Реферати українською » Менеджмент » Прийняття рішень по функціонуванню операційної системи на промисловому підпріємстві


Реферат Прийняття рішень по функціонуванню операційної системи на промисловому підпріємстві

>КУРСОВАЯРОБОТА

за курсом «Менеджментпрофесійноїдіяльності»

на задану тему: «>Прийняттярішень пофункціонуваннюопераційної

>системи напромисловомупідприємстві»


>Зміст

>Вступ

1.Формуванняваріантувихіднихданих дляприйняттяуправлінськихрішень

2.Формуванняваріантууправлінськогорішення

3.Аналізваріантівуправлінськихрішень йвибірнайбільшсприйнятливоговаріанту

>Висновки

>Література

 


>Вступ

 

>Оптимізаціяуправлінськихрішень - >вибірнайефективнішоговаріантарішення (>найраціональнішогорішення) зможливих альтернатив.

Приобґрунтовуванніуправлінськихрішеньзабезпечуєврахування всіхфакторів й альтернатив, щовиникають упроцесівиробничо-господарськоїдіяльності. Томумоделюваннявважаютьнайефективнішим способомоптимізаціїуправлінськихрішень.

Модель - >відображення усхемі,формулі,взірціхарактернихознакдосліджуваногооб'єкта.

>Вонаєспрощеноюконкретноюуправлінськоюситуацією,відображаючиреальніподії,обставини тощо.Необхідністьзастосування моделейзумовлена такими причинами:

-складністювиробничо-господарськоїдіяльності;

-наявністюбагатофакторнихзалежностей упроцесірозв'язанняуправлінськихзавдань;

-потребоюекспериментальноїперевіркибагатьохальтернативнихуправлінськихрішень;

-необхідністюорієнтуватиуправління намайбутнє;

-необхідністюврахуваннядинамікисередовищафункціонування.

Завнутрішньоюсутністю таособливостямифункціонуваннявиділяютьтакімоделі:

-фізичні — смердотієописомоб'єкта взбільшеному чизменшеному масштабах;

-аналогові —функціонують якреальніоб'єкти, але й не так на них;

-математичні (>символічні) — їхньогоособливістьполягає увикористаннісимволів упроцесіописувластивостей й характеристикоб'єкта.

Напрактицітрадиційнимєтакий порядок розробка моделей:

1. Постановка заподіяння. >Визначаютьсяочікуванірезультати від розробка йзастосуваннямоделі.

2.>Підготовкаінформації. >Відбуваєтьсязбірнайважливішоїінформаціїщодооб'єктамоделювання таоцінюєтьсяекономічнаінформаціящододоцільності розробкамоделі.

3.>Формуваннямоделі. >Здійснюється задопомогоюрізноманітнихзасобівформуванняспрощеноговідображеннямодельованогооб'єкта чипроцесу.

4.>Перевіркамоделі надостовірність. >Відбувається законкретнимикритеріями:реалістичність,відповідністьзавданням,врахуванняфакторівсередовищафункціонування.

5.>Використаннямоделі.

6.>Відновленнямоделі. >Передбачаєїїудосконалення.

Упроцесіперевірки,використання тавідновлення моделейслідбрати доувагичинники, щознижують їхніефективність:недостовірнівхідніумови (>припущення);інформаційніобмеження; страхкористувачів;недостатня практичнаперевірка;надмірновисокавартістьмоделі;недостатнєврахуванняфакторів тощо.

>Найпоширенішимиєтакіспособимоделювання:

>Теоріяігор. >Моделюєвпливприйнятогорішення наконкурентів.

>Теоріячерг. >Визначаєоптимальнукількістьканалівобслуговуваннявідповідно допотреби у яких (модель «оптимальногообслуговування»).

>Моделюванняуправління запасами. >Визначаєрозміщеннязамовлень,готовоїпродукції наскладі.

>Лінійнепрограмування. >Забезпечуєоптимальнийспосібпоєднанняресурсів занаявностіконкретних потреб.Такімоделінайпопулярніші вменеджменті.

>Імітаційнемоделювання. >Забезпечуєпрактичнезастосуваннямоделізамістьреальноїсистеми.

>Економічнийаналіз (методоцінюваннявитрат таекономічнихвигод).Ґрунтується наз'ясуванніекономічних умів, за якіпідприємствостаєвигідним.Основноюумовоюєситуація, заякоїзагальнийдохідзрівнюється ізпідсумковимивитратами.

>Платіжнаматриця. >Статистичний метод, задопомогоюякого ізкількохваріантіврішеннявибираютьнайоптимальніше. При цьомуплатежі (>грошовівинагороди,доходи тощо)подають уформітаблиці.

Дереворішень. >Схематичневідображеннядій уменеджменті ізурахуваннямфінансовихрезультатів,ймовірностіотримання їхнього позитивногозначення,можливостіпорівняння альтернатив.

>Прогнозування. >Реалізується черезмоделюваннямайбутніхуправлінськихситуацій.Відіграєдужеважливу рольекономіці.

якдопоміжнийінструмент припроведенні сценарногоаналізузручновикористовувати метод дереварішень.Вінзастосовується в тихийситуаціях, колирішення,прийняті вкожен момент години, сильнозалежать відпопередніхрішень й у своючергувизначаютьсценаріїподальшогорозвиткуподій.

Дереворішень -цесітковіграфіки,кожнагалузь якіявляє собоюальтернативніваріантирозвитку чи станусередовища. Припроведенні сценарногоаналізу насітковомуграфікувказуютьсяімовірностінастання тихий чиіншихподій, апотімвиробляєтьсярозрахунокочікуванихрезультатів.

>Сітковеплануваннядозволяє не лишевизначитипотребирізнихвиробничихресурсів умайбутньому, але й ікоординуватиїхнєраціональневикористання на даний момент.Найважливішимиетапамисіткового мплануванняєтакі:розподіл комплексуробіт наокремічастини йїхнєзакріплення завиконавцями;виявлення іопискожнимвиконавцем всіхподій йробіт, необходимих длядосягненняпоставленої мети;побудовапервиннихсітковихграфіків йуточненнязміступлановихробіт;об'єднання окремихчастинсіток йпобудовазведеногосітковогографікавиконання комплексуробіт;

>обґрунтування чиуточнення годинивиконаннякожної роботи усітковомуграфіку.

На початкусітковогоплануваннявипуску новоговиробунеобхідновиявити,якимиподіями якщохарактеризуватися комплексробіт. Кожнаподія виннавстановлюватизавершеністьпопередніхдій.Усіподії й роботи, щовходять у завдань комплекс,рекомендуєтьсяперераховувати у порядку їхньоговиконання,протеокремі із нихможутьвиконуватисяодночасно.Далі проводитисяпобудовапервиннихсітковихграфіків, їхньогоперевірка таоб'єднання окремихсіток узведену модель.Завершальниметапомсітковогоплануванняєвизначеннятривалостівиконання окремихробіт чисукупнихпроцесів. Длявстановленнятривалостібудь-якихробітнеобхідно,насамперед,користуватисявідповідними нормативами чи нормамитрудових витрат. Уразівідсутностівихіднихнормативнихданих,тривалість всіхпроцесів йробітможе бутивстановленарізними методами, у томучислі й задопомогоюекспертнихоцінок.

>Прийняття менеджерамираціональнихрішень, щовідповідаютьустановленимкритеріям таспрямовані надосягненнявизначенихцілей, неможегарантувати їхніуспішноїреалізації.Виконанняуправлінськихрішеньпотребуєзастосування дійовихорганізаційних,мотиваційних таконтрольнихмеханізмів, атакож забезпеченняколективноїнаціленості надосягненнянаміченихрезультатів

 


1. >Формуванняваріантувихіднихданих дляприйняттяуправлінськихрішень

 

«З>итуація 1»

Замовлення №1 :

>W1


>Близькість додирективнихчасів:

 

>Максимальний годинувиконання замовлення:

 

 

>Мінімальний годинувиконання замовлення:

 

>Максимальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:


>Мінімальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:

 

;;

;

>Сумарнийпріоритет:

 

Замовлення №2 :

>W3



>Близькість додирективнихчасів:

 

>Максимальний годинувиконання замовлення:

 

 

>Мінімальний годинувиконання замовлення:

>Максимальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:

 

>Мінімальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:

 

>Сумарнийпріоритет:

 


Замовлення №3 :

3/15

 

3/20

 

9/50

 

8/40

 

4/30

 
>W5


>Близькість додирективнихчасів:

 

>Максимальний годинувиконання замовлення:

 

 

>Мінімальний годинувиконання замовлення:

 

>Максимальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:


>Мінімальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:

 

>Сумарнийпріоритет:

 

Замовлення №4 :

>W6

>Близькість додирективнихчасів:

 


>Максимальний годинувиконання замовлення:

 

 

>Мінімальний годинувиконання замовлення:

 

>Максимальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:

 

>Мінімальнийзагальнийобсягвикористання ресурсу замовленням:

 

>Сумарнийпріоритет:

 

Рівеньвагомостівиконання замовленняW6 для підприємстваєнайбільшим.


«>Ситуація 2»

Замовлення №1

12/75

 

12/70

 
>W4


>Часивиконанняробітпідрозділами підприємства пропідготовцівиконання замовлення:

T1=10, T2=15, T3=3, T4=6

ТР =DIR-dz = 30- 19 = 11

>TR =maxTi = 15

і=

Так якTR>TP, досвоєчасноговиконання замовлення недостачає 15-11=4 дня, томунеобхідновиконати роботу внеурочнузміну 7днів одинзміну, 4 дні в 2зміни.

«>Ситуація 3»

>Требаприйнятирішення пропрогнознезначеннякоефіцієнтувитратY6 приX6 =6зіспіввідношення типу задопомогою методунайменшихквадратів.Статистичніданінаступні:

 

X 1 2 3 4 5
Y 0,1 0,12 0,1 0,09 0,07

>Рішення.

>Спочаткузнаходим xі=15, yі=0,48, xі2=55, xіyі=1,35.

>Записуєморівняння послепідстановки

>Тодіспіввідношення викличенаступний вид тапрогнознезначеннякоефіцієнтувитрат при Х6 = 6 якщодорівнювати Y6 = 0,069

 

2.Формуванняваріантууправлінськогорішення

 

«>Ситуація 4»

Завданнядобовогопланування увиробничомупідрозділі ізпозміннимграфікомробіт.Обсягфондівресурсів: F1=100; F2=80,середнізначеннякоефіцієнтіввитратфондівресурсів: До1=До2=0,25;Х1 = 5людино-годинробочоїсили й Х2 = 4нормо-годинустаткування.

>Плановіфондиресурсів:

>F1пл =F1(1-K1) = 100·(1- 0,25) = 75

>F2пл =F2(1-K2) = 80·(1- 0,25) = 60

>Кількістьзапланованих довиконанняробіт

>Qпл =

Нанаступнудобузаплановано зазагальним фондомробочоїсили 15робіт, та зазагальним фондомустаткування 15робіт.

«>Ситуація 5»

Завданнядобовогопланування .Плановакількістьробіт (15, 15).Обсягфондівресурсів: F1=100; F2=80,середнізначеннякоефіцієнтіввитратфондівресурсів: До1= 0,25+0,1 та До2=0,25+0,15;Х1 = 5людино-годинробочоїсили й

Х2 = 4нормо-годинустаткування.

>Плановіфондиресурсів:

>F1пл =F1(1-K1) = 100·(1- 0,35) = 65

>F2пл =F2(1-K2) = 80·(1- 0,4) = 48

>Кількістьзапланованих довиконанняробіт

>Qф =


Так якплановакількістьробітвиявиласябільшою зафактичну, то тоді ізметоюкомпенсуваннявідставання увиконанні планутреба проводити роботу унадурочний годину, асаме: зазагальним фондомробочоїсилинеобхідно10годиннадурочного години, а й зазагальним фондомустаткування –необхідно 12 часівнадурочного години.Мотивацією для цого якщогрошовапреміяробітникам.

«>Ситуація 6»

Завданнядобовогопланування .Плановакількістьробіт (15, 15).Обсягфондівресурсів: F1=100; F2=80,середнізначеннякоефіцієнтіввитратфондівресурсів: До1= 0,25-0,1 та До2=0,25-0,15;Х1 = 5людино-годинробочоїсили й

Х2 = 4нормо-годинустаткування.

>Плановіфондиресурсів:

>F1пл =F1(1-K1) = 100·(1- 0,15) = 85

>F2пл =F2(1-K2) = 80·(1- 0,1) = 72

>Кількістьзапланованих довиконанняробіт

>Qф =

Так якплановакількістьвиявиласяменшою зафактичну,то тоді якщоспостерігатисяперевиконання плану, що на свійчергупризведе добільшихприбутківякщо наринку якщопопит товару.

3.Аналізваріантівуправлінськихрішень йвибірнайбільшсприйнятливоговаріанту

Уданомурозділівирішується завданнябагатоваріантностірозрахунківдобового планувиробничогопідрозділу,виборунайбільшсприйнятливоговаріанту плану із точкизорузначень якплановихпоказників, то йпоказників, щорозраховуються заімітаційноюмоделлювиконання планового заподіяння. Завдання наводитися успрощеному (заобсягомданих)варіанті, але й суть йпослідовністьдійвитриманіповністю йвідповідаютьреальним призастосуванні напрактиціметодівімітаційногомоделювання.

>Загальний фонд ресурсуробочоїсили задобуF1=100людино-годин.Нормальнийграфікробіт – до однієїзміну. Упідрозділівиконується 2 типуробіт: А й У.

Задобу можнавиконати не более 10робіт типу А й 6робіт типу У.Виконується із початкунайбільшпріоритетний типробіт, але взалишкахресурсів –меншпріоритетний.

«>Ситуація 7»

>Требарозрахувативаріант планового заподіяння приваговихкоефіцієнтахпріоритетних правил V1=1, V2=2, V3=3, V4=4

>Після цоготреба провести 10варіантівімітаційногомоделюванняможливогооб’ємуфактичного фонду ресурсу назапланованудобу,використовуючи 10випадковихрівномірнорозподілених наінтервалі (0,1) чисел: 0,67; 0,12; 0,61; 0,38; 0,81; 0,99; 0,74; 0,18; 0,08; 0,65. Увипадку, колифактичнакількістьвиконанихробіт якщоменшою, ніжпланова,різницюміжфактичним фондом ресурсу та йогонеобхідним длявиконанняплановоїкількостіробіт фондомтребакомпенсуватипризначеннямробіт унадурочний годину уобсязі, що неперевищує 5людино-годин.

>Коефіцієнтвитрат фонду ресурсумаєвипадковезначення,рівномірнорозподілене наінтервалі (0; 0,16).

Кожна ізробітхарактеризуєтьсяоб’ємамивикористання ресурсуодиницеюробітХА=5,ХВ=10людино-годинвідповідно,об’ємамиможливогоприбутку відвиконанняодиниціробітSA=10,SB=18грошовиходиницьвідповідно

>Рішення

>Сумарнийпріоритет типуробіт Арозраховується зачотирмапріоритетними правилами:

1.Максимальнийоб’ємвикористання ресурсуроботою.

2.Мінімальнийоб’ємвикористання ресурсуроботою.

3.Максимальнийможливийприбуток відвиконання роботи.

4.Мінімальнийможливийприбуток відвиконання роботи

;;

 ;

>Сумарнийпріоритет:

 

>Сумарнийпріоритет типуробіт Урозраховується зачотирмапріоритетними правилами:

5.Максимальнийоб’ємвикористання ресурсуроботою.

6.Мінімальнийоб’ємвикористання ресурсуроботою.

7.Максимальнийможливийприбуток відвиконання роботи.

8.Мінімальнийможливийприбуток відвиконання роботи

>Сумарнийпріоритет:

 

Так як ,то А –>найбільшпріоритетний типробіт

>Вип.

числа

перешкода >Фф

>Св.ур.

>раб.В

>Ффа >Ффв >Ка >Кв >Па >Пв

0,67 10,72 89,28 0,72 50 39,28 10 4 100 72 172
0,12 1,92 98,08 1,92 50 48,08 10 5 100 90 190
0,61 9,76 90,24 0 50 40,24 10 4 100 72 172
0,38 6,08 93,92 0 50 43,92 10 4 100 72 172
0,81 12,98 87,02 2,98 50 37,02 10 4 100 72 172
0,99 15,84 84,16 0 50 34,16 10 3 100 54 154
0,74 11,84 88,16 1,84 50 38,16 10 4 100 72 172
0,18 2,88 97,12 2,88 50 47,12 10 5 100 90 190
0,08 1,28 98,72 1,28 50 48,72 10 5 100 90 190
0,65 10,4 89,6 0,4 50 39,6 10 4 100 72 172

>Кількістьнадурочних часів

>Прибуток

Узв’язку із тім щозапланованийприбутокперевищуєфактичний ,підприємство неможеорганізуватизаплановані роботи. Томунеобхіднозменшитикількістьробіт До 8. Урезультатіпідприємствоотримуєфактичнийприбуток більше, ніжплановий

«>Ситуація 8»

>Робота У –>найбільшпріоритетний типробіт


>Вип.

числа

перешкода >Фф

>Св.ур.

>раб.А

>Ффа >Ффв >Ка >Кв >Па >Пв

0,67 10,72 89,28 0,72 29,28 60 6 6 60 108 168
0,12 1,92 98,08 1,92 38,08 60 8 6 80 108 188
0,61 9,76 90,24 4,76 30,24 60 7 6 70 108 178
0,38 6,08 93,92 1,08 33,92 60 7 6 70 108 178
0,81 12,98 87,02 2,98 27,02 60 6 6 60 108 168
0,99 15,84 84,16 0,84 24,16 60 5 6 50 108 158
0,74 11,84 88,16 1,84 28,16 60 6 6 60 108 168
0,18 2,88 97,12 2,88 37,12 60 8 6 80 108 188
0,08 1,28 98,72 1,28 38,72 60 8 6 80 108 188
0,65 10,4 89,6 0,4 29,6 60 6 6 60 108 168

>Кількістьнадурочних часів

>Прибуток

Узв’язку із тім щозапланованийприбутокперевищуєфактичний ,підприємство неможеорганізуватизаплановані роботи. Томунеобхіднозменшитикількістьробіт У до 5. Урезультатіпідприємствоотримуєфактичнийприбуток більше, ніжплановий

«>Ситуація 9»

>Аналізуючивищенаведеніваріанти планового заподіяння,прийшли довисновку, щонеобхідно звернипріоритетвиконання роботи А. Так як привиконанні цого планупідприємствоотримаємаксимальнийприбуток.

 


>Висновки

>управлінськийрішення менеджментраціональнийоптимізація

>Отримані впроцесіуправлінськоїдіяльностіметоди менеджментузможутьвпливати накеровану систему послеїїофіційноговизнання,тобто послеприйняття >управлінськогорішення.

>Управлінськерішення - результатальтернативноїформалізаціїекономічних,технологічних,соціально-психологічних,адміністративнихметодів менеджменту, наосновіякогокеруюча системаорганізаціїбезпосередньовпливає накеровану.

>Сформувавшись упроцесівиборуальтернативи,управлінськерішенняєпевнимпідсумкомуправлінськоїдіяльності, результатомобмірковуваньдій йнамірів, з висновками,обговорень,прогнозувань,спрямованих нареалізаціюцілейуправління.

>Методи менеджменту,трансформувавшись вуправлінськірішення, каналами прямого зв'язкунадходять ізкеруючоїсистеми вкеровану,здійснюючинеобхіднийуправлінськийвплив,якийзабезпечуєвиконаннявиробничо-господарськихоперацій,наданняпослуг,отриманнявідповіднихвиробничих,фінансових,економічних таіншихрезультатів.

Привиконаннікурсової роботирозв’язувалисязадачі практичноговикористанняпринципівпроцесного, системного,ситуаційногопідходів доуправління,реалізаціїзагальнихуправлінськихфункцій:планування,організації,мотивації й контролю.

>Базою длярозв’язання завданьвиступалирізноманітнімоделі йметодиприйняттярішень:прогнозування,сітковемоделювання,багатоваріантністьрозрахунків,теоріяймовірностей йматематична статистика,імітаційнемоделювання таінші.

 


>Література

 

1. Б. М.Андрушків, Про. Є.Кузьмін. Основи менеджменту. – Львів, “світ”, 1995.

2. У. І. Гончаренко, З. І.Кондрат’єва, Д. П.Копейкин. Основи менеджменту. – М.:Виддім “Дашков й До”, 2000.

3.ГевкоІ.Б.Операційний менеджмент:Навчальнийпосібник. – До.; Кондор, 2005.

4. М. М.Максимцов, А. У.Ігнатьєва, М. А.Коморов таін. Менеджмент. – М.:ЮНИТИ,2001.

5. М.Мескон, М. Альберт, Ф.Хедоурі. Основи менеджменту. – Москва, “>Діло”, 1992.

6.Методичнівказівки ізвиконаннякурсової роботи вмежах курсу «Менеджментпрофесійноїдіяльності» длястудентів всіх формнавчання /Упоряд. Гусаров Про. Про. –Харків:УІПА, 2009. – 20 з.

7. Про. А.Страхова, А. З.Зорін, У. У.Ісаєв таін. Менеджмент.Практичніситуації,діловіігри,вправи. – СПб.:Пітер, 2000.


Схожі реферати:

Навігація