Реферати українською » Менеджмент » Тотальне управління якістю


Реферат Тотальне управління якістю

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Тотальне управління якістю

Санкт-Петербург 2009 р.


>Оглавление

Запровадження

Глава 1. Основні становища TQM, цілі й принципи

1.1 Сутність TQM

1.2 Мета і принципи TQM

1.2.1 Залученість вищого керівництва

1.2.2 Орієнтація всіх цілей, завдань і безкомпромісність дій на споживачів

1.2.3Процессний підхід

1.2.4 Постійне поліпшення

1.2.5 Прийняття рішень з урахуванням фактів

1.2.6 Системний підхід до управління

1.2.7 Залучення персоналу

1.2.8 Взаємовигідні відносини з постачальниками

Глава 2. Впровадження TQM до організації

2.1 Етапи впровадження TQM до організації

2.2 Ознаки організацій, використовують TQM

Укладання

Список використовуваної літератури


Запровадження

Проблема якості нині є в весь світ однією з найбільш актуальних, тож до ній неухильно зростає. Це з тим, і що якість продукції визначає пріоритети над ринком, економічної безпеки держави, багато в чому забезпечує сталий розвиток цивілізації, збереження навколишнього середовища, здоров'я і людини.

Якість – дуже складна суперечлива інеочевидная категорія. Воно пронизує всіх сторін життя людей, є найважливішим стимулом діяльності кожної людини та суспільства взагалі.

У багатьох країн світу підвищення якості стало національною ідеєю внаслідок величезних зусиль уряду, керівництва фірм і нафтопереробних компаній, вкладених у забезпечення високої якості продукції, послуг та виконання робіт, процесів.

Досягнення у сфері якості визначили розвиток нових напрямів у науці, сферах виробництва, освіти, забезпечення фізичного і морального здоров'я людини й довкілля, запобігання техногенних і антропогенних катастроф.

У майбутньому у найбільш вигіднішому становищі виявляться саме держави, зможуть забезпечити як найвищу продуктивність громадського праці, а й високу якість, новизну і конкурентоспроможність продукції, випущеної національної промисловістю. І це прямий шлях до процвітання економіки та гідного рівнем життя громадян.

Прагнення стимулювати виробництво товарів, конкурентоспроможних на світові ринки, ініціювало створення новоїобщеорганизационного методу безперервного підвищення якості всіх організаційних процесів, виробництва та сервісу. Цей метод отримав назву — загального управління якістю.

Мета курсової роботи залежить від дослідженні концепції Загального управління (TQM - TotalQuality Management).


 

Глава 1. Основні становища TQM, цілі й принципи

 

1.1 Сутність TQM

Світова практика переконує, що у розвинених ринках за скрутних умов конкурентної боротьби перемагають лише ті, хто керується загальновизнаними принципами менеджменту якості, т. е. принципами успішного бізнесу.

Через війну вдосконалення безлічі підходів до управління якістю сформувалася концепція Загального управління (TotalQuality Management — TQM). Ця концепція лежить в основі багатьох сучасних систем і методів менеджменту. Відповідно до визначенням, які мають міжнародному стандарті, "TQM — підхід до керівництва організацією, націлений на якість, заснований на участі всіх його членів і направлений замінити досягнення довготривалого успіху шляхом задоволення споживача й можливі вигоди всім членів організації таобщества".[1]

Багато інших визначень, але тут важливий основний сенс концепції Загального управління, яка полягає у цьому, що TQM — загальний менеджмент з урахуванням якості, який охоплює діяльність організації та націлений на командну роботу.

У концепції TQM сконцентровано все прогресивне, було притаманно попередніх концепцій управління. Це планування виробничого процесу контроль (концепція Ф. Тейлора); важливість управління процесами (У.Шухарт), статистичне управління процесами (Еге. Демінг); вдосконалення процесів (Д.Джуран); прийнятний рівень якості, заснований на компроміс між зростанням для підвищення якості продукції і на вартістю наслідків випуску неякісних товарів (Р.Тагути). Вагомий внесок у розробку принципів TQM внесений А.Фейгенбаумом, який обгрунтував і сформулював принцип розширення відповідальності першої особи за поліпшення якості все менеджмент.

Основу сучасного TQM становить розробка довгострокової стратегії вищого керівництва у області якості, що у його реалізації всього персоналу у сфері самої організації, її працівників, споживачів й суспільства загалом.

У світовій практиці концепція TQM початку формуватися 1951-го р. внаслідок запровадження Японії премії Еге. Демінга, а поширилася, починаючи з 70-х рр. XX в.

Разом про те саме поняття TQM та її концепція по-різному трактувались у різних країнах, що призводило істотним розбіжностям у практичному використанні методів TQM. Приміром, у Європі TQM визначалося як "культура організації виробництва, покликано відповідати запитам споживачів з урахуванням безперервного вдосконалення". У східних державах прикордонники передають (Японія, Корея, Тайвань) — це філософія керівництва, передбачає широке використання даних, системну орієнтацію і загальна управління, очолюване вищими керівниками. І на нашого часу за кордоном використовуються різні підходи практичне втілення концепції загального управління.

Еге. Демінг першим визначив формулу нової філософії якості: "Задоволений замовник — стимул будь-який діяльності. Рисою має бути досить непредприятие-изготовитель, азаказчик".[2] Він першим обгрунтував і сформулював необхідність відмовитися від контролю продукції як принципу управління, поставивши як об'єкт управління виробничі процеси, і показав перевагу інвестицій у попереджуючі дії, дозволяють забезпечити істотне зниження витрат за якість.

Нова філософія стало могутнім поштовхом з розробки принципово нових підходів до управління якістю. Умовно виділяють моделі TQM як три покоління.

Моделі першого покоління стали створюватися зарубіжними компаніями наприкінці 70-х — початку 80-х рр. XX в. й уявляли прості моделі загального якості з урахуванням власного досвіду та поширення досвіду інших фірм. Вони мали належної структури: компанії вибирали ключові елементи загального якості, основними у тому числі були задоволення вимог споживача, безперервне вдосконалення, залучення всіх працівників. Наприкінці 1980-х рр. фірми домоглися, що концепції оперативного керівництва організацією стали з'єднуватися з концепцією управління.

Методологія TQM запровадили насамперед промислових підприємствах. У харчової промисловості вона включала такі напрями: максимальне задоволення запитів споживачів, зменшення собівартості продукції, виробництвобездефектной продукції і на ін. За виконання цього споживач погоджувався на закупівлю продукції з цінами, на 10-15% перевищують середньоринкові. Основними тут було три елемента управління: контроль якості від керівництва підприємства за випускомбездефектной продукції; забезпечення високої якості шляхом дотримання національних інтересів та міжнародних стандартів, і підвищення якості. Всі ці елементи виявлялися у системі "вхід-вихід" усім циклах виробництва та збуту.

Контроль якості на вході був у забезпеченні екологічно чистим сировиною, підготовкою будинків, споруд й устаткування до виробництва. На стадії виробництва менеджери підприємства контролювали хід провадження з дотриманням стандартів продукції. На стадії виходу продукції менеджери забезпечували зворотний зв'язку з споживачами та інші зацікавленими особами щоб одержати необхідної інформації.

Моделі TQM другого покоління розроблялися у досить велику кількість з середини1980-х рр. XX в.

Перша велика спроба об'єднати накопичений у цій галузі досвід минулого і знання завершилася створенням у США Національної премії за якістю їм.Малкольма Болдріджа (1987). Розробники премії багато в чому використовували досвід Японської премії за якістю — премії Еге. Демінга (>DemingApplicationPrize), але прагнули виробити американський підхід з урахуванням традицій у сфері якості, існували США.

З появою премії М. Болдріджа зародився новий підхід запровадження принципів TQM у діяльність громадських організацій і вдосконаленню бізнесу. Критерії премії М. Болдріджа стали підвалинами багатьох національних конкурсів у весь світ.

>В1991 р. у Європі розробили модель Європейської премії за якістю (згодом вона отримав назву "Модель ділового досконалості EFQM"), зіграла значної ролі у розвитку ідей TQM у Європі.

Моделі TQM третього покоління — це інтегровані моделі бізнесу і TQM другого покоління. Особливості TQM у яких перебувають у поєднанні організаційного менеджменту, бізнес-менеджменту і технічного менеджменту якості. Управління якістю сприймається як управління всім підприємством критерієм якості випущеноїпродукции.[3]

Нині TQM приваблює багато уваги вчених і практичних працівників у з глобалізацією ринку, загостренням міжнародної конкуренції, бурхливим розвитком технологій і необхідністю пошуку ефективних методів управління.


 

1.2 Мета і принципи TQM

Основними цілями TQM є:

• Орієнтація всього підприємництва й модернізації всіх зусиль організації виконання вимог, і очікувань споживачів (замовників).

Організація повністю залежить від своїх замовників і тому розуміти потреби замовника, виконувати його вимоги, і прагнути перевершити його очікування. Навіть система якості, відповідальна мінімальним вимогам, мусить бути орієнтована насамперед на вимоги споживача. Системний підхід до орієнтації під потребу клієнта починається з збирання й аналізу скарг, і претензій замовників. Це необхідне запобігання таких майбутньому. Практику аналізу скарг, і претензій ведуть багато організацій, які мають системи якості. Але за умови застосування TQM інформація повинна надходити систематично із багатьох джерел постачання та інтегруватися у процес, дозволяє отримати точні і обґрунтовані висновки щодо потреб та бажань як конкретного замовника, і ринку загалом. У організаціях, які впроваджують в собі TQM, всю інформацію і такі повинні поширюватися у всій організації. У разі впроваджуються процеси, створені задля визначення споживчої оцінки діяльності організації та зміну уявлення замовників у тому, наскільки організація може задовольнити їхні потреби.

• Спорудження якості в найважливішу мета підприємництва.

• Оптимальний використання всіх ресурсів організації. Філософські аспекти TQM об'єднують у групи:

• аспекти якості: задоволення вимог зовнішніх й захищає внутрішніх споживачів; забезпечення у створенні якості процесів і забезпечення якості менеджменту;

• аспекти менеджменту: застосування циклу Еге. Демінга; базування рішень на фактах; використання інновацій у стратегічному плануванні і прогнозуванні виробництва;

• аспекти гуманізму: залучення персоналу у діяльність по TQM; самооцінка діяльності.

Основні засади TQM, прийняті більшості розвинутих країн, такі:

• втягнутість вищого керівництва;

• орієнтація всіх цілей, завдань і безкомпромісність дій на споживачів;

•процессний підхід;

• постійне поліпшення;

• прийняття рішень з урахуванням фактів;

• системний підхід до управління;

• залучення персоналу;

• взаємовигідні відносини з постачальниками.

Надалі усе принципи будуть розкрито.

 

1.2.1 Залученість вищого керівництва

Тут є усвідомити роль керівництва у управлінні якістю. Керівник організації, як відомо, управляє тільки люди і бере участь у виробничих процесах "Керувати — отже спричинить успіху інших", — така його призначення. Він публічно проголошує свою відданість ідеї безперервного вдосконалювання і щоденної практичної діяльністю втілює згадану ідею.

Найважливішою рисою сучасного менеджменту є перенесення відповідальності за погане якість роботи з виконавця (робочого, інженера тощо. п.) на керівника. Д-рДжуран висловив це у вигляді правила "85/15", що означає, що 85% проблем, що виникають у роботі, визначаються самої системою (процесом), і тільки 15% проблем виникає з вини безпосередніх виконавців. Еге. Демінг до останніх днів життя аналізував це співвідношення (завжди у бік збільшення про відповідальність керівників) й дійшов таким цифр: 92/8.

Діяльність керівника має бути спрямована задоволення потреб замовників (споживачів) шляхом реалізації наступних дій:

• прийняття рішень з урахуванням фактів

• наголошування на процесах

• безперервного вдосконалення

• загального участі співробітників

Американський учений Б. Джойнер дуже ємно висловив суть сучасної концепції управління й ролі керівництва у ньому від допомогою схеми, яку називають трикутникомДжойнера (малюнок 1).

>Рис. 1. ТрикутникДжойнера

Одержимість якістю — керівник повинен створити такий клімат у колективі, щоб якість захопило персонал і став головною цінністю кожному за працівника.

Науковий підхід — створення управління, у якій прийняті керівником рішення грунтуються на результатах розрахунків, моделювання, випробувань, діагностики, досліджень процесів споживання.

Всі як одна команда — забезпечення злагодженої роботи всього колективу (навчай і допомагай при помилках; об'єднуй людей те щоб вони допомагали один одному прагнення до спільної мети; розділяй наподзадачи, доступні на підготовкуперсонала).[4]

Якщо керівник компанії не перейнявся необхідністю TQM для на успіх конкурентної боротьби за споживача, те, як показує світова практика, "боротьба з якості" залишиться лише гаслом. Керівник має включати аспекти якості у назві місії компанії та підтримувати її необхідними ресурсами, і навіть моральними стимулами. Вони повинні приймати також активну участь у поліпшенні процесів.

Якщо керівництво не демонструє своїми діями, і що якість як і важливо, як, скажімо, вартість або доставки продукції, — інші члени організації ні вважати питання якості однією з головних критеріїв щодо оцінки його роботи від керівництва, та їхню увагу щодо нього буде ослаблене. Отже, стратегія якості має базуватися на особистої участі вищого керівництва у забезпеченні якості, тоді вона успішної. Саме тому втягнутість керівництва у процес забезпечення, поставлена на чолі найважливіших елементів, складових базу стратегії TQM.

Принцип залучення керівництва реалізується шляхом наступних дій:

• активності поведінки;

• розуміння і реагування зміни довкілля

• прийняття до уваги потреб всіх учасників угод — власників, споживачів, персоналу самої організації, постачальників, нашого суспільства та ін.

• ясного бачення перспектив організації;

• визначення цілей та її реалізації стратегії їхнього досягнення;

• встановлення поділюваних усіма цінностей і етичних принципів всіх рівнях організації;

• створення клімату довіри у створенні;

• забезпечення персоналу необхідними ресурсами і повноваженнями у діях з усвідомленням відповідальності;

• натхнення і заохочення персоналу, оцінки вкладу кожного працівника у загальну справу;

• створення умови для відкритих кордонів та чесних комунікацій

• навчання персоналу, наставництва.

 

1.2.2 Орієнтація всіх цілей, завдань і безкомпромісність дій на споживачів

Взаємини з його оточенням організації істотно впливають їхньому успіх у бізнесі і конкурентоспроможність своєї продукції1.

Найцікавіше оточенню представляють взаємовідносини організації з споживачем (замовником), бо тільки успішний збут продукції дасть можливість здійснити відрахування коштів суспільству, власникам, акціонерам і оплатити постачальникам вартість закуповуваного сировини й матеріалів.

Найбільш ефективним засобом досягнення успішного збуту є збільшення якості запропонованої.

Конкуренція у сфері якості змушує організацію домагатися здобуття права саме її продукцію придбав споживач. Тому предметом конкуренції є цінність, сприйнята потенційними споживачами (замовником).

Споживач є головним елементом забезпечення конкурентних переваг: нього виявляють очікування й у ньому перевіряють задоволення цих сподівань.

Організація повинна визначити підходи, щоб забезпечити взаємини і забезпечити максимальне зближення інтересів влади з замовниками. Одне з таких підходів називається "якість, керовану замовником" і є ключовим щодо підвищення якості та конкурентоспроможності продукції. Відомі два способу управління з урахуванням урахування думки замовника:

1)Реагирующее управління.

Реакція організації на вимоги споживача після появи (>RCDQ —reactivecustomer-drivenquality)

>2)Планирование якості.

Прогнозування і задоволення вимог споживача до їхпоявления[5]

Організації, що базуються на методіRCDQ , діють

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація