Реферати українською » Менеджмент » Механізм Функціонування соціально-трудових відносін Як організаційної системи


Реферат Механізм Функціонування соціально-трудових відносін Як організаційної системи


>Реферат

на тїму:

">Механізмфункціонуваннясоціально-трудовихвідносин якорганізаційноїсистеми"


1.   Держава й >соціально-трудовівідносини

>Розглянемообов'язки шкірногосуб'єктусоціально-трудовихвідносин.

Усучаснихумовах державаперетворюється всуб’єктмакроекономічноїдіяльності, що винензабезпечуватирівновагуекономіки країни увідповідності іздержавними законами.Логічноприпустити, щокінцевим результатомдіяльності державимає бутипідвищеннярівня життя всіх верст населення. Цевитікає ізвзаємозв’язкувиробництва таспоживання:будь-якавиробнича таінша діяльністьлюдиниспрямована назадоволення потребцієїлюдини таїїрозвитоквідповідно дорозвиткуекономічноїдіяльності.

>Взаємодіясуб’єктівсоціально-трудовихвідносин представлена на рис. 1.


>Рис. 1.Взаємодіяелементівсоціально-трудовихвідносин

>Негативнийсоціально-політичний фон, щостворився входіринковогорозвиткуекономіки в Україні,поширення такихявищ, якпідвищенадиференціаціяприбутків,бідність,слабеврегулювання та контрольринковоїдіяльності,поглибленесприйняттябільшістю населеннясоціальнихтрадицій,майжеповнавідсутністьрозвиткугромадянськогосуспільства,неспроможність державної владиналагодитидостатній контролю надекономічною тасоціальноюдіяльністю – всецеускладнюєрозв’язаннясоціальних проблем,налагодженнясоціально-трудовихвідносин.

>Ще однимскладнимпитанням вполітиці державищодоформуваннясоціально-трудовихвідносинєтаке: начиюкористь впершучергуповинніорієнтуватисяцівідносини.Умовно населенняподіляють на 3класи: «>бідні», «середняки», та «>багаті». «>Бідні»споживаютьсоціальнудопомогу, астворюють для цогокошти «середняки».Тобто, вбудь-якомувипадку насучасномурівніекономічногорозвитку держави просправедливістьсоціально-трудовихвідносин мовайти неможе.Сучасна політика держави в цьомупитаннієліберальною, тому незадовольняєжодну із верст населення:бідні неотримуютьдостатньоїдопомоги, асередні табагатіверсти населення, щовиконуютьвимогизаконодавства, несутьнепомірнийекономічнийтягар.

Томуголовнимпитанням всучаснихумовахєпереглядсоціальнихобов’язків держави заобсягом тазмістом. Заразвнесок держави всоціально-трудовівідносинимає триосновних напрями:соціальнестрахування,соціальнадопомога,законотворчафункція.Більш наочносоціальніобов’язки державикраще нарозглядати засхемою,наведеною на рис. 2.

>Соціальнестрахуваннявключає:пенсійнестрахування,страхування навипадокбезробіття,соціальнестрахування,медичнестрахування.Кожен ізцихвидівстрахуванняспрямований на забезпечення населеннягрошовоюпідтримкою увідповідності ізтретьоюгрупоюсоціальнихобов’язків держави (забезпеченнясоціальнихгарантій) зарахуноккоштіввідповіднихфондів,створених Державою. При цьому державазабезпечуєнадходженнякоштів увідповідніфондизавдякипродуманому бюджету,податковійполітиці,врегулюваннюоперацій ізкоштамицихфондів, тощо.



>Рис. 2.Обов'язки держави яксуб'єктасоціально-трудовихвідносин

>Соціальнадопомогавключаєнаданняконкретноїдопомогинезахищеним верстам населення.Вонаможевиступати вматеріальній танатуральнійформі, увиглядібезкоштовногохарчування,одноразовихвиплатмалозабезпеченим,зменшенняобсягівобов'язковихплатежів таін. Уобов’язки держави входитистворення,підтримка та контрольдіяльностіорганізацій, щовиявляють таконтролюють станвідповідних верст населення,сімей,осіб,визначаютьпершочерговістьнаданнявідповідноїдопомоги. У Україніцимзаймаютьсявідділисоціального забезпечення,пенсійніфонди,службизайнятості населеннярізнихрівнів (>обласні,міські,районні).

>Законотворчафункціявключаєстворенняправовоїсистеми, щозаконодавчопідтримуєдержавні таорганізаційнісоціальнігарантії,надає правовідповідним органампроводитиперевіркивиконанняцихзобов'язань,обумовлює заходьщодопорушників правсторін присоціально-трудовихвідносинах.Цимпитаннямприділяютьувагу:Кабінет міністрів, Президент,Верховна Рада, щозакріплюєтьсявідповіднимизаконодавчими актами: законами,постановами,наказами.

>Державні заходьщодопідтримкисоціально-трудовихвідносин можнаподілити напрямі,непрямі, атакожвиділитимонетарні. Алі їхнізмістзалежитьбезпосередньо від видусоціально-трудовихвідносин (>наприклад,державнігарантіїзайнятості населення).

Допрямихметодіввпливувіднесемозаконодавчупідтримку цого запитання –врегулюванняпроцесуприйому-звільненняробітників, їхнізайнятості наробочихмісцях, обовязківпрацівників тароботодавців; заходьщодостимулюваннястворення новихробочих місць таін.

Донепрямихметодіввіднесемодержавнуфінансовуполітику,державніінвестиції,субсидії,замовлення,державнийвплив нанауково-технічнийрозвитококремоїгалузі, політичний таекономічний стан вдержаві та в світі,підтримкуосвіти таін.

Домонетарнихметодів можнавіднестиполітику державищодокредитування окремихнапрямківекономічногорозвитку,заходівщодоборотьби ізінфляцією,зістабілізацієюгрошовоїодиниці країни,фіскальну,податковуполітику,зміст бюджету таін.

>Встановленнярозмірівдеякихвиплат –пенсій,мінімальноїзаробітної плати,неоподатковуваногомінімуму – можнавіднести як допрямих, то й домонетарнихметодіввпливу насуб'єктигосподарювання.

>Також досоціальнихобов’язків державивідносять забезпеченнясоціальноїзлагоди шляхомвирішення такихскладнихпитань якзайнятість населення тапідвищеннярівня його життя.Поки що незнайденошляхівповноговирішенняцихпитань в стране.


2.   «>Організація» йсоціально-трудовівідносини

Уобов’язкиорганізаціїщодосоціально-трудовихвідносин впершучергу входитиполіпшеннясвоєїсоціальноїсфери,виконаннявимог, щозатверджені вцій сферізаконодавчо. Томуобов’язкиорганізації можнаподілити назагальні чизовнішні (тих, щорегламентуютьсязаконодавством держави,обов’язкові длявиконаннябудь-якоюорганізацією, непідлягаютьобговоренню тазміні ізїї боці) тавнутрішні (тих, що організаціябере у собі увідповідності зсвоїмиінтересами таможливостями,регламентуютьсярозпорядженнямикерівництваорганізації).Тобтозовнішніобов’язки можнавіднести досоціальноївідповідальностіорганізації, авнутрішні – досоціальноївзаємодії чиблагодійності (взалежності від того, щорозраховуєотримати організація вразі їхнівиконання).

Так, дозовнішніхобов’язківорганізації передробітниками впершучергу мивідносимосвоєчаснувиплатузаробітної плати врозмірі, неменшому зазатверджені Державоютарифи,виплату всіх доплат увідповідності ізумовами роботи,створенняналежних умів роботи тавідпочинку, таінше.

Дозовнішніхобов’язківорганізації перед Державою можнавіднестипроведеннясвоєчаснихвиплат вусіфондисоціальногозахисту населення,поліпшеннясвоєїдіяльності, щопризведе допідвищення такихвиплат,зайнятостіробітників, збільшення ВНП,тобтопідвищеннядобробуту держави таполіпшеннясоціально-трудовихвідносин, їхнівихід навищийрівень.

Довнутрішніхобов’язківорганізаціївіднесемовиплатузаробітної плати тарифи,вищими задержавні,наданнядодатковихпільг,виплат,послуг своїмробітникам,достатнєзадоволення їхньогосоціальних потреб вбудь-якій сфері (>житловій,трудовій,культурній,оздоровчій таінших).

Довнутрішніхобов’язківорганізації перед Державою можнавіднестиполіпшенняякостісвоїхтрудовихресурсів,використаннятехнік татехнологій, щозабезпечуютьохорону природногосередовища,мінімізаціювикористанняприроднихресурсів, тощо.

3.   >Людина йсоціально-трудовівідносини

>Людина яксуб’єктсоціально-трудовихвідносинвиступає уякостінайманогопрацівника.

>Найманийпрацівник –це громадянин,якийуклавтрудову угоду (>договір) ізроботодавцем (>керівником підприємства чиокремоюособою), щовизначаєсоціально-трудовівідносиниміж йогоучасниками, йбезпосередньовиконуєпередбачену договоромтрудовуфункцію.Найманіпрацівникиєносіямипервинного права усоціально-трудовихвідносинах,тобто смердотіможуть якбезпосередньореалізувати свої права, то йделегувати їхніпредставницькиморганізаціям (>наприклад,профспілкам) дляколективногозахистусвоїхінтересів.

>Найманіпрацівники як особинивідрізняютьсяякостями, щовизначають їхнітрудовуповедінку:віком,статтю, станомздоров’я,освіченістю,професійноюналежністю,місцемпроживання таін. яксуб’єктисоціально-трудовихвідносиннайманіпрацівникивідрізняються своїмположенням усоціально-професійнійструктурі,направленістюінтересів,мотивації праці таін.Незалежно віднаявностіперелічених таіншихвідмінностейголовнимиумовамиучастінайманогоробітника усоціально-трудовихвідносинахєздатність табажання доособистоїучасті вцихвідносинах.

Уекономічнійтеоріїздатністьлюдини (>найманогопрацівника)приймати доля всоціально-трудовихвідносинахвизначається такимпоказником, якякістьробочоїсили.Якістьробочоїсили –цесукупністьякостей особини, щовиявляються впроцесі праці.

>Загальноприйнятітакі характеристикиосновнихелементівякостіробочоїсили:

>Професійнізнання –сукупність знань прозасоби йможливостізастосуванняметодів,процесів,засобіввиробництва, необходимих длявиконання роботи.

>Вміння,навички –фізичнідані,необхідні длявиконання роботи,засновані напридбаномудосвіді,тренуванні.

>Компетентність –рівеньзагальної тапрофесійноїпідготовленості,якийзабезпечуєадекватнереагування навимоги роботи, щовиконується.

>Відповідальність:

завласну роботу –відповіднеситуаціївикористанняматеріальнихресурсів та години,відведених длявиконанняданої роботи, ізметоюдосягненнянеобхідного результату;

за роботуінших – адекватнийвплив напідлеглих ізметоюбезперебійної роботикерованоїгрупи та забезпеченнявиконанняпоставленого заподіяння;

за безпечуінших –попередженнянебезпеки для таких людей, щознаходяться узонівідповідальностіпрацівника.

>Фізичні характеристики –вік,здоров’я (>біологічне,соціальне,психічне,психологічне),фізичнавідповідністьособистостіконкретнійпрофесійнійдіяльності.

>Розумові (>психічні)здібності –здатністьефективновикористовуватисвійінтелект.

>Інтереси –пізнавальніпотреби, щосприяютьрозвиткуособистості.

Характер –психологічніособливостіособистості, котрівизначають ставлення до справ, людям, досередовища й до собі.

>Адаптованість –здатністьпристосовуватись до справ, досередовища, дозмінобставин.

>Мотивованість –здатністьреагувати намотиватори.

>Мобільність –здатність допрофесійних татериторіальнихпереміщень.

>Інноваційність –здатність досприйняття та розробки новихідей,технологій таін.

>Профорієнтованість тапрофесійнапридатність –здатність таінтерес до конкретного видудіяльності.

Зависновкамифахівцівнайманіпрацівникиєнайбільшмасовоюстороноюсоціально-трудовихвідносин йодночасноменшзахищеною порівняно ізроботодавцями. Приукладеннітрудовихдоговорів убагатьохвипадкахпорушується балансінтересівсторін накористьроботодавців.

>Необхідністьрозвиткусоціально-трудовихвідносин у новихсоціально-економічнихумовахпотребуєзапровадження Сучасноїмоделі ставлення до головногосуб’єктацихвідношень –людини,найманогопрацівника. На думку А.Колотавкрайважливоопрацювати тазапровадитисучаснунаціональну модель наймупрацівників,використовуючипередовийзарубіжнийдосвід тапозитивніздобутки усоціально-трудовихвідносинах, що малімісце зарадянськічаси.Ця модельмаєпередбачатикількаетапіввідносин:

>першийетап:укладення догоди проприйняття на роботу напевнийвипробувальнийтермін ізметоюузгодженостіінтересівсторін;

>другийетап:перехід допостійнихвідносинміжпрацівником йроботодавцем;

>третійетап:наданняпрацівниковіособливого статусу, заякимвін входити до кадрового «ядра» колективу, за умів чогопрацівникзобов’язуєтьсянайефективнішевикористовуватисвійтрудовийпотенціал вінтересах підприємства, апідприємствогарантуєпрацівниковішироку доля вуправлінні ірозподілідоходів підприємства;

>четвертийетаппередбачаєпоєднання воднійособінайманогопрацівника йакціонера-співвласника підприємства. Цеможе бутиздійснено шляхомпільгового продажакцій чибезплатної їхньогопередачі працівникам (без правапередачі замежіакціонерного товариства).

>Цейпідхідмаєсприятиоптимізаціїсоціально-трудовихвідносинміж такимисуб’єктами, як «людина» й «організація».


4.   >Профспілки йсоціально-трудовівідносини

>Профспілки (>професійніспілки) –громадськіорганізації, щооб’єднуютьпрацівниківпевноїгалузі чипрофесійноїгрупи, тастворені дляпредставлення йзахисту їхньогоінтересів. Навідміну відіншихсуб’єктівсоціально-трудовихвідносинпрофспілкиєносіямиделегованихповноважень, приреалізації які смердотівиступають сторонамипереговорів,угод,трудовихконфліктів.

>Появупрофспілокзумовилозростаннякількостінайманихпрацівників на великихпідприємствах таусвідомлення ниминеобхідностіоб’єднання ізметоюзахистусвоїхінтересів.

У Україні наданомуетапі структурапрофесійнихспілокє такою: нарівніпідприємств (>організацій)інтересинайманихпрацівників якучасниківсоціально-трудовихвідносинпредставляємісцева організаціяпрофспілки вособівиборчого органу –профспілковогокомітету, натериторіальномурівні –власніорганізації йоб’єднання –професійніспілки, наобласномурівні –окреміорганізаціїгалузевихпрофспілок (>обласнікомітети, заради таміжспілкові (>міжгалузеві)профспілковіоб’єднання), нагалузевомурівні –галузевіпрофспілки. Нарівні державиінтересинайманихпрацівниківпредставляєкількадесятківпрофспілковихоб’єднань,галузевих йфаховихпрофспілок.

>Профспілкиє не лишеекономічним, а ісоціально-політичнимінститутом, томуметою їхнідіяльностіє захистодночасноекономічних,соціальних таполітичнихінтересівсвоїхчленів. З точкизоруекономічноїтеоріїпрофспілкипрагнутьпокращити длясвоїхчленів в основномудві характеристики –рівеньзаробітної плати тарівеньзайнятості,використовуючи для цого усі безвиняткуекономічні,соціальні таполітичнізасоби йвтручаючись у усісфериекономіки та політики.Середфахівцівмаємісце якнегативний, то йпозитивний подивися на цю проблемувпливупрофспілок наекономічнуефективність.Прихильникипершої точкизорувідмічаютьтакінегативнінаслідки їхньогодіяльності:

>збитки відстрайків;

>обмеження намобільність йрозмірзаробітної плати, котрісприяютьзростаннюбезробіття;

>зниженнярівняприбутків, що Веде доскороченняінвестицій йвідповідногозатриманняекономічного зростанню;

>зниженняобсягіввиробництвавнаслідоквтручанняпрофспілок урозподілресурсів.

>Фахівці, котрідотримуютьсяпозитивноїоцінкивпливупрофспілок наекономічнуефективність,вважають, щопрофспілкислідрозглядати як «>колективний голос» навнутрішньомуринку роботи.Їх рольполягає до того,щобпоєднатиголовніінтересиробітниківбезпосередньо ізінтересамиуправління й,беручи доля ввизначенні порядкувстановленнязаробітної плати йрозподілуслужбовихобов’язків,сприятизниженнюконкуренції навнутрішніх ринках роботи.

Зцієї точкизору діїпрофспілокмаютьтакіпозитивнінаслідки:

>скороченняплинностікадрів й,відповідно,збитків відплинності;

>закріпленняположень, котрізабезпечуютькар’єрупрацівника з стажем, щоусуваєконкуренцію навнутрішніх ринках роботи йстворюєстимули длядосвідченихпрацівників, котрімаютьпередатисвійдосвідмолодим;

>узагальненнядосвіду йраціоналізаторськихпропозицій;

>підвищеннядисципліни тазниженнязбитків відопортуністичноїповедінкиробітників;

>скороченнявитрат та години наукладаннятрудовихдоговорів (>контрактів) зарахунокзаміниіндивідуальнихугод наколективні.

>Переліченесприяєпідвищеннюпродуктивності роботи таефективностівиробництва.

>Проте, длядосягненняпереважно позитивноговпливупрофспілок насоціально-трудовівідносиниорганізаційна структурапрофспілокпотребуєадаптації до Сучасноїструктуриекономіки тадокорінноїзміни форм йметодів їхнього роботи, особливо намалих йсередніхпідприємствах. Запропозицієюпровідногонауковця А.Колота, засучасних умів на такихпідприємствахпрофспілковийлідермаєвиконуватифункції «>профспілкового менеджера» ізрегулюваннясоціально-трудовихвідносин.


>Висновки

У новихсоціально-економічнихумовахспостерігаєтьсязагальносвітоватенденція (Яка й у України) дозниження членстванайманихпрацівників упрофспілках,індивідуалізаціїтрудовихвідносин тазростанняможливостейформуваннятрудовихугод накористьроботодавців. Дляуспішногорозвиткусоціально-трудовихвідносин за принципамисоціального партнерстваєважливимгармонійнийрозвиток всіхсуб’єктіввідносин, томупослабленняпрофспілокєнебажанимявищем. До рештиважливимє ті, щокрімосновноїфункції (>захистуінтересівпрацівників)профспілкивиконують рольіндикаторасуспільної думи,надаютьможливістьдержавікорегувати своюсоціально-економічнуполітику.Подоланнявказанихнегативнихтенденційможливе задопомогоюперегляду тарозширеннянапрямівдіяльностіпрофспілок,використання нових формзалученняпрацівників до членства упрофспілках.


>Література

 

1.Колот А.Проблеми розбудові національноїмоделісоціально-трудовихвідносин // Україна:аспекти роботи. – 2002. – № – З. 23–28.

2.Колот А.Теоретичні йприкладніаспектистановлення йрозвиткусторінсоціально-трудовихвідносин та їхніпредставницькихорганів // Україна:аспекти роботи. – 2002. – №2. – З. 15, 20–2

3. Управління персоналом організації: Підручник / Під ред. А.Я.Кибанова. – 2-ге вид. – М.:ИНФРА-М, 2002. – 638 з.

4. Управління людські ресурси / Під ред. М.Пула, М. Ворнера. – СПб.: Пітер, 2002. – 1200 з.

5. Бережна Н.І. Змішаназкономика із сильною соціальний захист та соціальній справедливістю – одне зосновних тенденцій сучасного розвитку. /Проблемитеорії й практикистановленнясоціально-оріентованоїринковоїекономіки.Матеріалиміжнародноїнауковоїконференції 17–19 листопаду 1999 року. – X.:ХДАДТУ,1999.-С. 118–119.


Схожі реферати:

Навігація