Реферати українською » Медицинские науки » Стан природною резистентності і імунологічної реактивності у новонароджених телят при колибактериозе


Реферат Стан природною резистентності і імунологічної реактивності у новонароджених телят при колибактериозе

Державний Аграрний Університет Молдови

На правах рукописи

ЖOCAH Микола Степанович

УДК 619:619. 98-092:636.2-053.2

СТАН ЕСТЕСТВЕННОЙ РЕЗИСТЕНТНОСТИ І ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКТИВНОСТИ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ ПРИ КОЛИБАКТЕРИОЗЕ

16.00.03 – ветеринарна мікробіологія і вірусологія

Дисертація

на здобуття ученной ступеня доктора ветеринарних наук

Науковий консультантСкутару Іван Гаврилович, доктор-хабилитат ветеринарних наук, професор

Кишинів 1998

 

Зміст:

Список умовних сокращений……………………………6

ЗАПРОВАДЖЕННЯ....................................................................... 7

ПОДІЛ I ОБЗОР ЛІТЕРАТУРИ...................................... 17

1.1. Стислі інформацію про колибактериозе телят........... 17

1.2. Специфічна імунологічна реактивність телят в постнатальний період....................................... 43

1.3. Неспецифическая імунологічна реактивність новонароджених телят......................................... 53

1.4. Набуття та застосування лактоглобулинов.......... 57

висновок................................................................ 64

ПОДІЛ 2 РЕЗУЛЬТАТИ СОБСТВЕННЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ 66

2.1. Матеріали й методи дослідження..................... 66

2.2. Вивчення специфічної імунологічної реактивності телят в постнатальний період...... 89

2.2.1. Рівень імуноглобулінів в сироватці крові телят до прийому молозива і крізь 24ч після його й взаємозв'язок між концентрацією імуноглобулінів і проявом синдрому порушення травлення. 90

2.2.2. Количественная характеристика абсорбції колостральных імуноглобулінів новонародженими телятами. ....................................................... 94

2.2.3. Рівень колостральных імуноглобулінів в сироватці крові новонароджених телят через 6, 24 і 48 год після народження...................................................... 100

2.2.4. Кількісне визначення колостральных імуноглобулінів в сироватці крові й в фецес неонатальних телят....................................... 102

2.2.5. Концентрація імуноглобулінів в сироватці крові й секреті молочної залози корів...................... 103

2.2.6. Зміст імуноглобулінів в сироватці крові корів і новонароджених телят........................ 105

2.2.7. Рівень антитіл проти О-антигенов Є. coli нормального коров'ячому молозиві, молоці і сироватці крові новонароджених телят........................... 110

2.2.8. Рівень антитіл проти К-антигенов Є. coli нормального коров'ячому молозиві, молоці й у сироватці крові новонароджених телят........................... 120

2.2.9. Протективный механізм молозива при колибактериозе новонароджених телят..................................... 131

2.2.10. Чинники, що впливають виживання новонароджених телят............................................................ 134

2.2.11. Клінічна оцінка ефективності вакцинації корів для профілактики колибактериоза телят......... 137

ВИСНОВКИ....................................................................... 145

ПОДІЛ 3 ИЗУЧЕНИЕ НЕСПЕЦИФИЧЕСКОЙ ИММУНОЛОГИЧЕСКОЙ РЕАКТИВНОСТИ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛяТ........................................................................... 147

3.1. Біохімічний аналіз крові новонароджених телят. 147

3.2. Корекція кислотно-основного балансу при діареї неонатальних телят......................................... 154

3.3. Зміна фагоцитарныхных показників у новонароджених телят залежно від клінічного статусу............................................................ 158

3.4. Бактерицидная активність сироватки крові новонароджених телят....................................... 171

3.5. Комплементарная активність сироватки крові новонароджених телят....................................... 178

3.6. Лизоцимная активність сироватки крові......... 184

3.7. Пропердиновая активність сироватки крові..... 189

ВИСНОВКИ....................................................................... 193

ПОДІЛ 4 ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТОВ ПРИ КОЛИБАКТЕРИОЗЕ НОВОНАРОДЖЕНИХ ТЕЛЯТ... 194

4.1. Ефективність застосування колостральной сироватки і лактоглобулина для корекції імунодефіциту неонатальних телят......................................... 194

4.2. Ефективність лактоглобулина і ретинолу застосовуваних із єдиною метою корекції імунодефіциту новонароджених телят................................................................ 198

4.3. Застосування хлорпромазина і Т-активина на лікування телят, хворих колибактериозом....................... 203

ВИСНОВКИ....................................................................... 209

5. Обговорення результатів досліджень..... 210

6. ВИСНОВКИ................................................................... 222

7. РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ........................... 228

СПИСОК умовних скорочень

агт – агглютинационный тест

анте – антиглобулиновый тест

атф – аденозинтрифосфат

днк – дезоксирибонуклеиновая кислота

мпа – мясо-пептонный агар

мпб – мясо-пептонный бульйон

мппб – мясо-пептонный печоночный бульйон

ра – реакція аглютинації

рнк – рибонуклеиновая кислота

рн – негативний логарифм концентрації водневих іонів

сда – синдром дефіциту антитіл

tl – термолабильная фракція E. coli

ts – термостабильная фракція E. coli

фэк-м – фотоэлектрокаллориметр

цамф – циклічний 3’5’ - аденозинмонофосфат

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Успішне розвиток тваринництва великою мірою залежить від спрямованого вирощування молодняку, поєднала високу продуктивність зі стійкістю організму до захворювань.

Результати численних досліджень стану природною резистентності організму сільськогосподарських тварин свідчить у тому, що захисні сили є динамічним показником, й як генетичними особливостями організму, і впливом різних чинників довкілля. Ця обставина дозволяє цілеспрямовано проводити формування та прояв захисних сил організму. Забезпечення тваринам сприятливих умов змісту, максимально відповідальних біологічним особливостям організму, які у процесі еволюційного розвитку, сприяє швидшому формуванню і кращому прояву його захисних сил. Разом про те, несприятливий вплив довкілля призводить до ослаблення стійкості організму, захисні сили його виявляються недостатньо, що посилює небезпека виникнення й ризик поширення інфекційних захворювань. Отже, інфекційні хвороби виникатимуть тільки внаслідок порушення нормальної реактивності, ослаблення захисних властивостей організму.

З огляду на порушення нормальної реактивності й ослаблення захисних властивостей організму виникають масові шлунково-кишкові захворювання новонароджених тварин, особливо телят. У тому числі, колибактериоз телят належить до найширше поширених інфекційних захворювань молодняку і реєструється у всіх розвинених країн світу, зокрема у господарствах Республіки Молдова.

У результаті, актуальність вивчення захворювання стала неменшою, а навпаки зросла. Це з резистентності энтеротоксических штамів Є. coli до більшості доступних хіміотерапевтичних коштів. Ця резистентність має внехромосомальный характер, вона детермінується плазмідами (R) й у з цим поступово охоплює дедалі більше штамів энтеротоксических й, як «заразна комплексна резистентність до антибіотиків». З іншого боку, віднайдені эшерихиями экзо- эндо- і энтеротоксин здатні впливати самостійно, що використання коштів специфічної захисту та профілактики. Дуже складне багатогранна і далеко ще не вивчене вплив збудника на імунну систему організму хазяїна що веде до надміру низькою його опірності.

Біологічна активність энтеротоксинов проявляється у вигляді порушення рівноваги між процесами секреції електролітів в кишечнику. Колонізація энтеротоксических штамів Є. coli  у вигляді специфічних фимбрий в энтероциты, дає можливість проникнення них молекул энтеротоксинов, що порушують стан рівноваги між обсягами електролітів, переміщуваних з кровоносних судин у кишечник й у напрямку, це ж рівновагу є наслідком зростання секреції рідин епітелієм кишкових крипт і гальмування їх резорбції клітинами епітелію кишкових ворсинок.

Отже, внаслідок продукування кишкової паличкою (Є. coli) энтеротоксина відбувається стимуляція аденилаткиназы ентероцитів, що викликає трансформацію АТФ в циклічний 3’,5’-аденозинмонофосфат (АМФ). Одночасно змінюється функція ентероцитів, які замість абсорбції поживних речовин, элиминируют вільну води і мінеральні речовини з клітки в кишечник, що зумовлює різкого зневоднення і деструктивним змін ворсинок епітелію [E. Salajka, 1980]. Отже, колонізація слизової кишечника патогенними Є. coli має основне значення у розвиток хвороби. Смертельні результати під час гострої форми колибактериоза у новонароджених телят є результатом істотних порушень електролітного рівноваги і дегідратації.

Актуальність теми. Зниження захворюваності та попередження загибелі народившегося молодняку є одним із головних завдань, завдань, які ветеринарної наукою та практикою від.

Однією з головних причин, гальмують повне збереження новонароджуваного молодняку — масові шлунково-кишкові захворювання новонароджених тварин, особливо телят. Ці захворювання мають стала вельми поширеною, завдають значні економічні збитки і викликають великий відхід телят, що становить у країнах світу від 3,1 до 31,0 %, а СРСР середній відхід серед хворих телят за кілька років становив 18-21 % [Р. У. Гнатенко, 1968; Л. До. Волинець, 1975; А. У. Драгомир, Є. А. Драгомир, A.Ф. Карышева, Ф. У. Спатар, 1985; А. А. Гутковский, 1989; Ю. З. Кабанков, З. Ф. Армашу, 1991].

Серед захворювань новонароджених телят колибактериоз займає одне з чільних місць. Він належить до гострих захворювань, найчастіше протекающее з ознаками діареї, інтоксикації, септицемії, розлади серцево-судинної і центральної нервової системи. У виникненні, розвитку і результаті захворювання реактивність організму грає першорядну роль [З. М. Преображенський, М. І. Блінов, М. У. Єршова, Р. У. Вишинський, 1974; І. М. Архангельський, 1976; У. З. Бузлама, З. М. Сулейманов, У. М. Долгополов, М. М. Коновалов, М. М. Рецкий, І. З. Толкачов, 1978; П. А. Емельяненко, 1979; Еге. З. Коган, 1981; У. Я. Мозгис, 1982; У. М. Асламов, 1983; М. А. Костына, 1984; R. Morar, 1985; А. М. Голіков, 1989; І. М. Карпуть, А. Р. Ульянов, 1990; Є. А. Маринин, Т. Т. Ворошилова, 1993; П. П. Ігнатьєв, Р. Ч. Бондаренко, 1994; T. E. Besser, З. З. Gay, 1994; A. P.S. Sheikh, P. P.S. Bradford, P.S. З. James, B. Patricia, B. F. Thomas, H. Richard, D. Gregore, D. R. Lin, W. Bert, 1995; Д. М. Масюк, 1997].

Захисні сили тварин основні показниками, забезпечують стійкість організму новонароджених телят до чинників зовнішнього середовища й їх тестування дозволяє визначати імунний статус.

Несприятливий вплив довкілля призводить до ослаблення стійкості організму, що посилює небезпека виникнення і публічного поширення різноманітних захворювань, зокрема інфекційних. У зв'язку з цим академік А. А. Богомолов зазначав, що інфекційні хвороби виникатимуть тільки внаслідок порушень нормальної реактивності, ослаблення захисних властивостей організму [З. І. Плященко, У. Т. Сидоров, А. Ф. Трофимов, 1990].

Попри те що, що у профілактиці колибактериоза телят досягнуто певних успіхів, однак це проблема ще далеке від свого повного рішення. Лікарські препарати, використовувані із метою, не викликають корекцію імунного статусу. З іншого боку, реалізація існуючих способів профілактики колибактериоза телят утруднена из

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація