Реферати українською » Менеджмент » Використання мережного планування та управління у виробничому менеджменті


Реферат Використання мережного планування та управління у виробничому менеджменті

>ФЕДЕРАЛЬНОЕ АГЕНТСТВО ПО ОСВІТІ

>ГОСУДАРСТВЕННОЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕУЧРЕЖДЕНИЕ

ВИЩОЇПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОСВІТИ

«>БРАТСКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

>ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ Й УПРАВЛІННЯ

Контрольна робота

По дисципліни: «Виробничий менеджмент»

На тему: «Використання мережного планування та управління
в виробничому менеджменті»

Роботу виконав

Перевірив

Братськ

2007


Варіант № 23

Завдання

Побудувати мережевий графік виконання робіт з технологічної підготовці провадження у даним таблиці 1.

Таблиця 1 - Вихідні дані

№ роботи Код роботи Тривалість робіт, дні
1 1-3 50
2 1-2 36
3 1-4 16
4 1-5 32
5 2-6 40
6 3-9 28
7 3-10 7
8 4-8 26
9 4-11 5
10 5-15 24
11 6-7 36
12 7-12 18
13 8-11 28
14 9-10 34
15 10-13 55
16 11-14 53
17 12-16 21
18 12-13 0
19 12-14 0
20 13-16 54
21 14-16 38
22 15-16 27
23 16-17 31

1.Рассчитать вихідну мережну модель:

-табличним методом за параметрами робіт;

- графічним методом за параметрами робіт.

2. Провести оптимізацію щодо трудових ресурсів вихідної мережевий моделі. Кількість виконавців всім робіт.

3.Рассчитать мережну модель і започаткувати оптимізацію за часом за комп'ютером. Кількість виконавців всім робіт.


Варіант № 23

Рішення

Для організації розробки велике поширення отримав метод мережного планування та управління.

Мережевий модель дозволяє описати вузлові події процесу виробництва та зв'язок між ними, характеризує внутрішню структуру процесу виробництва.Элементами мережі є роботи (дослідницькі, експериментальні, конструкторські, виробничі, збутові тощо.). Мережевий модель розбивається деякі чітко певні праці та відбиває логічний взаємозв'язок і параметри усіх необхідних робіт і подій розробки.

Планування робіт із застосуванням мережного методу ввозяться наступній послідовності:

1) складання переліку усіх фізичних робіт,

2) визначення тривалості робіт,

3) складання мережного графіка,

4) розрахунок основних параметрів мережного графіка,

5) визначення критичного шляху,

6) аналіз мережного графіка й багато його оптимізація.

Для розрахунку основних тимчасових параметрів мережного графіка використовують такі формули до розрахунку:

і — номер аналізованого події;

j — номер події, наступного за подією і;

>k — номер наступних робіт;

>z — номер робіт, попередніх події і.

Раннє початок події — це мінімум можливий термін, необхідний виконання усіх необхідних робіт, попередніх цієї події.Расчет ранніх термінів наступу подій ведуть у порядку — від початкового події проекту (з номером 0) до завершального. При розрахунку приймають, що ранній термін наступу початкового події дорівнює 0. Для визначення раннього терміну наступу і-го події користуються правилом, математичнозаписиваемим так:

, де — ранній термін наступу аналізованого події, дні;

 — максимальна тривалість роботи, що з'єднує j-е попереднє подія з аналізованим, дні.

Отже, ранній термін наступу і-го події — є максимально можлива суму із сум ранніх термінів наступу попередніх подій ідлительностей робіт що з'єднують попередні події з аналізованим. Для розрахунку раннього закінчення терміна наступу і-го події користуються правилом, математичнозаписиваемим так:

, де — ранній термін закінчення j-го наступного події, дні;

 — ранній термін наступу аналізованого події, дні

 — тривалість роботи, що з'єднує j-е наступне подія з аналізованим, дні.

Пізній термін закінчення роботи збігаються з пізнім терміном наступу її кінцевого події, а пізніший строк початку менше на величину тривалості цієї роботи:

, де — пізніший строк закінчення роботи, яка з і-го події та що входить у j-е подія, дні;

 — критичний шлях роботи, дні;

 — максимальне час тривалості попередньої роботи, дні.

Пізній термін наступу завершального події збігаються з його раннім терміном наступу:

, де — пізніший строк початку, яка з і-го події та що входить у j-е подія, дні;

 — пізніший строк закінчення даної роботи, дні;

 — тривалість цієї роботи, дні.

Знаючи ранні й пізнє терміни подій, можна визначити резерв часу події. Резерв часу події показує наскільки можна відстрочити наступ події проти його раннім терміном наступу без зміни загальної тривалості всього проекту.

Повний резерв часу деякою роботи — це максимальне час, яким можна відстрочити її початок чи збільшити тривалість, не змінюючи терміну наступу завершального події мережного графіка:

, де — повний резерв часу роботи, яка зi-го події та що входить у j-е подія, дні;

 — ранній термін наступу аналізованого події, дні;

 — ранній термін закінчення j-го наступного події, дні;

 — пізніший строк початку, яка з і-го події та що входить у j-е подія, дні;

 — пізніший строк закінчення даної роботи, дні.

Вільний резерв часу події — максимальне час, яким можна відстрочити її початок чи збільшити її тривалість за умови, що події наступають до своєї ранні терміни:

, де — вільний резерв часу роботи, яка зi-го події та що входить у j-е подія, дні;

 — ранній термін наступу наступного події, дні;

 — ранній термін закінчення j-го наступного події, дні.

Тимчасові параметри мережного графіка зведені в таблицю 2.


Таблиця 2 -Табличний розрахунок мережного графіка

Позначення

Тривалість робіт, дні (>t>i-j)

Раннє Пізніше

Повний резерв часу (RП)

Вільний резерв часу (RП)

№п/п кодове

початок (ТРН)

закінчення (ТРВ)

закінчення (ТПО)

початок (Т>ПН)

і

j

1 1 2 36 0 36 73 40 37 0

2

1

3

50

0

50

50

0

0

0

3 1 4 16 0 16 76 60 60 0
4 1 5 32 0 32 170 138 138 0
5 2 6 40 36 76 113 73 37 0

6

3

9

28

50

78

78

50

0

0

7 3 10 7 50 57 112 105 55 55
8 4 8 26 16 42 102 76 60 0
9 4 11 5 16 21 130 125 109 49
10 5 15 24 32 56 194 170 138 0
11 6 7 36 76 112 149 113 37 0
12 7 12 18 112 130 167 149 37 0
13 8 11 28 42 70 130 102 60 0

14

9

10

34

78

112

112

78

0

0

15

10

13

55

112

167

167

112

0

0

16 11 14 53 70 123 183 130 60 7
17 12 13 0 130 130 167 167 37 37
18 12 14 0 130 130 183 183 53 0
19 12 16 21 130 151 221 200 70 70

20

13

16

54

167

221

221

167

0

0

21 14 16 38 130 168 221 183 53 53
22 15 16 27 56 83 221 194 138 138

23

16

17

31

221

252

252

221

0

0

За даними таблиці 2 можна визначити критичний шлях, т. е. шлях від початкового до завершального події, має максимальну тривалість.

Критичний шлях проходить через події:

1-3-9-10-13-16-17;

>t>кр. = 252 дня;

nод. до >opt = 30 людина.

Роботи і на критичному шляху немає резервів часу.

Після розрахунку мережевий моделі переходять до її оптимізації (приведення моделі у відповідність до виділеними ресурсами і заданими термінами виконання).

Оптимізувати мережну модель можна за часу й щодо трудових ресурсів.

Мета оптимізації за часом — скоротити критичного шляху; мета оптимізації щодо трудових ресурсів — вирівняти завантаження виконавців, і скоротити загальну чисельність зайнятих.

Оптимізація за часом проводиться, якщо тривалість критичного шляху перевищує установлений термін ().

Способи оптимізації за часом:

1. Шляхом зміни топології мережевий моделі, тобто. поділ будь-якої роботи критичного шляху сталася на кілька паралельно виконуваних робіт (якщо може бути технологічно);

2. Шляхом перерозподілу частини виконавців з некритичних робіт, тобто. мають вільний резерв, на роботи критичного шляху, що їх паралельно з першими працівниками тієї ж спеціальностей. Таке перерозподілу тривалість других (критичних) робіт зменшується, а перших (некритичних) — збільшується.

При оптимізації щодо трудових ресурсів:

1. Будують календарний графік робіт іепюру трудових ресурсів, тобто. графік руху виконавців тільки в вісях координат;

2. Календарний графік робіт подають як відрізків прямих паралельних осі x;

3. Нижче сполучений по осі у будують графік руху робочої сили в шляхом підсумовування працівників за вертикаллю кожному за дня виконання;

4. Якщоепюра трудових ресурсів виходитьрезкопеременной, отже, мережну модель можна піддати оптимізації такими способами:

· за умови, що Rз>tі-j,передвигаем роботу у необхідне місце у межах вільного резерву, співвідносячи зепюрой трудових ресурсів, представленої нижче;

· за умови, що Rз>tі-j, то проводиться перерахунок параметрів і, з сталості трудовитрат й порядку використання наявного вільного резерву, визначають нове зменшене кількість виконавців;

· (окреме питання 4.1) використання вільного резерву часу останньою роботою будь-якого повного шляхи до усіх фізичних робіт цього шляху (дотримуючись черговість).

Отже, nод. після >opt = 26 людина.


Висновок

 

Цілі проведення оптимізації (приведення мережевий моделі у відповідність до виділеними ресурсами і заданими термінами управління) – це скорочення критичного шляху виконання робіт і вирівнювання завантаження виконавців, і скорочення їхньої загальної кількості. У результаті проведення оптимізації за часом, виконаною на ЕОМ, критичний шлях скоротився з 252 днів до 199 днів, а результатом проведення оптимізації щодо трудових ресурсів, виконаною графічним методом, стало вирівнювання навантаження й загальне зменшення зайнятих у виробництві з 30 людина до 26 людина. Але можливе й подальше скорочення часу виконання й кількості виконавців шляхом упровадження у виробництві сучасних високих технологій у ті технологічні операції, які це допускають. У час у державному бюджеті може скоротитися у кілька разів, а число виконавців – сталася на кілька людина, а то й можна буде потрапити взагалі відмовитися від своїх участі. Усе це, звісно, залежить від політики керівництва та грамотного управління виробничим процесом.


Схожі реферати:

Навігація