Реферати українською » Менеджмент » Формування репутації російських банків


Реферат Формування репутації російських банків

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Теоретичні основи діловій репутації

1.1 Репутація: поняття і у сучасної організації

1.2 Формування й управління ділової репутацією

1.3 Рейтинг репутації компаній

2. Формування репутації російських банків

2.1 Перетворення репутації в ринкову категорію

2.2 Корпоративна репутація і корпоративний бренд

2.3 Особливості формування репутації російських банків

Укладання

Список використовуваної літератури

>ПриложениЕ 1

>ПРиложение 2


Запровадження

Актуальність обраної теми ось у чому:

До репутації організації у останні десятиліття виник підвищений інтерес як суспільства загалом, і із боку самих організацій. Індивід, приймаючи співробітництво з якоюсь організацією, став у часто керуватися саме інформацією щодо репутації організації. Отже, репутація стала, з одного боку, важливою категорією, що характеризує думку про організацію, з іншого - однією з найважливіших активів організації, оскільки процес створення цього активу відбувається за взаємодії нашого суспільства та організації.

Формування репутації організації охоплює її за всіма напрямами - те й виробництво, і фінанси, і економіка, та інновації, і висококваліфіковані кадри, і екологія, і з державними і контролюючих органів, що у соціальних проектах, що, зрештою, істотно впливає на становлення соціальної структури суспільства. І з зазначених напрямів є специфічним виглядом діяльності.

Хоч як дивно, серед системних дослідників репутації організації можна назвати трохи більше десятка учених. У чотирьох російських наукових колах тема формування репутації поки що не отримала системного розвитку.

Переважна частина вчених, працюючих над проблемами формування репутації організації - це "вчені - практики. У тому числі можна назвати: А. Ситникова, Р.Ханова, У. Пахомова, Д. Бородіна, Д.Гавру, І.Кузьменкова, А. Шмарова, Ю. Полуніна.

Серед відомих закордонних спеціалістів у галузі формування репутації організації можна назвати До.Фомбруна, До.Фосса, Д.Карталия, Р.Даулинга.

Сьогодні підлягає сумніву те що, що ділова репутація є найважливішим нематеріальною активом підприємства, як і раніше, що вона істотно відрізняється з інших нематеріальних активів змістом, способами набуття чи вибуття, методами оцінки.

Експерти сходяться в думці, що це хороша репутація робить компанію привабливішою для інвесторів, підвищує її капіталізацію, дозволяє дохід, забезпечує сильніші позиції при на нові ринки і підтримку широкої населення. Вчені публікують результати досліджень, які доводять позитивний вплив репутації інші параметри бізнес-моделі. Поза сумнівом, управляти репутацією треба.

Курсова робота містить дві глави. У першій розкриває теоретичні основи діловій репутації. У другій главі розглянута особливості формування репутації російських банків.

Мета роботи – вивчити формування репутації організації.

Об'єкт дослідження – сучасні організації.

Предмет роботи – ділова репутація.


1.         Теоретичні основи ДІЛОВИЙ РЕПУТАЦІЇ

 

1.1 Репутація: поняття і у сучасної організації

Сьогодні підлягає сумніву те що, що ділова репутація є найважливішим нематеріальною активом підприємства, як і раніше, що вона істотно відрізняється з інших нематеріальних активів змістом, способами набуття чи вибуття, методами оцінки.

Проблема управління репутацією переживає справжній "бум". "Репутація - цінний нематеріальної актив компанії, який накопичується роками, і може бути зруйнований відразу" - цю фразу у тих чи інших варіаціях, як мантра, звучить на конференціях, мелькає зі сторінок ділових видань, з'являється у корпоративних бізнес-планах.

Експерти сходяться в думці, що саме хороша репутація робить компанію привабливішою для інвесторів, підвищує її капіталізацію, дозволяє дохід, забезпечує сильніші позиції при на нові ринки і підтримку широкої населення. Вчені публікують результати досліджень, які доводять позитивний вплив репутації інші параметри бізнес-моделі. Поза сумнівом, управляти репутацією треба.

Проте в штатних розкладах компаній досі немає посади "директор по корпоративної репутації". Цей вид діяльності доки виділено на самостійну дисципліну, вузи не готують відповідних спеціалістів, немає розуміння, чому і як управляти - як організувати процес, як оцінити результат.

У Росії її у відповідь віяння часу першими включили модне слово до своєї лексикони PR-фахівці, що найчастіше розглядають це поняття "як синонім слова "імідж", особливо переймаючись глибинному розумінні відмінностей. Їх, до досвіду яку ми звикли апелювати, турбота про корпоративної репутації визнано одним із найважливіших завдань вищого керівництва компаній.

Вітчизняний бізнес поки що далекий до перших рядків світовихрепутационних рейтингів - нам є ніж працювати, тим більше у світі всепоглинаючою глобалізації є всі підстави вважати про подальше підвищення актуальності даного завдання.

Росія є одним із чотирьох найперспективніших для інвестування країн - мало не третину іноземних топ-менеджерів з трохи менше півтори тисячі опитаних збираються у найближчі 3 роки розвивати свій бізнес у нашій країні.

Зарубіжні фірми планують залучати нових клієнтів, активізувати роботи з вже наявними, виводити ринку нові продукти, утворювати партнерські альянси, створювати локальні офіси, проводити злиття і поглинання. Для російського ринку це означатиме такі варіанти розвитку подій:

а) посилення конкуренції; б) створення нових стратегічних партнерств; на зміну власників бізнесу.

У кожному із трьох випадків хороша репутація стає джерелом додаткових вигод для локальних гравців. По-перше, разом із перевагою знання специфіки "домашнього" ринку вона дає зберегти лояльність клієнтів як і умовах активізації діяльності, вже що працюють у Росії іноземних компаній, і у разі нових конкурентів.

По-друге, хороша репутація підвищує шанси на висновок вигідних і найперспективніших партнерських угод і дозволяє до вітчизняних компаній, які виявилися учасниками процесу зливань і поглинань, реалізувати свої активи за вищою ціні.

Вочевидь, що з досягнення помітного ефекту будь-які здійснювані організацією дії управління ділової репутацією мають нести довгостроковий і системного характеру, бути інтегрованими в ключові бізнес-процеси.

Однією з перешкод шляху побудувати системи управління репутацією є однозначності в термінології. Безліч складнощів виникає через помилкового змішання понять "репутація" і "імідж".

Останні 20 років кількість публікацій, присвячених саме темі корпоративної репутації, зросла експоненціально. Теоретики і практики запропонували безліч різноманітних визначень.

Дослідники Коледжу ділового адміністрування Університету Південної Флориди (США) виявили 49 оригінальних формулювань корпоративної репутації у книжках і статтях, опублікованих у період із 2000 по 2003 рр. Аналіз засвідчив, що, попри позірна розмаїття тлумачень, усі наявні трактування можна розділити втричі групи, що визначають репутацію як:

- загальну поінформованість про діяльність компанії, що виключає глибокого аналізу та оцінки;

- певне знання, отримане шляхом безпосереднього залучення цільових груп у оцінку стану компанії - з урахуванням власного досвіду чи думок сторонніх експертів;

- нематеріальної об'єкт, який має вартісне вираз, т. е., власне, є фінансовим чи економічним активом.

Така класифікація дає можливість сформулювати базові визначення, дозволяють чітко розділити поняття і ідентифікувати керований об'єкт.

Ділова репутація - сукупність думок про компанії представників зацікавлених сторін перебуває, однак що з даної компанією (співробітників, інвесторів, кредиторів, споживачів, представників влади, аналітиків, ЗМІ й т.д.). Ділова репутація – це «добре ім'я» компанії, формується під впливом безлічі факторів, і оцінюється різноманітні параметрами.

Не слід ототожнювати «імідж» і «репутацію» (додаток 1).

Імідж (образ) – досить поверхове, найчастіше штучно створене за порівняно недовгий час уявлення об'єкт, яке складається у свідомості нашого народу. Оскільки мешканці мають іншу інформацію про компанії, неоднакова історія їхніх взаємин із фірмою, остільки та спосіб одному й тому ж компанії в різних людей формується різний. Імідж може відбивати глибинних економічних та соціальних характеристик компанії, особливостей її поведінки над ринком і наслідків її діяльність, найчастіше камуфлюючи реальні принципи й фізичні методи ведення бізнесу. Імідж можна істотно змінювати, у своїй нічого не змінюючи у самій компанії.

Репутація – це динамічна характеристика поведінки компанії,формирующаяся у суспільстві протягом досить тривалого періоду часу. Вона складається з урахуванням сукупності інформації у тому, як саме й якими методами будує свою поведінку підприємницька структура у певних ситуаціях. Якщо сприятливий імідж приваблює нових партнерів, і споживачів, то створювана роками репутація що їх залишатися вірними якось зробленому вибору. Репутація побічно гарантує, організація «неподведет».

Імідж більшою мірою відбиває емоційне сприйняття компанії (подобається – не подобається) і може складатися без безпосереднього досвіду взаємодії з компанією.

Репутація формується з урахуванням достовірних знань і оцінок (надійний, вигідний, зручний партнер, наприклад), тобто. передбачає раціональний, аналітичний підхід, часто підкріплюваний власним досвідом взаємодії. Репутація компанії, у більшою мірою, ніж імідж, визначає прийняття контрагентами рішення («за» чи «проти») у справі співробітництва із нею у тій чи іншій формі. Імідж створюється змінюється щодо швидко, головним інструментом формування та коригування іміджу виступають зв'язки з громадськістю, передусім, - рекламні іPR-компании у ЗМІ. Стала репутація будується значно довше, зате довше і «експлуатується». Побудова репутації ввозяться процесі всієї діяльності організації. Оптимальним є варіант, у якому імідж і репутація не суперечать одна одній, коли імідж формується природним чином паралельно з репутацією.

Імідж – локальний тактичний прийом, а репутація – багатоходова стратегічним завданням (всіх аспектів діяльності організації) Якщо процес вичерпується між рекламою й PR протягом обмеженого проміжку часу, з упевненістю казати про іміджевої компанії. Якщо ж реалізується системний підхід до діяльності, розрахований тривалу перспективу, заснований на стратегічному аналізі та плануванні, можна казати про побудові репутації.

Репутація є категорією суто раціональної, що формується з урахуванням реально що відбувся досвіду взаємодії цільових груп улаштуванням, на доказових аргументах, усвідомленому зіставленні чи оцінках авторитетних експертів. Імідж ж - поверхнева емоційна категорія, джерело якої в враження і потребує зважених оцінок й висновків.

Кажучи образно, імідж - це маска, репутація - те, що приховується з ним. Коли йдеться про бізнес, "маска" і "обличчя" покликані доповнювати і посилювати, але з суперечити одна одній. Це дві сторони однієї медалі, кожна з яких виконує своє завдання і відіграє особливуроль.(приложение 2)

З огляду на визначеної специфіки ці об'єкти вимагають різних підходів до до управління і зокрема, різного використання комунікацій як однієї з базових важелів на цільові групи.

1.2 Формування й управління ділової репутацією

 

Адже рано чи пізно будь-яка компанія стикається з необхідністю цілеспрямовано формувати свою репутацію. Це було пов'язано, передусім, із необхідністю забезпечення динамічного розвитку компанії, залучення інвестицій і підвищення її конкурентоспроможності.Предпочтительним є ситуація, коли і натомість добробуту компанія закладає основи майбутньої стабільності як інвестицій у репутацію. Проте можлива й примусова "пожежна" корекція репутації, яка вочевидь пов'язана із необхідністю виходу з кризи, пережитого компанією з найрізноманітніших (залежних і залежних від неї самої) причин. І, нарешті, найчастіше процес побудови чи корекції репутації буває обумовлений гаданої у майбутньому продажем компанії та бажанням максимізувати доходи, оскільки добре ім'я ринком оцінюється дуже дороге.

Управління репутацією є невід'ємний елемент конкурентного поведінки компанії. Це планомірний процес, що у ідеалі має на меті придбання компанією "доброго імені" через її самовдосконалення. Завдяки комплексу заходів, що сприяє досягнення репутаційного "ідеалу", які у компанії зміни виступають передумовою інформування аудиторії про позитивний якостях, досягненнях та обмежених можливостях організації, основою формування суспільної думки. Управління репутацією – найважливіша передумовою добробуту фірми, оскільки позитивна репутація є свідченням те, що підприємницька структура має унікальними діловими якостями і здібностями, що дозволяє їй успішно вести конкурентну боротьбу на відповідному ринкутоваров/услуг. Репутація, з одного боку, формує своєрідний конкурентний імунітет компанії, з другого боку, сприяє ефективному конкурентного співіснуванню, налагодженню міцних відносин. Репутація дбає про підвищення стійкості компанії та збільшення його вартості. Інвестиції у цей вид нематеріальних активів іноді бувають ефективнішими проти вкладеннями в профільний бізнес. Якісна програма управління корпоративної репутацією – це високоефективне вкладення, що у майбутньому компанія зможе скористатися. Існує, зокрема, дуже багато прецедентів, які свідчать у тому, що солідна репутація грає позитивну роль разі в компанії проблем чи криз.

Управління репутацією починається з постановки низки запитань і розробки програми дій залежно від отриманих відповідей.

Питання ці виглядають так:

1. Яка репутація компанії, у очах ваших контрагентів?

2. Чим репутація вашій компанії відрізняється від конкурентів?

3. Які характеристики репутації особливо актуальні для найважливіших груп контрагентів?

4. Яку репутацію компанії хотілося хотів би мати?

5. Які характеристики потенційно міг би стати підвалинами формування репутації компанії?

6. Які об'єм і рентабельність капіталовкладень у репутацію, тобто. яка користь вони принесуть компанії з кожної групі контрагентів? Що потрібно змінити, щоб отримати цей результат?

Якщо стосовно необхідності і ефективність вкладень не викликає сумніви, інвестиції в репутацію здійснюються. Далі розробляється довгострокова або діюча програма, визначальна комплекс заходів, механізм його реалізації реалізувати основні інструменти.

Звісно ж, щорепутационная стратегія повинна розроблятися з ініціативи з участю перших осіб компанії. Реалізація програми з управлінню репутацією також має перебувати у зору керівництва: курирувати опікується цими питаннями може, наприклад, заступника керівника, у якого перебувають зв'язки з громадськістю, реклама. У ідеалі компанія може мати власних фахівців ізрепутационному менеджменту, за відсутності таких можливо звернення до стороннім фахівцям по консультації по приватним питанням чи розробкою комплексної стратегії побудови чи корекції репутації.

Формування й управління позитивної репутацією, зазвичай, поєднується зі значними фінансовими витратами. Однак у результаті цих вкладень капіталізація компанії може значно вирости, приносячи часом багатократну віддачу на інвестиції, порівнянну лише звисокорисковими вкладеннями. Ділова репутація – категорія, яка широко використовують у різноманітних областях економічної науку й практики.

Світова тенденція залежить від безупинному збільшенні частки нематеріальних активів вартості компаній. За деякими даними трапилося в ринковій вартості західних компаній вартість

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація