Реферати українською » Менеджмент » Формула розвитку бізнесу


Реферат Формула розвитку бізнесу

Хто не думає про своє майбутньому сьогодні, ризикує завтра втратити досягнуте. Виживання фірми може гарантуватися лише тоді, якщо вона постійно зростає і планомірно розвивається. Якщо компанія припинила свій розвиток, це перший сигнал яке кінця.

Лев Михайлович Макаревич, доктор економічних наук, фахівець із стратегічного планування і бизнес-планированию.

Уроки світового досвіду у нас жорсткої формі вчать наступній істині: хто думає про своє майбутньому сьогодні, ризикує завтра втратити досягнуте. Виживання фірми може гарантуватися лише тоді, якщо вона постійно зростає і планомірно розвивається.

Фірма неспроможна плисти за течією, залежати від обставин і випадково з'являються пропозицій. Вона може нормально працювати тільки тоді ми, коли плануються доходи і, виконуються планові заходи й на цікаве яке надійшло пропозицію можна обгрунтовано відповісти: воно прийнятно сьогодні чи два місяці. Якщо компанія припинила свій розвиток, це перший сигнал яке кінця.

Наращивайте обсяги

Найпростіше і доступне напрям розвитку своїх бізнесів — це нарощування обсягів, тобто збільшення випуску продукції, провадження цих робіт надання послуг, усе те, що робить фірма нині.

За такого підходу непотрібен залучення нових фахівців. Аби вирішити це завдання придатні лише додаткові кошти і, можливо, постачальники і вільні ринки збуту. Займаючись певним бізнесом, ви знаєте кон'юнктуру нині і на майбутнє. Відома також ціна на сировину і витратних матеріалів, відпускна ціна товару і його продажів. Можна сміливо сказати, що, розвиваючи власний бізнес шляхом нарощування обсягів, ви минимизируете ризик вкладення нових засобів.

Найчастіше йдуть саме з цього напрямку, нарощуючи і нарощуючи обсяги, але за такий підхід виявляються недоліки однобокості вкладення капіталу, але це вже стає небезпечним фірми.

Укрупняйте компанію

Активна конкуренція завжди супроводжувала і підстьобувала економіку. Борючись з конкурентами за споживача, фірми як підвищували якість продукції, а й намагалися монополізувати якусь нішу і повністю панувати у ній, диктуючи підвищені ціни на всі монопольний товар. Препятствуя цьому, держава вводило на дію антимонопольні закони, припиняючи певному етапі укрупнення компаній. Таким шляхом минуло більшість розвинених капіталістичних країн.

Основне завдання антимонопольного законодавства в тому, аби дати фірмі-монополісту одержати владу над ринком, тобто можливість встановлювати ціни на всі товар вище, ніж у умовах конкуренції.

У у 70-ті і 80-ті роки минулого століття розвинених країнах у ходу були дві засади конкурентної політики держави. По-перше, важливим був не розмір фірми, а реальна можливість монополізувати якийсь такого роду продукцію над ринком. По-друге, вважалося, що навіть коли фірма зуміє придбати владу ринком, і підвищити ціни, ця монополія зможе протривати довго, оскільки високі доходи привернуть від конкурентів і умови ринку зруйнують більшість монополій швидше, і ефективніше, ніж урядові заходи.

Ця теорія змагальності важлива й сьогодні, але оцінювати її потрібно зовсім з інших позицій. Раніше вважалося, що монополії небажані, оскільки можуть обмежувати випускати продукцію підвищити ціни на гонитві за надприбутком з допомогою споживачів. Однак життя показала, що збільшувати ціни — не в інтересах монополій, оскільки це Київ може привабити інші фірми, спонукавши їх виходити хоча б ринок. Якщо зробити це легко і цього непотрібен великих витрат (тобто ринок є), то розумний і завбачливий монополіст постарається випередити конкуренцію, встановлюючи такі ціни, коли б вона на конкурентному ринку.

З вищевикладеного можна дійти невтішного висновку, що як продуктивна тактика не безоглядної конкуренції, та конфронтації, а укрупнення фірми шляхом злиття коїться з іншими фірмами чи приєднання їх у взаємно прийнятних умовах, враховуючи, що зі зростанням обсягу виробництва, робіт чи послуг падає собівартість одиниці виробленої продукції. У першому випадку постає нове фірма, наприклад, товариство, через передачу йому всіх правий і обов'язків які зливаються компаній із одночасним припиненням своєї діяльності як юридичних. У другий випадок припиняється діяльність у ролі юридичної особи одній або кількох фірм з передачею всіх їх правий і обов'язків компанії, до котрої я вони приєднуються. Порядок дій засновників, акціонерів і посадових осіб преобразуемых компаній чітко визначено чинним законодавством Російської Федерації.

Не кладіть все яйця до однієї кошик

Якщо ви послідовно вкладаєте гроші у розвиток однієї й тієї ж виробництва, випуск одному й тому ж продукції, тим самим створюєте собі певну небезпеку. Що стосується зміни кон'юнктури, припинення попиту випущену вами продукцію, піддається суттєвому зниженню надходження доходів. У цьому зберігається необхідність виконувати зобов'язання перед кредиторами.

Щоб виключити можливість наступу такий неприємної ситуації, світова практика виробила спосіб диверсифікації капіталу, тобто капіталу різних напрямках, у різні галузі. Наприклад, якщо розгорнуто переробка м'яса, то вкладають гроші у виробництво рибних виробів чи морепродуктів. Якщо компанія ремонтом будинків та будівництвом, то часто кошти використовують із виконання ріелторських функцій. Фірма, яка випускає електронні мікроскопи, паралельно виробляє побутову електроніку. Великий концерн, має багатомільйонні обертів, може водночас займатися виробництвом будівельних матеріалів, переробкою металобрухту, торгівлею, випуском електронних виробів, операціями на фондовий ринок. Інша фірма виробляє електронну автоматику, машини із переробки деревини, здійснює випуск папери, і виготовлення залізничних вагонів і локомотивів.

При диверсифікації кошти вкладають у галузі суміжні чи діаметрально протилежні. Це від погляду Ради директорів, і підготовленості керівництва компанії. Якщо капітал вкладено на кілька галузей, то ймовірність втрат значно знижується, оскільки одночасний спад у яких малоймовірний. Кон'юнктура може змінитися, але спад у всіх галузях — досить рідкісне подія.

Отже, відчуваючи клопоти із збутом лише у галузі, можна поступово перекачати гроші у підприємство іншій галузі, нарощуючи там обсяги виробництва. Диверсифікація капіталу компанії спочатку істотно підвищує її фінансову стабільність і можливість виживання в ринкових умов.

Проводьте капіталізацію доходів

Уявіть собі, що з наявних доходів ви виділили певну суму і поклали її до банку на депозитний рахунок з нарахуванням відсотків щомісяця. Далі кожний місяць приходьте до банку, нарахований відсоток отримуєте грішми і витрачаєте на власний розсуд. У цьому основний капітал, призначений вами до банку, залишається колишнім, а отриманий дохід у вигляді відсоткових нарахувань витрачається.

Можливий інший варіант, як ви домовляєтеся з банком, і щомісяця нараховані відсотки входять у суму основний капітал. І якщо першому місяці вам нарахували відсотки, й перевели їх у депозитний рахунок, то "за другий місяць обумовлений відсоток нараховується і з основний капітал, і з суми нарахованих відсотків перший місяць. Це називається капіталізацією доходів.

Так само можна зробити і із низьким достатком від підприємницької діяльності. Зароблені гроші тлумачите свій бізнес, розвиваючи його як у обсягу, і за напрямами. Капіталізація доходів — заставу розвитку фірми, особливо на початку її становлення.

Це треба робити першому етапі за рахунок можливого обмеження особистих інтересів і запитів сім'ї бізнесмена.

Залучайте додаткові кошти на

Ваша підприємство працює нормально, використані всіх можливих кошти й необ-хідно як зберегти завойовані позиції, а й успішно розвиватися. І тому потрібні певні додаткові ресурси. Якщо ледве коштів у збереження досягнутого, то напевно виникнуть проблеми з грішми нарощування обсягів, закупівлі нових технологій і одержувачів відповідного устаткування, створення інших ресурсів розвитку. У країнах розвинених ринкових відносин широко використовуються три основних способи залучення коштів юридичних осіб: кредити, прямі і портфельні інвестиції.

Залучення кредитних коштів. Це найбільш простий і найвідоміший спосіб отримання ресурсів під конкретні інвестиційні проекти. Перевагами цього способу є: добре відпрацьована технологія оформлення відповідної документації, швидке отримання конкретних грошей до вигляді кредит або концесію кредитної лінії на, відсутність впливу розподіл власності між власниками підприємства. У цьому накладні витрати, необхідних оформлення кредитного договору, дуже незначні. Вони визначаються умовами, які висуває банк-кредитор.

Прямі інвестиції. Достигаются шляхом додаткової емісії акцій підприємства або передачі пакета раніше випущених акцій інвестору, що кошти на підприємство. У ролі інвесторів можуть виступати особи, завданням якого є примноження довірених ним коштів шляхом вкладення вигідні активи. Це може бути юридичних осіб, які вкладають власні чи передані їм у довірче управління кошти, пайові інвестиційні фонди, фінансово-промислові групи, страхові компанії.

Портфельные інвестиції. Цей напрям своєї залежить від пропозиції інвестору паперів підприємства-емітента. Залучення необхідних фінансових коштів здійснюється шляхом випуску на необхідну суму додаткових емісій цінних паперів, акцій чи облігацій підприємства міста і розміщення їх у фондових біржах всередині країни та там. І тут можна знайти багато інвесторів і південь від кожного їх знадобиться меншу суму, ніж у випадку прямих інвестицій одним інвестором. При емісії акцій непотрібно повертати інвесторам кошти, а при емісії облігацій — обов'язково, як оплати певних відсотків на обумовлені терміни. У цьому не потрібно виділяти інвестиційний проект на самостійну юридична особа.

Забезпечте чинники забезпечення успіху інвестиційної програми

Нині загальний світової обсяг щорічних інвестиційних коштів становить трильйон доларів. що вдасться одержати з цієї суми трохи більше 0,3 — 0,5%. Телекомунікації — сьогодні приваблива з технологічних галузей Росії — відстає інвестування від нафто-газового комплексу країни майже сім разів, але не всі може змінитися. Оптимізм вселяє інтерес іноземців до інвестицій до російських Интернет-проекты. Цей інтерес докотився до Росії оскільки у розвинених країн сьогодні більше вільних грошей, ніж можливостей їхнього вигідно інвестувати. Интернет-проекты в просунутих країнах це вже стали задорогими. А є ще можна купувати компанії зовсім недорого. Інвестори так високо оцінюють потенціал Росії з двом причин: 300 мільйонів чоловік у світі розмовляють російською мовою; останнім часом число користувачів Інтернету зростає нас дуже швидко.

На думку головних гравців російського ринку, самі російські підприємства неготовими до масованому залученню іноземних інвестицій. У наших підприємців дві проблеми: неготовність поділитися одноосібним контролю за на фінансові потоки і відсутність стратегічних цілей залучення інвестицій.

Проте, на шляху успішної реалізації інвестиційної програми дуже мало наявності лише фінансів, потрібен ще мати:

1. Грамотно обрану і чітко сфокусовану стратегію.

2. Високий комерційний потенціал.

3. Квалифицированную команду менеджерів.

4. Оцінку ризиків й розуміння способів запобігання їм чи зниження.

5. Юридичну і фінансовий «прозорість» компанії для інвесторів.

6. Розуміння законів інвестиційного світу та інвестиційної політики.

7. Взаємна довіра по обидва боки і персональне довіру всіх учасників інвестицій.

Список літератури

Для підготовки даної роботи було використані матеріали із російського сайту http://www.elitarium.ru

Схожі реферати:

Навігація