p<0,05). Уобстеженихпацієнтів максимальнадистанція, щодолається довиникненняболю,збільшилась на 47,6% (>p<0,05).Після курсулікуваннясуглобовийіндекс, щохарактеризуєбіль припальпаціїсуглоба,зменшився на 21,4% (>р<0,05).Амплітударухів вколінномусуглобі ухворих Iгрупидостовірнозбільшилась на 4,1±0,70. Уперіодлікуваннявідзначалась позитивнадинамікаальгофункціональногоіндексуЛекена:ступінь йогозниженнясклав 20,7% (>р<0,05).

>СередньодобовіпоказникиСАТ й ДАТ,їхніпохідніІЧ таІП, атакожСНЗ й РП АТ ухворих I й II груп после курсовоголікуваннядостовірно невід-різнялись.Проте,додавання дотерапіїіндапамідомсолікальцію йвітаміну D3 упацієнтів IIгрупипризвело додостовірногозниження не лишеВДАТ (-1,5±0,3 мм рт. ст.;p<0,05), але й йВСАТ (-3,1±0,5 мм рт. ст.;p<0,05), що невідзначалось ухворих Iгрупи.Прирістдіаметра ПА натліРГ (+12,2±1,0%), як йрівень NOx вкрові (4,27±0,14мкмоль/л) ухворих IIгрупи послепроведеноголікуваннянедостовірно (>р>0,8)відрізнялись віданалогічнихзначень ухворих Iгрупи, щоприймали лишеіндапамід.

Ухворих IIгрупи послелікування іздодатковимприйомомкальцію ізвітаміном D3 >вихіднийрівенькальцеміїзалишився наколишньомурівні (2,39±0,02 й 2,41±0,03ммоль/л;р>0,5), аїїприріст на 120-йхв повторногоКТТсклав +0,41±0,03ммоль/л, щодостовірновідрізнялось не лише відпоказникавихідногоКТТ (+0,26±0,03ммоль/л;р<0,05), але й іперевищувало (>р<0,05)данезначення ухворих Iгрупи. Таким чином, ухворих наОА із АГ натлілікування було бвідміченопідвищеннякишковоїабсорбціїкальцію. Через 240хв повторногоКТТ ухворих IIгрупиконцентраціякальцію вкрові практичновідповідалавихідномурівню (2,43±0,04ммоль/л;р>0,6). Навідміну відпацієнтів Iгрупи ухворих IIгрупи мидосягливідновленнявихідногорівнякальцемії.Зсувикальцемії ухворих IIгрупи малі ту ж самуспрямованість, що й уздоровихобстежених.Швидкістьліквідаціїкальцеміїзросла практично в 3 рази (>р<0,05) йперевищувала на 36,7%аналогічнезначення ухворих после прийомуіндапаміду, щосвідчило пропідвищенняздатностірегуляторних систем гомеостазукальціюпротистоятигостримзсувамкальцемії припероральномунавантаженнікальцієм. Урезультаті прийомукальцію ізвітаміном D3 натлітерапіїіндапамідом ухворих IIгрупи, як й упацієнтів Iгрупи,спостерігалосьзниженнявиведеннякальцію ізсечею.Сумарнаекскреціякальцію ухворих IIгрупи при повторномуКТТзнизилась із 1,06±0,07 до 0,84±0,06ммоль,тобто на 20,8% (>р<0,05) й невідрізнялась віданалогічногозначення после прийомуіндапаміду (0,85±0,08ммоль;р>0,9).Післялікування ухворих IIгрупи, як й упацієнтів Iгрупи, було ботриманозниженнядобовоїнирковоїекскреціїкальцію із 6,1±0,6 до 3,7±0,3ммоль/24 рік (>p<0,001).Ціданіпідтверджуютькальційзберігаючийефектіндапаміду,який незмінюється придодатковомувживаннікальцію йвітаміну D3.

Натлітерапії ізкальцієм йвітаміном D3 >концентраціяС-кінцевих тілопептидів всечізменшилась на 54,1% (>р<0,05), що було бзначнонижчепока-зника,досягнутого послелікування лишеіндапамідом (187,0±18,2мкг/ммолькреатиніну;р<0,05). Ухворих IIгрупи

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація