Реферати українською » Менеджмент » Якість як основа ринкової стратегії підприємства


Реферат Якість як основа ринкової стратегії підприємства

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Кафедра менеджменту

Курсова робота

По дисципліни Основи менеджменту

на задану тему:

Якість в якості основи ринкової стратегії підприємства

Одеса 2009


Запровадження

 

До останнього часу нашій країні менеджмент знали лише одиниці, тож якусь-там застосовували цю цікавенну науку практично, при управлінні конкретними підприємствами успіхів хіба щоодиночки-фанатики. Тим більше що успіх будь-якого підприємства, досягнення їм прибутків чи збитків, його зростання і процвітання чи занепад і загнивання практично цілком залежить від цього, наскільки грамотний, професійний і ефективний керівник, стоїть на чолі цього підприємства, тобто. менеджер. Із початком перебудови економіки, коли підприємства стали перетворюватися з державних, що належать всьому народові, отже нікому, в капіталістичні, з різними формами власності, отже мають конкретних господарів, інтерес мистецтва управління різко підвищився, а ставлення щодо нього змінилося. Тепер керівник повинна сама виявляти активність і терпіти повну відповідальність за управлінські рішення, а чи не очікувати склавши руки, поки згори спустять плани і директиви. Ось до такому-то повороту подій і були неготовими багато наших керівники, а навчальними закладами не відразу зуміли переорієнтуватися налаштувалася на нові умови, що має менеджер.

Щоб підприємство нормально функціонувала, розвивалася необхідно розробляти стратегію підприємства.

Важливим стає здійснення такого управління, що забезпечує адаптацію фірми до швидко мінливих умов ведення бізнесу. Прискорення змін - у навколишньому середовищі, поява нових несподіваних можливостей бізнесу, відкритих досягненнями науку й техніки, розвиток інформаційних мереж, роблять можливим блискавичне поширення та отримання інформації, широка доступність сучасних технологій, зміна ролі людських ресурсів, і навіть низку інших причин сприяли різкого зростанню значення стратегічного управління.

Немає стратегії, єдиної всім компаній, як і, як і немає єдиного універсального стратегічного управління. Кожна фірма унікальна свого роду, тому й процес вироблення стратегії кожної фірми унікальний, оскільки вона від позиції фірми над ринком, динаміки його розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик виробленого її товару чи які надають її послуг, стану економіки, культурної середовища проживання і ще багато чинників.

У цьому роботі я вибрала одного з стратегії підприємства – стратегія якості.


1.  Стратегія якості

Сутність стратегій підприємства

Слово “стратегія” грецького походження і означає “мистецтво розгортання військ у бою”. Однак це військовий термін протягом останніх 20 років широко почали вживати фахівців, теорію і практику менеджменту. Стратегія є набір правил, якими керується організація після ухвалення управлінські рішення. Разом про те стратегію можна як загальний комплексному плані, готовий до забезпечення здійснення місії і досягнення господарських цілей організації.

Розробка стратегії підприємства починається з визначення основних орієнтирів підприємницької діяльності, так званої його філософії, що у поєднані із мотиваційної ідеєю визначає основних напрямів розвитку підприємства міста і встановлює мети фірми. Важливим джерелом інформації на формування стратегічних цілей є інформацію про внутрішньої і до зовнішньої середовищі, аналіз якої дозволяє оцінити реальність поставленої мети, спрогнозувати можливі зміни і вибрати найбільш ефективну стратегію підприємства. Сенс стратегічного аналізу, у тому, що якщо зрозуміти конкурентну динаміку галузі, можна думати, які кроки робити, що необхідно змінити, як використовувати ті чи інші можливості, переваги, компетенції. Фірма може або пристосуватися до постійно змінюваних умов, або протидіяти їм, намагаючись змінити конкурентне середовище. Якщо компанія частіше, ніж конкуренти, намагається прогнозувати майбутнє то є велика можливість те, що вона скоріш триматиме під медичним наглядом майбутню ситуацію, а конкуренти зможуть лише реагувати її у. Крім прогнозування, завданням стратегічного аналізу є й виявлення, розвиток виробництва і захист від конкурентів чинників стратегічного успіху.

Пошуки чинників стратегічного успіху давно були основною турботою менеджерів. У цьому різноманітні шляху: різноманітних звіти, виступи і навіть мемуари менеджерів процвітаючих підприємств; висновки у межах вивчення конкретних випадків, які одягали більш систематичний характер; емпіричні дослідження чинників успіху, підтверджувані з науково-теоретичних позицій.

У 60-ті роки стратегічна думку концентрувалася на координування й інтеграції функціональної діяльності, зі розрахунком на системну орієнтацію. Потім увагу менеджерів змістилося до маркетинговим проблем із упором на оптимізаціютоварно-риночних комбінацій, а 70-ті роки розробляється теорія стратегії з урахуванням моделювання фірмового досвіду ("кривою навчання") з метою зміцнення конкурентних позицій підприємств. Науковий підхід висунув такі напрями, як отримання ефекту від розширення масштабів виробництва та оптимізації товарної номенклатури.

У 1980-х роках намітилося два підходи до виявлення конкурентних переваг, які забезпечують кінцевий успіх, – ринкова орієнтація і ресурсна орієнтація.

Відповідно до першої парадигмою, розробленої фахівцями Гарвардської школи, стратегічний успіх фірми залежить, з одного боку, від структури галузі, де вона виступає, з другого – від обраної принципової стратегії для даної господарської області. Привабливість галузі обумовлюється що діють у ній конкурентними силами. Чим сильніший у галузі конкуренція, тим менше її привабливість для фірми.

Емпіричні засвідчили, що галузева структура справді багато чому визначає успіх підприємства. Натомість вона дуже обмежена принципової фірмової стратегії криються у таких областях, як явну перевагу в витратах, оперативна диференціація виробництва, швидкий захоплення ринкових ніш. Вдалий вибір стратегії менеджерів може зіграти роль забезпеченні успіху підприємства.

Важливим стає здійснення такого управління, що забезпечує адаптацію фірми до швидко мінливих умов ведення бізнесу. Прискорення змін - у навколишньому середовищі, поява нових несподіваних можливостей бізнесу, відкритих досягненнями науку й техніки, розвиток інформаційних мереж, роблять можливим блискавичне поширення та отримання інформації, широка доступність сучасних технологій, зміна ролі людських ресурсів, і навіть низку інших причин сприяли різкого зростанню значення стратегічного управління.

При визначенні стратегії фірми керівництво стикається з трьома основними питаннями, пов'язані з становищем фірми над ринком:

-який бізнес припинити;

-який бізнес продовжити;

-як і бізнес перейти.

Це означає, що стратегія зосереджує уваги і пов'язана з тим:

-організація чинить і чого робить;

-що важливіше І що менш важливо здійснюваної у створенні діяльності.

Немає стратегії, єдиної всім компаній, як і, як і немає єдиного універсального стратегічного управління. Кожна фірма унікальна свого роду, тому й процес вироблення стратегії кожної фірми унікальний, оскільки вона від позиції фірми над ринком, динаміки його розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик виробленого її товару чи які надають її послуг, стану економіки, культурної середовища проживання і ще багато чинників.


2.  Проблеми впровадження систем якості

Проблеми впровадження систем якості складається з:

По-перше, відсутність традицій стратегічного управління веде до того що, що й керівники вищого рівня не в готові планувати майбутнє, спираючись на потенціал компанії та на прогнози розвитку середовища. І тому серйозних зусиль та інвестиції, необхідних освоєння та розвитку системи якості в компаніях, економічно обгрунтовувати дуже складно: вони, зазвичай, що неспроможні дати короткострокового результату, а орієнтація більш віддалену перспективу належним чином ще використовується.

По-друге, відсутність традиції практичного використання регулярного менеджменту, властивого компаній, які у умовах ринку, веде до потреби супроводжувати формування сучасної СК налагодженням такого менеджменту у російських компаніях.

Різні елементи регулярного менеджменту почали впроваджувати у діяльність вітчизняних компаній у початку 90-х. Проте досі більшість їх лише підходять до створення сучасного управлінського обліку, регулярного маркетингу та молодіжні організації продажів, управління персоналом тощо. Налагодження ж у російські компанії системи менеджменту на засадах TQM передбачає активну покладання багато елементів менеджменту, хто був звичні для західних компаній 80-х.

По-третє, його присутність серед компаніях з так званого потрійного стандарту, вважаючи одне, пишемо інше, а робимо третє. Адже в країні до ринкового реформування економіки спільні цілі задавалися підприємствам централізовано, тобто. вносилися ззовні. Існував певний більш-менш офіційний "ритуал" оцінки ступеня досягнення цього. Причому у вона найчастіше ніхто для підприємства не орієнтувався для досягнення цього. Натомість конкретні дії і природні заходи було націлено у уявлення керівників про інтереси підприємства, колективних і власних вигоди, яких офіційно зафіксовані мети мали, зазвичай, віддалено. Виконавці зазвичай діяли виходячи з принципу мінімізації власних зусиль (витрати виробництва й конкурентоспроможність продукції їх дуже хвилювали), що необхідні формальної здачі продукції встановлених термінів. Водночас спиралися на неписані норми, спрощені технологій і мало піклувалися як і справу реальних споживачах, і у тому, як робитиметься такі технологічні операції.

Відзначені особливості глибоко вкоренилися у свідомості керівників і виконавців, стали елементом яка виникла більшості вітчизняних підприємств організаційної культури. У такій культурної середовищі власних, внутрішніх потреб, що з поліпшенням якості, виникнути були. Серйозні зміни у ній почали з'являтися лише під тиском зовнішніх сил.

3.  Стратегія впровадження якості

Рішення проблеми якості є елементом стратегію розвитку сучасних компаній. Тому починати впровадження СК, не розглянувши місце цією системою у спільній стратегії компанії, по меншою мірою, нерозумно.

Оскільки діяльність із формуванню СК шляхом реалізації стандартівИСО серії 9000 і принципів TQM орієнтується для підвищення якості та конкурентоспроможності продукції (послуг) компанії, усі процеси пов'язані з цим діяльністю, слід розпочинати з аналізу потреб в очікуванні споживачів цієї категорії продукції (послуг). Тому компанія насамперед має визначити маркетингову стратегію, яка відбивати інтереси й особливо споживачів і характеру конкурентних переваг її продукції (послуг), з допомогою яких компанія має намір домогтися успіху.

Відповідно до маркетингової стратегією повинні розвиватися активи компанії та її технологічний потенціал. Тому необхідна стратегія технічного розвитку.

Якість продукції та її конкурентоспроможність істотно залежить від якості та режиму поставок матеріалів та українських комплектуючих. Тому необхідна стратегія взаємодії компанії зі своїми постачальниками. Створення і практичне використання СК залежить людей, їх кваліфікації, і здібності постійно вчитися і ще удосконалювати знання й уміння, від своїх реального залучення у діяльність із розв'язання проблеми якості. Це обумовлює необхідність стратегії управління персоналом.

Для планування (визначення черговості) заходів із поліпшення якості й усунення причин виробництва неякісних продуктів (послуг), виділення засобів і людей реалізації поліпшень необхідні аналіз стану та оцінка витрат, що з якістю, і ефекту від поліпшень. Тому невід'ємною складовою стратегії компанії є система прозорого бухгалтерського і управлінського обліку у межах СК.

При формуванні стратегії компанії особливу увагу варто приділяти визначенню та розвитку стрижневою компетентності (>Corecompetence), тобто. того комплексу взаємозалежних ресурсів немає і внутрішніх можливостей компанії, що забезпечують її стратегічну конкурентоспроможність, досягнення стійких конкурентних переваг перед суперниками над ринком.

Формування загальної стратегії і комплексу функціональних стратегій компанії передбачає як розробку системи стратегічних планів, а й формування в керівників головних фахівців загального стратегічного мислення - скоординованого підходи до довгостроковим перспективам компанії та прийняттю оперативних рішень орієнтації для цієї довгострокові перспективи. Цього досягти, залучаючи в формування стратегії максимально широке коло від яких залежить стратегічний результат, тобто. формуючи відповідну організаційну культуру.

Стратегія якості має як одну з найважливіших функціональних стратегій і розроблятися як невід'ємний елемент загальної стратегії компанії. Тому керівництво компанії, приймаючи рішення про розробку і запровадження СК, має обдумати формуванні відновлення всього комплексу стратегічних компонентів.

Слід зазначити, що ситуація, із якою зіткнулися вітчизняні підприємства використовували, які стали шлях системного розв'язання проблеми якості, радикально відрізняється від тієї, характерну для американських і західноєвропейських компаній, що вони почали освоювати стандартиИСО серії 9000 та принципи TQM. Тож у зарубіжних публікаціях з теорії і методології розв'язання проблеми якості стратегічні моменти поза стратегії якості, зазвичай, не зачіпаються. Адже регулярний менеджмент для іноземних компаній - природний елемент їх організаційної культури, а прозорість діяльності - компонент, необхідний успішних операцій над ринком капіталу і довірчих відносин із партнерами у бізнесі. Що ж до орієнтації задоволення споживачів, це звичний для іноземних компаній курс, обов'язковий для успішних операцій на конкурентних ринках. Тому формування та реалізація у діяльності іноземних компаній стратегії якості лише зачіпає інші елементи регулярного менеджменту, не припускаючи необхідності їх істотною перебудови. Головне ж проблема, із якою зіткнулися вітчизняні компанії, розробляють СК за стандартамиИСО серії 9000 та принципами TQM, - це необхідність суміщення різних аспектів діяльності компанії.

Якщо вітчизняних компаніях Мети створення СК - звести лише у її сертифікації за стандартамиИСО серії 9000, то результат буде дуже обмеженим, а то й провальним. Основний зміст процесу сертифікації залежить від перевірці документованості найважливіших процедур та його реальному використанні. Проте відповідність діяльності компанії з того що наказано в документах системи якості, саме не забезпечує високої якості продукції, а лише підтверджує її здатність виробляти продукцію чи надавати послуги, відповідні деякому стандарту чи контракту.

Адже окрім цього, СК мають забезпечувати як відповідність продукції попиту її у, і гарантоване виявлення й усунення недоліків процесів, які впливають їхньому якість, т. е. забезпечувати найбільшу ймовірність якісність своєї продукції.

Отже, нашій країні рішенню керівництва компанії з приводу створення СК повинні передувати розробка і прийняття загальної стратегії, у межах якої стратегія якості є найважливішим, але з єдиним компонентом, органічно що з іншими функціональними стратегіями і орієнтованим для досягнення стратегічних цілей компанії. І тут чинники, які спонукають українські компанії опановувати СК, будуть спонукати їх впроваджувати дедалі більше просунуті елементи регулярного менеджменту.

Організація, вирішила розпочати роботу з впровадженню сучасної СК, повинна цілеспрямовано займатися управлінням змінами. Можна виокремити такі чотири бар'єра, що перешкоджають отриманню відчутного результату з посади для впровадження СК.

1. Нерозуміння вище керівництво, що така риса, як і поліпшення якості впливає ефективності роботи організації у цілому; орієнтація керівників

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація