Реферати українською » Медицина, здоровье » Імунітет та вакцини проти пухлина


Реферат Імунітет та вакцини проти пухлина

>КОНТРОЛЬНАРОБОТА

іздисципліни:Імунологія

На тему: «>Імунітет тавакцинипротипухлин»

>Донецьк 2009


План

1.Теоретичніосновиімунопатологіїпухлин

2.Сучасніданні повикористаннюпротипухлинних вакцин

3.Протипухлиннівакцини на Україні


1.Теоретичніосновиімунопатологіїпухлин

>Протипухлиннийімунітетпредставляє собою систему, Якавключає у собідвілініїзахисту ізрізними характеристиками йфункціями.Перша із них –природний (>неспецифічний)імунітет –реагує наприсутність ворганізмічужорідного початку, у томучислізмінних (>мутованих)клітин, котрімогуть бутипотенціальнимиджереламирозвиткупухлин. Друга –адоптивний (>специфічний)імунітет – дляреалізаціїімунноївідповіді шляхомформуванняпопуляції (клона)лимфоїднихклітин,призваних вестиборотьбу ізпухлиною, Якарозвивається. Для цогоадоптивнийімунітет, навідміну від природного,маєхарактерніякості –імунологічнупам'ять повідношенню до конкретногопухлинного чинника (>антигену) йздатністюрозпізнаватицей чинник (>специфічністю), врезультаті чогоформується йпідтримуєтьсяімуннавідповідь, анаприкінціруйнуютьсяатипічні дляорганізмупухлинніклітини.Саме наосновіспецифічності йімунологічноїпам’ятістворюютьсярізнівакцини.

>Природнийімунітетреалізується зарахунокдеякихтипівклітин:

великихгранулярнихлімфоцитів –NK-клітин (>naturalkillers),природнихкіллерів;

>мононуклеарнихклітин (>моноцитівциркулюючоїкрові йтканиннихмакрофагів);

>нейтрофільнихгранулоцитів.

>Функція природногоімунітетускладається,по-перше, урозпізнаванні йруйнуваннімікробних,інфікованихвірусом,злоякіснихклітин шляхом фагоцитозу (>лейкоцити,мононуклеари) чицитотоксичногоефекту (>NK-лимфоцити) й,по-друге, впредставленні (>презентації)чужорідногоматеріалусистеміадоптивногоімунітету. Дляпрезентаціїформується структура, Якаскладається ізфрагментованого прифагоцитозіантигену йелементівмоноцитарно-макрофагальноїклітини – головного комплексугистосумісності (МНС –majorhistocompatibilitycomplex).Міжклітиннавзаємодія заучастю МНСвизначаєподальшийрозвитоквідповіді всистеміадоптивногоімунітету:формуванняцитотоксичноїклітинноїреакції йпродукціюспецифічнихпротипухлиннихантитіл.Лімфоцити, котріберуть доля вреакціяхадоптованогоімунітету,маютьрізніфункції: так,хелперивиробляютьфактори, котрістимулюютьфункціюкіллерів;кіллерипродукуютьтоксичніфактори, котріруйнуютьпухлинніклітини.Різнітипиклітин, котріберуть доля вімунологічнихреакціях,взаємодіютьміж собою задопомогоюсекреціївідповіднихфакторів (>тканиннихмедіаторів) –цитокінів (>лимфокінів – длялімфоцитів,монокінів – длямоноцитів ймакрофагів).Природний йадоптивнийімунітет –це, як ужевказувалося, ланкиєдиногомеханізмуімунологічногозахисту,реалізаціяякого спрямованопідтримкупостійностівнутрішньоїсередиорганізму йзнешкодженнячужоріднихсубстанцій, у томучислі йтрансформованихклітин.

>Сучасна наукамає усвоємурозпорядженніданні проприроді комплексу,якийрозпізнаєпухлинний антиген йможевикликатирозвитокефективноїімунноїреакції.Цей комплексоб’єднуєдекількафакторів.Пухлинний антиген,якийможе бутифагоцитований йпереробленийклітками природногоімунітету,представляє собоюпептидну молекулу, Яказв’язана ізрізними молекуламигістосумісності,представленими намоноцитах читканиннихмакрофагахкласи молекулносятьназвуМНС-1 чиМНС-2). У такомувигляді (>пухлинний пептид +молекулигістосумісності +допоміжніфактори) антигенвзаємодіє ізвідповідними рецепторамилімфоцитів –Т-хелперів йТ-клітин, котрієпопередникамицитотоксичнихклітин. Для шкірного типуклітиннеобхіднийзв'язокпухлинногоантигенузісвоєюмолекулоюгістосумісності: ляТ-цитотоксичнихклітин – ізМНС-1, дляхелперів – ізМНС-2.

>Всінеобхідніфакторипротипухлинногозахистузакладені вприродіімунітетуздоровоїлюдини йоднакпухлині, котрарозвивається,вдається перейтицейбар’єр.Чому таквідбувається? Проблемазамикається наприродісамоїпухлини йзакономірностяхзлоякісногозросту.

>По-перше,пухлинавиникає ізтканинорганізмуїївідмінність (>ступіньчужорідністі,антигенність) відздоровихклітин не так на скількизначна,щобвизватирозвитоквираженоїімунноївідповіді.Антигенипухлини (>ПАА –пухлиноасоційованиантигени) –цеслабіантигени навідмінувілантигенівбактерій чивірусів, котрівиявляють болеевираженівідмінності, болеесильніантигенніякості, котрівикористовують пристворюванніефективних (>антибактеріальних,противірусних) вакцин.

>По-друге,зісторониформуючоїпухлинидієсвійзахисниймеханізмвідборуклітин,якийможенайбільшефективнопротидіятисистеміімунного нагляду.Цеймеханізмвключає у собіактивнуантиоксидантну систему й синтезпростагландинаЕ2.Вказаніфакторипротистоятьмеханізмамантиканцерогенозу (у томучисліімунітету),підтримуютьвиживаннятранформуючихсяклітин й таким чиномсприяютьформуванню їхні клону,якийстворюєпухлину.

>По-третє,пухлина, Яка зростанні,пригноблюючидіє наімунітетмасоюсвоїхклітин й продуктами їхньогожиттєдіяльності,включаючи тих, котріпригнічуютьімунітет йроблятьзагальнийтоксичнийвплив наорганізмхворого.

>В-четвертих,добавляєтьсяімунодепресивнийефектпротипухлинноїхіміотерапії йопромінювання.

Таким чином, причинаминедостатньоїефективностіімунологічнихмеханізмівзахисту входірозвиткупухлинноїхвороби є:

>слабкаантигенністьПАА;

>відбірпухлиннихклітин в мірупідсиленнязлоякісності;

>продукціяпухлиноюімунодепресивнихфакторів;

>загальнийтоксичнийвпливпухлинногопроцесу наорганізмхворого;

>побічнийімунодепресивнийефекттерапії.

>Перерахованіфактори, котріпроявляють своюдію нарізнихстадіяхонкологічногопроцесу,вказують наособливості, котрівизначаютьнедостатністьпротипухлинногоімунітету:вислизаннязлоякіснихклітин відімунного нагляду йпідвищення їхністійкості до діїмеханізмівімунітету в міру збільшенняпухлини. якпоказуютьрозрахунки, прикількостіпухлиннихклітин нарівні 109імунологічнізахиснімеханізмиоказуютьсянедостатніми.Міжтімцякількістьявляєтьсяблизьким домінімуму дляпроявупершихсимптомівпухлини. Примасіклітин 108пухлинаклінічно собіще невиявляє,хоча й проста додіагностики задопомогоювідповіднихмаркерів – раковогоембріональногоантигену (>РЕА),СА-125 (прираціяєчників) таін.Зрозумінняцихзакономірностейдозволяєзробитиважливийвисновок про ті, щопринципіальноможливовикористовуватиімунотерапію як методпроти рецидивного й антиметастатичноголікування, колиголовнамасапухлинивіддалена й прогноззахворюваннязалежить відефективногопригноблюваннязбереженихзлоякіснихпухлин.Звідсилогічнослідзаключити проможливостяхвикористанняпротипухлинних вакцин.

Системапротипухлинногоімунітету працює на кшталт замку й ключа, при цьомумеханізмрозпізнавання відмакрофагів долімфоцитівпов'язаний ізізоантигенами (>клітинними чинниками одного генотипу). Цеозначає, що усіклітини, котріберуть доля вреалізаціїадоптивногоімунітету,повинніналежати одномуорганізму (чи однеяйцевимблизнюкам). УрезультатівзаємодіїТ-хелперизвільняють чинникIL-2,якийстимулюєдиференціацію йрозмноженняТ-цитотоксичнихклітин-попередників йтрансформацію їхнього узріліклітини, котріатакуютьпухлину.

>Дійсність цогомеханізму доведено убагатьохекспериментах, котрі можнаполучитивідповідними методамимолекулярноїбіології йгенноїінженерії.Здається, щовідкрито шлях доцілонаправленогопідсиленняантигенностіпухлиннихклітин,стимуляціїадоптивногоімунітету й, як результат,розвиткуцитотоксичноїпротипухлинноїреакції.Самецимвимогамповиннівідповідатиефективніпротипухлиннівакцини. Однакпідсиленняантигенностіявляєтьсялишечастиноюрішення;існують йіншіпроблеми.Пухлинахарактеризується не лишемножинністюсвоїх (>пухлиноасоційованих)антигенів, але й йпідвищеноюмутаційноюактивністю (>нестабільністю геному) в напряміподальшогопідсиленняякостейзлоякісності.Цей процессупроводжуєтьсяпостійноюзміною антигенного спектру, й можназробитиприпущенняпояви в цьомуспектрі нових,недостатньовивченихантигенів.Наприклад,підраховано, що призлоякісноїпухлині кишечникуспостерігаєтьсяприблизно 11 тис.порушень геному, котріможутьслужити причиноюекспресіїаномальних чизверхекспресіїіндивідуальнихклітиннихантигенів.

Такихумовахостаєтьсявідкритимважливе запитання – оптимальноговідборуантигену (чигрупиантигенів), котріпризначені дляутворенняштучноївакцини. Чиможливоцевзагалі, чипротипухлиннийімунітетіндивідуальний, якіндивідуальна ДНК?Надзвичайнаваріабельність антигенного наборупухлини, котра зростанні,призводить доневдачі сам процесстворенняпротипухлинноївакцини на кшталтантиінфекційних вакцин, котрірозраховані наусівипадки, котріпов’язані із тім чиіншимзбудникомхвороби.Створенняідеальноївакцини наприкладі вакцинпротиполіомієліту,туберкульозу табагатьохіншиххвороб увипадкахонкологічнихзахворюваньємалоефективним.

>Альтернативнийпогляд на цю проблемувважаєзакиданнявеликоїсітки, котравключаєвикористаннявсього антигенного наборупухлини. Аліздійснитицеможливолишевикористовуючиматеріалпухлини самогохворого. Тутє однаособливість: комплексгістосумісності,якийпредставляєпухлинний антигенТ-лимфоцитам,взаємодієлише із рецепторамивласних (>аутологічних)клітин.Теоретично всеце можнаподолати – так,сумісністьміждеякимиелементами комплексу можнаперемогтикультуруваннямпухлиннихантигенів разом іздендритнимиклітинамихворого. Задопомогою новихтехнологійцеможливозробити, але йстворення єдиноївакцинищенеможливо (їхньогоназиваютьще вакцинамимайбутнього).

Томупродовжуєтьсявивчення йвдосконалення вакцин, котрістворюютьтрадиційними методамибіотехнології ізвикористаннямреальних нацей деньможливостей. Цевключає у собівиділення антигенногопухлинногоматеріалу йпідвищення йогоімуногенності шляхомсполучення ізіндукторами (стимуляторами) йад’ювантами (>підтримуючими чинниками)імунноївідповіді. Тут очевиднаперевагазберегається зааутовакцинами, котрімістять всього спектраантигенів,проти якіприпускаєтьсявиробитиімуннувідповідь, у томучислііндивідуальні йступенево-специфічніантигени, котрімаютьвідмінностірозвиткупротипухлинногопроцесу у шкірного конкретногохворого.

>Безумовно,аутовакцинимають своїслабкісторони, й впершучергу то, що їхньоговикористання недаєзадовільногоефекту для всіхвипадківзахворювання. Тому часткахворогозначнозалежить відіндивідуальнихособливостейпротипухлинногоімунітету, а смердотіможутьзначнорізниться, тому результатвикористання вакцин незавжди можнаприпустити іздостатньоюточністю.

>Пошукнайбільшвиграшногорішенняведеться побагатьомнапрямкам. Участості, великаувагаприділяєтьсястворенню йвикористанню дляцілейімунотерапіїрекомбінантногоIL-2. Однак докиможливостівикористання цого чинникаєщезвуженими –з-затрудомісткості йнедостатностітехнології методу,обмеженості спектрупухлин, ввідношенні яківідмічаєтьсяклінічнийефект відвикористанняінтерлейкину.

як бі то ані було б,аутовакцинаявляєтьсясьогоднінайбільшдійснимзасобомспецифічноїімунотерапіїпухлинноїхвороби. Анедостатнійефекттакоїтерапіїпов’язаноще із тім, що вона часто проводитися напізніх щабляхпроцесу, колипухлинаозброєна ужевласними чинникамизахисту, котріпригноблюютьімунітет.Звідсиголовнепоказання довикористаннявакцини – дляпротирецидивної й антиметастатичноїпрофілактики послехірургічноговидаленняпухлини. Алістратегіякомплексноїтерапіїприпускаєвикористання йіншихметодів –хіміо- йпроменевоїтерапії, котрімаютьвласнийімунодепресивнийефект,якийсприяє не лишепригніченню, але й йвідборузбереженихпротипухлиннихклітин. І проблемаскладається у тому,щобпідвиситипотенціал тихий вакцин, котрі ужеє, набазістандартнихвимог, котрівключають у собінебезпеку їхньоговикористання йвідсутністьпобічнихефектів, атакож ізурахуваннямстатистичнозначимихрезультатів, котріпідтверджуютьклінічнуефективністьвакцинотерапії

2.Сучасніданні повикористаннюпротипухлинних вакцин

Метавикористанняпротипухлинноїаутовакцини до того,щобвизвати ухворогодовготерміновуімуннуреакцію, котраподавляє чистримуєрозвитокпухлинногопроцесу.Головна проблема, котрапов’язана ізвикористаннямцієї мети,заклечається до того, якпідвиситиантигенністьпухлинногоматеріалу,щобстимулюватинаправленупротиньогоімуннувідповідь.

Уцієїобластієвизначенийдосвід, асамеоб’єднанняспецифічного антигенногоматеріалу із чинниками штучного чи природногопоходження, котріпідсилюютьімуннувідповідь. Цемогуть бутинизькомолекулярніхімічніречовини (>гаптени), котрімодифікують молекулубілка-антигена, чипоєднання ізвисокоюмолекулярноюмасою. До такихречовинчастішевсьоговідносятькомпонентимікробнихклітин.Їхвикористаннядостатньологічно:об’єднання такого типуберуть доля вформуванніпротимікробногоімунітету йстимулюютьцитотоксичнуреакціюклітин.Клінічнаонкологіямає великийдосвідвикористаннямікробнихфакторів длястимуляціїнеспецифічногопротипухлинногоімунітету, впершучергуце вакцина БЦЖ.

>Данні, котрімає медицина,переконують вефективностіаутовакцин, котріотримані такимшліхом. УСЩАрозроблена йуспішновикористовується вакцина, Яказроблена наосновімодифікаціїаутологічнихпухлиннихклітингаптеном (>динитрофенилом,ДНФ).Їївиготовляють ізклітинмеланомихворого (>ДНФ-модифікований антигенмеланоми + БЦЖ) й три разивводятьвнутришкірно. Вакцинаініциюєунікальнуреакцію –розвитокзапалення йрозсмоктування окремихвогнищмеланоми.Виживаємістьхворихзначновище, ніж приінших методахлікування (вчастості,терапіїінтерферонами –найбільшефективний примеланомі).

>Існуютьданні, депродемонстрованіпозитивнірезультативикористаннявакцини, якоївиготовлено ізопераційногоматеріалухворих нанедоброякіснупухлинутовстого кишечнику усполученні із БЦЖ.Такелікуванняскорочуєризикрозвитку рецидиву на 42-61%.

>Отриманірезультатисвідкують проочевиднупротипухлинну вакцин, котрівикористовували, йдозволяютьзробитидеякізагальнівисновки.

>Матеріалом длястворенняаутовакцини служитизразокпухлинноїтканини,якийотриманобезпосередньо відхворого под годинуоперації йобробленийвідповідним чином ізметою підвищити йогоімуногенність (>антигенність)

>Аутовакцтнація входити у складкомплексноїпротирецидивної й антиметастатичноїпрофілактики йтерапії,підвищуєїїефективність (>підвищується число безрецидивнихвипадків,віддаляєтьсятермінпоявирецидивів йметастазів).

3.Протипухлиннівакцини на Україні

УНДІ України, впершучергу вІЕПОР,дослідження, котрінаправлені настворенняаутовакцин,проводяться уже понад 20 років, а Першіданні про результативикористання таких вакцин вклінічнійпрактиціотриманіще на початку 80-х років. діяаутовакцинипов’язана ізвиборомад’юванта,якийпідсилюєімуннувідповідь. Урезультатівивченняякостейрізнихмікроорганізмів такимад’ювантом буввибранийBacillusmesentericusАВ-56.Роботи дозволиливстановитинаявність у цогомікроорганізмуякостейпротипухлинногоантибіотику.Цеймікроорганізмуспішнокультивували на субстратах, котрі усвоємускладімаютьпухлиннутканину, аад’ювантний чинник,який призначено дляобробкипухлинногоматеріалу,виділяли ізкультуральноїсереди.Цей чинникпредставляєбілок (>лектин) ізнаявністювираженоїімуногенноїактивності:вінвизиваєаглютинацію й загибельпухлиннихклітин, атакожпідвищуєімуногенністьасоційованих ізпухлиноюантигенів.

Урезультатівикористанняствореної таким чиномвакцинистимулюєтьсяактивністьмеханізмівпротипухлинногоімунітету:зростаєактивністьнатуральнихкиллерів йспецифічнихТ-лимфоцитів, атакожрівенькомплемент-залежнихцитотоксичнихантитіл,відмічаєтьсязагальнаактиваціяімунноїсистеми –підвищуєтьсяпролиферативнийіндекс центральних (>вілочковазалоза) йпериферичних (>лімфовузли,селезінка)органівімунітету, щовказує навтягнення вімунний процесмононуклеарнихфагоцитів (>дендритнихклітин) ізпослідовноюстимуляцієюлимфоідноїтканини.Вакцинація впісляопераційнийперіодпригнічуєжиттєздатністьпухлиннихклітин, щозалишилися, й таким шляхомзапобігає чизаповільнюєрозвитокметастазів йрецидивів.Всіціфактидоказані входізначнихекспериментів натваринах, асумарний результат бувтакий: после3-кратноїімунізаціївакциноюстійкістьекспериментальнихмишей допослідовногорозвиткупухлинногопроцесу (>перевівціпухлинногоматеріалу того жпоходження, що йматеріалвакцини)зростала на 80-100%.

>Булостворено йпропоновано дляклінічнихдослідженьпротипухлинна вакцина Першогопокоління.Основначастинаїїклінічних іспитів проводилася вклінікахонкології АМН України, адетальневивченняпараметріввакцинації йнезалежнаоцінкаотриманихданих - набазіРосійськогоонкологічного центру (м. Москва).Результатиповністюпідтвердиливисокуефективністьвакцини.

Унаступний годину паралельнопроводятьсяекспериментальнівипробування вакцин ІІ йІІІ–гопокоління, котрімаютьще болеевисокийімуногеннийпотенціал йбезпечних увикористанні,значнозросликількістьвипадків такоголікування й рядкиспостереження захворими, щодозволяє более детально йнадійнооцінитиефективністьімунотерапії.

>Імунотерапіянедоброякіснихпухлинстоїть напорозіважливихвідкриттівзістворенням нових вакцин ізвикористаннямінфекційних (>бактеріальних йвірусних)факторів, котрімаютьзрідство додеякихвидівтканин чизагальність ізетіологічними чинникамирозвиткупередпухлиннихзахворювань (>віруспапіломатозалюдини – дляновоутвореньшийки матки,вірусЕпштейна-Барра – длялімфом,вірусигепатитів З й У – дляновоутвореньпечінки,антигени Helicobacter pylori – дляновоутвореньшлунку).


>Література

1.Авгеенко А. І. Молекулярна біологія і імунологія канцерогенезу. – М.: Медицина. – 1974. – 328 з.

2.Затула Д. Р. Мікроорганізми, раку і протипухлинний імунітет. – До.: наук. думка, 1985. – 213 з.

3.Новийетап устворенніпротиракових вакцин / Потебня Р. П.,Семерніков У. А.,Лісовенко Р. З. таін. //Шляхи таперспективирозвиткуекспериментальноїонкології в Україні. –Київ, 2001. – З. 104 – 114.

4. Потебня Р., Лисовенко Р.,Ялкут З. Протипухлинніаутовакцини: перспективи застосування. –До.:Doctor, № 2, 2002, З. 52 – 58.

5.Радзиховская Р. М. деяких закономірностей протипухлинного імунітету. – М.: Медицина. – 1971. – 222 з.

6.Салямон Л. З. Рак і дисфункція клітини. – Під ред. Л. М.Шабада. – Л.: Наука. – 1974. – 318 з.

7.Хунданова Л. Л.,Хунданов Л. Л.Иммунология канцерогенезу. – М.: Наука. – 1978. – 206 з.


Схожі реферати:

Навігація