Реферати українською » Менеджмент » Дослідження системи управління маркетингового відділу "ТОВ Нове місто"


Реферат Дослідження системи управління маркетингового відділу "ТОВ Нове місто"

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Форма титульного аркуша курсового проекту Міністерство освіти російської федерації

Державне освітнє установа

вищого професійної освіти

Московський державний індустріальний університет

(>ГОУМГИУ)


>Курсовой проект

з дисципліни: Дослідження системам управління

на задану тему: Дослідження системи управління маркетингового відділу ">ооо новий місто"


З>одержание

Запровадження

1. Теоретична частина

1.1 Маркетинг як підсистема у системі керування підприємством

1.2 Систему керування маркетингом для підприємства

2. Практична частина проекту

2.1 Загальна характеристика організації

2.2 Пошук і виявлення основних проблем

3. Розробка заходів

3.1 Визначення можливих напрямів вдосконалення відділу маркетингу ТОВ «Новий місто»

3.2 Оцінка економічну ефективність прийнятих рішень

Укладання

Список літератури

Додатка



Запровадження

У процесі початку ринку, підприємства зіткнулися з багатьма проблемами виживання. Повний доступом до зовнішнього середовища приніс й не так нові можливості, як нові проблеми ефективного функціонування підприємства над ринком. До впровадження маркетингу підприємства приходили і з сьогодні виникають лише внаслідок тяжкого становища зі збутом власної продукції. Це притаманно більшості вітчизняних підприємств. Причому найчастіше, знову створений відділ маркетингу перетворюється на другий відділ збуту. Також, часто керівництво не усвідомлює сутність маркетингу і «прив'язує» зарплату фахівців відділу маркетингу до обсягам продажів. І як наслідок у маркетологів бракує і часу, ні значної мотивації для постійного насилля і всебічного аналізу ринку. Дії керівництва зрозумілі – необхідно збути продукцію та одержання прибутку тут і цілковитої, а чи не витрачати час, гроші й зусилля спеціалістів здобуття права ті проводили дослідження, найчастіше які дають швидкою й стовідсоткової віддачі. Отже, створюючи відділ маркетингу, підприємство сподіваються одержати додаткових споживачів й забезпечити збут своєї продукції.

Тим більше що, орієнтуючись виключно на збут, підприємство неспроможна взяти ситуацію. Воно «вариться у власній соку», не усвідомлюючи небезпеки стати аутсайдером галузі.

Часто від керівництва існує оману – «знаємо своїх конкурентів, нам нема чого постійно відстежувати ситуації у галузі…». Це помилка призводить до того, що це підприємство застигає певному етапі розвитку. Через те, що конкурентне становище нечітко визначається, керівництво починають розуміти, що іде то лише після явного зниження обсягів продажу. У такій ситуації, зазвичай, чиняться спроби налагодити збут пошуком нових і нових ринків збуту для своєї продукції, тоді як його життєвий цикл, наприклад, внаслідок розвитку технології у конкурентів перебувати на стадії залишкового попиту. Або, наприклад, перебування нового сировини дозволило конкурентам значно знизити ціни на всі своєї продукції. Звідси чітко простежується необхідність постійного моніторингу галузі й комплексного дослідження свого конкурентного положення у ній, як і зумовлює актуальність теми даного курсового проекту.

Об'єктом дослідження є ТОВ «Новий місто». Предметом дослідження є відділ маркетингу для підприємства.

Метою курсової роботи є підставою дослідження системи управління маркетингового відділу підприємства ТОВ «Новий місто».

Досягнення поставленої мети вирішити такі:

- проаналізувати відомостей про діяльність маркетингових відділів з теоретичних позицій;

- проаналізувати діяльність маркетингового відділу підприємства;

- розробити заходи щодо вдосконалення діяльності маркетингового відділу з допомогою негараздів у управлінні відділом.

У ході дослідження буде використано методи: системний аналіз, побудова дерева цілей, метод експертні оцінки, моделювання процесів, методи пошуку варіантів рішень.


1. Теоретична частина

 

1.1 Маркетинг як підсистема у системі керування підприємством

Керівництво підприємством – одне з найскладніших завдань управлінської діяльності, що потребує як ефективних методів управління, а й ефективної організації діяльності, що дає систему управління підприємством.

Систему керування загалом значенні – це сукупність систематизованих засобів впливу на підконтрольні (підлеглі) об'єкти з досягнення останніми певних (очікуваних) результатів.

Систему керування будь-якого підприємства має певну інфраструктуру – зазвичай під інфраструктурою системи управління розуміють комплекс взаємозалежних чи взаємозалежних, обслуговуючих та допоміжних які забезпечують структур, складових і/або які забезпечують основу вирішення проблеми (завдання). З визначення видно що об'єктами управління можуть як технічні засоби, і персонал підприємства.

Відповідно системою управління підприємством можна вважати цілісність комплексу взаємозалежних і регулярно виконуваних дій, що дозволяє результативно управляти підприємством чи організацією, і здійснювати довгостроковий успіх з максимальною прибутком конкретної бізнесу рахунок забезпечення конкурентоспроможності продукції і на комерційне підприємство загалом.

>Инфраструктурой управління (структурою системи управління підприємством) – є сукупність наукових підходів, принципів, і методів, і навіть сукупність цільових, які забезпечують, керованих і більше управляючих підсистем (схема 1).

Схема 1. Інфраструктура системи управління підприємством

Наведена на схемою 1 інфраструктура управління чи (структура системи управління підприємством) включає у собі такі функціональні блоки:

1.1 – орієнтація на якість випущених товарів хороших і виконуваних послуг;

1.2 –ефективне й оптимальний використання ресурсів;

1.3 – розвиток виробництва і розширення ринків збуту і підвищення якості і сервісу на конкретному ринку;

1.4 – забезпечення організаційно-технічного розвитку;

1.5 – соціальна, і екологічна ефективність діяльності;

2.1 – нормативно-методичне і методологічне забезпечення;

2.2 – ресурсозабезпечення;

2.3 – інформаційна підтримка й інформаційне забезпечення;

2.4 – юридичне і правове супровід;

3.1 – стратегія маркетингу;

3.2 – НДДКР;

3.3 –организационно-технологическая оптимізація і підготовка виробництва;

3.4 – виробничий процес;

3.5 – тактика маркетингу;

3.6 – сервісне обслуговування;

4.1 – кадрову політику і управління персоналом;

4.2 – розробка управлінські рішення;

4.3 – реалізація управлінські рішення.

З наведеної схеми очевидно, що маркетинг – це одне з функціональних підсистем і одне з функціональних стратегій системи управління підприємством чи організацією.

Виділимо основні класичні функцій управління підприємством:

- планування;

- бюджетування;

- роботи;

- мотивації;

- контролю.

Усе вище сказане стосується всіхфункционалам й підрозділами компанії, зокрема і до маркетингової діяльності, проте слід зазначити, що маркетинг нині має відігравати провідної ролі під управлінням підприємством.

Функції маркетингу у системі керування підприємством можна класифікувати за трьома основними напрямам:

- Маркетинг як аналітична функція.

- Маркетинг як обслуговуюче ланка процесу продажу структурі підприємства.

- Маркетинг як менеджмент у структурі компанії.

Маркетинг як аналітична функція представлений рис. 1.


>Рис. 1. – Маркетинг як аналітична функція у структурі підприємства

Відділ маркетингу, існуючи у компанії і формально будучи однією з її функціональних блоків, не реалізує своїх функцій повною мірою (внесок співробітників підрозділу в досягнення компанією наших спільних цілейтрудноизмерим чи ж це взагалі немає).

Як очевидно з рис. 1, відділ маркетингу на вирішення завдання, поставленої керівництвом, звертається решти підрозділам компанії щоб одержати інформації. Тут виникає низка операційних проблем. Спостерігається:

- відсутність достатнього у інших фахівців;

- відсутність необхідної інформації, або некоректна її подача співробітниками тих чи інших відділів.

У зв'язку з цим виникає великий ризик виникнення помилки: внаслідок керівництво компанії може мати простий дуже спотворений продукт маркетингового аналізу.

Основною причиною цього, на думку автора, в тому, кожен джерело інформації (той чи інший фахівець) не розуміє суті того що відбувається (навіщо потрібна інформація, чиєю метою є збору, впливрелевантности інформації на результат). Також всі споживачі отриманих відомостей (топ-менеджери) акцентують увагу скоріш на істинності суджень про поточну ситуацію, а чи не прагнуть зробити якісь висновки чи сформулювати рекомендації зі зміни поточного стану справ.

Як наслідок – маркетингова служба стає якимосьрасчетно-аналитическим центром, що збирає інформації і непричетний приймати рішення.

Якщо компанії набір функцій відділу маркетингу обмежується збиранням й аналізом ринкової інформації (що, зрозуміло, дуже важливо), організацію можна назвати яка орієнтована маркетинг у сенсі (адже маркетингова служба приймає як тактичні, і стратегічні рішення).

На мал.2 представлений маркетинг як обслуговуюче ланка процесу продажу структурі підприємства.

>Рис. 2. – Маркетинг як обслуговуюче ланка процесу продажу структурі підприємства

Звісно ж, що у структурі компанії найбільший вагу мають ті підрозділи, які найтісніше пов'язані із забезпеченням належного фінансового потоку. У разі маркетинг, зазвичай, починає в ролі обслуговуючого блоку.

Отже, маркетинг, теоретично покликаний відкрити нові перспективи розвитку підприємства міста і поліпшити фінансовий результат підприємства, фактично, стає обслуговуючим ланкою процесу продажів.

Як видно з рис. 2, маркетолог як і отримує завдання від вищого керівництва компанії, але ці відбувається рідко, і, зазвичай, все доручення однак стосуються рішення будь-яких комерційних питань. Інакше кажучи, у разі функціонал орієнтації ринку був практично цілком втрачено. З чого, повноцінна орієнтація на маркетинг у компанії як не здійснена, а й була сильно викривлена.

Варто зазначити, що з погляду теорії маркетингу для формування такий формальної маркетингової функції зводиться нанівець можливість кардинальної перебудови ринкової ситуації у користь компанії. Це наслідок відсутності стратегії проштовхування нових ідей ринку, т. е. фірма орієнтується лише з зчитування, аналіз політики та прогнозування поточної кон'юнктури ринку. Практично ідея, наприклад, диверсифікаціїі бізнесу може зародитися у кожному функціональному блоці (у тому чи іншого зацікавленою групі співробітників). Проте ініціатива має керуватися саме з підрозділи маркетингу, інакше суто теоретично структура компанії перестає бути маркетингової та використання прогресивної. Як наслідок, на жаль, у разі планування, скажімо, проникнення ринку з інноваційним товаром («проштовхування» продукту) маркетингова служба сприйматиметься як аналітичний блок, але з більш.

Якщо ж враховуватираспределенность маркетингових функцій на інших підрозділам компанії, виникає те, що Ж.-Ж.Ламбен називає «менеджментом, орієнтованим ринку». І тут усі працівники, що у процесі ухвалення рішень, керуються кон'юнктурою ринку, перспективами його розвитку і технічним потенціалом (зокрема і щодо розвитку інноваційних продуктів). Тут важливе значення мають звані центри відповідальності – люди, котрі приймають рішення у межах процесу і/або певного проекту. У цьому варто звернутися допроцессному підходу.

Якщо поєднати риси функціональної ідивизиональной структур організації, виходить матрична структура: кожен напрямок (наприклад, проект) представлено групою функціональних фахівців. У результаті діяльність конкретної групи співробітників спрямовано виконання завдань проекту, т. е. для досягнення конкретних цілей, тоді як у межах всієї організації здійснення проектів має забезпечити фірмі ринковий успіх.

Аби вирішити виникає завдання формуються робочі блоки, в штатному режимі вони є функціональні напрями. Бачаться, що ця структура оптимальна на шляху успішної реалізації функцій маркетингу, і навіть стійкою орієнтації фірми ринку.

Схематично вищеописане функціонального становища маркетингової служби у системі керування підприємством виглядає належним чином (рис. 3).

Справді, при висування ініціативи виходу ринок із новою ідеєю навколо ініціатора формуються функціональні зв'язку з усіма співробітниками, які можуть сприяти реалізації задуму. Отже, у принципі, діяльність учасників подібного процесу спрямовано здійснення завдання – досягнення у зовнішній середовищі.

У цьому кожна з функціональних підрозділів, задіяне у розробці й втіленні проекту, виконує свій шматок маркетингових функцій. На відміну не від системи лінійних зв'язків така організація робочого процесу дозволяє не залишати поза увагою всі функції, що необхідні виконання завдання / реалізації проекту.


>Рис. 3. – Маркетинг як менеджмент у структурі управління підприємством

Слід зазначити, що схема є спрощеної, т. до. ініціатор необов'язково є інтегратором і центр відповідальності. У цьому кожне підрозділ то, можливо задіяно відразу у кількох проектах. Коли це з погляду перспектив, можна побачити у цій схемою раціональну організацію праці (усі підрозділи вносять свій внесок у досягнення мети).

Маркетинговий підхід є загальновизнаним напрямом у створенні та реалізації підприємствами продукції та послуг різного призначення. У країнах із розвиненою економікою маркетингової сфері приділяється велика увагу. Це з тим, що неефективна робота маркетингової підсистеми системи управління підприємством можуть призвести як до упущену комерційну вигоду, до прямим збитків.

Навіть попривероятностний характер таких небажаних подій, у розвиток маркетингу вкладаються значні кошти. При розвинених ринкових відносин підприємства діють у умовах конкуренції, мінливою зовнішнього середовища й неповної інформації неї. Тому вони змушені здійснювати повноцінний інформаційний моніторинг зовнішнього середовища й, насамперед, ринків своєї продукції та послуг. Інший аспект маркетингу є ефективне використання такої інформації, що з різноманітним аналізом і обгрунтуванням прийнятих управлінські рішення всіх рівнях - оперативному, поточному та стратегічному. Практика показує, за умов трансформації вітчизняної економіки, маркетинг нерідко є найбільш «вузьким місцем». При неефективною маркетингової підсистемі стають незатребуваними гнучкість і ресурсні можливості виробничої, фінансової та інших підсистем підприємства чи організації.

Проблема ефективних маркетингових підсистем актуальна всім учасників процесу просування продукції (послуг) до до споживачів, кожен із яких вирішує специфічні маркетингові завдання. Аналіз проблеми та показує, що внаслідок низки причин найбільшу увагу розвитку маркетингової підсистеми приділяють торговими підприємствами й українські підприємства сфери послуг, меншою мірою будівельні та виробничі, ще менша - інноваційні. Найбільш розвинені маркетингові підсистеми в компаніях, здійснюють своєї діяльності на національному йтранснациональном рівні. Чим більше адресний характер має товар (робота, послуга), тим паче важкою є проблема створення ефективної маркетингової підсистеми.

1.2 Систему керування маркетингом для підприємства

З часом відбувається вдосконалення процесу обміну з боку, хто його бере участь. Інакше кажучи відбувається придбання фірмою професійних навичок під управлінням своїм маркетингом. ФіліпКотлер визначає управління маркетингом як «аналіз, планування, втілення у життя контроль над проведенням заходів, розрахованих встановлення, зміцнення та підтримка вигідних обмінів з цільовими покупцями для досягнення певних завдань організації, як-от отримання прибутку, зростання обсягу збуту, збільшення частка ринку тощо. п.».

Отже, сутність управління маркетингом у цьому, щоб знайти оптимальне кількість клієнтів, необхідне реалізації всього виробленого фірмою в момент обсягу продукції. Це означає як створення і розширення попиту, а й проблеми його, котрий іноді скорочення. Отже, завдання управління маркетингом полягає «у впливі до рівня, час і характеру попиту в такий спосіб, щоб це допомагало організації у досягненні які нею цілей» і отже «управління маркетингом це управління попитом».

Виходячи з цього, управління маркетингом стосується питань вивчення бажаного рівня попиту товари конкретної фірми; аналізу ситуації перевищення реального попиту над бажаним, відповідності й ситуації на, коли реальний попит нижче бажаного. Процес управління маркетингом

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація