Реферати українською » Менеджмент » Структура управління закордонної нафтової компанії


Реферат Структура управління закордонної нафтової компанії

Страница 1 из 4 | Следующая страница
>Оглавление

Запровадження. 2

1. Проблеми реорганізації системи управління нафтовим займався бізнесом у умовах світової економічної кризи. 4

2. Принципи і практика вертикальної інтеграції нафтових компаній. 7

3. Організація внутрішньої структури управління. 16

4. Стратегія великих нафтових компаній США під час кризи. 25

Укладання. 27

Список літератури.. 29


Запровадження

Загальносвітовою криза в нафтогазових галузях поглиблюється цілковитим відсутністю гармонії інтересів компанії та федеральної влади, які свідчать, що єдиної державної політики щодо ПЕК не існує. Замість продуманої, виваженої стратегію розвитку й підтримки своїх енергетичних компанії держава практикує дику фіскальну політику, що веде до руйнування та втрати конкурентоспроможності на світових енергетичних ринках.

Підвищення ефективності роботи нафтового комплексу, чого залежить вихід з кризи подальший розвиток економіки же Росії та світу загалом, включає групи головних завдань фінансування, оподаткування, управління нафтові компанії.

Зміна податків у бік їх різкого зниження, - як мінімум 1,5-2 разу - для нафтового комплексу потрібно незалежно від цього, чи буде світові нафтові ціни знижуватися, чи підвищуватися. Ще зниження світових нафтових цін податкипоглотали половину виручки російської нафтової комплексу (у західних компаніях — до 30%). У цьому ставлення податків до витрат в нафтовому комплексі Росії перебуває в ірраціональному рівні 125%, тоді за кордоном цей показник вбирається у 60—65%.

Теорія і практика оподаткування показують, що високий податку додану вартість — ПДВ — вводять у періоди «перегріву» економік, коли необхідно уповільнити темпи виробництва. В Україні цього податку — оборот — дивним чином продовжують вимагати і за скороченні виробництва, у реальному секторі наполовину. Здається, у реальному секторі, і у паливній промисловості. ПДВ слід скасувати повністю. Терміново й цілком треба скасовувати сьогодні й всі види акцизів. У кризових умовах перетворюється на паливної галузі доцільно застосовувати продажі чивмененний (апріорне) податку з компаній. За такого підходу сумарний' збір податків збільшиться і досягне принаймні пожвавлення промислового виробництва кілька років звичайного для розвинутих країн ставлення до ВВП (порядку 15-18%).
Податкові стимули дозволять компаніям нафто-газового комплексу активної участі в конверсії ВПК. виробництва продукції нафтового і газового устаткування. Виробництво машинобудівної продукції оживить суміжні галузі — металургію, виробництво коштів автоматизації і приладобудування.

Якщо економічна політика попередніх років визнається помилковою, то правомірно переглянути і реструктурувати заборгованість підприємств. Принаймні, ту значна її частина, що виникла з вини підприємств.

Сьогодні, як ніколи потрібен державний контролю над прийнятими стратегічними рішеннями в компаніях. Позиція держави бути лише одне: у створенні єдиної державної техніко-економічній політики у паливному комплексі весь період стабілізації економіки Росії. Питання податків і близько фінансування галузі може бути задовільно вирішені лише за умов такий єдиної політики.

Досвід роботи нафтових компаній, особливо - по зміни власників, показав, що й інтереси можуть збігатися з його інтересами комплексу загалом, отже, з його інтересами розвитку російської економіки. Рішення про взаємне скорочення буріння на нових родовищах чи родовищах зі зниженим дебітом може бути вигідним з погляду сьогодні керівництво компанії, але зовсім згубно для економіки нашої країни у найближчій перспективі. Професіонал робить справа в інтересах суспільства, комерсант робить «бабки» у своїх інтересах.

Продовжуючи тему державного інтересу, підкреслю, неспроможна роздроблений на компанії комплекс, коли кожен господар тягне ковдру лише не можна домовитися якесь єдину зовнішню політику, служити надійним фундаментом, а тим паче «локомотивом» для економіки нашої країни.

Даная робота присвячена вивченню досвіду побудови структури управління нафтові компанії там.


1. Проблеми реорганізації системи управління нафтовим займався бізнесом у умовах світової економічної кризи

Останніми роками світова то нафтогазова галузь переживає найкращі часи. Міжнародним й російським нафтовим компаніям доводиться вирішувати цілу низку значних проблем, чимало з яких межею їхнього впливу ідетерминировани загальної ситуацією у світовій економіці. Слід зазначити, що незадовго до кризи у світової нафтової промисловості накреслив і розпочалося реалізація цілого ряду великих проектів розробки родовищ і збільшення добування і переробки нафти й газу (Каспій, Сахалін, Північне море, Південно-Східна Азія, країни Південної Африки), оператори успішно займалися розв'язанням проблем пошуку інвестицій і міст початку виробництва, розраховуючи на оптимістичні прогнози зростання споживання нафтопродуктів і цінових котирувань. За даними,SalomonSmithBarney, 15 найбільших американських компаній у початку 1997 р. збільшили Витрати розвідку й видобуток на 7,6 %, а під кінець року ці витрати зросли до 17,2 %. Масштабні інвестиційні програми у сфері розвідування й видобутку нафти і є схвалювалися переважно компаній, проте, нині чимало них виглядають невтішними. [[1]]

Сьогодні світові нафтові компанії стоять перед жорсткої необхідністю скорочення витрат на розвідку й видобуток нафти і є, оскільки з їхньою керівникам стає дедалі тяжче пояснювати своїм акціонерам підстави розширення виробництва, у умовах падіння цін, і скорочення попиту енергоносії. Наприклад, американськаTexaco відкрито визнала неможливість виконання п'ятирічного плану з збільшення видобутку нафти 8 % на рік. Понад те, 1999 р. очікуються масштабні звільнення, а капітальні вкладення скоротяться одну п'яту (до 3,6 млрд. дол.). [[2]]

Негативні тенденції, пов'язані із переповненням нафтового ринку виробництва і зниженням цінинфть, повною мірою проявилися у 1998 р., коли середня світова ціна нафти з 19,09 дол./бар. (1 півріччя 1997 р.) становить 12,44 дол./бар. Самого низького рівня світова ціна не на нафту досягла у червні 1998 р. – 11,5 дол./бар. Попри те що, що низькі ціни на всі сировину кілька підвищили доходи нафтопереробників ісбитовиков, падіння доходів на стадіях розвідування й видобутку призвело до погіршення виробничо-фінансових показників провідних нафтових компаній США. [[3]]

Нафтові компанії, прагнучи вижити, шукають порятунку по дорозі укрупнення і консолідацій активів і операцій, що у певної міри дозволяє згладжувати коливання доходів. Слова «злиття» і «поглинання» надійно ввійшли до галузевого лексикон.

Останнім часом ще кілька великих нафтових компаній із різних країн, не охоплених першої хвилею злиттів, оголосили з приводу створення альянсів або про купівлю своїх конкурентів. Наприклад, британська нафтовидобувна компаніяLasmo набуваєMonumentOil&Gas основі спільних інтересів, у регіоні, Північному морі, Туркменістані, в Північній Африці, Пакистані. Іспанська нафтова компаніяRepsoil збирається придбати YPF (Аргентина) на загальну вартість 15,44 млрд., потім вже здобула згоду Ради директорів останньої. У Норвегії нафтова компанія Norsk Hydro оголосила про готовність придбати конкуруючу нафтовидобувну компаніюSaga за 2,2 млрд.долл.[4]

Американські компанії Chevron іTexaco обговорюють можливість створення альянсу, що стане 4-й за величиною нафтової компанією у світі. Новий альянс поступатиметься лише великий трійці світового нафтобізнесу:Exxon-Mobil, Shell іBP-Amoco-Arco. Вартість кожної з цих компаній перевищує 150 млрд. дол., а запаси – 20 млрд. бар. нафтового еквівалента. Через війну злиття Chevron іTexaco буде створено компанія вартістю 100 млрд. дол. з запасами близько 20 млрд. бар. Найімовірнішим варіантом об'єднання є купівля компаніїTexaco більшої компанією Chevron за 42 млрд. дол. За такого варіанту босом об'єднаної компанії, на думку фахівців, стане нинішній голова Chevron КенДерр кілька років, решти йому до пенсії, та був кермо правління, швидше за все, отримає ПітерБижур зTexaco, який за п'ять років. [[5]]

До речі, саме поглинання більшої компанією меншого конкурента відбувалося у випадках із Exxon, котра придбає компанію Mobil, і з British Petroleum для придбання нею Amoco і Arco.

Chevron іTexaco не новачки у справі створення альянсів і укрупнення своїх бізнесів. Ці компанії ще 1936 р. створили на паритетних засадах спільне підприємство іCaltex, що нині є гігантом нафтопереробки на Азії, і володіє активами у Африці й на Близькому Сході. Можна згадати, як Chevron подвоїла свої нафтогазові ресурси в 1984 р. після рекордного придбання компанії Gulf Оіл за 13 млрд.Texaco 1983-го р. намагалася поглинути компаніюGetty Оіл, та мало стала банкрутом, по тому, як суд наклав її у штраф в 10,5 млрд. заподіяння шкоди угодіGetty-Pennzoil. Оговтавшись від проблеми банкрутстваTexaco сама зіткнулася з спробою захоплення із боку корпоративного спекулянта КарлаИкана.

Останнім часом такі великих компаній як Mobil (після злиття з Exxon) і Unocal виявляють зацікавлення придбання американській нафтовій компаніїPhillips (інтереси у США, Північному морі, Венесуелі, Мексиканській затоці, Казахстані, Китаї, Африці, Австралії), що у своє чергу отримала 800 млн. після злиття своїх нафтопереробних і збутових активів з компанієюUltramarDiamondShamrock (>UDS). [[6]]

Хвилі подібних масштабних реорганізацій діяльності американських нафтових компаній у умовах світової кризи, як і багатьох інших «пожежні» і довгострокові заходи покликані змінити насамперед структури управління компаній, правильне побудова якої є запорукою успішного виживання. Звісно ж доцільним розглянути два аспекти організації управління нафтовим займався бізнесом у США: [[7]]

1. Вертикальна інтеграція нафтових компаній

2. Організація внутрішньої структури управління компанією


2. Принципи і практика вертикальної інтеграції нафтових компаній

Нині у світі налічується понад 800 нафтових компаній, у своїй більшу частину нафтового бізнесу «роблять» приблизно два десятка (половину з яких – американські) інтегрованих транснаціональних нафтових компаній, про «головних» нафтових компаній чи «>мейджорз» (див. Таблицю 1). [8]

Таблиця 1.

Зведений рейтинг 25 провідних нафтогазових компаній світу у 1997 р.

Місце

2003 р.

Місце

2004 року.

Компанія
1 6 >Petroleo deVenezuela SA (Венесуела)
2 1 Royal Dutch/Shell (>Нидерланди/Великобритания)
3 2 Exxon Corp. (США)
4 3 British PetroleumCo.Plc. (Великобританія)
5 7 >PetroleosMexicanos (Мексика)
6 5 Mobil Corp. (США)
7 8 Chevron Corp. (США)
8 17 РАТ Газпром (Росія)
9 15 >Texaco Inc. (США)
10 10 Amoco Corp. (США)
11 14 >Kuweit Petroleum Corp. (Кувейт)
12 19 ENI (Італія)
13 9 >PetroleoBrasileiro (Бразилія)
14 - >Petronas (Малайзія)
15 22 >Pertamina (Індонезія)
16 11 Total (Франція)
17 12 Shell Оіл Co. (США)
18 4 ElfAquitaine (Франція)
19 16 AtlanticRichfield –ARCO (США)
20 21 Conoco Inc. (США)
21 - Сургутнафтогаз (Росія)
22 23 >Phillips Petroleum (США)
23 20 ЛУКойл (Росія)
24 18 Statoil (Норвегія)
25 - >Repsoil (Іспанія)

До потужним нафтовим компаніям, провідним свій бізнес у світі ставляться:Exxon-Mobil, Chevron, Amoco (з останнього часу BP-Amoco),Texaco. Очевидно, що у сучасної структурі нафтового бізнесу США (це справедливе й у світовому масштабі), яка складалася переважно сформувалася у роки ХХ століття, домінують вертикально інтегровані компанії. [[9]]

Під вертикальної інтеграцією великої промислової (>промишленно-торгово-финансовой) компанії розуміють фінансово-економічне об'єднання різних технологічно взаємозалежних виробництв. У нафтової галузі таку інтеграцію входять підприємства, складові послідовність стадій основного технологічного процесу, саме: розвідування й видобування нафти - транспортування - переробка - нафтохімія - збут нафтопродуктів інефтехимикатов.

Перевагою інтегрованої компанії є збалансованість збуту. Коли ціна не на нафту падає, прибуток видобувних підрозділів зменшується, але нафтопереробка і нафтохімічні виробництва збільшують прибуток, тому втрати одного підрозділи компенсуються іншими підрозділами. Так, великих компаній не знижували прибутку навіть за падінні нафтових цін з 36 до 10 дол./бар. в 1981-84 рр.

Розвиток нафтового бізнесу у США від початку пішло шляхом вертикальної інтеграції. Найбільші нафтові компанії - Standard Оіл, Gulf,Texaco та інших. встановили контролю над усіма секторами нафтового справи в самісінький національному, та був й у міжнародному масштабі. Такої ж підходу дотримувалися і з невеликіпредприятия-аутсайдери, як і раніше що вони оперували на обмежених територіях. [[10]]

Розвиток процесу інтеграції зумовлено поруч передумов:

1. Прагнення нафтових компаній контролю над ринками збуту кінцевої продукції - спочатку нафтопродуктів, та був інефтехимикатов.

2. Обумовлена природними і економічними чинниками необхідність "керованої" організації виробництва та збуту.

3. Досягнення економії витрат, зумовленої масштабами виробництва з розвиненою вертикальної інтеграції. Концентрація капіталу і виробництва, наявність єдиної інфраструктури, можливості маневру (капіталом, потужностями, потоками сировини й продукції), що сприяє скорочення питомих витрат у виробництві й збутової діяльності, зростанню є і норми прибутку.

4. Забезпечення у межах вертикально-інтегрованих структур контрольованих джерел сировинного забезпечення.

5. Міжнародний характер нафтового бізнесу та її тісний зв'язку з світовий досвід і національної політикою.

У цілому нині, як свідчить практика, вертикальна інтеграція компаній, зайнятих в нафтовому бізнесі, за вдалого використанні передумов свого формування має суттєві конкурентні переваги перед фірмами спеціалізованого типу. Проте, основні передумови інтеграційного процесу не вважається чинниками "абсолютного дії". Вони дуже суперечливі і виявляються лише тенденції.Планомерность, концентрація виробництва й капіталу, встановлення контролю за ринками сировини й продукції поєднані із монополізмом зовсім на виключають конкуренції. Найбільші нафтові корпорації суперничають між собою й незалежнимикомпаниями-аутсайдерами. Роль конкуренції особливо зросла 80-ті роки, коли внаслідок успіху енергозберігаючої політики знову почали можливі різкі зміни не на нафту, значно посилилися податкові і концесійні (ліцензійні) умови у сфері нафтовидобутку, повсюдно були обмежені можливість застосування механізмувнутрикорпоративних трансфертних цін. [[11]]

Говорячи про відносному характері передумов

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація