Реферати українською » Менеджмент » Вивчення теоретичних основ організації праці ремонтних служб на підприємстві


Реферат Вивчення теоретичних основ організації праці ремонтних служб на підприємстві

Страница 1 из 9 | Следующая страница

ЗАПРОВАДЖЕННЯ

У разі сучасного виробництва, що характеризується високий рівень механізації і автоматизації, продуктивності праці перебуває у прямої залежності від працездатності основних засобів.

Проте, попри безперечні досягнення у промислово розвинених країнах у області ремонтного виробництва, постановка і організація ремонту устаткування українських державних підприємствах поки що значно відстає від темпів розвитку основного виробництва. Свідченням є такий факт, що Витрати помешкання і обслуговування машинного парку Україною досягли високих розмірів у багатьох галузях промисловості. Це пов'язано з кількісним зростанням парку устаткування й підвищенням його конструктивної складності у зв'язку з механізацією і автоматизацією виробничих процесів.

Нині більшість промислових підприємств України у пошуках шляхів, дозволяють поліпшити організацію ремонтних служб і зменшити витрати на: ремонт і технічне обслуговування основних засобів, і навіть збільшити ефективність їх використання.

Ефективним засобом вдосконалення організації праці ремонтних служб, у результаті якого очікується відповідне зниження витрат за проведення ремонтів і технічного обслуговування, є застосування принципів, методів і інструментівпроцессного підходу, які мають стала вельми поширеною в економічно та промислово розвинених країн світу.

переходу українських підприємств допроцессно-ориентированному підходу під управлінням. До українських підприємств, які перейшли допроцессно-ориентированному підходу під управлінням можна віднести ВАТ «Криворіжсталь», ВАТ «>Турбоатом», ЗАТ «Харківський плитковий завод», ЗАТ «Південкабель».

Мета дипломної роботи - вивчення теоретичних основ організації праці ремонтних служб для підприємства й розробка рекомендацій, вкладених у вдосконалення організації ремонтів і технічного обслуговування

Предметом дослідження єпроцессний підхід до організації ремонтного господарства, що дозволяє вдосконалити організацію праці ремонтних служб

Об'єктом дослідження виступає сукупність методів організації праці ремонтних служб для підприємства

Результатом дослідження є розроблені заходи й методики, створені задля вдосконалення організації праці ремонтних служб

Базою дослідження є АТЗТ «Харківський коксовий завод»

Завдання дипломної роботи:

- Розкриття сутності організації праці ремонтних служб

з позиційпроцессного підходу

- Розгляд альтернативних методів вдосконалення

організації праці ремонтних служб

- Аналіз можливостей оптимізації процесів ремонту й

технічного обслуговування

- Оцінка необхідності вдосконалення організації праці ремонтних служб;

- Вибір напрямів вдосконалення праці ремонтних служб

- Визначення доцільності запропонованих заходів

Розкриття змісту здійснюється за трьох розділах дипломної роботи.

У першому його розділі освітлені теоретичні основи організації праці ремонтних служб, і навіть розглянуті можливі варіанти її вдосконалення.

У другому розділі здійснив дослідження господарську діяльність вивчення стану ремонтного виробництва, метою якого булополученияе необхідних даних про можливість і необхідності вдосконалення праці ремонтних служб.

Третій розділ містить запропоновані організаційне і технологічний заходи, оцінка яких здійснюється з урахуванням їхньої впливу охорону праці та техніку безпеки, можливих ризиків і інфляції.

Під час написання даної дипломної праці були використані наукові праці зарубіжних і вітчизняних спеціалістів у галузіпроцессного підходу, аналізу господарську діяльність, організації ремонту й технічного обслуговування, технологіїуглекоксового виробництва, і навіть інформація різних сайтів, отримана у мережі Інтернет.


ПОДІЛ 1ТЕОРЕТИЧЕСКИЕОСНОВЫ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІПЕРСОНАЛАРЕМОНТНЫХ СЛУЖБ НА ПІДПРИЄМСТВІ

1.1 Сутність, призначення та особливості організації праці персоналу ремонтних служб у сучасних умовах

Загострення конкурентної боротьби між підприємствами зумовили створення нового підходу, званого Підхід з позицій процесу, відповідно до яким організація окреслюється сукупність процесів, складовихбизнес-процесс.

Відповідно до стандарту ISO 9000, підхід з позицій процесу має ефективне досягнення результатів при управлінні банківською діяльністю та відповідні ресурси як процесу, під яким на увазі сукупність взаємозалежних чи взаємодіючих видів діяльності, які роблять вхід в вихід. Сукупність процесів, згрупованих по схожим функцій, результату діяльності чи доданої цінності, утворюютьбизнес-процесс, не вдома якого виходить загальний результат.

Відповідно допроцессним підходом, процеси ремонту й технічного обслуговування є що становить бізнес-процесу «Виробництво» і сягають до допоміжних процесів, які, з умов сучасного виробництва, повинні задовольняти наступним вимогам: попереджати можливі нормального і безперебійного ходу основного виробництва, носити профілактичний характер; забезпечувати гнучкість, наступність і мінімальну перебудову під час переходу переважно виробництві з одного своєї продукції іншу; сприяти випуску високоякісної продукції з найменшими витратами; сприяти впровадженню технологічної та організаційної регламентації допоміжних процесів.

У основі організації процесів технічного обслуговування і ремонту лежить система технічного обслуговування і ремонту, елементами якої є:ремонтно-обслуживающая база, кадри, запчастини і ремонтні матеріали, нормативно-технічна документація (Держстандарти,ОСТи, методичні вказівки й положення, каталоги, інструкцією, і т. буд.).

Елементи процесів ремонту й технічного обслуговування разом і взаємодії утворюють систему технічного обслуговування і ремонту.

Система технічного обслуговування і ремонту – сукупність взаємозалежних коштів, документації технічного обслуговування і ремонту й виконавців (ремонтна служба підприємства), необхідні підтримки якості (працездатності) основних засобів. Її складові:ремонтно-обслуживающая база, кадри, запчастини і ремонтні матеріали, нормативно-технічна документація (Держстандарти,ОСТи, методичні вказівки й положення, каталоги, інструкцією, і т.д.). Мета функціонування системи – забезпечення необхідного рівня надійності вироби в заданих умовах експлуатації при мінімальних питомих витратах України на технічне обслуговування може й ремонт.

Основними принципами функціонування системи є:

- запобігливість, яка полягає у цьому, що розмова після відпрацювання (напрацювання) кожним виробом (машиною, устаткуванням) встановленого періоду часу (ресурсу) воно, незалежно з його технічного гніву й фізичного зносу, піддається певних видах впливу (обслуговування);

- плановість, передбачає здійснення обслуговування по спеціально розробленого графіку із наперед заданими обсягами робіт у призначені терміни.

Управління системою технічного обслуговування і ремонту (планування, управління, зв'язок, організація) складає підприємствах службою головного механіка у взаємодії з цеховими, іншими службами і відділами підприємства.

Основою організації процесів технічного обслуговування і ремонту основних засобів є відповідні стану та інші нормативні документи, розроблені з урахуванням галузевих та інших особливостей їх експлуатації, обслуговування і ремонту – експлуатаційна і ремонтна документація заводів-виготовлювачів цієї техніки;ремонтно-обслуживающая база, яка задовольнить потребам технічного обслуговування і ремонту, необхідна чисельність і склад кваліфікованих працівників, організація контролю за якістю робіт, планування і врахування; забезпеченість запасними частинами і ремонтними матеріалами.

По концентрації виконуваних робіт технічне обслуговування, може бути організовано по централізованої, децентралізованою чи змішану систему.

Централізована система – це метод виконання технічного обслуговування основних засобів персоналом і коштами спеціалізованого підприємства чи власними підрозділами.

>Децентрализованная система бере участь у підприємствах, ізкрупносерийним і масовим виробництвом продукції, як у цехах перебуває значну кількість устаткування. Ремонтні роботи, зокрема й виготовлення частини змінних деталей, здійснюються коштами підприємців і силами цехових ремонтних служб.

Змішана система характеризується тим, що виконати ремонт виконуються як цехової ремонтної службою, а й службами головне підприємство. Не виключається також фундування технічного обслуговування обладнання тільки в цехах по централізованого методу, за іншими – подецентрализованному.

По організації виконання методи технічного обслуговування поділяються: на здійснювані експлуатаційним персоналом, працюючим цьому устаткуванні, або машині, під час використання їх за призначенням (оператором, машиністом, шофером) і спеціалізованим – бригадою чи ланкою ремонтних робочих; експлуатуючої та спеціалізованої організацією;предприятием-изготовителем устаткування.

Є також такі види ( методи ) організації ремонту: знеособлений,необезличенний, тупиковий,агрегатно-обезличенний,последовательно-агрегатний, потоковий,поточно-узловой, за станом.

При знеособленому методі не зберігається приналежність відновлюваних складових частин до якогось примірнику ремонтованій техніки.

Принеобезличенном методі зберігається приналежність відновлюваних складових частин до якогось примірнику техніки (його іноді називають індивідуальним методом).

Суть тупикового методу у тому, що окремі складальні одиниці можуть ремонтуватися на спеціальних виробничих ділянках.

Приагрегатно-обезличенном методі організації ремонту несправні агрегати замінюються новими чи заздалегідь відремонтованими.

Припоследовательно-агрегатном методі конструктивно відособлені складальні одиниці ремонтуються послідовно в одній одиниці устаткування в час перерв ( у неробочий час, безупинно виробництва ).

>Поточним методом організації ремонту називають такий метод, у якому ремонт виконують на робочих місць з деякими технологічної послідовністю і ритмом.

>Поточно-узловим методом називають поєднання поточного іагрегатного методів.

Метод організації ремонту за станом передбачає здійснення контролю технічного стану з періодичністю й у обсязі, установлених у технічних умовах, експлуатаційної і ремонтної документації. У цьому об'єм і момент необхідності ремонту визначається станом об'єкта основних засобів.

Постійна технічна готовність та висока працездатність устаткування підприємств забезпечується єдиної системою планово-попереджувального ремонту, що базується на нормативи, основними серед яких є: структура ремонтного циклу і міжремонтних періодів, їх тривалість, періодичність технічнихобслуживаний і ремонтів, умовні одиниці ремонтної труднощі й категорії складності ремонту, нормативи трудовитрат і простою устаткування і під час різних видів технічнихобслуживаний і ремонтів.

>Ремонтним циклом називають найменший який повторювався інтервал часу, чи напрацювання вироби, протягом яких виконуються у певному послідовності відповідно до вимогами нормативно-технічної документації всі види ремонту.

Перелічення й послідовність виконання в ремонтному циклі видів технічного обслуговування і ремонтів є структуру ремонтного циклу, яка від технологічного призначення об'єкта основних засобів, його труднощі й умов експлуатації.

>Исправное стан і працездатність основних засобів протягом усього періоду експлуатації забезпечується технічним впливом,подразделяемим України на технічне обслуговування може й ремонти.

Технічне обслуговування – це комплекс операцій чи операція з підтримці працездатності чи справності вироби під час використання за призначенням, очікуванні, зберіганні і транспортуванні.

Розрізняють такі види технічного обслуговування: періодичне, регламентоване, сезонне.

Періодичне технічне обслуговування виконується через встановлених у експлуатаційної документації значення напрацювання чи інтервали часу.

>Регламентированное технічне обслуговування передбачається нормативно-технічної і експлуатаційної документації і виконується з періодичністю й у обсязі, встановленим у ній, незалежно від технічного стану в останній момент його початку.

Сезонного технічне обслуговування здійснюється на підготовку вироби до використання у осінньо-зимових івесенне-летних умовах.

Технічне обслуговування, може бути плановим, якщо постановка нею виробів ввозяться відповідно до вимог нормативно-технічної документації чи експлуатаційної документації, а позапланових – без попереднього призначення за станом.

Ремонт – це комплекс операцій із відновленню справності чи працездатності й відновленню ресурсів виробів чи його складових частин. Його, якщо подальша експлуатація машин і устаткування неможлива через зношеності (за станом), поломки або чекаючи виходу з експлуатації (планово-попереджувальний).

Відповідно до характером виконуваних робіт мірою відновлення ресурсу, розрізняють такі види ремонту: капітальний, середній, поточний.

Капітального ремонту виконується на відновлення справності і сповненого чи близького до повного колишнього ресурсу вироби заміняючи чи відновленням будь-яких його частин, зокрема й базові.

Середній ремонт виробляється на відновлення несправності і часткового ресурсу виробів заміняючи чи ремонтом складових частин обмеженою такий і контролем їх технічного стану, виконуваних повному обсязі, встановленому в нормативно-технічної документації.

Поточний ремонт здійснюється на відновлення чи забезпечення працездатності вироби і полягає у заміні і (чи) відновленні окремих частин вироби (усуненні несправностей).

Періодичність технічного обслуговування (ремонту) – це інтервал часу, чи напрацювання між даним виглядом технічного обслуговування (ремонту) і з такою самою виглядом або іншими більшої складності.

Під категорією ремонтної складності розуміється ступінь складності ремонту агрегату (одиниці вироби), яка від його технічних і конструктивних особливостей, розмірів оброблюваних деталей, точності їх виготовлення й особливості ремонту.

Отже, доведення обсягу ремонтних робіт різних об'єктів основних засобів, їх вузлів і агрегатів до порівнянних величинам користуються умовної одиницею ремонтної складності. Ставлення трудомісткості ремонту кожного типу, і марки устаткування, вузла, агрегату до умовно прийнятої одиниціремонтосложности дозволяє визначити кількість одиниць, характеризуючих категорію (групу) складності ремонту, тобто коефіцієнти приведення по трудомісткості до умовної одиниці ремонтної складності. З допомогою одиниці ремонтної труднощі й коефіцієнтів приведення висловлюють сумарну трудомісткість ремонтних робіт у масштабі цеху, дільниці і підприємства у цілому.

Отже, підхід з позицій процесу дозволяє розглядати організацію роботи ремонту ремонтної служби в розумінні системи (>вход-преобразование-виход), завдяки чому забезпечується чітка визначеність і всіх операцій, і навіть передбачає постійне вдосконалення існуючих методів і інструментів організації процесів ремонту й технічного обслуговування.


1.2 Систему керування якістю ремонтних робіт для підприємства

Для управління процесів ремонту й технічного обслуговування на підприємствах впроваджується комплексна систему управління якістю, котре виражається у єдності технічних, організаційних, економічних та соціальних заходів.

До технічним заходам ставляться вдосконалення технологічної підготовки, і навіть ремонтного виробництва, всіх видів контролю за якістю проведених робіт з ремонту відновленню основних засобів, притримування стандартів [52,57].

Економічні заходи мають бути направлені, насамперед, оцінку економічну ефективність методів підвищення якості ремонту й технічного обслуговування, використання різних прогресивних форм оплати праці, розвиток творчу активність виробничих робочих, вдосконалення форм організації праці в ділянках.

До соціальних заходів слід віднести підвищення виробничої кваліфікації, вдосконалення охорони праці, посилення трудовий дисципліни.

До організаційним заходам ставляться вдосконалення структури та організації процесів ремонту й технічного обслуговування.

Найважливішими, з погляду забезпечення, є заходи, створені задля поліпшення організації та посилити контроль процесів ремонту й технічного обслуговування.

Задля більшої якості ремонту й технічного обслуговування важлива правильна, відповідальна місцевим вимогам її організація.

Ремонтні та що обслуговують роботи виконуються спеціально навченим персоналом. Виконавці ремонтівдолжени бути атестовані плюс кваліфікаційну групу не нижче третьої щодо знання правил техніки експлуатації і техніки безпеки. Працівники ремонтних цехів мають забезпечуватися графіками оглядів і перевірок, які у складі ремонтів і технічного обслуговування, інструкціями про ремонт і за обслуговуванням, журналами оглядів.

Однією з основних та ефективніші форми контролю якості ремонтів і технічного обслуговування є щоденний аналіз записів експлуатаційних журналів та часописів оглядів начальником, заступником цеху чи старшим майстром по експлуатації.

Доцільно встановити суворий порядок, у якому зазначені особи повинні починати свій робочого дня з обходу експлуатаційних і ремонтно-експлуатаційних ділянок, перегляду відповідних журналів, записів і повідомлень. Про заходи мусить бути зроблено відповідна запис у товстих часописах і картах. За такої порядку забезпечується оперативне усунення помічених несправностей, запобігання відмов, аварій та шлюбу роботі устаткування.

На більшості промислових підприємств коли аграрії здають устаткування й машин ремонт ремонтної службою складається дефектна відомість, у якому послідовно заносять

Страница 1 из 9 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація