Реферати українською » Международные отношения » Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі


Реферат Міжнародні організації та регулювання світової торгівлі

Страница 1 из 4 | Следующая страница

>Дипломна робота

>МІЖНАРОДНІОРГАНІЗАЦІЇ ТАРЕГУЛЮВАННЯСВІТОВОЇТОРГІВЛІ

 


>ЗМІСТ

>ВСТУП

ГЛАВА 1МЕТОДОЛОГІЧНІОСНОВИДОСЛІДЖЕННЯРЕГУЛЮВАННЯСВІТОВОЇТОРГІВЛІ

1.1Торгівельна політика:сутність йформи

1.2Тарифніметодирегулювання вторгівельнійполітицірізнихкраїн

1.3Нетарифніметоди та їхньогомісце всвітовійторгівельнійполітиці

ГЛАВА 2 СИСТЕМАМІЖНАРОДНИХОРГАНІЗАЦІЙ ТАРЕГУЛЮВАННЯСВІТОВОЇТОРГІВЛІ

2.1Сутність, заподійвиникнення такласифікаціяміжнароднихорганізацій ізрегулюваннясвітовоїторгівлі

2.2Міжнароднийрівеньрегулюваннясвітовоїторгівлі умежах ГАТТ/СОТ

2.3Особливостіспівробітництва України із СОТ

>ПРАКТИЧНІРЕКОМЕНДАЦІЇ

>МЕТОДИЧНІРЕКОМЕНДАЦІЇ

>ВИСНОВКИ

СПИСОКЛІТЕРАТУРИ

>ДОДАТКИ


>ВСТУП

яквідомо, системагосподарчихзв’язківміжнаціональнимиекономікамирізнихкраїн, Яказаснована наміжнародномурозподілі роботи,маєназвуміжнароднихекономічнихзв’язків.Вонизнаходятьсвоєконкретневираження вінтернаціональномуобмініпродукцією тапослугами.Головноюформоюміжнароднихвідносинявляєтьсяміжнароднаторгівля товарами тапослугами. Отже,пануючемісце вційсистемі йсьогоднізаймаєміжнароднаторгівля, котраскладаєблизько 2/3вартості всіхтрансграничнихекономічнихпотоків.

Длябудь-якої країни рользовнішньоїторгівлі не можнанедооцінювати. Завизначенням Дж. Сакса, «>економічнийуспіхбудь-якої країни світузасновується назовнішнійторгівлі.Ще аніодній стране світу невдалосястворитиздоровуекономіку позасвітовоюекономічноюсистемою» [66].

>Традиційною танайбільшрозвиненоюформоюміжнароднихекономічнихвідносин, як уже було бвказано,являєтьсязовнішняторгівля. Передторгівліприпадаєблизько 90відсотківвсьогообсягуміжнороднихекономічнихвідносин.

>Міжнароднаторгівля –найстаріша формаміжнароднихекономічнихвідносин.Вонаіснувалаще доформуваннясвітовогогосподарства та був йогобезпосередньоюпопередницею.Самерозвитокміжнародноїторгівлістворивекономічніумови длярозвитку машинноговиробництва, яку моглоростилише набазіімпортноїсировини тамасовогоіноземногопопиту.

>Міжнароднаторгівлязаймаєведучемісце всистемісвітовихекономічнихвідносин. Уумовах НТРміжнароднийторговийобміннабуває всебільшогозначення, арозвитокторгівельнихзв’язківміжкраїнами все понадускладнюється. Вісьчомудослідження уційобластідужеважливі тазакономірновикликають великийтеоретичний тапрактичнийінтерес.

Усучаснихумовах активна доля країни всвітовійторгівліпов’язаназізначнимиперевагами: вонадозволяє болееефективновикористовуватиресурси,залучатися досвітовихдосягнень науки татехніки, у поетичні рядкиздійснюватиструктурнуперебудовусвоєїекономіки, атакож болееповно тарізноманітнозадовольнятипотреби населення.

>Міжнароднаторгівляєцентральнимланцюгом вскладнійсистемісвітогосподарчихзв’язків, при цьомуопосередковує практично усівидиміжнародногоподілу роботи тазв’язує усі країни світу вєдинуміжнародну систему світу.

Отже, узв’язку ізнеобхідністю йУкранізайнятисвоємісце уміжнародномуподілі роботи,достатньоувагислідприділяти державномурегулюваннюзовнішньоїторгівлі, якумаєвикористовуватиекономічнімеханізми таінструменти,серед якінайбільшцивілізованим на даний моментємитно-тарифнерегулювання –найважливішиймеханізм державногорегулюваннязовнішньоїторгівлі. Увсьому світі воно тає прикладомекономічногорегулювання йвідповідаєвимогамринковоїекономіки впорівнянні ізнетарифнимиобмеженнями, котріпереважномають характер державного, силовогорегулюваннязовнішньоїторгівлі.Загаломмитно-тарифнерегулювання в Україніперебуває наетапітрансформації норм й правил увідповідностізі стандартами, котрізастосовуються всвітовійспільноті. Тому усіці запитаннястаютьоб’єктом длянауковихдосліджень.

>Дипломну роботуприсвяченодослідженнюміжнародного та державногорівнярегулюванняторгівлі.Вивченням цого запитаннязаймалися якіноземні, то йвітчизнянівчені. Дана проблемазаймала неаби-якемісце внауковихпрацях такихвідомихвітчизнянихнауковців як Ю.Макогона, Т.Замороко, І.Майрової, А.Шишаєва, Про.Киреєва, У.Ващенка, У. Гончарова, А.Зінченка, У.Дорофієнко, Л.Костенка, Т. Мельника, І.Фоміна, атакожзарубіжнихвчених: М.Обстфельда, П.Ліндерта, Дж. Сакса, Ф.Ларрена, Дж.Деніелса.

>Питаннями ізекономічнихдослідженьрозвиткусвітовоїторгівлі тапроцесурегулювання торговельної політикизаймалисяпровіднівчені таекономісти А.Сміт, Д.Рікардо, ФПерру таінші.

>Віссюдосліджень, щостосуєтьсярозв’язаннясвітових тавітчизняних проблем,єправильнийвибір торговельної політики таудосконаленнямитно-тарифногорегулювання. Разом із тімважливимєвирішення проблемпошукушляхів ймеханізмів покращання умівміжнародноїторгівлі для українськихтоваровиробників, атакожвизначеннянедоліків таперевагспівробітництва ізміжнароднимиорганізаціями.

>Інтернаціоналізаціягосподарчого життя,тіснавзаємопов’язаність тавзаємозалежністьнаціональнихгосподарств,зростаючийміжнародний резонанспроцесів, котрівідбуваються векономікахрозвинутихкраїн світу, тазворотнійвпливсвітогосподарчихпроцесів нанаціональніекономікистимулюютьміждержавнерегулюванняекономічнихпроцесів, якуздійснюється системоюбагатьохінтеграційнихоб'єднань,міжнароднихорганізацій тадомовленостей.

Зкожним днем болеезмістовну роль уміждержавномурегулюваннізаймаютьміжнародніорганізації. Урегулюванніміжнародноїторгівлі товарами тапослугамиособливу рольвідіграєСвітова організаціяторгівлі,головноюметоюякоїєлібералізаціясвітовоїторгівлі наосновіпослідовногоскороченнярівнямитнихтарифів йусуненнярізнихнетарифнихбар’єрів. Отже,дослідженняпитаньрегулюваннясвітовоїторгівлі тасистемиміжнароднихорганізації ізрегулюваннясвітовоїторгівлієдужеактуальними длясучасного світу та України.

Напідставіподій, котрісталися 10 апреля 2008 року,тобто Україна сталаповноправним членомСвітовоїорганізаціїторгівлі,розкриттясутності торговельної політики таметодіврегулюванняторгівлі ізусімаособливостями наприкладірізнихкраїн, атакожвиявлення новихтенденцій таособливостейспівробітництва України із СОТ,набуваютьелементновизни.

>Незважаючи наочевидніздобутки Сучасноїнаукової думищодозакономірностейрозвиткусвітовоїторгівлі таміжнароднихорганізацій, станекономічної практики в Українісвідчить пронеобхідністьподальшихдосліджень ізпитаньрегулюванняторгівлівзагалі йзокрема –розглядуможливостейуспішногоспівробітництва України ізіншимикраїнами усвітовійторгівельнійсистемі.Усевищезазначеневизначаєактуальність тимидослідження втеоретичному й практичномуплані.

>Основноюметоюдипломної роботиєкомплекснетеоретичне йпрактичнедослідженняпоставленоїпроблеми –розкриттясутностіміжнароднихорганізацій таспособів йметодіврегулюваннясвітовоїторгівлі.

>Об’єктомдослідженнявиступаєміжнароднийрівеньрегулюваннясвітовоїторгівлі та рольміжнароднихорганізацій в цьомупроцесі.

Дозавдань дипломногодослідженнявідносятьсявиявленнятеоретичних основ тасутності торговельної політики,їїрегулювання задопомогоютарифних йнетарифнихметодів,виникненняміжнароднихорганізацій та їхньогопризначення в сферірегулюваннясвітовоїторгівлі.Також дозавданьвідноситьсявиявленняпереваг танедоліківспівробітництва України із СОТ.

>Статистичні тафактичнідані, котрізбиралися устатистичнихдовідниках йпереодичнихвиданнях,виступають базою для практичногодослідження ставокмитнихтарифів тазміни їхні впроцесірозвиткумитно-тарифногорегулювання в Україні.

>Основнівисновкищодоетапіврозвиткумитно-тарифногорегулювання в Україні, до тогочислівисновкищодовпливу членством СОТ наторгівельнуполітикунашої країни, атакожзапропонованінеобхідні заходь, котрітреба провести,щобудосконалитимитно-тарифнерегулювання в Україні,викладені в «>Практичнихрекомендаціях».

>Теоретичнийматеріал з проблематикидипломної роботи іможливості йоговикладення унавчальномупроцесі увузіпредставлені увигляді «>Методичнихрекомендацій».

>Висновки ізусієїдипломної роботидозволяютьзавершитидослідженняобраної тими ізпозиції, яктеоретичного, то й практичногопідходів.

Списоклітератури,якийохоплює 68джерел, йдодаткидоповнюють науковийапарат,використаний уроботі.


ГЛАВА 1.МЕТОДОЛОГІЧНІОСНОВИДОСЛІДЖЕННЯРЕГУЛЮВАННЯСВІТОВОЇТОРГІВЛІ

 

1.1Торгівельна політика:сутність йформи

 

>Регулюванняміжнародноїторгівліприпускаєцілеспрямованийвплив держави наторговельнівідносини ізіншимикраїнами.

Мидослідили, що доосновнихцілейзовнішньоторгівельної політикивідносяться:

>o змінуобсягуекспорту іімпорту;

>o змінуструктуризовнішньоїторгівлі;

>o забезпечення країнинеобхідними ресурсами;

>o змінуспіввідношенняекспортних таімпортнихцін.

>Розрізняють триосновнихпідходи дорегулюванняміжнародноїторгівлі:

>o системаоднобічнихзаходів, заякоїінструменти державногорегулюваннявикористовуютьсяурядом країни воднобічному порядку безузгодження ізторговим партнером;

>oукладаннядвосторонніхугод, в якіузгоджуються заходьторгової політикиміжторговими партнерами;

>oукладаннябагатосторонніхугод.Торгова політикаузгоджується йрегулюєтьсякраїнами-учасницями (>Генеральнаугода протарифи йторгівлю, що входити досистемиугод СОТ,угода в сферіторгівлікраїн-членівЄС).

Державаможевикористовуватикожний ізпідходів й вбудь-якомупоєднанні.

Отже,основноюрисою державногорегулюванняміжнародноїторгівлієзастосування увзаємодії двохрізнихтипівзовнішньоторгівельної політики:лібералізації (політикивільноїторгівлі) йпротекціонізму.Ці дватипиторгової політикихарактеризуютьступіньвтручання держави вміжнароднуторгівлю.

>Обраннясвободиторгівлі чипротекціонізму для забезпеченняекономічногозростання йдобробутунаціїзавжди було б йостаєтьсяцентральнимпитанням торговельної політики.

яквиявилося входівивченнянауковихджерел,класичнітеоріїміжнародноїторгівлівідповідають наце запитання однозначно — свободаторгівлі.Критикуючипротекціонізмприхильникиторгівлі безобмеженьстверджують, щовіншкідливий для національноїекономіки,оскількизнищуєконкуренцію,обмежуєможливостіспоживачівзадовольняти своїпотреби,призводить дозростанняцін. Свободаторгівлі, щоґрунтується напринципіпорівняльнихпереваг,навпаки,сприяєекономічномурозвитку країни йсвітовоїекономіки вцілому,оскількиуможливлюєміжнароднуспеціалізацію йзавдяки цьомудозволяєповністювикористатипотенціалкожної країни дляствореннябагатства,стимулюєконкуренцію йобмежуємонополію,розширює колотоварів йпослуг,пропонованихспоживачам [37, з. 301].

>Класична модельвільногоміжнародногообмінудоситьпереконлива й вціломузнаходитьпідтвердження вторгівельнійпрактиці, але й,головним чином,промисловорозвинутихкраїн ізринковоюекономікою.ПісляДругоїсвітовоївійницікранипослідовноусували (йпродовжуютьусувати)обмеження на шляхувзаємногообміну йдосяглизначногоекономічного тасоціальногопрогресу. Узахідному світіконцепціявільноїторгівлізалишаєтьсяпереважаючою.Водночаствердження; щолише вільнаторгівляоптимізуєвикористаннячинниківвиробництва, уженікимбеззастережно невизнається.Багатоекономістів-теоретиків прирозглядіпроблемивибору торговельної політикизастерігають від безоглядногозастосуванняпринципіввільноїторгівлі,вважаючи, щодотримання їхні виннепогоджуватися ізреальним станомсвітовогогосподарства йреальнимиумовамиконкретної країни.

>Річ утім, щовисновкикласичноїтеоріїміжнародноїторгівліправильнілише запевних умів: вільнаконкуренціярівністьторгівельнихпартнерів. Алі в реальномужитті вільнаконкуренція, особливо всучаснихумовах,скоріша наєвинятком, ніж правилом.Пануюча насвітовомуринкуолігополістичнаконкуренціяє засвоєюструктуроюблизька домонополії (>таємназмова,лідерство вцінах). Практикаведеннябізнесутранснаціональнимикорпораціямиістотнопорушує принципчистоїдосконалоїконкуренції, аїхніантиконкурентні дії непідпадають поднаціональнізаконодавства, котріобмежуютьмонополію.Ціни, щовстановлюються ТНК, невідображають укожному конкретномувипадку анівитратвиробництва, анірівновагиринку.Вонивизначаютьсяполітикоюадаптування доспецифікипевногонаціональногоринку йвнутрішньоюстратегієюмаксимізаціїприбутку (>трансфертніціни). Це — із одного боці. Зіншого —партнери вміжнароднійторгівлінайчастішеістотновідрізняютьсяміж собою йзнаходяться внерівномустановищі: а й зарівнемекономічногорозвитку; б) заступенемзалежності відзовнішньоїторгівлі; в) заступенемможливостівпливати наобмін,зокрема націни.

>Виявилось, щодеякіекономісти (>наприклад,французькийекономіст Ф.Перру)вважають, щосвітовацінає неціноюрівновагиміжпопитом йпропозицією, а результатомвзаємодіїнерівноважних сил таінтересів, котрімаютьлишевіддалене ставлення доринковогомеханізму [66].Цяобставина, природно, ставитислаборозвинуті країни, то й країни ізперехідноюекономікою, взалежне становище відсильнішихкраїн й ТНК. Зацих умівпроблематичноюстаєможливістьспромогтисяекономічногозростання шляхомвільногообміну, беззахистунаціонального виробника відіноземноїконкуренції.Відтак, Незважаючи натеоретичнодоведенівигодивільноїторгівлі й тієї факт, щолібералізм бувосновноюрушійною силоюекономічногозростання наЗаході,поки щожоднакраїна світу невідмовилась відпротекціоністської політики йтією чиіншоюміроювдається дозаходіврегулюванняторгівлі.

>Зберігаютьсядвітенденції врозвиткуміжнароднихторгівельнихвідносин. Однатенденція — дорозширеннязонивільноїторгівлі, друга — доперіодичногопосиленняпротекціоністськихзаходів,застосування практики "селективногопротекціонізму", коли тих чиіншігалузізахищаються відконкуренції.Лібералізаціяміжнародноїторгівлі якпереважаючатенденціявідноситься лише доПРК, й їм,головним чином, політикавільноїторгівлізабезпечуєзначнеекономічнезростання. Уцихкраїнахпануєрозуміння того, щорозвиток національноїекономікивідбуваєтьсявнаслідок й шляхомрозвиткуміжнародногообміну, щониніміжнароднаторгівляєбазовим моментомекономічного життякраїн й що, вкінцевомупідсумку,лишеконкурентоспроможністьможеслугуватиєдинимсправжнімарбітром вторгівлі, вонамає бутиголовноюметоюекономічної політикибудь-якої країни.

І усе ж таки й вційгрупікраїнпротекціоністськітенденціїще неподолані.Лібералізаціяторгівлімаєрегіональний характерсупроводитьсязбереженнямторговельнихбар'єрівміжугрупованнями.Усіосновніпромисловорозвинуті країни, завиняткомЯпонії,входять дооднієї ізчотирьох групвільноїторгівлі:ЄС,ЄАВТ, НАФТА йАвстралійсько-Новозеландськаугода провстановленнятіснішихекономічнихвідносин.Суперечності вторгівельнійполітиці йпротекціоністськібар'єриміжцимиугрупованнями неусунені.Залишається предметомсуперечностейтоварнийобмінміжкраїнами й у межахрегіональних зонвільноїторгівлі. Державазберігаєможливістьобмежуватиконкуренцію шляхомнаданнядопомогинаціональнимвиробникам. Так,усерединіспільногоринкуобігтоварів упринципі буввільним:він необкладавсямитом й непіддававсяніякимкількіснимобмеженням.ВодночасРимським договоромпередбаченізахиснізастереження, які дозволялитимчасововідступати від принципувільноїторгівлівсерединіспільногоринку увипадкувиникненнятруднощів ізплатіжним балансом тощо.

Зсередини 90-х роківвідбувсячерговий сплеск;неопротекціонізму,ініціаторамиякого булиПРК, але йторкнувсявіннасампередкраїн, щорозвиваються, котріобрали шляхринковоїекономіки. Це проявилося у бопосиливсядвосторонній характерторгівельнихвідносин (уформісамообмеженькомпенсаційноїторгівлі).Протекціонізм (>крімгалузей, щотрадиційнозахищаються —енергетики,текстильної ташвейноїпромисловості,сільськогогосподарства),завоював, йіншігалузі.Об'єктомзахиснихзаходів стали:виробництвовзуття,автомобілів,верстатів,електроніки. Укінцевомупідсумку, у 1986 р.лише 20%світовогообмінуздійснювалось за правилами ГАТТ,тобтозовсімвільно.Чвертьобсягуторгівлі бувпіддана квот й діїобмежувальнихугод,чверть —перебувала до рук ТНК,чвертьстановила предметкомпенсаційнихугод [33, з 257].

>Живучістьпротекціоністськихтенденційпояснюється нелише тім, що задля всіх стране вільнаторгівля приноситивигоду, і тім, що воннеоднакововпливає наекономічне становищерізнихгалузей,фірм, але всоціально-економічне становищерізнихверств населення.Обмеженняімпорту (>наприклад,автомобілів)по-різномуможутьпозначитись наробітникахавтомобільноїпромисловості (збільшеннязайнятості) й наробітникахіншихгалузей (>скороченнязайнятості увипадкуприйняттязаходів увідповідь із боцікраїн-експортерівавтомобілів),споживачіавтомобілівматимутьменшийвибір йплатитимуть болеевисокуціну.Відтак конкретнаторгівельна політикаскладається як результатборотьбиміжгрупами (>лобі), щомаютьрізніінтереси, котрізалежать відзмін у правилахрегулюваннязовнішньоїторгівлі.Завждислід матір наувазі, щооцінка йвибір торговельної політикиєпитанням нелишеекономічним, а ісоціальним.

Таким чином можнаконкретизувати, що укладатипоняттясвободиторгівлі тапротекціонізму.

Отже, под >свободоюторгівлі >розуміється політикамінімального державноговтручання взовнішнюторгівлю, щорозвивається наосновівільнихринкових силпопиту тапропозиції.

Таким чином,основним регуляторомзовнішньоїторгівлі вумовах політикилібералізаціїєринок. Однакце неозначає, що державаусувається відусякоговпливу наторгівлю. Длянаданнямаксимальноїволі своїмсуб'єктам, щохазяюють, державаукладає домов ізіншимикраїнами.

>Перевагивільноїторгівлі:

>oпозитивніполітичнінаслідки,оскільки країнистають понадвзаємозалежними,знижуєтьсянебезпекаворожихдій одногощодоіншого;

>o країни, в основномуекономічно болеерозвинуті,одержуютьнайбільшийвиграш відміжнародноїторгівлі.

У чистомувиглядіцейнапрямзовнішньоторгівельної політикиніколи йніде незастосовувався.

>Під >протекціонізмом >розумієтьсядержавна політиказахистувнутрішньогоринку відіноземноїконкуренції шляхомвикористаннятарифних йнетарифнихінструментівторгової політики.

Припротекціонізмівиключається вільнадіяринкових сил.Передбачається, щоекономічнийпотенціал йконкурентоздатність насвітовомуринку окремихкраїнрізні. Тому вільнадіяринкових силможе бутиневигідною дляменшрозвинутихкраїн.Необмеженаконкуренція із боцісильніших державможепризвести вменшрозвинутихкраїнах доекономічного застою йформуваннянеефективноїекономічноїструктури.

>Проведення політикипротекціонізмусприяєрозвитку в странепевнихгалузейвиробництва; частоєнеобхідноюумовоюіндустріалізаціяаграрнихкраїн;скорочуєбезробіття. Однакусуненняіноземноїконкуренціїпослаблюєзацікавленістьвітчизнянихвиробників увпровадженнідосягненьнауково-технічногопрогресу,підвищенніефективностівиробництва.

Дляпротекціонізмухарактернітакіформи:

>oселективнийпротекціонізм,спрямованийпроти окремихкраїн чи окремихтоварів;

>oгалузевийпротекціонізм,якийзахищаєпевнігалузі;

>oколективнийпротекціонізм,який проводитисяекономічнимиінтеграційнимиоб'єднаннямикраїн увідношеннікраїн, котрі перед тим невходять;

>oприхованийпротекціонізм,якийздійснюється методамивнутрішньоїекономічної політики .

>Вибірінструментів,застосовуються дляобмеженняторгівлі,залежить від двохосновнихчинників:співвідношення сил груптиску, щонаполягають нареалізації тихий чиіншихзаходів, атакож відможливихзаходів увідповідь із боціурядівіншихкраїн.

Доінструментів державногорегулюванняміжнародноїторгівліможемовіднести:

>oтарифніметоди, щопереважнорегулюютьімпорт йспрямовані на захистнаціональноготоваровиробника відіноземноїконкуренції, бороблятьіноземнітоварименшконкурентоспроможними;

>oнетарифніметоди, щорегулюють якімпорт, то йекспорт (>допомагаютьвиводити насвітовийринок понадвітчизняноїпродукції,роблячиїї болееконкурентоспроможною).

Дляорієнтовноговизначення характеруторгової політикивикористовується двапоказники:

>oсереднійрівеньмитного тарифу.Вінрозраховується яксередня ставкаімпортногомита,зваженого завартіснимобсягомімпортутоварів, на котрі воно танакладається.Цейпоказниквизначається лише по товарах,імпорт якіпідлягаєобкладаннюмитом;

>oсереднійрівеньнетарифнихобмежень.Вінрозраховується яквартісначасткаімпорту чиекспорту, щопідпадає подціобмеження.

Режимуведенихобмежень покожному ізпоказниківвважаєтьсявідкритим,якщоїхнійрівеньстановить менше ніж 10%,помірним - 10-15 %,обмежувальним - понад 25 %,заборонним - 40-100 % [20, з. 58].

>Зіставленнярежимівобмежень зарозглянутимипоказникамидаєможливістьорієнтовно (>враховуєтьсятакожступіньінтенсивностікількіснихобмежень)визначити типторгової політики держави.

Отже, мибачимо, щообидвавиди торговельної політикимають як своїнедоліки, то йпереваги. У основному країнивикористовуютьдержавнуполітикупротекціонізму.Захиствнутрішньогоринку відіноземноїконкуренціїздійснюється шляхомвикористаннятарифних танетарифнихметодів.

 

1.2Тарифніметодирегулювання вторгівельнійполітицірізнихкраїн

 

>Митний тарифєосновним йнайдавнішимінструментомрегулюваннязовнішньоторгівельної політики.

>Дамовизначенняпоняттюмитний тариф -цесистематизованийзвід ставокмита,якимобкладаютьсятовари ііншіпредмети,увезені намитнутериторію країни, чи котрівивозяться замежіданої територї.

>Мито,стягнутемитницею,являє собоюподаток натовари ііншіпредмети, щопереміщаються черезмитний кордон держави.

>Визначимотакіфункціїмита:

>oфіскальну, коливводяться у тому,щобдобутигроші для держави.Цяфункціястосується якімпортних, то йекспортних мст;

>oпротекціоністську, коливводяться дляскорочення чиусуненняімпорту, тім самимобгороджуючивітчизнянихвиробників відіноземноїконкуренції;

>oбалансувальну, коливводяться длязапобіганнянебажаногоекспортутоварів,внутрішніціни на котрінижчі відсвітових.

>Звичайнорозрізняютьтаківиди мст:

1. За способомстягування:

>o  >адвалорне (>вартісне), щонараховується увідсотках домитноївартостітоварів, котріобкладаютьсямитом (>наприклад, 30 % відмитноївартості). як правило,цімитазастосовуються приобкладаннітоварів, щомаютьрізніякісні характеристики вмежаходнієїтоварноїгрупи.Адвалорнімитадаютьможливістьпідтриматиоднаковийрівеньзахистувнутрішньогоринкунезалежно відколиванняцін товару,тобтоавтоматичноадаптуються доінфляції. При цьомузмінюється лише сума прибутку до бюджету

>o  >специфічне, якунараховується увстановленомугрошовомурозмірі наодиницютоварів, щообкладаютьсямитом (>наприклад, 15 дол за 1 т).Специфічнімитанакладаються, як правило, настандартизованітовари. Рівеньмитногозахисту задопомогоюспецифічногомитаперебуває впрямійзалежності відколиванняцін. Томурівеньзахистувітчизнянихвиробників привикористанніспецифічних мст із зростаннямімпортнихцінпадає, азізменшеннямімпортнихцін –збільшується. Однак припадінніімпортнихцінспецифічнемитопідвищуєрівеньзахистувнутрішньогоринку;

>o  >комбіноване, щопоєднуєобидвацівидимитногообкладання (>наприклад, 30% відмитноївартості, але й не більше, ніж 15 дол за т).

2. Заоб'єктомобкладання:

>o  >ввізне (>імпортне)мито, щонараховується натовари при їхніввезення намитнутериторію держави.Ввізнемитоєдиференційоване.Можутьзастосовуватися ставки такихвидів:

а)преференційні, котріприпускаютьзниження ставокмита чизвільнення відобкладаннямитом.Вонизастосовуються дотоварів, щонадходять із держав, котрістворюють разом із Державою,стягуючоюмито,митний союз чи зонувільноїторгівлі чи дотоварів, котрінадходять зкраїн, щорозвиваються;

б)пільгові ставки, котрізастосовуються дотоварів, щонадходять ізкраїн чиекономічнихсоюзів, котрікористуються режимомнайбільшогосприяння;

в)повні (>загальні) ставки, котрізастосовуються до всіхіншихтоварів.

Таким чиномввізнімита –цепереважаюча форма мст, котрізастосовуються всімакраїнами світу длязахистувнутрішньогоринку відіноземноїконкуренції.

>o  >вивізне (>експортне)мито, щонараховується натовари приїхньомувивозі замежімитної територї країни.Ця форма мстзастосовуєтьсярідко, як правило, великірозходженьміжвнутрішніми йсвітовимицінами напевнівидитоварів, їхні позначка -скоротитиекспорт йпоповнити бюджет країни.

3. За характером:

>o  >сезонне (>ввізне йвивізне)мито, щонараховується натовари сезонного характеру для оперативногорегулюванняміжнародноїторгівлі.Термін його дії неперевищуєдекількохмісяців нарік (в Україні - дочотирьохмісяців із моментувстановлення);

>o  >спеціальнемито.Вонозастосовується Державою ввипадках:

а) якзахисне,якщотовариввозяться намитнутериторію країни вкількостях чи на такихумовах, щонаносять чизагрожуютьзавдатишкодивітчизнянимвиробникамподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів;

б) якзапобіжнийзахідщодоучасниківзовнішньоекономічноїдіяльності, котріпорушуютьдержавніінтереси вданійгалузі, атакож якзахід дляприпиненнянесумлінноїконкуренції;

в) якзахід увідповідь надискримінаційні дії й (чи)недружні дії із боцізакордонних держав, а й увідповідь на дії окремихкраїн, щообмежуютьздійсненнязаконних правсуб'єктівзовнішньоекономічноїдіяльності держави.

Ставкаспеціальногомитавстановлюється вкожномуокремомувипадку. Цемитосплачуєтьсяімпортером товарунезалежно відіншихподатків йзборів (>обов'язковихплатежів), у томучислі імита,митнихзборів й т.п.

>o  >антидемпінговемито, щозастосовується приввозі намитнутериторію країнитоварів заціноюістотнонижчою, ніж у странеекспорту в останній момент цогоекспорту,якщотакеввезеннязавдає чизагрожуєзавдатишкодивітчизнянимвиробникамподібних чиконкуруючихтоварів чиперешкоджаєорганізації чирозширеннювиробництва такихтоварів

>Розмір ставкиантидемпінговогомитавизначається:

- увідсотках домитноївартості товару, щоєоб'єктомантидемпінговогорозслідування;

- чи якрізницяміжмінімальноюціною ймитноювартістюданого товару (якрізницяміжцінами товару наміжнародному тазовнішньому ринках).Підмінімальноюціноюрозумієтьсяціна зазначеного товару, заякої його продажів незаподіюєзбитокнаціональномутоваровиробникові.

Ставкаантидемпінговогомита не виннаперевищуватирізницюміжконкурентною оптовуціноюоб’єктадемпінгу в странеекспортеру йзаявленоюціною при йоговвезені намитнутериторіюімпортуючої країни, чирізницюміжціноюоб’єктацієюкраїноюподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів;

>Антидемпінговімитавстановлюютьсяімпортуючоюкраїною ізметоюпротидіїдемпінгу, длявирівнюванняцін дорівня, щовважаєтьсянормальним.

>o  >компенсаційнемито, щозастосовується приввозі намитнутериторію країнитоварів, привиробництві чиекспорті які прямо чипобічновикористовуваласясубсидія,якщотакеввезеннязавдає чизагрожуєзавдатишкодинаціональнимвиробникамподібних чибезпосередньоконкуруючихтоварів чиперешкоджаєорганізації чирозширеннювиробництва такихтоварів.

>Компенсаційнемитонараховується послепроведеннярозслідування іодержанняоб’єктивнихдоказівнанесенняістотногозбиткунаціональнійекономіці.

>Розмір ставкикомпенсаційногомитавизначається:

- увідсотках домитноївартості товару, щоєоб'єктомантисубсидиційногорозслідування;

- чирізницеюміжмінімальноюціною ймитноювартістю зазначеного товару.

Ставкакомпенсаційногомита не виннаперевищувативстановленогорозмірусубсидій.Завдякивведеннюкомпенсаційних мст можнавирівнюватиумовиторгівлі.

4. Запоходженням:

>o  >автономні -мита, щовводяться напідставіоднобічнихрішеньорганів державної влади країни;

>o  >договірні -мита,установлювані набазідвосторонньої чибагатосторонньої догоди;

>o  >преференційні -мита, із болеенизькими ставками порівняно іздіючим тарифом.Вонинакладаються наосновібагатосторонніхугод натовари, котріпоходять ізкраїн, щорозвиваються, чикраїн, щостворюють разом ізданоюкраїноюмитний союз чи зонувільноїторгівлі чиутворюються вприкордоннійторгівлі.

>Зазначемо, що країниінодівикористовують >тарифну квоту, щоявляє собоюрізновидпереміннихмитнихподатків, ставки якізалежать відобсягуімпорту товару. Приімпорті вмежахвизначенихкількостей товаробкладається забазовоювнутрішньоквотовоюставкою тарифу, а приперевищеннівизначеногообсягуімпорту - запонадквотовоюставкою тарифу.Використання цогоінструментаторгової політикидозволяєдеякоюміроюподолатипротиріччя, щовиникаєміжінтересаминаціональнихвиробників йвведеннямімпортноїквоти, бо, із одного боці,товаровиробникизацікавлені втарифі, щообгороджує їхні відіноземноїконкуренції, а ізіншого – смердоті якспоживачі надньому,оскільки тарифпозбавляє їхньогоможливостіодержуватидешевшіімпортнітовари.

>Тарифні ставкибуваютьрізнихвидів.

За типом ставокрозрізняють:

>o  >постійні -це ставкимитного тарифу,встановлені органами державної влади, що неможутьзмінюватисязалежно відобставин;

>o  >змінні -це ставкимитного тарифу, щоможутьзмінюватись увстановлених органами державної владивипадках.

За способомобчисленнярозрізняють ставки:

>o  >номінальні -митні ставки,зазначені вмитномутарифі;

>o  дійсна -реальнийрівеньмитних ставок накінцевітовари,обчислені ізурахуваннямрівня мст,накладених наімпортнівузли йдеталіцихтоварів.

Длязахистунаціональнихвиробниківготовоїпродукції йстимулювання ввезеннясировини йнапівфабрикатівможевикористовуватисятарифнаескалація.

>Тобтотарифнаескалація -цепідвищеннярівнямитногообкладаннятоварів уміру зростаннюступеняїхньоїобробки.

>Чим вищийвідсоткова ставкаімпортного тарифу вмірупросування відсировини доготовоїпродукції, тімвищийступіньзахистувиробниківготовоїпродукції відзовнішньоїконкуренції.Наприклад, СШАрівеньмитногообкладаннятоварівзішкіри,вибудованих за принципомвиробничоголанцюжка (шкура –шкіра –продуктизішкіри),зростає вмірузростанняступеняобробкишкури йстановить 0,8 – 3,7 – 9,2% [27, з. 63].

>Нарахування,сплата йстягуваннямита натоваривиробляються набазі їхньогомитноївартості,тобтоціни, щофактичносплачена чипідлягаєсплаті них у моментперетинаннямитного кордону країни.

>Митнавартістьвключаєціну товару,зазначену врахунку-фактурі, атакожнаступніфактичнівитрати,якщо смердоті невключені врахунок-фактуру.

>Требазазначити, що даний методоцінкимитноївартостієосновним. У томувипадку,якщоосновний метод неможе бутивикористаний,застосовуютьсяпослідовнометоди напідставіціни наідентичні таподібнітовари, щодіють уведучихкраїнах-експортерахзазначенихтоварів.

Привикористанні методу наосновіціни наідентичнітовариприймається доуваги, що подідентичнимирозуміютьтовари,однакові в всіхвідношеннях ізоцінюваними товарами, у томучислі за такимиознакамиознакам:

>oфізичні характеристики;

>oякість йрепутація наринку;

>oкраїнапоходження;

>oвиробник.

Привизначеннімитноївартості зацим методамповиннівраховуватисявитрати,зазначені в основномуметоді. Увипадку,якщо при цьомуметодівиявляється понадоднієїціни догоди поідентичних товарах, то тут длявизначеннямитноївартостіввезеннятоварівзастосовуєтьсянайнижча із них.

>Підподібнимирозуміютьтовари, котрі, хоч й над всіхвідношеннях, але ймаютьподібні характеристики йскладаютьсязі схожихкомпонентів,завдякияким смердотівиконують тих самфункції, що іоцінюванітовари, йєкомерційновзаємозамінними.

Привизначенніподібностітоваріввраховуютьсятакі їхньогоознаки:

>oякість,наявність товарного знаку йрепутація наринку;

>oкраїнапоходження;

>oвиробник.

Привизначеннімитноївартості зацим методомтакожповиннівраховуватисявитрати,визначені в основномуметоді.

Таким чином згідно ізцимидвома методамивизначеннямитноївартості:

>oтовари невважаютьсяідентичнимиоцінюваним чиподібнимиїм,якщо смердоті не булизроблені втій стране, що іоцінюванітовари;

>oтовари,зроблені невиробникомоцінюванихтоварів, аіншоюособою,приймаються доуваги лише до тоговипадку,якщо немається аніідентичних, аніодноріднихтоварів,зробленихособою-виробникомоцінюванихтоварів;

>oтовари невважаютьсяідентичними чиподібними,якщоїхнєпроектування,дослідно-конструкторські роботи,їхнєхудожнєоформлення,креслення ііншіаналогічні роботивиконані в странеімпорту.

>Митонараховується,сплачуєтьсямитним органам держави й вноситися вДержавний бюджет.

Привизначеннімитноївартості йсплатімитаіноземна валютаперераховується внаціональну валюту.

Примитномуобкладаннітоварівважливим моментомєвизначення країнипоходження товару.

>Підкраїноюпоходження товарурозумієтьсякраїна, детовари булицілкомзроблені чипідданідостатнійпереробці чиобробці.

>Економічнінаслідкивведеннямитавпливають навиробництво,споживання,товарообіг йдобробут країни, що запровадилаімпортний тариф, таїїпартнерів поторгівлі.

>Введенняімпортного тарифу длязахистунаціональнихвиробників, що несутьзбитки черезнапливдешевшого товару,впливає наекономіку якмалої, то йвеликої країни.Країнавважаєтьсямалою,якщо змінупопиту ізїї боці наімпортнітовари непризводить дозмінисвітовихцін, й великою -якщо змінупопиту наімпортнітовариспричиняєзмінусвітовихцін.

Умалій страневведенняімпортного тарифу не так нарівнісвітовихцін, й неможезмінитиїїумовиторгівлі.Зростаєлишевнутрішняцінаімпортного товару нарозмірмита, за щорозплачуєтьсяспоживач.

>Наслідкивведення тарифутакі:

>oскороченнязагальногообсягупопиту. Цевідбувається зарахунокспоживачів, котрі за межі незможутькупувати даний товар;

>oодержання Державоюдодаткового прибутку,якийдорівнюєдобутку ставки тарифу наобсягімпорту;

>o збільшеннявнутрішньоговиробництва товару. Зазрослоюціноюнаціональнівиробники товару, щоконкурує ізімпортним,зможутьпоставити наринокбільшукількістьтоварів;

>oзменшенняобсягуімпорту, щовідбуваєтьсявнаслідок збільшеннявнутрішньоговиробництва йскороченняпопиту;

>oзниженнядобробутуспоживачів.Скороченняспоживання товарупов'язано із зростанням йогоціни навнутрішньомуринку;

>oпідвищеннядобробутунаціональнихвиробниківімпортозамінноїпродукції;

>oекономічнівтрати країни, щовиникають черезнеобхідністьвнутрішньоговиробництва подзахистом тарифудодатковоїкількостітоварів при болеевисокихвитратах.Чим понадзростає захиствнутрішньогоринку задопомогоюввізнихтарифів, тім усєбільшукількістьресурсів, непризначенихспеціально длявипускуданого товару, доводитисявикористовувати для йоговиробництва.Країна могла б незазнаватизбитків,якбикупувалатовари понижчійціні віноземногопродавця. Навнутрішньомуринкувідбуваєтьсязамінаефективних, ізпоглядувитрат,іноземнихтоварів,меншефективними увиробництвівітчизняними товарами.

>Введенняімпортного тарифу великоюкраїноюзумовлюєзниженнярівнясвітовихцін йздешевленняімпорту.Імпортний тариф, уведень великоюкраїною, не лишезахищаєринок відіноземноїконкуренції, а ієзасобомполіпшеннясвоїх умівторгівлі іззовнішнімсвітом. Великакраїнає великимімпортеромтоварів насвітовомуринку. Томуякщо вонобмежуєсвійімпортввізними тарифами, тоцеістотнознижуєсукупнийпопит товару.Внаслідокпродавці товарузмушенізнижуватиціни. Принезмінномурівніцін наекспортнітовари йзниженніцін наімпортнітовариумовиторгівлі країниполіпшуються.Введенняімпортного тарифупризведе допозитивнихрезультатів лише до тоговипадку,якщо смердоті не будутьперекритінегативнимиекономічнимивтратами для країни через йогонарахування.

Отже, привведенніімпортного тарифумалоюкраїноюсвітовіціни незмінюються, йїїумовиторгівлі ненастількиполіпшуються,щобкомпенсуватинегативнийвплив тарифу наекономіку.Результативведенняімпортного тарифу великоюкраїноюприблизнотакі сам, як умалої країни. Однаквінвпливає назмінусвітовоїціни йполіпшуєумовиторгівлі.Позитивнийефект тарифудосягається увипадку,якщоефект умівторгівлі увартісномувираженнібільший, ніж сумавтрат, щовиникаютьвнаслідокменшоїефективностівнутрішньоговиробництва порівнянозісвітовим йскороченнявнутрішньогоспоживання товару.

>Економістипідрахувалидодатковівитратиспоживачів,пов’язані ізтарифними методамизахистуторгівлі. Так,середнійяпонськийспоживачщорічновитрачає на 890 дол понад черезторговіобмеження нахарчовіпродукти, косметику йпродукціюхімічноїпромисловості.Підраховано, що СШАтарифи в 21галузівиробництває причиноющорічнихвитрат у 10,2 млрд дол., чи 40,8 дол однієїспоживача.Потенційний дохідспоживачів відскасування всіхтарифів йкількіснихобмеженьстановив біблизько 70 млрд дол., чи 1,3% ВВП [34, з. 99].

1.3Нетарифніметоди та їхнімісце всвітовійторгівельнійполітиці

Длярегулюванняміжнародноїторгівлівикористовуються ііншівидизовнішньоторгівельнихобмежень -нетарифні.

>Нетарифніобмеженняздійснюютьсяадміністративними,фінансовими,кредитними таіншими методами - їхні понад 800.

>Зазначимо, щонетарифніобмеження широкорозповсюджені вторговійпрактиці.Більшеполовинисвітовоїторгівлієоб'єктомнетарифнихбар'єрів, щостворюютьголовнупогрозусвітовійторговійсистемі.

>Поширеннянетарифнихобмеженьобумовлюється тім, що їхнівведенняєпривілеєм уряду країни, й смердоті нерегулюютьсяміжнароднимиугодами.Урядиможутьвільнозастосовуватибудь-яківидинетарифнихобмежень, щонеможливо увідношеннітарифів, котрірегулюються СОТ.Крім того,нетарифнібар'єризвичайно непризводять донегайногопідвищенняціни товару й томуспоживач невідчуває їхньоговпливу якдодатковогоподатку (привведенні тарифуціна товарузбільшується на сумумита).

Придослідженні намиданноїпроблемивиявлено, що урядівипадківвикористаннянетарифнихметодів привідносноліберальномумитномурежиміможепризвести до болееобмежувального характеру державноїторгової політики вцілому.

>Дослідивши багаторізноманітноїлітератури танауковихджерел ізданої тими,можемозробитикласифікаціюнетарифнихобмеженнь погрупах:кількісні,приховані,фінансові.

До >кількіснихобмеженьвідносятьсяквотування,ліцензування, ">добровільні"обмеженняекспорту.

Квота -найбільшепоширена форманетарифнихобмежень.

>Дамовизначенняпоняттю квота -цекількіснаміраобмеженняекспорту чиімпорту товарувизначеноюкількістю чисумою напевнийпроміжок години (>наприклад,Словаччина встановила для українськихвиробників із апреля 2003 року поквітень 2004 року квоту в партії 11 тис. тнітратуамонію) [34,с.101].Найширшевикористовуютьсяквоти длярегулюванняімпортусільськогосподарськоїпродукції.

Квота,встановлена врозмірі,рівному 0,означає >ембарго,тобтозаборона наімпорт чиекспорт.

>Якщометою урядуєздійснення контролю за рухом того чиіншого товару, а чи не йогообмеження, то тоді квотаможе бутивстановлена нарівнівищому, ніжможливийімпорт чиекспорт.

Занапрямком діїквотиподіляються на:

>o  >експортні, яківводятьсяурядом країни длязапобіганнявивозудефіцитної навнутрішньомуринкупродукції (в Україні,наприклад,це рудій йконцентратидорогоціннихметалів,коштовні танапівкоштовнікамені,відходи йбрухтдорогоціннихметалів), адосягненняполітичнихцілей.Ціквотизастосовуютьсярідко;

>o  >імпортніквоти, котрівводятьсяурядом країни длязахистувнутрішньогоринку відіноземноїконкуренції; длядосягненнязбалансованості торгового балансу,регулюванняпопиту тапропозиціїусередині країни яквідповіднаміра надискримінаційнуторговуполітикуінших держав.

За масштабомохопленняквотиподіляються на:

>o  >глобальні, яківстановлюються наімпорт чиекспортвизначеного товару напевнийперіод години позазалежністю від того, ізякої країнивінімпортується чи в якоїекспортується (>наприклад, США задопомогою квотрегулюєтьсяімпорт сиру рокфор, окремихсортів шоколаду,бавовни,кави й т.д.).Метоювведенняданих квотєдосягненнянеобхідногорівнявнутрішньогоспоживання.Їхобсягвизначається якрізницявнутрішньоговиробництва йспоживання;

>o  >індивідуальні -цевстановлена у межахглобальноїквоти квотакожної країни, котраекспортує чиімпортує товар.Вонивстановлюються наосновідвосторонніхугод.

>Економічнінаслідкивведення квотполягають унаступному:

>oквоти – болееефективний,

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Нові надходження

Замовлення реферату

Реклама

Навігація