Реферати українською » Менеджмент » Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності


Реферат Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Міністерстві охорони здоров'я України

Національний фармацевтичний університет

Кафедра економіки підприємства

>Реферат

На тему: «Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності»

Виконала:

>СтуденкаЭП-5-1 (м)

Перевірила:

>Харьков-2009


Зміст

Запровадження

1. Необхідність інформації на стадіях життєвого циклу інновацій

2. Кому необхідна інформація в інноваційної діяльності?

3. Склад інформації, якому мають бути забезпечені учасники інноваційного процесу

Висновки

Список використаної літератури


Запровадження

Управління розробкою та впровадженням інновацій на підприємствах нерозривно пов'язане з постійним прийняттям прийняття рішень та здійсненням контролю над реалізацією. Обидва ці виду припускають здобуття влади та переробку повну інформацію – як і справу зовнішнього середовища, і про процеси, що відбуваються всередині підприємства. Тому можна говорити про існування інформаційного середовища – зовнішньою і внутрішньою, - у якій потенційно міститься інформація реалізації актів прийняття рішень стосовно інноваціях і місцевого контролю їхнього виконання. Інформаційна середовище є важливим частиною процесів розробки й упровадження нововведень і вимагає для свого формування та підтримки значних зусиль та земельних ресурсів усім стадіях інноваційної діяльності. Вочевидь, що замість глибше інформаційна проробка у початковій стадії ухвалення рішення про інновації, тим паче обгрунтоване приймають рішення як наслідок, успішно проходить його реалізація. Без належного інформаційного забезпечення успіх нововведень буває випадковостей, а окремих випадках, недооблік окремих факторів внаслідок недостатньої поінформованості причина відмовитися від інновації більш пізніх стадіях його реалізації.

Розвиток дослідницько-експериментальної і вдосконалення інформаційної інфраструктуринаучно-инновационной сфери має багатоплановий комплексний характері і ведеться за наступних напрямах:

· вдосконалення державної фінансової системи науково-технічної інформації та розвиток інформаційних ресурсів у цілях забезпечення ефективної інформаційної підтримки різних стадій інноваційного процесу;

· розвиток комп'ютерну мережу, які забезпечують умови ефективного взаємодії всіх учасників інноваційного процесу із сучасних телекомунікаційних технологій;

· розробка й використання нових інформаційних технологій, що підвищують ефективності роботи інформаційної інфраструктуринаучно-инновационной сфери.


1.   Необхідність інформації на стадіях життєвого циклу

інновацій

На стадії появи ідеї про інновації найбільше важить зовнішня інформація. Джерела такий інформації перебувають, зазвичай, поза підприємств. Для інновацій типу "нова продукція", особливо у харчової та легку промисловість, джерелами інформації є результати маркетингових досліджень. Для технологічних і технічних інновацій більшість обстежених підприємств називають у найбільш ефективного джерела різноманітні виставки, семінари та інших. У радянські часи інформаційна підтримка підприємств у сфері нової техніки і технологій було поставлено досить рівні. Цією роботою займалися галузеві НДІ, доводили інформацію до підприємств у вигляді інформаційних аркушів, спеціалізованих журналів, регулярно проводилися конференції та семінари з різних питань науково-технічного прогресу в галузях, обміну досвідом та т.п. Нині цю систему майже зовсім зруйнована. Багато журнали або взагалі не випускаються, або стали практично недоступні багатьом підприємствам через високу вартість. Решта галузеві НДІ самі відчувають труднощі із отриманням інформації, наявну в них інформацію поширюють на комерційній основі. Інформація стає настільки ж товаром, як і самі продукція підприємств. Чимало підприємств вбачають у ролі основне джерело інформацію про інноваціях зв'язки із закордонними фірмами, що у виставках там, контакти з фахівцями, стажування на великих фірмах, закордонні відрядження. Але такі можливості доступні далеко ще не всім підприємствам, і вони відзначають інформаційний голод. Ще однією джерелом інформації вказується Internet, але з матеріалів досліджень, Internet використовується більше для реклами своєї продукції. Багато керівників підприємств відзначають випадковий інновацій, оскільки інформацію про інновації отримали від своїх знайомих, друзів, партнерів з бізнесу під час якихось контактів. У окремих випадках інформація "сама приходить" на підприємство від замовників нову продукцію. З руйнацією галузевих міністерств, також котрі здійснювали раніше інформаційне забезпечення підприємств, створюються асоціації виробників певних видів продукції. Асоціації здійснюють централізовано в зв'язку зі споживачами продукції і на інформують своїх членів про нововведення у галузі, підтримують зв'язки із закордонними вченими, здійснюють вихід на європейські та світові джерела інформації.

Отже, за умов інформаційного буму з одного боку, і з іншого – інформаційного голоду підприємств у сфері нової техніки і технологій, інформація про інновації приходять підприємства різними, часом несподіваними шляхами. Відсутня система інформування підприємств про досягнення у конкретних галузях науку й техніки, не сформований ринок інформаційних послуг такого виду.

На стадії ухвалення рішення про інновації роль інформаційної підтримки цього процесу зростає. Якість прийнятого рішення великою мірою залежить від об'єктивності, всебічності, достовірності, точності, повноти й інших властивостей інформації, використовуваної після ухвалення рішення. І на цій стадії зовнішня інформація про інновації мусить бути ув'язана з м'якою внутрішньою.Желаемие параметри нововведення би мало бутисоизмерени з можливостями підприємства, його готовністю до інновації. Можливості підприємства – це її виробничий потенціал, кадровий потенціал, становище над ринком, фінансовий стан та ін.

У матеріалах досліджень є приклади інновацій, коли недолік інформації зовнішнього характеру і труднощі її отримання (Деталь) сприяли прийняттю необгрунтованого рішення, бо врахували особливості технології лиття для створення нового виду продукції. У результаті інновації довелося відмовитися. У зв'язку з неповну інформацію про нововведення у процесі розробки виявляються побічні ефекти, що призводять до додатковим затратам або до змін технології (Вогні). Можна навести та інші приклади.

Внутрішня інформація, що з оцінкою власних можливостей підприємств, на стадії затвердження рішення також має значення. Підприємства, у яких впроваджені комп'ютеризовані системи управління, у сенсі опиняються у у вигіднішому становищі. Дійові інформаційні технології дозволяє стислі терміни одержати повну і достовірну інформацію про стан виробництва, постачальників, споживачах, наявності ресурсів немає і ін. З обстежених підприємств справжня комп'ютеризація управління впроваджена на небагатьох підприємствах. Яскравим прикладом може бути "Полотно", де послідовно впроваджується комплексна автоматизовану систему. На більшості підприємств автоматизовані окремі функціональні сфері управління, тобто комп'ютеризація носить прикладної характер (від слова додаток – завдання). Зазвичай, окремі докладання інформаційно між собою пов'язані, часто інформація, що надходить із різних додатків, суперечлива. Внутрішня інформація служить з метою оцінки витрат підприємства на інновації, джерел постачання та способів фінансування нововведення, розрахунків термінів окупності та ефективності проектів.

На стадії впровадження інновацій також й з недоліком інформації. Для технологічних і технічних інновацій під час освоєння нової техніки і технології виникає багато проблем при налагодження устаткування й доведенням технології. Як у окремих випадках, раніше можна було з'їздити інші підприємства, поділитися досвідом, запозичити ідеї, дізнатися технологічні параметри, режими обробітку грунту і т.п. Нині це стало практично неможливо, чи взагалі пускають на підприємство, чи "будуть косо дивитися". У окремих випадках залучаються фахівці НДІ на договірній основі. Наприклад, заводЗАП уклав договір з НДІ про інформаційному обслуговуванні. Але, зазвичай, доводиться "тушкуватися у соку". Такі проблеми пов'язані про те, деякі інновації спрямовані освоєння виробництва замість імпортного аналога. У цьому не купується ліцензія, патент й інша документація, позаяк у цьому випадку інновація втрачала б будь-який сенс. Основною метою таких нововведень є здешевлення продукту, підвищення конкурентоспроможності з допомогою низьку ціну. Тут неформальні канали вказуються як один з основні джерела інформації.

Підприємства зацікавлені у поширенні інформації про продукцію, можливостях виробництва. І тому використовуються багато інформаційні канали. Випускається рекламна продукція (буклети, каталоги та інших.), даються рекламні оголошення газети, журнали та телебачення. Деякі підприємства мають доступ в Internet і розміщують там свою інформацію. Участь виставках, ярмарках, конкурсах, презентаціях та інших публічних заходах також дає можливість поширити інформацію про своє підприємство. На деяких підприємствах організуються спеціальні конференції з допомогою потенційних споживачів продукції.

Забезпечення інформаційної підтримки інноваційної діяльності включає:

· створення умов та поповнення банків даних науково-технічних результатів та кроки потенційних можливостей виконавців науково-технічних програм, тож проектів із пріоритетних напрямів;

· здійснення в зв'язку зі віддаленими інформаційними осередками та базами даних, зокрема зарубіжними, з допомогою українських і закордонних телекомунікаційних систем;

· забезпечення доступу зацікавлених організацій корисною і осіб до інформаційних баз даних (>ИБД) і сучасних інформаційних ресурсів Інтернет у області інноваційної діяльності;

· пошук і освоєння відбір інноваційних проектів, пропозицій з виробництву наукомісткої продукції для громадських організацій і фізичних осіб, зацікавлених у їх фінансуванні;

· створення умов та поповнення банків даних про споживчих властивості товарів провідних фірм тощо.

У результаті розробки й реалізації інноваційних проектів керівникам фахівцям підприємств і закупівельних організацій, що у реалізації, і навіть окремим фізичні особам, самостійно що забезпечує дослідження й розробки, доводиться готувати і приймати різноманітні рішення, для обгрунтування яких необхідні різні дані про стан довкілля (науково-технічної, фінансово-економічної, виробничо-технологічного, ринкової економіки і ін.).

У цьому необхідно забезпечити:

- змогу кожного з учасників інноваційного процесу отримувати як загальну, і спеціальну (відповідну що розв'язуються їм завданням) інформацію;

- можливість нарощування даних про науково-технічної розробці (створення умов та зберігання історії розробки починаючи з отримання корисною ідеї до здійснення випуску нову продукцію і сфер застосування сили);

- забезпечення доступу до різних джерел інформації, необхідним прийняття рішень, а у її відсутності – до потенційним контрагентам, що потенційно можуть розташовувати чи підготувати цю інформацію;

- наявність даних про потенційних партнерів з здійсненню інноваційного процесу всіх етапах його здійснення у межах основних функцій (від інноваційного менеджменту до надання сприяння використанню новоїпродукции/услуги кінцевим споживачем);

- виконання деяких “інтелектуальних” функцій.

Останнє передбачає, що за відсутності в базах даних об'єктів із параметрами, необхідних учаснику інноваційного процесу, видавати як негативна відповідь, але давати також:

· переліки об'єктів частково відповідних запиту (за параметрами чи його сполученням);

· розробки з близькими дозапрашиваемим значеннями параметрів об'єктів;

· адреси суб'єктів, що потенційно можуть здійснити розробку подібних об'єктів.

2. Кому необхідна інформація в інноваційної діяльності?

Інформацією мають забезпечувати, передусім, особи, приймаючі ключові рішення на ході реалізації інноваційного процесу:

- науковий керівник інноваційного проекту (автор корисною ідеї, або заснованої у ньому науково-технічної розробки);

- інноваційний менеджер (виконавчого директора або технічний керівник проекту);

- дослідник (виконавець прикладних НДР,отрабативающих концепцію реалізувати основні способи реалізації корисною ідеї на певних видах нової продукції/послуг і технологій);

- конструктор (розробник конструктивних прийняття рішень та структури конфігурацій нову продукцію і модифікацій нових послуг);

- технолог (розробник технологічних процесів виробництва нову продукцію та обсягів надання нових послуг);

- проектувальник (розробник проектів інноваційних підприємств і вбудовування (“прив'язки”) технологій виробництва нову продукцію (надання нових) послуг у виробничу систему чинного підприємства);

- маркетолог (фахівець із визначенню структури потенційних ринків нових товарів хороших і їх ключових параметрів, позиціонуванню нової продукції/послуг ними, з визначення структури їхніх потенційних користувачів і потенційно можливих від конкурентів і т. п.);

- рекламіст (фахівець із способам ознайомлення з новими товарами потенційнихпокупателей/пользователей);

- правознавець (фахівець із інтелектуальної власності, в т. год. патентів, похозяйственно-договорним відносинам тощо. п.);

- метролог (фахівець із проблем якості продукції і на виробництва, сертифікації і метрології);

- фінансист (потенційний інвестор проекту в різних його стадіях, фінансовий директор проекту й т. п.);

- економіст (фахівець із техніко-економічним обгрунтуванням інноваційного проекту);

- логістик (фахівець із постачання і збуту нових товарів);

- керівники інноваційного та – кінцевого споживача нової продукції/послуг.

3. Склад інформації, якому мають бути забезпечені

учасники інноваційного процесу

Склад зовнішньої (не формованої у межах самого інноваційного процесу) інформації, якому мають бути забезпечені ці учасники інноваційного процесу , визначається кількома групами чинників.

По-перше, це типи завдань, розв'язуваних учасниками інноваційного процесу. У складі завдань, розв'язуваних учасниками інноваційних процесів, може бути багаторазово розв'язувані і разові завдання. Інформаційна система мусить бути здатної безпосередньо забезпечувати зовнішньої інформацією завдання, багаторазово (постійно) які вирішуються учасниками інноваційних процесів і звернення до іншим джерелам інформації на вирішення разових (спеціальних) завдань.

По-друге, це характер вироблюваних учасниками рішень.Решаться можуть як “рутинні”, властиві більшості інноваційних процесів завдання, і унікальні завдання. Для першого типу завдань, зазвичай, відпрацьовані процедура прийняття рішень, визначено перелік умов і склад параметрів, необхідні прийняття відповідних рішень. Відповідно, у рамках інформаційної системи задля забезпечення вирішення цих завдань можуть формуватися і відповідні бази даних, і “прецедентів” вирішення аналогічних завдань, створюватися алгоритми й програмні комплекси,формализующие процедури отримання необхідних даних.

Аби вирішити другого типу завдань можна використовувати спеціальні методи, і щоразу потрібно унікальний набір показників, який би прийняття обгрунтованих рішень.

По-третє, це залежність інформаційними потребами учасників інноваційного процесу, від застосовуваних ними методів вирішення завдань. В кожного з учасників інноваційного процесу на даний момент підготовки рішень існує певний набір доступних йому методів рішення відповідних завдань, що визначається:

· наявністю готові до практичного застосування методик вирішення завдань;

· характеристиками наявних проблем нього програмних продуктів і технічних засобів, дозволяють реалізувати існуючі методики вирішення завдань;

· рівнем його підготовки (кваліфікації);

· часом, який може затратити (має) щоб одержати рішення поставлених завдань;

· потрібним якістю одержуваних рішень (точне чи близьке вирішення завдань).

По-четверте, це можливості учасників самостійно створювати й підтримувати що їм спеціальні бази даних. Під час створення окремими учасниками інноваційного процесу таких баз даних інформаційна система коштує може виконувати або функції поповнення цих баз з допомогою надання наявної у ній інформації (коригування наявних даних, доповнення інформаційних масивів тощо. п.), або функції доступу до інших інформаційних систем, що містить необхідні учасникам інноваційного процесу “зовнішні” дані.

Причому у рамках системи насамперед повинні формуватися інформаційні масиви, дозволяють виконувати завдання кільком різним учасникам інноваційного процесу.

У разі сучасної ринкової економіки, коли така інформація одна із найважливіших видів товарів, розв'язання

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація