Реферати українською » Международные отношения » Міжнародні Податкові угідь в сфері усунення міжнародного Подвійного оподаткування


Реферат Міжнародні Податкові угідь в сфері усунення міжнародного Подвійного оподаткування

Страница 1 из 8 | Следующая страница

План

>Вступ

1.Правова природаміжнародногоподвійногооподаткування

1.1Поняття та правова природаміжнародногоподвійногооподаткування, йогоособливості

1.2Принципи, щозастосовуються приусуненніміжнародногоподвійногооподаткування

1.2.1 Принциптериторіальності

1.2.2 Принципрезидентства

2.Міжнародніподаткові догоди в сферіусуненняміжнародногоподвійногооподаткування

2.1Поняттяміжнароднихподатковихугод та їхні правова природа

2.2Видиміжнароднихподатковихугод

2.3Категоріально-понятійнийапаратТиповихконвенцій у сферіусуненняміжнародногоподвійногооподаткування та їхні структура

3.Механізмусуненняміжнародногоподвійногооподаткування.

3.1Способиусуненняміжнародногоподвійногооподаткування:поняття тавиди

3.2Методиусуненняміжнародногоподвійногооподаткування

>Висновки дорозділу

>Висновки

Списоквикористанихджерел талітератури

>подвійнийоподаткуванняміжнароднийугода


>Вступ

 

>Актуальність тимидослідження.Кардинальнізміни, котрівідбуваються взовнішнійполітиці України таїїекономічномуспівробітництві,спрямовані наінтегрування всвітовегосподарство йрозвитоквзаємовигідної співпрацю наміждержавномурівні. І на цьомурівніважливимзавданнямєстворенняновоїподатковоїсистеми України. Ацевимагає розробкацілого рядуспеціальнихпитань у сферіміжнародногооподаткування.Пріоритетнемісце в сферіподатковогоспівробітництвазаймаєспецифічнеявищеміжнароднихвідносин –міжнароднеподвійнеоподаткування.

>Такаспівпрацянеобхідна як у рамкахбагатостороннього, то йдвосторонньогоміжнародногодоговірногорегулювання.Саме воно таспрямоване наусуненнярізноманітнихперешкодекономічноїінтеграції,серед якіподаткова сферазаймаєодне ізперших місць. Томудвосторонні (>багатосторонні) догоди (>конвенції) проуникненняподвійногооподаткуваннягарантують забезпеченняєдиного системногопідходу доусуненняміжнародногоподвійногооподаткування завідміннихподаткових систем. Ітакедоговірнерегулюваннявиступаєосновою дляспівробітництвакомпетентнихорганівдоговірних держав, уцій сфері.

>Чіткерозмежуванняподатковихпретензій держав та правоварегламентаціядіяльностіплатниківподатків на територїіноземних державгарантуєдотриманняконституційногообов’язку зсплатиподатків тастимулює доміжнародноїекономічноїактивностіостанніх. Урезультаті цогозабезпечуєтьсянаповнення державного бюджету табюджетівіншихрівнів назаконнихпідставах, щоєнеобхідноюумовою для нормальногофункціонування державногомеханізму.

Томувиникаєнеобхідністьтеоретичногоосмисленнясистемнихякостейміжнародногоподвійногооподаткування,внаслідокдоктринальноїнерозробленості такихбазових зрозуміти, щовикористовуютьсязаконодавцем, як “>подвійнеоподаткування”, “>усуненняподвійногооподаткування”.Самецепороджуєнеможливість практичноговикористаннядоговірногорегулювання тауникнення такогоявища якміжнароднеподвійнеоподаткування.

Усіцесвідчить проактуальність проблем,пов’язаних зправовимрегулюваннямусуненняміжнародногоподвійногооподаткування.

>Теоретичною базою длядослідження послужили роботивчених: В.Л.Андрущенка, В.А.Дадалка, М.М.Демчука, В.Ф.Опришка,А.І.Погорлецького,К.Є.Румянцевої,С.Ф.Сутиріна, А.М.Козиріна, М.П.Кучерявенка,І.Г.Русакової, А.В.Толкушкіна,Д.Г.Черника,Р.О. Гаврилюк, В.А.Кашина, М.Г.Скачкова,Л.М.Ентіна, Г.П. Толстоп'ятенко,Р.Л.Дернберга, С.Г.Пепеляева,Е.А.Ровинського, М.Падейського,М.Я. Азарова таін.

>Джерельною базою роботиєчиннеукраїнськезаконодавство,міжнародно-правовідокументи,публікації, з статтею,повідомлення тастатистичнідані про доля України вміжнародномуспівробітництві ізпитаньоподаткування.

Рівеньнаукової розробки. Досліджень проблем правовогорегулюванняусуненняміжнародногоподвійногооподаткуваннябезпосередньозаймалися В.А.Кашин[1],С.Ф.Сутирін,А.І.Погорлецький[2], А.В.Толкушкін[3], М.П.Кучерявенко[4],Р.О.Гаврилюк[5], А.В.Перов[6], Г.П.Толстопятенко[7],Р.Л.Дернберг[8], В.А.Дадалко[9].Протеположення тависновкидослідженьцихученихґрунтувалися назагальнійхарактеристиціміжнароднихподатковихугод іаналізувалисякрізь призмуобмеженоїсферивідносин:міжнароднаекономіка;відносини заучастюіноземногоелементу;територіальнообмеженіподатковівідносини вмежахнаціональнихподатковихюрисдикцій окремих держав; дії нормподаткового права впросторі та за коломосіб.Жоден здослідників неокреслюєсукупностіправовідносин,пов’язаних зоподаткуванням, щовиходить замежіоднієїподатковоїюрисдикції.

>Об’єктомдослідженнявиступаютьсуспільнівідносини, щовиникають в сферіоподаткуванняплатниківподатків,чия діяльністьвиходить замежіоднієї (національної) держави.

Предметомдослідженняєрегулюванняусуненняміжнародногоподвійногооподаткування, якузакріплюється внаціональномузаконодавстві та вміжнароднихподатковихугодах.

Мета й заподіяннядослідження. Метадослідження –аналізміжнародногоподвійногооподаткування,міжнародно-правовогорегулюванняспівробітництва України ізпитаньуникненняподвійногооподаткування,обґрунтуванняправовихконструкцій таметодів, щовикористовуються вміжнароднихподаткових договорах України йможливихшляхіввдосконаленнязаконодавства, щорегулюєцівідносини.

Длядосягненняцієї метипоставленітакі заподіяння:

-визначенняправовоїприродиміжнародногоподвійногооподаткування, якувключаєпоняття таособливостіданогоявища;

-аналізпринципів, щозастосовуються приусуненніміжнародногоподвійногооподаткування,зокремапринципівтериторіальності йрезидентства;

-виявленнязакономірностей татенденційдоговірногорегулювання (нормативногозакріплення)усуненняміжнародногоподвійногооподаткування;

-визначенняпоняттяміжнароднихподатковихугод, їхньогоправовоїприроди, атакожаналізкатегоріально-понятійногоапарату,якимоперуютьці догоди;

-виявленнятенденцій тазакономірностеймеханізмуусуненняміжнародногоподвійногооподаткування,зокремааналізспособів таметодів, котріутворюютьцеймеханізм;

- розробкаконкретнихпропозицій ізудосконаленнязаконодавства України, якурегулюєоподаткуваннядіяльностірезидентів танерезидентів йвстановлюєосновиподатковогоспівробітництваїї зіншими державами.

>Методологічноюосновоюдослідженняєкласичнінауковіпринципиоб’єктивності таісторизму йдослідницькіметодипізнання, щоґрунтуються ними, атакожконкретно-науковіметоди.Основнимсередсукупностіметодів принаписаннімагістерської роботи бувформально-догматичний, іздопомогоюякогодосліджувалася правова природаміжнародногоподвійногооподаткування.Найбільшповно вроботівикористовувалисятакіприйомиформально-догматичного методу, якопис тааналіз нормативногорегулюванняусуненняміжнародногоподвійногооподаткування.Такожзастосовувалися методпорівняльно-правовогодослідження, методісторизму дляаналізуеволюціїпоняття тарегулюванняданоїпроблеми,формально-правовий метод,структурно-функціональний метод,статистичний метод.

>Наукову новизнудослідженнястановлятьвпершезапропонованітеоретичніположення тависновки із приводупоняттяміжнародногоподвійногооподаткування, правовогорегулюванняданоїпроблеми,механізмуусуненняміжнародногоподвійногооподаткування вумовахінтегрування України усвітову системугосподарювання.

>Наукова новизнаполягаєтакож уподальшомурозвиткудослідженьправовоїприродиміжнароднихподатковихугод,вдосконаленнітеоретичноїбази зрозуміти,характернихособливостейміжнародногодоговірногорегулюванняоподаткування, вподальшомувдосконаленнітеоретичноїбазимеханізмуусуненняміжнародногоподвійногооподаткування.

>Практичнезначенняотриманихрезультатів.Науковіположення,оцінки,висновки,пропозиції,отримані врезультатінаписаннямагістерської роботи,можуть бутивикористаними увдосконаленнічинногозаконодавства України,зокремадоповнення проектуПодаткового кодексу України;послужитиосновою дляподальшихнауковихпошуків угалузіподаткового права;сприятипрактичнійдіяльностікомпетентнихорганів держави, на якіпокладенообов’язокзабезпечуватиміждержавнеподатковеспівробітництво.

Структура йобсягмагістерської роботи.Складаєтьсязівступу,трьохрозділів, котріподіляються надев’ятьпідрозділів, з висновками, спискувикористанихджерел.

 


1.Правова природаміжнародногоподвійногооподаткування

 

1.1Поняття та правова природаміжнародногоподвійногооподаткування, йогоособливості

>Вибір тамодифікаціясистемиоподаткування,встановленняподаткових ставок,наданняпільгсуб’єктамгосподарюваннязнаходиться увинятковійкомпетенціїнаціональнихзаконодавчих тавиконавчихорганів.

>Протездійсненняекономічноїдіяльності поза межамиоднієї держави,інтенсифікаціядво- табагатосторонніхгосподарськихзв’язків,розвитокекономічноїінтеграціївидозмінює тапосилюєпроблемиоподаткування. Кожнакраїнамаєвласнуподаткову систему тавідповіднеподатковезаконодавство. Тому приздійсненнідіяльності вміжнародних масштабах доводитисявраховувати:

1.Національніподатки таподатковізакони;

2.Податки таподатковізакониіноземних держав;

3.Міжнародніподатковізакони[10] (на форумі нашу думку, АзаровМ.Я.абсолютизуєміжнароднуправотворчість,називаючиїї “законом”, варто було б бвикористатитермін “>акти”).

Дляпідтриманняпевноїрівноваги, балансукомерційнихінтересівнеобхідно,щобнаціональнісистеми булисумісними,уніфікованими й нестворювалиперепон дляміжнародногобізнесу.Сьогодні, коли доповноїподатковоїгармонізаціїще далеко,міждержавнівзаємини уподатковійгалузі, як правило,будуються йзначноюміроюсприяютьвирішеннюпроблемиоподаткування вміжнародній сфері.

Помірірозвитку йускладнення нормміжнародного права державиудосконалюють своїнаціональніподатковізаконодавства,встановлюють правилаоподаткуваннядіяльності, якоїведуть на їхнітериторіяхсуб’єктиіноземного права, й якоїсуб’єкти їхньогонаціонального прававедуть натериторіяхіноземних держав.Саме тому держави всетіснішеспівпрацюють вобластіоподаткування. Цеспівробітництвопризводить доукладеннядоговорів,направлених наусуненнярізнихконфліктнихситуаційміж їхньогоправовимисистемами[11].

>Міжнародніподатковівідносини, котрівиникають насучасномуетапі вумовахрозширення й глобалізаціюекономіки,складні йнеоднорідні.Цівідносинивиникають в тихийвипадках, коли:

- державиукладаютьміжнародні домов проусуненняподвійногооподаткування йпопередженняухилення відоподаткування;

- приукладеннідоговорів пронаданняправовоїдопомоги вподатковій сфері;

- привзаємодіїкомпетентнихорганів держави ізпитаньоподаткування.

>Частішевсьоговиникненняміжнароднихподатковихвідносинпов’язане ізнеобхідністюстягненняподатків ізіноземнихфізичних йюридичнихосіб.

Доміжнароднихподатковихвідносин належати:

1.Відносиниміж державами із приводуукладення йвиконанняміжнароднихподатковихдоговорів ізметоюрозмежуванняподатковоїюрисдикції держав;

2.Податковівідносиниміж державами тафізичними йюридичними особами інших держав (>суб’єктамиіноземного права),тобтоподатковівідносини, котрізачіпаютьсуверенітетінших держав;

3.Відносинипублічного характеруміжюридичними й (чи)фізичними особамирізних держав, котрівиникають,наприклад, приотриманіподатковим агентомподатку ізіноземної особини уджерелавиплати[12].

>Різноманітністьданихвідносин можнавідобразити унаступнійсхемі[13]:

>Рис

Утакійвеликійсукупностівідносин із приводуміжнародногооподаткування,особливезначеннянадаєтьсяпитанням проусунення (>уникнення)подвійногооподаткування йпопередженняухилення відоподаткування.

>Практично усі країни світумають свої правила, щорегулюютьподатковірежими длясвоїхрезидентів, котріздійснюють діяльність за кордоном йодержуютьдоходиіз-за кордону, аіноземнихплатників, котріздійснюють діяльність вційкраїні[14]. При цьому державикеруютьсязагальними принципамиміжнародногопублічного права (>наприклад, принципаминевтручання ввнутрішні справ держави,територіального верховенства) йспеціальними принципамиміжнародногоекономічного права (наприклад, принципамивзаємноївигоди йекономічноїнедискримінації)[15]. Однак узв’язку із тім, щоціпринципидоситьабстрактні йдекларативні,міжнаціональнимиправовими системами частовиникаютьконфліктніситуації,зокрема й в сферіоподаткування.

>Різницяпідходів окремих держав до тихий чиіншихпитаньоподаткуванняпороджує не лишескладнощі воформленніподатковоїзвітності, але й й приводити до такого феномену якміжнароднеподвійнеоподаткування[16].

>Такіконфліктніситуаціїобумовлені тім, щокожна державапо-своємувирішує запитання проконструкціювзаємозв’язку такихподатковихелементів яксуб’єктоподаткування (>платникподатку) йоб’єктоподаткування[17].

>Платникиподатків –цесуб’єктиподатковихправовідносин, на які принаявностіоб’єктаоподаткуванняпокладеновизначений комплексподаткових прав таобов’язків,встановленихзаконодавством[18].Згідно Закону України “Про системуоподаткування”платникамиподатків йзборів (>обов’язковихплатежів)єюридичні йфізичні особини, на які згідно із законами Українипокладенообов’язоксплачуватиподатки йзбори (>обов’язковіплатежі)[19].

>Об’єктоподаткування (як правовакатегорія) –церодовевизначенняоб’єктаоподаткування (>доходи чи їхньогочастина;майно;вартість ...), ізякимипов’язаневиникненняобов’язкусплатитиподаток уплатникаподатку[20].Щодооб’єктуоподаткування, то,фактично,доктринальневизначенняцієїкатегоріївідсутнє, азаконодавець прийшов вибачимо шляхом:закріпивперелікоб’єктівоподаткування, й тім самим,ухилився відбудь-якихузагальнень, котрі були бкерівнимположенням привизначенніоб’єктуоподаткування, асаме: “>Об'єктамиоподаткуванняєдоходи (>прибуток),доданавартістьпродукції (>робіт,послуг),вартістьпродукції (>робіт,послуг), у томучислімитна, чиїїнатуральніпоказники,спеціальневикористанняприроднихресурсів,майноюридичних йфізичнихосіб таіншіоб'єкти,визначені законами України прооподаткування”[21].

>Отож, із одного боцівиникаєдоситьскладнаситуація привизначенніоб’єктаоподаткування боїї непростовиділити прирізноманітностідоходів за межами держави та уїї кордонах. Зіншого боці,розмежуванняплатниківподатків (>суб’єктівоподаткування) нарезидентів йнерезидентіввимагаєсвоєрідноїсистемиоблікудоходів й,відповідно,податковихвилучень.

>Ситуаціяміжнародногоподвійногооподаткуваннявиникає вдекількохвипадках:

1.Якщо згіднонаціональногозаконодавствадекількох державплатникподаткувизнається резидентом йвідповіднонесенеобмеженуподаткову відповідальність передкожною із них повідношенню дооб’єктівоподаткування.

2.Якщо у резидентаоднієї державивиникаєоб’єктоподаткування на територїіншої держави, йобидвіці державиоподатковують данийоб’єкт.

3.Якщодекілька державпіддають одну й ту ж особу, Яка неє резидентом аніоднієї із них,оподаткуванню пооб’єкту,якийвиникає усуб’єктаподатку вцих державах [22].

>Подвійнеоподаткування необов’язковоозначаєбуквальневикористанняоднаковихподатковихважелів.Вономожливе й причастковомунакладанні одногооб’єкта наінший, причомуцеможевідбуватися як у рамкаходнієї держави, то й при діїрізнихподаткових систем [23].

якзазначає М.Загряцков - “>література проподвійнеоподаткуванняпочинаєтьсяСелігманом;він один зперших,якщо неперший, давшиїйтеоретичнеобґрунтування йвін жпідвівпідсумок роботиспрямованої наусуненняподвійногооподаткування.”Подвійнеоподаткування (чипотрійне,четвертне)конкурентними органами влади, говоритивін,є продуктсучасного рухукапіталу. “>Сучаснебагатство носити более чименшкосмополітичний характер; людина, котрапроживає воднійдержаві ймаєвласність віншій,може бутиобкладена по титулутієї жсамоївласностідвома державами, котрі будутьконкурувати одна ізодною”[24].

>Подвійнеоподаткування в широкомурозумінні цого слова –цеповторнеобкладання одного й того жджерела (особини чи предмета).Селігманзазначає в його “>Essay intaxation”, що воно тає йдужестаре, й порівняноновеявище.Воно –старе,оскільки вепоху абсолютизму воно та було б результатомсвавіллядержавнихорганів,обкладаючипідданих це без будь-якоговрахування принципуподатковоїсправедливості. На тому годину воно таможе бутирозглянуте, якцілкомновеявище,оскількивиникає зскладностісоціальнихвідносин, коликапіталоднієї йтієї ж особини не лишебере доля врізнійпідприємницькійдіяльності, але йвіннавітьексплуатується врізнихкраїнах, й,відповідно,можепідлягатиоподаткуванню два рази й понад – зневідповідностіподатковогозаконодавства таскладностіекономічнихвідносин[25].

>Середнауковців немаєєдиногопідходущодовизначенняпоняття “>міжнароднеподвійнеоподаткування”.Кожен з них привноситисвоєбаченняданоїпроблеми у саму ждефініцію “>міжнародногоподвійногооподаткування”.Наведемоприкладидеяких ізцихвизначень.

Кучерявенко М.П.пропонуєвизначитиподвійнеоподаткування як “>обкладання одногоподатковогооб’єкта вокремогоплатника тім самим (чианалогічним)податком за тієїсамийвідрізок години (>найчастішеподатковийперіод)”[26].

На думкуСутирінаС.Ф. “>подвійнеюридичне (>міжнародне)оподаткуваннявиникає в тихийвипадках, коли один й тієї жплатникподатківобкладаєтьсяпорівнянними (>подібними)податками в одного самогооб'єктаобкладання (>податковоїбази) у двох чи понадюрисдикціях за тієїсамийперіод години”. Івін жзазначає, щоподвійнеоподаткування -це неарифметичнеподвоєннясумиподатку, а “>зайве” збільшенняподатковоготягаря дляплатникаподатків[27].

>Авторинавчальногопосібника “Податки і оподаткування”Перов А.В. таТолкушкін А.В.виділяютьподвійнеекономічнеоподаткування йподвійнеюридичнеоподаткування[28].Згідноїхньогорозуміння,подвійнеекономічнеоподаткування –це “>ситуація, коли із одного й того ж прибуткуподатоксплачуютьдекілька йогонаступниходержувачів”. Цепроявляється приоподаткуванні прибутку підприємства яксамостійногоплатника йоподаткуванні прибуткуакціонера прирозприділенніприбутку.

>Важливо знаті, щоця проблемалежить за межамиміжнародногоподаткового права й вонавирішується у межахнаціональногозаконодавства держави, якудозволяє тім чиіншим способомзарахуватиподаток,сплачений нарівні підприємства прирозрахункуподатковихзобов’язаньакціонера.

>Підподвійнимюридичнимоподаткуванням (на думку тихий жавторів)розуміється “>ситуація, коли один й тієїсамийплатникподаткуобкладається в одного самого прибуткуоднаковими чиподібнимиподатками два й понад рази заперіод”[29].

Незалишив позаувагоюдану проблему йнауковець Пепеляєв С.Г.: “>Міжнароднеюридичнебагаторазове (>подвійне й понад)оподаткування можнавизначити якобкладанняаналогічнимиподатками в двох (й понад) державах одного й того жплатникаподатку повідношенню до одного й того жоб’єктаоподаткування за й тієї жперіодчасу”.[30]

>Отож,якщо дана проблема не було за рамкидержавнихкордонів, то вонаможе бути виправлена шляхомприведення нормнаціональногозаконодавства упевнулогічнувідповідність йгармонійність. Аліякщо такаситуаціявиникає вміжнароднихвідносинах йзачіпаєподатковізаконодавствасуверенних держав, томіжнароднеподвійнеоподаткуванняможе бутиусунуто шляхомузгодженнячисленних йскладнихпитань наміждержавномурівні.

>Своєбаченняданоїпроблемидає АзаровМ.Я.,якийводночасвиділяєформиподвійногооподаткування. Іоднією із нихєміжнароднеподвійнеоподаткування –виникає черезодночаснезастосування принципурезиденства та принципутериторіальностідекількомакраїнамищодо одного й того ж прибуткуплатникаподатків,призводить до збільшеннязагальногоподатковоготиску нафізичну йюридичну особу, атакожпорушуєкритерійподатковоїсправедливості [31].

>Звичайно,це запитання незалишилось й позаувагоюукраїнськогозаконодавця. У цьомупереконуєстаття 18 Закону України від 18 лютого 1997 року “Про системуоподаткування”[32], де говоритися – сума прибутку,отриманого за кордономзараховується узагальну суму прибутку, щопідлягаєоподаткуванню в Україні йвраховується привизначенірозміруподатку. При цьомурозмірзарахованих торб неможеперевищувати сумуподатку, щопідлягаєсплаті в Україні. У такомувипадкуобов’язковописьмовепідтвердженняподаткового органуіноземної держави про фактсплатиподатку йнаявністьміжнароднихдоговорів проусуненняподвійногооподаткування тапопередженняухилення відсплатиподатків.

Уосновівиникненняподвійногооподаткуваннялежитьрізнезаконодавчерегулюванняплатника йджерела прибутку взаконодавствірізних держав.Доповнюватисяцеможетакожнеоднозначнимправовимтлумаченнямподаткових норм йелементівподатковогопроцесу [33].Реалізаціяподвійногооподаткуванняможездійснюватися в інших формах (>оподаткування саме йогооб’єкта у межаходнієї держави чирізними державами;різневизначенняплатникаподатку йінше).Усецеперетворилоподвійнеоподаткування вміжнародну проблему. Тому уже в 1921роціЛігаНаційдоручилагрупівченихвивчитицю проблему йвиробитирекомендації (>деякі із нихлягли основоюспособівусуненняподвійногооподаткування).

Уусуненніподвійногооподаткуваннядоходів ймайназацікавлені не лишеплатникиподатків,податковийтягар якібагаторазовозростає припослідовномуобкладанні саме йогооб’єкта врізнихкраїнах, але й й сам держави, щопрагнуть до збільшеннявнутрішнього йзовнішньоготоварообігу,залученнюіноземнихінвестицій йпідвищеннюконкурентноздатності не лише окремихнаціональнихпідприємств, але й йекономіки вцілому[34].Податковийтягарюридичних йфізичнихосіб, щодіють у сферіміжнароднихекономічнихвідносин безусуненняподвійногооподаткуванняможезрости до такихрозмірів, щовсяка доля вміжнародномуподілі роботи їм станіекономічноневиправданою[35].

>Узагальнившицівизначення, можнавказати >особливостікатегорії “>міжнароднеподвійнеоподаткування”:Ідентичністьсуб’єктівоподаткування (>платниківподатків);Підпорядкованістьцихсуб’єктів чиоб’єктівподатковимюрисдикціямрізних держав;Ідентичністьоб’єктаоподаткування (>джерелдоходів й самихдоходів);Розходження в правилах й методикахобчисленняоподатковуваного прибутку врізнихкраїнах;Одночасністьоподаткування ( до одного й тієї жподатковийперіод)[36].Міжнароднеподаткове право неміститьзагальних правил, щозабороняютьміжнароднеподвійнеоподаткування.Будь-яка державамаєвиняткове правостягуватиподатки насвоїй територївідповідно донаціональногоподатковогозаконодавства (>законодавства проподатки йзбори)[37]. Реально ж як країни ізрозвинутоюекономікою, то й країни, щорозвиваються,користуючись своїм правом наподатковийсуверенітет,використовують усвоємунаціональномуоподаткуванніпринципитериторіальності йрезиденства. Цепризводить доміжнародногоподвійногооподатковування,наочнепредставлення про якудаєнаступнасхема[38]:

>Таблиця 1

>Країна А

>Країна У

1) длякомпанії Х- резидента А

2)длякомпанії У – резидента У

>Доходи усвоїйюрисдикції

>Податок наглобальнийдохід Х,стягнутий за принципомрезидентства

>Доходи віноземнійдержаві А (>відсотки,дивіденди,роялті)

>Податки нарепатріацію,стягнуті за принципомтериторіальності

>Доходи віноземнійдержаві У (>відсотки,дивіденди,роялті)

>Податки нарепатріацію,стягнуті за принципомтериторіальності

>Доходи усвоїйюрисдикції

>Податок з доходу Х,стягнутий за принципомрезидентства


Отже,проаналізувавшиусіпідходищодовизначенняміжнародногоподвійногооподаткування таособливостіданоїкатегорії, автор роботипропонуєнаступневизначенняміжнародногоподвійногооподаткування –ценеодноразовеобкладанняоб’єктуоподаткування (>податковоїбази)в/або конкретногоплатника одним й тім ж самимподатком (чиподібним) запевнийподатковийперіод, якувиникаєвнаслідокнеузгодженняміж державамизастосуванняпринципівпоширенняподатковоїюрисдикціїкожної із них.

 

1.2Принципи, щозастосовуються приусуненніміжнародногоподвійногооподаткування

>Винятковаюрисдикція державної владивстановлювати системуподатків йзборів,справляти чистягувати їхні урівнійміріпоширюється всеподатково-правовийпростір держави.Протеознайомлення ззаконодавством проподатки йзбори рядузарубіжних держав,вивченняїхньої практикиоподаткуванняпереконує, щокожна державапрактикуєодночасневикористаннярізнихміжнароднихпринципівоподаткування.Найбільшістотними причинами цогоє, на форумі нашу думку,потребидотриманнязагальнихпринципівоподаткування,наповнення державної страти,сприяння увирівнюваннісоціально-економічногорозвиткунеоднаковорозвинутихрегіонів,створеннясприятливих умів для збільшенняобсягівінвестицій, у т.ч.іноземних, упрогресвідповіднихтериторій та країни вцілому. Неуниклацієїзакономірності і Україна.

У годинуніхто неоспорюєдостатньовеликусуспільнузначимістьвідносин, котріпов’язані зміжнароднимподвійнимоподаткуванням. “>Податки стали одним зосновнихпредметівміжнароднихспорів,нерідкоголовноюмотивацією дляприйняттяважливихрішень уфінансовійполітицікомпаній йнавітьсуттю йосновоюіснуваннядеякихдержав”[39]. Уподатковихвідносинахкожна держава впершучергунамагається забезпечити захистсвоїхвласнихінтересів.

>Необхідновідмітитизаінтересованістьсуспільства встворені тавиділеніправових норм дляврегулюваннявідносин в сферіміжнародногооподаткування. Процесвідчить тієї факт, що привизначеніподатковоїюрисдикціїтієї чиіншої держави чи припоширенікомпетенції постягненнюподатківміждекількома державаминерідкомаютьмісцерозбіжностіміжподатковим органамицих держав, котрі дляпідтвердженнясвоєїпозиції в основномуоперуютьвласнимнаціональнимзаконодавством, щопороджуєміжнародніспори, котрівирішуються лише наосновіпринципівміжнародного права.

>Можнавиділитикерівні засади (>принципи), котрізастосовуються вміжнароднихвідносинах через призмуподаткового права:

1. принципподатковогосуверенітету, зякогокожна державаприймаєнорми, котрірегламентуютьвизначення йпоширенняподатковоїюрисдикції,критерії й порядокоподаткування;

2. принципподатковоїюрисдикції,реалізаціяякогоможлива знаявності у держависуверенітету.Цей принципдозволяєдержавівстановлюватиподатковий режим длясвоїхрезидентів, котріздійснюють діяльність за кордоном, й дляюридичнихосіб, котріздійснюють свою діяльність вційдержаві;

3. принципгромадянства (чиособистогосуверенітету),відповідно доякого державаможевимагати,щоб весьдохідїїгромадян чиюридичнихосіб,зареєстрованих вній,підлягавоподаткуванню вційдержаві,незалежно відмісця йогоодержання[40];

4. принциптериторіальності (читериторіальногосуверенітету),якийнадає праводержавіобкладатиподаткамиіноземнихосіб через те, що смердотізв’язані ізїїтериторією:маютьджерелодоходів (>майно) на територїцієї держави.Іншими словами, вданомувипадкувраховується неюридичний, афактичнийзв’язок особини із Державою;

5.функціональний принцип (чифункціональногосуверенітету),якийдозволяєздійснюватиоподаткуваннядіяльності повикористаннюприроднихресурсів на континентальномушельфі йвинятковійекономічнійзоні.Цей принциппоявився недавно, коливирішувалося запитання проправову основупоширенняподатковоїюрисдикції надморськими зонами, на котрі непоширюєтьсясуверенітет держави.Конвенція поморському праву 1982 р.розглядаєподатковуюрисдикціюприбережних держав як атрибут їхньогофункціональногосуверенітету[41].

6. принципспівробітництва,якийдозволяє державамбрати доля врізнихміжнароднихорганізаціяхподатковогоспрямування по вирішеннюподаткових проблем, вподатковихугодах, аобмініінформацією для забезпеченняналежноговиконанняподатковихугод чивнутрішніхнаціональних законів;

7. принципнаданняадміністративноїдопомоги вціляхстягненняподатків.Даний принципзнайшовсвоєвтілення вКонвенції повзаємномуадміністративномусприянню вподатковихпитаннях 1989 р.; Модель ОЕСРКонвенціївзаємногоадміністративногосприяння повідшкодуваннюподатковихпозовів 1979 р. йінші[42].

8. принципнедискримінації,якийозначаєзаборонудержавіобкладатинаціональнихосібіншої держави по болеевисоким ставками упорівнянні з ставкамианалогічногоподатку, котрізастосовуються досвоїхнаціональнихосіб за одних й тихий жобставин (>правових йфактичних);

9. принципвзаємногоузгодження,обов’язковоприсутній вміжнароднихподатковихугодах уформіокремої з статтею. Суть цого принципу у бо держави для практичноговиконанняподаткової догоди, авирішенняподатковихспорівзвертаються доконсультування,прямихконтактів длядосягненнязгоди таін.

>Ціпринципизабезпечуютьціліснийзв’язок йслужатькеруючоюланкою впроцесірегулюванняміжнароднихподатковихвідносин.

Отже, сфераміжнародногооподаткуваннябазується напевних засідках, щостворюютьумови дляїї нормальногофункціонування.

>Принципи, щозастосовуються приусуненніміжнародногооподаткування>цекерівні засади йположення, щостворюють основу дляобкладанняподаткамиподаткоплатників,чия діяльністьвиходить замежіоднієї (національної) держави.

>Існуванняпереліченихвищепринципівзнаходитьсвоєповневідтворення вміжнароднихугодах ізпитаньуникненняподвійногооподаткування. Алінайбільшеувагивченіприділяють, й із таким фактом вартопогодитись, такимдвом принципам: принциптериторіальності й принципрезидентства (але й йхарактернимє ті, що системаоподаткуваннябудь-якої державибазується накомбінації Першого й іншогопринципів[43]).Такаувагавиправдовуєтьсяще і тім, щосаме смердотієголовноюосновою привизначеннісферипоширенняподатковоїюрисдикції держави.

1.2.1 Принциптериторіальності

Одним зсутніснихелементів державиєїїтериторія. як засвідчитичастина 3 з статтею 2Конституції України, “>територія України вмежахіснуючого кордонуєцілісною йнедоторканою”[44].

>Територія держави -цечастиназемноїкулі, щоналежитьпевному народу таєосновою йогосуверенітету тадобробуту. Цезумовлено тім, що держава неможеіснувати позатериторією яксфероюздійсненнясвоїхфункцій.Податково-правовийпростір державитакожобмежений. Уоснові його між лежатитериторіальнікордони держави.Згідно з статтею 1 Закону України “Продержавний кордон України” –державний кордон Україниєлінія й вертикальнаповерхня, що уційлінії, котрівизначаютьмежі територї України -суші, вод,надр,повітряногопростору[45].Державний кордон України,якщоінше не передбаченеміжнародними договорами України,встановлюється:

1) насуші - похарактерних точках йлініяхрельєфу чи ясновидимихорієнтирах;

2) наморі - позовнішніймежітериторіального моря України;

3) насудноплавнихрічках - посередині головного фарватеру читальвегурічки; нанесудноплавнихрічках (>ручаях) - по їхньогосередині чи посередині головного рукавирічки; на озерах таіншихводоймах - попрямійлінії, щоз'єднуєвиходи державного кордону України доберегів озера чиіншоїводойми.Державний кордон України, що урічці (>ручаю), озера чиіншійводоймі, непереміщується як призмініобрису їхніберегів чирівня води, то й привідхиленні русларічки (>ручаю) у тому чиінший бік;

4) наводосховищахгідровузлів таіншихштучнихводоймах -відповідно долінії державного кордону України, котра проходила намісцевості до їхнізаповнення;

5) назалізничних йавтодорожніх мости,греблях таіншихспорудах, щопроходять черезприкордонні ділянкисудноплавних йнесудноплавнихрічок (>ручаїв), - посерединіцихспоруд чи по їхнітехнологічнійосі,незалежно відпроходження державного кордону України наводі.

якпереконуєсвітовийдосвід,територія держависпіввідноситься ізподатково-правовим простором держави, якзагальне ізособливим,тобтовизначальні характеристики іншогодетермінованісутніснимирисами Першого [46]. Ос-кільки унауціфінансового правапоняттяподатково-правовогопростору державималодосліджене, аюридичнепоняття правовогопростору державизначно болеевивчене [47],доцільносаме із йогодопомогоюрозкритисутністьпоняттяподатково-правовогопростору держави.

>Зауважимо, щоюриспруденція надпідходах дотлумаченняпоняття правовогопростору.Протедетальне вівченняпрацьучених, котрідосліджуютьдію права впросторі,переконує, щоїмвластиваспільністьпоглядів на науковийінструментарій дляпозначення між діїрізнихправовихкомплексів йпередбачуваних нимиправовихрежимів. В частности,німецьківченіК.Цвайгерт йХ.Кьотц[48],російські - Ю. Тихомиров та М.Чіркін, укра-їнські -А.З.Георгіцапропонуютьвикористовуватипоняття: аправовихсімей — “>зони правовоговпливу”; б) дляправовихмасивів вмежахміждержавнихвідносин – “>правовийпростір”; в) дляправових систем умежахфедерації - ”>державно-правоватериторія”; р) дляунітарних держав – “>правовийпростір держави” чи “правоватериторія держави”.Погоджуючись уцілому ззапропонованоютермінологією тапоглядом ГаврилюкР.О.[49],вважаємо занеобхіднезазначити, що для всіхцихвипадків адекватнопідходитьуніверсальнепоняття “правовогопростору”. Миподіляємо думкувчених про ті, щотермін “>правовийпростір”виступає якуніверсальна правовакатегорія, котрадозволяєаналізувати запитанняспіврозмірностінормативнихправовихактів,договірнихмеханізмів управовихвідносинах,досліджуватизагальне іособливе,межі таобсяги діїправовихактів.

>Юриспруденціївідомічималоконцепцій правовогопростору. Аліжодна ізцихконцепцій неможе бутиабсолютизована йвизнанаєдиноправильною длянауковогорозуміння як територї держави, то йїї правовогопростору,оскількикожна із нихєнеадекватним, адещо однобокимвідображеннямнадзвичайноскладнихявищсуспільноїдійсності. Так було вукраїнськомудержавознавстві втеорії праваця проблемавивчалась лише удоситьобмеженомуконтекстічинностінормативнихюридичнихактів упросторі, колиз'ясовується їхньогодія учасі та за коломосіб. При цьому проблематика діїнормативно-правовихактів умежах державної територїобмежуєтьсяаналізом,по-перше,питаньчинностіактів навсій територї держави чи напевнійїїчастині та,по-друге,мірою тароллюзастосуванняположеньміжнародного права унаціональнійправовійсистемі[50].

Отже,податково-правовийпростір Україниохоплює системуподатків йзборів,податково-правовий режим територї держави,ієрархіюподатково-правовихактів ізпитаньоподаткування, щодіють націй територї.Податково-правовийпростір державиєвидовимпроявом правовогопростору держави як >явища родового танаділений такимиспільними із нимрисами[51]:

а)винятковийсуверенітет держави надїїправовим простором, у т.ч.податково-правовим;

б)безперервність,однорідність йцілісність правового таподатково-правовогопростору держави;

в)територіальнаобмеженість Першого та іншого;

р) їхнісистемно-структурний характер;

буд) їхнівнутрішняєдність;

е) їхнізовнішняєдність;

>є) їхньогонаступність.

Наосновіздійсненогоаналізуцілкомслушноюєпропозиція ГаврилюкР.О. провнесення до проектуПодаткового кодексу України з статтею “>Податково-правовийпростір України”: “>Територія України, надякою Українамаєвинятковуюрисдикцію що довстановлення,справляння чистягненняподатків,визначаємежіподатково-правовогопростору України.Межі податково-правовогопростору Україниєподатково-правовим кордоном України.Податково-правовий кордон Українизбігається іздержавним кордоном України, завиняткомвільнихекономічних,спеціальнихгосподарських ймитних зон.Межівільнихекономічних,спеціальнихгосподарських ймитних зонєскладовоючастиноюподатково-правового кордону України. Статус йтериторіязазначених зонвстановлюютьсяВерховноюРадою Українивідповідно в Україну провільніекономічні,спеціальнігосподарські тамитнізони України. Українаможеукладати із державамидвосторонні табагатосторонні домов проуникненнязовнішньогоподвійногооподаткування та домов, котрі на основівзаємностівстановлюютьспеціальніподатково-правовірежими, щопередбачаютьпаритетніпільговіумови длясуб'єктівзовнішньоекономічноїдіяльності України таіноземнихсуб'єктівгосподарськоїдіяльностіцихдержав”[52].

Принциптериторіальностівизначаєтьсяміжнародно-правовим принципомтериторіального верховенства держави насвоїй територї.Територіальне верховенство –невід’ємначастина державногосуверенітету, йогоматеріальневтілення, якуозначає:

>по-перше – влада держави, до тогочислі в сферіоподаткування,являєтьсявищоювладою повідношенню до всіхосіб, котрізнаходяться наїї територї;

>по-друге – на територїцієї державивиключаєтьсядіяпублічної владиіноземноїдержави[53].

якзазначає ГаврилюкР.О. -однією ізнайістотнішихознак правовогопростору державиє >винятковийсуверенітет держави надусієюїїтериторією. У з статтею 2Конституції Українизафіксовано: “>Суверенітет Українипоширюється протягом усьогоїїтериторію”[54].

Нема запевнівідмінності увизначенняхкатегорії “>суверенітет”різнимигрупамивчених,неважкопомітитиспільніознакисуверенітету, на котрівказуютьдослідники, асаме:

1)повновладдя й верховенство державивнутрі країни;

2)незалежність держави наміжнароднійарені;

3)єдністьсуверенітету держави.

>Суверенітет державиозначає, щодія норм права на територї державиєнеобмеженоюнікиміншим,безумовною йабсолютною.ПідписанняУкраїноюміжнародно-правовихугод й поширення втакийспосіб натериторію Українизагальновизнанихпринципів права йміжнародно-правових норм неєпорушеннямвинятковогосуверенітету держави,оскільки згіднозі ст. 9Конституції України “>чинніміжнародні домов,згода наобов'язковість якінаданаВерховноюРадою України,єчастиноюнаціональногозаконодавства України”.Укладенняміжнароднихдоговорів, котрісуперечатьКонституції України,можливелише послевнесеннявідповіднихзмін в Україну [55].

>Виключення із цого принципуможуть

Страница 1 из 8 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація