Реферати українською » Менеджмент » Правове положення профспілок у сфері праці


Реферат Правове положення профспілок у сфері праці

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Правове положення профспілок у сфері праці

А) поняття і правосуб'єктність

Б) реалізація правосуб'єктності у сучасних умовах

Висновок

Список нормативно-правових актів і використовуваної літератури


Запровадження

Темою даної курсової роботи є підставою правове становище профспілок у сфері праці. Цю тему обрано невипадково. Сьогодні, як й раніше незмінно актуальною проблемою під час здійснення права на працю є захист цього права від зазіхань із боку роботодавця, вираженого у різних формах, починаючи з мізерного розміру оплати праці, закінчуючи невчасної її виплати, соціальної незахищеності тощо.

У радянський період захист і соціальну підтримку працівника брала він профспілкова організація. Слід погодитися, що цей захист й підтримка була ефективна.

Яка ситуація нині нашій країні?

Саме це питання доведеться відповісти, провівши дослідження, у рамках даної курсової роботи.

А, щоб дати об'єктивнішу оцінку цій ситуації, необхідно переважно в першу чергу правової статус профспілок у сфері праці, саме їхніх прав, обов'язки, повноваження, і навіть роль сфері соціального партнерства. До того ж необхідно оцінити дійсне участь профспілок у своїх правий і обов'язків і спробувати зробити цього відповідні висновки про необхідність у створенні професійних спілок.

Відповідно до назви теми, дослідження проводитимуться у вивченні поняття професійних спілок і правосуб'єктності, дослідженні нормативно-правових актів, які безпосередньо стосуються профспілок, саме: Конституції, Трудовому кодексі, законі «про професійні спілки, їхні права й гарантії діяльності», а й у документах що відбивають нормативну діяльність профспілок і матеріалах, що б результати участі профспілок у трудовій сфері.

1. Правове положення профспілок у сфері праці

А) Поняття і правосуб'єктність

Під професійним союзом розуміється – добровільне громадське об'єднання громадян, пов'язаними загальними виробничими, професійними інтересами у зв'язку зі своєї діяльності, створюване з метою представництва та питаннями захисту їх соціально-трудових правий іинтересов[1].

Відповідно до ст. 30 Конституції кожен має право об'єднання, включно з правом створювати професійні спілки захисту своїхинтересов[2]. Свобода діяльності громадських об'єднань є гарантується. З чого слід, що конституцію надає як декларація про створення профспілок, а й гарантує свободу своєї діяльності у межах чинного законодавства Російської Федерації. Отже виділяється і правосуб'єктність профспілок.

Зазначається, що у зв'язку із введенням на дію 1 лютого 2002 року Трудового кодексу Російської Федерації, у якому профспілкам присвячені близько 35 статей, становища Федерального Закону від 12 січня1996года «Про професійні спілки, їхні права й гарантії діяльності» треба використовувати відповідно до новітнім законодавством. Стаття 2 зазначеного закону дає легальне поняття профспілкам, а предметом регулювання є відносини, що виникають у у реалізації громадянами конституційного права на об'єднання, створенням, діяльністю, реорганізацією і (чи) ліквідацією професійних спілок, їх об'єднань (асоціацій), первинних профспілкових організацій (далі - профспілки).

Федеральний закон встановлює правові засади утворення профспілок, їхніх прав і гарантії діяльності, регулює відносини профспілок з органами структурі державної влади, органами місцевого самоврядування, роботодавцями, їх об'єднаннями (спілками, асоціаціями), іншими об'єднаннями, юридичних осіб та громадянами.

Як у наукову літературу зміст правосуб'єктності будь-якого фахового союзу становить: а) здатність профспілок виявляти, започаткувати представляти у взаємини з зовнішніми суб'єктами інтереси своїх членів; б) здатність профспілок захищати зазначені інтереси; в)работодательскую правосуб'єктність; р) майнову правосуб'єктність; буд)деликтоспособность[3].

Досубъектному складу відносин із участю професійного союзу виділяють: натомість взаємини, виниклі між профспілкової організацією та працівниками – членами профспілки; б) відносини з роботодавцями та їх об'єднаннями (як і зовнішньому ринку праці і на внутрішньому, тобто. у сфері управління працею); стосункам із державою і органами місцевого самоврядування; р) тристоронні відносини з участю профспілок, працедавців і держави; буд) відносини з працівниками, які є членами профспілки; е) відносини коїться з іншими представницькими органамиработников[4].

У разі розглянемо докладніше взаємовідносини, регульовані в трудове законодавство.

Відповідно до ст. 1 Трудового кодексу Російської Федерації основне завдання трудового законодавства є створення необхідних правових умов досягнення оптимального узгодження інтересів сторін трудових відносин, інтересів, і навіть правове регулювання трудових взаємин держави і інших безпосередньо з ними відносин про участь працівників і фахових спілок у встановленні умов праці та застосуванні трудового законодавства надають у передбачені законами випадках, і навіть з нагляду і контролю (зокрема профспілковому контролю) над виконанням трудового законодавства (включаючи законодавство про охорону праці).

З іншого боку, стаття 2 кодексу говорить, що, виходячи з загальновизнаних принципів, і норм міжнародного правничий та відповідно до Конституцією Російської Федерації, основними принципами правовим регулюванням трудових відносин також інших безпосередньо з ними відносин зізнаються:

забезпечення права працівників і європейських роботодавців на об'єднання захисту своїх правий і інтересів, включно з правом працівників створювати професійні спілки і розпочинати них;

забезпечення права представників професійних спілок здійснювати профспілковий контролю над дотриманням трудового законодавства та інших актів, містять норми трудового права;

Стаття 22 зобов'язує роботодавця розглядати уявлення відповідних профспілкових органів, інших обраних працівниками представників про виявлені порушення законів та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права, вживати заходів з усунення і повідомляти про вжиті заходи зазначеним органам і повноваження представникам.

Стаття 29 наділяє представниками працівників у соціальному партнерство: професійні спілки та його об'єднання, інші профспілкові організації, передбачені статутами загальноросійських профспілок, чи інші представники, обрані працівниками у разі, передбаченихКодексом[5].

Інтереси працівників організації під час проведення колективних переговорів, ув'язненні й зміні колективного договору, здійсненні контролю над його виконанням, і навіть при реалізації права щодо участі під управлінням організацією, розгляді трудових суперечок працівників з роботодавцем представляють первинна профспілкова організація чи інші представники, обрані працівниками.

Інтереси працівників під час проведення колективних переговорів про взяття про зміні угод, вирішенні колективних трудових спорів із приводу приводу висновки зміни угод, здійсненні контролю над виконанням, і навіть для формування і здійснення діяльності комісій із регулювання соціально-трудових відносин представляють відповідні профспілки, їх територіальні організації, об'єднання професійних спілок та його об'єднання територіальних організацій професійних спілок.

Стаття 30 у своє чергу, що Працівники, які є членами профспілки, заслуговують уповноважити орган первинної профспілкової організації представляти свої інтереси у відносинах з роботодавцем.

Відповідно до ст. 31. За відсутності у створенні первинної профспілкової організації, і навіть за наявності профспілкової організації, об'єднуючою менше половини працівників, загальні збори (конференції) працівники можуть доручити уявлення власних інтересів зазначеної профспілкової організації або іншому представнику.

Наявність іншого представника може бути на заваді здійснення профспілкової організацією своїх повноважень.

Трудової кодекс наділяє профспілка правом для проведення від імені працівників колективнихпереговоров[6].

Під час ухвалення рішення про взаємне скорочення чисельності чи штату працівників організації та можливий розірвання трудових договорів із працівниками відповідно до пунктом 2 статті 81 Кодексу роботодавець зобов'язаний письмовій формах повідомити звідси виборному профспілковому органу цієї організації пізніше як по 2 місяці на початок проведення відповідних заходів, а разі, якщо рішення про скорочення чисельності чи штату працівників організації можуть призвести до масової звільнення працівників - пізніше як по місяці на початок проведення відповідних заходів. Критерії масового звільнення визначаються галузевих і (чи) територіальних угодах.

Звільнення працівників, є членами профспілки, за пунктом 2, підпункту "б" пункту 3 і 5 пункту статті 81 Кодексу здійснюється з урахуванням мотивованого думки виборного профспілкового органу цієї організації відповідно до статтею 373Кодекса[7].

Під час проведення атестації, яка може стати підставою звільнення працівників у відповідність до підпунктом "б" пункту 3 статті 81 Кодексу, у складі атестаційної комісії в обов'язковому порядку включається член комісії від відповідного виборного профспілкового органу.

У організації колективним договором може бути встановлений інший порядок обов'язкової участі виборного профспілкового органу цієї організації у відкритому розгляді питань, що з розірванням трудового договору з ініціативи роботодавця.

На тих роботах, де це потрібно внаслідок особливого характеру праці, і навіть під час виробництва робіт, інтенсивність яких неоднакова протягом робочого дня (зміни), робочого дня то, можливо розділений на частини про те, щоб загальна тривалість робочого дня не перевищувала встановленої тривалості щоденної роботи. Таке поділ виробляється роботодавцем виходячи з локального нормативного акта, прийнятого з врахуванням думки виборного профспілкового органу цієї організації

Черговість надання оплачуваних відпусток визначається щорічно у відповідність до графіком відпусток, який затверджується роботодавцем з врахуванням думки виборного профспілкового органу цієї організації пізніше за два тижня до календарного року.

Гарантії працівникам, обраним профспілкові органи влади й не звільненим від виконання трудових обов'язків, і Порядок звільнення зазначених працівників визначаються відповідними розділами Кодексу.

Членам комісій з трудових спорів надається позаробочий час до участі у роботі зазначеної комісії зі збереженням середнього заробітку.

У розслідуванні від нещасного випадку з виробництва у створенні роботодавець негайно створює комісію у складі щонайменше трьох людей. До складу комісії включаються фахівець з охорони праці, або обличчя, призначені відповідальних організацію роботи з охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця, представники роботодавця, представники профспілкового органу чи іншого уповноваженого працівниками представницького органу, уповноважений з охорони праці.

У розслідуванні групового від нещасного випадку з виробництва, важкого від нещасного випадку з виробництва, від нещасного випадку з виробництва із летальним кінцем у складі комісії також включаються державний інспектор з охорони праці, представники органу виконавчої суб'єкта Російської Федерації чи органу місцевого самоврядування (за погодженням), представник територіального об'єднання організацій професійнихсоюзов[8].

При груповому нещасливий випадок з виробництва із кількістю загиблих п'ятеро і більше на склад комісії включаються представники федеральної інспекції праці, федерального органу виконавчої влади з відомчої належності і представники загальноросійського об'єднання професійних спілок.

Професійні союзи мають право здійснення контроль над дотриманням роботодавцями та їх представниками трудового законодавства та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права.

Роботодавці зобов'язані в тижневий строк із моменту отримання вимоги про усунення виявлених порушень повідомити відповідному органу профспілкової організації про результати розгляду даного вимоги, і вжиті заходи.

Для контроль над дотриманням трудового законодавства та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права, загальноросійські професійні спілки та його об'єднання можуть створювати правові норми й технічні інспекції праці профспілок, які наділяються повноваженнями, передбаченими положеннями, затверджуваними загальноросійськими професійними спілками та його об'єднаннями.

Міжрегіональне, і навіть територіальне об'єднання (асоціація) організацій професійних спілок, які діють території суб'єкта Російської Федерації, можуть створювати правові норми й технічні інспекції праці професійних спілок, що діють виходячи з тих положень відповідно до типовим становищем відповідного загальноросійського об'єднання професійних спілок. Таку змогу їм надає закону про профспілках, вказаний вище, а стаття 370 Трудового кодексу уточнює цейтезис[9].

Профспілкові інспектори праці установленому порядку заслуговують безперешкодно відвідувати організації незалежно від своїх організаційно-правових форм і форм власності, у яких працюють члени даного професійного союзу чи профспілок, які входять у об'єднання, щодо перевірок дотримання трудового законодавства та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права, законодавства про професійні спілки, і навіть виконання умов колективного договору, угоди.

Профспілкові інспектори праці, уповноважені (довірені) особи з охорони праці професійних спілок заслуговують:

здійснювати контролю над дотриманням роботодавцями трудового законодавства та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права;

проводити незалежну експертизу умов праці та забезпечення безпеки працівників організації;

брати участь у розслідуванні нещасних випадків з виробництва і фахових захворювань;

отримувати від керівників держави і інших посадових осіб організацій про стан умов і охорони праці, і навіть про всіх нещасних випадків з виробництва і фахових захворюваннях;

захищати правничий та інтереси членів професійного союзу з питань відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров'ю з виробництва (роботі);

пред'являти роботодавцям вимоги про припинення робіт у випадках безпосередньої загрози життю і здоров'я працівників;

спрямовувати роботодавцям уявлення про усунення виявлених порушень законів та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права, обов'язкові до розгляду;

здійснювати перевірку стану умов і охорони праці, виконання зобов'язань роботодавців, передбачених колективними договорами і угодами;

брати участь у роботі комісій з випробувань та прийому в експлуатацію виробничих об'єктів і коштів виробництва, у ролі незалежних експертів;

брати участь у розгляді трудових суперечок, пов'язаних із порушенням законодавства про охорону праці, зобов'язань, передбачених колективними договорами і угодами, ні з змінами умов праці;

брати участь у розробці законів та інших нормативних правових актів, містять норми трудового права;

брати участь у розробці проектів підзаконних нормативних правових актів про охорону праці, і навіть погоджувати в порядку, встановленому Урядом Російської Федерації;

звертатися до відповідні органи звернувся з вимогою про притягнення до відповідальності осіб, винних порушення законів та інших актів, містять норми трудового права, приховуванні фактів нещасних випадків з виробництва.

Професійні союзи, їх інспекції праці під час здійснення зазначених повноважень взаємодіють із державними органами нагляду й контролю над дотриманням законів та інших актів, містять норми трудовогоправа[10].

Уповноважені (довірені) особи з охорони праці професійних спілок заслуговують безперешкодно перевіряти в організаціях дотримання вимог охорони праці та вносити обов'язкові до розгляду посадовими особами пропозиції щодо усуненні виявлених порушень вимог охорони праці.

Роботодавець приймає рішення з врахуванням думки відповідного профспілкового органу на випадках, передбачених справжнім Кодексом.

Роботодавець в передбаченихТрудовим Кодексом випадках перед рішенням спрямовує проект локального нормативного акта, що містить норми трудового права, та обґрунтування у ній в виборний профспілковий орган, що представляє інтереси всіх, чи більшості працівників цієї організації.

Виборний профспілковий орган пізніше п'яти робочих днів із моменту одержання проекту зазначеного локального нормативного акта спрямовує роботодавцю мотивоване

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація