Реферати українською » Менеджмент » Оцінка рівня якості продукції


Реферат Оцінка рівня якості продукції

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Зміст

ЗАПРОВАДЖЕННЯ. 2

1) Проблема й необхідність оцінки якості за умов ринкових відносин 4

2) загальна схема оцінки якості продукції. 5

3) Поняття і характеристика життєвого циклу продукції. 11

4. Характеристика життєвого циклу продукції відповідності з міжнародними стандартами. Зашморг якості. 12

5) особливості формування групи аналогів. 14

6) Методи оцінки рівня якості. 16

7) основні напрями підвищити рівень якості промислової продукції 26

>ЗАКЛЮЧЕНИЕ. 28

 


ЗАПРОВАДЖЕННЯ

Якість – поняття багатопланове, забезпечення її вимагатиме об'єднання творчий потенціал і практичний досвід багатьох фахівців. Проблема підвищення якості може бути розв'язана лише за спільні зусилля держави, федеральних органів управління, керівників держави і членів трудових колективів підприємств. Важливу роль розв'язанні цієї проблеми грають споживачі, які диктують свої і запити виробникам товарів та послуг.

Якість продукції – сукупність зазначених властивостей товару, що обумовлюють його придатність задовольняти певні потреби у відповідність до призначенням. Воно фіксується на конкретний період часу та змінюється у разі прогресивнішою технології.

Якість продукції умовах сучасного виробництва – найважливіша зі складових ефективності, рентабельності підприємства, йому необхідно приділяти постійна увага. Займатися якістю повинні всі учасники виробничого процесу – від директора підприємства – до конкретного виконавця будь-який операції.

Поліпшення якості продукції – найважливіше напрям інтенсивному розвиткові економіки, джерело економічного зростання, ефективності громадського виробництва. У умовах зростає значення комплексного управління продукції і на ефективністю виробництва.

Системи управління, які діють різних підприємствах, індивідуальні. Проте, світова наука і практика сформували загальні ознаки цих систем, і навіть методи лікування й принципи, які можуть застосовуватися у кожному їх.

Управління якістю – дії, здійснювані за створенні, експлуатації чи споживанні продукції цілях встановлення, забезпечення й підтримки необхідного рівня її якості. Управління якістю продукції полягає в стандартизації, що дає нормативно-технічну основу, визначальну прогресивні вимоги до продукції, виготовленої потреб національного господарства, населення, експорту. Проблема якості у сучасних умовах є найважливішим показником підвищення рівня життя, економічної, соціальної, екологічну безпеку, а конкурентоспроможність – чинником економічної стабільності та сталого розвитку суспільства.

Метою і завданням даної роботи є підставою вивчення якості продукції, пов'язаних із нею понять, чинників, аспектів, та ефективності підвищення якості.


1) Проблема й необхідність оцінки якості за умов ринкових відносин

У разі переходу Росії до відкритому ринковому економіці боротьба за споживача на внутрішньому, а зовнішньому ринках потребує створення і виробництва конкурентоспроможних товарів. Якість постає як головний чинник конкурентоспроможності товару, становлячи його «стрижень», основу.

Нові підходи до проблеми якості вимагають дедалі більше повного обліку виготовлювачами ринкового чинника, зсуву від адміністративних важелів контролю за якістю до переважно організаційно- економічним заходам управління, початку гнучкою системі стандартизації, що дозволяє виробникам оперативнішою реагувати на мінливі вимоги внутрішнього і зовнішнього ринку до якості товарів, роботи по переходу у найближчій перспективі забезпечувати високої якості продукції.

Проблема підвищення якості –одне з головних завдань розвитку нашої країни. Останніми роками переважають у всіх передових в технічному відношенні країнах відзначається зростання інтересу до підвищення якості продукції. Основними проблемами, що стоять перед вітчизняними виробниками у бік удосконалення управління якістю продукції, є: включення до систему управління продукції механізму маркетингової діяльності; орієнтація системам управління якістю, як і всього виробничого діяльності, на споживача; посилення механізму впливу системам управління якістю попри всі етапи життєвого циклу продукції. Сучасні проблеми обмеженості впровадження носять не методологічний, а суто практичного характеру, причинами яких є відсутність кваліфікованих кадрів, обмеженість організаційно-технічною й матеріальної бази підприємства, недостатній досвід масового використання статистичних методів, відставання в автоматизації технологічних і управлінських процесів.

Досвід свідчить, що почнеться впровадження міжнародних стандартів обмежується як високими вимогами до організації матеріально-технічного постачання, фінансування, програмного забезпечення, а й перешкодами соціально-психологічного характеру, викликаними стереотипами старого мислення. Підприємства, котрі впроваджують стандарти, зіштовхуються з нерозумінням необхідності цієї роботи у за існуючих умов. Умови, принципи й підвищити вимоги, закріплені у вже перероблених стандартах, практично виконуються над обсязі, що суперечить системному підходу у вирішенні завдань якості. Причини невиконання перебувають у нестабільності виробничих, збутових, економічних процесів, що відбуваються для підприємства. Велику труднощі представляє організація маркетингової роботи і здійснення прогнозу необхідного рівня якості вироби.

Тому вирішити завдання досягнення й підтримки якості своєї продукції рівні, що забезпечує постійне задоволення встановлених чи запропонованих вимог споживача на ринку, поки що складно. З іншого боку, більшість промислових підприємств Росії на момент що неспроможні забезпечити споживачеві у тому, що заплановані якість яка поставляється продукції досягається або вона буде досягнуто.

2) Загальна схема оцінки якості продукції

Розрізняють два поняття: технічний рівень продукції і на рівень якості продукції як більше широке поняття.

Оцінка рівня якості продукції - це сукупність операцій куди входять вибір номенклатури показників якості оцінюваної продукції, визначення значень цих показників в оцінці якості продукції. Технічний рівень продукції - відносна характеристика якості продукції.

У міжнародні стандарти немає поняття "технічний рівень", у них визначення цього поняття.

Відповідно до ГОСТ 15467 - 91 під оцінкою технічного рівня продукції розуміється сукупність операцій, куди входять вибір номенклатури показників, характеризуючих технічне вдосконалення оцінюваної продукції, визначення значень цих показників і зіставлення його з базовими.

Під рівнем якості вироби розуміються відносні характеристики якості (або його узагальнена характеристика) проти сукупністю базових показників, як яких використовують показники перспективних зразків, аналогів і стандартів. Під аналогом мається на увазі зразок виробництва устрою, принцип дії, функціональне призначення, масштаби виробництва та умови застосування якого самі, як і в проектованого вироби.

Типова схема оцінки рівня якості вироби приведено на рис.

>Рис.. Схема оцінки рівня якості виробів


Оцінка технічного рівня полягає у встановленні відповідності продукції світовому, регіональному, національному рівням чи рівня галузі. Відповідність оцінюваної продукції світового рівня (або іншими) встановлюється виходячи з зіставлення значення показників технічного досконалості продукції і на базових зразків.

Базовий зразок – це зразок продукції, що становить передові науково- технічні досягнення і що виділяється із групи аналогів оцінюваної продукції.

Через війну оцінки продукцію належать до одного з трьох рівнів:

·Превосходит світовий рівень;

· Відповідність світового рівня;

·Уступает світового рівня.

Результат оцінки використовують розробки нової (модернізованої) продукції: обгрунтувань, вимог, які закладаються в технічне завдання (>ТЗ) і нормативну документацію (НВ); ухвалення рішення про постановку своєї продукції виробництво; обгрунтування доцільності заміни чи зняття продукції із виробництва; формування пропозицій з експорту і імпорту.

Етапи оцінки технічного рівня продукції включає:

А. Визначення номенклатури показників, яка потрібна на оцінки.

Номенклатура показників мають забезпечувати порівнянність різних зразків жодного виду, т. е. зразків продукції самої назви й області застосування.Номенклатуру встановлюють з цілей оцінки з урахуванням показників, вказаних у міжнародних, національних, зарубіжних і вітчизняних стандартах, каталогах, проспектах, патентної і кон'юнктурної економічної документації тощо. п.

Номенклатура показників включає класифікаційні та "оціночні показники.Классификационние показники характеризують призначення та сферу застосування цього виду продукції. З значень цих показників, зразки, наявні на світовому ринку, належать до групі аналогів оцінюваної продукції. Для наступного зіставлення що оцінюється і базового зразків де вони використовуються, бо характеризують якість продукції. До них належать: якісні ознаки, що визначають типорозмір продукції або її клас.

Оціночні показники застосовуються безпосередньо для зіставлення що оцінюється зразка, з базовим і характеризують споживчі властивості, надійність, безпеку, економічність, екологічні властивості.

Б. Формування групи аналогів встановлення значень їх показників. Усівключаемие у групу аналоги і оцінюється продукція мали бути зацікавленими ідентичні за призначенням й області застосування, тобто. повинен мати однакові значення класифікаційних показників.

До групи входять:

- в оцінці розроблюваної продукції – перспективні і експериментальні зразки, надходження яких світовий ринок прогнозується на період випуску оцінюваної продукції;

- в оцінці своєї продукції – зразки, реалізовані на світовому ринку, значення показників яких встановлюються з урахуванням наявної ними документації і (чи) за результатами випробувань.

У. Виділення базових зразків у групи аналогів. Як базових зразків виділяють найкращі з групи аналогів з урахуванням методупопарного зіставлення послідовно всіх аналогів по значенням оціночних показників.

Виділення базових зразків з урахуванням методупопарного зіставлення аналогів здійснюється так:

- аналог може бути визнаний взірцем і виключається з наступних зіставлень, коли він поступається іншому аналогу за сукупністю оціночних показників,т.е.уступает іншому аналогу хоча би за одному показнику, не перевершуючи де його за якими з інших;

- обидва аналога залишаються задля її подальшого порівняння з іншими, коли з одним показниками краще перший аналог, а, по іншим – другий, у своїй значення деяких показників у аналогів можуть збігатися.

Через війнупопарного зіставлення аналогів залишаються аналоги, кожен із яких немає поступається жодному які залишилися за сукупністю оціночних показників. Решта аналоги і є базовими зразками.

Р. Зіставлення що оцінюється зразка, з базовими – здійснюється поетапно. У першому етапі перевіряють відповідність продукції і на значення її показників міжнародних стандартів, включаючи обмеження з показниками безпеки, екології тощо.; стандартам, технічних умов (ТУ) та інших чинним НВ продукції. Продукція, яка відповідає будь-якій з цих вимог, визнається поступається світового рівня. За виконання зазначених вимог переходять до другого етапу.

З другого краю етапі зіставляють оцінювану з кожним базовим зразком по значенням оціночних показників з урахуванням методупопарного зіставлення. У цьому зіставлення можуть призвести до жодного з наступних результатів:

- оцінюється продукція поступається базовому зразком, якщо вона поступається йому хоча би за одного з показників;

- оцінюється продукція перевершує базовий зразок, якщо вона перевершує його хоча би за одному показнику, не поступаючись йому з жодного які залишилися показників;

- оцінюється продукція рівноцінна базовому зразком, якщо значення всіх його показників збігаються зі значеннями показників базового зразка.

Якщо з одним показниками базова продукція поступається базовому зразком, а, по іншим його перевершує, то вважається, що результати зіставлення невизначений.

Результат зіставлення оцінюваної продукції з сукупністю базових зразків цьому етапі формується так:

- продукція перевершує світовий рівень, якщо вона перевершує кожен зразок;

- продукція відповідає світового рівня, якщо вона рівноцінна хоча би за одному базовому зразком;

- продукція поступається світового рівня, якщо вона поступається кожному базовому зразком.

У наведених вище ситуаціях продукцію належать до одній із трьох градацій.

Що стосується, коли оцінюється продукція:

- перевершує хоча б тільки, але кожен базовий зразок – вона не поступається світового рівня;

- поступається хоча би за одному, але з кожному базовому зразком – вона перевершує світовий рівень.

Зокрема й другому випадках є невизначеність віднесення до однієї з трьох градацій.

Якщо результаті порівняння оцінюваної продукції з кожним базовим взірцем і з сукупністю базових зразків виявлено невизначеність віднесення продукції до градаціям, то проводять наступні етапи зіставлення.

За підсумками проведення цих етапів оцінки технічного рівня продукції дають висновок про належність продукції до однієї з трьох градацій.

Що стосується, коли існує аналогів оцінюваної продукції, вона вважається відповідної світового рівня, якщо характеризується принципово новими технічними рішеннями, які захищені авторськими свідоцтвами і (чи) патентами.

На закінчення, залежно від поставленої мети і збереження одержаних результатів готують пропозиції ухвалення рішення для розробки, постановці виробництво та вдосконаленню продукції.

 

3) Поняття і характеристика життєвого циклу продукції

 

Поняття управління життєвим циклом продукції (>ЖЦП) пов'язані з концепцієюCALS, яка від початку позиціонувалася як завдання комп'ютерної підтримки процесу поставок (ComputerAidedLogisticSupport) і трансформувалася на зараз у глобальне завдання проблему сталого розвитку й підтримки життєвого циклу виробів (>ContinuousAcquisition and LifecycleSupport).

За визначенням, наведеному у стандарті ISO 9004-1,ЖЦП – це сукупність процесів, виконуваних від часу виявлення потреб суспільства на певної продукції, досі задоволення цих потреб і утилізації продукції.erpnews/doc2953.html

Період часу, протягом якого товар має життєздатністю, звертається над ринком, є попит, дає прибуток виробникам і продавцям. (>РайзбергБ.А., ЛозовськийЛ.Ш., СтародубцеваЕ.Б. Сучасний економічнийсловарь.-5-е вид., перераб. ідоп.-М., 2006)

Вважають, що життєвий цикл товару складається з таких етапів:

1) надходження товару у продаж, вихід його за ринок;

2) зростання обсягу продажу товару внаслідок наявності і збільшення попиту;

3) період зрілості, коли досягається максимальний обсяг продажу;

4) насичення ринку даним товаром, зниження попиту;

5) різке зменшення кількості обсягу продажу, зниження прибутку. (>РайзбергБ.А., ЛозовськийЛ.Ш. Економіка іуправление.-М., 2005)

Для фази впровадження характерний незначне зростання обсягу продажу; в цій фазі підприємство часто зазнає збитків через незначного виробництва та початкових великих витрат за маркетинг.

Фаза зростання - визнання споживачами товару і швидке зростання попиту нього. Відбувається значне продажі і прибутковості, відносні видатки маркетинг знижуються, ціни постійні чи кілька знижуються.

На фазі зрілості та насичення простежується падіння темпи зростання продажів, прибуток щодо чи цілком знижується, зростає конкуренція, зростають Витрати маркетинг, ціни виявляють тенденцію до їх зниження.

На фазі спаду відбувається різке зниження обсягу продажу та одержання прибутку. З допомогою модернізації товару, зміни ціни, стимулювання збуту можливо пожвавлення від попиту й продажів на певне (зазвичай нетривалий) час, після чого настає ще більше різке зниження від попиту й товар звільняє з ринку.

На різних фазах циклу використовуються різні стратегії маркетингу. Процесам створення продукту і із ним ринок передує розробка концепції життєвого циклу, що дозволяє визначити можливості і життя товару над ринком. (Маркетинг: Словник /Азоев Г.Л. ідр.-М., 2000)yas.yuna/

4) Характеристика життєвого циклу продукції відповідності з міжнародними стандартами. Зашморг якості

Відповідно до стандартомИСО життєвий цикл продукції включає 11 етапів:

1.

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація