Реферати українською » Менеджмент » Інформаційний менеджмент Як ефективна технологія організації управлінської діяльності


Реферат Інформаційний менеджмент Як ефективна технологія організації управлінської діяльності

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>КИЇВСЬКИЙНАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТКУЛЬТУРИ ІМИСТЕЦТВ

>ІНСТИТУТДЕРЖАВНОГОУПРАВЛІННЯ

>КАФЕДРАДЕРЖАВНОГОУПРАВЛІННЯ

>Курсова робота

із «>Інформаційного менеджменту»

на задану тему:

>Інформаційний менеджмент якефективнатехнологіяорганізаціїуправлінськоїдіяльності

>Київ 2010


>ЗМІСТ

>ВСТУП

>РОЗДІЛ 1.Управлінська діяльність як система менеджменту

1.1Етапиприйняттяуправлінськихрішень

1.2Специфікаінформаційного забезпеченняуправління

>РОЗДІЛ 2.Впливякостіінформаційного забезпеченняуправління напродуктивністьуправлінськоїдіяльності.

2.1Видиінформаційно-аналітичноїдіяльності

2.2 Рольекспертнихоцінок ворганізаціїуправлінськоїдіяльності

>ВИСНОВКИ

СПИСОКДЖЕРЕЛ ІЛІТЕРАТУРИ


>ВСТУП

У наш годинуважконазвати болееважливу йбагатогранну сферудіяльності,чимуправління, чи менеджмент, відякого взначніймірізалежать йефективністьвиробництва, йякістьобслуговування населення. Усучаснихумовахсвітовогосоціально-економічногорозвитку, особливоважливоюобластю сталоінформаційне забезпеченняпроцесууправління, щоскладається взборі йобробціінформації,необхідної дляприйняттяобґрунтованихуправлінськихрішень.Розвиток науки йтехніки,появаякісно новихінформаційних потребпідвищують рольінформаційногочинника у процесівприйняттяуправлінськихрішень.Інформаційна діяльністьє типомінфраструктурнихгалузейлюдськоїдіяльності, запитаннявиникнення йрозвиткуякоїнерозривнопов’язані зпроцесомрозподілу роботи. Чи реальна потреба удіяльностіінформаційних служб,функціональновключених доструктурипідприємств йорганізацій, широкий, спектрінформаційнихзавдань, котрі їхпостають,потребуєпідготовкиспеціалістівінформаційно-управлінськогопрофілю.

>Обрана мною темадужецікава та актуальна, бознання як правильно талогічноприйнятиуправлінськірішення у наше годинуєнеобхідністю.Специфікаінформаційного забезпечення менеджментупокращитьуправлінськудіяльності.

Метадослідженняполягає увивченнізакономірностей йпринципівприйняттяуправлінськихрішень, від якізалежитьпродуктивністьуправлінськоїдіяльності таякістьінформаційного забезпеченняуправлінськоїдіяльності.

Длядосягнення метислідвиконатинаступні заподіяння: їхньоговплив наетапиприйняттяуправлінськихрішень,специфікуінформаційного забезпеченняуправління.Впливінформаційно –аналітичноїдіяльності наприйняттярішень та рольекспертнихоцінок ворганізаціїуправлінськоїдіяльності.

>Роботаскладається із двохрозділів. Упершомурозділірозкриваютьсясутністьприйняттяуправлінськихрішень,фактори,етапи,стадії,обставини,альтернатививирішеннярішень.

У іншомурозділірозкриваютьсявпливякостіінформаційного забезпеченняуправління напродуктивністьуправлінськоїдіяльності.Видиінформаційно-аналітичноїдіяльності,чимсаме вонаєхарактерною,переліквидівінформаційно –аналітичноїдіяльності. Рольекспертнихоцінок ворганізаціїуправлінськоїдіяльності – позначка, проблема, заподіяння.

>Цільінформаційного менеджментууправлінняскладається впідвищенніпрактичноїзначимостідосліджень,орієнтованих нарозробкупринципів йметодів, щодаютьможливість практичновирішувати в тихий чиіншихумовахуправлінськірішення.

Усучаснихумовах широкопоширена думка про ті, що процесуправлінняємистецтво, сутьякогоскладається взастосуванні науки дореальностіситуації, аотже, до практики. Беззнанняінформаційного менеджменту всучаснихумовахнеможливоефективноприйматиуправлінськірішення.


>РОЗДІЛ 1Управлінська діяльність як система менеджменту

1.1Етапиприйняттяуправлінськихрішень

Ууправлінніорганізацієюприйняттярішеньздійснюється менеджерамирізнихрівнів й носити болееформалізований характер, ніжцетрапляється ужитті. Праворуч втім, що тутрішеннястосується не лишеоднієїособистості,найчастіше воно тавідноситься дочастини чи доцілоїорганізації, й томупідвищується відповідальність заприйняттяорганізаційнихрішень.Виділяють дварівнірішень ворганізації:індивідуальний йорганізаційний.Якщо впершомувипадкукерівника понадцікавить сам процес, йоговнутрішнялогіка, то іншому –інтересзрушується у бікствореннявідповідногосередовищанавколо цогопроцесу.

>Відмітнимирисамиприйняттярішень ворганізаціїєнаступні:свідома йцілеспрямована діяльність,здійснюваналюдиною;поведінка,заснована на фактах йцінніснихорієнтирах; процесвзаємодіїчленіворганізації;вибір альтернатив у рамкахсоціального йполітичного стануорганізаційногосередовища;частиназагальногопроцесууправління;неминучачастинащоденної роботи менеджера;важливість длявиконання всіхіншихфункційуправління. Результатом роботи менеджераєуправлінськерішення.Від того, яку якщоцерішення,залежитьуся діяльністьорганізації,залежить й ті, чи якщодосягнута поставлена позначка чи ані. Томуприйняття менеджером того чиіншогорішеннязавждинесе за собоювизначенітруднощі. Цепов’язано ізвідповідальністю, щобере у собі менеджер, й ізневизначеністю, щоєприсутнім привиборіоднієї із альтернатив.Більшість проблем, щозустрічаються вроботі менеджера, нечастоповторюються, й томуїхнєрішенняєтеж свого родупроблемою –проблемоювибору, щозробити ненезавжди легко. Проблема –цеситуація, щопредставляє собоюперешкоду длядосягненняцілей,поставленихорганізацією.Якби життя було бмонотонне йпередбачуване, то ми невиникало бніяких проблем я недовелося бприйматирішення по їхньогоподоланню. Алі не можнавідразувгадати, якскладеться та чиіншаситуація, й тому впроцесіпланування не можнаврахуватиусівідхиленнябажаноїситуації віддійсної. Урезультатіцихвідхилень йз’являютьсяпроблеми.Прийняттянеефективнихрішень – часто результатвідсутностінавичокмислитилогічно.Украйнеобхіднопідходити доприйняттярішень як дораціональногопроцесу.Цільухваленнярішення –зробитиоптимальнийвибір іздекількохнаявнихможливостей,щобдомогтисявизначеного результату.

>Існує багатопідходів довиділеннярізнихетапів йстадійпроцесівухваленнярішення.Більшістьрозходженьвиникає із запитання провключення в процесстадії,пов’язаної ізвиконаннямрішення. Убагатьохіноземнихджерелах весь процесухваленнярішення ворганізаціїрозглядається якфункціяпроблеми, альтернатив йвиконаннярішення. Будь – якууправлінськерішення проходити через тристадії :

1.Зясуванняпроблеми –збірінформації,зясуванняактуальності,визначення умів при якіця проблема якщо виправлена.

2.Складання планурішення –розробкаальтернативнихваріантіврішення,зіставленняваріантіврішення ізнаявними ресурсами,оцінкаальтернативнихваріантів посоціальнихнаслідках,оцінкаальтернативнихваріантів поекономічнійефективності,складанняпрограмрішення,розробка йскладання детального планурішення.

3.Виконаннярішення –доведеннярішень доконкретнихвиконавців,розробказаохочень йпокарань, контролю надвиконаннярішення.

>Першастадіяпроцесускладається увизнаннінеобхідностірішення йвключаєнаступніетапи:визнанняпроблеми;формулюванняпроблеми;визначеннякритеріївуспішногорішення.Кожненоверішення вкеруваннівиникає наосновіранішезробленогорішення,дія поякому чизавершилася, чивідхилилася відспочаткуобраноговаріанту.Відхиленняситуації відзаданого стану впроцесіухваленнярішеннявиявляється менеджером невідразу. Напрактиціцевідхиленняявляє собоюрозривміжцілямиорганізації й способамиїхньогодосягнення.

>Швидкістьвиявленняцієїрозбіжностізалежить від двохфакторів: 1)здатностісистемикеруванняробитице врежимісаморегулювання; 2)досвідченості ііндивідуальних характеристик менеджера.

>Етапвивченняситуаціїспрямований навизнання чи невизнанняіснуючої ворганізаціїпроблеми.Процес якщойтипо-різному дляструктурованих йнеструктурованих проблем. Упершомувипадкувизнанняпроблеми якщовідбуватисядоситьпрямолінійно.Якщовиробниче заподіяннявиконане на 70%, то тут дляїїкерівниказовсім очевидно, що проблемаіснує й проблемутребавирішити. У іншомувипадкувизнанняпроблемисаместаєпроблемою. Цетрапляється тоді, колимається незрозуміла й неадекватнаінформація пророзвиток йтенденції ворганізації і уїїзовнішньомусередовищі.Прикладом такогорішенняможе бутивведенняновоїпродукції наринок наосновіінформації,отриманої із відділення маркетингу.

>Визнання чи невизнанняпроблеми багато вчомузалежить відрівняїїсприйняття. При цьомуможливіпомилки,зв’язані ізнаступнимиобставинами: - проблема дана кимосьзверху і у менеджера немаєвиборукрім як «>визнати»її; -бажаношвидкерішенняпроблеми,щовиникла, й незалишаєтьсядосить години наїївизнання; -припустимерішеннянизькоїякості, проблемаможеповторюватися; - проблема добрознайома й донеїзастосовуєтьсястарерішення; - немаєпопередньогодосвіду попроблемі йїївизнанняможе невідбутися; - проблемаєдужескладною іїїідентифікаціяускладнена.

>Визнанняпроблемиєнеобхідноюумовою дляїїрішення, боякщо проблема задля того,хтоприймаєрішення, тоухваленнярішення невідбудеться.Уразі,коли проблемавизнана, тонаступнийетап урозглянутомупроцесі –цеінтерпретація йформулюванняпроблеми.

>Інтерпретаціяпроблеми –цедоданнязначення йвизначеннятієїпроблеми, щовизнана. Проблемаможе бутивизначена якможливість, як кризу чи якрутинна. перший типпроблеминеобхіднознайти йрозкрити. Інший йтретійвиявляються сам йвимагаютьутручання менеджера.Рутинні, чиповторювані,проблемивідносяться докатегоріїструктурованих, аможливості й кризу донеструктурованого.Відповіднокожне із них якщовимагатирізного типурішень:структуровані –програмованих;неструктуровані –непрограмованих.

>Визначення йнаступнеформулюванняпроблемидозволяютьменеджеровіранжируватиїї врядіінших проблем.Найбільшважливими, як правило,стаютьпроблеми ізнаступними характеристиками: - проблемапідтримується ресурсами,необхідними дляїїрішення (наприклад,виділенідодатковібюджетнізасоби).

-рішенняпроблемивідкриваєможливість, відякої не можнавідмовитися (>наприклад,вихід наринок ізновоюпродукцієюдозволяєфірміполіпшитиконкурентніпозиції).

Напрактицікількість проблем, щоодержуютьоцінку якнайбільшважливих,звичайноперевищуєможливості менеджера у межахнаявних унього години наїхнєвирішення.Етапвизначеннякритеріївуспішногорішенняпередуєпошукові альтернатив, щодопомагаєуникнутибагатьохпомилок, щовиявляютьсяпізніше.Сюдивключаються запитання,пов’язані ізвідношенням доцілей, із методамивиробленнярішень йзізниженнямемоційноїнапруженості напочатковихетапахпроцесуухваленнярішення. На думкуфахівців, данийетаппочинаться ізвизначення двохтипівкритерію:критерій «миповинні» (чицілі) йкритерій «михочемо». перший типкритеріюзастосувається доти, якяка-небудь альтернатива якщорозглядатися.Данийкритерійвимагаєретельногообґрунтування, боможеусунути основу для розробкиможливостей йальтернативи.Щодокритерію «михочемо»розглядаються тихцілі, щобажані, але й по нихобов’язковоповиннірозглядатися котрі – небудьальтернативи.

>Стадіявиробленнярішенняскладається ізетапів розробки,оцінки йвибору альтернатив. як лишевизначеніфактори, щообмежуютьрішення, менеджерпочинає роботу ізпошуку альтернатив чиможливихнапрямківдій длярішенняпроблеми.

Однаквиникаютьнові,унікальніпроблеми,рішення які неуміщується встандартні рамки. У цьомувипадкунеобхіднийтворчийпідхід. Секреттворчогосередовища увміломукеруванні.Існує багатометодівтворчогопошуку альтернатив: «>мозкова атака», методвисуванняпропозицій,груповийаналізситуації, карта думок й т.п. На цьомуетапі менеджерзмушенийбрати у собізобов’язання замайбутній курсдій.Гарнийпопереднійаналіз альтернативдозволяєрізкозвузити рамкимайбутньоговибору. Привиборіальтернативиможутьвикористовуватися трипідходи:минулийдосвід;проведенняексперименту;дослідження іаналіз.Використанняминулогодосвідуєнайбільшевикористовуванимпідходом увиборіальтернативи.Деякоюміроюдосвіддаєзмогукерівниковівиробитиуміння йнавичкиприйняттяправильнихрішень . Тієї факт, щокерівникпіднявсявище,свідчить процінність йкорисністьнагромадженнядосвіду.

>Експеримент як методвиборуальтернативизаснований на бобереться одна чидекілька альтернатив, й смердотівипробовуються напрактиці ізметоювизначити, що якщо далі.Дослідження іаналізпередбачаєрішенняпроблеми черезїїрозуміння. Методпередбачаєрозкладанняпроблеми начастини йвивченнякожної із них.Самевивчення іаналіз у цьомувипадкунабагатодешевше, ніжексперимент.

>Третя,остання,стадія впроцесіприйняттярішень –виконаннярішення –складається ізорганізаціївиконаннярішення ,аналізу й контролювиконання йздійсненнязворотньогозв’язку.Організаціявиконаннярішення якетаппередбачаєкоординаціюзусильбагатьох людей. Менеджермаєзацікавити ймотивувати людейреалізаціїрішення,розташувати людей так,щобщонайкращевикористовуватиїхніздатності.Данийетапскладається іздекількохкроків необходимих у тому,щобрішеннявиконувалося.Сюдивідноситьсяскладання планузаходів, щозмушує менеджерадумати проконкретні дії, щоперетворюютьрішення вреальність.Необхіднорозподілити права йвідповідальностісередучасників.Вартотакожпобудуватикомунікаційнумережу дляобмінуінформацією йвідрегулювативідповіднівідносинипідпорядкуванняміжучасниками.

>Наступнийетап –цевбудовування врішеннямеханізмуодержанняінформації прохідвиконаннярішення: винназдійснюватисяфункція контролю –встановленнястандартів йвимірівпоказників увідношенніцихстандартів.Отримана входівідстеженняінформаціянеобхідна длякоректуваннядій.Відстеження йзворотнийзв’язокзаймають уроботі менеджера багато години. При цьомуменеджеровікращебезпосередньоконтролюватиситуацію:по-перше,завждикращеінформація ізперших рук,по-друге,цедозволяєпоказатипідлеглимінтерес менеджера довиконуваногорішення, щодужеважливо длялідерування.

1.2Специфікаінформаційного забезпеченняуправління

>Володіннядостовірною йактуальноюінформацієюпоряд ізуміннямефективновикористовуватиадекватніметодиїїзбирання,аналізу йнадання,єосновоюуспішноїдіяльностіпідприємств йорганізаційбудь-якоїорганізаційно-правовоїформи.

>Диференціаціяпопиту на усівидиінформації –наукову,технічну,економічну,урядову,задоволеннязростаючихінформаційних потребєактуальнимзавданням у сферіуправління.Інтуїтивні дії уцій сфері,відсутністьінформаційної політики підприємстваможутьпризвести донеадекватнихрішень йвідчутнихфінансовихвитрат.

>Однією ізособливостейуправлінської роботиєпостійнанеобхідністьприйняттярішень вумовахдефіциту години.Процесвироблення йприйняттярішень всистеміуправління засуттюєінформаційнимпроцесом.Рішення –це “>згусток”інформації,спеціальнозібраної,проаналізованої йопрацьованоїсуб’єктомуправління.Рішенняінформаційне засвоєюсутністю, причомуявляє собоюконстатаціюнинішнього станусистеми, синтезінформації просьогоднішній день ізінформацією промайбутнє, якувиражене уметі, Яка поставлена передсистемою.

>Управління, як процеспланування,організації,мотивації й контролю,передбачаєнаявність йєдність двохпідсистем -керованої йкеруючої.

>Взаємодіяоб’єкта йсуб’єктауправління -це,перш на,інформаційнавзаємодія.Завдякиобмінуінформацієюміжсуб’єктом йоб’єктомуправління системавиробляєкомандиуправління дляпідтриманнясвоєїжиттєдіяльності йвиконанняпоставлених перед неюцілей йпотребуєзворотньогозв’язку -надходженняінформації прорезультати.

>Тількисистематизованаінформаціядаєможливістькерівникувизначатиефективністьорганізаційно-економічних,соціальних таіншихзаходів, атакожзалежно від умів, котріскладаються,змінюватинакресленупрограму.Чимкращепоінформованийкерівник, тім болееоперативні йвищі заякістю йогорішення.

>Суб’єктуправління,виробляючиуправлінськірішення,передає їхніоб’єктууправління,оформлюючиінформацію увиглядіорганізаційно-розпорядчихдокументів (>положень,інструкцій, правил,наказів,постанов,рішень таін.). Часто дляодержанняефективного результату впроцесіуправліннянеобхідна якусна, то йписьмовавзаємодіяміжсуб’єктом йоб’єктом,однак, длябільшостіпроцесівуправлінняважливанаявністьін-формації,закріпленої наматеріальномуносії.

Таким чином, результатуправліннязалежить від того,наскільки продумано, систематично йпрофесійновідбуваєтьсяінформаційнавзаємодіяміжсуб’єктом йоб’єктомуправління.

>Аналізвидівуправлінськоїдіяльностідозволяєвизначити заподіяння,вирішувані ворганізації, йвиконавцівцихзавдань. Заступенемінтелектуальності йскладності заподіяння можнакласифікувати:

першийклас -найбільшпрості заподіяння, котріскладаються ізповністюформалізованих процедур йвиконання які,крімвитрат години, нестановитьніякоїскладності длявиконавців.Ці заподіяннястандартизуються йпрограмуються. До нихвідносяться контроль йоблік,оформленнядокументів, їхнітиражування,розсилка таін.Такі заподіяннявирішуються практично всімаавтоматизованимиінформаційними системами.

>Завдання цого класу,якщо смердотівикористовуються дляприйняттярішень,називаютьсязавданнямиприйняттярішень вумовахповноївизначеності. При цьомувипадкові йневизначенічинникивідсутні.

Іншийклас - болеескладні заподіяння:прийняттярішень вумовахризику,тобто до тоговипадку, колинаявнівипадковічинники, для яківідомізакони їхньоговпливу. Постановка йвирішення такихзавданьможливі наосновіметодівтеоріїймовірностей,аналітичного таімітаційногомоделювання.

>Третійкласзавданьскладаютьслабкоструктуровані заподіяння, котрімістятьневідомі чиневимірюванікомпоненти (>кількісно неоцінювані). Дляцихзавдань характернавідсутністьметодіврозв’язання наосновібезпосередньогоопрацюванняданих. Постановказавданьбазується наприйняттірішень вумовахнеповноїінформації. Урядівипадків, наосновітеоріїнечіткихмножин йзастосуваньцієїтеоріївдієтьсяпобудуватиформальнісхемирішення.

>Четвертийкласзавданьскладають заподіянняприйняттярішень вумовахпротидії чиконфлікту (>наприклад,необхідновраховуватинаявність активнодіючихконкурентів). Узавданнях цого класуможуть бутинаявнівипадковічинники, для якіневідомізакони їхньоговпливу. Постановка йвирішення такихзавданьможливі (але й незавжди) методамитеоріїймовірностей,нечіткихмножин йтеоріїігор.

>П’ятийклас -найбільшскладні заподіянняприйняттярішень, котріхарактеризуютьсявідсутністюможливостіформалізації черезвисокийступіньневизначеності. До такихзавданьвідноситьсябільшість проблемпрогнозування, перспективногопланування.

>Працівниківофісу можнаумовноподілити натакігрупивідповідно довиконуваних нимизавдань.

>Перша група -керівники (>генеральнідиректори,головніадміністратори,виконавчідиректори, начальникивідділів), котрівиконують, як правило, заподіяння четвертого йп’ятогокласів.Творчийелемент їхні роботимаксимальний, арутиннийзмістмінімальний.Ціпрацівники несутьнайбільшу відповідальність заприйняттярішень йєосновнимикористувачамиузагальненихінформаційнихресурсіворганізації.

>Основна формадіяльностікерівника -діловеспілкування. Длякерівникахарактернийтакийрозподіл годинипротягом дня:діловіконтакти - 47%, робота із документами - 29%,телефонні переговори - 9%,відрядження (>поїздки) - 6%,аналіз проблем йприйняттярішень - 4%,інше - 5%.

>Технологіядіяльностікерівникахарактеризується такимиособливостями:

прицентралізаціїприйняттярішеньрізкозбільшуютьсяобсягиінформації,зменшується годину наобдумування йаналіз,зростаєскладність комплексноговрахування всіхданих;

виникаєзначначасткапоточних завдань, котрі недозволяютьзосередитиувагу настратегічнихцілях;

невраховується рольорганізаційноїповедінки,впливзовнішньогосередовища йпсихологічнихаспектівприйняттярішення;

переважаютьпроблеми,обумовленізвичками,досвідом,традиціями йіншиминеформалізуємимиобставинами;

приприйняттірішенькерівник взмозіописати йнавітьуявитидоситьповну модельситуації, акеруєтьсялишедеякимиуявленнями пронеї;

діяльністькерівниказначноюміроюзалежить від стилюкерівництва, від ступеня знань причин йнаслідків,ясностіуявленнявзаємозв’язківобсягунаявноїінформації.

Друговігрупускладаютьспеціалісти, котрівиконують заподіяння іншого йтретьогокласів йформуютьінтелектуальний базисустанови. Дляспеціалістівхарактернийтакийрозподіл годинипротягомробочого дня:діловіконтакти - 23%, робота із документами - 42%,телефонні переговори - 17%,аналітична робота - 12%,інше - 6%.

>Ефективністьфункціонуванняустанови в основномувизначаєтьсяпродуктивністюдіяльностіспеціалістів, особливо упитанняхстворенняновоїінформації.Спеціалістизабезпечують практично всюінформаційнупідготовку дляприйняттярішеннякерівником.Вониєосновнимивиконавцямидокументів,визначають їхньогоякість.Часткарутинної роботирізна й прираціональнійтехнології винна бутинезначною.

>Третя група -технічніпрацівники, котрівиконують всюрутинну роботу (заподіяння Першого класу).Роботацихпрацівниківрегламентована, але й непотребуєрозуміннязмістуопрацьовуваноїінформації. Доцієї жгрупивідносятьсяпрацівники, котрімаютьсутовиробничінавички (>друкарки,оператори).Основнийкритерійпродуктивності їхнього роботи -оперативність йсвоєчасністьопрацювання беззбоїв йпомилок.Найбільшполіфункціональнимипрацівникамиєсекретарі.Вониготуютьлисти,накази,розпорядження таіншідокументи,копіюють йрозсилаютьдокументи,ведутьфайлидокументів,здійснюютьтелефонніконтакти,плануютьзустрічі йпоїздки,організують ">календарі"своїхкерівників.

Дляцієїгрупипрацівниківхарактернийтакийрозподіл години: робота із документами - 69%,телефонні переговори - 20%,веденняобліку - 6%,інше - 5%.

>Основнийкласзавдань,притаманнийофісу -документаційне забезпеченняуправління.Незалежно від класузавдань,рішеннябудь-якого із нихпередбачаєпроведення великогообсягутиповихофіснихробіт, котрівключають:

опрацюваннявхідної йвихідноїінформації:читання йвідповіді налисти (якелектронні, то йзвичайні),написаннязвітів,циркулярів таіншоїдокументації, Якаможемістититакожмалюнки йдіаграми;

збирання йподальшийаналіздеякихданих,наприкладзвітності запевніперіоди години зарізнимипідрозділами чиорганізаціями, Яказадовольняєрізнимкритеріямвідбору;

збереженняінформації, Яканадійшла, забезпеченняшвидкого доступу донеї йпошукнеобхідної у даний моментінформації.

>Діяльністьмає бутичіткоскоординованаміж особами, котріїївиконують;повинні бутизабезпеченітіснізв’язки, котрідозволяютьобмінюватисьінформацією укороткітерміни, а процес рухудокументівмає бутиефективноорганізований.

>Специфікаінформаційного менеджменту всистеміуправліннявимагає системногопідходу не дуже доаналізупервинноїінформації, а й доїїузагальнення увідповідності ізциклічністю фаз (>етапів)управлінськогорішення,структуроюорганівуправління,попереднімдосвідомрозв’язанняпроблемнихситуацій таін.

>Діяльність вгалузіінформаційного менеджментупов’язана ізпроведенням такихвидівробіт.

1.Виявлення колауправлінськихзавдань, котрірозв’язуються як нарівнівсієїорганізації, то й вкожному ізїїпідрозділів.

2.Оцінказначущості окремихнапрямівдіяльностіорганізації напевнихетапахїїрозвитку.

3.Уточнення складу йструктуриінформаційнихматеріалів, необходимих для забезпеченняуправлінськихрішень.

>Інформаційнускладовууправлінської роботистановитьзбирання,зберігання,опрацювання й передачаінформації. Черезорганиуправління проходити велика заобсягом,різноманітністю йдинамікоюінформація. Однаїїчастинамаєбезпосередньоуправлінський характер,іншавиражаєвзаємозв’язки державногоапарату ізсуспільством, із йогочисленнимипроявами йпотребами,інтересамигромадян.Інформацію, котрациркулює органів державної влади, можнавизначити яксоціально-управлінськуінформацію.Будь-який видвиробничо-економічноїдіяльностіґрунтується навідповідномуінформаційному забезпеченню, до тогочисліекономічною,кон’юнктурною,науково-технічною,оглядово-аналітичною,фактографічною таіншоюінформацією.

>Визначенняпоняття “>інформаційне забезпечення”,наведені врізнихнауковихджерелах,висвітлюють міткуінформаційного забезпечення, йогооб’єкт,засобиздійснення,процесуально-діяльнісну таінформаційно-ресурснускладові:

>Інформаційне забезпечення –сукупністьпроцесів ізпідготовки танаданняспеціальнопідготовленоїінформації длявирішенняуправлінських,наукових,технічних таінших завдань увідповідності ізетапами їхнірозв’язування.

>Інформаційне забезпечення – комплексметодів йзасобівдокументаційного,фактографічного йконцептографічногообслуговування,використовуваних длязадоволенняінформаційних потреб уконкретнійнауково-технічнійситуації чи увирішенніуправлінських завдань.

>Інформаційне забезпеченняуправління –це організаціяцілеспрямованихмасивівінформації йінформаційнихпотоків, котравключаєзбирання,зберігання,опрацювання йпередаванняінформації (до тогочислі й ізвикористаннямкомп’ютернихінформаційних систем) ізметоюаналізуодержанихрезультатів дляпідготовки,обґрунтування йприйняттяуправлінськихрішень органамиуправління.

Узагальномуобсязіінформації, котрациркулює ускладнихсуспільних системахвідрізняютьінформаціюбезпосередньогоуправління іінформаціюрозвиткусистеми.Підінформацієюбезпосередньогоуправліннярозуміютьвідомості, котріциркулюють по каналахконкретноїсистеми йвикористовуються длявирішеннязавдань, котрі стояти передцієюсистемою.Підінформацієюрозвиткусистемирозуміютьвідомості, котрімістятьрезультатинауково-технічнихдосягнень, котріможуть бутивикористані длядокорінноїперебудовисистеми.Умовність цогоподілупідтверджуєтьсяконвергенцією напрактицізазначенихвидівдіяльності, щовикликаноспільноюструктуроюдіяльності -об’єктом (>документно-інформаційним ресурсом),технологією таіншимиструктурними компонентами.Виходячи із цогоумовногоподілу, діяльністьспеціалістів вгалузідокументно-інформаційнихресурсів можнаподілити на діяльність вгалузідокументаційного забезпеченнясистемиуправління чидокументуванняуправлінськоїдіяльності (>documentmanagement) й діяльність вгалузіінформаційно-аналітичного забезпечення (informationmanagement), котрі разомєскладовимиінформаційного забезпеченнядіяльності підприємства.

Вочевидь, що організаціяінформаційноїдіяльності напідприємствах йінформаційного забезпеченняуправлінняєсамостійним виглядомдіяльності, аінформаційніпідрозділипідприємств, будучифункціональновключеними довідповіднихорганізаційних структур,виконуютьспецифічніфункціїуправлінняінформаційноюдіяльністю, системногоаналізуінформаційнихпотоків йзастосуванняметодівінформаційноїлогістики до рухуцихпотоків яквсерединіорганізації, то йстосовнозовнішньогосередовища.

>Управлінськуінформацію можнаумовноподілити втричікатегорії:

інформаціястратегічногоплануваннядозволяєвищомукерівництвуприйматирішення звстановленнядовготерміновихцілей,накопиченняресурсів длядосягненняцихцілей йформулюватиполітику їхнідосягнення (>можеміститиперспективніоцінкисередовища,економічніпрогнози йдемографічнітенденції);

контрольнауправлінськаінформаціявикористовується менеджерамисередньогорівня длякоординаціїрізнихпідконтрольнихїмдій,приведенняресурсів увідповідність ззавданнями й розробкиоперативнихпланів;

оперативнаінформаціядопомагаєвиконуватизвичайніповсякденніоперації)розрахунокзаробітноїплатні йфінансовірозрахунки таін.

>Ефективністьбудь-якоїінформаційноїсистемизначноюміроюзалежить відякостіінформації, Яка донеї вводитися.Необхіднийрівеньякостізабезпечується шляхомфільтраціївхідного потокуінформації.

Усучаснихінформаційних системахвідбірінформаціїєобов’язковиметапомперетворенняінформаційного потоку йпотребуєформулюваннязагальних й окремихкритеріїввідборуінформації навходіінформаційноїсистеми йвизначенняпринципіввідборудокументів йвідомостей длярізнихцілейінформаційного забезпечення.

>Відбірінформації –це процесвиділення ізінформаційного потокунайбільшціннихдокументів, їхнього окремихчастин чифактичнихвідомостей увідповідності ізприйнятимикритеріями.

>Критерійвідборуінформації –ознака чинабірознак, наоснові якіприймаєтьсярішення провключення документа чи йогоскладових доінформаційноїсистеми.

Уцілому на процесзбиранняінформації,їїсистематизаціївпливають якіндивідуальніособливості менеджера ізуправлінняінформаційними ресурсами, то йспецифічніорганізаційнівимоги, котріґрунтуються нанеобхідностіоперуватизібраноюінформацією.

>Людина, котраздійснюєвідбірінформації, активнопереробляєінформацію,виконуєсортування увідповідності зпевноюоціночноюшкалою,наприклад, зазначущістю,ступенемновизни таін. При цьому процесвідбору можнапредставити як процеспослідовногоприйняттярішення проможливістьвиділення із потоку групдокументів, котрівідповідаютьпевнійсукупностіознак.

Ос-кільки відякостівідібраноїінформаціїзалежитьрезультативністьрішень, щоприймаються,необхідноврахуванняпсихологічнихкритеріїввідборуінформації:

–критерійполіментності -єосновою длявідборутакоїінформації, Якавикликає влюдськомумозкунайбільшукількість думок,при-зводить довиникненнядекількохваріантіврішення заподіяння йство-рюєвеликувірогідність правильного йшвидкоговиборунайкращоговаріантуїїрозв’язання;

–критерійактивності, заякимвідбираютьінформацію, Якаєзначу-щою не ізнаукової читехнічної точкизору, а із точкизорупсихологіїмислення,тобтотаку, щообумовлюєнародження нових думок, активновпливає натворчемисленнякористувачаінформації;

–критерійевристичностіінформації –пов’язаний ізкритеріємактивності, але йє болеевисокою заякістю –спонукаєлюдськиймо-зок приїїосмисленністворюватитакуновуінформацію, котрадозво-ляєзнаходитинайкоротшішляхивирішенняпроблеми, Якастоїть передкористувачемінформації. Закритеріємевристичностівідбира-ютьтакуінформацію, котраспрямовуєхід думоккористувачаінформа-ції довирішеннязаданоїпроблеми;

–критерійпрогресивностіінформації –оцінюють йвиділяютьтакуін-формацію, котра Веде до знань, котрірозкриваютьшляхи руху уперед, урозвиткуданоїпроблеми;

–оптимальниймінімумінформації якпсихологічнийкритерійвідборупотребуєтакоїкількостіінформації,якогодостатньоспеціалісту для оптимальноговирішення заподіяння.

менеджеррішенняінформаціяекспертний


>РОЗДІЛ 2.Впливякостіінформаційного забезпеченняуправління на

>продуктивністьуправлінськоїдіяльності

2.1Видиінформаційно-аналітичноїдіяльності

Усистеміуправлінняіснуєзначнакількість проблем,проблемихарактеризуютьсяінформаційноювідкритістю йневизначеністю міжпроблемноїгалузі,унікальністюкожноїситуації,високимивимогами дооперативностіприйняттярішень заумовифрагментованості тапротирічивостіінформації йпотребуютьінформаційно-аналітичного забезпечення.

Доаналітичноїдіяльностівідносять тихпроцедури йпроцесиінтелектуальноїдіяльності, котрімаютьознаки творчости,породжуютьновуінформацію,дозволяютьвиявлятиновіпроблеми чи їхніаспекти,пропонуватинетрадиційніспособи їхньоговирішення .

>Зростаєінтересуправлінських структур дометодів йзасобіваналітичної роботи,посилюється рольрізнихвидівекспертизи (>правової,фінансової,макроекономічної,міжнародної,науково-технічної таін.).

>Наданняособі, щоприймаєрішення,аналітичного продукту,якийє непростовпорядкованим набором окремихфрагментівпроблемноїгалузі, ацілісноюкартиною, котравідображаєоб’єктуправління узручному длясприйняттяракурсі,міститьпропозиціїваріантівальтернативноїповедінки йможливихнаслідків,даєможливістьсприйматиоб’єкт у йогодинаміці.

>Інформаційно-аналітична діяльність характернаперш на дляполітичних,економічнихдосліджень ізметоюприйняттярішень у сферіуправління.Інформаційно-аналітичніслужбиорганів влади йуправлінняпокликанімоделюватисоціологічніаспекти,здійснюватипрогнозуванняполітичнихконфліктів,результатівголосування,здійснюватианалітичниймоніторинг не лишеявнихпоточних проблем, а йвиявлятипроблемніситуації,проводитиситуаційнийаналіз тавирішуватиінші заподіяннясоціального,політичного,фінансового,екологічногомоніторингу.

>Розрізняютьмоніторингові,ініційовані йкумулятивніаналітичнідослідження.

1.Моніторинговідослідженняпризначені длядовготерміновогоаналітичногоспостереження зарозвиткомпевноїситуації ізметою забезпеченняможливостіапріорного синтезууправлінськихрішень, котрімаютьпрофілактичний чиупереджуючий характер.

>Моніторинг -безперервнеспостерігання за станомоточуючогосередовища йуправління ним шляхомсвоєчасногоінформування проможливостінастаннянесприятливих,критичних чинеприпустимихситуацій.

>Моніторинговідослідженняпередбачаютьодержаннястатистичних чизмістовнихпоказників, котріхарактеризуютьоб’єктспостереження й котрі можнавиміряти. Системаспостереженьбудується нафіксаціїдискретнихкількісних характеристикоб’єктаспостереження,накопичуванніцихвідомостей й наможливості шляхомінтелектуальноїінтерпретаціїодержанихвідомостейзробитивисновки проякісний станоб’єкта.Моніторингґрунтується наспостереженнітипових рис уповедінціоб’єктівспостереження й насвоєчаснійфіксації на їхніфонірізнихвідхилень віднорми.

>Інформаційно-аналітичниймоніторинг – видінформаційноїдіяльності,пов’язаний ізпроцесамианалізу, синтезуінформації ззастосуваннямметодівмоделювання,експертногооцінювання,діагностики йпрогнозування, щореалізуються у режимахпостійногозбиранняінформації ізтрадиційних йнетрадиційнихджерел ізметою регулярногоінформаційного забезпеченнякористувачів.

>Моніторинговіаналітичнідослідження, як правило,регламентуютьсяетапамиобробкиінформації,обраноютематикою йфіксованимперелікомджерел.Головне вмоніторинговихдослідженнях –чіткаорієнтація наконкретну постановкузадачі йцілеспрямованузмістовнуобробкуінформації.

2.Ініційованіаналітичнідослідженняпроводяться заранішнезапланованимидорученнямикерівництва чи врезультатівиявлення припроведеннімоніторинговихдосліджень новихпроблемнихситуацій.

>Ініційованідослідженнявирізняютьсяістотнимвпливомчинниківневизначеностіцілей йсуб’єктивностікритеріївоцінкирішень, котріприймаються.Важливезначення в цьомупроцесінадаєтьсявиявленнюіндикаторів,формальних характеристик,якісних йкількіснихпоказників, котрівідображаютьаналітичнудинамікуситуації. Це заподіянняпередбачаєвивченнявітчизняного йзарубіжногодосвідувиборуінформаційнихіндикаторівданоїпроблемноїситуації,наявнідержавні йкомерційніджерелаінформації,оцінитивзаємозалежністьзначень покажчиків ізурахуваннямдинаміки вчасі таін.Вибіріндикаторівмаєпроводитись подбезпосереднімзмістовим контролемкінцевогокористувача ізурахуваннямсформульованої нимзадачіаналітичногодослідження. Длявиявлення йформулювання характеристикдосліджуваноїситуаціїнеобхідно забезпечитианаліз йоцінкуальтернативних характеристикситуації ізурахуванням їхнісуб’єктивно-інтуїтивнихоцінокекспертами-аналітиками.

Урезультатіініціації чиодержуютькінцевийаналітичний результат зструктуризацієюпроблеми, чипочинаєтьсямоніторинговийаналітичний процес, чи проводитисякумулятивнеаналітичнедослідження.

3.Кумулятивнідослідженняхарактеризуютьсявисокимивимогами дооперативності їхніпроведення,використаннямспеціалізованихметодівопрацюванняекспертноїінформації.

>Кумулятивнідослідженняпроводяться наосновіситуативноїобробкиінформаціїгрупамикерівниківта/абоекспертів-аналітиків. Уцихдослідженнях широкозастосовуєтьсяметодологіягруповихекспертних процедур (метод “>комісій”, метод “>мозкової атаки”, метод “>ситуаційногоаналізу”, процедура “>Дельфі” таін.).

Одним звидівінформаційно-аналітичногомоніторингуєкомунікативний аудит,якийпередбачаєвивченняповідомлень профірму йповідомлень,розповсюджуваних відлицяфірми йздійснюваний длявизначеннярезультативностікомунікативної політики, Яка проводитисяорганізацією.

>Поняття “>комунікативна політика”можезастосовуватись такимзначеннях: 1.Перспективний курсдій підприємства йнаявність уньогообґрунтованоїстратегіївикористання комплексукомунікативних (>комунікаційних)засобіввзаємодії ізусімасуб’єктамимаркетинговоїсистеми, Яказабезпечуєстабільну йефективну діяльність ізформуванняпопиту йпросуваннятоварів йпослуг наринок.

2. Комплексзаходів з забезпеченняефективноївзаємодіїбізнес-партнерів,організаціїреклами,методівстимулюваннязбуту йзв’язків згромадськістю.

Системаінформаційного забезпеченняуправлінняефективнофункціонує за таких умів:

спеціальнапідготовкаспеціалістів широкогопрофілю, котрі доброобізнані ізвідповідноютематикою йзавданнями, котрі стояти передорганізацією;

чіткевизначенняметодів, форм йвидівінформаційногообслуговування для забезпечення йогооперативності йкомпактності.

>Інформаційне забезпеченняуправліннявключає:

пошук йоцінкуідей,гіпотез,рішень;

виявлення йопис проблем,тенденцій, альтернатив,конфліктних йнадзвичайнихситуацій;

багатокритеріальнийаналізданих йоцінкаскладнихоб’єктів;

інформаційнемоделювання проблем йвибірметодів їхньоговирішення;

формуваннясистемикритеріїв йоцінок,інформаційнаекспертизапланів,програм,наукових йконструкторськихдосліджень,проектнихробіт;

оцінка йвпровадженнянауково-технічнихдосягнень й передовогодосвідуконкуруючихорганізацій;

збирання йаналізданих пропартнерів йконкурентів;

визначенняповедінки вконкурентнійборотьбі,конфліктах,протистоянні;аналіз йпрогнозуваннянадзвичайнихситуацій,пошук їхніаналогів;

аналіз йпрогнозування “>лідерів” укомерції,науці,технології,техніці,виробництві;

інформаційнесупроводження розробкипрогнозіврозвиткугалузі, підприємства,регіону;

акумулювання йоцінкаініціатив,інновацій йрозробкапропозицій із їхнівикористання;

інформаційно-діагностичнийаналізліцензійноїдіяльності йугод;

діагностичнийпередпрогнознийаналізторговельнихугод,пропозицій за бартером,лізингу,клірингу,біржовим процедурам, контрактами,намірам,угодах, поставках,фінансових процедурах таін.;

інформаційнаекспертизапроектів ізризиковимфінансуванням;

інформаційнаекспертизапроектів дляінноваційнихбанків;

прогнозуванняхвильекономічноїкон’юнктури;

прогнозуванняхвильсоціальногорозвитку;

аналізкомерційного рейтингуфірм,партнерів йконкурентів;

аналізсоціально-політичного рейтингу;

накопиченнявідомостей й їхнівикористання дляпосередницькоїдіяльності внауці,технології,виробництві, вдіяльностібірж,банків, великіпрограмах,соціальних йполітичних заходах;

накопичення йвикористаннявідомостей провиставки,аукціони, ярмарки,конференції,наради;

редакційно-аналітична діяльність йпідготовкааналітичнихматеріалів,довідок,доповідей,прогнозів,реклами.

>Аналізінформаційних потреб,вивченнямотивацій вуправлінськихрішеннях,тематичнеінформаційне забезпеченнякерівників,психологіяіндивідуального йгруповогоінформаційно-аналітичного забезпеченняєоб’єктамидіяльності вгалузіінформаційного забезпеченняуправління йбізнесу.

>Інформаційне забезпеченняуправлінняпередбачає:

комплекснеінформаційне забезпеченнянайбільшповною йдостовірноюфактографічною йконцептуальноюінформацієюпорівняльного й прогнозного характеру – стану,тенденцій й перспективрозвиткупредметноїгалузі,конкретнихоб’єктів-аналогів;

підготовкааналітичних,порівняльних чиреферативнихоглядів;

проведенняпатентнихдосліджень;

організаціяконсультацій,експертнихоцінок;

співставленнятехніко-економічнихпараметріввиробів;

перекладділовоїінформації;

формуванняспеціалізованих (до тогочисліповнотекстових)даних дляпобудовианалітичних моделей йкількісногоаналізуоб’єктівекспертизи йпрогнозування. Дляефективної роботинеобхіднезнанняджерелінформації, характеристикінформаційнихмасивів:розсіянняінформації,старіння,актуальностіінформації,оцінювання характеристикінформації –якісних (>достовірність,об’єктивність,однозначність,своєчасність,релевантність,пертинентність,актуальність),кількісних (>повнота,достатність),ціннісних.

>Забезпечитистійкеположення наринкупідприємствудозволяє такаінформація:

адреснаінформація

про безпечу упідприємницькійдіяльності;

прозаконодавчі танормативнідокументи;

про діяльністьфірм йпідприємств:

провиставки;

проділовудокументацію;

промаркетинговідослідження;

пронадійністьзарубіжнихпартнерів;

пронадійністьвітчизнянихпартнерів;

пронауково-технічнідосягнення;

пропокупців;

прорепутаціюпартнерів;

проціни;

прозовнішньоекономічну діяльність;

оцінкабізнес-проектів;

фінансоваінформація.

інформація проджерелаінформації:основніперіодичнівидання проінформаційнийринок;довідковіматеріали проінформаційнийринок;консультаційні йнавчальніцентри ізінформації.

>Великіфірми,розробляючи структурууправління,виділяють яксамостійнийнапрям “>управління маркетингом”, дляякогостворюютьсяпідрозділизбиранняінформації,довідково-інформаційніслужбидослідженняринку,підрозділизбуту,реклами,плануванняасортименту, котрізаймаютьсязбираннямінформації уформальних йнеформальнихджерелах.Підрозділиуправління маркетингомреалізують заподіяння, котріґрунтуються наінформаційному забезпеченню: рекламатоварів тапослуг,дослідженняспоживчихвластивостейтоварів й їхньогоконкурентноздатності,вивченнядіяльностіпотенційнихконкурентів таін.Службимаркетинговоїінформаціїналагоджуютьобмінінформацією ізринкомзбуту, щодозволяєпідприємствамадаптуватись дозміниринкових умів йдосягатипоставленихцілей.

>Маркетинговаінформаціявідіграєсуттєву роль увизначенніринковоїчастки йринковоїпозиції підприємства, увиявленнідинамікиринку.Відїїповноти,достатності йякостізалежитьуспіх чиневдачафірми наринку.

Упрактиціуправліннязустрічаєтьсязначнакількістьзавдань, на котріважкознайтиточнівідповіді. Цепов’язано, впершучергу, ізневизначеністю, Якаобумовленавипадковоюповедінкоюелементівтієї чиіншоїсистеми, атакожобмеженимизнаннями прооб’єктуправління. Дляодержання болееповних знань продосліджуванийоб’єктнеобхідно матірбільшийобсягінформації, котра частомаєякісний характер й непіддаєтьсякількіснимвимірюванням. Тому, припрогнозуванні,розробціпроектів йвиборіпрограми напрямірозвиткусистеми,оцінкиякостіпродукції таін., всеширшевикористовуютьметодиекспертнихоцінок, котрідопомагаютьформалізуватипроцедуризбирання йаналізу думокспеціалістів йперетворитиодержануінформацію у форму,найбільшзручну дляпідготовкиобґрунтованихрішень.Спеціаліст ізінформатизаціїбізнесумає бутикогнітологом,умітиперетворюватиособистіснезнанняспеціалістів уінформацію,організовуватиекспертизи, наосновіінформаційногоаналізудобиратиспеціалістів-експертів ізпевноїгалузі,представлятирезультатиекспертизи взручному дляаналізувигляді.

Зрозвиткомінформатизаціїбізнесу, особливоїїтехнічноїскладової –комп’ютеризації,змінюєтьсяробочемісцепрацівниківофісу –тепер їхньогооточуютьрізнізасобиінформатизації ізновимиможливостями. Широкевпровадженняглобальнихкомп’ютернихмереждозволяєпідприємствамрозширюватиміжнароднихекономічнихзв’язків, узв’язку ізчимінформаційним працівникам доводитисяпрацювати увідкритомуінформаційномупросторі ізрізномовним текстом,переглядативеликімасивиінформації,здійснювати їхні переклад йаналіз длявиявленнятенденцій,закономірностей,створюватипроблемно-орієнтованібазиданих.

сучаснийбізнесзробивякіснийкрок у бікглобальноїкомп’ютеризованоїкомерції. Задопомогоюелектроннихтехнологійздійснюютьсяділовіоперації –встановленняконтактів,укладанняугод,комп’ютеризованаторгівля товарами йпослугами таін. Усічастішеджереломаналітичної йоглядовоїбізнес-інформаціїстаєІнтернет.Всесвітнямережанадаєбізнес-новини йаналітичнуінформацію,міститьдовідники ізправовоїінформації,відомості про підприємства,статистичнідані.Мережанадаєсервіс уодержанніекономічноїінформації,даних профінансовийринок,фондовий йтоварний ринки.Витрати,наприкладконсалтинговихфірм, наінформаційне забезпечення привиконаннімаркетинговихдосліджень того чиіншого сегментуринку,становлять до 10 %вартості проекту, причомузначнихматеріальних йтрудовихресурсівпотребуєзбиранняпервинноїінформації, Якає базою дляпроведеннядосліджень.Крімодержанняінформації ізмережіІнтернет, підприємства широковикористовуютьмережу дляреклами й маркетингу.Завданнявідборуінформації,їїаналітичноїобробки йсистематизації дляпредставлення вмережі,підтримкиїїактуальностієзавданнямінформаційнихпрацівників.

>Компаніїфінансового сектору,фірми, котріпрацюють у сферідозвілля йподорожей,авіакомпанії,некомерційніорганізації,продавцітоварівдовготерміновогокористуванняформуютьвласнібазиданихклієнтів,угод,проведенихмаркетинговихкампаній.Дані дляведення таких базданиходержують як звнутрішніх, то й іззовнішніхджерел.Робота як ізтрадиційнимиджереламиінформації, то й ізнетрадиційними (>мережаІнтернет)потребуєзнаннязагальнихінформаційних законіврозсіюванняінформації,зміниактуальностіінформації,систематизаціїінформації

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація