Реферати українською » Менеджмент » Фінансовий менеджмент Як складового частина Загальної системи Управління підпріємством


Реферат Фінансовий менеджмент Як складового частина Загальної системи Управління підпріємством

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>Вступ

>Актуальністьобраної тимиобумовлена тім, що в даний годинутрудовийпотенціалєвизначальним вефективностігосподарювання йконкурентноїпереваги наринку для підприємства. При цьомуаналіз поточногорівнявикористання трудовогопотенціалувідображаєнедостатньоповнезалученняданого ресурсу довідтворювальногопроцесу.Аналізспособівуправліннятрудовимпотенціаломпідприємствуістотнозбільшитиефективність роботи. Намікроекономічномурівніцеприведе допідвищеннярезультативностідіяльностікомерційного підприємства й йогоположення наринку. Намакроекономічномурівні,вирішенняпроблемипідвищеннявикористання трудовогопотенціалувирішує ряднайважливіших проблем -ефективностінаціональногогосподарства,стимулювання йогорозвитку,підвищеннярівнязайнятості зарахунокпідвищенняпривабливості роботи якчинникавиробництва. Таким чином,дослідженняпроблемиефективностівикористання трудовогопотенціалу підприємствамаєвеликезначення насучасномуетапірозвиткуекономічнихстосунків.

>Міранауковоїрозробленостіпроблеми.Вперше запитаннярозподілу роботи йрозвиткутрудовихресурсівпіднімалися уже в роботівКсеофонта й Платона.Соціальну рольрозподілу роботиміжфізичноюпрацею йрозумовим, а так самедиференціаціютрудовихресурсів за родомпрофесійноїдіяльностірозглядав Аристотель.

>Повноюміроюсоціально-економічні запитаннятрудовихресурсів сталиоб’єктомвивчення втворахпредставниківкласичноїполітекономії.Методологічна база бувзакладена такимиученими як У.Петті, А.Смітом, Д.Рікардо.Глибокевивченняприроди роботиздійснив всвоїх роботів До. Маркс, що дозволилойомурозвинутитрудовутеоріювартості. Заостаннідесятиліттяінтерес допитань роботи багаторазівзріс.Данійпроблематиціприсвятили своютворчість багатоавторів, із якінайбільшупопулярністьзавоювали роботи Р. Беккера, Я.Мінсера, Т.Щульца. (>Досягнення Т. Шульца буливідміченіНобелівськоюпремією в1979г., Р. Беккера - в 1992 р.)

Великуувагу врозробцірізнихаспектівпідвищенняефективностіуправліннятрудовимпотенціаломприділялиЛ.З.Виготський,Г.Є.Борісов, А.В.Калінін, О.В.Карнілова, А.В.Данілюк,Є. Попов таінші.

якчинниквиробництвапрацямістить всобівеличезніпотенційніможливості поствореннюсуспільно необходимих благ,саме томуспособипідвищеннявикористаннялюдськихздібностейнабуваютьособливоїзначності. Усіцепояснюєінтересучених до трудовогопотенціалу.


1.Організаційне забезпеченняфінансового менеджменту

>Фінансовий менеджментєневід'ємноюскладовоючастиноюзагальноїсистемиуправлінняпідприємством. Тому йогоорганізаційне забезпеченнямає бутиінтегроване іззагальноюструктуроюуправлінняпідприємством.Такепоєднаннядозволяє забезпечитикоординаціюдійсистемифінансового менеджменту ізіншимиуправлінськими системамипідприємств й підвищитиефективність контролю зареалізацієюприйнятихрішень пофінансових аспектах.

Системаорганізаційного забезпеченняфінансового менеджментуявляє собоювзаємопов'язанусукупністьвнутрішніхструктурних служб йпідрозділів підприємства, котрізабезпечуютьрозробку йприйняттяуправлінськихрішеньщодо окремихнапрямків йогофінансовоїдіяльності й несуть відповідальність зарезультатицихрішень.

>Загальніпринципиформуванняорганізаційноїсистемиуправлінняпідприємствомпередбачаєстворення двохцентрівуправління заієрархічною йфункціональноюознаками.

>Ієрархічнабудовацентрівуправлінняпідприємствомпередбачаєвиділеннярізнихрівнівуправління. На даний годинунайбільшпоширенимиє двох чи трирівневісистемиуправління, депершийрівень уявленьапаратомуправлінняпідприємством вцілому, анаступні -управлінськими службами його окремихструктурниходиниць тапідрозділів.

>Функціональнабудовацентрівуправлінняпідприємствомґрунтується надиференціації зафункціямиуправління чи видамидіяльності. Прифункціональнійбудовіцентрівуправлінняпідприємствомобидваціпідходиможуть бутивикористаніокремо чи вкомплексі. Алідосвідпоказує, щонайбільшаефективністьорганізаційноїсистемифінансового менеджментудосягається заумовивикористанняфункціональноїбудовицентрівуправління.

>Існує дваосновнихпідходи дофункціональногорозмежуванняцентрівуправління. перший - принципнезалежноїдіяльностіфункціональнихцентрівуправління;другий - принципвзаємопов'язаноїдіяльностіфункціональнихцентрівуправління.

Умежахвзаємодії ізіншими системамиуправлінняорганізаційне забезпеченняфінансового менеджментуможе бутиінтегроване взагальну системууправлінняпідприємством напідставіпереліченихпідходів. На тому година засистеміорганізаційного забезпеченняфінансового менеджментувикористовується принципвзаємопов”язаноїдіяльності йоговнутрішніхфункціональнихцентрівуправління. Цепов”язано ізвисокимрівнемвзаємозв”язку окремихаспектівфінансовоїдіяльності, котрівизначаютьнеобхідність комплексногопідходу до розробкибагатьохуправлінськихрішень вцієїгалузі.

>Функціональнабудовацентрівуправлінняфінансовоюдіяльністюсуттєвовідрізняється напідприємствахрізнихмасштабів (>мале,середнє,велике,крупне).

Намалихпідприємствахфункціональніцентриуправління, як правило, нестворюються.Функції цогоуправління взв”язку ізнезначнимобсягомдіяльностіпокладаються навласника малого підприємства, його директора чи бухгалтера.

Насередніхпідприємствахфункціїфінансовогоуправлінняпокладаються наспеціальногофінансового менеджера,якийзнаходиться вскладіфункціональногоекономічногопідрозділу, чи наспеціалізованийфінансовийструктурнийвідділ,якийздійснюєуправління всімаосновними аспектамифінансовоїдіяльності.

На великихпідприємствахфункціїфінансовогоуправлінняпокладаються нафінансового директора,якомупідпорядковано два-трифункціональнихструктурнихпідрозділи.

Накрупнихпідприємствахстворюєтьсянайбільшдиверсифікована системафункціональнихфінансовихструктурнихпідрозділів, котріпідпорядкованіфінансовійдирекції.

сучаснийдосвідорганізаційного забезпеченняфінансового менеджменту вкомпаніях США йЗахідноїЄвропипоказує, що вструктурі комплексуспеціалізованихфінансових службобов'язковоєбухгалтерія. Уцихкраїнахтрадиційно статусфінансового директоравище статусу головного бухгалтера,якийпідпорядковуєтьсяфінансовому директору, а чи не генеральному. У нашій странеситуаціяпротилежна - як правило,головний бухгалтермаєвищий статус (авідповідно йпріоритетне правопідпису вфінансових документах) ніжфінансовий директор.

>Поряд ізтрадиційноюінтеграцієюсистемифінансовогоуправління іззагальноюсистемоюуправлінняпідприємством у межах єдиноїінтегрованоїорганізаційноїструктури востанні рокта напрактицівикористовуються іінші, болеепрогресивніформитакоїінтеграції.Одною із такі формиєконцепціяуправлінняокремими напрямамифінансовоїдіяльності підприємства наоснові “>центріввідповідальності”.Цяконцепція,розробленаамериканськимекономістом Дж.Хіггінсом,отрималаширокепрактичневикористання вуправлінніформуваннямвласнихфінансовихресурсів,грошовими потоками,інвестиціями йдеякимиіншими аспектамифінансовоїдіяльності підприємства.

Центрвідповідальностіявляє собоюструктурнийпідрозділ підприємства,якийповністюконтролює тих чиінші напрямифінансовоїдіяльності, а йогокерівниксамостійноприймаєуправлінськірішення й у межахцихнапрямківнесеповну відповідальність задосягненняпланових (чинормативних)показників, щохарактеризують станфінансовоїдіяльності цогопідрозділу. як видно з цоговизначення, правакерівникапідрозділу - центрувідповідальності,пов”язаного ізокремими аспектамиуправлінняфінансовоїдіяльності вмежах цогопідрозділу, паритетнокореспондують ізмірою йоговідповідальності приконтролі із боцівищестоящоїструктури (органу)фінансовогоуправління.

>Розбіжності вфункціональномуспрямуваннідіяльності такихструктурнихпідрозділів, їхнімісця ворганізаційнійструктуріфінансовогоуправліннядозволяєвиділитичотиритипицентріввідповідальності напідприємстві: центрвитрат, центр прибутку, центрприбутку й центрінвестицій.

Центрвитрат -цеструктурнийпідрозділ,керівникякогонесе відповідальність лише завитрачаннякоштів увідповідності із доведеннямйому бюджетом. З огляду нафункціонального напрямісвоєїдіяльностітакийструктурнийпідрозділ неможесамостійновпливати наобсягдоходів, але в сумуприбутку.Прикладом центрувитратєпостачально-заготівельний чивиробничийпідрозділ підприємства.

Центр прибутку -цеструктурнийпідрозділ,керівникякогонесе відповідальність лише заформуваннядоходів увстановленихобсягах. З огляду нафункціонального напрямісвоєїдіяльностітакийструктурнийпідрозділ неможесамостійновпливати всеобсягвитрат попродукції, Якареалізується, але в сумуприбутку.Прикладом центру прибуткуєзбутовийпідрозділ підприємства.

Центрприбутку -цеструктурнийпідрозділ,керівникякогонесе відповідальність задоведенійому заподіяння поформуваннюприбутку. З огляду нафункціонального напрямісвоєїдіяльностітакийструктурнийпідрозділповністюконтролює якформуваннядоходів відреалізаціїпродукції, то йобсягвитрат наїївиготовлення.Прикладом центруприбуткуєструктурнийпідрозділ ззакінченим цикломвиробництва тареалізації окремихвидівпродукції.

Центрінвестицій -цеструктурнийпідрозділ,керівникякогонесе відповідальність завикористаннянаданихйомуінвестиційнихресурсів йотриманнянеобхідногоприбутку відінвестиційноїдіяльності.Основнимконтролюючимпоказником при цьомуєрівеньприбутку наінвестованийкапітал.Прикладом центруінвестиційєдочірняфірма підприємства чивідокремлений в йогоскладіспеціальнийструктурнийпідрозділ,якийздійснюєвиключноінвестиційну діяльність.

>Формуваннясистемиорганізаційного забезпеченняфінансового менеджменту напідставіцентріввідповідальностіпередбачаєнаступний алгоритмдій:

>Основніетапиформуваннясистемиорганізаційного забезпеченняфінансового

>управління напідставіцентріввідповідальності:

>Дослідженняособливостейфункціонування окремихструктурнихпідрозділів ізпозиції їхнівпливу наокреміаспектиформування тавикористанняфінансовихресурсів,

>Визначенняосновнихтипівцентріввідповідальності врозрізіструктурнихпідрозділів підприємства.

>Формуваннясистеми прав,обов”язків йміривідповідальностікерівниківструктурнихпідрозділів,визначених якцентривідповідальності.

>Розробка тадоведення центрамвідповідальностіпланових (>нормативних)фінансовихзавдань уформіпоточних чикапітальнихбюджетів.

>Забезпечення контролювиконаннявстановленихзавдань центрамивідповідальності шляхомотриманнявідповідноїінформації (>звітів),їїаналізу йвстановлення причинвідхилень.

>Побудовасистемиорганізаційного забезпеченняфінансового менеджменту шляхомстворенняцентріввідповідальностірізнихтипівзалежить відбагатьохфакторів -обсягівдіяльності підприємства,багатофункціональностіцієїдіяльності,чисельності персоналу,організаційноїструктуривиробництва,організаційно-правовоїформидіяльності таінших.

Томувизначеннячисельності та складуцентріввідповідальностіпотребуєіндивідуальногодослідження для шкірного підприємства.

>Сформованіцентривідповідальностіповинні бутиукомплектованікваліфікованими менеджерами,здатними не лишезабезпечувативиконаннявстановленихзавдань, але й ірозроблятипропозиціївищестоящим органамуправління попідвищеннюефективностіформування тавикористанняфінансовихресурсів вмежахконтрольованої нимидіяльностіпідрозділів.

2.Середньозваженнавартістькапіталу.РозрахунокWACC

>Капіталкорпораціїформується ізвнутрішніх йзовнішніхгрошовихфондів.

>Внутрішніфонди >створюються зарахунокгрошовихпотоків відопераційноїдіяльності, атакож продажчастиниактивів.Чистийгрошовийпотік (netcashflow) >дорівнюєсумі чистогоприбутку йамортизації.Частинацих грошей (завирахуваннямсплачених

>грошима дивідентів)єджереломінвестицій внеоборотні таоборотніактиви. >Зовнішнігрошові >фондизалучаються шляхомемісії новихакцій (збільшеннявласногокапіталу), а й увиглядірізних формпозик (>емісіяоблігацій,кредитибанків).Основна роль уфінансовомурозвиткукорпораціїналежитьвнутрішнімджерелам.Протезміцненняфінансового станукорпорації,підвищенняїїможливостейщодосамофінансуваннярозширюєтакожможливостіфінансування зарахунокзовнішніхгрошовихфондів.Порівняно ізневеликими йсереднімикорпораціями, котрімаютьобмеженіможливостіщодододатковогозовнішньогофінансування,великієактивнимиучасникамипервинногофінансовогоринку, наякомуотримуютьдодатковийвласний йпозиковийкапітал.

>Обираючишляхидодатковогозовнішньогофінансування,слідбрати доуваги якфінансові, то йорганізаційно-управлінськічинники.

>Фінансовічинники, щовпливають навибірджерелфінансування:

>різнацінакапіталу, щозалучається ізрізнихджерел;

>додатковівитрати,пов'язані іземісієюкорпоративнихціннихпаперів;

межазростаннячасткипозиковогокапіталу,зумовленаризикомвтратиплатоспроможності;

>несприятливакон'юнктура фондовогоринку длярозміщенняціннихпаперів упевномуперіоді.

>Організаційно-управлінськічинники:

>розпорошення прававласності припояві новихакціонерів;

>загроза переходу контролю закомпанією доіншої.

Увкладаннікапіталу вкорпоративніцінніпапериберуть долядвісторони:інвестор йемітент.Інвесторрозраховуєнеобхідну ставкуприбутку,якиймає принестивкладенийкапітал, йвідповідно стільки вартозаплатити запевнийцінний папір,тобто котрарозрахункова (>теоретична)вартість (>ціна) цогопаперу >PV. >Розрахунковіціни, щовизначаються задопомогоюрізних моделей,зокремаСАРМ та АРМ -це, як ужезазначалося,внутрішніціни. Уконкретний годину смердотіможутьвідрізнятися відреальнихринковихцін. Уцей годинуінвестор йвиявляє ">недооцінені"акції (>ринкова їхніцінанижча зарозрахункову), котрінеобхіднокупувати, й ">переоцінені"акції (>ринковаціна які вищий зарозрахункову), котріпотрібнопродавати.

>Важливим длякомпаніїєпоняття >середньозваженоївартостікапіталу (>WeightedAveregeCost of Capital -WACC). Цевартістькапіталуфірмизагалом, щовизначаєзагальнунеобхідну нормуприбуткуфірми. Ос-кількикорпораціїзазвичайзалучаютькапітал урізних формах, щомаютьрізнувартість,середньозваженавартістьрозраховується заформулою

де >da, >J>np a, >d6 - >питома вагивідповідноакціонерногокапіталу,привілейованихакцій йборговихзобов'язань узагальнійсумікапіталу;

Доа, До>пра, Доб - >вартістьвідповідноакціонерногокапіталу,привілейованихакцій таборговихзобов'язань.

>Вартістьакціонерногокапіталу,якийскладається ізпростихакцій танерозподіленогоприбутку,залежатиме від того, чи якщокомпаніяздійснюватидодатковуемісіюакцій. Уразіфінансування зарахуноквипуску новихакцій довартостікапіталу відранішерозміщенихпростихакцій (чивартостінерозподіленогоприбутку,адже смердотіоднакові)потрібнододативитрати навипуск йрозміщення новихакцій. Тісамеслідзробити,якщовипускаютьсяновіпривілейованіакції чиоблігації. Доречі,цівитратисуттєві. Заданимиамериканськихдосліджень, уразіемісійпростихакцій на суму понад 50 млн дол.витратистановлятьприблизно 4 %сумиемісії, аразі невеликих (менше 1 млн дол.)емісій -приблизно 21 %. Отже, для невеликихкомпанійдодатковийвипускціннихпаперівможе бутинадто дорогимджереломфінансування йце,звичайно,слідураховувати приплануванніструктурикапіталу.

>Визначаючивартістьборговихзобов'язань (>облігації,банківськікредити),необхіднозважати наподатковуекономію,оскількивиплатавідсотківналежить довитрат навиробництво й необкладаєтьсяподатком наприбуток (навідміну від дивідентів, щовиплачуються із чистогоприбутку).

>Наприклад,якщопроцентна ставка забанківський кредитдорівнює 20 %, аподаток наприбуток - 30%, товартістькапіталу, щовключається дорозрахункуWACC,

Доб = 20 % (1 - 0,3) = 14 %.

Длярозрахункупитомої ваги шкірного видукапіталу можнаскористатисябалансовою (>книжковою)вартістю,тобтоданимипасиву балансу, але й для более точногорозрахунку за базуслідбратиринковувартістьакцій таоблігацій.

>ПоказникWACCнайчастішезастосовують якдисконтну ставку упроцесіоцінкидоцільностіреалізаціїінвестиційнихпроектів (прискладанні бюджетукапіталовкладень). Заданимиамериканськихдосліджень, 93 %компанійрозраховують йвикористовуютьWACC дляоцінкидоцільностікапіталовкладень.

>Складаючи бюджеткапіталовкладень,використовуютьтакожпоказник >граничноївартостікапіталу (>ГВК). Цесередньозваженавартістькожноїгрошовоїодиницідодаткового новогокапіталу,якийотримуєфірма.Граничнавартістькапіталуможезростати вразінеобхідностізалученняпевноїсумидодатковогофінансування зарахунокзовнішніхджерел.

>Сучасніпідходи дооцінкиакціонерногокапіталу

>Існуютьрізнівидивартостіактивів,майна,бізнесузагалом, котріможуть бутивизначені упроцесіоцінювання йвикористовуютьсявідповідно допотреби.

>Ринковавартість - >найвірогіднішаціна, за якоїоб'єктможе бутипроданий навідкритому конкурентногоринку; вонможевизначатися длябудь-якого видуактивівокремо й длябізнесузагалом.Стосовноціннихпаперівринковавартістьназивається курсомціннихпаперів.

>Номінальною >євстановлена >вартість, >зазначена націнномупапері чисертифікатіціннихпаперів.

>Емісійною >називається >вартість, заякоюздійснюєтьсяпервиннерозміщенняціннихпаперів (>якщо смердотірозміщуються заціноювищеномінальноївартості чиякщоакції немаютьномінальноївартості).

>Книжкова (>балансова)вартість - >цевартістьактивівкорпорації,відображена вїїбухгалтерськомубалансі.Визначаєтьсякнижковавартість:

>власногокапіталу, Якадорівнюєсумі Першогорозділупасиву балансу (чисумічистихактивівкомпанії);

>акції, Якадорівнює результату відділеннякнижковоївартостівласногокапіталу накількістьакційкорпорації, щоперебувають вобігу.

>Ліквідаційною >називається >вартість, заякоюоб'єктоцінкиможе бутиреалізований навідкритомуринку вобумовленийтермін.Визначається дляактивів,утримання якіпризводить дозаподіяння ATзбитків, чи дляактивів, котріпотрібнореалізувати длявиплатиборгів кредиторам.Уразівизнання ATбанкрутомможе бутирозрахована так кликаналіквідаційнавартістьакції - сумаактивів, щозалишилася длярозподілуміжакціонерами послерозрахунків із кредиторами,поділена накількістьакцій, щоперебувають вобігу.

>Відновною >вартість >відтворенняоб'єкта вринковихумовах на датуоцінки,який заознакамиможе бутиадекватноюфункціональноюзаміноюоб'єктаоцінки (безурахуваннязносу).Визначається длямайновихактивів, що належати доосновнихзасобів.

>Дійснавартість - >цевідновнавартість завирахуваннямзносу.

>Утилізаційною >називають >вартість >матеріальнихактивів, котріпідлягаютьутилізації,досягли межового станувнаслідокповногозносу чинадзвичайноїподії йвтратили своюпервіснукорисність чи немаютьринкузбуту.

>Внутрішня (>теоретична чирозрахункова)вартість - >цетеперішнявартістьмайбутніхгрошовихпотоків.Визначається методомкапіталізаціїочікуванихдоходів відціннихпаперів,іншихактивів,фірмизагалом.

>Розрахунковавартість ізурахуваннямризику - >цетеперішнявартістьмайбутніхгрошовихпотоків відціннихпаперів, щорозрахована ззастосуванням ставкикапіталізації увиглядінеобхідної ставки прибутку,визначеної за моделямиСАРМ чиAPT.

>Нині в Україніприватизаціяпродовжуєтьсяпереважно шляхом продажпакетівакційкорпоратизованихпідприємств, що належатидержаві,приватнимінвесторам;крім того, багато ATоголошуютьдодатковіемісіїакцій ізметоюзалученнякапіталу; багато ATперебувають ускрутномуфінансовомустановищі тазмушенірозробляти йвиконуватипрограмисанаційнихзаходів;концентруються прававласності зарахунокскуповуванняакцій удрібнихакціонерів.Усізазначеніпроцесипотребуютьоцінкивартостікорпоративнихціннихпаперів,вартостіакціонерногокапіталуабо/ікомпаніїзагалом.

>Окремівидиактивівкомпанії, атакожфірмазагаломможуть бутиоцінені зарізними методикамизалежно від мети, дляякоїздійснюєтьсяоцінка - длякупівлі, продаж,обміну,оренди,ліквідації,реорганізації,фінансовоїсанації,злиття,приватизації,реприватизації тощо.

>Світовийдосвідсвідчить, щоздебільшогофірмизастосовуютьпідхід,якийбазується навизначеннітеперішньоївартостімайбутніхгрошовихпотоківоб'єктаоцінки, чи так звань методдохідності.

>Стосовноакційкорпораціїцеозначаєвизначення їхньоговнутрішньої (>теоретичної чирозрахункової)вартості методомкапіталізаціїочікуванихдоходів безризику чи ізризиком,якщодисконтна ставкарозрахована за моделямиСАРМ чи АРМ.

Дляоцінкивартостікомпанії за методомдохідностівиконуютьтакіпроцедури:

>аналізуютьфінансово-господарську діяльністькомпанії запопередні рокта;

>прогнозуютьїїгрошові потоки;

>вибираютьдисконтну ставку (>коефіцієнткапіталізації);

>дисконтуютьспрогнозованігрошові потоки завибраноюставкою; урезультатіотримуютьвартістьакціонерногокапіталу.

Дляоцінкивартостідіючоїфірмиіноді можназастосовуватиспрощенийваріант, асаме:спрогнозуватисередньорічнийгрошовийпотік (>чистийприбуток +амортизація) йвизначитисередньозваженувартістькапіталу (>WACC). Ос-кількипередбачається, щофірмаможефункціонуватиневизначенийтермін, тоїївартістьобчислюють заформулоютеперішньоївартостідовічноїренти; якдисконтну ставкуберутьWACC.Такийрозрахунокможезнадобитися длярозв'язаннярізнихзавдань,наприклад привиборіваріанта -продатифірму зазапропонованоюціною чиреконструюватиїї.

Запевнихзастережень методдохідностіможе бутиприйнятним й для умів України.По-перше, уразі йогозастосуванняможевиникнутисуттєвасуперечністьщодооцінкивартостікомпаніїміжпродавцем йпокупцем. В частности,прогнозуючигрошовийпотік,менеджерикомпанії частонамагаютьсяпередбачитинайкращийваріантрозвиткуподій, аінвестор,навпаки,урахувативплив всіхчинниківризику йвибратинайгірший ізможливихваріантів. Отже,визначенафінансовим менеджеромвартістьакціонерногокапіталуможезнач-новідрізнятися відоцінокінвесторів.

>По-друге, результатоцінкизначноюміроюзалежить відвибраноїдисконтної ставки.Взагаліцемає бутицінакапіталукорпорації,тобтопроцентна ставка, Якасплачується зазалученнякапіталу наринку.Проте вумовахнерозвиненого йнестабільногофінансовогоринкудохідністьринкукорпоративнихціннихпаперівзначноколивається йзмінюєтьсявнаслідокнизькоїліквідностіакційбільшості ВАТ,незначнихобсягівакцій, щопродаються;такіумовиспонукають довикористанняекспертноїоцінки вкожному конкретномувипадку.

Фонд державногомайна України длярозрахункупочатковоїцінипакетівакцій ВАТ, щопідлягають продаж загроші накомерційних конкурсах,пропонуєкеруватися такимиосновнимикритеріями:

>прибутковістю роботипідприємств таїїдинамікою;

>балансовимипоказникамивартостіосновних таоборотнихзасобів,кредиторськоїзаборгованості;

>котируваннямакцій ВАТ набіржовому тапозабіржовому ринках;

>властивостями пакетаакцій, щопропонуються до продаж накомерційномуконкурсі;

станомфінансовогоринку України, щовпливає нарозмірдисконтних ставок, котрівикористовуються длярозрахунку.

Длярозрахункупочатковоїцінипакетівакцій ВАТпропонуєтьсявикористовуватиалгоритми такихметодів:

>дохідності;

>акумулюванняактивів (>майновий метод);

>індексуванняномінальноївартостіакцій;

>аналогів продаж (>котирування).

Один ізваріантіввизначеннявартостівласногокапіталу яквартостідіючого підприємствазапровадженоМетодикоюоцінкидержавнихкорпоративних прав.Згідно ізцієюметодикоювартістьвласногокапіталу (>ВВК) яквартістьдіючого підприємствавизначається заформулою

деЧПр -чистийприбуток (>прибуток замінусомподатку наприбуток) зазвітнийрік; Ам - суманарахованої зазвітнийперіодамортизації, тис. грн.; Kкап -коефіцієнткапіталізації; Діз -залишокдовгостроковихзобов’язань (заданимитретьогорозділупасиву балансу накінецьзвітногоперіоду), тис. грн.

>Коефіцієнткапіталізації (Kкап) зацієюметодикоювизначаєтьсязалежно відкоефіцієнтарентабельності (K>рент) АТ, ззбільшенням K>рент >вінзнижується.Значення Kкап длярізних K>рент (удіапазоні від нуля доодиниці)встановленізазначеноюметодикою.Наприклад, при K>рент = 0.0,1 маємо Kкап = 0,7; при K>рент = 0,11.0,2 маємо Kкап = 0,5, при K>рент > 1 маємо Kкап = 0,08.

>Коефіцієнтрентабельності АТ зарозглядуваноюметодикоювизначають так:

деПр -прибутокзвітногоперіоду; Ув -витрати навиробництвопродукції.

>Передбачено, щоця методиказастосовується лише длямоніторингуефективностіуправліннядержавнимикорпоративними правами. якбачимо, вонабазуєтьсялише нааналізізвітнихданих й непередбачаєпрогнозуваннямайбутніхгрошовихпотоків.

>Ринковийпідхід (методаналогів) >базується навизначенніринковоївартостіоб'єкта.Віндаєзмогувизначитивартістьакційконкретноїкорпораціївиходячи ізкурсівакційкомпаній-аналогів.

>Початковийетапоцінки -трансформація танормалізаціяфінансовоїзвітностіоцінюваноїкомпанії заперіод,якийдаєзмогувиявитизакономірності татенденції вїїрозвитку. Метацих процедур -звести домінімумувплив всіхвипадковихчинників длякоректнішогопорівняння ізкомпаніями-аналогами.Вонисуттєвовідрізняються закорпоративноюстратегією,обліковою йдивідендноюполітикою табагатьмаіншимипоказниками, котрівпливають навартістьпідприємств.Використовуючинайважливіші характеристики,необхідновідібративідносноневеликукількістькомпаній-аналогів. як правило, дляпорівняннявикористовуютьінформацію прокомпанії-аналогищодонаціональногоринку.

>Стосовнокожної ізкомпаній-аналогіваналізуєтьсяфінансовазвітність.Фінансовийаналізохоплюєаналізструктурикапіталу,ліквідності,порівняннябалансовихзвітів,аналіздоходів.

Нанаступномуетапівизначають, котрі ізмультиплікаторів можназастосовувати дляоцінюваноїкомпанії.Найчастішевикористовуютьтакі:

>вартістькомпанії /валовідоходи;

>вартістькомпанії /прибуток дооподаткування;

>вартістькомпанії /чистийприбуток;

>вартістькомпанії /грошовийпотік;

>вартістькомпанії /балансовавартість.

Укожному конкретномувипадкувизначаютьнайефективнішиймультиплікатор.

Назавершальномуетапіпоказникоцінюваноїкомпаніїмножать намультиплікаторкомпанії-аналога.Якщозастосовуютькількамультиплікаторів, то, напідставіекспертноїоцінкивизначаютьпитому ваги шкірного йроблятьостаточнийвисновок.Перевагою цогопідходуєзастосуванняінформації, котраґрунтується нареальнихринковихугодах.Протецейпідхідмає йзворотний бік: доувагибереться лише минулаінформація. Дляпотенційногоінвесторачастіше болееважливопередбачатимайбутнідоходи, котрі можнаотримати врезультатіволодінняоцінюваними активами, томузастосовуватиринковийпідхід вразіоцінкиінвестиційнихпроектівнедоцільно.

>Цейпідхіддаєзмогуоцінитивартістьакціонерногокапіталу практично всіхкомпаній, котрімають аналоги,зокремавартістьціннихпаперів, що необертаються на фондовогоринку.

Най-більшийнедолікринковогопідходуполягає до того, що напрактиці неіснує абсолютнооднаковихкомпаній. У цьому зв'язкуотримані утакийспосібоцінкимаютькільказначень,тобтоіснує так званьінтервалвартості.Крім того,оскількинині наукраїнському фондовогоринку вобігуперебуваютьакціїлишенебагатьохкомпаній,можливостіпорівняння ізкомпаніями-аналогамидужеобмежені.

Отже,доходимовисновку, щозастосуванняринковогопідходу вразіоцінкивартостіакціонерногокапіталукомпанійможливе ввипадках:

занаявностіповноїінформації профінансово-господарську діяльністьоцінюваноїкомпанії;

уразі активногообігуакційкомпанії-аналогів на фондовогоринку;

принаявностіінформації прокорпоративнуполітикуоцінюваноїкомпанії таперспективиїїрозвитку.

За умівсучасного фондовогоринку Україниринковийпідхіддоцільнозастосовувати длявизначенняринковоївартостіінформаційнозакритихкомпаній, котріперебувають напочатковомуетапіакціонування й аналоги які активнопрацюють на фондовогоринку.


3.Головніфакториефективності та їхньогоступіньвпливу наприбуток підприємства

>Функціонування підприємства,незалежно від виду йогодіяльності й формвласності, вумовахринкувизначається йогоздатністюприноситидостатнійприбуток.

>Прибуток -цекінцевий результатдіяльності підприємства, щохарактеризуєабсолютнуефективність його роботи вумовахринковоїекономікиприбутокєнайважливішимчинникомстимулюваннявиробничої йпідприємницькоїдіяльності підприємства тастворюєфінансову основу дляїїрозширення,задоволеннясоціальних йматеріальних потреб трудового колективу.Такожприбуток можнавизначити якголовнеджерело фонду підприємства, із одного боці, атакожджерелодоходів державного тамісцевихбюджетів.

Атакожприбуток - один зосновнихгосподарськихпоказників роботи підприємства. За йогодопомогоювизначаютьсярівеньрентабельності,тобтоприбутковості, атакожефективністьфункціонування підприємства.

>Прибутокформується, якрізницяміжвиручкою відреалізаціїпродукції йвитратами навиробництво таїї продажів.Якщовласнівитратиперевищуютьгрошовінадходження відреалізації,маютьмісцезбитки відреалізації.

>Фінансовірезультатидіяльності підприємствахарактеризуютьсясумоюотриманогоприбутку тарівнемрентабельності.Прибуток підприємстваотримуютьголовним чином відреалізаціїпродукції, атакож відіншихвидівдіяльності (>здача ворендуосновнихфондів,комерційна діяльність нафінансових тавалютнихбіржах таін.).Прибуток -цечастина чистого прибутку,якийбезпосередньоотримуютьсуб’єктигосподарювання послереалізаціїпродукції.Тільки после продажпродукціїчистийдохідприймає формуприбутку.Кількісно вонаявляє собоюрізницюміж чистимовиторгом (послевиплатподатку надоданувартість, акцизногозбору таіншихвідрахувань звиторгу до бюджетних й не бюджетнихфондів) таповноїсобівартостіреалізованоїпродукції.

>Об’ємреалізації й величинаприбутку,рівеньрентабельностізалежать відвибраноїмаркетингової йфінансовоїдіяльності підприємства,ціпоказникихарактеризують усісторонигосподарювання.

>Основними завданнямианалізуфінансовихрезультатівдіяльностіє:

>Систематичний контролю надвиконаннямпланівреалізації таотриманняприбутку;

>Визначеннявпливу, якоб’єктивних, то йсуб’єктивнихфакторівфінансовірезультати;

>Впливрезервів збільшеннясумиприбутку йрентабельності;

>Оцінка роботи підприємства завикористанняможливостей збільшенняприбутку тарентабельності;

>Розробказаходів, що довикористаннявиявленихрезервів.

Упроцесіаналізугосподарськоїдіяльностівикористовуютьнаступніпоказникиприбутку:балансовийприбуток,прибуток відреалізаціїпродукції,робіт тапослуг,прибуток відіншоїреалізації,фінансовірезультати відпозареалізаційнихоперацій,прибуток дооподаткування,чистийприбуток.

>Балансовийприбутоквключає у собіфінансовірезультати відреалізаціїпродукції,робіт тапослуг, відіншоїреалізації,доходи тавитрати відпозареалізаційнихоперацій.

>Прибуток дооподаткування -церізницяміжбалансовимприбутком тасумоюприбутку, щообкладаєтьсяподатком надохід, атакожсумипільг заподатком наприбуток, згідно ізподатковимзаконодавством, щоперіодичнозмінюється.

>Чистийприбуток -цеприбуток, щозалишається урозпорядженні підприємства послесплати всіхподатків,економічнихсанкцій тавідрахувань додоброчиннихфондів.

>Необхіднопроаналізувати склад балансовогоприбутку, його структуру,динаміку тавиконання плану зазвітнийрік. Прививченнідинамікиприбуткуслідвраховуватиінфляційніфакторизміни йсуми.

Розмір балансового, чистого таприбутку дооподаткуваннязалежить відбагатьохфакторів.Крім тогослід матір наувазі, щорозмірприбутку в багаточомузалежить й відоблікової політики, щозастосовується наданомупідприємстві.

>Нормативніакти, щодіють на територї України,допускаютьнаступніметодирегулюванняприбуткусуб’єктомгосподарювання:

>Зміна методунарахуваннязносуМБЗ;

>Застосуваннярізнихметодівоцінкинематеріальнихактивів таспособівнарахуванняамортизації;

>Вибір методуоцінкивикористанихзапасів;

>Змінастроківпогашеннявитратмайбутніхперіодів,скорочення які Веде до зростаннюсобівартостіпродукціїзвітногоперіоду;

>Зміна методувизначенняприбутку відреалізації й т.д.

>Основнучастинуприбуткупідприємствоотримує відреалізаціїпродукції йпослуг. Упроцесіаналізувизначаєтьсядинаміка,виконання плануприбутку відреалізаціїпродукції йвизначаютьсяфакторизміни йогосуми.

>Прибуток відреалізаціїпродукції вцілому попідприємствузалежить від 4-хфакторів Першогорівняпідпорядкованості:обсягреалізаціїпродукції,її структура,собівартість тарівеньсередньореалізаційнихцін.

>Обсягреалізаціїпродукціїможездійснюватипозитивний йнегативнийвплив на сумуприбутку.Збільшенняобсягу продажрентабельноїпродукції приводити допропорціонального збільшенняприбутку.Якщо жпродукціяєзбитковою, то, призбільшенніобсягуреалізаціївиникаєзменшеннясумиприбутку.

Структуратоварноїпродукціїможездійснювати якпозитивний то йнегативнийвплив на сумуприбутку.Якщозбільшиться частка болеерентабельнихвидівпродукції узагальномуобсязіїїреалізації, то сумаприбуткузросте, йнавпаки призбільшенніпитомої вагинизькорентабельнихвидів тозагальна сумаприбуткузменшується.

>Собівартістьпродукції йприбутокзнаходяться взворотнопропорційнійзалежності йзниженнясобівартості приводити довідповідного зростаннюприбутку йнавпаки.

>Змінарівнясередньореалізаційнихцін й величинаприбуткузнаходяться у прямопропорційнійзалежності: призбільшеннірівняцін сумаприбуткувідповіднозросте йнавпаки.

>Ефективністьуправліннядіяльністюконкретнихсуб'єктівпідприємництванерозривнопов'язана ізефективністюекономічноїсистеми країни уцілому.Якщо назагальнодержавномурівні незабезпеченіналежним чиномекономічні таорганізаційно-правовіпередумовиефективногофункціонуваннясуб'єктівгосподарськихвідносин, тоякимпродуманим не було б буправління на конкретномупідприємстві,важко говорити про йогоефективну діяльність тарозвиток.

>Відзначаючипевніпозитивнізрушення в окремихнапрямахрозвиткуекономіки за 2001-йрік,сучаснеекономічне становище в Українієдоситьскладним.Кризовіявища векономіці,її глобальнатінізація,руйнаціявиробництва,деформаціяпродуктивних силсуспільства,широкомасштабнікриміногенніпроцеси у сферіпідприємницьких йфінансово-господарськихвідносин уціломує,насамперед, результатомпрорахунків у сферіуправліннящодоналежноїадаптаціїсоціально-економічнихперетворень доекономіко-правового стану країни.

>Причомуорганізаційно-управлінські таправовіфактори, щозумовилизазначенінегативніявища у сферіфінансово-господарськихвідносин,необхіднорозглядати як уконтекстіприйняттямакрорівневих (>загальнодержавних)управлінськихрішень,скажімо, ізпитаньадміністративноїреформи таїїнапрямів чивизначеннякредитної,монетарної,податкової тазовнішньоекономічної політики держави, то й впланіприйняттяуправлінськихрішень - із приводустворення єдиної чирізноманітнихлокальних системуправліннябагатоаспектнимиризиками, щовиникають на ринкахкредитів,гарантій,борговихзобов'язань, фондовогоринку,ринкуціннихпаперів,ризиками у сферівиробництва тапідприємництва уцілому.

>Сліднаголосити, що вринковихумовахвзагалі, аумовахперехідногоперіоду особливо,управлінняризиками,підкріпленеекономіко-кримінологічниммоніторингомекономічних такриміногеннихфакторіввпливу нарозширенеекономічневідтворення,єголовнимінструментомуправлінняфінансово-господарськимипроцесами.Самеекономічніперетворення,здійснені безмоніторингуекономічних йкриміногеннихризиків,визначення їхнінаслідків,методівлокалізації,прогнозуванняможливихальтернативнихсценаріївприйняттяуправлінськихрішень,призвели довиникненняфакторів,серед якінеефективністьподаткової,кредитної,монетарної політики держави, щозумовилодеформаціюсуспільно-економічнихвідносин, асамевисокийрівеньтінізації йкорупціонізаціїекономіки,значнезниженнянаціонального валового продукту,руйнаціювиробничого секторуекономіки таіншікризовіявища.Причомувищенаведеніекономічніфакторитіснопереплітаються ізкриміногенними чинниками й вціломусприяютьдеформаційнимпроцесам у сферіфінансово-господарськихвідносин.

Так,великомасштабнісумикредиторської йдебіторськоїзаборгованостіостаннімироками йстрімкезростання (упівтора десь у1999-2000рр.) 3,свідчать не лише пронаявністьрізнихцивільно-правовихризиків іекономічних причинданогоявища.Безсумнівно,присутніми тутє йкриміногенніфактори,оскількизначначастина не -проплати чинепостачань, щовідображаютьзмісткредиторської йдебіторськоїзаборгованості,зводиться дошахрайствміжсуб'єктамипідприємницькоїдіяльності,складанняфіктивнихугод таінших махінацій,спрямованих на обманпартнерів чиухилення відоподаткування. Знаведених та рядуінших причинобсягкредиторськоїзаборгованості на 1 января 2000 р.у1,9 разуперевищивобсяг ВВП країниідосяг 229234,4 млрд. грн.Дебіторськазаборгованістьзрослав1,3разаісклала понад 170 млрд. грн. (при цьому, более як 105 млрд., чи 53,7 %, й понад75млрд., чи 44,2%,складалипростроченікредиторська йдебіторськазаборгованість) 4.Цілкомзрозуміло, що при такомустанінормальнефункціонуванняпідприємствє практичнонеможливим, як йнеможливимиєстабільні таповноцінніподатковінадходження до бюджету ізнепроплаченихоперацій.

>Однією ізосновних причин, щодетермінуєнаведенідиспропорції у сферірозрахунковихвідносин,єнедосконалаекономічна модельчинноїсистемиоподаткування, дереалізованосутофіскальнуподатковуполітику, Якапризводить довимиванняобіговихкоштівпідприємств, штучногопідвищеннясобівартостіпродукції,робіт чипослуг,пригнічуєкапіталообіг тапідштовхуєпідприємців дотіньовоїпідприємницькоїдіяльності, аціломузнижуєподатковінадходження до бюджету країни.

Так, згідно із Законом України "Прооподаткуванняприбуткупідприємств"об'єктомоподаткуванняєприбуток,якийвизначається шляхомзменшеннясумискоригованого валовогоприбутку зазвітнийперіод на сумуваловихвитратплатникаподатку та сумуамортизаційнихвідрахувань йзмінюєвикористаннякасового методу на принципнарахування.Валовийприбуток при цьомувизначається якзагальна сума прибуткуплатникаподатку від всіхвидівдіяльності,отриманого чинарахованогопротягомзвітногоперіоду вгрошовій,матеріальній чинематеріальній формах. Принаведенійвищепроблемінеплатежівнарахований дохід далеко ще незавждиозначаєреальненадходженнякоштів узвітнийперіод,боплатникподаткуможезвернутися до суду ззаявою простягненнязаборгованості ізборжника лишезастосувавшипередарбітражніпроцедури, щозатримує Поверненняборгу,принаймні, на 30днів віддати, щообумовлена договором як датарозрахунку.

Таким чином, принципсплатиподатків запершоюподією донаявногоборгудодає своючасткувимиванняобіговихкоштівпідприємств, котрі б можна було бвикористати нарозширинеекономічневідтворення, тім самимзбільшившиподатковінадходження до бюджету.Цей та низькаіншихфакторів, щовимиваютьобіговікоштипідприємствпідштовхуєпідприємців дотіньовоїдіяльності.Доситьсумнівним упланіекономічноїобґрунтованостієтакожмеханізмоподаткуванняавансовихплатежів.Необхідністьсплачуватиавансовінадходженнязмоментувизначення реальногоприбутку, безурахування всіхвитрат упроцесівиробництвапродукціїтакож Веде довідволіканнякоштів згосподарськогообігу іускладнюєфінансуванняплановихзаходівпідприємств.

Однакнайбільшнегативнийвплив навимиванняобіговихкоштівпідприємств,зниженняплатоспроможностіюридичних йфізичнихосіб,пригніченняпроцесівекономічноговідтворення, але втінізаціюекономікиспричиняєподаток надоданувартість. яквідомо, ПДВєнепрямимподатком,враховується націну товару йсплачуєтьсяпідприємством, як правило, под годинувідвантаженняпродукції. Однакособливість Сучасноїекономічноїситуації в Україні така, щонадходження ізреалізаціїпродукціїзатримуютьсявнаслідок штучного збільшенняїїціни зарахуноквключення усобівартістьпродукціїподатковихнарахувань. Таким чином,вимиванняобіговихкоштівпідприємств тавідсутністьможливостісвоєчасновідшкодовувати ПДВ йєосновним чинником, щозумовлює кризовіплатежів,пригніченнядинамікикапіталообігу тадестабілізаціюподатковихнадходжень у бюджет.Водночас,зловживання ізвідшкодуванням ПДВсвідчать про ті, щоцейподатокфактично не лише некредитує державу, а івідволікаєобіговікоштипідприємств,необхідні для забезпеченняпроцесівекономічноговідтворення,зумовлюєнепродуктивнівитрати бюджетнихкоштів на йогоадміністрування, а при йогоповерненнієзасобом скоєннярозкрадань тачинникомкорупціонізаціїорганів, щоконтролюютьціпроцеси.

Комплексзазначенихфакторіввикликає не лишеризикбанкрутствапідприємств, а інепродуктивнівитрати самого бюджету як йзниженняподатковихнадходжень донього.Виходячи із зазначеного, можназробитивисновки про ті, щовищенаведенімакрорівневіфакторидетермінуютьтіньові, як правило,криміногенніекономічнівідносини. Останні, у своючергу,продукуютьпохідні від нихчисленнімікрорівневіризики, що неменш негативновпливають на діяльність конкретного підприємства.Відповідно,управління чинникамивпливу наефективністьдіяльностіпідприємств йдетінізаціюекономікинеобхіднорозглядатитакож із точкизоруоптимізації йогофункціонування уризиковомусередовищі.

Узазначеномуконтекстіпоряд ізнеобхідністюеволюційної, але йдинамічної йдокорінноїтрансформаціїсистемиоподаткуванняслідстимулюватирозвитоксистемиуправління чинникамивпливу наефективну діяльністьпідприємств, котра виннаохоплювати йтакийінструментмінімізаціїризиківбанкрутства, якподатковепланування,спрямоване налегітимну (>законну)мінімізаціюоподаткування.Вирішившиухилитись відоподаткування,суб’єктампідприємництванасамперед вартоподумати, якнейтралізувативпливнеобґрунтованогоподатковоготиску напідприємство шляхом законногозниженняоподаткування зарахунок правильногоплануванняоблікової політики підприємства.Такийнапрямпошукуплатниківподатківнеобхіднорозвивати,оскільки, із одного боці,це алгоритм для Поверненнязаконноїпідприємницькоїдіяльності, а із іншого -платоспроможність йрозвитокпідприємств, котрівпливають напроцесиекономічноговідтворення, й,врешті-решт, наподатковінадходження до бюджету.Требавідзначити, щодетінізаціяекономікинеможлива, асучаснепідприємство практично неможеефективнопрацювати як безусуненнямакрорівневихфакторів, щопригнічуютькапіталообіг, то й безстворенняефективноїсистемиуправлінняризиками, Якаєоднією ізосновнихскладовихзагальноїсистемиуправління чинникамивпливу наефективну діяльністьпідприємств та забезпеченнястабільнихподатковихнадходжень до бюджету країни.

4.Інвестуваннякапіталу та йоговиди

>Термін ">інвестиція" скидатися відлатинського ">invest" - ">вкладати".Відповідно в Україну "Проінвестиційну діяльність" >інвестиціїрозглядаються яквкладеннякапіталу (>майнових таінтелектуальнихцінностей) воб'єктипідприємницького таіншоговидівдіяльності ізметою йогоподальшого збільшення,отриманнясоціального,економічного таін.ефекту.Джерелом приростукапіталу йголовним мотивомінвестуванняєодержуванийінвесторомприбуток (дохід).

>Деякізарубіжніавтори частовизнаютьінвестиції лише вгрошовійформі, аінвестуваннятрактують якпридбанняціннихпаперів ізметоюотримання дивідентів. Разом із тімінвестуваннякапіталуможездійснюватися вбудь-якійформі, а чи не лише вгрошовій.

Заоб'єктамивкладаннякоштів (>майна)розрізняютьінвестиціїреальні іфінансові. >Реальніінвестиції -цевкладаннякоштів (>майна) уреальніактиви-матеріальні інематеріальні.Вкладаннякоштів урізніфінансовіактиви,насампередцінніпапери чиіншіінструментифінансовогоринкурозглядають як >фінансовіінвестиції.Інвестиції внематеріальніактиви,пов'язані ізнауково-технічнимпрогресом (>патенти,ліцензії, ноу-хау,пакетипрограм,сукупністьнауково-технічних знань й практичногодосвіду; праввикористанняземлі, води,ресурсів,споруд йін.майнових прав),відносять до >інновацій.

У нашій странетермін ">інвестування"ідентифіковано ізтерміном ">капітальнівкладення".Протетермін ">інвестування"значноширший.

>Поняття ">капітальнівкладення"трактується болеевузько, ніж ">інвестиції". Увідповідності досвоєїназвикапітальнівкладенняявляють собоювкладення лише восновнийкапітал, тоді яквкладення уіншівидиекономічнихресурсів,такі якінформаційніресурси,цінніпапери, духовнийпотенціал,матеріальнізапасиіменуватикапітальнимивкладеннями неприйнято чицеробиться іззастереженнями.Капіталовкладенняслідрозглядатилише якчасткуінвестицій увідтворенняосновнихфондів (>будинків,споруд,передавальнихпристроїв,устаткування таін.).Вонискладаються звитрат нареконструкцію,розширення,технічнепереоснащеннядіючих таспорудження новихпідприємств,заміниосновнихфондів, щовибули,новими.

>Загальнийобсягінвестування, щоспрямоване нановебудівництво,реконструкцію чирозширення,придбаннятоварно-матеріальнихзасобіввиробництва зарозрахунковийперіодназивають - >валовимиінвестиціями.

Навідміну від

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація