Реферати українською » Менеджмент » Обгрунтування введення конкурсного виробництва на прикладі ВАТ "Кімриінжсельстрой"


Реферат Обгрунтування введення конкурсного виробництва на прикладі ВАТ "Кімриінжсельстрой"

Страница 1 из 11 | Следующая страница

Московський державний

УніверситетМЭСИ

Тверській філіяМЭСИ

Кафедра гуманітарних і

соціально-економічних дисциплін

Дипломна робота

Тема: «Обгрунтування запровадження конкурсного виробництва з прикладу

ВАТ «>Кимриинжсельстрой»»

Роботу виконав: студент групи33-АУ-51

>КоршуновО.О.

Твер, 2008


Зміст

Запровадження

ГЛАВА 1.ОСНОВАНИЯ ДЛЯВВЕДЕНИЯКОНКУРСНОГО ВИРОБНИЦТВА АБО ВІДМОВИ ВІД НЬОГО.

1.1. Особливості процедури конкурсного виробництва порівняно коїться з іншими процедурами банкрутства.

1.2. Підстави запровадження процедури конкурсного виробництва, отримані на підставі фінансового становища підприємства на стадії спостереження.

1.3. Вплив рішення першої добірки кредиторів вплинув на вибір процедури банкрутства.

1.4. Підстави для звернення до арбітражного суду перехід зовнішнього управлінню під час процедури банкрутства.

ГЛАВА 2.ОСНОВАНИЯ ДЛЯВВЕДЕНИЯКОНКУРСНОГО ВИРОБНИЦТВА ВАТ «>КИМРЫИНЖСЕЛЬСТРОЙ»

2.1. Загальна характеристика ВАТ «>Кимриинжсельстрой.

2.2. Підстави запровадження конкурсного виробництва отримані внаслідок аналізу динаміки ліквідності і структури балансу.

2.3. Аналіз обгрунтованості рішення першої добірки кредиторів.

ГЛАВА 3. ПРОПОЗИЦІЇ ПОСОВЕРШЕНСТВОВАНИЮ ПІДХОДІВ ДоОБОСНОВАНИЮВВЕДЕНИЯКОНКУРСНОГО ВИРОБНИЦТВА.

3.1. Рекомендації за оцінкою фінансових результатів.

3.2. Застосування горизонтальноготрендового аналізу.

3.3. Застосуванняпарно-корреляционного аналізу для обгрунтування запровадження конкурсного виробництва

3.4. Аналіз податкового законодавства. Можливість надання відстрочки з прикладу ВАТ «>Кимриинжсельстрой».

>ЗАКЛЮЧЕНИЕ

СПИСОКИСПОЛЬЗОВАННЫХИСТОЧНИКОВ І ЛІТЕРАТУРИ.


Запровадження

Практика застосування закону про його банкрутство 1998 року засвідчив, що не позбавлений суттєвих недоліків і прогалин. Президентом Російської Федерації в посланнях ФедеральномуСобранию Російської Федерації відзначалося недосконалість зазначеного закону. Зокрема, в посланні президента Російської Федерації до ФедеральномуСобранию Російської Федерації на 2000 рік зазначено, що необхідно «усунути вибіркове застосування процедур банкрутства» й у розвиток зазначеного положення у посланні на 2001 рік підкреслено, що «права власності ще як і погано захищені». У 2002 року у своєму посланні ФедеральномуСобранию Російської Федерації Президент Російської Федерації зазначив необхідність корінний реформи законодавства про банкрутство прийняття нової редакції закону про її банкрутство, заявивши: «Що ж до банкрутства, то цій сфері необхідно терміново наведення порядку - і, ... у законодавстві. ">Поточное" банкрутство підприємств вже встигло стати дохідним бізнесом. Ми маємо зробити механізм проведення процедури банкрутства й оздоровлення підприємств прозорим, ринковим, отже, - несприйнятливою до корупції.» [1]

Справді, практика застосування закону про банкрутство 1998 року засвідчив негативні сторони інституту банкрутства. Кредитори прагнули отримати свої кошти й часто зловживали своїм правом. Законом про її банкрутство 2002 року було внесено істотних змін у законодавство про її банкрутство у таких цілях:

забезпечення захисту у процедурах банкрутства інтересів боржника, його засновників (учасників, акціонерів), і навіть власника майна боржника

У пропонованих цілях законом про її банкрутство:

- засновники (учасники) боржника, і навіть власник майна боржника - унітарного підприємства наділені правом участі у процесі у справі банкрутство;

- встановлено можливість порушення справи про її банкрутство за заявою кредитора лише тоді, коли на вимоги кредитора підтверджені яка набрала чинності судовим актом;

- встановлено можливість усунення арбітражний суд органів управління боржника від керівництва боржником під час процедури спостереження лише тоді порушення вимог закону про політичне банкрутство;

- введено нову реабілітаційна процедура банкрутства - фінансово;

- введена можливість погашення засновниками (учасниками) боржника всіх своїх вимог кредиторів під час будь-який процедури банкрутства.

- формування професійного співтовариства арбітражних управляючих і наділення саморегульованих організацій арбітражних управляючих повноваженнями контролю над професійною діяльністю своїх членів, і навіть встановлення механізму відповідальності саморегульованих організацій за діяльність з членів — арбітражних управляючих.

створення «прозорого» механізму реалізації майна боржника на процедурах банкрутства

Відповідно до законом про його банкрутство усе майно, крім майна, балансову вартість якого складають менш 100 тис. крб., підлягає обов'язкової оцінці з допомогою незалежного оцінювачі і чи може бути продане лише з відкритих торгах.

Законом про банкрутство встановлено новий механізм формування конкурсної маси, дозволяє зберегти бізнес, і навіть робочі місця, -заміщення активів.

Також передбачена обов'язкова публікація всіх даних про процедурах банкрутства йпродаваемом майні.

Отже, під час вирішення запровадження конкурсного виробництва, можливість зловживання кредиторів своїми правами Нового законі про політичне банкрутство зменшено. Це з більшої правоздатністю боржника, можливістю відновленняплатежеспособности за підтримки третіх осіб. Арбітражний управляючий є незалежною постаттю, завданням якого є примирити вимоги кредиторів і уповноважених органів, із можливістю відновленняплатежеспособности боржника.Учет думок усіх зацікавлених осіб, є важливим моментом чинного закону про банкрутство.

Приклад конкурсного виробництва ВАТ «>Кимриинжсельстрой» ми показали застосування нормдействуещего закону про банкрутство практично. Для обгрунтування запровадження конкурсного виробництва ВАТ «>Кимриинжсельстрой» необхідний аналіз нормативно-правової бази й фінансового становища підприємства. Виходячи з цього, сформульовані такі мету й завдання.

Мета: Проаналізувати обгрунтованість запровадження процедури конкурсного виробництва з прикладу ВАТ «>Кимриинжсельстрой».

Завдання:

1. На базі нормативно-правової бази на проаналізувати обгрунтованість запровадження процедури конкурсного виробництва.

2. На базі аналізу фінансово-господарських показників і структури балансу проаналізувати неможливість відновленняплатежеспособности.

3. Сформулювати рекомендації для вдосконалення підходів до обґрунтування конкурсного виробництва.

Діяльність використовувалися наступна методична й нормативно-правова база:

1. Цивільний кодекс Російської Федерації частина перша від 30 листопада 1994 р. N51-ФЗ, частина друга від 26 січня 1996 р. N14-ФЗ і частина третя від 26 листопада 2001 р. N146-ФЗ

2. Федеральний Закон "неспроможність (>банкротстве)"от 26.10.2002 N127-ФЗ

3. "Податковий кодекс Російської Федерації" (НК РФ) Частина 1 від 31.07.1998 N146-ФЗ

4.         Федеральний закон від 26 грудня 1995 р. N208-ФЗ
"Про акціонерних товариствах" (зі змінами від 13 червня 1996 р., 24 травня 1999 р.)

5. Система критеріїв, затверджена Постановою Уряди РФ №498 від 20.05.1994 року "Про деякі заходи щодо реалізації законодавства неспроможність (банкрутство) підприємств";

6. Методичні положення з оцінці фінансового становища підприємств і встановленню незадовільною структури балансу (затверджено розпорядженням Федерального управління в справах неспроможність (банкрутство) від 12.08.1994 року №>31-р)

7. Постанова Уряди РФ від 25 червня 2003 р. N 367 "Про затвердження Правил проведення арбітражний управляючий фінансового аналізу"


Глава 1. Підстави запровадження конкурсного виробництва чи від цього

 

1.1. Особливості процедури конкурсного виробництва порівняно коїться з іншими процедурами банкрутства

 

1.1.1.Правоспособность боржника при конкурсному виробництві проти іншими процедурами банкрутства

Конкурсне провадження, як склала ст.2 закону про банкрутство, це процедура банкрутства, застосовується на боржника, визнаному банкрутом, з метою розмірного задоволення вимог кредиторів. У конкурсному виробництві задоволення вимог кредиторів є першочерговим завданням. Конкурсне провадження – це такий стадія, коли про врятування боржника уже не йде. На відміну від конкурсного виробництва процедури оздоровлення і від зовнішнього управління вводяться на відновленняплатежеспособности підприємства, отже є можливість подальшого функціонування підприємства. Основне завдання спостереження – збереження майна боржника.

Спробуємо встановити оцінку встановлених Законом про політичне банкрутство меж можливої вільної поведінки юридичної особи, визнаного банкрутом.

З п. 1 ст. 126 закону про банкрутство випливає, що з юридичної особи – банкрута відсутня яка – або свобода волі, свобода дій, тобто. те, що лежить в основі громадянської правової дієздатності. На цьому етапі всі дії підпорядковані закону, усі вони здійснюються у суворої, певній Законом про політичне банкрутство послідовності усі вони підпорядковані однієї великої мети – розмірне задоволення вимог кредиторів.Правоспособность і спроможність боржника у своїй граничносужается[2].

З упровадженням процедури банкрутства арбітражний суд призначається конкурсний управляючий. З дати прийняття арбітражний суд рішення про визнання боржника банкрутом про відкритті конкурсного виробництва припиняються повноваження керівника боржника, тих органів управління боржника і власника майна боржника – унітарного підприємства. Отже, ні керівника боржника, ні інших органів управління боржника на стадії конкурсного виробництванет[3]. При процедурі зовнішнього управління повноваження керівника та інших органів управління боржника також припиняються, проте можуть здійснювати деякі повноваження ( п. 1 ст. 94 закону про банкрутство). Перелік цих повноважень міститься у п.2. ст. 94.

Проте «шапка» п.2. ст. 94 закону про банкрутство ні зрозуміла. У ньому вказується, що « керівні органи боржника на межах компетенції, встановленої федеральним законом, вправі приймати рішення» тощо.

Що означають виділені слова? Федеральний закон може містити або пряме розпорядження, що стосується компетенції тієї чи іншої органу юридичної особи, або загальним чином вказувати те що, що певному органу може належати та чи інша функція.

Прикладом першого випадку може бути норма п.1 ст. 103 ДК, яка б, що : « До виняткової компетенції загальних зборів акціонерів належить.. зміна розміру статутного капіталу».

Прикладом другого випадку може бути норма п.3 ст. 110 ДК, що встановлює, що «Законом про виробничих кооперативах і статутом кооперативу до виняткової компетенції загальних зборів може статися віднесено виконання інших питань».

У цьому виникають проблеми: чи може орган управління боржника приймати рішення, які стосуються п.2. ст. 94 Закону, коли ці рішення віднесено до компетенції цього управління статутом, що ні суперечить федеральному Закону? Гадаємо, відповідь на поставлене запитання може бути негативним; в п.2 ст. 94 закону про банкрутство йдеться рішення, прийнятих органами управління боржника на межах своєї компетенції, прямо встановленої федеральним законом.

При фінансове оздоровлення керівні органи боржника залишаються, але вводять обмеження, які перебувають у необхідності узгодження деяких категорій операцій із певними особами – або зборами (комітетом) кредиторів, або з адміністративним управляючим, або з особою (особами), котрі надали забезпечення. Ці обмеження зберігають у ст. 82 закону про банкрутство. Основна мета цих обмежень – контролю над збереженням майна боржника, і навіть контроль надплатежеспособностью і захист інтересів кредиторів й з, які надали зворотну фінансову допомогу.

При процедурі спостереження угоди, встановлених у п.2. ст. 64, контролюються тимчасовим управляючим. п.3 ст. 64 встановлює абсолютний заборона скоєння певних угод, оскільки головна мета процедури спостереження – збереження майна боржника.

Лише трьох випадках на стадії конкурсного виробництва проявляється правоздатність боржника.

Першу таку випадок – оскарження: рішення арбітражного суду про визнання боржника банкрутом може бути оскаржене ваппелиционном й касаційної інстанціях боржником – керівником боржника, його представником, арбітражнимуправляющим[4]. Справді кредитори можуть зловжити своїм правому й принагідно погашення проголосувати за конкурсне виробництво. Це то, можливо результатом некомпетентності арбітражного управляючого, який зміг адекватно оцінити ресурси підприємства.

Другий такий випадок передбачено в ст. 125 закону про банкрутство. Тут встановлюється, за згодою з конкурсним управляючим власник майна боржника – унітарного підприємства, засновники (учасники) боржника або треті особи вправі у час до закінчення конкурсного виробництва задовольнити всі вимоги кредиторів відповідно до реєстром вимог кредиторів чи надати боржникові, кошти, достатні задоволення всіх своїх вимог кредиторів відповідно до реєстром вимог кредиторів. На стадії зовнішнього управління передбачено аналогічне рішення – ст. 113 закону про банкрутство. При зовнішньому управлінні задоволення вимог кредиторів здійснюється згідно з планом зовнішнього управління, при фінансове оздоровлення – відповідно до графіка погашення заборгованості. Отже погашення зобов'язаньрастянуто у часі, при зовнішньому управлінні – 18 місяців ( може бути продовжене на шість місяців), при фінансове оздоровлення – 2 року. Надана фінансову допомогу може частково погашати зобов'язання. Також можливо задоволення вимог кредиторів рахунок реструктуризації активів і чистого прибутку підприємства. Отже відновлення «юридичної особистості» боржника при конкурсному виробництво можна порівняти з відродженням, а при зовнішньому керуванні та фінансове оздоровлення з реабілітацією хронічного хворого.

Третій випадок збереження елементів правоздатності боржника на стадії конкурсного виробництва передбачено в абзаці 1 п. 2 ст. 126 закону про банкрутство, де встановлюється, що повноваження керівника органів управління боржника припиняються «крім повноважень органів управління боржника, уповноважених відповідно до установчими документами приймати рішення про взяття великих операцій, приймати рішення про взяття угод щодо умов надання коштів третьою особою чи третіми особами виспівати зобов'язань боржника».

Цю норму щодо справи відсилає норму, що містить у тому абзаці п. 4 ст. 113, що належить до стадії зовнішнього управління. Отже, цю норму про збереження правоздатності органів управління боржника, уабз. 1 п. 2 ст. 126, є виявом «залишкової» правоздатності боржника, спочатку посталої на стадії зовнішнього управління.

Мирова угода може полягати про всяк стадії розгляду арбітражний суд справи про політичне банкрутство (п.1 ст.150 закону про банкрутство). При процедурах зовнішнього управління і конкурсного виробництва мирову угоду укладає арбітражного управляючого. У цьому необхідно узгодження рішення з керівником боржника (чи з особою, виконуючим його обов'язки) й зацікавленими третіми особами. При спостереженні й фінансовому оздоровленні мирову угоду укладає керівник боржника.

1.1.2. Особливості проведення процедур банкрутства

Правові наслідки відкриття конкурсного виробництва визначено п. 1 ст. 126 закону про банкрутство. Розглянемо окремі.

1.Прекращается нарахування неустойок (штрафів, пенею), відсотків та інших фінансових санкцій з усіх видів заборгованості боржника.

Цю норму закону про банкрутство повторює норму,содержавшуюся в ст. 98 закону про банкрутство 1998 р. Остання норма викликала критику у літературі. Вказувалося, що «законодавець, недвозначно закріпивши припинення нарахування неустойок та інших фінансових та знайти економічних санкцій з моменту відкриття конкурсного виробництва, до того ж час назву чіткого відповіді питання, припиняють чи нараховуватися з зазначеного моменту і як плата кредит у сенсі слова (позику, банківський кредит, комерційнийкредит)»[5]. М. У.Телюкина, визнаючи справедливість цієї критики, водночас відзначала, що й конкурсне виробництво відкривається після зовнішнього управління, то то цієї проблеми немає, оскільки у частині 3 п. 2 70 закону про банкрутство 1998 р. як один із наслідків запровадження зовнішнього управління називається як припинення нарахування неустойок (штрафів, пені) та інших фінансових санкцій за невиконання чи неналежне виконання сплаті відсотків. Разом про те М. В.Телюкина вважає, що стосовно ситуації, коли конкурсне виробництво вводиться після спостереження ( і додамо після оздоровлення), проблема залишається; у своїй доводитьсярасширительно тлумачити

Страница 1 из 11 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація