Реферати українською » Менеджмент » Планування діяльності органу державної влади


Реферат Планування діяльності органу державної влади

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>ЗМІСТ

 

>ВСТУП

>РОЗДІЛ1.ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИПЛАНУВАННЯДІЯЛЬНОСТІОРГАНІЗАЦІЇ

1.1Поняття,принципи таметодипланування

1.2Ціліпланування ворганізації

1.3Фактори, щовпливають нарезультативністьпроцесувизначенняцілей.Вимоги довизначенняцілей

>РОЗДІЛ2.АНАЛІЗДІЯЛЬНОСТІДЕРЖАВНОЇУСТАНОВИ НАПРИКЛАДІГОЛОВНОГОУПРАВЛІННЯПРАЦІ ТАСОЦІАЛЬНОГОЗАХИСТУНАСЕЛЕННЯХАРКІВСЬКОЇОБЛАСНОЇДЕРЖАВНОЇАДМІНІСТРАЦІЇ

2.1 Характеристика таосновні напрямидіяльності

2.2Аналізрезультатівдіяльності Головногоуправління роботи тасоціальногозахисту населенняХарківськоїобласної державноїадміністрації

2.3Кількісні таякісніпоказникипланування вдержавнихустановах

>РОЗДІЛ3.ВДОСКОНАЛЕННЯДІЯЛЬНОСТІОРГАНІВДЕРЖАВНОЇВЛАДИ НАПРИКЛАДІГОЛОВНОГОУПРАВЛІННЯПРАЦІ ТАСОЦІАЛЬНОГОЗАХИСТУНАСЕЛЕННЯХАРКІВСЬКОЇОБЛАСНОЇДЕРЖАВНОЇАДМІНІСТРАЦІЇ

3.1Концептуальніпідходи до методикипланування таоцінкиефективностідіяльностіпрацівниківдержавнихустанов

3.2Використаннясучаснихпоглядівщодомоделювання й оперативного календарногоплануванняресурсів

3.3Сучасніметодиоцінки йплануванняресурсів та їхньоговикористання урозробцізаходів повдосконаленнюсистемипланування Головногоуправління роботи тасоціальногозахисту

>РОЗДІЛ 4.ІНДИВІДУАЛЬНЕЗАВДАННЯ ЗОХОРОНИПРАЦІ ТАЦИВІЛЬНОЇОБОРОНИ

4.1Концептуальні засадипожежної безпеки

4.2Принципи,методинавчання ізпитаньцивільної оборони

>ВИСНОВКИ

СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ

>ДОДАТКИ


>ВСТУП

>Актуальністьобраної тимиполягає до того, щоостаннім годиною вумовахстановленняринковихвідносин внезалежній Українізагальнеплануванняінвестиційноїдіяльності тафінансування, як вприватних, то йдержавнихорганізаційзначнопогіршилися. Тому проблемаформуванняфінансовихресурсів,удосконаленняуправлінняфінансовоюдіяльністюнабуває теперособливогозначення. Для забезпеченняефективногофункціонуванняорганізаційнеобхіднимєпланування таформуваннятакоїструктуриджерелфінансовихресурсів, котра бсприяладосягненнюфінансовоїстійкостіорганізації примінімізаціїфінансовихризиків, щонеминучевиникають упроцесі йогогосподарчоїдіяльності. У сфері державногоуправління, зарахунокфінансуванняорганів державної влади ізбюджетіввідповіднихрівнів,функціяплануваннямаєдеякіспецифічніознаки,наприклад, вона более широковиявляється в забезпеченнюустанов персоналом чи приплануваннізаходів ізреалізаціїповноваженьвідповіднихорганів. Проактуальність тимидипломної роботисвідчить й ті, що забезпеченнядіяльностіорганізацій всіхтипів в Україніпотребуєсучасноготеоретичного,методологічного та методичного забезпеченняплануваннягосподарськоїдіяльності,науковихрекомендаційщодопроцесівформування тавикористанняфінансовихресурсівпідприємств.

>Теоретичні тапрактичніаспективирішення завданьщодоплануваннядіяльностірозглядалися в роботіввітчизняних тазарубіжнихвчених, таких як: БланкІ.А.,Гринькова В.М,ВасиликаО.Д., Пономаренко В.С.,Белолипецький В. Г.,Суторміна В.М.,ЗятковськийІ.В.,ОболенськогоД.С.,Аверьянова Г.Б.,БитякаЮ.П. таін.Незважаючи назначнукількістьпублікацій, щоосвітлюютьокреміаспекти проблемуправліннядіяльністю,дослідження цогопроцесу, йогосутності,особливостей,факторів, щовпливають наздійсненняуправліннявимагаютьподальшої розробки.

>Метоюдослідженнядипломної роботиєаналіздіяльності тарозробкаметодичнихрекомендаційщодоприйняттязваженихуправлінськихрішень у сферіплануваннядіяльностіорганів державної влади.

>Відповідно допоставленої мети булипоставлені тавирішенітакі заподіяння:

–дослідитисутністьпроцесуплануваннядіяльностіорганізації,визначення йогоскладових;

–аналізосновнихетапівплануваннядіяльності та їхньогозмісту;

–аналіздіяльності органу державної влади ізметоювиявленнявпливуфункціїпланування на його діяльність;

–розробкаметодичнихрекомендаційщодоудосконаленняорганізаційно-методичного забезпеченняплануваннядіяльностіорганів державної влади.

>Об’єктомдослідженняє системаплануваннядіяльності ворганізації.

Предметомдослідження удипломнійроботіє процесорганізаціїпланування тавиконанняпланів наприкладі Головногоуправління роботи тасоціальногозахисту населенняХарківськоїобласної державноїадміністрації.

>Основоюпроведеногодослідженняєсучаснітеорії менеджменту,Закони України,постанова тарішенняКабінету міністрів,Укази Президента України. Упроцесі постановки мети роботи тавивченняіснуючихпідходівщодоїївирішення, буливикористаніметодичніматеріали,економічна тадовідковалітература,наукові роботиведучихвітчизняних тазарубіжнихвчених-економістів.

>Практичнезначення роботиполягає до того, що було бпроаналізовано системупланування ворганізації тазапропонованіконкретні заходьщодоїївдосконалення,реалізація якісприятимепідвищеннюефективностідіяльностіорганізації.


>РОЗДІЛ 1.ТЕОРЕТИЧНІАСПЕКТИПЛАНУВАННЯДІЯЛЬНОСТІОРГАНІЗАЦІЇ

1.1Поняття,принципи таметодипланування

>Найважливішоюфункцієюуправлінняпідприємствомєпланування йогодіяльності.Плануванняявляє собою процесвизначенняцілей, котріпідприємствопередбачаєдосягти запевнийперіод, атакожзасобів,шляхів та умів їхнідосягнення.Вонооб'єднуєструктурніпідрозділи підприємствазагальноюметою,надає всімпроцесамоднонаправленість йскоординованість, щодозволяєнайбільшповно йефективновикористовуватинаявніресурси, комплексно,якісно таякомогашвидковирішуватирізноманітні заподіянняуправління.

>Перехід національноїекономіки України наринковіпринципифункціонування тарозвиткуобумовлюєнеобхідністькардинальнихзмін всистеміуправління, до тогочислі, вплануваннідіяльності підприємства. Уумовахколишньоїкомандно-адміністративноїсистеми одним зїїнаріжнихкаменів було бжорсткедирективнепланування.Підприємствоодержувало відорганів державногопланування йуправління заподіяннящодомайжевсієїсукупностіпоказниківдіяльності,господарськихзв'язків (від когоотримуватиматеріально-технічніресурси, що й в якіобсягахвиробляти, кому й заякимицінамиреалізовуватипродукцію тощо). Це не давалойомузмогирозроблятиоптимальніплани,приймати найкращірішеннявиходячи зреальнихлокальних умів [1].

У новихумовахгосподарювання та переходу доринковогорегулюванняпідприємствосамостійноздійснює сув'язьпланової роботи.Наданнясамостійностіпідприємствуозначає не лишевідмову відповноїрегламентаціїзверхувсієї йогодіяльності танаданняпідприємству широких прав увизначенні тареалізаціївиробничоїпрограми,шляхіврозвиткувиробництв»,мотивації роботи тавідповідальності закінцевірезультатигосподарювання, але й іусвідомленняважливостібезперервноговивченняринку таготовності доринковихколивань. Усіце виннезнайтивідображення в моїх планахдіяльності підприємства.Відкрита система підприємства як його новаякість вринковихумовах та пряма залежність відвзаємодіїпопиту тапропонуванняобумовлюютьнеобхідністьствореннясистемипланування йуправлінняпідприємством,здатноїшвидко йефективнореагувати наринковіпотреби.

>Процеспланування вмаксимальніймірімаєпередбачитивсебічневивченнядійсності,тенденцій тазакономірностейрозвиткуоб'єктупланування тасередовища йогодіяльності.Найбільшзагальноюнауковоюосновоюпланування е системаоб'єктивнихекономічних законів й, впершучергу, законупопиту тапропонування. У планах підприємстваповинні бутиреалізованівимогицих законів таврахованіоб'єктивнірезультати макро- тамікроекономічногоаналізу стану татенденціїрозвитку умівгосподарювання [4].

>Поряд іззагальними принципамиуправління йпланування (>позаяк одномуєфункцією Першого)існують йспецифічніпринципипланування, до яківідносятьцільовунаправленість (>цілепокладання),системність,безперервність,збалансованість,оптимальністьвикористанняресурсів,адекватністьоб'єкту та предметапланування.

>Найважливішим принципомплануванняє:вибір таобґрунтуванняцілей (>цілепокладання),кінцевої мети,результатівдіяльності підприємства.Чітко тазваженовизначенікінцевіцілієвихідним пунктомпланування. Узагальномувипадкувиокремлюютьп'ятьосновнихцілей (чи їхньогогрупи) підприємства:

—господарсько-економічну,обумовленувимогами забезпеченнявисокоїефективностівиробничоїсистеми,випускусуспільненеобхідноїконкретноїпродукції;

—виробничо-технологічну, щовідображаєосновнефункціональнепризначення підприємства —випускпевноїпродукціїналежноїякості;

—науково-технічну,тобтопостійнеприскореннянауково-технічногопрогресу, щоматеріалізується впостійномуполіпшенніпродукції йоновленнітехнічноїбазивиробництва;

—соціальну —якомогаповніше забезпечення потребпрацівників підприємства вматеріальній тадуховній сферах;

—екологічну — забезпеченнявимогивідтворюваностіресурсів тавиготовленняекологічнобезпечної (>чистої)продукції.

>Пріоритетністьтієї чиіншої метиможемінятись взалежності відекономічної політики держави,історичногоперіоду,екологічного стану врегіоні та світі тощо. Уумовахкомандно-адміністративноїсистеми ізїїдирективнимплануванням малізверхністьвиробничо-технологічніцілі. Припереході доринковоїекономіки, ізпоявоюпідприємстврізних формвласності,ліквідацієюсистемижорсткогоцентралізованогоплануванняцілепокладання напідприємствістаєзавданням йогокерівництва.Ефективність тареальністьпланівзначноюміроюзалежить від ступеняреалізаціїПринципуСистемності.Цей принципвимагає,щобплануванняохоплювало усісферидіяльності підприємства,усітенденції,зміни тазворотнізв'язки в йогосистемі.Системнийпідхід винен матірмісцещодообґрунтування тавирішенняплановихзавдань набудь-якомурівніуправління. Задопомогою системногоаналізу можнавідповісти натаківажливі запитання, як:визначенняцілей та їхньогосубординація,порівнянняальтернативнихшляхів таспособівдосягнення лвизначенихцілей, щовідрізняються одна відодноїскладністю,термінамиреалізації,соціальниминаслідками тощо.

•Важливоюпроблемою тапередумовоюжиттєздатностіплануванняє забезпечення йогобезперервності. Принципбезперервностіозначає:

—підтримуваннябезперервноїплановоїперспективи,формування таперіодичнузміну обріюпланування, щозалежить відзагальнихсоціально-політичних таекономічнихпередумов,темпівнауково-технічногопрогресу вгалузі,тривалостівпливууправлінськихрішень, ступеняпередбачуваностімайбутнього;

—взаємопогодженнядовго-,середньо- такороткостроковихпланів;

—своєчаснекорегуванняперспективних тапоточнихпланів,враховуючипочатковісигнали прозовнішні (>регіон,економіка вцілому) тавнутрішні (>всередині самого підприємства)зміни умівгосподарювання.

>Однією знайважливішихвимог доплановихрішеньє забезпеченняоптимальностівикористаннязастосовуванихресурсів.Використанняресурсів підприємства виннеорієнтуватись напотреби,умови такон'юнктуруринку,інтенсифікаціювиробництва,впровадженнядосягненьнауково-технічногопрогресу, максимальноповнуреалізаціюнаявнихрезервівкращогозастосуванняпредметів тазнарядь роботи,організаціївиробництва тощо.

>Важливою,якісноюхарактеристикою планувиступає йогозбалансованість,тобтонеобхідна йдостатнякількіснавідповідністьміжвзаємозв'язанимирозділами тапоказниками плану.Збалансованістьявляє собоювизначальнуумовуобґрунтованостіпланів,реальності їхньоговиконання.Головнимїїпроявомєвідповідністьміжпотребами в ресурсах та їхньогонаявністю.

Заринкових умів,постійноїмінливостізовнішнього йвнутрішньогосередовищадіяльності підприємствавкрайважливостворитипередумови дляадекватноїдинамічноїзбалансованості тамобільностівиробництва.Навітьідеальнозбалансований впочатковийперіод план негарантує, що. впроцесі йоговиконання невиникнедиспропорцій відвпливурізноманітнихчинників. Принципзбалансованостівимагаєтакожпланування ресурсного забезпеченняготовності дошвидкої таадекватноїреакції назміни вумовахгосподарювання.

Принципадекватностісистемиплануваннящодооб'єкту та умів йогодіяльностівиходить із того, щооскількиринковесередовищеобумовлюєпостійнумінливістьпродукції підприємства, йоговиробничої таорганізаційноїструктури,технологій тафакторіввиробництва,остількиметодипланування,показники тарозділипланів, організація самогопроцесу їхнього розробкиповинніпостійнопереглядатись, а принеобхідності —розроблюватись тазастосовуватисьполіпшені чипринциповоновіметоди тапроцедурипланування (табл. 1.1).

>Таблиця 1.1

>Рівеньринковоїконкуренції таособливості системплануваннядіяльності підприємства

>Рівеньконкуренції >Відсутністьконкуренції чиїїнезначний характер >Значна чидосконалорозвинутаконкуренція
>Основневідображення в моїх планах,підприємницька позначка >Зростанняприбутку шляхом збільшенняобсягіввиробництва та продажтоварівстабільноїноменклатури >Зростанняприбутку зарахунок збільшеннячасткиринку,освоєння новихринковихсегментів,інтенсивногооновленняпродукції (>послуг)
Типстратегічногопланування >Довгострокове (на 10, 15, 20 років),екстраполятивного типу, щомає наметізбереження чипосилення вмайбутньомутенденційминулогостосовнофакторіввиробництва >Довгострокове (наперіод, щовизначаєтьсярівнемдинамізмузовнішньогосередовища),юінтерполятивного типу,тобтовиходячи зстратегічноїцілі чисистемицінностей, щовстановлюються наосновіпрогнозіврозвиткузовнішніхфакторів
>Завдання тактовного (поточногопланування) Максимальноможливевикористаннявнутрішніхрезервіввиробництва,нарощуваннявиробничогопотенціалу принезмінному йогопризначенні >Реалізаціяпередумов,етапнихзавданьдосягненнястратегічнихцілей, максимальношвидкареакціявиробництва назміниринковоїкон'юнктури,створеннярезервівмобільностівиробництва

Таким чином,бачимо, що системапланування ворганізаціїмаєбудуватисявиходячи із потреб нелишевласних –організаційних, а івиходячи із потребзовнішньогосередовища та тихийцільових груп назадоволення потреб якіспрямованамісіяорганізації

 


1.2Ціліпланування ворганізації

>Якщомісіязавдаєзагальніорієнтири,напрямифункціонуванняорганізації, котрівиражають сутьїїіснування, токонкретнікінцевіположення, до якіпрямує організація,фіксуються увиглядіїїцілей,тобто,кажучиінакше,цілі -цеконкретний стан окремих характеристикорганізації,досягнення якіявляється длянеїбажаним та надосягнення яких спрямованаїї діяльність.

>Неможливопереоцінитизначимістьцілей дляорганізаціїпланування.Вони євихідноюточкоюпланування;цілі лежати восновіпобудовиорганізаційнихвідносин; націляхбазується системамотивування, Якавикористовується ворганізації; накінець,цілі єточкоювідліку упроцесі контролю йоцінкирезультатів роботи окремихробітників,підрозділів таорганізації вцілому.

>Процесвстановленняцілей врізнихорганізаціях проходитипо-різному. У однихорганізаціяхвстановленняцілейповністюцентралізоване, віншихорганізаціяхможе бутиповнадецентралізація.Існуютьорганізації, в які процесвстановленняцілей носитипроміжнийміжповноюцентралізацією йповноюдецентралізацією характер.Кожний ізданихпідходівмає своюспецифіку, своїпереваги інедоліки. То ввипадкуповноїцентралізації привстановленніцілей усіцілівизначаютьсянайвищимрівнемкерівництваорганізації. При такомупідході усіціліпідпорядкованієдинійорієнтації. На тому одну годину на цьомупідходієсуттєвінедоліки, суть одного із нихполягає до того, що нанижніхрівняхорганізаціїможевиникати несприйняттяцихцілей йнавітьопір [1].

Увипадкудецентралізації впроцесівстановленняцілейприймають доля поряд ізверхнімрівнем інизькірівніорганізації.Існуютьдвісхемидецентралізованоговстановленняцілей. Приодній - процесвстановленняцілей проходитизверху вниз.Декомпозиціяцілейвідбуваєтьсянаступним чином:кожний ізнижчестоящихрівнів ворганізаціївизначає своїцілі,виходячи із того, котріцілі буливстановлені для болеевисокогорівня. Друга схемаприпускає, що процесвстановленняцілей проходитизнизу вгору. У такомувипадкунижчестоящірівнівстановлюютьсобіцілі, котріслужатьосновою длявстановленняцілейнаступного, болеевисокогорівня.

якбачимо, длярізнихпідходів довстановленняцілейхарактернеіснуваннясуттєвихвідмінностей. Однакзагальноювимогою довстановленняцілейє ті, щовирішальна роль у всіхвипадках виннаналежативищомукерівництву.

З точкизорулогікивиконаннядій привстановленніцілей, можнавважати, що процесцілеутворення ворганізаціїскладається ізтрьохпослідуючих одна заодноюстадій. Напершійстадіївідбуваєтьсяосмисленнярезультатіваналізусередовища, надругій -розробкавідповідноїмісії і, накінець, натретійстадіїбезпосередньорозробляютьсяціліорганізації [10].

>Місія, якосновна йзагальнацільорганізації.

>Основназагальнаціль підприємства -чітковиражена причина йогоіснування -позначається як йогомісія.Цілірозробляються дляздійсненняцієїмісії.

>Місіядеталізує статус підприємства йзабезпечуєнапрямок йорієнтири длявизначенняцілей йстратегій нарізнихорганізаційнихрівнях.Формулюваннямісії підприємства виннаміститинаступне:

– завдання підприємства із точкизору йогоосновнихпослуг читоварів, йогоосновнихринків йосновнихтехнологій;

–зовнішнєсередовище повідношенню дофірми, котравизначаєробочіпринципи підприємства;

– культураорганізації.Якого типуробочийкліматіснує всередині підприємства?

>Існуєшироке йвузькерозуміннямісії. Увипадку широкогорозуміннямісіярозглядається якконстатуванняфілософії,призначення йсмислуіснуванняорганізації. Філософіяорганізаціївизначає ціності,вірування йпринципи, увідповідності до які організація якщоздійснювати свою діяльність.Призначеннявизначає дії, котріорганізації якщоздійснювати, й ті,якого типуорганізацією вонамаєнамір статі. Філософіяорганізаціїрідкозмінюється. Колистосуєтьсядругоїчастинимісії, то вонможезмінюватись взалежності відглибинизмін, котріможутьпроходити ворганізації й всередовищіїїфункціонування.

У томувипадку,якщомаєтьсявузькерозуміннямісії, вонарозглядається яксформульованетвердженнявідносно того, для чого й заякою причиноюіснує організація,тобтомісіярозуміється яктвердження, якурозкриває сутьіснуванняорганізації, вякійпроявляєтьсярізницяданоїорганізації відїйподібних. Правильносформульованамісія,хоча ймаєзавждизагальнуфілософську суть, але йобов’язковонесе у ті, щоробитьїїунікальною всвоємуроді, йдаєможливістьохарактеризуватисаме туорганізацію, вякій вон буврозроблена.

>Цільовий вухо вдіяльностіорганізаціївиникає яквідображенняцілей йінтересіврізних груп людей, так чиінакшепов’язаних іздіяльністюорганізації йзайнятих в процесїїфункціонування.Основнимигрупами людей,інтереси яківпливають на діяльністьорганізації, авідповідно іповинні бутивраховані привизначенніїїпризначення,є:

–власникиорганізації, котрістворюють йрозвиваютьорганізацію у тому,щоб зарахунокпривласненнярезультатівдіяльностіорганізаціївирішувати своїжиттєвіпроблеми;

–працівникиорганізації, котрісвоєюпрацеюбезпосередньозабезпечують діяльністьорганізації,створення йреалізацію продукту йотриманняресурсівззовні, котріотримують відорганізації упродовж свогопрацюкомпенсацію йвирішують іздопомогоюцієїкомпенсації своїжиттєвіпроблеми;

–покупці продуктуорганізації, котрівіддаютьїй своїресурси вобмін на продукт, й котрізадовольняють задопомогою цого продукту своїпотреби;

–діловіпартнериорганізації, котріперебувають із нею уформальних йнеформальнихділовихвідносинах, й котріздійснюють дляорганізаціїкомерційні йнекомерційніпослуги таотримуютьаналогічніпослугизісторониорганізації;

–місцеве сус-пільство, якумаєбагатограннийзміст,взаємодіє ізорганізацією, йцепов’язано впершучергу ізформуваннямсоціального йекологічногосередовищадіяльностіорганізації;

– сус-пільство вцілому, впершучергу вролідержавнихінститутів, й якувзаємодіє ізорганізацією вполітичній,правовій,економічній таінших сферахмакрооточення, й якуотримує відорганізаціїчастинустворюваного неюбагатства для забезпеченнясуспільногодобробуту йрозвитку, плодамиякогопоряд ізіншими членамисуспільстватакожкористується і організація.

>Місіяорганізації виннавідображатиінтереси всіхвищеназванихсуб’єктів. Рівеньпрояву вмісіїінтересів шкірного ізданихсуб’єктівпринциповозалежить від того, котрірозміримає організація, вякому вонбізнесі, дерозміщена й т.д.найбільшстійке,сильне йспецифічневплив намісіюорганізації,незалежно від того, що організація собоюявляє,здійснюютьінтересивласників,працівників йпокупців. Томумісіяорганізації винна бутисформульована таким чином,щоб внійобов’язковознаходилопроявзлиттяінтересівцихтрьох груп людей [11].

>Місія виннарозроблятися ізврахуванням такихфакторів:

–історіяфірми, впроцесіякоїрозробляласяфілософіяфірми,формувавсяїїпрофіль й стильдіяльності,місце наринку й т.д.;

–існуючий стильповедінки йспосіб діївласників тауправлінського персоналу;

– стансередовищафункціонуванняорганізації;

–ресурси, котрі вонаможе навестидію длядосягненнясвоїхцілей;

–специфічніособливості,якимиволодіє організація;

– добросформульованамісіяпрояснює ті,чимявляється організація йякою вонахоче статі, атакожпоказуєвідмінуорганізації відінших,подібних донеї. Для цого всупроводжувальніймісіюрозшифровціповинні бутивідображенінаступні характеристикиорганізації;

–цільовіорієнтириорганізації, котрівідображають тобі й маєшрішення які завдань спрямована діяльністьорганізації, й ті , до чогопрямує організація всвоїйдіяльності вдовгостроковійперспективі;

– сферадіяльностіорганізації, котравідображає ті,який продукт організаціяпропонуєпокупцям, й тобі й маєшякомуринку організаціяздійснюєреалізацію свого продукту;

–філософіяорганізації, котразнаходитьпрояв в тихийцінностях йвіруваннях, котріприйняті ворганізації;

–можливості йзасобиздійсненнядіяльностіорганізації, котрівідображують ті, учому силаорганізації, вчомуїїспецифічніможливості длявиживання вдовгостроковійперспективі,яким способом й іздопомогоюякоїтехнології організаціявиконує свою роботу, котрі для цогоіснують know-how йтехніка.

>По-друге,місіясприяєформуваннюєднання всерединіорганізації йстворенню корпоративного духу. Цепроявляється внаступному:

–місіяробитьясними дляспівпрацівниківзагальнуціль,призначенняіснуванняорганізації. Урезультатіпрацівникиорганізації,розуміючиїїмісію, як біорієнтують свої дії вєдиному напрямі;

–місіясприяє бопрацівникиможутьлегшевстановитиідентифікаціюсвоєїперсони ізорганізацією. Для тихий жпрацівників, котріідентифікують собі ізорганізацією,місіявиступаєточкоюконцентрації їхніуваги приздійсненнісвоєїдіяльності;

–місіясприяєвстановленнюдеякогоклімату ворганізації, так як черезнеї людямдоводятьсяфілософіяорганізації, ціності йпринципи, котрі лежати восновіпобудови іздійсненнідіяльностіорганізації.

>По-третє,місіястворюєможливість для болееефективногоуправлінняорганізацією через те, що вона:

–є базою длявстановленняцілейорганізації,забезпечуєнепротирічність наборуцілей, атакождопомагаєрозробцістратегіїорганізації,встановлюючинаправленість йдопустиміграниціїїфункціонування;

–забезпечуєстандарти длярозподілуресурсіворганізації йстворює базу дляоцінкивикористанняресурсів впроцесіфункціонуванняорганізації;

–розширює дляробітника суть йзміст йогодіяльності й тім самимдозволяєзастосовувати более широкийнабірприйомівмотивування.

>Місія не винна нести всобіконкретнівказівкивідносно того, що, як й котрі рядкислідробитиорганізації.Воназавдаєосновнінапрями рухуорганізації,реакціюорганізації напроцеси йявища, котріпротікають всередині таззовнінеї.Дужеважливо,щобмісія бувсформульована ясно у тому,щоб вон був легкозрозуміла усімсуб’єктам,взаємодіючим ізорганізацією, особливо усім членаморганізації. При цьомумісія винна бутисформульована таким чином,щоб вонвиключаламожливість длярізнихрозумінь, але й у тій годинузалишалапростір длятворчогогнучкогорозвиткуорганізації [16].

Завстановленоюдумкою,існує дватипицілей ізтієї точкизору,якийперіод годинипотрібен для їхнідосягнення. Цедовгострокові такороткостроковіцілі. Упринципі, восновірозділуцілей наці дватипилежитьчасовийперіод,пов’язаний ізтривалістювиробничого циклу.Цілі,досягнення якіприпускається докінцювиробничого циклу, -довгостроковіцілі.Звідсивиходить, що врізнихгалузяхповинні бутирізнічасовіпроміжки длякороткострокових тадовгостроковихцілей. Однак напрактицізвичайнокороткостроковимивважаютьсяцілі, котрідосягаються протягом одного року, йвідповіднодовгостроковіцілідосягаються через два-три рокта.

>Розділ надовгострокові йкороткостроковіцілімаєпринциповезначення, так якціцілісуттєвовідрізняються зазмістом. Длякороткостроковихцілей характерназначнобільша, ніж длядовгострокових,конкретизація йдеталізація впитаннях, якхто, що й коли виненвиконувати.Якщовиникаєнеобхідність,міждовгостроковими йкороткостроковимицілямивстановлюютьсяще іпроміжковіцілі, котріназиваютьсясередньостроковими.

>Визначенняцілейвимагається для шкірногоключового результату,якийменеджеривважаютьважливим длядосягненняуспіху.Існують два типуключовихрезультатів: тих, котрівідносяться дофінансовоїдіяльності, й тих, котрівідносяться допоказниківстратегічноїдіяльностікомпанії.

Узалежності відспецифікигалузі,особливостей станусередовища, характеру тазмістумісії вкожнійорганізаціївстановлюються своїособистіцілі,особливі як по наборупараметріворганізації (>бажане становище яківиступає увиглядізагальнихцілейорганізації), так і покількіснійоцінціцихпараметрів. Однак, недивлячись наситуаційність увиборіцілей,виділяютьчотирисфери,стосовно до якіорганізаціївстановлюють своїцілі,виходячи ізсвоїхінтересів.Цими областями є:

–доходиорганізації;

– робота ізклієнтами;

–потреби йдобробутспівробітників;

–соціальна відповідальність.

якбачимо,цічотирисфериторкаютьсятакожінтересів всіхвпливаючих на діяльністьорганізаціїсуб’єктів.

>Найбільшпоширеними напрямами, пояким вділовихорганізаціяхвстановлюютьсяцілі, єнаступні:

–прибутковість,відображена впоказниках, типу величинаприбутку,рентабельність, дохід наакцію таін.;

–положення наринку, якуописується такимипоказниками, як часткаринку,об’єм продажів,відноснастосовно до конкурента часткаринку, частка окремихпродуктів взагальномуоб’ємі продажів таін.;

–продуктивність, Якавиражається увитратах наодиницюпродукції,матеріалоємності,віддачі ізодиницівиробничихпотужностей,об’єміпродукції, якоївиробляють водиницю години;

–фінансовіресурси, котріописуютьсяпоказниками, щохарактеризують структурукапіталу, рух грошей ворганізації, величину обіговогокапіталу;

–потужностіорганізації, котрівиражаються вцільовихпоказниках, щостосуютьсярозмірузайманихплощин,кількостіодиницьтехніки таін.;

–розробка,виробництво продукту тапоновленнятехнології, котріописуються впоказниках, як величинавитрат навиконанняпроектів, рядкивведення вдію новогообладнання, рядки таоб’ємивиробництва продукту, рядкивведення нового продукту,якість продукту таін.;

–зміни ворганізації тауправлінні, щовиражаються впоказниках, котрівстановлюють заподіяння по рядкаморганізаційнихзмін;

–людськіресурси, котріописують задопомогоюпоказників, котрівиражаютькількістьпрогулів,плинністькадрів,підвищеннякваліфікаціїробітників;

– робота ізпокупцями,виражена впоказниках, якшвидкістьобслуговуванняклієнтів,кількістьскаргзісторонипокупців таін.;

–наданнядопомогисуспільству,виражене такимипоказниками, якоб’ємблагодійності, рядкипроведенняблагодійнихакцій.

>Короткостроковіцілівиводяться іздовгострокових, єконкретизацією тадеталізацієюдовгостроковихцілей.Вони “>підпорядковані”їм тавизначають діяльністьорганізації вкороткостроковійперспективі.Короткостроковіцілі як бівстановлюютьвіхи на шляхудосягненнядовгостроковихцілей.Саме черездосягненнякороткостроковихцілей організаціякрок закрокомрухається у напрямідосягненнясвоїхдовгостроковихцілей [20].

Убудь-якійвеликійорганізації, Якамаєдекількарізноманітнихпідрозділів тадекількарівнівуправління,складаєтьсяієрархіяцілей, котрапредставляє собоюдекомпозиціюцілей болеевисокогорівня вцілі болеенизькогорівня.Особливістьієрархічноїпобудовицілей ворганізаціїполягає до того, що,по-перше,цілі болеевисокогорівнязавждиносять более широкий характер ймають болеедовгостроковийінтервалдосягнення.По-друге,цілінизькогорівнявиступають свого родузасобами длядосягненняцілейвисокогорівня.Ієрархіяцілей ворганізаціївідіграєдужеважливу роль, так как онавстановлює структуруорганізації тазабезпечуєорієнтаціюдіяльності всіхпідрозділіворганізації надосягненняцілейверхньогорівня.Якщоієрархіяцілейпобудована правильно, токожнийпідрозділ, впроцесідосягненнясвоїхцілей, вноситинеобхіднийвнесок в діяльністьорганізації подосягненню неюцілейорганізації вцілому [18].

>Найважливішимицілями длястратегічногоуправління єцілі зростаннюорганізації.Даніцілівідображуютьспіввідношення темпузміниоб’єму продажів таприбуткуорганізації, темпузміниоб’єму продажів таприбутку погалузі вцілому. Узалежності від того, якуцеспіввідношення, темп зростаннюорганізаціїможе бутишвидким,стабільним чиможеспостерігатисяскорочення.Відповідноцим темпам зростаннюможутьвстановлюватисьцілішвидкого зростанню,цільстабільного зростанню йцільскорочення.

>Цільшвидкого зростаннюявляєтьсядужепривабливою,однак ідужескладною длядосягнення.Організація,якщо внеї длядосягненняданоїціліє усінеобхідніпосилання,належитьвіддатиперевагусамеційцілі зростанню. А,щобсправитися ізшвидким зростанням,керівництвоорганізаціїповинневолодіти такимиякостями, якглибокерозумінняринку,вміння звернинайбільшпідходящучастинуринку ісконцентрувати своїзусилля наційчастиніринку,вміння добровикористовуватинаявні ворганізаціїресурси,вміннячуйновідчуватихід години і доброконтролювати учасіпротікаючи ворганізаціїпроцеси. Уразішвидкого зростаннюорганізації,необхідно матірдосвідченихменеджерів, котрівміютьризикувати.Стратегіяорганізації винна бутисформульованадуже ясно.

>Цільстабільного зростаннюприпускає, що приїїдосягненні організаціярозвиваєтьсяприблизно настільки ж темпом, як ігалузь вцілому. Данаціль неприпускаєекспансіїорганізації, означати, що організаціяпрагнезберегтинезмінною своючасткуринку.

>Цільскорочення переноситиорганізацією тоді, коли по низку причин вонвимушенарозвиватися болееповільним темпомцихцілей одна заодною.

>Визначенняцілейвимагається для шкірногоключового результату,якийменеджеривважаютьважливим длядосягненняуспіху.Існують два типуключовихрезультатів: тих, котрівідносяться дофінансовоїдіяльності, й тих, котрівідносяться допоказниківстратегічноїдіяльностікомпанії.Досягненнябажанихфінансовихпоказниківявляєтьсяосновоюпідтримання й покращанняположеннякомпанії наринку вдовгостроковійперспективі.Особливівидифінансових йстратегічнихцілейнаведенінижче (табл. 1.2.).


>Таблиця 1.2

>Співвідношенняфінансових тастратегічнихцілейорганізації

>Фінансовіцілі >Стратегічніцілі
- болеешвидкийзрістдоходів - збільшеннячасткиринку
- болеешвидкийзрістгрошовихнадходжень - болеевисоке інадійнеположення вгалузі
- болеевисокідивіденди -підвищенняякостіпродукції
- болееширокіграниціотриманняприбутку -зниженнявитратвиробництва упорівнянні ізосновними конкурентами
- збільшенняприбутку навкладенийкапітал -розширення й покращанняноменклатурипродукції
-підвищеннянадійностіоблігацій й ставок за кредитами -підвищеннярепутаціїкомпаніїсередклієнтів
- збільшенняприпливугрошовихзасобів - покращанняобслуговуванняклієнтів
-підвищенняціниакцій -визнаннякомпаніїлідером вобластітехнологій таінновацій
-визнанняміцногофінансовогоположенняфірми -підвищенняконкурентноздатності наміжнародних ринках
- болеедиверсифікована база дляотриманняприбутку - збільшенняможливостейзросту
-стабільнийприбуток вперіодиекономічнихспадів -повнезадоволеннязапитівклієнтів

>Стратегічніцілі упорівнянні ізфінансовими.Які із нихєпріоритетними? Хоча йфінансовим, йстратегічнимцілямналежитьнайвищийпріоритет, так як смердотінаправлені надосягненняключовихрезультатів, проблемавиникає тоді, колиситуаціяпримушуєзробитивибірміждіями,пов’язаними ізпідвищеннямкороткостроковихфінансовихпоказників ізусиллями позміцненнюположенняфірми удовгостроковійперспективі.

>Менеджери із добророзвиненимфінансовимпередбаченням частозосереджують своюувагу накороткостроковихфінансовихпоказниках,нехтуючи заходами,розрахованими з перспективи іосвоєння новихринків. Це особливо притаманноситуацій, коли укомпаніїнизькіфінансовіпоказники.Якщокомпаніядосягладобрихфінансовихрезультатів,достатніх у тому,щобпережитифінансову кризові,важливістьвирішення завдань іззміцненнюконкурентнихпозиційфірми вдовгостроковійперспективіперевищуєнеобхідність збільшення вкороткостроковійперспективіфінансовихпоказників.Компанія, Якапостійноупускаєможливостізміцненнясвоїхконкурентнихпозицій вдовгостроковійперспективі (>замість цогороблячивибір накористьнегайного покращанняфінансовихпоказників),ризикуєпідірвати своюконкурентноздатність,позбавляючисьрушійноїсили наринку,загубитиздатністьпротистояти своїм болеенаполегливим конкурентам.Ризик особливо великий, коликонкурентикомпаніїнацілені незріст інадаютьвеликезначеннядосягненнюлідирування вгалузі вдовгостроковійперспективі, ніжпоточнимприбуткам.Компанії-конкуренти, котріпідуть на болеенизькіціни іприбутки вдовгостроковійперспективі зазарадищорічного збільшеннячасткиринку,можуть із годиноюзайняти наринкулідируючіпозиції зарахуноккомпаній, котрі болеезайнятісвоїмиприбутками вкороткостроковійперспективі.Прикладів цьому багато.Достатньолишепорівнятизусилля, котрідокладаютьяпонськікомпанії длязміцнення їхньогоринковихпозицій вдовгостроковійперспективі, й їхньогоамериканських таєвропейськихконкурентів,повністюорієнтованих наприбутку,щобпобачити тупастку, якоїрозставляють самсобі (>європейські йамериканські)компанії,дозволяючикороткостроковимфінансовим завданнямпереважати надстратегічними завданнями позавоюваннюміцнихконкурентнихпозицій вдовгостроковійперспективі.

Концепціюстратегічногонаміру.Стратегічніцілікомпаніїважливіще пооднійпричині - смердотіописуютьстратегічнийнамірфірмизайнятивизначенемісце вбізнесі.Стратегічнимнаміромкрупноїкомпаніїможе бутизавоюваннялідируючихпозицій вгалузі нанаціональному чисвітовомурівні.Стратегічнимнаміромневеликоїкомпаніїможе бутидосягненнядомінування навизначеномуринковомусегменті.Стратегічнійнаміркомпаній,пов’язаних ізвисокимитехнологіями таінноваціями,формулюється якпрагненнялідирувати вобластівинаходів та розробки новихтоварів,задовольняючихзростаючімзапитамклієнтів. До такихкомпанійвідносяться,наприклад, Xerox, Apple Computer, Microsoft, Merck та Sony [1].

Концепціюстратегічногонамірурозрахована з перспективи.Компанії, котріпридбаливизнання та ваги насвоїх ринках,майжезавждипочинали ізформулюваннястратегічнихнамірів, котрівідповідали їхньоготодішнімможливостям таположенню наринку. Алі смердоті поставили собі задовгостроковіобширністратегічніцілі інаполегливо, аінколи ізахопливо їхньогодобивалися протягом 10-20 років.

Частостратегічнийнаміркомпанії служитизакликом дляменеджерів тапрацівниківприкласти усізусилля длядосягненнянаміченихцілей.Вмілоскерованакомпанія,стратегічніціліякоїнабагатоперевищуютьпоточніможливості,потенційноявляється болеесерйозним конкурентом, ніжкомпаніязіскромнимистратегічниминамірами.

>Компаніїпотрібні якдовгострокові, то йкороткостроковіцілі.Довгостроковіціліслужатьвирішенню двох завдань.По-перше,плануваннявиробничихпоказників нап’ять й понад років впереддаєуяву про ті, котріміритребазастосувати тепер,щобдосягнутизапланованих з перспективипоказників.Крім того,компанія неможеочікуватизакінченнятретього чи четвертого року свогоп’ятирічного плану,щобпочатизавойовуватиконкурентноздатнуринковупозицію, якої вонхочезайняти черезп’ять років.По-друге,чітковизначеніцілі з перспективи будутьспонукатименеджерівзважувативпливсьогоднішніхрішень надовгостроковіпоказники. Безоцінкипливусьогоднішніхдій надосягненнязапланованихпоказниківцілкомприроднім длялюдини якщоприйняттярішень наоснові того, щопотрібноробити в даний момент години й нетурбуватися промайбутнє. Проблема, Якавипливає знедалекоглядностірішень, до того, що смердотіставлять под ударпозиціїкомпанії вдовгостроковійперспективі.

>Короткостроковіцілідокладнопояснюютьрезультати, котріпотрібнодосягти вблизькомумайбутньому.Вонивизначають якшвидкість, ізякоюкомпанія якщорозвиватися, то йрівеньпоказниківдіяльності,якийзапланований нанайближчий годину.Короткостроковіціліможутьспівпадати іздовгостроковими, коликомпанія ужездійснює свою діяльність нарівніпоказників,запланованих з перспективи.Наприклад,якщокомпанія поставила собі зацільнеперервногощорічного збільшеннядоходів на 15% й напоточний моментвиконалацю завдання,довгострокові йкороткостроковізадачікомпаніїспівпадають.Більшважливаситуація - коликороткостроковізадачівідрізняються віддовгострокових. Цевиникає тоді, колименеджеринамагаються підвищитипоказникидіяльностікомпанії й не було за одинрікдосягнутизапланованих з перспективипоказників. У такомувипадкукороткостроковіціліслужатьсходинами на шляхудосягненнякінцевоїцілі [25].

>Критерій “>важко, але й можнавиконати”.Цілі неповинніявляти собою всі ті, що було б бнепоганозробити, на думкувідповіднихкерівників.Категоріябажаності не винна матірмісця привстановленніцілей. А,щобнаміченіцілі служилиінструментом длястимулюванняорганізації увикористаннівсьогоїїпотенціалу, смердотіповиннівідповідатикритерію “>важко, але й можнавиконати”.Щобвизначити, чизадовольняють смердоті цьомукритерію запитання постановкицілей й розробкистратегії.Стратегічнінапрями,наприклад, неможуть бутивизначені вфінансовомувакуумі: якої бстратегію не оббирали,повиннііснуватигроші дляїївиконання. Таким, чином,стратегічнірішення взначніймірізалежать відфінансовихцілей,наміченихорганізацією, якіповинні бутидостатньовагомими,щоб: 1) забезпечитивиконанняобраноїстратегії; 2) Дозволитиздійснюватиіншінеобхідніпроекти та 3)сподобатисяінвесторам тафінансовимколам.Цілі йстратегіїзмішуютьсятакож, коли доводитисяпоєднуватипоняття “>стратегія” й “завдання” (>тобто “>засобидосягнення” й “результат”).Якщокомпанія неможевиконатинаміченіцілі,слідуючисвоїйпоточнійстратегії (>оскількицілінереальні чи самастратегія неможе бутивиконаною), тоїйнеобхідновідкоригуватицілі чистратегію для розробкикращого їхньогозлиття.

якописувалосьраніш,ціліцілкомнеобхідні дляуспішногофункціонуванняорганізації вдовгостроковійперспективі. Однак,якщоціліневірно чи злевизначені,цеможепризвести додужесерйознихнегативнихнаслідкам дляорганізації. Великийдосвідлюдства повстановленнюцілейдозволяєвиділитидекількаключовихвимог,якимповиннівідповідати правильносформульованіцілі.

>По-перше,ціліповинні бути такими,щоб їхні можна було бдосягнути.Звичайно, вцілях виненміститисяпевнийвиклик дляспівробітниківорганізації.Вони неповинні бутинадто легкими длядосягнення. Алі смердотітакож неповинні бутинереалістичними, такими, щовиходять за граничнодопустиміможливостівиконувачів.Нереальна длядосягненняцільпризводить додемонтуванняпрацівників ізазубленню нимиорієнтира, щодуже негативновідображається надіяльностіорганізації.

>По-друге,ціліповинні бутигнучкими.Ціліналежитьвстановлювати таким чином,щоб смердотізалишалиможливість для їхньогокорегування увідповідності ізтимизмінами,

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація