Реферати українською » Менеджмент » Зайнятість. Міграції населення


Реферат Зайнятість. Міграції населення


>Реферат

Предмет: Менеджмент персоналу

Тема:Зайнятість.Міграції населення.


1.Зайнятість населення:сутність,принципи йформи

>Зайнятість населення –необхіднаумова для йоговідтворення,важливий аспектсоціально-економічного життялюдини. Ос-кільки віднеїзалежатьрівень життя людей,витратисуспільства напідбір,підготовку,перепідготовку йпідвищеннякваліфікаціїкадрів, наїхнєпрацевлаштування йматеріальнупідтримку тихий,хтопозбавився роботи.Зайнятістьрозкриває один знайважливішихаспектівсоціальногорозвиткулюдини,пов'язаний іззадоволенням його потреб у сфері роботи і у зв'язку ізпрацею, що несуперечитьзаконодавству й приноситизаробіток (>трудовийдохід).

Увідповідності із Законом України "Прозайнятість населення"відносинизайнятостібазуються нарядіпринципів.

перший принцип -виключне правогромадянрозпоряджатисясвоїмиздібностями до роботи,заборонаобов’язкової,примусової роботи. Людиноюналежитьпріоритетне правовибору:брати доля чи небрати доля всуспільній роботи. Сферанайманої роботистаєоднією ізрівноправних сферсуспільнокорисноїдіяльності.

Інший принцип –створення Державою умів для забезпечення права напрацю, на захист відбезробіття, надопомогу впрацевлаштуванні йматеріальнійпідтримці прибезробіттівідповідно доКонституції.

Закон Українизакріпивосновніпринципи державної політики вгалузісприяннязайнятості йсеред нихтакі, як забезпеченнярівнихможливостей всімгромадянамнезалежно віднаціональності,статі,віку,соціального стану,політичнихпереконань йвідносин дорелігії вреалізації права надобровільнупрацю йвільнийвибірзайнятості;розвитоктрудовихресурсів;попередженнямасової йскороченнятривалогобезробіття;підтримкатрудової йпідприємницькоїініціативигромадян,сприяннярозвиткуїхніхздібностей допродуктивної,творчої роботи; забезпеченнясоціальногозахисту вобластізайнятості,створенняспеціальнихзаходів у цьому длягромадян, щомаютьособливітруднощі упошуку роботи,тобтодопомога особливонужденним упрацевлаштуванні;заохоченняроботодавців достворення новихробочих місць, тощо.

>Згідно ст.1 Закону України прозайнятість,зайнятимивважаютьсягромадяни:

>працюючі за наймом наумовахповного чинеповногоробочого дня напідприємствах, вустановах йорганізаціях,незалежно від формвласності, уміжнародних таіноземнихорганізаціях в Україні та за кордоном;

>громадяни, котрісамостійнозабезпечують собіроботою,включаючипідприємців,осіб,зайнятихіндивідуально-трудовоюдіяльністю,творчоюдіяльністю, членикооперативів,фермери та члени їхнісімей, щоберуть доля ввиробництві;

>обрані,затверджені чипризначені наоплачувану посаду органів державної влади,управління тагромадськихоб’єднаннях;

котріпроходять службу вЗбройних силах України, органіввнутрішніхсправ,інших військовихформуваннях,створенихвідповідно в Україну, чипроходятьальтернативну службу;

тих, щопроходятьпрофесійнупідготовку,перепідготовку йпідвищеннякваліфікації ізвідривом відвиробництва;навчаються вденнихзагальноосвітніх школах йвищихнавчальних заставах;

>працюючігромадяниіншихкраїн, котрітимчасовоперебувають в Україні йвиконуютьфункції, непов’язані іззабезпеченнямдіяльності посольств ймісій.

>Важливовизначити статусзайнятості дляекономічно активного населення,включаючибезробітних.Звичайнорозрізняютьп'ятьстатусів.

1.Найманіробітники –громадяни, щопрацюють заукладенимписьмовим контрактом (договором) чи заусноюзгодою ізкерівником підприємства проумовитрудовоїдіяльності, заякої смердотіодержуютьобговорену принаймі плату.

2.Працюючі наіндивідуальнійоснові -громадяни, котрісамостійноздійснюють діяльність, що приноситиїмдохід, що невикористовуютьзовсім чивикористовуютьнайманихробітників лише на короткийтермін.

3.Роботодавці –громадяни, щокеруютьвласним (чиуповноважені Державоюкерувати)акціонернимтовариством,господарськимтовариством тощо.Роботодавецьможецілком чичастководелегувати своїфункціїнайманомукерівнику,залишаючи за собою відповідальність заблагополуччя підприємства.

4.Неоплачуваніпрацівникисімейнихпідприємств –громадяни, щопрацюють без оплати насімейномупідприємстві,власникомякогоєїхній родич.

5.Громадяни, що непіддаютьсякласифікації й статусузайнятості. Цебезробітні, котрі незаймалисяранішетрудовоюдіяльністю, що приносилаїмдохід.Сюдивідносяться і особини, яківажковіднести доти чиіншого статусузайнятості.

>Практична потреба вобліку населеннявикликаєнеобхідністьвиділеннявидівзайнятості. Так,розрізняютьповну,продуктивну йвільнообранузайнятість.Загальноприйнятоюметою політики вобластізайнятості (щозафіксовано в документах МОП й вЗаконі України «Прозайнятість населення»)вважаєтьсясприяннязабезпеченнюефективноїзайнятості.

>Повназайнятість –цезабезпеченістьпрофесійноюпрацею, що приноситидохідособистості йгіднеіснуванняйому й йогородині.

>Основнийзмістпродуктивноїзайнятостізагаломзводиться донаступного.Суспільноприйнятноюможевважатися небудь-яка робота, а лише та, щовідповідаєдвомнайважливішимвимогам.По-перше,зайнятість виннаприносититрудящимдохід,якийзабезпечуєгіднілюдиниумови життя.Звідсивипливаєпрямийзв'язок політикизайнятості ізполітикоюдоходів,антиінфляційнимидіями тощо.По-друге, продуктивназайнятістьпротиставляєтьсязайнятостіформальної.Окремийвипадокостанньої –утриманнязайвихпрацівників чистворенняформальнихробочих місць узапобіганнібезробіття.Політика держави виннасприяти тому,щобпрацякожноїлюдини бувекономічнодоцільною й максимальнопродуктивною длясуспільства.

>Вільнообраназайнятістьприпускає, що праворозпоряджатисявласноюздатністю до роботиналежитьвиняткововласникуробочоїсили,тобто самомупрацівнику.Цей принципгарантує право шкірногопрацівника навибірміжзайнятістю йнезайнятістю,забороняючибудь-якеадміністративнезалучення до роботи.

>Приведенівищевидизайнятостівідбивають станкількісної йякісноїзбалансованостіміжпотребою населення вроботі йробочимимісцями, приякійстворюютьсясприятливіумови длясоціально-економічногопрогресусуспільства.

Уумовах переходу доринковихвідносин приростіефективності роботирівеньзайнятостіпрофесійноюпрацею по стране вцілому якщознижуватися. Цезв'язано із тім, щовисокоефективнаекономіка якщо матір потребу увідносноменшомучисліпрацівників, а так саме із тім, що потреба самого населення вробочихмісцяхзнизиться в зв'язку ізпереключеннямінтересів віншісферисуспільнокорисноїдіяльності.

>Кількіснозайнятістьхарактеризуєтьсярівнемзайнятості, щоможерозраховуватисядвома способами.

1.Частказайнятих узагальнійчисельності населення:

>Уз1 = Ч із : Ч зв (1)

2.Частказайнятих векономічно активномунаселенні:

Уз2 =Чз : (Чз +Чб ) (2)

Уміжнароднійстатистицівихіднимпоказником дляаналізузайнятостієрівеньекономічноїактивності населення,тобточасткачисельностіекономічно активного населення взагальнійчисельності населення:

>Уеа = (Чз +Чб ) :Чн, (3)

деЧз –часткачисельностізайнятих;

>Чн –загальначисельність населення;

>Чб –часткачисельностібезробітних.

>Відносинизайнятостіобумовлюютьсяекономічними,демографічними йсоціальнимипроцесами.Економічнийзмістзайнятостівиражається вможливості дляпрацівникасвоєюпрацею забезпечитисобігіднеіснування йсприяти зростаннюефективностісуспільноговиробництва,соціальне – уформуванні йрозвиткуособистості.Демографічнийзмістзайнятостівідбиваєвзаємозалежністьзайнятості й характеристики населення завіком йстаттю, йогоструктурою іт.ін.

2.Регулюванняринку роботи й службазайнятості

>Політиказайнятості –цесукупністьмір прямого й непрямоговпливу насоціально-економічнийрозвитоксуспільства й шкірного його члена.Політиказайнятостімаєкількарівнів:загальнодержавний,регіональний йлокальний, аосновніїї напрями наведено на рис.

У годину можнавиділити триосновнімоделі політикизайнятості, котрівикористовуються вкраїнах ізрозвитоюринковоюекономікою.

>Європейська модельприпускаєскорочення числазайнятих припідвищенніпродуктивності роботи й, якнаслідок,зростаннідоходівпрацюючих.Така політикапередбачає дорогу системудопомоги длявеликоїкількостібезробітних.

>Скандинавська модельґрунтується на забезпеченнюзайнятості практично усімпрацюючим шляхомстворенняробочих місць у державномусекторі ізсереднімиумовами оплати роботи.Така політикарозрахована в основному надержавнізасоби, придефіциті якінастає спадвиробництва, щоспричиняєзвільнення.


>Американська модельорієнтується настворенняробочих місць, що невимагаютьвисокоїпродуктивності, длязначноїчастиниекономічно активного населення. При такомупідходібезробіття формальнозменшується, але йзбільшуєтьсякількість людей ізнизькими доходами.

>Використаннятієї чиіншоїмоделівпливає наполітикузайнятості на макро- ймікрорівні. Намакрорівніновіпідходи вполітицізайнятостісприяютьпідвищеннюгнучкостіринку роботи,скороченнювитрат наробочу силу,ведуть додеякогозгортаннясоціальнихпрограм. разом із тімрозширюютьсясистемипідготовки йперепідготовкикадрів,створюютьсядодатковіробочімісця,посилюютьсяумовивидачідопомоги.Приймаються заходь дляпосиленняролі приватного сектора економіки врішенні проблемзайнятості ііншихсоціальних проблем. Намікрорівні проводитися політикастримування зростаннюзаробітної плати, збільшеннятривалостіробочого тижня, более широковикористовуютьсярізніформинеповноїзайнятості. Урезультатікризовіявищазагострюються.

Держава наринку роботи
>Працевлаштування,підготовка таперепідготовкакадрів >Розвитокгнучкогоринку роботиправове забезпечення >Соціальнапідтримка

>Рис 1.Напрямку державної політики наринку роботи.

>Існують дваосновнихваріанти наборузасобівпроведення політикизайнятості:активний йпасивний.Активна політиказайнятості –цесукупністьправових,організаційних йекономічнихзаходів, що проводити держава ізметоюзниженнярівнябезробіття.Вонапередбачає заходь,зв'язані ізпрофілактикоюзвільненьпрацівників йзбереженнямробочих місць;навчання,перепідготовку йпідвищеннякваліфікаціїгромадян, щошукають роботу;активнийпошук йпідбірробочих місць;фінансуваннястворення новихробочих місць;організацію новихробочих місць системоюсуспільнихробіт.

>Пасивна політикапередбачаєвиплатудопомогибезробітним йнаданнянайпростішихпослуг попідборіробочих місць черездержавну службузайнятості. Частозастосовуютьтермін ">поміркованопасивна політика".Вонапередбачаєматеріальнупідтримкубезробітних й болеерізноманітні, ніж упершомуваріанті,послугищодопідборуробочих місць.

>Проведенняактивної державної політикизайнятості населенняздійснюється шляхом розробки йреалізації державної йрегіональноїпрограмзайнятості, котріформуютьсявиходячи зситуації наринку роботи й прогнозу йогорозвитку.

>Важливим способомзм'якшенняситуації нарегіональних ринках роботиможе статівикористаннянестандартних форморганізаціїзайнятості (НФЗ).Такіформидозволяютьвпливати назайнятість задопомогоюобмеженняпропозиціїробочоїсили й навідкритомуринку роботи,одночаснообмежуючимасштабневивільненнязайнятих йпопереджаючирістбезробіття.Упровадженнянестандартних формзайнятостіємірою, щовідповідає якінтересаміндивідів йроботодавців, то йсуспільства вцілому.

Українах ізрозвиненоюринковоюекономікою внестандартних режимах трудитися від 25% до 30%зайнятих йсклаласярозгалужена йрізноманітна системаорганізаційних формтакоїзайнятості. Донайважливішихрізновидів НФЗ можнавіднести:частковузайнятість,засновану навикористанніробочоїсилипротягом годининенормальної чинестандартноїтривалості,включаючи: а)тимчасовузайнятість, у томучислітакіїївиди, яксезонна,поденна робота, робота із контракту,тимчасовісуспільні роботи тощо; б)зайнятістьпротягомнеповногоробочого чи днянеповногоробочого тижня; в)чергування наробочомумісці (>розподілробочогомісцяпротягомробочоїзмінинормальноїтривалостіміждвома чи болеепрацівників);нестандартнірежими роботи,засновані нанетрадиційних засобахорганізаціїтрудовоїдіяльності чиробочого години -надомнапраця;сумісництво (чипраця за принципамидвоїстоїзайнятості); )гнучкіграфіки роботи (>ГГТ), чигнучкіграфікиробочого години;самозайнятість, котраприпускаєсамостійнийпошуктрудових зайняти йстворенняробочих місцьокремимигромадянами зарахунокїхніхвласнихзасобів ізметоюодержанняпостійного читимчасового прибутку йзадоволеннявласних потреб усамореалізації.Самозайнятість – один знайважливішихнапрямківпопередження йзм'якшеннябезробіття. Формамисамозайнятостієіндивідуальнатрудова діяльність йпідприємництво в сфері малогобізнесу.

>Крімрозглянутихранішевидівзайнятості в державномусекторіекономіки,новимявищем у сферізайнятості населення служити діяльність унеформальнійструктуріекономіки. ЗакласифікацієюМіжнародноїорганізації роботи,такий секторвключаєневеликізаклади повиробництву й продажтоварів йпослуг ізнезначнимкапіталом,низькимрівнемпродуктивності роботи йнестабільноюзайнятістю, щозабезпечуєневисокі йнерегулярнідоходи.

>Політикарегулюванняринку якскладовачастинаекономічної політикипередбачаєдосягненнятрьохосновнихцілей:

1)стимулюванняструктурноїперебудови йприскоренняпроцесуперерозподілупрацівників, щовивільняються;

2)найбільшшвидкезалученнябезробітних утрудове життя;

3)надання роботикожному,хтоїїшукає.

>Різноманіттянапрямків державної політики наринку роботидоцільнопідрозділити на цілий рядскладових, асаме:

1)міри державної політикизайнятості;

2)методиїїпроведення ;

3)типи державноговпливу назайнятість населення.

У рамках державної політикизайнятостіслідзазначити рольфондівзайнятості врегулюванніринку роботи.Основні напрямиїхньої роботи подано на рис. 5.

>Витрати Фондузайнятостіумовно можназгрупувати зачотирьма напрямами.

1.Засоби, щовитрачаються надопомогу побезробіттю,виплатудостроковихпенсій. Цеприйнятоназиватипасивноюполітикою.



>Сприянняпрацевлаштуванню
>Допоміжні заходьщодосприяннязайнятостіосіб,якимдуже потрібенсоціальний захист,включаючиквотуванняробочих місць
>Створення нових йдопоміжнихробочих місць для окремихприоритетнихсоціальних груп зарахунокцільовогосубсидуванняроботодавця

СЛУЖБА

>ЗАЙНЯТОСТІ

>Сприяння самезайнятості тапідприємницькійдіяльності
>Організаціягромадськихробіт татимчасовоїзайнятості населення
>Професійнаорієнтація таконсультування
>Навчання таперенавчаннябезробітних

>Рис. 2.Пріоритетні напрями роботи службзайнятості

2.Засоби, щонаправляються наперепідготовку іорганізаціюсуспільнихробіт.Даніформиактивної політикивипливають іздіючогозаконодавства,тобтоєобов'язковими для державноїслужбизайнятості.

3.Засоби, щовикористовуються нафінансовупідтримку,придбанняціннихпаперів таіншівитрати.Поєднуєцівитрати ті, що смердоті негарантовані законом.

>Засоби,призначені длярозвитку службзайнятості (їхньогоутримання,капіталовкладення, реклама,автоматизованаінформаційна система ''>Зайнятість'').

>Державний фондзайнятостіздійснюєвиплатидопомоги побезробіттю;компенсаційматеріальнихвитрат у зв'язку іздобровільнимпереїздомбезробітного віншумісцевість порекомендаціїслужбизайнятості; заперіодтимчасовоїнепрацездатності;стипендій принаправленнібезробітногослужбоюзайнятості напрофесійнупідготовку,перепідготовку,підвищеннякваліфікації.

З ФондузайнятостівідшкодовуютьсявитратиПенсійного фонду в зв'язку ізпризначеннямдостроковихпенсійбезробітним.

>Розвитокринковихвідносинсприяєствореннюнедержавних структурзайнятості приватного характеру. Церізного родукомерційніагенціі попідборі персоналу,установи принавчальних заставах, прирелігійних органах йт.ін.

>Діютьтакожбіржі роботи, що, якпоказує практика,можуть статідіючим регуляторомринку роботи.Біржі роботиакумулюютьінформацію проринок роботи, його стан йперспективи. якринкова структура,біржа роботивиконуєрізноманітніфункції:збір йаналізінформації проринок роботи, його стан та перспективу,профорієнтацію,перепідготовку тапрацевлаштування населення; доля впідготовці тареалізаціїпрограмзайнятості; контролю надвиконанням трудовогозаконодавства;постанову наоблікбезробітних танаданняїмдопомоги.

3.Міграція населення

>Найважливішим чинником, щохарактеризує станзайнятості всіхсоціально-демографічних груп населення,єступіньмобільності, щовідбиваєготовність йможливість населеннязмінюватисоціальний статус,професійнуприналежність ймісцепроживання.Мобільністьобумовленапотребамиекономіки в роботивизначеногозмісту, атакожздатністю йготовністюособистості дозмін вістотних характеристиках роботи.

>Мобільністьробочоїсилипідрозділяється насоціально-професійну йтериторіальну.Соціально-професійнамобільність –це процесзмінизмістутрудовоїдіяльності,викликанарізними причинами.Вонабезпосередньозв'язана ізплинністюробочоїсили.Територіальнамобільність –цеміграція, подякоюрозумієтьсясамепросторовепереміщенняпрацездатного населення,викликаназмінами врозвитку йрозміщеннівиробництва,умовахіснуванняробочоїсили.

Уостанні рокта рольміграції уформуваннічисельності й складу населення країнизначнозросла.Спостереження запереміщеннямміжадміністративно-територіальнимиутвореннями іаналізміграціїздійснюють занаступнимиознаками: за характеромграниць, котріперетинаються (>зовнішня йвнутрішняміграція населення); взалежності від годиниздійснення –постійна (>безповоротна),тимчасова,сезонна ймаятникова; заекономічними,соціальними,політичними,військовими причинами; за формамиреалізації (>суспільно-організована йнеорганізована); взалежності від чинника, щоспонука допереміщення – заїхнімвласнимрішенням чинезалежно віднього (>добровільна йпримусоваміграція).

>Зовнішняміграціямаємісце, коливідбуваєтьсяперетинання державного кордону. Унійвиділяють два потоки:еміграцію іімміграцію.Еміграція –цевідтік населення замежіданої держави.Напрямокеміграціїдужестабільний:емігрантивиїжджають доНімеччини, далі – вІзраїль й США. Основуеміграціїскладаєетнічнаеміграція.

>Імміграція –цеприплив натериторіюданої держави.Якщо доеміграції населення вже усівстиглизвикнути, то вільнаімміграція -явищенове.Облікіммігрантівпоки неналагоджений.Законодавство, щорегламентуєзобов'язання країнистосовноіммігрантіврізнихкатегорій,поки лишерозробляється.Починаєтьсяосвоєнняспособіврегулюваннятрудовоїімміграції,загальноприйнятих урозвинутихкраїнах.

>Важлива не лишекількісна, але й йякісна сторонаміграційногоджерелапоповнення трудовогопотенціалу. Усучаснихумовахзавдякиміграції, до тогочислі йзмушеної, населення Українипоповнюєтьсякваліфікованоюробочою силою.Двітретинизагальноїкількостізовнішніхмігрантівзнаходиться впрацездатномувіці; 17,8%прибулих зближньогозарубіжжямаютьвищу й 28,6% -середню спе-ціальну йнезакінченувищуосвіту.

>Внутрішняміграція –цеміграціяусередині країни. Узалежності від діїрізнихфакторів й умівміграція населенняможе бутирізнихвидів.Приведемодеякі із них.

1.Якщоміграціяробочоїсиливідбувається вмежахякого-небудьпевногорегіону чиміжрегіонамирізного рангу, тоговорять провнутрірайонну йміжрайонну,внутріобласну йміжобласнуміграції.

2. Узалежності від години, заякимпереміщаєтьсяробоча сила,виділяютьбезповоротну (>постійну) йповоротну (>тимчасову)міграцію населення.

3.Міграція населення із причин, котріїїобумовили,підрозділяється надобровільну йзмушену.Останняобумовлена незалежними відмігрантів причинами (>наприклад,воєнні дії,екологічнікатастрофи,політичні іетнічніконфлікти).

4. За характеромрухливостіробочоїсилиміграціяпідрозділяється насезонну ймаятникову.Сезоннапов'язана ізрозширенням фронтуробіт,наприклад, усільськомугосподарстві, амаятниковавключаєрегулярніпересуванняробочоїсили із одногонаселеного пункту віншій – на роботу й тому.

5. Зпоглядудотримання нормдіючого в странезаконодавства,міграціяможе бутизаконною (безпорушеннязаконодавчих норм) йнезаконною (ізпорушеннямзаконодавства).

6. За способомреалізаціїміграціяподіляється насамостійну,котраздійснюється силами йзасобами самихмігрантів, йорганізовану,здійснювану задопомогоюдержавних чисуспільнихорганів,підприємств.

7.Міграція населення,обумовленатрудовоюдіяльністю,називаєтьсятрудовоюміграцією.

>Вищеприведена структураміграції населення неєвичерпною йможе бутирозширена зарахуноквикористанняіншихкритеріївоцінкифакторів, щоїїобумовлюють.Вивченняміграції населення завиділенимиміграційними потоками (>сукупне числомігрантів, щомаютьзагальнірайониприбуття йвибуттяпротягомданоговідрізка години)дозволяє системно,всебічно й увзаємозв'язкурозглянутиданеявище векономіціокремогорегіону й країни вцілому.

Дляаналізуміграціїробочоїсилизастосовуютьсяпрямі йнепряміметоди,включаючирізніпоказники йкоефіцієнти, котрірозраховуються на 1000 Чоловік населення,тобто впроміле (%).Основними із нихє: числоприбулих (>Пм), числовибулих (>Вм), сальдоміграції (>різницяміж числомприбулих йвибулих (>Пм-Вм).

>Абсолютніпоказникиміграціїмаютьобмеженіаналітичніможливості, бо непоказуютьзмінипроцесуміграції, томуобчислюютьсявідноснівеличини –показникиінтенсивностіміграції.Вонидозволяютьоцінитиінтенсивністьміграційнихпроцесів для окремихтериторій йєпоказниками,придатними длятимчасовихпросторовихзіставлень.

>Коефіцієнтприбуття (>Кп) – ставлення числаприбулих зарік (>Пм) досередньорічноїчисельності населенняSт:

>Кп=Пм :Sт (4)

>Коефіцієнтвибуття (>Кв) – ставлення числавибулих (>Вм) зарік досередньорічноїчисельності населенняSт:

>Кв=Вм :Sт (5)

Сальдоміграції, чикоефіцієнтміграційного приростунаселення(Кмп):

>Кмп=Кп-Кв (6)

>Данийкоефіцієнтможе бутипозитивним (+) чинегативним (-). Упершомувипадку мовайде проприплив населення наданутериторію, у іншому – про йоговідтік.

Однак уприведенихкоефіцієнтах невраховуютьсярозходження вскладі населення із місцьприбуття йвибуття,особливостіструктуримігрантів. Для цогорозраховуютьсякоефіцієнтиінтенсивностіприбуття,вибуття, сальдоміграції.

>Важливимєз'ясування причинміграції,тобто того, котріфакторисприяютьпосиленню чизниженнюданогопроцесу.Звичайновиділяютькілька групфакторів:природнокліматичні,демографічні,етнічні,соціальні,економічні іін.

Будучискладним засвоєюприродіпроцесом,міграція населеннявпливає насоціально-економічнийрозвиток країни. Цевідноситьсянасамперед доположеннямігрантів,рівеньбезробіття якісеред нихвище, ніж укоріннихжителів того чиіншогорегіону.Припливмігрантівсупроводжуєтьсязбільшеннямнавантаження насоціальнуінфраструктуру, особливо міст, що приводити дозначногопідвищенняцін нажитло. Задеякимиоцінками,перехідмігрантів у складпостійного населеннятриває не менше 10 років.

У цьому зв'язкунеобхідновиділити заходь, котрі державарозробляє длязниження негативноговпливуміграційнихпроцесів йїхньогорегулювання.Державна політикавключаєпрямі йнепряміметодирегулювання.Прямі -субсидуванняпереміщеннямігрантів, забезпеченняїхньоюнеобхідноюінформацією.Непрямі -розвитокінфраструктури,будівництвопромисловихпідприємств йт.ін.

Доосновнихпринципівміграційної політикивідносяться:диференційованийпідхід дорізнихкатегоріймігрантів; контролю надімміграцієюіноземнихгромадян;жорсткістьвимог доіноземнихпрацівників урегіонах ізвисокимрівнембезробіття.


Лй>тература

1. Рофе А.І.,ЗбишкоБ.Г.,Ишин В.В. Ринок праці, зайнятість населення, економіка ресурсів для праці:Учеб. посібник. – М.: вид-во МІК, 1997, ->160с.

2. Абрамов В.М. таін..Мотивація йстимулювання роботи вумовах переходу доринку /В.М.Абрамов,В.М.Данюк,А.М.Колот. –Одеса:ОКФА,1995.

3. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокіна М. Є. Економіка і соціологія праці: Підручник для вузів. – М.:ЮНИТИ, 2001. - 407 з.

4. Закон України “Прозайнятість населення”.Законодавство України пропрацю станом на 25травня 1999 року – До.:Устина, 1999.


Схожі реферати:

Навігація