Реферати українською » Менеджмент » Проблеми Ринку праці и зайнятості в перехідній економіці України


Реферат Проблеми Ринку праці и зайнятості в перехідній економіці України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

 

 

 

 

 

 

>Проблемиринку роботи йзайнятості вперехіднійекономіці України.


ПЛАН

>Вступ.................................................................................................................... 3

1.Становлення тарозвитокринку роботи в Україні:проблеми таперспективирозв'язання............................................................................................................................. 5

1.1Пропозиціяробочоїсили в Україні.......................................................... 6

1.2.Зайнятість населення............................................................................... 11

1.3Галузева структуразайнятих.................................................................. 14

1.4Аналізбезробіття в Україні.................................................................... 17

2. Стан та заподіяннящодовдосконаленняорганізаційно-економічногомеханізмурегулюваннязайнятості в Україні.................................................................... 23

2.1Доходи відтрудовоїдіяльності.............................................................. 23

2.2Інституційно-організаційне таправове забезпеченняфункціонуванняринку роботи........................................................................................................................ 26

3.Основнінапрямирегулюванняринку роботи............................................... 29

3.1Напрями збільшеннякількості таполіпшенняякостіробочих місць... 29

3.2Напрямипідвищенняякостіробочоїсили............................................. 31

3.3Напрямирегулюваннятрудовоїміграції............................................... 32

3.4Основнінапрямиреформування оплати роботи...................................... 33

3.5Основнінапрямиполіпшеннясоціальногозахистубезробітних.......... 35

4.Рекомендації авторащодошляхівподоланнябезробіття в Україні.......... 36

>Висновок............................................................................................................ 39

Списоквикористаноїлітератури...................................................................... 41


>Вступ

У Україніформуєтьсясоціально –орієнтованаринковаекономіка.Світова практикасвідчить про ті, усоціально –ринковіймоделірозвиткугосподарства держававідіграєособливу роль,оскільки нанеїпокладеноширокіфункції.Соціальна політика у сферізайнятостітакожєоднією ізфункцій держави. Однак системна кризуукраїнськогосуспільствазасвідчиланеспроможність державиздійснювати ефективногосоціальнеуправління.Виходячи із цого,ситуація наринку роботизалишає бажатикращого, а особливо – у сферізайнятості.Вонамаєвиглядскладноїбагатопланової,неоднорідної,динамічної тасхильної довпливу ззовніпідсистемиринковихвідносин.Зайнятість населення вцілому та особливомолоді,має не лишеекономічний, а ісоціальнийзміст, як одна із формадаптаціїрізнихсоціальних груп доринку.Соціальна рользайнятостіпроявляється й до того, щоспрямовані вминулому наустанови,традиції,стереотипиповедінкиможуть якдопомагати, то йпротистоятиринковимперетворенням.Перехід доринкуздійснюєтьсядужеболісно,супроводжуєтьсякризоюпромисловості у сфері,несплатоюподатків,зниженнямжиттєвогорівнябільшостісоціальних груп.Такожзагострюється проблемабезробіттямолоді, щозагрожує великоюнебезпекою длякардинальнихзмін таперетворень на шляхудемократизації. Таким чином,масовебезробіттяпредставляєреальнузагрозугромадянськомусуспільству, яку незможевижити,якщобезробіття якщотриматися нависокомурівні.Виходячи із цого,необхіднесвоєчаснепоглиблененауковедослідженнясоціальнихаспектівзайнятості населення тамолоді, а особливофахівців урізних сферах,бо длявиходу ізкризи у нашійдержаві безфахівцівнеможливоздійснити тих заходь, котрі бзабезпечилиреалізаціюінтересівсуспільства.

>Основна позначка >курсової роботиполягає удослідженніособливостейстановленняринку роботи в Україні вперіод переходу доринковоїекономіки.

Предметомкурсової роботиєекономічнівідносини котрівиникають впроцесіфункціонуванняринкупрацю України.

Уякості про>б’єкта >курсової роботивиступаєбезпосередньоринок роботи України.

>Курсова роботаскладається ізтрьохчастин, в якіпослідовноаналізується поставлено проблему.


1.Становлення тарозвитокринку роботи в Україні:проблеми таперспективирозв'язання

>Економічнезростаннястворюєпередумови для збільшеннязайнятості тадоходів населення,підвищенняпродуктивності його роботи. Однакоб'єктивнінерівномірностівиходу ізкризи окремихгалузей йпідприємств,істотнівідмінності успіввідношенніінтенсивних таекстенсивнихчинниківобумовлюютьнеминучідиспропорціїнаціональногоринку роботи,різнонаправленістьрозвитку окремих йогосегментів. Упоєднанні ізпрорахунками політикиринку роботицеспричинило низку проблем.

>Йдетьсяпередусім про нестачуробочих місць тависокучасткуробочих місць ізнебезпечнимиумовами роботи танизькимивимогами доякостіробочоїсили, щоє результатом нелишенизькихінвестицій, анасампереднераціональноїїхньоїспрямованості,відсутностічіткоїпрограмиінвестиційноїдіяльності [12,c.56].

>Якістьпропозиціїробочоїсили часто вже невідповідаєсучаснимвимогамщодоїїпрофесійно-освітньоїпідготовки,трудової тавиконавчоїдисципліни,мобільності таекономічноїактивності вцілому.Наслідкомнезбалансованостіпропозиціїробочоїсили зпопитом нанеїєвисокийрівеньбезробіття,зокремаприхованого тачасткового, та великачасткабезробітних, котрі немають роботи понад 1рік.

>Водночаснераціональноюєгалузева структуразайнятості.Йдетьсяпередусім пронадмірнупитому вагизайнятих усільськомугосподарстві тасамозайнятих.

>Безумовноюпроблемоюринку роботи,наслідкиякоївиходять далеко за йогомежі,єнизькийсереднійрівеньзаробітків йвідповіднонизькапитома вагивитрат наробочу силу усобівартостівиробництва та оплати роботинайманихпрацівників у ВВП,надмірнаміжгалузева йнизькаміжпосадовадиференціаціязаробітної плати,передусім убюджетній сфері [12,c.57-58].

>Законодавча тавиконавча владимаютьякнайшвидшестворитипередумовирозв'язаннязазначених проблем,сприятиякнайповнішомувикористанню трудовогопотенціалусуспільства.Актуальність цогопосилюється в зв'язку знеминучимскороченням унайближчійперспективічисельності населенняпрацездатноговіку та йогостарінням.Прогнозирозвиткуринку роботимають статіневід'ємноюскладовою всіхстратегічнихдокументів,програмрозвитку всіх безвиняткугалузейекономіки тарегіонів йтериторіальниходиниць.Необхіднорозв'язатиіснуючісуперечностіміж Законом прозайнятість, Кодексом законів пропрацю, результатамиреформи аграрного сектору,зокремарозпаюванняземлі.Створення новихробочих місць черезчіткоспрямованіінвестиціїмає статірушійною силоюрозвиткувизначенихгалузей тарегіонів.Пріоритетистворення новихробочих місцьобумовлюютьосновнінапрямирозвиткунаціонального тарегіональнихекономічнихкомплексів,спеціалізацію окремихрегіональних структур й, черезпопит наробочу силу,розвитокринкуосвітніхпослуг.Реформування оплати роботимає нелише забезпечитиналежнийрівень життя, але й істимулювати населення доактивноїповедінки наринку роботи, доефективноїтрудовоїдіяльності [7,c.15].

 

1.1Пропозиціяробочоїсили в Україні

>Пропозиціяробочоїсили в Україні,незалежно відекономічноїситуації,визначаєтьсядемографічнимичинниками,передусімчисельністю населеннявіком 20-65 років.Самецівікові рамкивсуперечзаконодавству реальноокреслюютьекономічноактивнийвік в Україні - до 20 років молодьпереважнонавчається й не так наринок роботи, а, подосягненніпенсійноговіку населення, як правило, неприпиняєтрудовоїдіяльності.Водночаспропозиціяробочоїсили, особливоїїякість,може статі чидодатковимчинникомприскорення, чибар'єромекономічногозростання.

>Чисельність тавіковий складекономічно активного населення.Зрушеннявіковоїструктури й їхньоговплив наринок роботи. сучаснийрівеньекономічноїактивності населення України,попризначнонижчий, ніж убільшостікраїн світупенсійнийвік,єдоситьвисоким заміжнародними стандартами. Цепояснюєтьсяголовним чиномактивністюжінок 20-49 років.Найвищірівніекономічноїактивності населенняхарактерні дляВолинської,Вінницької областей та м. Києва,найнижчі - дляТернопільської,Чернівецької таІвано-Франківської областей [20].  

>Загальначисельністьекономічно активного населеннязалишається практичнонезмінною від початкувиходу ізкризи йстановить 22644,9 тис.осіб (9місяців 2005p.) [22]. Однаквисокий йпостійнозростаючийступіньстарінняробочоїсили (усередньому по Українікожнап'ятаекономічно активна особа -старша 50 років, акожначотирнадцята -старшапрацездатноговіку)створюєпевніперешкоди длянормалізаціїпроцесіввідтворенняробочоїсили, длязапровадженняновітніхтехнологій йвідповідноїперекваліфікаціїпрацівників.

>Особливогостроює проблемастарінняробочоїсили усільськіймісцевості,передусім уЧернігівській,Кіровоградській,Полтавській областях. Цеможе статінепереборнимбар'єромрозвитку новихвідносин в аграрномусекторіцихрегіонів.

>Освітня тапрофесійнапідготовкаробочоїсили.Якістьпідготовкиробочоїсилимаєпершоряднезначеннясаме уперіодекономічногозростання в зв'язку ізнеобхідністюзапровадження новихтехнологій, схеморганізаціївиробництва, колимайжевичерпаноекстенсивнічинникиекономічногозростання йнеобхіднаінтенсифікація яквиробництва, то йнаданняпослуг. У цьомуконтекстіслід позитивнооцінитиневпиннезростанняпитомої вагиосіб ізвищою (>повною табазовою)освітою ускладіробочоїсили - із 39,9% у 2004 р. до 42,0% у 2005 р.Проте урозвитку Сучасноїсистемиосвіти,передусімвищої,спостерігаютьсязначнідиспропорції.Триваєтенденціявипереджального збільшеннямасштабівпідготовкиекономістів таюристів (>відповідно на 36,2 та 43,6%),обумовлена,насамперед,інерцієювисокоїпрестижностіотриманняспеціальностей, котрігарантували внедавньомуминуломудоситьвисокі тастабільнідоходи, йадекватноюреакцієюринкуосвітніхпослуг. Однак практичнанасиченістьнаціональногоринку роботиекономістами та юристаминеминучепозначиться напрацевлаштуванніфахівців ізцихспеціальностей [21].

>Натомістьвсуперечнеобхідності забезпеченняекономікивисококваліфікованимифахівцями ізінженернихспеціальностей, котрізможутьреалізуватиінноваційніпринципиекономічногозростання, йзмінам упопиті наробочу силу, що ужевідбуваються йвочевидьпосиляться унайближчомумайбутньому,протягом 2004-2005pp.обсягивипуску такихфахівців практично незмінилися, аїхняпитома ваги ускладівипускниківвузівзнизилася із 28,1% у 2004 р. до 23,9% у 2005 р. [20].

Однакздобуттявищоїосвіти негарантуєзайнятості. З одного боці,збереженнявисокогоступенямонополізаціїекономікиобумовлюєіснуваннязначноїчасткитехнологічновідсталихвиробництв, щосуттєвообмежуєможливостізастосуванняотриманих знань танавичокбезпосередньо увиробничомупроцесі. З іншого -якістьотриманих упроцесінавчання знань часто вже невідповідаєвимогам доробочоїсили, котрівисуваються із боцівисокотехнологічнихвиробництв.Даєтьсявзнаки йстрімкестаріння знань,обумовленешвидкимиекономічнимизрушеннями,зокремаекономічнимпіднесенням. Тому для забезпеченняналежноїякостіпрофесійно-освітньоїпідготовкиробочоїсилинеобхіднозапроваджувати системуосвітипротягомвсього трудового життя.

>Післятривалогоскороченнястабілізувалисяобсягипідготовкикваліфікованихробітників усистеміпрофесійно-технічноїосвіти.Єпозитивнітенденціїрозвиткузакладівпрофесійно-технічноїосвіти,зорієнтованихнасамперед напідготовкуспеціалістів для аграрного секторуекономіки.Збільшенняобсягіввиробництва йнаданняпослугстворюєоб'єктивніпередумови длязростанняпотреби вкваліфікованихробітниках, аотже,нагальноюпотребоюстаєреформуваннясистемипрофесійно-технічноїосвітивідповідно до новихвимог.Аналіз й прогнозпотреби вробочійсилі запрофесіями тарівнямикваліфікаціїмає статідієвимінструментомреформуваннясистемипрофесійноїпідготовки [20].

>Зовнішнятрудоваміграція. Приобмеженихможливостяхпрацевлаштування йнизькійзаробітнійплатічималоекономічноактивнихгромадян України,передусім увіці 20-49 років,стаютьтрудовимимігрантами.Понад 80%учасниківтрудовихміграцій не маліпостійної роботи в Украине еще 7%перебували внеоплачуванихвідпустках.

>Отриманняможливостей роботи за кордономхронологічнозбіглося ізпочаткомекономічного спаду й сталозасобомполіпшення не лишеекономічного стану, а ісоціального статусу, особливо усільськіймісцевості та невеликихмістахзахіднихрегіонів. Незмінилася накращеситуація ізпрацевлаштуванням й ізпочаткомекономічногозростання.Понад ті, заоцінками Нацбанку,обсягипереказівзаробітної платиробітників, котріпрацюють за кордоном менше 1 року, за 2003-2004pp.збільшилися у 2,2 разу, а тихий,хто працює за кордоном понад 1 року, -вдвічі.Тривалацятенденція й в січні 2005 р.Тимчасовіпоїздки українськихгромадян за кордон сталиоб'єктивноюреальністю й, безсумніву,масовимявищем,масштабиякого, заоцінками,становлятьблизько 2 млн.осіб нарік [22]. При цьому засприяннямофіційнихпосередників за кордономпрацевлаштованелишетрохи понад 40 тис.осіб.Водночас,виходячи ізфінансовихпотоків,зменшуєтьсязайнятістьіноземноїробочоїсили в Україні.  

>Найчастішетрудовимимігрантамистають особини ізпрофесійно-технічною таповноюсередньоюосвітою. Малоосвічені люди черезнизькукваліфікаціюмаютьзаздалегідьневеликішансипрацевлаштування за кордоном, ависокоосвічені прошарки меншезацікавлені в цьому черезкращіможливостіпрацевлаштування в Україні. Українськітрудовімігранти-чоловікизайнятіпереважномалокваліфікованоюпрацею,зокрема набудівництві.Галузева структуразайнятостіжінок-мігрантів урізнихкраїнахрізназалежно від потребнаціональнихекономік.Загаломнашіспівгромадянизаймаютьсяпереважно роботами, котрі малосприяютьпідвищеннюїхньоїкваліфікації,набуттюнавичок,потрібних длямайбутньоїпродуктивноїдіяльності в Україні [21].

>Основними центрамитяжіння українськихтрудовихмігрантівєРосія (40-50%),Польща (15-20%),Чехія (10-15%),Італія (>майже 10%),Португалія (4-6%). Уцілому понад 90%загального потокутрудовихмігрантівприпадає на країни СНР (>Росія йчастковоБілорусь), країниВишеградськоїгрупи (>Польща,Чехія,Словаччина,Угорщина) та державиПівденноїЄвропи [22].   

>Тривалістьперебування нашихгромадян нароботі за кордономстановить усередньомублизько шестимісяців. Ос-кільки втрудовихміграціяхбере долямайже 10%економічно активного населення, топропозиціяробочоїсилигромадян України за межаминашої державискладає 5% відзагальноїпропозиціїробочоїсили. Таким чином,сучаснатрудоваміграція не лишезменшуємасштабипропозиціїробочоїсили наукраїнськомуринку роботи, а ізнижує їхніякість.

Таким чином,основними проблемами у сферіпропозиціїробочоїсилиє:

·невідповідністьпотребамекономіки запрофесійно-кваліфікаційнимиознаками;

·високийрівеньстаріння,насамперед усільськіймісцевості;

· „>вимивання” черезтрудовуміграціюпрошарку населення зсереднімрівнемкваліфікації, але йвисокоюекономічноюактивністю.


1.2.Зайнятість населення

         >Загальнімасштабизайнятості.Післятривалогоперіодускороченняобсягівзайнятості іздеякимзапізненням порівнянозізростанням ВВП (із 2002 р.)розпочалося збільшенняобсягівзайнятості (заданими 9місяців 2005 р.загальначисельністьзайнятихстановить 20574,1 тис.осіб, у т. год.працездатноговіку - 18964,4 тис.) [22].Такийвідносно короткийхронологічний лагістотновідрізняєреакціюукраїнськогоринку роботи відіншихкраїн ізперехідноюекономікою, дестале збільшенняпопиту наробочу силурозпочиналося лише черезкілька років после початкуекономічногопідйому. Аліважливо (йцей фактпотребуєглибокогоосмислення вдержавнійполітиці), щозначновищітемпизростаннязайнятостіхарактерні для старшихвікових груп. Так,якщо заостаннійрікзагальнакількістьзайнятихзбільшилася на 0,4%, тосередосіб,яким за 50 років, - на 0,6%, у т. год.серед тихий,чийвікперевищуєпрацездатний, - на 1,8% [23].  

як йслід було бочікувати, особливо ізогляду нанесприятливіумови 2005p.,зростанняобсягів йрівнівзайнятостіє болеесуттєвим умістах - на 1,7%. Алі й тутвіковіспіввідношення - накористь старшихконтингентів:чисельністьзайнятихосіб старше 50 роківзбільшилася на 3,9%, у т. год. старшепрацездатноговіку - на 10,4%. Цеєнепрямимсвідченням того, щозростанняпопиту наробочу силузабезпечуєтьсянепрестижними (аможливо, йнизькокваліфікованими)робочимимісцями [23].

У селах, на шкода,продовжуєтьсяскороченнязайнятості,однаквиключносеред населення,чийвікперевищуєпрацездатний.Зайнятість жосіб до 40 роківдещозбільшується. Цеєзначноюмірою результатомаграрноїреформи,вивільненняосіб ізменшоюпрацездатністю.Зниженнязайнятостіосібпередпенсійноговікуєцілкомзакономірним дляпершихетапівекономічногозростання, але йстворюєсерйозніпроблеми для службзайнятості,оскількицим людямвкрайважко набутиновукваліфікацію йпрацевлаштуватися.

>Продовжуєтьсяперерозподілзайнятихміжрізними формамивласності: порівняно із 9місяцями 2003 р.чисельністьпрацівниківпідприємств таустанов державноївласностізменшилася на 627,7 тис.осіб (на 7,2%), тоді якпрацівниківприватних структур -зросла на 22,5%.Більшінтенсивним бувцейперерозподіл умістах [23].

Зпочаткомекономічногозростанняприпинився процес перетіканнюробочоїсили з секторунайманої роботи до секторусамостійноїзайнятості,однактемпизростаннячисельностісамозайнятихзначновищі.Загаломкількістьнайманихпрацівників за 2002-2005pp. (9місяців)зменшилась на 2,2%, асамозайнятих (>включаючипрацюючих без оплатичленівсімей) -збільшилась на 21,4%.

Заоцінками,масштаби секторусамостійноїзайнятостіринку роботистановлять в Україні від 4 до 4,5 млн.осіб, із них менше ніж 20% -зареєстровані.Понад 70% відзагалузадіяні усільськогосподарськомувиробництві, усільськіймісцевостіцячасткастановитьмайже 93% йнавіть уміськихпоселеннях вонаперевищує 26%.Основноюсферою роботисамозайнятих умістахєоптова іроздрібнаторгівля -51,8%,переважноцечоловіки 25-44 років.Сільськогосподарськасамозайнятістьпоширенапередусімсередосіб,яким за 60 [23].

>Понадтретинасамозайнятих немаєпрофесії,значнаїхнячастина працює не було зафахом. Так,середсамозайнятого населення, щореалізуєвласнуекономічнуактивність уторгівлі,продавці заосвітоюстановлятьлише 2,6%. разом із тім 13,0%маютьдипломитехнічнихфахівців угалузіприкладних наук татехніки, 8,3% заосвітою -професіонали вгалузіфізичних,математичних татехнічних наук, 4,4% -викладачі, 5,5% -кваліфікованіробітникиметалургійних тамашинобудівнихгалузей [23].

>Світовийдосвідсвідчить, щосамозайнятістьєпривабливим для населення виглядомдіяльностіпереважно под годинуекономічноїкризи. Зїїподоланнямбільшістьстає чинайманимипрацівниками, чипідприємцями. Однак в Україні Поверненнязайнятих у цьомусегменті донайманої роботиє вельмипроблематичнимнавіть за умівствореннянеобхідноїкількостіробочих місцьзважаючи тих, щосереднідоходисамозайнятого населення за 2005 р.майже у 1,5 разуперевищувалидоходиіншихкатегорійзайнятих.Проте не вартопереоцінюватизначення цого сегментуринку роботиані дляекономіки країни,ані для забезпеченнязайнятості населення.

>Галузевийрозподілзайнятих. Натліпозитивнихзрушень,пов'язанихпередусімзісприятливимиекономічнимитенденціями, в Українізберігаєтьсянераціональна структуразайнятості.Порівнянняїїосновнихпараметрів із аналогамикраїн ізрозвиненою таперехідноюекономікоюсвідчить продужезначнескороченняобсягівпромисловоговиробництва йвідповіднезменшенняпопиту наробочу силуцієїгалузі. Урезультатінині в Українічасткапрацівниківпромисловостіістотнонижче, ніж убільшостіекономічнорозвиненихкраїн.Винятокстановлять лишеФранція таШвеція, у структурахзайнятості якідомінує сфераобслуговування. Доти жзберігаєтьсяпріоритетдобувнихгалузей,характерний длясировиннихекономік, а Україніцечастковоє результатомрозпаду ВПК СРСР [7,c.253].

>Найбільшачисельністьпрацюючихсконцентрована усільськомугосподарстві (5,4 млн.осіб, чи 25,2% всіхзайнятих у 2004p.), щозначноперевищуєчисельністьзайнятих упромисловості (4,4 млн.осіб).Така структуразайнятості невідповідаєінноваційнимстратегіямрозвитку,зорієнтованим навипереджальнийрозвитокнаукоємних сферпромисловоговиробництва,спроможних забезпечитионовленнятехніко-технологічноїбазисільськогосподарськоговиробництва. Дляпорівняння:часткасільськогосподарського сектору вКанадістановить 2,8%загальноїчисельностізайнятих, уФранції - 3,6, вУгорщині - 6,3, уПольщі - 19,3, уЧехії - 4,8% [7,c.254].

>Поприпомітнезростання,протягомостанніх роківнадтонизькоюзалишаєтьсязайнятість убудівництві,хоча збільшенняобсягіввиробництвацієїгалузієнеобхідним ізогляду наїїважливість для забезпеченнясталогоекономічногорозвитку.

>Часткапрацюючих уневиробничихгалузях узагальнихобсягахзайнятості в Україні вціломувідповідаєсвітовим стандартам.Помітнонижчоює лишепитома вагизайнятихфінансовоюдіяльністю, щосвідчить пронедостатнійрозвитокринковоїінфраструктури.

>Проте под годинуоцінкиструктуризайнятості в Україні,їїзрушеньпротягомперіодуекономічногозростання тапорівняння ізєвропейськими стандартамислідвраховуватизбереженнязагальногонизькогорівнязайнятості тапродуктивності роботи в Україні.

1.3Галузева структуразайнятих

         >Зайнятість вособистомупідсобномугосподарстві.Ознакоюзбереженнякризовоїструктуризайнятостієзначна рольдоходів відособистогопідсобногогосподарства.

Заданимивибірковогообстеження умів життядомогосподарств у 2005 р.вартістьпроданої таспожитоїпродукції,отриманої відособистогопідсобногогосподарства тасамозаготівель,складаласьомучастину (15%)сукупнихресурсівдомогосподарств, у т. год.міських - 4%,сільських - понадтретини (40%).

Заданимиопитування, упершійполовині 2005 р.земельні ділянки малі усвоємукористуванні 56%домогосподарств України, вмістах - понадтретини (36%), але вселі -майже усідомогосподарства (97%).Худобу,птицю,бджілутримували 36%домогосподарств. Населіцейпоказникстановив 86%, умістах -12% [22, 23].

>Зайнятість вособистомупідсобномугосподарствіфактичнодозволяєвиживатичастиніукраїнського населення, але й вона незабезпечуєналежноїефективностівиробництва,запровадженнясучаснихтехнологій, невимагаєвисокоїкваліфікаціїробочоїсили.Фактичноцеєпаліативом йпоступовомає бутитрансформовано у фермерство чинайманупрацю.

>Професійно-кваліфікаційний складзайнятих.Найважливішимиознаками йогозмінєстабілізація від початкувиходу ізекономічноїкризичисельностіпрофесіоналів,технічнихслужбовців,операторів таскладальниківустаткування й машин такваліфікованихпрацівників,зниженнячисельностікваліфікованихпрацівниківсільськогогосподарства,поступове збільшеннячисельностіпрацівниківсфериобслуговування таторгівлі.Ознакоюновітніх йдоволінегативнихзмінє,зокремастворення у 2004 р.робочих місць ізнизькимивимогами доякостіробочоїсили, атакожістотне збільшеннякількостізайнятихнайпростішимипрофесіями.

>Розвитокгалузейсферипослуг,безпосередньопов'язаних ізобслуговуваннямвиробничих потреб,вимагає відзайнятих тампрацівниківдедалівищогорівнякваліфікації.Водночасзалишаєтьсявагомоючасткагалузейсферипослуг (такзваних ">консервативних"галузей),застосуваннявисокихтехнологій в якінедоцільне черезобмеженістьмасштабівсерійноговиробництва,нерегулярністьпопиту наїхніпослуги.Відповідновимоги дорівнякваліфікаціїзайнятих ненастількижорсткі, щодозволяєзалучати до цого сегментасферипослугпрацівників ізнизькимрівнемосвіти татрудовоюмобільністю.Протенабуттямалокваліфікованимипрацівниками,зайнятими в цьомусегментісферипослуг,належногодосвіду роботидозволяєїмпоступовопідвищуватирівеньсвоєїкваліфікації,отримуватинавичкиіндустріальної роботи тазмінювати виддіяльності. Таким чином,цей сегментвиступаєсвоєрідним буфером для переходупрацівників навищийкваліфікаційнийрівень зарахунокрозширеннясферипрофесійних знань [20].

>Значначастина населеннязмушенапрацювати не було зафахом. В частности, у 2004 р. на посадахробітниківпрацювала половиназайнятих, котрі заосвітоюєтехнічнимифахівцями вгалузіприкладних наук татехніки,чверть -молодшихфахівців вгалузіосвіти, 2/5службовців,пов'язаних ізінформацією, таслужбовців, щообслуговуютьклієнтів.Майже половинаосібпрацюють на посадах, що невідповідаютьїхнійосвіті [23].

>Неповназайнятість. У 2005p., Незважаючи на 39,3%зниженнявідпусток ізініціативиадміністрації й 12,7%зменшеннячисельностіпрацюючих заскороченимробочим днем (>тижнем),фактично 11,3%зайнятихпрацювали менше 40 ріктиждень (безурахуваннязайнятих вособистомупідсобномугосподарстві татимчасововідсутніх нароботі). Убільшостіцихвипадківтривалістьтижневогоробочого годинивзагалі не було бвстановлено.

З числаопитаних, лишекожнийодинадцятий,працюючий ускороченомурежимі,повідомив що небажав матір роботу ізповнимробочим днем йкожнийсімнадцятиймавтакийграфік роботи за станомздоров'я чи у зв'язку ізсімейнимиобставинами.Більшеполовинипрацівників булипереведені наумовинеповногоробочого дня (тижня) заініціативоюадміністрації, а понадчверть -працювали в такомурежимі через ті, що незмоглизнайти роботу ізповнимробочим днем (>тижнем).

>Взагаліпоширеннянеповноїзайнятостієознакоюгнучкостіринку роботи йспостерігається усучасному світі далеко ще не лише за умівекономічноїкризи - воно тає,скоріше,віддзеркаленнямобраноїконкретнимсуспільствомсоціально-економічноїмоделі. Алі в Україні воно таєнаслідкомпередусімнизькогорівнязавантаженостівиробничихпотужностей,недостатностісферидокладання роботи. Процесвідчить,зокрема, йпомітнескороченнямасштабівнеповноїзайнятості послеподоланняекономічноїкризи.Порівняно із 1999 р.питома вагипрацівників,переведених наскороченийграфік роботи взагальнійкількостіпрацюючихзнизилася 31-ий%,цей процестривав й в січні 2005p., деїхнячасткастановила 11,3% [21].

>Втратиробочого години черезнеоплачуванівідпустки тазайнятістьнеповнийробочий день (>тиждень) ізініціативиадміністрації врозрахунку однієї штатногопрацівникастановлять 2,3% фондуробочого години за 2005рік.

>Додатковазайнятість. Заіснуючимиоцінками,значначастинадорослого населеннямаєдодатковізаробітки,причому уполовинидодаткова діяльністьпринципововідрізняється відзаняття заосновниммісцем роботи. На двох й понад роботівчоловікипрацюють в 1,8 разучастіше зажінок.Особливогопоширеннявторинназайнятістьнабуласеред чоловіків молодого тасередньоговіку (20-49 років). Дододатковихзаробітківнайчастішевдаютьсязайняті у сферібудівництва,послуг,охорониздоров'я,освіти, науки та культури,найрідше (>середгалузей, котріакумулюютьзначнучастинузайнятого населення) -працівникипромисловості таторгівлі. Коливищимєрівеньосвіти, точастішеспостерігаєтьсявторинназайнятість: длявисокоосвіченихосібсаме вонаєосновним виглядомнестандартноїекономічноїдіяльності,головнимджереломдодатковихдоходів [20, 21].

>Зростанняпопиту наробочу силусприятимепоширеннюрізних формдодатковоїзайнятості, Незважаючи на збільшеннярівня оплати роботи.

>Поприпозитивнізрушення, щоспостерігаються із годинивиходу ізкризи, у сферізайнятості населення Україниіснуютьсерйозніпроблеми:загальнийнизькийрівеньзайнятості таїїнераціональнагалузева структура,передусімвисокапитома вагизайнятих усільськомугосподарстві тасекторісамостійноїзайнятості;поширеністьвимушеноїнеповноїзайнятості; робота не було зафахом.

 

1.4Аналізбезробіття в Україні

        Економічнезростаннязакономірновіддзеркалилося узменшеннімасштабівбезробіття, але йпоки що несупроводжуєтьсявідповіднимскороченням йоготривалості.

>Масштабибезробіття.Зниженнябезробіття увідповідь наекономічнезростаннявдвічіперевищуєтеоретичніочікування. За 2003-2005pp.обсягибезробіттяскоротилися на 5,7%.Рівеньбезробіття,визначений заметодологієюМОПзменшився із 11,7% у 2000 р. до 9,1% за 9місяців 2005 р.Найвищимвін був уДонецькій таЛьвівській областях.Найнижчій у м.Києві,Севастополі,Київські таЧернігівській областях (табл. 1) [22].


>Таблиця 1

>Кількістьзареєстрованихбезробітних зарегіонами, тис.чол.

 

1996 2000 2001 2002 2003 2004 2005

Україна

126,9

1174,5

1155,2

1008,1

1034,2

988,9

981,8

>Автономнареспубліка Крім 3,5 33,4 26,2 27,8 42,1 41,1 40,8

>області

>Вінницька 2,9 35,0 39,3 40,6 35,9 31,3 41,3
>Волинська 5,6 37,8 34,3 33,2 24,9 27,1 26,7
>Дніпропетровська 2,9 86,6 89,5 78,2 79,1 73,1 63,5
>Донецька 8,5 95,7 95,1 72,1 76,0 71,6 64,3
>Житомирська 6,0 53,4 59,3 39,7 33,4 37,5 38,4
>Закарпатська 6,4 41,5 44,1 37,1 40,2 32,9 28,2
>Запорізька 2,8 36,6 38,5 38,8 39,0 38,0 36,9
>Івано-Франківська 11,4 50,0 44,9 38,6 38,0 34,1 35,2
>Київська 5,0 52,4 53,5 43,7 39,5 31,5 29,7
>Кіровоградська 3,5 34,4 31,6 26,1 30,3 33,8 31,3
>Луганська 6,9 53,4 57,9 48,4 47,3 42,9 36,9
Львівска 15,5 110,1 90,9 61,4 60,0 59,1 60,5
>Миколаївська 2,4 27,6 28,0 24,7 24,8 27,6 28,3
>Одеська 1,8 12,8 15,9 19,2 27,3 31,0 31,3
>Полтавська 3,8 44,1 47,3 44,7 41,7 38,0 40,3
>Рівненська 5,6 45,4 45,6 44,7 43,8 36,9 39,6
>Сумська 3,4 49,9 46,7 38,1 33,5 30,7 31,1
>Тернопільська 4,8 39,3 42,6 39,8 42,4 41,8 48,0
>Харківська 4,8 63,7 60,2 55,9 56,1 51,9 52,2
>Херсонська 3,0 20,3 25,3 28,9 41,7 40,0 34,2
>Хмельницька 4,5 26,5 29,1 28,2 26,4 27,8 31,9
>Черкаська 3,0 33,8 33,9 32,4 37,3 42,1 43,7
>Чернівецька 2,3 22,0 21,8 23,1 33,9 30,5 32,0
>Чернігівська 5,2 50,4 38,0 29,4 28,1 27,2 26,2

>міста

>Київ 1,1 15,6 13,9 11,4 9,6 7,5 7,5
Севастополь 0,3 2,8 1,8 1,9 1,9 1,9 1,8

         >Таблицяпобудована заданимиДержкомстату України

>Підприємства,збільшуючиобсягивиробництва,поступовозменшуютькількістьпрацюючих вумовахвимушеноїнеповноїзайнятості.Скороченнячастковогобезробіття, якурозпочалося у 2000p.,набулозначнихтемпів у 2001 р. йзбереглося у 2002-2003pp.Темпи йогозменшились у 2004 та 2005 рр.

>Поліпшенняситуаціївідчулипредставники всіх безвиняткувікових груп, але йнайбільшескоротилосябезробіттясередмолоді [7].

>Характерноюознакоюукраїнськогобезробіттяєбезумовнавідсутністьбудь-якихвиявівтендерноїдискримінації[1].

>Тривалість й заподійбезробіття.Понад половинабезробітних немають роботи понад 1 року.Такийвисокийрівень,характерний длябільшостікраїн ізперехідноюекономікою,єнаслідкомнедостатньодинамічногорозвиткуекономіки,невисокоїмобільностіробочоїсили тазагальноїнегнучкостіринку роботи.Цілкомімовірно, щодаєтьсявзнакитакожпоширеннянезареєстрованоїзайнятості.

>Основними причинамивтрати роботизалишаютьсязвільнення завласнимбажанням, ізекономічних причин (у зв'язку ізреорганізацією,ліквідацієювиробництва,скороченнямчисельності чи штатупрацівниківпідприємств,установ,організацій),неможливістьзнайти роботу послезакінченнянавчального заставі.

>Зневірені.Активневжиттязаходівщодостабілізаціїсоціально-економічноїситуації в странеобумовилозалучення у складекономічно активного населенняосіб, котріраніше непропонували своюробочу силу наринку роботи черезвідсутністьнадіїзнайти роботу.Після 2001 р.спостерігаєтьсяпомітнезменшеннячисельностіосіб, котріприпинилипошук роботи у зв'язку ізвтратоюнадії напрацевлаштування, як умістах, то й в українських селах України.

>Допомога побезробіттю.Стандартитривалостінаданнядопомоги побезробіттю в Україніцілкомвідповідаютьзагальноєвропейським,зафіксованимКонвенцієюМіжнародноїорганізації роботи № 102 ">Мінімальнінормисоціального забезпечення", але йрівеньцієїдопомогиєневиправданонизьким. Іхочапротягом 2000-2005pp.середнійрозмірдопомоги побезробіттюістотнозбільшивсявінєнижчий запрожитковиймінімум.

>Такийрівень некомпенсує уприйнятнихмежахвтраченого прибутку, а чи незабезпечуєнеобхідногосоціальногозахистубезробітних йєоднією із причин того, щобільшість із нихреєструється у центрахзайнятості.

Напозитивнуоцінкузаслуговуєістотне збільшеннячасткивиплатдопомоги побезробіттю, щонадається авансом длявідкриттявласної справ.Всього за 2005 р.такудопомогуотримали 39,2 тис.осіб, котрізавдяки цьомузайнялися (наумовахсамозайнятості чипідприємництва) фермерством,птахівництвом,тепличнимгосподарством,торгівлею,пошиттямодягу,автосервісом,транспортнимипослугами тощо. Алі ізогляду на 2,8мільйонаосіб, котріотрималисоціальніпослуги таматеріальне забезпеченняпротягом року,ця групаєнадтомалою [20].

>Поряд ізбезумовнимипозитивнимизрушеннямиостанніх 3 років у сферібезробіттяіснуютьсерйозніпроблеми:високийрівень йзначначастка ускладібезробітнихосіб, котрі немають роботи понад 1рік;низькийрівеньсоціальногозахистубезробітних.

        Особливустурбованістьвикликаєрівеньбезробіття всільськомугосподарстві. Так,рівеньбезробіття всільськіймісцевостітрадиційно бувнижчим ніж вмісті до2000р. (див. мал.1).

>Рис. 1Рівеньзареєстрованогобезробіття за типомпоселення

Джерело:Державна службазайнятості

Однак в2000р.рівеньбезробіття всільськіймісцевостіперевищивсереднєзначення

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація