Реферати українською » Менеджмент » Державна політика в інформаційній сфері України


Реферат Державна політика в інформаційній сфері України

Предыдущая страница | Страница 2 из 2
широкомурозумінні цогопоняття.

>Аналіз іншого йтретьогорівнів державногоуправління йзахистуінформаційнихресурсівсвідчить, що на державномурівні невизначено низкууправлінськихфункцій, котрівідповідно й невиконуються. В частности,починаючи ізрівнявиконавчої влади, неутворенауправлінська вертикальщодоформування йвикористанняінформаційнихресурсів,відсутнідеякіорганізаційно-правовіелементисистемиуправління йзахистуінформаційнихресурсів. Так, навиконавчомурівні, наякомузабезпечуєтьсябезпосереднєвиконаннязаконодавчих йнормативно-правовихактів, порядку та правилформування,поширення,використання тазахистуінформаційнихресурсів,здійснюєтьсявідомчий татериторіальний контроль невизначеніфункції:

дляорганів державної влади,міністерств,інші центральнихорганіввиконавчої влади,органіврегіонального та місцевого самоврядування -функціїорганізації й забезпеченняфункціонування служб, систем, баз йбанківданих длязадоволення потребгромадян,юридичнихосіб, держави;

для Заради міністрівАвтономноїРеспубліки Крім,обласних,Київської таСевастопольськоїміськихдержавнихадміністрацій –функціїформуваннярегіональних ймісцевихреєстрівінформаційнихресурсів та забезпеченняїхньої державноїреєстрації;

дляпідприємств,установ йорганізацій всіх формвласності –функціїподанняінформаційнихресурсів, котрістворені впроцесі їхніпрофесійноїдіяльності,відповідно довстановленого порядку й правил до державноїреєстрації.

>Важливоюпроблемоюзалишаєтьсяресурсне забезпечення державноїінформаційної політикищодоформування,використання йзахистуінформаційнихресурсів України.Головною причиноювиникненнятакоїпроблемиє ті, щочітко невизначеніпріоритетиінформаційної політики навищомурівні державногоуправління.Державний бюджет Українипередбачаєфінансуваннярозвиткуінформаційноїсферилише заокремимистаттямивитрат (>державнетелебачення тарадіомовлення,інформатизація,частково - забезпеченняінформаційної безпеки). Сфераформуванняінформаційнихресурсів та забезпеченняінформаційних потребгромадян,суспільства й держави набезприбутковійоснові,доходи відкомерційноговикористаннядержавнихінформаційнихресурсів, а й уповномуобсязісфери забезпеченняінформаційної безпекизалишаються позаувагоюрозробників проектуДержавного бюджету України йзаконодавця.

>АналогічноДержавному бюджету України,формуються й з статтеювитрат нарозвитокінформаційноїсфери урегіональних ймісцевих бюджетах.

Програмудіяльності уряду “>Реформи зазарадидобробуту”,затвердженаВерховноюРадою України,також неприділяєпріоритетноїувагиудосконаленнюсистеми державногоуправління йзахистуінформаційнихресурсів України. У цьомуважливому державномудокументіположеннящодозахистуінформаційноїсферизведено довдосконаленнясистемифінансування державноготелебачення, аосновнінапрямидіяльності урядущодорозвиткунаціонального сегмента Internet – до розробкиКонцепціїпріоритетногорозвитку Інтернет у Україні.

>Загрозанаціональнійбезпеці України вінформаційній сфері, котравизначена вКонцепції (Основах державної політики) національної безпеки України,залишається йдосі, щопов’язано ізневиваженістю державної політики вцій сфері.СхваленийВерховноюРадою України усічні 1997 р.,цейважливий документ незабезпечивпоєднанняпідходів як доформуваннязаконодавчоїбази,створенняправових засідок дляпобудови,функціонування йрозвиткусистеми, то йорганізаційного забезпечення,чіткоговизначенняфункцій тараціонального їхнірозподіленняміжелементамисистеми тареалізаціївсього комплексустратегічнихзавданьзміцнення національної безпеки України вінформаційній сфері.Державнеуправлінняінформаційноюсферою, основуякоїскладаютьінформаційніресурси України,залишаєтьсянайбільшневрегульованоюсферою державноїуправлінськоїдіяльності.

>Зазначимо, щоповноваженнявищихдержавнихорганів,визначеніКонституцією України,зокрема,Верховної Заради України (ст. 85), Президента України (ст.106), Заради національної безпеки і оборони України (ст. 107),Кабінету міністрів України (ст. 116)дозволяють забезпечитививаженудержавнуінформаційнуполітикущодоуправлінняінформаційними ресурсами України.

Разом із тімприйняті заостанні роктазакони,укази Президента України танормативно-правовіактиКабінету міністрів України над правовому йорганізаційномупланіформування йрозвитокцілісноїсистеми державногоуправління тазахистуінформаційнихресурсів.Лише фрагментарно йситуаційнопередбачаютьвирішуватизгаданіпроблеми йпроектиактівзаконодавства, щорозробляються чиперебувають нарозгляді уВерховній раді України, до тогочислі, проектІнформаційного кодексу України та проект Закону України “Пронаціональніінформаційніресурси”.

Практикаминулих роківсвідчить пронагальну потребусуттєвоговдосконаленнявзаємодії,скоординованості йузгодженостідій йрішень Парламенту – Президента – уряду ізпитаньвиконанняконституційнихповноваженьщодоформування йреалізації державноїінформаційної політики;внесеннядокоріннихзмін допідходівщодопроведенняадміністративноїреформи,спрямованих на забезпеченняформуванняцілісної йстабільноїструктуриорганіввиконавчої влади,виходячи зфункцій йповноваженьдержавнихорганів,закріплених уКонституції України, Законах України, указах Президента України,постановахКабінету міністрів України,іншихправових актах таудосконаленняправових засідокфункціонуваннясистемиуправління йзахистуінформаційнихресурсів України.


2.2 Роль державної політикиінформатизації вумовах глобалізацію

Усучасному світіоднією із необходимих умівформуванняінформаційногосуспільства утій чиіншій странеєуспішневиробництво та поширенняконкурентоспроможногонаціональногоінформаційного продукту.

При цьомуступіньготовності держави тасуспільства допаритетноїучасті вміжнародномуінформаційномуобміні уміжнароднійпрактицівизначається за такимикритеріями:

·кількість таякістьінформаційного продукту, щовиробляється удержаві тавласне Державою;

·потужність,розгалуженість танаявний ресурсподальшогорозвиткутелекомунікаційнихмереж;

·здатність державиефективнорегулювативиробництво та поширенняінформації (діяльністьінформаційнихагенцій,ЗМІ,культурнихіндустрій, структур закордонногомовлення тощо);

·ступіньдоступності длягромадян всіхвідкритихінформаційнихджерел (>концепціяуніверсального доступу);

·рівеньпрактичноїзахищеностіінтелектуальноївласності іавторських прав.

>Згідно із Законом України “Протелебачення йрадіомовлення"національнимаудіовізуальним продуктомвважаються “>програми,фільми,аудіовізуальні твори,виробленіфізичними чиюридичними особами України” (>стаття 1).Тобто,регулюваннявітчизнянимзаконодавством цого запитання непередбачаєжодногообмеження замовноюознакою,хочаукраїнськезаконодавство йнадаєбезумовнийпріоритетнаціональномумедіа-продукту передіноземним.

УФранції, Яка сталахрестоматійним прикладомжорсткої політикизахистусвоєї національноїсамобутності, 60 %телерадіоефірумаєзаповнюватисявласноюаудіовізуальноюпродукцією,причому 40 % ізнеїмає бутифранкомовною татрансльованою у прайм-тайм. Українськезаконодавство уцій сферієсуворішим запереважнубільшістьєвропейських й наближається дофранцузького. То вЗаконі України “Протелебачення йрадіомовлення”встановлено, що “узагальномуобсязімовленнякожноїтелерадіоорганізації не менше 50відсотківмаєстановитинаціональнийаудіовізуальний продукт чимузичні твори українськихавторів чивиконавців” (>частина 1 з статтею 9).Більше того, згідно із Законом України “Прокінематографію”, “>встановлюється квотадемонструваннянаціональнихфільмів, котрастановить не менше 30відсотківнаціональногоекранного години” (>стаття 22).

Алі, навідміну відФранції, мизгаданізакони убільшостівипадків невиконуються, анорми – непрацюють.Основною причиною такого стануєдефіцитсучасногоукраїнського рейтингового,принаймні навнутрішньомуринку,аудіовізуального продукту.

>Показово, щопідписаний 14 июля 2007 р.провіднимивітчизняними ТРОвідомий “Меморандумміжтелекомпаніями таНаціональною радою України ізпитаньтелебачення йрадіомовлення проспівпрацю,спрямовану нарозбудовунаціональногоінформаційногопростору” практично незачіпає запитанняобов'язковоїквотинаціонального продукту втелерадіоефірі.Вінрегулюєлишепитому ваги українськоїмови (не менше 50 %загального годинидобовогомовлення), щодосягається зарахунокдублювання татитруванняпрограм.Такийпідхідєзагаломвиправданим таконструктивним вумовахзначноїрусифікованостінашогоінформаційногопростору. У цьомузв’язкуслідзазначити, щоособливістюкон'юнктурисучасного глобальногомедіа-ринкує ті, що длябільшості йогоучасників (>крімнебагатьохсвітових тарегіональнихгігантів)дешевшекупуватимедіа-продукт, ніжвироблятивласний. УмайжесуцільнокомерціалізованійукраїнськійсистеміаудіовізуальнихЗМІцеприродним чиномпризводить до “>деукраїнізації”вітчизняноготелерадіоефіру.

Зіншого боці,вітчизнянакіноіндустрія, й особливотелевізійнекіновиробництво,останнімирокамидоситьвпевненозростає,причомуекспертидаютьцілкомоптимістичніпрогнозищодоподальшогорозвиткугалузі унайближчі 5-10 років. В частности, запідрахункамиекспертівмедіа-консалтіноговоїкомпанії “Media Resources Management” станом накінець 2007 р. в Україніфункціонувализнімальніпавільйонизагальноюплощею понад 16 000 м2 йще якмінімум 7 000 м2перебували упроцесібудівництва. Українудедалічастішеоцінюють як перспективногогравцякінобізнесу нелишепострадянськогопростору, а іусієїСхідноїЄвропи.

Разом з тімтелевізійнакіноіндустрія якінструментформування тазміцнення Сучасної української ідентичністьєвкрайнеефективною,оскільки заучастіросійськогокапіталувиробляє в основномусутокомерційний продукт,розрахований наросійського таросійськомовногоспоживача.Він (продукт) неєнаціональним ізпоглядухудожньогозмісту, аотже –об'єктивновиступаєчинникомконсервації ізміцненняросійськогомовно-культурного ареалу.Показово, щостворені в Українісеріали тателефільми нашглядачзазвичайідентифікує якросійські.

>Поприпевнітенденції долокалізації,тобто до збільшення всіткахмовленняпитомої вагинаціональногоаудіовізуального продукту,загальнонаціональнімовникидосіроблятьголовну ставкусаме натакі укра-їнські, атакожросійськіфільми тасеріали,розміщуючинатомістьпродукцію,присвяченунаціональнійісторії,культурі тощоздебільшого уденному чинічномуефірі.

>Однією ізнеодмінних умівформуваннянаціональногоінформаційногопросторує комплексна таефективнапротекціоністська політика держави,головнимзавданнямякоїєстимулюванняствореннявідповіднихіндустрій й забезпечення їхністійкогорозвитку.Передусімце: 1)розвинена тавпливова усуспільстві системазагальнонаціональногоСуспільногомовлення з такимивиробничо-технологічнимискладовими, якзагальнонаціональне тасупутниковетелерадіомовлення,онлайновемовлення вІнтернет,виробництвофільмів,телесеріалів,програм; 2)конкурентоспроможна системанаціональногокіновиробництва такінопрокату; 3)національна система глобальногозбирання тапоширенняінформації,орієнтована наактивне поширеннявідомостей про Україну тастворенняїї позитивногоіміджу у світі.

>Щодо збільшенняглобальноїінформаційноїприсутності України, з дохідними статтямиспостерігаєтьсясталий,хоча іповільний,прогрес. Насьогодніофіційнуприсутність України усвітовомуінформаційномупросторізабезпечуєДТРК “>Всесвітня служба “Українськетелебачення йрадіомовлення” (УТР).Міжнароднеспівробітництво вінформаційній сферіздійснюється напідставі низькідоговорів.ЗагаломДержкомтелерадіокоординує йконтролюєреалізаціюміжурядових таміжвідомчихугод вінформаційній сфері із понад 30країнами світу вЄвропі, СНР,Африці,Азійсько-Тихоокеанськомурегіоні та наБлизькомуСході.Спільно ізДержавнимпідприємством “>Укркосмос” УТРмовить на 84 країни світу, а із 2005 р.здійснюєповноціннеІнтернет-мовлення в реальномучасі. З 1 июля 2007 р.обсягмовленняДержавноїтелерадіокомпанії “>Всесвітня служба “Українськетелебачення йрадіомовлення” доведень до 24 часів надобу ізтитруваннямпрограманглійською мовою (24години наЄвразію, 24години наПівнічну Америку, 24годиниІнтернет-мовлення). З апреля 2005 р.державнателерадіокомпанія “Культура”такожрозпочаласупутниковемовлення увідкритомурежимі на понад 80країн світу.

Зрозвитком національноїсистеми глобальногомовленнятіснопов'язане запитанняналагодженняефективного “>управлінняновинами” (менеджментновин,спін-докторство) про Україну із боці держави.Загальноприйнятоюпрактикою у світієутворення служб тамеханізмів, щоспеціальноопікуютьсяпоширеннямвідкритихповідомлень прокраїну.Зазвичайцерозглядається якрозумний балансміждемократичними принципами права наінформацію ісвободи слова йздійснюваним вінтересахсуспільства тагромадян контролювати нею. Одним зпершихприкладівстворення такихорганів українах світу ставшиКомітетстратегічнихкомунікацій (>Strategic CommunicationUnit) уВеликобританії.

Навирішенняпитань,пов’язаних ізрозширеннямінформаційноїприсутності України за кордоном,формуванням тапідтриманнямадекватноїрепрезентації держави якусередині країни, то й позаїї межами, бувспрямована “>Державнапрограма забезпечення позитивногоміжнародногоіміджу України на 2003-2006 рокта”.Протеефект відїївтіленнявиявивсянедостатнім, щопідтверджуєтьсяекспертнимиоцінками. Так, наміжнародномузаході “>Комунікації:управліннязмінами таімідж України”, щовідбувся 2007-го р. подегідоюМіжнародноїасоціаціїзізв'язків ізгромадськістю (IPRA) та засприяннямУкраїнської PRЛіги, особливонаголошувалося, що про Україну в світідосізнаютьнедостатньо і далеко ще незавждиінформація про Українуєдостовірною.

Причинаполягає у бобільшістьповідомлень про Українунадходить доміжнародної спільноти, як йраніше, ізМоскви, дезосередженанайбільша напострадянськомупросторікількістьпредставництвпровіднихсвітовихмедіа.Крім того, своювагому рольбезумовновідіграє активна та порівняно добровідпрацьованаінформаційна політика РФ,спрямованатакож наствореннявигідногоРосіїміжнародногоіміджу України.

>Після 2000 р.закріпилися іпродовжуютьзберігатисявисокітемпирозвитку систем тазасобівтелекомунікацій йзв’язку.Найбільшдинамічним секторомринкукомунікаційзалишаютьсямережімобільногозв’язку,якимиохопленанині практично всятериторія України.Станом на 01.10.2007 р.кількістьабонентіврухомого (>мобільного) зв'язкустановиламайже 52 млн, чи 111,6 % відзагальноїкількості населення України (підрахунок задіючимиsim-картками).

Одним зпріоритетнихнапряміврозвиткутелекомунікаційнихмережзалишаєтьсябудівництвосучаснихволоконно-оптичнихліній зв'язку ізупровадженнямтехнологійCWDM таDWDM,розвитокмережіширокосмугового доступу. ЗаофіційнимиданимиДержавного департаменту ізпитань зв'язку таінформатизації (>Держзв'язку),протягом 2007 р.збудовано та введено вексплуатацію 3,4 тис. кмволоконно-оптичнихліній зв'язку, що на 25,9%перевищуєобсяги приростуминулого року.

>Стратегічноважливимзавданням державноїінформаційної політикиєвпровадження цифровоготелерадіомовлення.Перехід нацифровітехнологіїмовленняєниніоднією ізглобальнихтенденцій.Відповідно дорішенняРегіональної догоди “>Женева-06”, доякоїприєдналася і Україна,усі країниЄвропи до 2015 р.припиняютьаналоговетелевізійнемовлення йзамінюють його нацифрове формату DVB-T.

>Упровадження цифровоготелерадіомовлення в Українієнеобхідним,оскількице: а)забезпечитьтехнологічнепідґрунтя дляподальшоїінтеграції України вєвропейський тасвітовийтелерадіопростір; б)оптимізуєвикористаннярадіочастотного ресурсу,виділеногоМіжнародним союзомелектрозв’язку для потреб України (>сьогоднівінвикористаний ужеприблизно на 90 %); в)збільшитьінвестиційнупривабливістьгалузі; р)забезпечитьрівномірнепокриттятелемовленнямусієї територї держави,включаючиприкордонні реґіони; буд)виведе Україну нарівеньзахідноєвропейськихпоказниківщодокількостіпрограмтелевізійного, звукового тамультимедійногомовлення,поліпшитьякість сигналу,уможливитьстворення в Українітелебаченнявисокоїчіткості (>технологіяHighDefinition Television – HDTV). 27 листопаду 2007 р. Національна рада ізпитаньтелебачення йрадіомовленнязатвердила “>Державнупрограмувпровадження цифровоготелерадіомовлення в Україні”, згідно ізякою до июля 2015 р.маєвідбутисяповнийперехід нацей стандарт.

На думкуфахівців Національної заради ізпитаньтелебачення йрадіомовлення,основнимигальмівнимичинникамивпровадження цифровоготелерадіомовлення в Україніє: а)дефіцит частотного ресурсу; б)інертністьспоживачів; в)низькафінансоваспроможністьгромадян; р)значнавартістьвідповіднихпроектів; буд)інертністьпровідних ТРО.Виходячи із цого, Нацрадаплануєдотримуватисястратегії забезпеченнянезахищенихверств населенняперетворювачами цифрового сигналудержавним коштом зарахунокорієнтації надешевшітехнології (>зокрема,переведення вцифровий стандартнаявниханалоговихпередавачів).

>Інтернет

ЗапопереднімиданимиДержзв'язку, станом на 01.10.2007 р.кількістьактивнихкористувачівмережіІнтернетстановила о 12-й % населення. ЗрізноюперіодичністюпослугамиІнтернеткористуєтьсяниніблизько 9 млнжителів України, щоприблизновдвічі більше, ніж у 2006 р.Кількістьдоменів ".ua"склала 241,7 тис.,веб-сайтів - понад 36 тис.

>Продовжують активновпроваджуватисьпослугивисокошвидкісного доступу доІнтернет (>хDSL) таширокосмугового доступу системою кабельноготелебачення.Здійснювалосьрозгортання зонбезпроводового доступу доІнтернет затехнологіями Wi-Fi, WiMAX.Станом на 01.01.07 р. лише по ВАТ “Укртелекому”кількістьоб’єктівбезпроводового доступу затехнологією Wi-Fi, порівняно із їхньогокількістю на вушко 2006 р.,зросла у 9разів.

разом із тім, як йраніше,нерівнимзалишаєтьсярозподілкористувачівмережіІнтернет зарегіонами, при цьомупозицію абсолютноголідерапродовжуєутримуватиКиїв – 61,8 %користувачів від їхньогозагальноїчисельності.Далі, у порядкузменшеннядолікористувачівйдуть:Одеса,Дніпропетровськ,Донецьк,Харків, Львів, Крім таЗапоріжжя –їхнясумарна часткаскладає 27,6 %. При цьому, наусіінші реґіониприпадаєлише 11 %. Доти ж,дуженевеликоюзалишаєтьсякількість українськихшкіл таіншихосвітніхзакладів, ">підключених" доІнтернет.

Цеозначає, щопоширеннявеб-мереж тарозвитоквітчизнянихінформаційнихресурсівІнтернетвідбувається в Україніхоча ідинамічно, але йстихійно, поза межами державногорегулювання. У цьомуконтекстіокремуувагутребаприділитиподальшомутериторіальнорівномірномузбільшеннюкористувачівІнтернет країни, атакожподоланнюнеграмотності населення вцій сфері. Заоцінкамиекспертів, через 5-10 роківневміннякористуватисякомп'ютером таІнтернет-сервісамиякісновпливатиме наосвітні,виробничі такомунікативніможливостівсьогопрацездатного населення й молодогопокоління.

>Загалом,требанаголосити, що вбільшостісегментіввітчизняних системтелекомунікацій ймас-медіа, деспостерігаєтьсяактивнийрозвиток,вінзабезпечується не скількидержавноюполітикою, стількиринковоюкон'юнктурою тапідприємницькими структурами.КрімщойнозгаданихсекторівІТ-ринку,яскравими прикладами тутможеслугуватитакожбурхливезростаннявітчизнянихринківкомп'ютерноїтехніки тателевізійноїреклами.


>ВИСНОВКИ

>Підсумовуючи,зазначимо, що в Українісформульовано ізакріпленозаконодавчоосновніпринципи, заподіяння тастратегічнінапрями державноїінформаційної політики,сформованодержавніінституціївідповідноїкомпетенції,ухваленоцілу низкуконцепцій,програм тапланівдій.

>Водночас нарівніпрактичноїреалізаціїінформаційна політика держави всучасній Українівідзначаєтьсяспорадичністю,різноспрямованістю,нескоординованістюдіяльностірізнихвідомств,непослідовністю танепрозорістю вреалізаціїнаміченихзаходів. якнаслідок – Українапоки що неналежить до числаінформаційнонезалежних держав,їїінформаційну сферухарактеризуютьтакіознаки:

·малоефективна система державногорегулюваннянаціональногомедіа-простору,відсутністьконсолідованогобаченнянапрямів йогоподальшогорозвитку,нерозвиненістькультурнихіндустрій, національноїсистемизбирання тапоширенняінформації у глобальномумасштабі;

·низькийрівеньприсутності в глобальномумедіа-просторі,високаінформаційна залежність відіноземних держав тамедіа-структур;

· занаявностіпозитивноїдинамікивпровадженнятелекомунікаційнихмереж такомп’ютеризації –ринковастихійністьцихпроцесів,низькакерованість ними із боці держави;збереженнявідставання у сферіІКТ,неврегульованістьпідготовки тапрацевлаштування вмежах державиІТ-спеціалістів.

Зурахуваннямсучасного стануінформаційноїсфери Українипершочерговимизавданнямиінформаційної політики державимають статі: 1)створенняпотужної іконкурентоспроможної національноїсистемиінформаційноговиробництва,здатної забезпечитиконсолідаціюсуспільства наґрунтіспільнихцінностей,завдань,ідей тасприятивсебічномурозвиткуособистості; 2)подальшатехнологічнамодернізація ізорієнтацією нарозширенняприсутності уміжнародномурозподілі роботи у сферіІКТ.

>Вирішенняцихзавданьпередбачаєреалізацію такихзаходів:

1.Доопрацювання,прийняття йповноціннареалізаціязавдань “>Державноїпрограми забезпечення позитивногоміжнародногоіміджу України на 2007-2010 рокта”,концепціяякоїсхваленаКабінетом міністрів 6червня 2007 р. Програмуорієнтована на ">налагодженняфункціонуваннякультурно-інформаційнихцентрів,здійсненнясупутниковогомовлення вінформаційномупросторііноземних держав російською таіноземнимимовами,включеннявітчизняних телепередач допакетівпрограм, щотранслюються за кордономкабельними мережами".

2.Налагодження системного тамасовоговиробництванаціональногоінформаційного (>передусім –аудіовізуального) продукту тапросування його наринку.

3.Подоланнятехнологічноговідставання у сферіІКТ, асаме:вчасне (до 2015 р.)упровадження цифровогомовлення,досягненнястовідсоткового частотногопокриття територї Українидіючими каналамимовлення та мережамимовлення,розвитокбагатоканальнихтелекомунікаційнихмереж,технологічнамодернізаціядержавних такомунальних ТРО,розширенняапаратно-студійного комплексуДТРК ">Всесвітня служба "Українськетелебачення йрадіомовлення".

4.Ліквідаціякомп’ютерноїнеосвіченості таінтенсифікаціївпровадженняІнтернет-сервісів урізнісферисуспільного життя. У українськихреаліяхвиконання цого заподіянняпов’язане ізрегулюванням йстимулюваннямщонайменшетрьох сфер: а)систематизованеплановепоширеннятелекомунікаційнихмереж йподальшакомп'ютеризація; б)розвитокукраїнського секторуІнтернет,включаючинормативно-правове забезпеченнядіяльностівітчизнянихІнтернет-ЗМІ; в)випереджальне –протягом 3-5 років –подоланнякомп'ютерноїнеграмотності населення.


СПИСОКВИКОРИСТАНОЇЛІТЕРАТУРИ

>1.Шаваев О.Г. Система боротьби з економічної розвідкою – М.: Видавничий будинок [Правове просвітництво], 2000. – 236 з.

>2.А.Бедрицкий. А. Федоров. Чи мав ПрезидентБуш?[Независимое військовеобозрение].12-18 жовтня 2001 р. №38. – С. 4.

>3.Конституція України.Закони України,т.10. – До., 1997.

>4.Закон України [Провласність] від 07.02.91, №>697-XII.- До., 1991.

>5.Закон України [Про підприємства] від 27.03.91. Здоповненнями від 16.12.93, №>3713-XII.Закони України,т.1. - До., 1996.

>6.Закон України [Проінформацію]від 02.10.92, №2657 – XII.- До., 1992.

>7.Закон України [Пронауково-технічнуінформацію] від 25.06.93, №3322 – XII. – До., 1993.

>8.Закон України [Про захистінформації вавтоматизованихсистемах]від 05.07.94, №80/94 – ВР. – До., 1994.

>9.Закон України [Пронаціональнупрограмуінформатизації] від 04.02.98, №74/98 – ВР. – До., 1998.

>10.Закон України [Продержавнутаємницю] уредакції Закону від 21.09.99, №>1079-XIV. – До., 1999.

>11.Проект Закону України [Проінформаційнийсуверенітет таінформаційну безпечу].Внесено нарозглядВерховної Заради України 07.07.98.

>12.[ПроектІнформаційного кодексу України.Першаредакція Проекту настадіїузгодження ззацікавленимидержавними органами]. 2001.

>13.Біла книгаДержспецзв'язку. –dsszzi.gov.ua

14. Закон України [Про захистінформації вінформаційно-телекомунікаційних системах] //ВідомостіВерховної Заради України. – 2005. – № 26. – ст. 347.

15. Закон України [ПроКонцепцію Національноїпрограмиінформатизації] //ВідомостіВерховної Заради України. – 1998. – № 27–28. –Cт. 182.

16. Закон України [Проосновні засадирозвиткуінформаційногосуспільства в Україні на 2007–2015 рокта] //ВідомостіВерховної Заради України. – 2007. – № 12. – ст. 102.

17. Закон України [Прооснови національної безпеки України] //ВідомостіВерховної Заради України. – 2003. – № 39. – ст. 351.

18. Закон України [Протелекомунікації]//ВідомостіВерховної Заради України. – 2004. – № 12. –Cт. 155.

19.Конституція України [>ВідомостіВерховної Заради України]. – 1996.

20. БатюкА.Є. таін. [>Інформаційнісистеми вменеджменті]:Навчальнийпосібник. - Львів: НУ "Львівскаполітехніка", 2004.

21.ГордієнкоІ.В. [>Інформаційнісистеми йтехнології вменеджменті].- До.:КНЕУ, 2003.

22.Гужва В.М. [>Інформаційнісистеми йтехнології напідприємствах].- До.:КНЕУ, 2001.

23. Дубина О.Г. та інших. [Excel для економістів і менеджерів]. -СПб.:Питер, 2004.

24. [>Інформаційнісистеми йтехнології векономіці]. / заред.В.С.Пономаренка. - До.: ПЦ ">Академія", 2002.

25. Мур Джеффрі та інших. [Економічне моделювання в Microsoft Excel], 6-те вид.: Пер. з анг. - М.: ІД "Вільямс", 2004.

>26.Кодекс України проадміністративніправопорушення від 7грудня 1984 року [>Єдинийдержавнийреєстрнормативно-правовихактів N 8376/1999].

27.Цивільний кодекс України:Науково-практичнийкоментар: У 2 год./ Зазаг. ред.Я.М. Шевченка. — До.: КонцернВидавничийДім «>Ін Юрі», 2004. — Ч. 1.

28.Демкова М.С. [>Проблеми доступу допублічноїінформації // сайт Центруполітико-правових реформ ]cppr.info.

29. ПетровЄ.В. [>Інформація якоб'єктцивільно-правовихвідносин:Автореф.]дис...канд.юрид. наук: 12.00.03 /Національнийуніверситетвнутрішніхсправ. — Х., 2003.

30. [>Вступ доінформаційної культури таінформаційного права]/ За ред.М.Я.Швеця таР.А. Калюжного. — Ужгород:ІВА, 2003.

31.Брижко В.М. [До запитаннязастосування управотворчості зрозуміти «>інформація» та «>дані»]Правоваінформатика. — До., 2005. — № 4 (8)/2005. — З. 31–37.


Предыдущая страница | Страница 2 из 2

Схожі реферати:

Навігація