Реферати українською » Международные отношения » Інтеграційні процеси в Європі та участь в них України


Реферат Інтеграційні процеси в Європі та участь в них України

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>КОНТРОЛЬНАРОБОТА

Здисципліни:Міжнароднаекономіка


>Завдання 1.Тарифніінструментирегулюванняміжнародної

>торгівлі.Особливостізастосуваннятарифів,аргументи за тапроти

їхнівведення

>тарифнийміжнароднийторгівлямитнийєвропейський

16травня 2008 року Українаофіційно стала членомСвітовоїОрганізаціїторгівлі.Вступ доцієїорганізаціїозначаєкардинальний поворот від практикидовільноговстановлення йзастосування Державою правилекономічноїповедінки допоступовоговпровадження правил,визначень табагатостороннійметінароднійоснові.Цейкрокмає статівирішальним на шляхуподальшогоінтеграції України всвітовіпроцеси системногореформуванняекономіки згідно із принципамилібералізації йвідкритостіринку,усуненнянетарифнихбар’єрів,зниження ставокмитнихзборів до їхньогоповногоскасування

Зурахуванням цого,регулюванняімпорту шляхом прямоговстановленнякількіснихобсягів введеннязамінюється намитно-тарифнерегулювання.Саме воно тадозволяєзберегтиздоровеконкурентнесередовище. Це обумовлене тім, щомитнітарифи непозбавляютьіноземнихпостачальниківможливості вести конкурентовіборотьбу ізмісцевимипідприємствами, а лишетрошкипогіршуєпозиціїіноземнихтоварів вобластіцінової політики;по-друге,митнітарифи єнайбільштранстпарентним виглядомторговихобмежень.[1]

>Тарифні заходьрегулювання – один зключовихелементів (>нарівні ізнетарифними методамирегулювання) державноговпливу назовнішньоекономічнізв’язки країни, щореалізується задопомогоюстягненнямита ймаєважливезначення:ціноутворювального чинника (>імпортнемитозбільшуєвнутрішнюціну товару,експортне –цінуекспортованоїпродукції назовнішньомуринку);інструментуторговельної політики (дляпозитивнихторговельнихвідносинможливістьпропонуватисприятливіумови йнавпаки);джерелапоповнення державного бюджету (убагатьохкраїнахздійснюєістотнийвплив навнутрішнєекономічнестановище).[2]

>Митно-тарифнівідносини –єактивним чинникомрозвитку національноїсистемигосподарювання,оскільки,прискорюючи чистримуючиіноземнуконкуренцію,стимулюючи процесіноземногоінвестування чиперешкоджаючийому,захищаючинаціональноготоваровиробника чинаціональнийринок,митно-тарифнівідносинизначноюміроювпливають нарозвиток національноїекономіки,сприяютьпідвищеннюефективностівітчизняноговиробництва.

>Безсистемнийпідхід дозміниімпортногомита длярозвитку національноїекономікипогрожуєнегативниминаслідками, асамеформуваннямнераціональноїструктуривиробництва йзростомдиспропорційності врозвитку йогосировинних таобробляючихсекторів. Неслідзабувати і «>пильного» ставлення доімпортного тарифу із боцірізнихлобістськихугруповувань.[3]

>Митно-тарифнерегулюванняєекономічнимзасобом державногорегулювання, якувключає заходь, щовпливають наекономічніпроцеси черезекономічніінтересиучасниківзовнішньоекономічноїдіяльності (>встановленнямита,акцизів,зборів,оподаткування).

Угалузіімпорту дотарифнихметодів належати нелишемитнітарифи, а іподатки йзбори ізтоварів, котріввозять,імпортнідепозити тощо.

Угалузіекспорту –цеподатковікредитиекспортерам,гарантії,субсидії,звільнення відподатків,наданняфінансовоїдопомогитощо.[4]

>Митний тарифпредставляє собоюподаток наімпорт (>експорт) товару, в останній моментперетину ниммитного кордону держави,якийвстановлюється ізметоюпідвищенняїхньоїціни наринкукраїни-імпортера та забезпеченнябезпосередніхнадходжень до державногобюджету.[5]

>Митний тарифзалежно від контекстуможевизначатися як:

-інструментторговельної політики й державногорегулюваннявнутрішньогоринку країни при йоговзаємодії зсвітовим;

-зведення ставокмита, щозастосовуються дотоварів, котріпереміщуються черезмитний кордон,систематизоване увідповідності дотоварноїноменклатуризовнішньоекономічноїдіяльності;

- конкретна ставкамита, щопідлягаєсплаті прививозі чиввозіпевного товару намитнутериторію країни. У цьомувипадкупоняттямитного тарифуповністюспівпадає ізпоняттяммита.[6]

>Митнітарификласифікують зарізнимиознаками. Так, заоб’єктомобкладання їхньогоподіляють на:імпортніпризначені дляреалізації навнутрішньомуринку;експортні, котрізастосовуються, як правило, ввипадкурізницівнутрішніхцін, щорегулюються йцінсвітовогоринку наконкретнітовари чисировину ізметоюскороченняекспорту йодночасногопоповненнянаціонального бюджету;транзитнівстановлюються натовари, щопроходять транзитом черезтериторіюданої держави.

>Крім того,митнітарифирозмежовують взалежності від методикивстановленогорівня:специфічні,тобто ввиглядіфіксованоїсуми ізодиницівиміру;адвалерні,тобто ввигляді відсотка віддекларованоїпродавцемвартості товару;альтернативні (>комбіновані) –митніорганисамостійнообираютьміжспецифічними йадвалерними убік болеевисоких.

>Вартозауважити, взалежності від того, якмитнітарифипов’язані ізїїміжнароднимизобов’язаннямирозрізняють:автономні –встановлюються позазв’язку ізбудь-якимиміжнароднимиугодами;конвенційні (>договірні) –застосовуються дотоварів, щопоходять ізкраїн, ізякими данакраїнамає угоду пронадання однаодній того чиіншого режиму провзаємнуторгівлю;преференціальніцесаменизькемито, позначкаякогостворитинайбільшсприятливі длярозвиткуторгівлі ізкраїнами, щокористуютьсяторговимипреференціями.

Так, запреференційними ставкамиімпортниммитом (>відповідно доЗагальноїсистемипреференцій,прийнятій на 2-їКонференції ООН ізторгівлі йрозвитку (>ЮНКТАД) у 1968 р.)обкладаєтьсяввезеннятоварів з 149країн, щорозвиваються,передусімсільськогосподарськоїсировини йпродуктівхарчування.

>Умовами йогозастосуванняє: 1)безпосереднізакупівлі; 2)прямевідвантаження; 3)наявністьсертифікатупоходженняформи «А».

Запільговими ставкамиобчислюєтьсяімпортнемито натовари, котріпоходятьмайже із всіхпострадянськихкраїн, атакожкраїн, ізякимиукладеноторговельно-економічні догоди пронадання режимунайбільшогосприяння чинаціонального режиму.Середостанніх –Бельгія,Бразилія,Англія,Данія,Італія, Канада,Німеччина,Франція,Швеціятощо.[7]

Убільшостівипадківмитнітарифиподіляють закласифікаційноюознакою «за характером»:сезонні –встановлюються ізметою оперативногорегулюванняпроцесівміжнародноїторгівліпродукцієюяскравовираженого сезонного характеру;антидемпінгові –встановлюються ввипадку ввезеннякраїнутоварноїпродукції зазниженоюціною,здатною завдати шкодумісцевомувиробництву чистворитиперепони для йогорозширення. Цемито ввозитисялише послепроведеннярозслідування ізметоювстановлення самого фактудемпінгу,нанесенняшкодинаціональномувиробництву йвиявлення причинногозв’язкуміждемпінгом йметодою.

Зачасовим принципоммитаподіляються напостійні –стягнення, котрі незмінюються уразізміникон’юнктури таіншихобставин; тазмінні –стягнення, котрізмінюються уразізміникон’юнктури, умівторгівлі,зокрема,сезоннімита, котрізастосовуються для оперативногорегулюванняміжнародноїторгівліпродукцією сезонного характеру,передусім,сільськогосподарською.[8]

За способомрозрахункувиділяютьтакожномінальні таефективнімита.[9]Номінальні –тарифні ставки, щовказані вмитномутарифі.Вонидають лишезагальнеуявлення прорішеннямитногооподаткуванняімпорту таекспорту.Ефективні –мита, щодаютьуявлення прореальнийрівеньмитногообкладеннякінцевихтоварів заурахуваннямрівня мст наімпортнівузли тадеталі.

>Рис. 1. –Видимита[10]

>Говорячи промитнітарифи вартозвернутиувагу тих, що смердотівиконують рядфункцій:протекціоністську, Якапов’язана іззахистомнаціональнихтоваровиробників,тобто якзбираннямита ізімпортнихтоварів привід до збільшення їхнівартості приреалізації навнутрішньомуринку,збільшуючиконкурентоздатністьаналогічнихтоварівнаціонального виробника;фіскальну, щозабезпечуєнадходженнякоштів вдохіднучастинунаціонального бюджету тазахисну – захист віднебажаногоекспорту товару чисировини,ціни на котрінижчезагальносвітових.

>Практичнідослідженняпоказують, щовикористаннямитнихтарифівпризводить допевнихнаслідків: збільшенняціни наімпорттоварів при їхньогореалізації навнутрішньомуринку й якнаслідок –скороченняпопиту наімпортнітовари йскороченняобсягів їхні поставок;зниженняімпортудозволяєпродуцентам цого товару всередині країнирозширитивиробництво;збуту зарахунокдоліринку, якоїранішезаймали їхньогоіноземніконкуренти;ріствнутрішніхцін,обумовлений тім, щовиробництво всередині країни неможе бутирозширене бездодатковихвитрат. При цьому,таке збільшенняціни якщодорівнювативеличиніімпортногомита. А томувипадку, як щоцінаперевищуєцейрівень,імпортніпостачальникизновзможутьрозширити своїпродажі йцезмуситьцінустабілізуватися;реальнізбиткиспоживачів.Частинаспоживачіввідмовляється від закупівлі товару чинесевитратипов’язані із пошукамидешевихзамінників тадодатковідоходи відвведення тарифуотримаєдержава.[11]

>Імпортний тарифєінструментомзбалансуванняторговельного, вкінцевомурезультаті,платіжного балансу країни. Невипадковоще прирозробці ГАТТ, щоорієнтуєкраїни-учасниці налібералізаціюзовнішньоїторгівлі, до тексту був включенастаття ХІІ под заголовком «>Обмеження вцілях забезпеченнярівновагиплатіжного балансу». Упершомупунктіцієї з статтею говоритися, щобудь-який член ГАТТ «вцілях забезпечення свогозовнішньогофінансовогоположення йрівновагиплатіжного балансуможеобмежуватикількість чивартість товару,якийдозволяєтьсяімпортувати…».

>Ввізнемитодозволяє наосновівзаємності впроцесідвосторонніх,регіональних йбагатосторонніхпереговорівдобиватисязниженнямита вкраїнах-торговельних партнерах вінтересахсприяннярозвиткунаціональногоекспорту, атакожвикористовувати тариф якзасібпротидіїдискримінаційнимакціяміншихкраїн (>позбуватисятарифнихпреференцій чизанижених ставокмита, такзванихдоговірних, щозастосовуються докраїн, на котрірозповсюджується режимнайбільшогосприяння).

Таким чином,імпортний тарифдаєможливістьпідвищуватиконкурентоспроможністьвітчизнянихвиробників таекспортерів й тім самимстимулювати їхні діяльність шляхомвстановленнябезтарифного чипільгового режиму увідношеннімита приввезенніматеріалів йобладнання длявиготовленняпродукції,призначеної довивезення вінші країни.

>Використовуючи болеезваженумитнуекономічнуполітику можнадосягти,по-перше,зниження витрат увиробниківкінцевоїпродукції, апо-друге,більшоїнадійностізахистувітчизнянихтоваровиробниківготовоїпродукції.[12]

У тієї ж годину, державам ізперехідноюекономікою, вартовизначитисвоєрідний балансміжзбереженнямдостатньогорівняпротекціонізмувідносно однихгалузей тавідповідноюлібералізацією врегулюванніінших.Міжнароднийобмінспричиняєефективнийступіньспеціалізації таподілу роботи, щозабезпечуєвищупродуктивність, ніжякщопокладатисявиключно нанаціональневиробництво.Галузь, Яка неможеконкурувати ізіноземнимифірмами,муситьтерпіти відімпорту.Такаменш продуктивнагалузьгиневнаслідокконкуренції із боціпродуктивнихвітчизнянихгалузей.

>Дуже частоперехід від старих до новихгалузейпороджуєзначнебезробіття танестатки населення.Компромісом,якийвизначаєцінупристосувань доекономічнихзмін,єпоступовезменшеннямита із тим, щоббезробітні малі годинуперекваліфікуватися.Також можнанадатифінансовудопомогугалузям, щозанепадають, такадопомогаможезменшититягар переходуресурсів відгалузей, щозанепадають, допроцвітаючих йпослабитипротидіюполітницівільноїторгівлі.

>Вільнаторгівля, на свійчергу,повністювирівняєціни навнутрішньомуринку йцінисвітовогоринку. Уумовахторгівлітоварипереливаються відринків ізнизькими доринків ізвисокимицінами.

>Митопідвищуєціни наімпортнітовари навнутрішньомуринку країни, щопризводить дозменшенняспоживанняімпорту таводночас ззбільшеннямвітчизняноговиробництва.Квотисправляютьдужеподібнийвплив й,крім цого,можливо,знижуютьдоходи держави.

Мітаспричиняютьекономічнівтрати.Економікатерпитьзбитки відзменшеннявнутрішньогоспоживання й відмарнуванняресурсів навиробництвотоварів, котрі немаютьпорівняльноїпереваги.Втрати,безперечно,перевищуютьдержавнідоходи,отримані відзапровадженнямита.

Таким чином,митно-тарифнерегулюванняєважливимінструментомрегулюванняміжнародноїторгівлі, задопомогоюякогоздійснюєтьсязбалансуванняторговельного йплатіжного балансу країни, чинникомрозвитку національноїсистемигосподарювання, чи ж,навпаки,формуваннямнераціональноїструктуривиробництва йзростомдиспропорційності врозвитку йогосировинних таобробляючихсекторів.Саме тому дляпосиленнявпливутарифнихінструментів нарозвитокекономікипотрібноздійсненнявиборчонаправленої політики,зваженогопідходу довстановлення ставокмита на тих чиіншітовари.

>Завдання 2.Інтеграційніпроцеси вЄвропі та доля у яких України

 

Вісь вжедекількадесятків років світлослідкує заінтеграційнимипроцесами, щовідбуваються вЄвропі, де смердотінабулинайдовершеніших форм.Найбільшрозвинутимінтеграційнимугрупуванням тутє Європейський Союз.

>Утворився Європейський Союз в 1967 р. набазізлиттяорганівтрьохранішесамостійнихрегіональнихорганізацій,створенихшісткоюпровіднихєвропейськихкраїн –ФРН,Францією,Італією,Нідерландами,Бельгією й Люксембургом:

1)Європейськогооб'єднаннявугілля йсталі (>угодаукладена 1951-го р., анабулачинності в 1952 р.);

2)Європейськогоекономічногоспівтовариства (>Римськаугода простворенняЄЕСукладена в 1957 р., анабулачинності в 1958 р.);

3)Європейськогоспівтовариства ізатомноїенергії (>угоданабулачинності в 1958 р.).

ДоЄС станом на 2011ріквходять 27країн:Австрія,Бельгія,Об'єднанеКоролівство, ВеликаБританія,ПівнічнаІрландія,Греція,Данія,Ірландія,Іспанія,Італія, Люксембург,Нідерланди,Португалія,Фінляндія,Франція, ФРН,Швеція,Естонія,Кіпр,Латвія, Литва, Мальта,Польща,Словенія,Словаччина,Угорщина,Чеськареспубліка,Болгарія йРумунія. Наці країниприпадає 23%світовоговиробництва й 40%світовоїторгівлі.[13]

>Головнаособливістьіснування йфункціонуванняЄСполягає до того, що йогооргани (Рада міністрів,Європарламент, СудЄС, Європейськийінвестиційний банк,КомісіяЄС)наділеніповноваженнями наприйняття із рядупитаньухвал, котрімаютьбезпосереднюобов'язкову силу длякраїн-учасниць.Виділимофактори, котрісприялиствореннюЄС:

1.Простороваблизькістькраїн.

2.Обмеженістьресурсів.

3.Розвитоктранспортнихмереж.

4.Взаємопроникненнякапіталу.

5.Протистояння конкурентногозасиллю із боціекономік США йЯпонії[14]

>КраїниЄвропейського Союзурухаються в напрямкузближенняміж собою у сфері. Томузапланували у рамкахЄС запровадитиєдині:громадянський паспорт, валюту, системустандартів, системукомунікацій транспорту,спільнумитну систему,податки тощо. У сферіосвітизапочаткувалиБолонський процес (>БП) –це процесєвропейських реформ, щоспрямований настворенняспільноїЗониєвропейськоївищоїосвіти до 2010 року. Іншим за годиноюіснування та за результатамидіяльностіінтеграційнимоб'єднанням вЄвропієЄвропейськаасоціаціявільноїторгівлі (>ЄАВТ),створена в 1960році ізметоюполегшення йрозширенняторгівліміжсвоїми членами:Ісландією,Ліхтенштейном,Норвегією таШвейцарією.ДіяльністьЄАВТвідрізняється відЄС такимихарактернимирисами:

-суверенні правакраїн-учасниць йвідсутністьнаднаціональнихінституцій;

- вільназовнішньоекономічна політика ізтретімикраїнами;

- режимвільногобезмитногообігудієлише дляпромисловихтоварів;

-відсутністьустремлінь доутворенняекономічного союзу, чивищогорівняінтеграції. З 1993 року країниЄАВТотримали в режимнайбільшогосприяння вторгівлі ізкраїнамиЄС.

>Першоювіхою на шляху доєвропейськоїінтеграції було бутворення 1951-го р.Європейськогооб'єднаннявугілля йсталі, членамиякого сталиІталія,Франція, ФРН та країниБенілюксу.

У 1957 р.ці ж країнипідписалидоговір простворенняЄвропейськогоекономічногоспівтовариства (>ЄЕС, із 1992 р. Європейський Союз (>ЄС)).Пізніше членамиЄЕС чи «>Спільногоринку» стали ВеликаБританія,Данія,Ірландія (1973 р.),Греція (>1981р.),Португалія таІспанія (1986p.),Австрія,Швеція таФінляндія (1995p.). Метаорганізації –поступовеусунення всіхобмеженьміжкраїнами-учасницями,створення умів длявільногопересуванняосіб,капіталів,послуг.Передбачалосьтакожзближеннязаконодавстваучасників,уніфікаціяподаткових систем.

>ОрганомполітичноїінтеграціїЄвропи стала РадаЄвропи (>РЄ). РадаЄвропиєнайстарішоювсеєвропейськоюполітичноюустановою.Вона бувзаснованаще в 1949році ізметоюзахисту правлюдини й парламентаризму,утвердження вдержавах-членах верховенства права.Крім того, РадаЄвропивважає своїмзавданнямствореннязагальноєвропейськихстандартівсоціального таюридичногозахисту людей,відповідневпровадження їхнього в окремихкраїнах й,нарешті, захист йпоширення якзагальнокультурнихцінностей, то йетнонаціональноїсамобутності окремихнародів.Сьогодні РадаЄвропиоб'єднує 39країн, із них 15 –це країниколишньогосоцтабору, у томучислі і Україна.

>Головна причинаінтеграції –постійнавимогапоглибленняпроцесуміжнародногоподілу роботи.

Основуінтеграції заклаливищийетапрозвиткунауково-технічноїреволюції,становлення тазміцнення правлюдини як державного і >суспільногопріоритету.Інтеграційний процеспочинається там, депостаютьпевніоб'єктивніумови. УЗахіднійЄвропііснувалаготовністьпартнерів добагатосторонньогоспівробітництва,наявність добровідпрацьованоїсистемиекономічноїсвободи тавільногопідприємництва, адемократія сталанормою всіх сфер життя.Непорушним закономінтеграціїєповага донаціонально-державнихінтересівкожноїкраїни-учасниці. Безцихскладовихкожнаінтеграціявиявилася бфікцією.Крімусьогоіншого,європейськаінтеграція буввикликанапереливанням черезнаціональнікордонибагатоїтоварноїмаси, щооб'єктивно вело доруйнуваннямитнихкордонів.Щобпоглиблюватирозвитокекономіки,необхідно було бзнятимитнібар'єри. Це сталоаксіомою длякраїн-учасниць.

«>Спільнийринок» ставшинайбільшпроцвітаючим тажиттєздатнимутворенням уЄвропі.

>Спробиінтегруватисоціалістичні країниСхідноїЄвропи задопомогою Зарадиекономічноївзаємодопомоги (>РЕВ)призвели доутвореннянаддержавноїекономічноїструктури, котра ізнормальноюінтеграцією не маланічогоспільного.

Удругійполовині 80-х – на початку 90-х років процесзахідноєвропейськоїінтеграціїпоглибився. Це було бсвідченням того, щознайденооптимальнийваріант не лишеприскоренняекономічногорозвиткудемократичних держав, але й іполітичногорегулюванняназрілих проблемкраїн-учасниць «>Спільногоринку». У 1987 р. набравшичинностіЄдинийєвропейський акт,якийпередбачавформуванняєдиноговнутрішньогоринку,основаного на «>чотирьох свободи» –вільномупересуваннітоварів,капіталів,послуг, атакожгромадян.

>Новийважливийімпульсінтеграційногопроцесу було б дано 1992-го р. 12країн-учасниць «>Спільногоринку»уклали вМаастріхті (>Нідерланди)договір про Європейський Союз (>ЄС),якийохоплював сув'язьвідносинміж ними. Докінця 1992 р. булизавершені заходьзістворенняєдиноговнутрішньогоринку. З 1 января 1993 р. у межахЄС стали практичновільнопереміщатисятовари,послуги йкапітали.Країни-члениЄС, щоуклалиШенгенську угоду (>Німеччина,Франція, країниБенілюксу,Італія,Іспанія таПортугалія)такождопускаютьпереміщення через своїкордонигромадян.Інші,побоюючись припливу емі-грантів ізкраїн, котрі невходять доЄС, йзростаннязлочинності,збереглипоки щоприкордонний режим.

>Однією із проблемдіалектичного характеру дляЄвропи,сьогодні,єїївнутрішнянеоднорідність,висока не лишеекономічна, але й й культурнадиференціація, щомає своїмприроднимнаслідкомспівіснуваннярізних,по-різномуфункціонуючих й далеко ще незавждиповністюсумісних одна ізодною моделей не лише державного, але й йкомерційногоуправління, щоє, із одного боці,чинником, щознижуєїїконкурентоздатність порівняно ізодноріднимисуспільствами, а ізіншого –розквітєвропейськоїцивілізації багато вчомупояснюєтьсясамерізноманітністюїї культур,оскільки воно тадаємогутнійімпульс дозмагання, якусприяє контактам йвзаємномузбагаченню.

>РозширенняЄС ставити передУкраїною заподіяння максимальноефективновикористати усінаявніпозитивнінаслідки іводночастрансформуватинегативнінаслідкирозширення вчинникирозвитку.

Напострадянськомупросторізалишалисьвідсутнімиоб'єктивніумови длярозвиткуінтеграційногопроцесу. У цьому чи неголовна причинавідставання відЗахідноїЄвропи.Інтеграція –це впершучергуприватнавласність,ринок,соціальний характерекономіки,глибокий демократизмсуспільства та всіх його структур,високийрівеньвиробництва тощо.Нічого цого у СНРще неіснує. Політична,насильнаінтеграціяздатнапризвестилише до новогоімперськогоутворення, чи не тому усірішення СНРприречені нахолостіоберти.

У даний годинупрагненняприєднання України доЄвропейського Союзупроявляється утісній співпрацюЄвросоюзу танашої держави. яквідомо, Українатрадиційнопідтримує тарозвиваєекономічні,торгівельні,культурні ііншізв'язки ізкраїнами, щовходять до цогоінтеграційногооб'єднання,вживаєзаходівщодоактивізаціївідносин у рамкахУгоди про партнерство йспівробітництвоміжУкраїною йЄвропейськимиСпівтовариствами та їхнідержавами-членами.

Україна,подавши заяву навступ до ЗарадиЄвропи 14 листопаду 1992p., вступила донеї 9 листопаду 1995p.,підписавши Статут ЗарадиЄвропи таЄвропейськуконвенцію із правлюдини й сталатридцятьсьомим членомРЄ.

>Вступивши доРЄ, Україназобов'язаласьреформуватиправову систему, системумісцевої влади й,нарешті,відмінитисмертну кару.

>Українськупарламентськуделегацію, щобере доля вроботіміжпарламентськоїасамблеї (МПА),очолив БорисОлійник. Назасіданнях МПАвиступали Президент України Л. Кучма,колишні головаВерховної Заради Про. Мороз,міністрзакордоннихсправ Р. Удовенко таміністриюстиції ЗГоловатий й З.Станік.

ОсновиекономічногоспівробітництваміжУкраїною йЄСвизначаютьсяцілоюнизкоюугод таіншихдокументів,прийнятих як надвосторонньомурівні, то йкожноюзісторінокремо.

На Україну якреспублікуколишньогоРадянського СоюзуцілкомпоширювалисяположенняУгоди проторгівлю таспівробітництвоміжЄС й СРСР,підписаної угрудні 1989p. ДануУгоду,термін діїякоїстановив 10 років, було бзорієнтовано нарозвитоквзаємногоспівробітництва вціломурядігалузейекономіки,важливих й дляукраїнського народногогосподарства:вугільнійпромисловості,сільськомугосподарстві,захистідовкілля,електроенергетиці,секторіпослуг тощо. УУгодіпідкреслювалося, щоекономічнеспівробітництвобудуватиметься за принципамирівності,недискримінації таобопільності, й вонарозглядалася якпередумова не лишерозвиткуторгівлі, а інадходженнязахіднихінвестицій тастворенняспільнихпідприємств на територї СРСР.Післярозпаду в1991p. СРСРцюУгоду було бтрансформовано удвосторонні догоди наосновіобмінувідповідними листами, котрі із годиноюзаміненоугодами про партнерство таспівробітництво[15].

Учервні 1994p. Україна й ССпідписалиУгоду про партнерство таспівробітництво, Яка набраласили 1березня 1998p.Угодавизначає 28 сфер, у якіЄС та Українапрагнутьрозширитивзаємнуспівпрацю:промисловеспівробітництво;сприянняінвестиціям таїхній захист;державнізакупівлі;стандарти таоцінкавідповідності (>сертифікація);добувнапромисловість тавиробництвосировини; наука татехнології;освіта тапрофесійнапідготовка;сільськегосподарство;енергетика;використанняатомноїенергії вцивільнихцілях;довкілля; транспорт;космічнапромисловість;поштовийзв'язок тателекомунікації;фінансовіпослуги;боротьба із «>відмиванням» грошей;грошово-кредитна політика;регіональнийрозвиток,включаючиконтакти нарегіональномурівні;співпраця всоціальній сфері (>охороназдоров'я та безпека,зайнятість тасоціальний захист); туризм;малі тасередні підприємства;інформація тазв'язок; захистспоживачів;митна справа; статистика;економіка;боротьба із наркотиками; культура.

>СторониУгодинадали однаодній режимнайбільшогосприяння,причомутакий режимможехарактеризуватисяпевнимивинятками, асаме:винятки,пов'язані ізучастю вмитних союзах та зонахвільноїторгівлі;привілеї, щонадаютьсяокремимкраїнам згідно із правилами СОТ, атакожвідповідно доміжнароднихдомовленостей накористькраїн, щорозвиваються.

>Сторонизобов'язалися забезпечити свободу транзиту через своютериторіютоварів, щонадходять змитної територїіншоїсторони. Україна,зокрема, малазвільнити відподатку наімпорт таімпортногомитатовари, щоввозяться наїїтериторіютимчасово.Передбачалосяскасуваннякількіснихобмеженьімпорту ізЄС в Україну та із України вЄС.Водночас ст. 22застерегламожливістьзапровадження такихобмежень утрьохвипадках, асаме:

– заумовинеобхідностізахиститивласніекономічніінтереси;

– уторгівлівиробами із текстилю таодягом;

– уторгівлісталлю.

>Сторони взяли у собізобов'язання невстановлюватиподатки таіншізбори натовари, щоімпортуються із територїоднієїсторони натериторіюіншої, убільшомурозмірі, ніж нааналогічнівітчизнянівироби.Йдеться пропоширеннянаціонального режиму напідприємцівкожноїзісторінУгоди.Сторонизобов'язалися веститоргівлю наосновіринковихцін,усілякозабезпечуватиреалізацію принципуринковогоціноутворення увзаємнихвідносинах.Угодапідтвердила правосторінзастосовуватиантидемпінгові такомпенсаційні заходь згіднозі ст. VI ГАТТ табагатостороннімиугодами, щообговорювалисяще под годинуТокійського раундубагатосторонніхторговельнихпереговорів.Угодаміститьтакожпереліккласичних (уконтексті ГАТТ)винятків з режимувільноїторгівлі, котрізумовленіміркуваннямизахистусуспільноїморалі, безпеки,збереженняприроднихресурсів,захистунаціональних скарбів тощо.ПоложенняУгоди непоширюються натовари, котрі належати дорозділів 50-63Комбінованоїтоварноїноменклатури (>текстильнітовари,одяг).

Умежахположень, котрірегулюютьспівробітництвосторін угалузівзаємногостворення умів длявиробничо-комерційноїдіяльності таінвестицій дляпідприємців України йЄС, Україна взяла у собітакізобов'язання:

а)щодо умівствореннякомпанійЄС на територї України –надаватинаціональний режим чинайсприятливіший режимсеред тихий, котрінадаютьсякомпаніяміншихкраїн,причомунадання такого режимумаєпередбачатисянаціональнимзаконодавством таіншиминормативними актами, котрірегулюють діяльністькомпаній;

б)щодо уміввиробничо-комерційноїдіяльностіфілій тавідділенькомпанійкраїн-членівЄС –надаватинаціональний режим (чинайсприятливішийсередчинних в Україні)філіям тавідділенням,створенимпочинаючи із 1березня 1998 р.

>Цізобов'язання непоширюються чипоширюютьсячастково настворення (але й нефункціонування)компаній, котрінадаютьфінансові тателекомунікаційніпослуги,послуги у сферіоперацій ізнерухомим майном йприродними ресурсами (>включаючиземельніресурси тасільськегосподарство,рибальство) тапевніпрофесійніпослуги.Зобов'язання України нестосуютьсяпослугповітряного таморського транспорту,внутрішнього водного транспорту (запевнимивинятками).

>Угода забов'язало Україну забезпечитиможливістьздійсненняміж резидентами України таЄСбудь-якихплатежів увільноконвертованійвалюті, котріпов'язані ізпередбаченимУгодоюпересуваннямтоварів,осіб танаданнямпослуг. Українатакожмає забезпечити свободу рухукапіталу, колийдеться пропряміінвестиції вкомпанії,створені згідно із законами країнимісцеперебування, таінвестиції, щоздійснюютьсявідповідно доУгоди про партнерство таспівробітництво[16].

>Сторонидомовилисяусуватиумови, котріобмежуютьконкуренцію.Угодапередбачилазобов'язання Українивдосконалитизаконодавство про захистінтелектуальної,промислової такомерційноївласності. Україназобов'язаласянадатиЄС угалузі правінтелектуальноївласності режим, негірший порівняно із тім,якийнадаєтьсябудь-якійіншій стране наосновідвосторонніхугод.Водночасданеположення непоширюється напривілеї, котрінадає Українатретімкраїнам навзаємнійоснові, чипреференції, що їхньогоотрималиколишнірадянськіреспубліки.

>Угода про партнерство таспівробітництводоповнюєтьсяіншимиугодами.Ці догодиокреморегулюютьторгівлю текстилем тасталлю йфактичнозводилися додобровільногообмеженняекспорту України доЄС шляхомустановлення квот. Угрудні 2000p. Україна й Європейський СоюзпідписалиУгоду проторгівлютекстильноюпродукцією (2000-2002pp.), котраскасовуєкількісніобмеження. ЗметоюпереведеннявідносинміжУкраїною таЄС від формату «партнерства таспівробітництва» до «>політичноїасоціації таекономічноїінтеграції»наразіведуться переговорищодоновоїУгодивзамінУгоди про партнерство таспівробітництво та низькігалузевихугод тадомовленостей, котріїїдоповнюватимуть у сферівідносинміж Сторонами.

З 5березня 2007 р.розпочато переговорищодоукладенняновоїпосиленої догоди назамінуУгоди про партнерство таспівробітництво.

>Під годинупаризькогоСаміту Україна -ЄС (вересень 2008 р.)досягнутокомпроміснерішеннящодоназвиновоїпосиленої догоди якУгоди проасоціацію.

>Загаломпротягом 2007–2009 рр. проведено 12раундівпереговорівщодопідготовкиУгоди проасоціаціюміжУкраїною таЄС у рамках 3робочих груп:

1. ізполітичногодіалогу,зовнішньої йбезпекової політики;

2. ізюстиції,свободи та безпеки;

3. ізекономічних,секторальнихпитань тапитаньрозвиткулюдськогопотенціалу.

>Наступнепленарнезасіданнязаплановано п'ятьжовтня 2009 року

>ВажливоюскладовоючастиноюновоїУгоди ізЄСєствореннязонивільноїторгівліміжУкраїною таЄС. Формат таїїнаповненняпередбачаєдосягнення максимальноглибокоїекономічноїінтеграції наосновідомовленостей у межахдвосторонніхпереговорів ізЄСщодовступу України до СОТ. Проведеносімраундівпереговорів,наступний раундзаплановано на 5-9жовтня 2009 року.

16червня 2009 р. под годинузасідання Заради ізпитаньспівробітництва Україна –ЄСполітичносхвалено Порядокденнийасоціації Україна –ЄС (>остаточнаназва нового практичногоінструменту назаміну Планудій Україна -ЄС),якийєінструментомпідготовкиСторін дореалізаціїУгоди проасоціацію до моментунабуття неючинності.

Документпідготовлено за принципамиполітичноїасоціації таекономічноїінтеграції,спільноїучасті,спільноївідповідальності таспільноїоцінки.Передбаченощорічнийперегляд тазапровадженнямеханізмумоніторингу йогореалізації.

>Пріоритети,принципи таосновиекономічногоспівробітництва України ізЄСсформульовані уЗагальнодержавнійпрограміадаптаціїзаконодавства України дозаконодавстваЄС,затвердженій Законом України від 18березня 2004 року за №1629,відповідних актах Президента, уряду таВерховної Заради України.

Уофіційних документахЄС,принаймні до 2000p., невисловлювалася точказорущодо членствомційорганізації.Спільнапозиціякраїн ССвідносно Українизводилася допідтримкирозвитку внійдемократії,економічних реформ,поглибленняекономічноївзаємодії.

>Середосновнихрішень тадокументівЄСщодо Українислідназвати:

–надання Україні із 1 января 1993p.перевагГенералізованоїсхемипреференцій;

–затвердженняСтратегіїЄСщодо України уквітні 1994p.;

–прийняття «>Спільноїпозиціїщодо України» 28 листопаду 1994p.;

–прийняття «>ДеклараціїЄвропейського Союзустосовно України» утравні 1996p.;

– заявуЄС провизнання заУкраїною статусу країни ізперехідноюекономікою учервні 1996p.;

–прийняттяРадою міністрівЄС 6грудня 1996p. Планудійщодо УкраїниПрийнята вГельсінкі 1999p.СпільнастратегіяЄвропейського Союзущодо України неміститьположень проможливістьвступу України доЄСхоча б на правахасоційованого члена,однак унійзафіксованозгодучленівЄС внестивідповіднізміни доСтратегії заумовипевнихпозитивнихзрушень усоціально-економічномурозвитку України. При цьому Європейський Союзмаєвивчитиумови, за якіможливествореннязонивільноїторгівліЄС – Україна. УСтратегіїєтакожновеположення пропідтримку співпрацюсторін уконтекстірозширенняЄС.

>Принциповезначення дляподальшогорозвиткуекономічнихвзаєминмаєухваленаРадою міністрівЄС 9жовтня 2000p.постанова провилучення України ізперелікукраїн знеринковоюекономікою тапоширення наімпорт знеї (у рамкахантидемпінговихрозслідуваньЄС) порядкувизначення «>нормальноївартості» згідно із правилами, котрізастосовуютьсящодокраїн ізринковоюекономікою.

Таким чином,центральнемісце взагальнійінституційно-правовійсистеміекономічної співпрацю України йЄСналежитьУгоді про партнерство таспівробітництво. Коли ж доможливого членствомЄС, топозиціїсторінмаютьасиметричний характер,зумовленийголовним чиномдовготривалоюсоціально-економічноюкризою таповільнимперебігомекономічнихперетворень в Україні.

Отже,міжнароднаекономічнаінтеграція –це процесзближення,переплетення,адаптаціїнаціональнихгосподарствсвітової спільноти на макро- тамікрорівнях.

>ФормиМЕІ намікрорівні:

1)спільнепроведеннягеологорозвідувальних йдослідницькихробіт;

2)спільнепроведенняпроектно-конструкторськихробіт;

3)спільнеспорудженнягосподарськогооб'єкта;

4)спільні підприємства;

5)спеціалізаціявиробництва;

6)коопераціявиробництва;

7)прямізв'язки;

8)міжнароднінауково-виробничіорганізації;

9)міжнароднігосподарськіорганізації;

10)міжнародніекономічніорганізації.

Намакрорівні:

1)преференційнізони – територїкраїнсвітової спільноти, дезастосовуєтьсяпільговеоподаткування,митнерегулювання йкредитування;

2)зонивільноїторгівлі (ЗВТ) –такеінтеграційнеоб'єднання держав, якупередбачаєзняттявнутрішніхмитнихбар'єрів (ЄАВТ,ЛАСТ);

3)митний союз –такеінтеграційнеоб'єднання, якувключаєфункції ЗВТ йпередбачаєвстановленняспільногозовнішньогомитногобар'єра;

4)спільнийринок –такеінтеграційнеоб'єднання, якувключаєфункціїпопередніх йпередбачаєвільний переливтоварів,капіталу йробочоїсили (">НАФТА-92" – Канада, США, Мексика,ЄС – Європейський союз);

5)економічний союз –цетакеінтеграційнеоб'єднання, якувключаєфункціїпопередніх йпередбачаєгармонізаціюекономічної політики: а)податкової; б)інвестиційної; в)аграрної; р)соціально-економічної; буд)валютної;

6) політичний союз –цетакеінтеграційнеоб'єднання, якувключаєфункціїпопередніх йпередбачаєгармонізаціювнутрішньої йзовнішньої політикикраїн-учасниць: а)економічної; б)військової; в)науково-технічної; р)екологічної; буд)соціально-культурної.

>Нажаль, одну годину в Українііснує багато невирішенихпитань, котрігальмуютьвступнашої держави доЄвросоюзу.Серед ниходне ізперших місцьпосідаєзволікання вздійсненнівнутрішніх реформ,слабкістьадміністративно-інституційного забезпечення курсуєвропейськоїінтеграції.

>Макроекономічніпоказникисвідчать проневисокийрівеньекономічногорозвитку України вцілому,зниженняобсягу ВВП,невеликучасткукраїнЄС векспорті України тавідноснонизькийрівеньпрямихіноземнихінвестицій. Зацимипоказниками Українасуттєвовідстає не лише відкраїнЄС, а і відкраїнЦентральної таСхідноїЄвропи.Кардинальна змінуякісних такількіснихпоказниківсоціально-економічногорозвитку Україниєголовноюпередумовоюприєднання країни доЄвропейського Союзу.

>Необізнаність населеннящодоЄС, хоч неєголовноюпроблемою, але й усе ж такибажаним бі було бпроводитипізнавальніпрограми для населення. Бопозиціягромадян Українищодоїївступу доЄвросоюзу такою жміроюзалежить відїхньоїоцінкисвоєїобізнаностістосовноцихоб'єднань, як й самацяоцінказалежить від характеруїхньогоставлення доЄвросоюзу.

Україна насьогодні задосягнутим уцілому (>саме вцілому, а чи не в окремихгалузях чивиробництвах)рівнемекономічногорозвитку неможе бутиактивнимучасникомнайбільшзрілих формміжнароднихінтеграційнихпроцесів унайрозвинутішихгеоекономічних сегментах.Головними проблемами у цьому напрямієнаступні:[17]

1. Україна назаконодавчомурівніпроголосиласвійнамірінтегруватися доЄвропейського Союзу.

2. Дляреалізації цогостратегічного заподіяння в Україніствореніпевніінституційнімеханізми та вціломувиробленийпроцедурний таінституційнийкоординаційниймеханізм.

3.Основнимихибаминаявногокоординаційногомеханізмує:

>o дисбаланс урозуміннієвроінтеграційногопроцесу якнасампередзовнішньополітичного й якнаслідоккерівна рольМЗС упроцесі;

>oфактичнесамоусунення відформування тареалізаціїєвроінтеграційної політикикерівництваКабінету міністрів України;

>o шлюбінституції,здатної забезпечитисистемнийаналіз,комплексниймоніторинг тастратегічнеплануванняєвроінтеграційної політики України;

>oнамаганнякерівництваМЗСформуватиєвроінтеграційнуполітику України за трафаретами новихдержав-членів, безврахуванняпринципово новихреалій, щонинімаютьмісце вЄС;

>o шлюбреальнихпроцедурнихмеханізміввпливуєвроінтеграційноїстратегії держави наприйняттярішеньукраїнським парламентом;

>o шлюбзагальнодержавного «майданчика» дляобговореннястратегічнихпитаньєвропейськоїінтеграції України нанайвищомуполітичномурівні,невикористання в цьомуконтекстіпотенціалу та статусуРНБОУ;

>o шлюбефективногомеханізмукоординуваннятехнічноїдопомоги в сферієвропейськоїінтеграції, щопов’язанозокрема ззастарілістюкомплекснихстратегій тапрограм уцій сфері, атакожщорічноїДержавноїпрограмиекономічного йсоціальногорозвитку України;

>oнедостатнєвикористанняаналітичного таекспертногопотенціалутретього сектора економіки впроцесіформування тареалізації державної політики у сферієвропейськоїінтеграції;

>oфактичнеігноруваннявпливупатронатних службкерівників уряду на процесформування іреалізації державної політики у сферієвропейськоїінтеграції, й черезценезалученістьпредставниківцих служб до роботинаявнихкоординаційнихорганів.

4.Найнагальнішоюпотребою для Україниєзначнепосиленняскладової системногоаналізу, комплексногомоніторингу тастратегічногоплануванняпроцесівєвропейськоїінтеграції.

5.Євроінтеграційнастратегія Українимає статіоднією ізголовнихскладовихЗасадзовнішньої тавнутрішньої політики України, щовідповідно до

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація