Реферати українською » Менеджмент » Організаційно-економічні заходи щодо вдосконалення якості випускається програмного забезпечення


Реферат Організаційно-економічні заходи щодо вдосконалення якості випускається програмного забезпечення

БІЛОРУСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАТИКИ ІРАДИОЭЛЕКТРОНИКИ

>КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ

>РЕФЕРАТ

НА ТЕМУ:

">Организационно-економические заходи щодо вдосконаленню якості виробленого програмного забезпечення"

Мінськ, 2009


Удосконалення якості виробленого програмного забезпечення

У основі оцінки ефективності інвестиційних заходів лежить визначення співвідношення витрат за реалізацію і результатів, досягнутих відповідно до впровадженням зазначених заходів.

Пропонуються такі варіанти поліпшення програмних продуктів:

1. Залучення інвестиційних ресурсів на навчання персоналу (підвищення рівня англійської, здавання сертифікатів, проведення додаткових лекцій тощо.).

>Рассчитаем комерційну ефективність упроваджуваного заходи (всі розрахунки робитиметься для 2009 р.).

Спочатку знайдемо вхідний () і вихідний () грошові потоки по формулам:

,                                                         (1)

де – прибуток від продажів (тис. р.);

 – амортизаційні відрахування (тис. р.).

 тис. р.

,                                (2)

де – початкові інвестиції (тис. р.);

 – перемінні видатки виробництво і (тис. р.);

 – витрати постійні управління і обслуговування (тис. р.);

 – податки, сплачувані із прибутку (тис. р.).

61920+0+25195+9933=97048 тис. р.

Знаючи значення вхідного і вихідного потоків, можна розрахувати чистий грошові потоки () за такою формулою:

                                        (3)

>ЧД=925200–97048=828152 тис. р.

Вхідний грошові потоки значно перевищує вихідний, це означає тому, що цей захід не зажадає вкладення чималих коштів, але принесе видиму вигоду для компанії.

Кошти, одержувані і витрачені у різні моменти часу, мають різну вартість.Дисконтирование – це приведення різночасних платежів до базової дати.

>Дисконтирование здійснюється шляхом множення майбутніх доходів чи інвестицій на коефіцієнт дисконтування. Коефіцієнт дисконтування () розраховується за такої формули:

,                                                               (4)

де – ставка дисконту в частках одиниці (=0,15),

>t – номер року з початку інвестицій.

>Определим коефіцієнти дисконтування до нашого інвестиційного проекту:

2004 р.: р.

2005 р.: р.

2006 р.: р.

2007 р.: р.

2008 р.: р.

Термін окупності – кількість років, протягом яких інвестиції повертаються до вигляді чистого доходу.

Річний дохід (Рі) – сума чистий прибуток щороку і річна сума амортизаційних відрахувань.

Рі=ППіРі,                                                      (5)

де ППі – чистий прибутокi-ом року (тис. р.),

АРі – амортизація річна (тис. р.),

і – рік.

Р1=ПП1>Г1=46234+25734=71968 тис. р.

Р2=ПП2>Г2=42039+25734=67773 тис. р.

Р3=ПП3>Г3=49561+25734=75295 тис. р.

Р4=ПП4>Г4=52678+25734=78412 тис. р.

Коли прибуток від інвестицій за літами розподіляється нерівномірно, то термін окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиції буде погашено доходом.

>Определим термін окупності для аналізованих інвестиційних заходів з урахуванням дисконтування.

Усього інвестиції реалізації запропонованих заходів (>IC) становлять:IC=61920 (тис. р.).

Отже, Р1=719680,87=62612 тис. р.

Р2=677730,76=51507 тис. р.

Р3=752950,66=49694 тис. р.

Р4=784120,57=78411 тис. р.

Р1=62612 тис. р. Тобто. вкладені інвестиції окупляться вже першого рік. Термін окупності інвестицій маленький, що свідчить про вигідності вкладення фінансових засобів у дані інвестиційні заходи.

Чиста поточна вартість – це різницюдисконтированних однією час показників доходів населення і інвестиційних витрат.

Чиста поточна вартість () розраховується за такої формули:

,                                              (6)

де >t – номер року з початку інвестицій.

(0–61920)1+(71968–0)0,87+(67773–0)0,76+(75295–0)0,66 + (78412–0) 0,57= 180304 тис. р.

Отже,т.к. >0, запропоновані заходи прибуткові, оскільки вкладені інвестиції окупаються дають прибуток.

Внутрішня норма рентабельності інвестицій (>IRR) – значення норми дисконту, у якому величина чистогодисконтированного доходу дорівнює нулю.

>Составим рівняння, що задовольнить цих умов. Норму дисконту приймемо за x (в частках одиниці):

(0–61920)1+(71968–0)/(1+х)+(67773–0)/(1+х)2+(>75295–0)/(1+х)3+

+(>78412–0)/(1+х)4=0

Вирішивши рівняння, знаходимо,х=0,179=> норма дисконту дорівнює приблизно 17,9%.


,

тис. р.


                           >IRR


0d, %

 10d=17,9

>Рис. 1. Графік залежності чистогодисконтированного доходу ставки дисконтуd

Індекс дохідності інвестицій (РI) – цей показникдисконтированной вартості майбутніх грошових доходів від інвестиційного проекту до вартості початкових інвестицій.

Індекс дохідності інвестицій (>РI) розраховується за такої формули:

>РI= (Р1+ Р2+ Р3+ Р4)/(>ОС+ОбС) (7)

>РI=(71968+67773+75295+78412)/61920=3,91

>РI>1, отже проект прибутковий.

2. Купівля додаткової кількості комп'ютерів, і їх обладнання до роботи експертів та будівництво додаткового персоналу (у разі нестачі розробників на проекті чи що виникли труднощі компанія, матиме резервний персонал, що у вільний час може займатися оцінкою наявних проектів).

>Определим економічну ефективність цього заходу для вдосконалення якості програмного забезпечення порівнявши собівартості програм доі після запровадження. Розрахунки проводитимемо за 2009 рік (до впровадження поліпшень) і 2010 р. (після проведення заходів) (табл. 3.1):

Необхідно придбати 20 комп'ютерів, і найняти додатковий персонал 20 чоловік у ролі інженерів-програмістів.

>Рассчитаем елементи витрат у 2007 року і порівняємо його з взяті з бухгалтерського балансу даними за 2006 рік.

Матеріальні витрати (МЗ) є видатки придбання комп'ютерів, і устаткування робочого місця.

МЗДоПро,                                                                 (8)

де, ЦДо – ціна придбання комп'ютерів (тис. р.);

ЗПро – вартість устаткування робочого місця (стіл, стілець, тумбочка, канцелярське приладдя).

МЗ=(1600+700)20=46000 тис. р.

Тобто. до існуючим матеріальним затратам додадуться ще видатки устаткування додаткових робочих місць.

>Определим додаткові видатки на оплату праці інженерів-програмістів.

Основна вести виконавців ПС вираховується за формулою:


, (9)

де ТЧі – годинна тарифна ставкаi-го виконавця;

ТЧ – кількість годин роботи у день;

ФЕгеі – ефективний фонд робочого дняi-го виконавця, дні;

До – коефіцієнт преміювання.

Місячна тарифна ставка кожного виконавця (>Тм) визначається шляхом множення діючої місячної тарифної ставки 1-го розряду (>Тм1) на тарифний коефіцієнт (>Тк), відповідний встановленому тарифного розряду:

ТМ= ТМ1. ТДо,                                                                              (10)

Годинна тарифна ставка розраховується шляхом розподілу місячної тарифної ставки встановлений фонд робочого дня на місяць (Фр):

                                                                       (11)

де ТЧ – годинна тарифна ставка (р.);

ТМ – місячна тарифна ставка (р.).

Розрахунок місячних і вартових тарифних ставок виконавців (табл. 1):

Таблиця 1. Розрахунок місячних і вартових тарифних ставок

Посада Розряд Тарифний коефіцієнт Тарифна ставка1-ого розряду, тис. р. Місячна тарифна ставка, тис. р. Годинна тарифна ставка, р.
>Инженер-программист 12 2,84 336 954,2 5680

Ф>ЭФ = 253 дня.

>Рассчитаем основну зарплатню інженерів-програмістів.

Додаткова вести вираховується за формулою:

,                                                           (12)

де, МД – норматив додаткової зарплати.

ЗД=140592 15 / 100 = 21089 тис. р.

= 15%

Таблиця 2. Розрахунок основний зарплати виконавців

Посада Кількість розробників Денна вести розробників, р. Тривалість участі у розробці ПС, днів Коефіцієнт премій, % Сумаосн. зарплати виконавців, тис. р.
>Инженер-программист 1 45440 119 1,30 7029,6
Разом основна вести для 20 розробників, тис. р. 140592

Відрахування до пайового фонду соціального захисту населеннярасчитиваются:

,                                                                  (13)

З>СЗ= (140592+21089) 35 /100 = 56588 тис. р.

= 35%.

Значення амортизації з даних із підприємству.

Таблиця 3. Елементи собівартості програмного забезпечення доі після запровадження заходи

2006 р. тис. р 2007 р. тис. р. Зміна значень 2006–2007 рр. тис. р.
Матеріальні витрати 120 082 166082 46 000
Витрати оплату праці 297 130 458811 161 681
Відрахування вФСЗН 18 237 56588 38 351
Амортизація основних та оборотних засобів -75 234 -35832 39 402
Інші витрати - - -

Розглянемо динаміку зміни елементів собівартості на рис. 1.

>Рис. 1. Динаміка зміни елементів собівартості доі після запровадження заходів

Як можна з рис. 1, витрати формують собівартість програмного забезпечення зростають після запровадження заходів. Це тому, що зростають матеріальні витрати, Витрати оплату праці та відповідно відрахування наФСЗН.

Щоб оцінити ефективність заходи явно, слід зіставити ці видатки з доходом, отриманих від впровадження описаних дій. І тому знайдемо коефіцієнт економічну ефективність (Еге):

,                                                                         (14)

де, Д – приріст доходу впровадження заходів (тис. р.);

K – капітал, використаний цілях збільшення доходу (тис. р.).

До= 46000+161681+38351+39402=285434 тис. р.

>Випускаемое програмне забезпечення розробляється на замовлення. Замовниками, зазвичай, є зарубіжні фірми, які можуть заплатити достатньо коштів і розробити якісного програмного забезпечення у термін. При затримки випуску ринку готового програмного продукту замовник втрачає величезні капіталовкладення. Ось чому такими важливо якісно, і вчасно випустити готовий програмний продукт.

У середньому становив одному проекті задіяно 6 людина:инженери-разработчики іинженери-тестировщики. Приблизно однією успішний проект на рік припадати 129000 (тис. р.). Ми маємо 20 співробітників додаткового персоналу, отже можуть брати участь у 3 проектах, плюс є підстави задіяні на кілька проектів одночасно. Разом ними доводиться 4 проекту.

>Д=4129000=516000 тис. р.

Знайдемо коефіцієнт економічну ефективність:

Еге= 516000/285434=1,8.

Коефіцієнт більше 1, отже впроваджуються заходи мають позитивний економічний ефект навіть перевершують капітальні вкладення 1,8 раз.

3. Удосконалення процесів розробки та тестування: наскільки можна слід починати тестування програмних продуктів більш ранніх стадіях розробки ПО, що дасть можливість уникнути багатьох помилок у майбутньому, прискорить процес здачі проекту й не потягне затримок з випуском готової версії ПО).

Ефективність використання живого праці, витраченого часу на посильні завдання помітні порівнюючи коефіцієнти продуктивність праці.

>Определим економічну ефективність запропонованого заходи:

,                                                                                    (15)

де ВП – виручка підприємства (тис. р.);

Ч>Сп –среднесписочная кількість працівників (чол.).

У1=786079/100=7860,8 тис. р.

У2=(786079+258000)/100=10440,1 тис. р.

Після запровадження заходів виручку можна підвищити на величину 258000 (тис. р.),т.к. при правильно організованих процесах розробки та тестування можна паралельно розробляти додаткові 2 проекту.

Як бачимо, виручка після поліпшення процесів роботи у компанії зросла на 2579,3 тис. р. Для наочності покажемо цей ефект на рис. 2.


>Рис. 2. Динаміка вироблення на 1 робітника да і після запровадження заходів

Знайдемо скільки коштів створюється протягом години розробки програмного забезпечення:

,                                                                            (16)

де Т – час, витрачене на випуск програмного забезпечення (год.).

У1=786079/2024=388,4 тис.р./ч.

У2=1044010/2024=515,8 тис.р./ч.

Важливим чинником, який впливає для підвищення ефективності виробництва прискорення науково-технічного прогресу (НТП): впровадження методів розробки ПО, застосування якіснішою удосконаленої середовища розробки програмного забезпечення, вдосконалення форм організації виробництва і т.п.

 


Література

1.Бабук, І.М. Економіка підприємства:Учеб. посібник длястуд.техн. спец. / І.М.Бабук. – Мінськ:ИВЦ Мінфіну, 2006

2. Бухгалтерський баланс СП ЗАТ ">Научсофт" за 2007–2008 рр.

3. Посадові інструкції фахівців СП ЗАТ ">Научсофт"

4. Донцов, Д. Як зберегти зір під час роботи за комп'ютером / Д. Донцов. – СПб.: Пітер, 2007

5.Кляузе, В.П. Безпека з комп'ютером. Норми і по безпечної експлуатації обчислювальної техніки / В.П.Кляузе. – Мінськ: Видавець В.П.Кляузе, 2001

6.Котлер, Ф. Маркетинг менеджмент:експресс-курс / Ф.Котлер,К.Л. Келлер. – 3-тє вид. – СПб.: Пітер, 2007

15.Уорден, До. Нові інтелектуальні матеріали і конструкції. Властивості й застосування / До.Уорден; перекл. з анг.С.Л.Баженова. – М.: Техносфера, 2006

7. Статут СП ЗАТ ">Научсофт"


Схожі реферати:

Навігація