Реферати українською » Медицина, здоровье » Антраценпохідні сполуки та їхні глікозіді. Лікарські рослини та лікарська сировина, які містять антраценпохідні сполуки


Реферат Антраценпохідні сполуки та їхні глікозіді. Лікарські рослини та лікарська сировина, які містять антраценпохідні сполуки

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

>ОДЕСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙПОЛІТЕХНІЧНИЙУНІВЕРСИТЕТ

>ХІМІКО -ТЕХНОЛОГІЧНИЙФАКУЛЬТЕТ

Кафедраорганічних тафармацевтичнихтехнологій

>КУРСОВАРОБОТА

ЗФАРМАКОГНОЗІЇ

Тема: ">Антраценпохіднісполуки таїхніглікозиди.Лікарськірослини талікарськасировина, котрімістятьантраценпохіднісполуки"

 

 

 

 

 

СтуденткагрупиХФ-051ПанаітоваЛ.Ф.

>Керівник: ПрисяжнюкК.А.

>Одеса - 2009


>Зміст

>Вступ

1.Теоретичначастина

1.1Будова такласифікація

1.2 Характеристикаантраценпохіднихглікозидів

1.3Біосинтез

1.4Поширення,локалізація табіологічніфункції урослинах

1.5Фізико-хімічнівластивості

1.6Методивиділення тадослідження

1.7Біологічнадія тазастосування

1.8Лікарськірослини, котрімістятьантраценпохіднісполуки

2.Матеріали йметоди

2.1Сировина длядослідження

2.2Обладнання,реактиви таматеріали для макро - тамікроскопічногоаналізу

2.3Схеми макро - тамікроскопічногоаналізу

2.4Обладнання,реактиви таматеріали дляфіто-хімічнихреакцій

2.5 Методикавиконанняфіто-хімічнихреакцій

3.Експериментальначастина

3.1Макро - тамікроскопічнийаналіз

3.2Результатифіто-хімічнихреакцій

>Висновки

>Література


>Вступ

 

>Актуальність тими. >Заслуговує наувагупошуквітчизняноїсировини, щозастосовується вмедичнійпрактиці, котраможе бутиджереломемодину,хризофанолу,фісціону,алое-емодину,реїну,методіввиділення ізлікарськоїрослинноїсировини (>ЛРС),визначеннявмісту,способів синтезуантрахінонів,хімічне йбіологічневивчення їхнього. Це обумовлене тім, щоназваніречовинипроявляютьдуже широкий, спектрбіологічноїактивності, асаме: смердотісуттєвовпливають на роботубагатьохферментів,стимулюючи чипригнічуючи їхнього,маютьпроносну,противірусну,мікоцидну,бактерицидну,протипухлинну,нефролітичну,протизапальну таіншівиди дії. Томувивченняцієїгрупиприроднихречовин та їхнісинтетичниханалогівєактуальним.

>Рослини, щомістятьантраценпохідні належати долікарськихрослин із широкий спектрфізіологічної дії. У даний годинувідомо понад 50фітопрепаратів, у склад яківходятьприродніантрахінони.Відомо, щоантраценпохідніволодіютьбагатьмаціннимифармакологічнимивластивостями.

Уданійроботі уявленьоглядданих пролікарськірослини йлікарськурослиннусировину,антраценпохідні, щомістять, йфізіологічнійактивностірослиннихзборів йфітопрепаратів наосновіантраценмістськірослин, таких як крушина,звіробій,касія (сіна).

>Метоюданої роботи >єрозглянутилікарськірослини йлікарськурослиннусировину, щомістятьантраценпохіднісполуки. улабораторнихумовах провестиякісне йкількісне

>виявленняречовин, щодіють, йаналізлікарського

>рослинноїсировини заморфолого-анатомічнимиознаками.

>Об'єктомдослідження сталиприродніантрахінони, котріобумовлюютьфармакологічнуактивністьбагатьохлікарськихзасобів талікарськоїрослинноїсировини, що їхньогомістить до тогочислі коракрушинивільховидної, листкасії, атакожсинтетичні аналогиантрахінонівпідгрупиалізарину.

>Завданнямиданої роботиє:

1.Розглянутиантраценпохідні:поняття,класифікація,сировинна, базалікарськихрослин,шляхивикористаннялікарськоїсировини,щомістятьантраценпохіднісполуки.

2.Розглянутифізіологічнуактивність,макроскопічний тамікроскопічнийаналіздосліджуваноїлікарськоїрослинноїсировини;опануватиметодивиділеннябіологічноактивнихсполук ізЛРС;проведенняякісногоаналізухімічного кладуЛРС.Проведення

>фіто-хімічнихреакцій;проведеннякількісногоаналізу.

3.Встановлення ідентичність тадоброякісностіЛРС.


Оглядлітератури

1.Теоретичначастина

>Антраценпохідниминазиваютьсясполуки, восновіструктури якілежить ядроантраценурізногоступеняокислення, типусполучення йконденсаціїмономерних структур.

                    

>АнтраценАнтрахінон

>Відновленіформиантрахінону -антранони, антерони йоксиантрони легкоокислюютьсянавітькиснемповітря призвичайнихумовах доантрахінону, томунайбільшпоширені тавивченіпохідніантрахінони.

>Вониєнайбільшоюгрупоюприродниххінонів.Відомо уже более як 200представниківцієїгрупи.Близькополовини із нихзнайдено урослинах.Найпоширенішимантрахінономєемодин, анайвідомішимантрахінономвищихрослинєалізарин -основнийпігментмареникрасильної >Rubyiatinctorum, >Rubiaceae, що бувнайважливішимбарвником вантичнічаси.

 

1.1Будова такласифікація

Узалежності відструктуривуглеводного ядрапохідніантраценуподіляють надвігрупи:сполуки, воснові якілежить одна молекулаантраценпохідних (>мономери), тасполуки іздвома молекуламиантраценпохідних (>димери).

>Мономерніпохідніантрацену. Заступенемвідновленняантрахінового ядраця групаподіляється надвіпідгрупи:

>Відновленіформи -похідніантранолу,антрону йоксіантрону:

             

>АнтранолАнтронОксіантрон

>Окисленіформи, воснові якілежитьантрахінонове ядро.

Зарозташуванням ВІН - груп умолекулімономерніантрахінонитакожподіляють надвіпідгрупи:

>похідніемодину (>хризацину), чи1,8-дигідрооксиантрахінону,тобтоОН-групирозташовані вобохбензольнихкільцях. До них належатиемодин,хризофанол,реїн,алое-емодин таін.Названісполуки таїхніпохіднідіють якпроносне;

>похідніалізарину,або1,2 -дигідроксиантрахінону,тобтоОН-групирозташовані в одномубензольномукільці. До них належатиалізарин,пурпурин,луцидин таін.Цісполуки таїхніпохіднівиявляютьнефролітичнудію.

>ЕмодинАлізарин

>Особливугрупумономернихантраценпохіднихстановлятьантрацикліни. Заструктурою смердотімаютьвуглецевий скелет, вякому ядроантрахінонулінійноз’єднане ізшестичленнимнасиченимкарбоциклом,наприкладкарміноміцин.

>Карміноміцин

 

>Димерніпохідніантрацену. Узалежності від типусполученнядимерніпохідніантраценуподіляють надимернісполуки, котріз’єднаніодинарнимзв’язком, таконденсовані.Зустрічаються яквідновлені, то йокисленіформи.Відновленіформисполучені вдимери, як правило, по -положенню (>зризофанолдіантрон), аокислені по - чи-положеннях (>касианін).

        

>ХризофанолдіантронКасианін

>Антраценпохідні, щоконденсовані,відрізняються відіншиххимернихсполук тім, щомономерніскелетизв’язаніміж собоюдвомаодинарними та однимподвійнимзв’язками,наприклад угіперицина.

>Гіперицин

>Більшістьантраценпохідних уприроднихоб’єктахзустрічається увиглядімономерів вокисленійформі ізфункціональнимигрупами вмолекулі: - ВІН, - ОСН3, - СП2ВІН, - СП3, - СОН, -СООН.Дужерідкозустрічаютьсяарильнізамісники.

>Антраценпохіднізустрічаються як увільномустані, то й увиглядіглікозидів.Агліконом ускладіантраглікозидівможуть бути усігрупиантраценпохідних, завиняткомдіантрохінонів.Сахарний компонентуглікозидах уявленьглюкозою,армнозою,ксилозою,арабінозою табіоцидами:примверозою,рутинозою,генциобінозою.Більшістьантраглікозидів О-глікозиди.С-глікозидизустрічаютьсязначнорідше,наприклад у видах червона.

 

1.2 Характеристикаантраценпохіднихглікозидів

>Антраценпохідні -природніз'єднання, вбільшостівипадківглікозидного характеру.Вонивідвікувикористовуються вмедицині.Антраценпохіднімаютьжовтий, оранжевий,рідшечервонийколір.Ціз'єднання давнозастосовуються не лише яклікарськіпрепарати, але й й яквисокоякісніприродніфарбники.Біологічнаактивність їхнірізноманітна.Багатоантраглікозідівздатніпідсилювати перистальтикутовстих кишок, щообумовлює їхністабільнудію через 6-10 часів после прийому препарату (>рамніл,кафіол,регулакс,пурсенід).

>Аглікони добророзчиняються вдіетиловомуефірі,хлороформі,бензолі йіншихнеполярнихрозчинниках, а й уводнихрозчинахлугів,утворюючизабарвлені вчервонийколірфеноляти.Глікозиди добророзчиняються вполярнихрозчинниках й уводі. Цеоптичноактивніречовини, вУФ-світліфлуоресціюють:антрахінони -оранжевим,рожевим,червоним,огняно-червонимкольором;антрони йантраноли -жовтим,блакитним,фіолетовим.Антрациклінизнайдені вмікроорганізмах -стрептоміцетах (>актиноміцетах).

>Антраценпохіднімістяться врозчиненомустані вклітинному соку,рідше - увідмерлихчастинахрослин.

 

1.3Біосинтез

>Антраценпохіднієоднією ізосновних групфенольнихсполук іздвомабензольними ядрами.Незважаючи тих, щоприродніфенольнісполукиоб’єднують не менше ніж 10різних груп, акожна із нихвключаєтисячііндивідуальнихсполук, смердотімаютьбіогенетичнуспорідненість.Зумовленоце тім, щоосновнийструктурнийелемент бензольне ядро ізфенольнимгідроксилом убагатьохфенольнихсполукутворюєтьсяшикіматним шляхом.Лише вневеликійкількостірослиннихфенолівароматичне ядросинтезується заполікетидним типом (>антраценпохідні).

 

1.4Поширення,локалізація табіологічніфункції урослинах

>Антраценпохіднізустрічаються впредставникахдекількох батьківщинвищихрослин:гречаних (>ревіньтангутській, щавелькінський),крушинових (>жостір ламкий,жостер),маренових (маренафарбувальна), бобах (>касія),клюзієвих (>включаючизвіробійні) йін.Вонизнайденітакож вдеяких лишайниках, грибах, а й укомах йморськихтварин.

Урослинахглікозидизнаходяться врозчиненомувигляді вклітинному соку, ааглікони - увиглядікристалічнихвключень,найчастішелокалізуються всерцевиннихпроменях (>ревінь,жостір),паренхіма кору, де їхнього можна легковиявитизавдяки характернимзабарвленню.

>Динаміканакопиченняантраценпохіднихпов'язана ізвікомрослин йфазоюрозвитку. Звіком врослинікількістьантраценпохіднихзбільшується,причому в старихрослинахпереважаютьокисленіформи, вмолодих -відновлені.Більшевідновлених формнакопичуєтьсяранньою весною, доосені смердотіпереходять вокислені. Ценеобхідно матір наувазі призаготівцісировини,оскількиціннішимифармакологічнимивластивостямиволодіютьокисленіформи.Відновленіантрацени частовикликаютьпобічніявища:нудоту,блювоту,коліки. Томусвіжозібранусировину, щоміститьвідновленіформи, не можнавикористовувативідразу, апотрібновитриматипротягом 1 року чипіддатитермообробці при 100Спротягом 1години. При цьомувідбуваєтьсяокисленнявідновлених форм.

 

1.5Фізико-хімічнівластивості

>Антраценпохідні -цетверді,кристалічніречовини,жовтого, помаранчевого чичервоний-оранжевогокольору.Глікозиди легкорозчиняються уводі,спиртахнизькоїконцентрації й зле чизовсім нерозчиняються ворганічнихрозчинниках.

>Аглікони добророзчиняються вефірі,хлороформі йіншихорганічнихрозчинниках.Надзвичайно легко смердотірозчиняються в луках,крижанійоцтовійкислоті, як йглікозиди, але й нерозчиняються уводі.

>Глікозиди на смакгіркі,володіютьоптичноюактивністю йфлюоресцирують у СФ -світлі:антрахінони -оранжевим,рожевим чичервонимкольором;антрони йантраноли -жовтим,блакитним,фіолетовим.

>Антраценпохідні принагріванні до 210Cперегоняються.

>Характерноювластивістю всіхантраценпохіднихєстійкість їхні ядер. Уприсутностілугів йконцентрірованних кислот смердотідаютьзабарвленірозчини ізіонамилужнихметалів (>Al,Cr,Sn) -дужестійкісолі чикомплекси - лаки.

>Окисленіантраценпохідні порізномувідносяться долугів.Антрахінони, щомаютьгидроксили в-положенні,утворюютьфеноляти лише ізгидроксидамилугів,оскільки -гидроксилиутворюютьвнутрінньомолекулярнийводневийзв'язок ізкарбонільноюгрупою, тому смердотіменшреакційноздатні,чимгідроксігруппа в-положенні.

>Антрахінони,ОН-групу, щомають,також в -положенні,утворюютьфеноляти ізводнимирозчинамикарбонатів йгідроксидівлужнихметалів.

 

1.6Методивиділення тадослідження

 

>Виділення. >Антраценпохідніекстрагують злікарськоїрослинноїсировиниспирто-воднимисумішами,чистими спиртами чи водою. Длявідокремленняагліконів відглікозидівекстракціюсировинипроводять хлороформом чихлористимметиленом.Послідовноюекстракцієютієїсамоїсировиниспирто-воднимисумішами, спиртом чи водою (взалежності від видусировини)виділяють сумуантраглікозидів. Длярозділеннясумиагліконів наокремікомпонентивикористовуютьрізнуреакційнуздатність їхніщодолугів чиколонковухроматографію.

>Якісніреакції.Реакція ізлугом.1гсировиниподрібнюють дорозміручасток 1-3 мм.Наважкусировини (корукрушини)масою 0,2 рвмішують у колбузізворотним холодильником йкип'ятять 2хв. із 5 мл 10% -го спиртовогорозчинунатріюгідроксиду чикаліюгідроксиду.Післяохолодженнядодають 5 мл води,фільтрують.Фільтратпереносять уділильнулійку,додають 10% -горозчинухлороводневоїкислоти до слабкокислоїреакції й 10 млефіру.Післяперемішування йрозшаруваннярідинефірний кулю,забарвлений ужовтийколір,відділяють.5 млефірноговитягузбовтують уділильнійлійці із 3 мл 10% -горозчинуамоніюгідроксиду.Ефірний кулюзалишаєтьсяжовтим (>хризофанол), арозчинамоніюгідроксидустаєчервоним (>емодини).

>Хроматографічневиявлення.0,5 рподрібленоїсировинивносять у колбузізворотним холодильником,заливають 5 млетанолу йнагрівають на водяникунагрівникупротягом 5хв.Післяохолодження надосадовурідину йзразкиантрахінонів - ">свідків"наносятькапіляром налінію старту платівки ">Силуфол".Пластинкупоміщають у камеру ізсистемоюрозчинниківетилацетат-метанол - вода (100: 17: 13).Післяхроматографування платівкусушать наповітрі увитяжнійшафі.

Нахромаграміантрахінонипроявляютьсяжовтими чиоранжевимиплямами, а послеобприскуваннярозчином луці смердотінабувають червоного чифіолетовогокольору, видимого приденномусвітлі.

>Визначеннявмісту.1 рсировини (корукрушини)подрібнюють до 1-3 мм йточнунаважку (>масою 0,05 р)вміщують у колбу на 100 млзішліфом,додають 7,5 млльодяноїоцтовоїкислоти.Сумішкип'ятять наелектронагрівнику 15хв. (>Одночасновідбуваютьсяекстракціяантраценпохідних йгідролізглікозидів).Вмістколбиохолоджують,додають через холодильник 30 млдіетиловогоефіру такип'ятять на водяникунагрівнику 15хв.Сумішохолоджують,проціджуютькрізь вату вділильнулійку на 300 мл.Ватупромивають 20 млдіетиловогоефіру йвміщуютьїї у колбу ізсировиною.Додають 30 млдіетиловогоефіру йкип'ятять 10хв. на водяникунагрівнику.Ефірнийвитягохолоджують,проціджуютькрізь вату у той жділильнулійку.Колбудвічісполіскуютьефіром (по 10 мл) тапроціджуютькрізь ту ж саму вату.

>Обережно, постінках, дооб'єднаногоефірно-оцтовоговитягудодають 100 мллужно-аміачногорозчину йперемішують 5хв.Післяповногорозшаруваннярідиннижній кулю червоногокольорузливають домірноїколби на 250 мл.Ефірний кулюобробляютьпорціями по 20 млліжно-аміачногорозчину, доки неперестанезабарвлюватисярідина;забарвленірозчинидодають у ту жмірну колбу.Об'ємрозчину умірнійколбідоводятьлужно-аміачнимрозчином допозначки.

25 млодержаногозабарвленогорозчинувміщують у колбу на 100 мл,нагріваютьзізворотнім холодильником на водяникунагрівнику 15хв. (>антраценпохідні ізвідновленоїформипереходять уокислену).

>Розчинохолоджують йвимірюють йогооптичнугустину нафотоелектрокалориметрі придовжиніхвилі 540 нм іззеленимсвітлофільтром укюветітовщиною кулі 10 мм,використовуючи дляпорівняннялужно-аміачнийрозчин. Принадтоінтенсивномузабарвленнідосліджуванийрозчин передкалориметрованнямрозводятьлужно-аміачнимрозчином.

>Концентраціюантраценпохідних укалориметрованомурозчині уперерахунку наістизинвизначають закалібрувальнимграфіком.

 

1.7Біологічнадія тазастосування

>Антраценпохідніз'єднання давнозастосовуються не лише яклікарськіпрепарати, але й й яквисокоякісніприродніфарбники.Біологічнаактивність їхнірізноманітна.Багатоантраглікозідиздатніпідсилювати перистальтикутовстих кишок, щообумовлює їхньогостабільнудію через 6-10 часів после прийому препарату (>рамніл,кафіол,регулакс,пурсеннід)

Для цогозастосовуютьтакожнастої йвідвари ізлікарськоїрослинноїсировини (листсенни, кора й плодижостеруломкою,корінь ревеню й ін.)

>Антрахінони, будучибіохімічнимипереносникамиелектронів ворганізмі,здатніактивізуватиреакціїфотоокислення йфотовідновлення.Хрізоробін, щоотримується із ревенютангутського,рекомендують длялікуванняпсоріазу.

>Антрахінониекстрактумаренифарбувальноюнадаютьспазмолітичну йсечогіннудію,сприяютьрозкладаннюконкрементів, котріє причиноюутвореннянирковихкаменів,оскількимістятьфосфатикальцію ймагнію.

>Антрахінонипредставляютьінтерес й якречовини, щоволодіютьпротипухлинноюактивністю йздатністюстимулюватиімунітетпротизлоякіснихновоутворень. Наосновіхрізофаноловоїкислотиотриманий рядпохідних, із яківиявленіречовини ізпротипухлинноюактивністю, -імунодепресанти.

>Природніантрахінонивикористовуютьсятакож й якпочатковасировина присинтезіфарбників ізсильноюбіологічноюдією. У зв'язку ізцимпроводятьсядослідження повивченнюпобічнихдійантрахіноновихз'єднань.Природніантрахінони належати домалотоксичнихречовин, але й їхньогопохідніможутьвикликатипідгостріотруєння (>знижуютьрівеньгемоглобіну йеритроцитівкрові,порушуютьфункціюпечінки йнирок й балансаскорбіновоїкислоти ворганізмі,викликаютьроздратуваннядихальнихшляхів). Рівеньвираженості токсичногоефектуречовинзалежить від їхньогохімічноїструктури, але й характер діїоднотипний для всіх.

Унайбільшихкількостяхантрахінонинакопичуються вкоріжостеруломкою,коріннікінськогощавлю й ревеню, маренафарбувальної,листізвіробою,листікасіїгостролиста.

1.8Лікарськірослини, котрімістятьантраценпохіднісполуки

>Крушинавільховидна

>Крушинаольховидная

>FlagulaalnusMill.

Рід.Жостерові - цьому.Крушинове -Rhamnaceae

>Рослина.Крушинавільховидна-чагарник чиневисоке дерево 1-3 (7) м увисоту.Галузь безколючок. Корамолодихгілокчервоно-бура,блискуча, ізпоперечноювитягнутоюбілуватоючечевицею; у старихгілок йстовбурів -сірувато-бура ізчечевицею, щорозпливається всіріплями.Листячергове,цельнокрайнє,загострено-еліптичні чиобратнояйцевидні, із 6-8 парами паралельнозігнутих жилок I порядку.Квітки по 2-7 увиглядіпучків в пазухахлистя,обоєполі,пятичленні.Віночокзеленувато-білий.Плід -соковитафіолетово-чорнакістянка із 2,рідше із 1-3кісточками,отруйна.Кісточкиширокообратнояйцевидні,сплюснуті,близько 5 мм вдовжину ізклювовиднимвирощуванням.Квітне втравні-червні, плодоносити всерпні-вересні.

>Поширення.Крушинавільховиднамаєевразіатській тип ареалу.Воназаймає всюєвропейськучастину країни,виростає наКавказі, в центральних районахЗахідногоСибіру.Крім того,зустрічається вПівнічномуКазахстані й напівдніКрасноярського краю.Росте якпідлісок всоснових,частковоялинових йзмішанихлісах, часто по берегахрічок, озер, повологих луках,околицяхболіт.

>Заготівля. Корукрушинизаготовлюютьнавесні, вперіоднабуханнянирок, до початкуцвітіння. Умісцях,відведенихлісництвом,крушинузрубуютьсокирою чизрізаютьножівкою,залишаючи пенькизаввишки 10-15 див дляпорослевоговідновлення. Назрубанихстовбурах йтовстихгілкахроблятькільцевінадрізи навідстані 25-30 див один від одного, котрісполучаютьподовжнімнадрізом.Знімають кору увиглядіжелобоватих читрубчастихшматків. Не можназістругуватиїї,оскільки шматкивиходятьвузькими ймістятьзалишкидеревини. Коруочищають відкущистихлишайників.Заготівкупроводять ізрослин немолодше 8 років йзаввишки неменшого 3 м.Повторназаготівка на тому жмісціможлива через 10-15 років.

>Сушать корукрушини навідкритомуповітрі поднавісами чи в добропровітрюванихгорищах,рихлим кулею,періодично (1-2 рази)перевертаючи,стежачи за тим, щоб шматки невкладалися як одного. Присушці навідкритомуповітрі нанічнакривають брезентом чизаносять вприміщення.

>Хімічний склад. Коракрушинимістить до 8%похіднихантрацену -франгуларозід,гетеро - йдіантронифрангуліна, атакожмономірніз'єднання як увідновленій, то й вокисленій формах (>глюкофрангулін,франгулін,франгулаемодін).

>Біологічнадія тавикористання. >Використовується якпослаблюючийзасіб. Усвіжійкорімістятьсяантраглікозіди увідновленійформі, котрівикликаютьнудоту. Тому домедичногозастосуваннядопускається коракрушини,витримана неменшого 1 року в сухомумісці прикімнатнійтемпературі.

>Мал.1.Крушинавільховидна

>Касіягостролиста

>Кассияостролистная (>сеннаостролистная)

>CassiaacutifoliaDel.

Рід.Бобові - цьому.Бобовие -Fabaceae

>Рослина. >Касіягостролиста -напівчагарник,заввишки до 1 м.Листяпарноперистечергове, із 4-5 парамилисточків; листочкиланцетоподібні,загострені,цельнокрайні, наверхівцізагострені, упідставизлегканеравнобокі.Квіткижовті, чашка ізп'ятичашелістників.Суцвіття -кисті пазух.Плоди -широкібоби,злегказігнуті,сплюснуті.Квітне ізкінцячервня доосені

>Поширення. Упустелях Африки йАзії.

>Заготівля. Улікарськихціляхвикористовують листочкипарноперістілистя,званіалександрійським листом. Припояві білянижньоголистяжовтоговідтінкупочинають їхнізаготівку. Через 15 - 20днівпроводятьосновнийзбір аркуша.Останнійзбірзакінчують допоявизаморозків.Сушать поднавісами, вприміщеннях ізхорошоювентиляцією, нагорищах подзалізнимдахом чи всушарках притемпературі 40 - 45С,розклавши тонким кулею напапері читканині,періодичноперевертаючи.Сушкузакінчують приотриманнікрихкостісередньої жилки.Термінпридатностісировини 2 року.

>Хімічний склад. Листочкимістятьантраглікозіди (>сенозід А йсенозід У),вільніемодіни (>рєїн, червона,емодін),хрізофановую кислоту,флавоноїди (>ізорамнетін,кампферол), смоли,слідиалкалоїдів,органічнікислоти;фітостеріни.

>Біологічнадія тавикористання. >Маєпослаблюючоювластивістю, подвпливомтравнихферментів йбактерійнихпроцесіврозпадаються нацукру йаглікони;останнідекількадратуютьрецепторислизистоїоболонки травного тракту, незбільшуючисекреції, але йпідсилюючируховуактивність. Дія їхніпозначаєтьсяпереважно натовстому кишечнику. Утерапевтичних дозахкасія притриваломузастосуванні неробить токсичноговпливу наорганізм,дієм'яко йбезболісно. Притриваломузастосуванніможерозвинутисязвикання, томудоцільнопризначати почерзі ізіншимипослаблюючими препаратами.Застосовується якпослаблюючийзасіб, длярегуляціїфункції кишечника, прихронічнихатонічних замках, замках привагітності, пригеморої йтріщинахзаднього проходу, атакожможе бутивикористана дляхворих ззахворюваннямипечінки йжовчногоміхура.

 

>Мал.2.Касіягостролиста

>Звіробойзвичайний

Звіробою звичайний

>Hypericumperforatum L.

Рід.Клузієві -Сем.Зверобойние -Hypericaceae

>Рослина.Багаторічнатрав'янистарослина ізсімействазвіробійних,заввишки до 80 див ізгіллястим тонкимкореневищем йчисленнимдодатковимкорінням.Стеблапрямостоячі,тонкі,двогранні,гіллястіголі.Листясупротивне,дрібне,овальне чидовгасте,цельнокрайні, ззалозками, щопросвічують, увиглядічорнихкрапок,сидячі.Квіткизолотисто-жовті ізчорнимикрапками, вгустихщтіковиднихсуцветтях.Плод-трехгранна коробочка, щорозкриваєтьсятрьомастулками, іздрібнимнасінням.Квітне вчервні -серпні.

Заготівля. яклікарськасировинавикористовують травузвіробою,тобтоверхівкистебел ізквітками,листям, бутонами йчастковонедостиглими плодами.Заготовлюють нафазіцвітіннярослини, допоявинезрілихплодів. Призаготівцізрізаютьобліственіверхівкизавдовжки до 25 - 30 див; безгрубихпідставстебел.Сировинунегайновідправляють на сушіння, бо воно та легкозігрівається. А после цоготемніє присушці.

>Сушать травузвіробою нагорищах, поднавісами чиприміщеннях ізхорошоювентиляцією,розклавшиїї тонким кулею (5-7 див) йперіодичноперевертаючи.Кращевсьогосушити всушарках ізштучнимобігрівом притемпературінагріву невище 40С.Закінчення сушіннявизначають по ступеняламкостістебел.Висушенусировинумаєбальзамний запах йгірькувато - терпкий смак.Термінпридатностісировини 3 року.

>Поширення. >Звіробій зростанні на луках,узліссях, внегустихлистяних йсосновихлісах напіщанихсхилах,вирубках,покладах, удоріг впівденнійполовинілісовою й влісостеповій зонахЗахідногоСибіру.

>Хімічний склад. >Надземначастиназвіробоюміститьфлавоновийглікозидгиперозід (>гиперін), щорозщеплюється накверцетин,рутини йіншіфлавоноїди, великакількістькаротину,аскорбінова йнікотиновакислоти,сапоніни,дубильніречовинипірокатехиновоїгрупи,ефірне олію,холін,циріловий спирт,смолянисті йгіркіречовини,фітонциди,слідиалкалоїдів.

>Біологічнадія тавикористання. >Препаратизвіробоюнадаютьантисептичну,антибактеріальну,вираженутерпку йсечогіннудію,стимулюютьрегенераціютканин.Призначають їхні прихронічномугастриті,гострому йхронічномуколіті,проносахнеінфекційного характеру,жовчнокам'янійхворобі,хронічнихзапальнихзахворюванняхнирок, вгінекологічнійпрактиці.Настоянказвіробою укладати склад комплексного препаратукапситріна (разом ізнастоянкоюстручковогоперцю,розчиномаміаку,зеленим милому йетиловим спиртом), щопризначається длярозтирань при невритах,міозитах,радикуліті, артритах.

>Воднийнастій йнастоянку труйзвіробоювикористовують дляполоскань йзмазування ясний припародонтозі,стоматитах,гингивітах, поганому запаху із рота.

Пригіпертоніїнастоїзвіробоюпротипоказані.

 

>Мал.3.Звіробійзвичайний

 


2.Матеріали йметоди

2.1Сировина длядослідження

1. Коракрушини (кора жостеру,CortexFrangulae)

2.Листякасії (листя сени,FoliaSennae (F.Cassiae)

3. Травазвіробою (травазверобоя,HerbaНуреricі)

2.2Обладнання,реактиви таматеріали для макро - тамікроскопічногоаналізу

>Нагрівач,випарювальна чаша,мікроскоп,лезо,предметнескло,покривнескло,розчин >КОН, буд>истильована вода,розчинНCl,флюрогліцин.

2.3Схеми макро - тамікроскопічногоаналізу

>Листя.Макроскопічнийаналізсировини

>Товарнийвиглядсировини (>ціла,різана,подрібнена)
>Розмірилисткової платівки
Листокчерешковий чи сидячий

Тип листка йрозчленуваннялисткової платівки

(>простіш:пальчасторозсічений,пальчасто - чиперистороздільний,перистолопатевий, три - чип'яти-лопатевий;складний: парно - чинепарноперистий).

Форма (>округла,яйцеподібна,ланцетна,лінійна)
Край (>цілий,зубчастий,пилчастий тощо)
Характержилкування (>дугоподібне,сітчасте,пальчасте,паралельне тощо)
>Опушення
>Колірверхньої танижньоїповерхонь
Запах прирозтиранні чизмочуванні водою
Смак (>визначаєтьсялише длянеотруйнихрослин)
>Специфічніособливості

Трава.Макроскопічнийаналізсировини

>Товарнийвиглядсировини (>ціла,різана,подрібнена)
>Стебло (форма, характергілкування,опушеність,колір,діаметр)
>Листячерешковий чи сидячий
>Розміщенняквіток настеблі
>Квітки (>особливостіоцвітини,кількістьпелюсток,чашолистків)
>Плоди йнасіння (ягода, коробочка,кістянка,кулеподібна,довгаста таін.)
>Забарвлення
Запах прирозтиранні
Смак (длянеотруйнихрослин)

>Кори.Макроскопічнийаналізсировини

>Товарнийвигляд
Форма (шматкитрубчасті,жолобоподібні,плоскі таін.)
>Розміри (>довжина,товщина)
Характерзовнішньоїповерхні (>гладенька,жорстка,наявність й формасочевинок,колір кірка)
>Внутрішняповерхня (>гладенька,поздовжньоребриста тощо)
>Колір (>зовнішньої тавнутрішньоїповерхні)
>Злам (>рівний,зернистий,волокнистий,щетинистий,причіпливий)
Смак (длянеотруйнихрослин)
>Характерніособливості

>Листя.Мікроскопічнийаналізсировини

>Будова (>дорсивентральна,ізолатеральна)
>Мезофіл (характерпалісадної тагубчастоїтканин)
>Включення:кристалічні (>поодинокікристали,сферокристали,кристалоносна обкладка,друзи,рафіди,кристалічнийпісок,цистоліти);секреторніструктури.вмістилища,молочні судили,канали
>Епідермаверхньої танижньоїповерхонь листка (форма й контурклітин:ізодіаметричні,прямостінні); типпродиховогоапарата (>діацитний,парацитний,анізоцитний,аномоцитний,тетрацитний)
Типтрихом (шерстинки,залозки)
>Кутикула (тонка,товста,рівна,складчаста,бородавчаста)

>Кори.Мікроскопічнийаналізсировини

Характербудови (>наявністьпервинної кору)
>Перидерма (>будова,колір)
>Основнапаренхіма (>формиклітин)
>Серцевинніпромені (>однорядні,багаторядні)
>Механічніелементи (>луб’яні волокна,луб’яні волокна ізкристалоносноюобкладкою,кам’янистіклітини)
>Кристалічнівключення (>поодинокікристали,друзи,кристалоносна обкладка)

2.4Обладнання,реактиви таматеріали дляфіто-хімічнихреакцій

>Предметнескло, коракрушини, 10% ->нийрозчин >NaОН.

 

2.5 Методикавиконанняфіто-хімічнихреакцій

>Нанести 2-3краплини 10% - горозчину >NaОН навнутрішнючастину корукрушини. Призмочуваннівнутрішньоїповерхні корурозчином луці чиаміаку воназабарвлюється вчервонийколір.


3.Експериментальначастина

 

3.1Макро - тамікроскопічнийаналіз

>Листякасії

>Товарнийвиглядсировини >подрібнений
>Розмірилисткової платівки >2х 1,2 див
Листок >черешковий
Тип листка йрозчленуваннялисткової платівки >Видовженоланцетоподібний,цілокраї, тонкий,ламкий, із короткимичерешками
Форма >нижні -несиметричні,верхні -видовжені,загострені
Край >гілчатий
Характержилкування >сітчасте
>Опушення >відсутнє
>Колірверхньої танижньоїповерхонь Зобохповерхоньсіро -зелений
Запах прирозтиранні чизмочуванні водою >слабкий
Смак (>визначаєтьсялише длянеотруйнихрослин) >гірко-слизистий

>Мікроскопічнийаналіз листкакасії

>Мезофіл >численнідрузиоксалатукальцію
>Включення жилки ізкристалоносноюобкладкою
>Епідермаверхньої танижньоїповерхонь листка >клітини прямостійні,багатокутні;продихиоточеніпобічнимиклітинами (>аномоцитний типпродиховогоапарату)
Типтрихом шерстинкиодноклітинні,зігнуті
>Кутикула грубобородавчаста, розетка -клітинаепідерми

Травазвіробою

>Товарнийвигляд >різаний

 

>Стебло >циліндрічні,голі, іздвомапродольними ребрами,гілкисупротивні

 

>Листя >супротивні,сидячі,довжиною до 3,5 див ішириною 1,4 див,удлинено-овальні,тупі,цільнокрайні, ізбагаточисленимипросвічуваючимивместилищами увиглядісвітлих ітемнихкрапок.

 

>Розмішенняквіток настеблі >квіткирозміщені уверхнійчастиністебла,щітковиднімітелки, Чашкасростнолепестна,глибокоп'ятироздільна; листочкиїїланцетові чилінійні,гострі.Віночок,роздільно -пятилепестний, у два разидовше за чашку;пелюсткиланцетоподібні зслабоволністимкраєм,золотисто-жовті ізчисленнимитемно-буримикрапками.Тичинкичисленні,зрощені нитками в 3 пучки. Товкач один ізверхньою тригнезднойзав'яззю йтрьомавідігнутими донаружістовпчиками.

 

>Плоди йнасіння >плід -тригнезднабагатонасінна коробочка

 

>Забарвлення >зелений

 

Запах прирозтиранні >слабкий

 

Смак >гіркувато-в’яжучий

 

 

>Будова >складається ізклітокзвивистих вконтурі ізрізковираженимчетковіднимпотовщенням

 

>Мезофіл повсійлистовійпластинціпомітнікрупніокруглі чиовальнівмістища двохтипів:безбарвні,такі, щопросвічують йзабарвлені, ізпігментомбурий-фіолетовогокольору

 

>Включення >овальнівмістища,витягнутіуздовж жилок, ізбезбарвним чижовтувато-сіримзернистимвмістом.

 

>Епідермаверхньої танижньоїповерхонь листка >звивистіклітини

 

Типтрихом >залозки

Коракрушини

>Товарнийвигляд >ломаний
Форма >трубчаста,жолобоподібна
>Розміри 10-25 див
Характерзовнішньоїповерхні >матова,гладенька,темно-бура зсіримиплямами
>Внутрішняповерхня >гладенька,жовтувато-оранжева
>Колір >темно-бурий
>Злам >світло-жовтий,дрібнощітинистий
Смак >гіркуватий
>Характерніособливості прижуванні коруслиназабарвлюється ужовтийколір

>Мікроскопічнийаналіз корукрушини

Характербудови >тонкостіннапервинна кора
>Перидерма пробка темно-червоногокольору,пластинчастаколенхіма
>Основнапаренхіма >клітиниовальноїформи
>Серцевинніпромені >серцевинніпроменібагаторядні
>Механічніелементи >луб’яні волокна, впервиннійкорімеханічні волокна із малопотовщеними й такими, щомайже неодеревілиоболонками.
>Кристалічнівключення >друзи

3.2Результатифіто-хімічнихреакцій

Урослинахприсутністьантраценопохідних легковиявити задопомогоюреакції ізNAOH (>вишнево-червоне чифіолетовефарбування -похідніантрахінона,жовтефарбування -похідніантранола йантрона). Уходіпроведенняреакції із лугом, коракрушинизафарбувалась увишнево-червонеколір,щосвідчить пронаявністьантраценпохіднихсполук улікарськійрослиннійсировині.


>Висновки

Уходіданої роботи було бзроблено макро- тамікроскопічнийаналізи корукрушини, труйзвіробою,листякасії, атакожпроведеніфіто-хімічніреакції навиявленняантраценпохідних вцихрослинах. Урезультатіотримали:

1) Укорікрушинипобачили:товсту пробкутемно-червоногокольору.Первинна кораскладається ізовальнихкліток йміститьвеликукількістьдрузоксалатакальцію. Тутзустрічаютьсямеханічні волокна із малопотовщеними й такими, щомайже неодеревілиоболонками.

Улубіпроходятьвузькі, 1-, 2-,рідше3-ряднісерцевинніпромені й увеликійкількостізустрічаютьсялубові волокна.Волокна в поперечномуперетинібагатокутні ізтовстимиоболонками, щоодеревіли, лежати великимивитягнутимигрупами, котріоточенікрісталоноснойобкладинкою. Упаренхімі лубумістятьсядрузиоксалатукальцію. Устарійкорідруз йлубові волокон багато, умолодшої -значно менше.

2) Утравізвіробоювизначили:Епідермісверхньої йнижньоїсторін аркушаскладається ізклітокзвивистих вконтурі;залозки. Умезофіле повсійлистовійпластинціпомітнікрупніокруглі чиовальнівмістища двохтипів:безбарвні,такі, щопросвічують йзабарвлені, ізпігментомбурий-фіолетовогокольору.Крім того,зустрічаютьсявмістища,витягнутіуздовж жилок, ізбезбарвним чижовтувато-сіримзернистимвмістом.

3) У аркушукасіївиявили:численнідрузиоксалатукальцію, жилки ізкристалоносноюобкладкою,клітинипрямостійні, шерстинкиодноклітинні,зігнуті.

Провелиякіснуреакцію на корукрушини нанаявністьантраценпохідних:

приреакції із >NaОН >темно-червонезабарвлення, що говорити пронаявністьантраценпохідних.

>Результатидосліджень показали, щодосліджуваналікарськарослиннасировинаможе бутивикористана якджерелоотриманнябіологічноактивнихречовин.


>Література

1.Ковальов В.М.,ПавлінО.І.,ІсаковаТ.І.Фармакогнозія із основамибіохіміїрослин:Підруч. длясхуд.вищ.фармац.навч.закл. тафармац.ф-тіввищих мед.навч.закл.Ш-ІУрівнівакред. (2-геввд). - X.:Вид-воНФаУМТК-книга, 2004. - 704 з.

2. МуравйоваД.А.,Самьілина І.А., Яковлєв Г.П.Фармакогнозия: Підручник. - 4-те вид., перераб. ідоп. - М.: Медицина, 2002. - 656 з: мул. - (>Учеб. літ. длястуд.фарм. вузів). -I5ВN 5-225-04714-9

3.Практикум по фармакогнозії:Учеб. посібник длястуд. вузівП69 / В.М. Ковальов, Н.В. Попова, В.С.Кисличенко та інших.; Підобщ. ред. В.М. Ковальова. - X.: Вид-воНФаУ; Золоті сторінки, 2003. - 512 з; 615 мул.: 24 з.вкл.I8ВN 966-615-192-8.

4.Солодовніченко М.М.,Журавльов М. Про,Ковальов В.М.Лікарськарослиннасировина тафітопрепарати:Навч.посіб. ізфармакогнозії із

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація