Реферати українською » Менеджмент » Кризовое явищем Функціонування та розвітку організації


Реферат Кризовое явищем Функціонування та розвітку організації

>Міністерствоосвіти та науки України

>Житомирськийдержавнийтехнологічнийуніверситет

Кафедра менеджменту

>Контрольна робота

із курсу: ">Антикризовеуправління"

>Виконала: студентка VI курсу

>групиЗМО-10 м

>Карпінська М. У.

зал. книжка № 20107126

>Перевірила:
>ЖалінськаІринаВолодимирівна
Житомир

2010


>Зміст

1.Дативизначеннянаступнимтермінам

2.Дативідповідь нанаступнітеоретичні запитання

2.1Специфічність причиннеплатоспроможності українськихпідприємств

2.2Розвитокзаконодавства пробанкрутство в Україні

3. Тесті дотеоретичнихпитань (10тестів)

Списоквикористаноїлітератури


1.Дативизначеннянаступнимтермінам

Предмет курсу ">Антикризовеуправління" ––проблеми таможливі йреальніфакторикризовихявищ,тобто усі проявизагостренняпротиріч, котрізагрожуютьвиникненнямкризовихситуацій.

Мета та заподіяння курсу ">Антикризовеуправління" ––передбачення,своєчаснерозпізнавання тауспішневирішення всіх проблем,пов’язаних ізоб’єктивнимциклічнимрозвиткомекономіки тасуб’єктивними чинниками на макро- тамакрорівнях;формування умайбутніхменеджерівсистемиспеціальних знань угалузіантикризовогоуправління;розуміння причин тазакономірностейвиникнення ірозвиткукризовихявищ (>ситуацій) нарівніокремого підприємства (>організації);вміннядіагностуватикризовеявище (>ситуацію);вміннязапобігтикризовійситуації тапом’якшитиможливінаслідки.

>Функціонуванняорганізації ––підтримкажиттєдіяльності,збереженняфункцій, котрівизначаютьцілісністьорганізації,якіснувизначеність,суттєві характеристики.Функціонуванняорганізаціївимагаєобов’язковунаявність предмета роботи,засобів роботи талюдини, Яказдійснюєтрудову діяльність.Функціонуванняможливелише припевнійвідповідностіцихознак:засоби роботиможутьзмінюватиїї предмет, результат виненвідповідатиінтересам тапотребамлюдини.Функціонуваннястримуєрозвиток той самий годинує йогопоживнимсередовищем.

>Розвитокорганізації ––набуттяновоїякості, котраукріплюєжиттєдіяльність вумовахсередовища, щопостійнозмінюється.Розвитокхарактеризуєзміни впредметі,засобах роботи та влюдині шляхомпоявиновоїякості, Якаукріплюєстабільність тагармонічністьфункціонуванняорганізації чи котрастворюєпринциповоновіумови для цого.Розвитокруйнує багатопроцесівфункціонування, але йстворюєумови для його болеестійкогорозвитку.Розвитокбуваєеволюційним чиреволюційним;прогресивним чирегресивним.

>Кризовеявище (>ситуація) ––переломний момент уфункціонуваннібудь-якоїсистеми, упроцесіякого вонапіддаєтьсявпливуззовні чизсередини, щовимагаєякісно новогореагування із боціцієїсистеми;це не лишезбігнесприятливихфакторів, азагальнатенденція, щовластивасуб'єктам, щофункціонують уринковійекономіці; вонзумовлюєтьсянерівномірнимрозвиткомзовнішньогосередовища, атакожоб'єктауправління вцілому й окремих йогочастин.Основні характеристикикризовихситуаційтакі:загрозапріоритетнимцілям підприємства,ефектнесподіванки,дефіцит години нареагування.Кризовіситуації, до яківчасно незастосовановідповіднихзаходів,перетворюються накризирізного характеру.


2.Дативідповідь нанаступнітеоретичні запитання

2.1Специфічність причиннеплатоспроможності українськихпідприємств

>Згідно із Законом України "Провідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом" від14.05.1992р.неплатоспроможність ––неспроможністьсуб'єктапідприємницькоїдіяльностівиконати посленастаннявстановленого рядок їхнісплатигрошовізобов'язання перед кредиторами, до тогочислі позаробітнійплаті, атакожвиконатизобов'язаннящодосплатистраховихвнесків назагальнообов'язковедержавнепенсійнестрахування таіншівидизагальнообов'язкового державногосоціальногострахування,податків йзборів (>обов'язковихплатежів) неінакше як черезвідновленняплатоспроможності.

>Причининеплатоспроможностіслідрозглядати якціліснувзаємодіюфакторів.Одні із нихможуть бутизовнішнімищодо підприємства й практично непіддаютьсявпливові чи ждужеслабкі.Інші –внутрішнього характеру йбезпосередньозалежать відорганізації роботи на самомупідприємстві.Неплатоспроможністьнайчастішеє результатомспільного таодночасноговпливу всіхфакторів.Аналіззарубіжної практикисвідчить, що вкраїнах зрозвинутоюринковоюекономікою тасталоюполітичноюсистемою, як правило, 1/3банкрутстввикликаназовнішніми причинами та 2/3 –внутрішніми причинами. Нема за статистикурозвинутихкраїн, в нашій странезначначастинабанкрутствпов'язана ззовнішніми причинами (чинниками).

І.Внутрішніфакторинеплатоспроможності:

1.Дефіцитвласного обіговогокапіталу якнаслідокнеефективноївиробничо-комерційноїдіяльності чинеефективноїінвестиційної політики.

2.Низькийрівеньтехніки,технології іорганізаціївиробництва.

3.Зниженняефективностівикористаннявиробничихресурсів підприємства, йоговиробничоїпотужності й якнаслідок ––високийрівеньсобівартості,збитки, ">проїдання"власногокапіталу.

4.Низькийрівень менеджменту та маркетингу.

5.Створеннянаднормативнихзалишківнезавершеногобудівництва,незавершеноговиробництва,виробничихзапасів,готовоїпродукції, у зв'язку ізчимвідбуваєтьсязатоварення,сповільнюєтьсяоборотністькапіталу істворюється йогодефіцит. Цезмушуєпідприємство „>залазити" вборги, щоможе бути причиною йогобанкрутства.

6.Поганаклієнтура підприємства, Яка платити іззапізненням чи не платитизовсім черезбанкрутство, щозмушуєпідприємство самомузалазити вборги. Такзароджуєтьсяланцюговебанкрутство.

7.Відсутністьзбуту черезнизькийрівеньорганізаціїмаркетинговоїдіяльності повивченнюринківзбутупродукції,формуванню портфелязамовлень,підвищеннюякості йконкурентноздатностіпродукції,виробленнюцінової політики.

8.Залученняпозиковихкоштів в господарський оборот підприємства наневигіднихумовах, що Веде до збільшенняфінансовихвитрат,зниженнюрентабельностігосподарськоїдіяльності йспроможності досамофінансування.

9.Швидке йнеконтрольованерозширеннягосподарськоїдіяльності, урезультаті чогозапаси,витрати йдебіторськазаборгованістьзростаютьшвидшеобсягу продаж.Звідсиз'являється потреба взалученнікороткостроковихпозиковихкоштів, щоможутьперевищитичистіпоточніактиви (>власнийоборотнийкапітал). Урезультатіпідприємствопідпадає под контрольбанків йіншихкредиторів йможепіддатисяпогрозібанкрутства.

ІІ.Зовнішніфакторинеплатоспроможності:

1.    >Економічні:кризовий станекономіки країни,загальний спадвиробництва,інфляція,нестабільністьфінансовоїсистеми,рістцін наресурси,змінукон'юнктуриринку,неплатоспроможність йбанкрутствопартнерів.Однієї із причиннеспроможностісуб'єктівгосподарюванняможе бути неправильнафіскальна політика держави.Високийрівеньоподатковуванняможе статі не под силупідприємству.

2.    >Політичні: >політичнанестабільністьсуспільства,зовнішньоекономічна політика держави,розривиекономічнихзв'язків,втратаринківзбуту, зміну умівекспорту іімпорту,недосконалістьзаконодавства у сферігосподарського права,антимонопольної політики,підприємницькоїдіяльності ііншихпроявіврегулюючоїфункції держави.

3.    >Міжнародні: >посиленняміжнародноїконкуренції в зв'язку ізрозвиткомнауково-технічногопрогресу,відсутністьпротекціоністської політики із боці держави.

4.    >Демографічні: >чисельність, складнародонаселення,рівеньдобробуту народу,культурнийрівеньсуспільства, щовизначаютьрозмір й структуру потреб йплатоспроможнийпопит населення на тих чиіншівидитоварів йпослуг.

>Сьогоднієактуальнимдослідженнявпливу яквнутрішніхчинників, то йзовнішніх,оскількиневрахуваннявпливу хоч одногочинникаможепризвести довиникненнянеплатоспроможності підприємства. На рис. 1виокремленофакторинеплатоспроможності, щохарактернісаме дляукраїнськимпідприємств.


>Рис. 1.Основніфакторинеплатоспроможності українськихпідприємств

У Українііснуєзначнакількістьвнутрішніх йзовнішніхфакторів, щообумовлюютьнеплатоспроможність. Однак,найбільшоїувагисеред >внутрішніхфакторівзаслуговуютьнаступні, щозгруповані за їхньогозначущістю так:

1.Низькийрівень маркетингу тавтратаринківзбутупродукції, так якнаші підприємства практично невикористовують маркетинг й на шкода невбачають уньомунеобхідності, а тім пачевиправданевкладання вньогокоштів. І якпоказує практика,лишевеликіфірми, підприємства йкорпорації, ненехтуютьцим чинником.

2.Недостатнійрівенькваліфікації персоналу танезадовільністимули длязбереженняціннихкадрів.Більшуувагухотілося бзосередитисаме націнних кадрах йвідсутностістимулів.Економічнаситуація в странесприялахвилізвільнень йскорочень, роботувтратилинавітьвисококваліфікованіпрацівники. І, на шкода, насьогоднішній день,досить багатопідприємствкеруються некваліфікованістюкадрів, ашвидкоплинністю (однієїприйдутьінші) й зарахунок цогозначнимскороченнямстимулів.Крім того,якщонавіть й невраховуватиекономічну кризові, тоцей пунктєтакожвзаємопов'язаний ізпопереднім, так якрідко наякому маломупідприємствіпотрібентакийфахівець, як маркетолог.

3.Відсутністьсвоєчасноївнутрішньоїзвітності, щоєдужеважливим чинником, так яксамевчаснопідготовленазвітністьвіддзеркалює стан підприємства в даний момент. Іякщозвітністьпідготовленавчасно тавідображаєневтішніпрогнозищододіяльності підприємства, тонавіть цогодостатньо,щобздійснити усіконтрзаходи дляподоланнянаступаючоїкризи чипевнихфінансових проблем, щоможутьпризвести докризи йнавітьбанкрутства умайбутньому.

Колистосується >зовнішніхфакторів, то, усі смердотієважливими йпотребуютьрівнозначногодослідження,оскільки їхнівплив на стан українськихпідприємствєдоситьвагомим.

Отже,існуєзначнакількістьфакторівнеплатоспроможності йрозглядати їхніслід ізврахуванням нелишевнутрішніх, але йзовнішніхзагроз, щодастьможливістьоцінитиреальний стан підприємства. Причомунайголовнішоюпередумовоювиникненнянеплатоспроможності в Українієекономічна таполітичнанестабільність в стране.

2.2Розвитокзаконодавства пробанкрутство в Україні

Відродженняінститутубанкрутствапов'язане зстановленням України якнезалежної держави,розвиткомринковихвідносин на початку 90-х років ХХ ст.Саме тодівиникланеобхідністьзаконодавчоговрегулюванняпідстав, процедур йнаслідківнеспроможності.

>Першимпострадянськимнормативним актом, щорегулювавнеспроможність, сталапостановаВерховної Заради України №2012а-XII від 20.12.1991 р. "Пропроекти законів України проприватизаціюдержавнихпідприємств,приватизацію невеликихдержавнихпідприємств (малуприватизацію), пробанкрутство, проприватизаційніцінніпапери", вякійпостановлялосяутворитипогоджувальнукомісію вскладі народнихдепутатів України (складкомісіїдодається) потерміновійпідготовці доопублікування для всенародногообговоренняпогодженихпроектів законів України проприватизаціюдержавнихпідприємств,приватизацію невеликихдержавнихпідприємств (малуприватизацію), пробанкрутство, проприватизаційніцінніпапери.

З моментуотриманнянезалежності України в1991році доприйняття Першогозаконодавчого акту пробанкрутство понад невиниклопідзаконнихактів.Першимзаконодавчим актом ставши Закон України від 14.05.1992 р. №2344-ХІІ "Пробанкрутство",який бувчиннимпротягом 7 років. Впродовж години його дії булиприйнятібезлічрізнорівневихнормативнихактів, котрідоповнювали,деталізували,уточнювалиположення Закону.Паралельно держава веларозробку новогозаконодавчого акту.

>Безумовно, Закон пробанкрутство 1992 року ставшиновелою увітчизнянійправовійсистемі,протецяновела не бувпозбавленасерйознихвад йнедоліків. Так, закономзакріплювалася такаознаканеспроможності, якнеоплатність, котразахищаланесумліннихборжників таруйнувалапринципимайновогообігу.ПравимєВ.Вітрянський, щоціознаки неєкритеріямибанкрутства, апредставляють собоюлишезовнішніознакиможливоїнеспроможностіборжника.Істиннимкритеріємбанкрутстваєвстановлена судомнездатністьборжникапогаситивимогикредиторів тасплатитиобов'язковіплатежі.Альтернативоюнеплатоспроможностієкритерій ">неоплатності", згідно ізякимборжникможевизнаватисябанкрутомлише тоді, колизагальна сума йогокредиторськоїзаборгованостіперевищуєвартість йогомайна. Привикористаннікритеріюнеоплатностіпідставою длявизнанняборжникабанкрутомє неякі-небудьприпущення про заподій йогонеплатоспроможності, австановленийфактичний стан йогомайна,вартістьякогоскладає сумуменшу, ніж величинакредиторськоїзаборгованості.Поки не якщо доведено всудіфактичний станнеплатоспроможностіборжника,вінвизнаєтьсянормальнимучасникоммайновогообігу,отримуєновікредити та займи безнадії на їхнього Повернення кредиторам. Тому доля вкомерційнихвідносинах такихсуб'єктів, що нерозрахувалися із кредиторами,єнегативною длямайновогообігу.Саме томуіноземнізаконодавствавідмовилися відвикористаннякритеріюнеоплатності.

>Якщостарий Законвідповідавінтересамборжника,допомагав судуоб'єктивнооцінювати йогофінансовий стан таможливостіпогаситиборг, тоновий Закон однозначно упріоритет поставивши іінтереси кредитора. Законспростивпроцедурибанкрутства,чим активнопочаликористуватисянедобросовісніпідприємці.Відсутністьвказівки намінімальнийрозмірзаборгованості, котра стала біпідставою для початкупроцедурибанкрутства, даваламожливістьпочатиїїнавіть черезнезначнісумизаборгованості. При цьомуборжник немавможливостізупинитицей процеснавіть увипадкуотриманняможливостіпогаситиборг. Сумазаборгованості татривалістьпростроченнявиконаннязобов'язань чизобов'язаньсплатиобов'язковихплатежів неєкритеріямибанкрутства, апредставляють собоюзовнішніознакиможливоїнеспроможностіборжника.Істиннимкритеріємбанкрутстваєвстановлена судомнездатністьборжникапогаситивимогикредиторів тасплатитиобов'язковіплатежі.

30.06.1999 р.юридичнагромадськість Україниотрималаоновлений Закон України "Провідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом" (далі –– Закон пробанкрутство) №2343-ХІІ, що набравшичинності 01.01.2000 р. На нашпогляд,застосування цого Закону,який ужепереніс низкузмін тадоповнень, породилопевнітруднощі.По-перше,нормативний актє вельмискладний заформулюваннями.Порівняно з Законом України "Пробанкрутство" 1992 р.обсяг нового закону особливо невиріс зарахунокпояви нових статей (>ст.ст.3-1, 46-1),протезбільшився зазмістом. У новому Законузберігаютьсяшістьрозділів,назвивраховуютьнакопиченийдосвідреалізаціїчинного закону.Сьогодні законмістить 53 з статтею, котрітакож у окремихвипадкахотримали болееадекватневисвітлення таназву.По-друге,ускладнився тарозширивсяпонятійнийапарат,чомуєсвідченнямредакція ст.1 Закону.

>Здійсненіуточнення тадоповнення до тексту закону максимальновідбиваютьнакопиченийдосвідзастосуваннячинної йогоредакції,враховуютьспецифікурозвиткугосподарського тацивільного права, атакожоб'єктивнунеобхідністьвключенняправовихресурсів ізпитаньрегулюванняпроцедурибанкрутства векономічний,соціальний, політичнийсектори життясуспільства. Невикликаєнаріканьрізнийобсягрозділів закону. Так,наприклад,розділ Іміститьвсього 5 статей, порівняно зрозділом ІІ вякомузгуртовані 15 статей.Між тім,такийподілєвиправданим.Новий Законмістить характеристикудосудових процедур. Зазагальноприйнятоюпрактикоюжоднісуб'єктигосподарювання неповинні бутививедені далеко за межі дії закону.Українськийваріант закону пробанкрутствонавітьміститьособливіположення, щостосуютьсяпроцедурибанкрутства окремих такихсуб'єктів.

Законвідбивособливості процедурвизнаннянеспроможними окремихвидівпідприємств,зокрема,сільськогосподарських,вуглевидобувних,містоутворюючих, особливонебезпечних,страховихорганізацій,професійнихучасниківринкуціннихпаперів,індивідуальнихпідприємців, тощо. Усвітлінинішньоїекономічноситуації в Україні та світіособливоїухвализаслуговуютьположення промістоутворюючихборжників, котрідозволяютьефективновирішувативажливу проблемунеспроможностіпровіднихмісцевихорганізацій.Відноснодоцільностівиділення з статтею,присвяченоїрегламентаціїпроцедурибанкрутствабанківськихустанов таіншихкредитнихсуб'єктів,закордоннийдосвідсвідчить, що для такихсуб'єктів акцент виненробитися навведенняспеціальногозаконодавчого акту пробанкрутство, ізметоюреалізаціїпитаньфінансовогорегулювання тапревентивнихзаходів.

>Особливаувагазаконодавцяприкута дофізичноїособи-підприємця.Ст.53 ЦК України,відбиваючиособливості правового статусуфізичноїособи-підприємця,передбачає дляостанньогоможливістьвизнання чиоголошення йогобанкрутом.Новий Закон нерозширює колосуб'єктів,закріплюючиможливістьвизнанняборжникомсамесуб'єктапідприємницькоїдіяльності (ст.1).

>Новий Закон 2000 р. невживаєтерміну ">реорганізація" йвиділяєчотирипроцедури дляюридичних тафізичнихосіб:розпорядження майномборжника,мироваугода,санаціяборжника,ліквідаціябанкрута (ст.4). На думку окремихфахівців,щоб Закон пробанкрутство 2000 р.відповідаввимогамринковихвідносин,він виненміститиможливостіреорганізаціїпідприємств-боржників. Процедурареорганізації винна бути ясно та детальноструктурована, котра біусуваланеодноманітністьсамоїпроцедури тапорушення правучасників.

Законодразуотримав статус базового таномінальнеім'я –– Закон пробанкрутство,оскільки вньомучіткопростежуються трипредметиуваги:судовіпроцедури,якимиможливоприпинити діяльністьсуб'єкта, саму процедурупровадження усправах пробанкрутство,особливостібанкрутства окремихкатегорійсуб'єктівгосподарювання.Базовимвін ставшиназиватися бо із моменту йогоприйняття дляспеціалістів сталоочевидним, що одного закону вційскладній сферівідносиннедостатньо й щопокладено вушкорозвиткузаконодавства пробанкрутство до тогообсязі,який якщовитребуваний векономіці. Вочевидь, що законохопивдоситьвеликучастинувідносин, щовиникають,існують впроцедурібанкрутства,упорядкувавзначну їхнічастину, тавідіграєважливу роль усамійсистемігосподарськогозаконодавства України.Незабаром послеприйняття Закону пробанкрутство бувприйнятий у 2003 р.Господарський кодекс України,який врегулюванні статусусуб'єктівгосподарюванняторкаєтьсяпитань їхньоголіквідації, у томучислі шляхомбанкрутства.Передбачалося, щоці двазаконистворюватимуть фундамент дляподальшогорозвитку правовогорегулювання вобластіприпиненнягосподарськоїдіяльності шляхомбанкрутства. Закон пробанкрутство таГосподарський кодексвідкрили шлях доформування широкогозаконодавства пробанкрутство. Впродовж годиниреалізації базового закону в странесклаласявідповідна системавідповідальності забанкрутство.Існує низька статей уКримінальномукодексі України танорми вКодексі України проадміністративніправопорушення (>ст.ст.164 ">Порушення порядкупровадженнягосподарськоїдіяльності", 164-2 ">Порушеннязаконодавства ізфінансовихпитань", 166-3 ">Дискримінаціяпідприємців органами влади йуправління", 166-6 ">Порушення порядкуподанняфінансовоїзвітності таведеннябухгалтерськогообліку приліквідаціїюридичної особини", 166-7 ">Протидіятимчасовійадміністрації чиліквідації банку").Сучаснецивільне тагосподарськезаконодавство неідентифікуєбанкрутство якнеспроможність –– якбачимо, смердотімаютьрізнесмисловенавантаження. якбачимо, наостанньомуетапідосягнутінайзначнішіуспіхи вгалузіформуваннязаконодавства пробанкрутство.Упорядкуваннявідносин у сферідіяльностісуб'єктівгосподарювання та їхніприпинення шляхомвизнаннябанкрутамивимагаєформування Сучасноїправовоїсистеми, щовключаєКонституцію,господарське право,цивільне право,адміністративне право, кримінальне право,сімейне татрудовезаконодавство,фінансове таподаткове право,нормипроцесуальногозаконодавства,іншігалузевізаконодавчі тапідзаконніакти. ХХ жстоліттяознаменувалосяпочаткомстворенняефективнихмеханізмівоздоровленнябанкрута,створення дляньогооптимальних умів длявиходу ізкризи таотриманняплатоспроможності. Вочевидь, можнаприпустити що XXI ст. станіперіодомприскіпливоїуваги впитанняхстворення тазакріпленнявідновлювальних процедур суднового тапозасудового характерувідносноборжників.Генезис тарозвитокукраїнського правовогоінституту пробанкрутствотіснопов'язаний ізвитоками таісторієюнаціонального права.Йогостановлення таформуваннявідбувалося ускладнихісторико-політичнихумовах, подвпливомбагатьохнесприятливихчинників, котріще не дуже докінцявивчені та не дуже докінцяпроаналізований їхнівплив настановлення правовогоінституту.


3. Тесті дотеоретичнихпитань (10тестів)

1.Неспроможністьсуб'єктапідприємницькоїдіяльностівиконати посленастаннявстановленого рядок їхньогосплатигрошовізобов'язання перед кредиторами, до тогочислі позаробітнійплаті, атакожвиконатизобов'язаннящодосплатистраховихвнесків назагальнообов'язковедержавнепенсійнестрахування таіншівидизагальнообов'язкового державногосоціальногострахування,податків йзборів (>обов'язковихплатежів) неінакше як черезвідновленняплатоспроможності ––це

a.банкрутство;

b.неплатоспроможність;

з.неоплатність.

2.Визначенняпоняттянеплатоспроможністьміститься внаступному нормативномуакті:

a. Закон України "Пробанкрутство";

b.Господарський кодекс України;

з. Закон України "Провідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом".

3. Українах зрозвинутоюринковоюекономікою тасталоюполітичноюсистемою, як правило, 2/3банкрутстввикликана

a.зовнішніми причинами;

b.внутрішніми причинами;

з.вірнівідповіді а) та b).

4. Дозовнішніхфакторівнеплатоспроможності українськихпідприємств належати:

a.нестабільністьфінансового та валютногоринків,значнийрівеньінфляції, змінусмаківспоживачів,щодоякостіпродукції, котравипускається;

b.посиленняконкуренції вгалузі,недосконалезаконодавство,нестабільнаполітичнаситуація,посиленнямонополізму,низькийрівень маркетингу тавтратаринківзбутупродукції;

з.вірнівідповіді а) та b).

5. Най-більшийвпливсередвнутрішніхфакторів, щообумовлюютьнеплатоспроможністьзаймають:

a.низькийрівень маркетингу йвтратаринківзбуту,недостатнійрівенькваліфікації персоналу,відсутністьсвоєчасноївнутрішньоїзвітності;

b.недостатнійрівеньосвоєння новихвидівпродукції,недостатнякапіталізаціядоходів;

з.вірнівідповіді а) та b).

6.Першимпострадянськимнормативним актом, щорегулювавнеспроможність підприємствавідповідати засвоїмизобов’язаннями в Україніє:

a. Закон України "Пробанкрутство";

b.постановаВерховної Заради України "Пропроекти законів України проприватизаціюдержавнихпідприємств,приватизацію невеликихдержавнихпідприємств (малуприватизацію), пробанкрутство, проприватизаційніцінніпапери";

з. Закон України "Провідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом".

7. першийзаконодавчий акт пробанкрутство в Україні:

>d. Закон України від 14.05.1992 р. №2344-ХІІ "Пробанкрутство";

e. Закон України від 14.05.1996 р. №2344-ХІІ "Пробанкрутство";

>f. Закон України від 30.06.1999 р. №2344-ХІІ "Провідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом".

8. Закон України від "Пробанкрутство" бувчиннимипротягом:

a. 3 років;

b. 5 років;

з. 7 років.

9.Чинний закон України "Провідновленняплатоспроможностіборжника чивизнання йогобанкрутом" невживаєтермін:

a.реорганізаціяборжника;

b.ліквідаціябанкрута;

з.санаціяборжника.

10. Системавідповідальності забанкрутствовключає:

a.норми, щомістяться вКримінальномукодексі України;

b.норми, щомістяться вКодексі України проадміністративніправопорушення;

з.вірнівідповіді а) та b).


Списоквикористаноїлітератури

1.Антикризовеуправлінняпідприємством:Навч.посіб. /Зазаг. ред.З.Є.Шершньової. –– До.:КНЕУ, 2007. –– 680 з.

2. Василенко У. Про.Антикризовеуправлінняпідприємством:Навч.посіб. –– До.:ЦУЛ, 2003. –– 504 з.

3.Кривов'язюк І. У.Антикризовеуправлінняпідприємством:Навч.посіб. Длястудентів вищих навчальних закладів –– До.: Кондор, 2008. –– 366 з.

4.Лігоненко Л. Про.Антикризовеуправлінняпідприємством:теоретико-методологічні засади тапрактичнийінструментарій. –– До.:КНТЕУ, 2001. –– 580 з.

5.Терехова Л. А.,Жалінська І. У.Опорний конспектлекцій із курсу ">Антикризовеуправління":Навч.посібник. ––– Житомир:ЖДТУ, 2007. –– 140 з.

6. Терещенко Про. Про.Фінансовасанація табанкрутствопідприємств:Навч.посібник. –– До.:КНЕУ, 2002. –– 412 з.

7.Володін А. У. Історія таперспективирозвиткусучасногозаконодавства пробанкрутство// Форум права, 2009. –– № 3.–– з. 111-122.


Схожі реферати:

Навігація