Реферати українською » Международные отношения » Міжнародні економічні Відносини


Реферат Міжнародні економічні Відносини

 

>Контрольна робота

>Міжнародніекономічнівідносини


>Зміст

>Вступ

1. Стан,проблеми таперспективирозвитку українськоїекономіки

2. Нова модельекономічногорозвитку України

3.Специфікапроцесівінтернаціоналізації насучасномуетапірозвитку України

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>глобалізаціяінтеграціяінтернаціоналізація

Нанинішньомукритичномуетапісуспільноїтрансформації України вумовахглибокоїсистемноїкризивкрайпотрібнапринципово нованаціональнаекономічнастратегія —стратегіявідродження йрозвитку вумовах глобалізацію йглобальноїінтеграції.Повнавідсутністьтакої національноїстратегії чивикористання йнав'язування Українізарубіжнихерзацівпсевдореформаторськихліберальних йнеоліберальнихстратегічнихкурсівпротягомостанніх десяти роківнезалежногоіснування поставили Україну уважкий станрозвитку.

>Сьогодні,наприкінці іншогодесятиліттянезалежногоіснування,українське сус-пільство виннеусвідомитигострунеобхідність розробки йприйняттяВерховноюРадоюефективної йобгрунтованої національноїстратегії України, котра бзабезпечилаформування йздійснення дійсно народноїдовгостроковоїміжнародноїекономічної політики.Невідкладнарозробкаконкурентоспроможної національноїстратегії —найважливіше заподіяння новогодержавотворення. Унинішніхумовахнаціональнаекономічнастратегія України винна,перш на, бутиспрямованою настворенняефективноїекономічноїсистеми йсамодостатньоїекономіки, насистемне йпослідовнепоєднання державногорегулюванняекономіки ізринковими методамисаморегулювання та нарозумневикористанняіснуючогоміжнародногодосвідутрансформаціїекономічних систем в напрямісоціально-орієнтованоїринковоїекономіки тадосвідупіслявоєнноговідродження йрозвиткупровіднихіндустріальнихкраїн світу.Соціально-реформаторськийдосвідЄвропи винен бутивикористанийцілковито.


1. Стан,проблеми таперспективирозвитку українськоїекономіки

>Проголошення в1991році Українинезалежною Державою іздійснення переходу доринковоїсистемигосподарюванняпринциповозмінилиподальшийрозвитокпродуктивних сил країни йїї окремихрегіонів. Українамає усвоємурозпорядженніосновнівидиресурсів дляфункціонуваннянезалежноїекономіки йможеконкурувати вумовахвідкритогоринковогосередовища.Практичнареалізаціяцихположень неможе бутиздійснена одномоментно, аявляє собоюнадзвичайноскладний,динамічний йтривалий за годиною процес.Сьогоднікраїнаперебуває наперехідномуетапіекономічнихперетворень.

>Згідно ізприйнятою 28 июля 1996 р.ВерховноюРадоюКонституцією –Основним законом України –визначена правова база для переходу до новихекономічнихвідносин. У Основномузаконівідбитіскладніекономічніпроцеси, котрівідбуваються всуспільстві.Постало запитання розробкиекономічної політики України набазівикористаннятеоретичногодосвідурозвинутихкраїн світу, практикивдосконаленняструктуригосподарства, політикищодоінвестицій,проведенняналежних реформ усистемівідносинвласності таін.

>Реформуванняекономіки Українивимагаєособливогопідходу доїїпізнань, довивчення причин йнаслідківсоціально –економічнихпроцесів, котрівідбувалися вукраїнськомусуспільствіпротягомбагатьохстоліть.Особливістьполягає вспецифіціукраїнськогорегіону як у природно –територіальному, то й у державно –політичномуплані. Дляпізнаннясьогоднішнього стануекономіки Українислідураховуватитакожісторико-політичніпроцеси, котрізначноюміроювпливають наподальшийрозвиток припереході країни довідкритоїекономіки.Постійнепогіршенняосновнихпоказниківрозвитку України у 90-тіроках негативновплинуло наформуванняефективногомеханізмуїїекономіки.

>Світоваекономікадедалібільшоюміроювизначаєособливостірозвитку України.Основні напрямивпливу – збільшенняобсягівекспорту таімпортувідносно ВВП тазагостренняситуації ззовнішньоюзаборгованістю країни.

Дляуспішного й порівняношвидкогоформуванняринковоїсистемигосподарства, азменшеннясоціальноїнапруженості всуспільствінеобхіднізначніобсягифінансовихресурсів.Саме томуспівробітництво ізміжнароднимивалютна –фінансовимиустановами, державами – кредиторами под годинутакоїтрансформаціїєвкрайважливим.

Проблемазовнішньогоборгустаєпостійнимсупутнімявищемекономічногорозвитку України з самого моментуздобуття нею державноїнезалежності. Україна вступила уфінансово –кредитнівідносини із приводузовнішніхзапозичень тавиплатвідповіднихборговихзобов’язань ізбагатьмасуб’єктами – якнаціональними (>тобтокраїнами), то йміжнароднимифінансовимиорганізаціями,приватнимипозичальниками,об’єднаннямикредиторів.

Отже, проблемавиплат зазовнішньоюзаборгованістюстаєпомітнимнавантаженням нафінансову систему країни. Вочевидь, щоголовнимкритеріємвиробленняборговоїстратегіїмає бутиоб’єктивнаоцінкаефективностівикористаннякоштів, тім понадмобілізованихінонаціональнихресурсів .>Особливимзастереженням при цьомуєобсягіноземнихкредитів,оскількипотенційноможевідбутисясвоєріднийперехідкількості вякість:сумарнийобсягзапозиченьможе статі таким, коливін ужеперевищитьздатність країни йогообслуговувати таповертати.

>Подібнаоцінкаефективностівикористаннякредитнихресурсів неможе невраховуватизагальнихрезультатівмакроекономічногорозвитку країни, наякийвпливаютьзалученігроші.Складністьборговоїпроблеми для Українипояснюється,зокрема, і тім, щорозв’язання заподіяння ізподоланнятенденційпадінняекономічнихпоказниківвимагаєтривалого години. Так, за прогнозамиСвітового банку,стабілізація вгосподарствукраїн СНДможе бутидосягнута неранішедругоїполовинидесятиріччя ( йце у разустабільногосоціальногорозвитку тавідсутностімасштабнихпотрясіньекзогенного (>стосовноекономічнихпроцесів) характеру).

Допроблемизовнішньоїзаборгованостізначнододаютьтруднощісуб’єктивно –об’єктивного характеру,пов’язані із «>хронічним «непроведенням»ефективногомакроекономічногорегулювання.

>Регулюваннявідкритоїекономічноїсистеми неможе бутиефективним завідсутностіпрограмно –цільовоїпромислово –технологічної політики,виваженихінвестиційнихпрограм тастворенняпередумовефективногозалученняфінансовихрезультатів увиглядікапітальнихактивів, котріфункціонують увиробничій сфері.

Усучаснихумовахоптимальноюформоюрегулятивної політики, що комплексно таглибокосприяла боптимізації нелише національноїучасті вміжнароднійкооперації, а іусьогомасивуекономічнихвідносин усуспільстві,єіндикативнеплануваннямакроекономічногорозвитку.Вономає статіфункціональноюосновоюреформування структур «>відкритогоекономічного»регулювання,перерозподілурегламентаційно–організаційнихповноважень.

>Зважаючи насьогоднішні укра-їнськіумовивідповідна політикамає бутиспрямована надосягненнязагальнихцілей тавідповідати таким принципам:

- свободапідприємництва узовнішньоекономічній сфері заактивноїрегулятивноїролі держави;

-безумовнедотримання законівусімасуб’єктамизовнішньоекономічноїпідприємницькоїдіяльності та їхньогорівність перед законом, атакожнедискримінація;

- захистінтересівнаціональноготоваровиробника як на територї України, то й заїї межами;

-еквівалентністьміжнародноготоварообміну,неприпустимістьнедобросовісноїконкуренції тадемпінгу прививезенні таввезеннітоварів тапослуг;

-підвищеннярівняконкурентоспроможностівітчизнянихтоварів насвітовомуринку.

УСтратегіїекономічної тасоціальної політики на 2000 – 2004 рр.

«Україна:поступ уХХI ст.» було бофіційносформульованоконцептуальніпідходи української держави допроблемипідвищенняконкурентоспроможностіекономіки держави. В частности,це заподіяннямаєреалізовуватися через:

-новустратегіюпромислово –інноваційної політики;

-запровадженнянадійноїсистемиенергозабезпечення таенергозбереження;

-перетворення АПК улідируючий секторекономіки;

-утвердження України яктранзитної держави.

>Поетапнийвихід України наумовинизько тарифногорегулюванняекспортна –імпортнихзв’язківмає бутиузгодженим ізпрограмами державної політикиреконструкції тихийгалузейпромисловості, котрі наданомупроміжку години особливогостропотребуютьцілеспрямованогоцентралізованогоопікування,сприянняекспорту.Значний резервстановитьдержавнастратегія, задопомогоюякоїможливі яккількісне збільшенняканалівзбутуекспортованоїпродукції, то йнарощуваннямасипродукції, щопідлягаєвивезенню закордон.Важливим дляуспішногопроведенняреформизасобомпоєднанняцілейміжнародноїекономічноїсфери тапромислово –виробничихмеханізмів в Українієзонально –регіонально політикащодостворенняспеціальнихорганізаційно –інституційних,податкових тамитнихрежимівтехнологічногорозвитку уформітехнопарків читехнополісів.

>Оцінюючиситуацію векспортномувиробництві на територї України, доводитисявизнати, що вона невідповідає не лишеїїекономічномупотенціалові заваловимипоказниками, а ігосподарсько –технологічнійструктурі,галузевомурозподілу тарівню кадрового корпусу. Занаявністю великогонауковогопотенціалумайжевідсутнійвисокотехнологічнийекспортпродукціїнаукомісткоговиробництва. Томунеобхідностимулюватискладнетехнологічнеекспортневиробництво тасприятизакордонному продаж затиминауково –технічниминапрямами й по тихийекономічнихгалузях,розвиток якіможесприятизбільшеннютоварноїмаси, щоекспортується із територї України.

>Слідстимулюватиекспорт ізвисоким східцяхперероблення.Цявимогавідповідає йзагальноїсвітовоїтенденції збільшення всистеміторговельнихвідносинчасткиторгівлівисокотехнологічноюготовоюпродукцією.Згідно ізекспертнимиоцінками, насвітовомуринку 2010 р.часткапродукціїпервинноїпереробкистановитиме 20%, тоді якчасткаготовихвиробів – 80%загальногообсягуринку [12].

2. Нова модельекономічногорозвитку України

>Входження країни ветапекономічноїстабілізаціїактуалізуєобґрунтуванняконструктивноїмоделіпіслякризовогорозвитку. Приїїрозробленнінеобхідновраховуватинову нелишеекономічну, а іполітичнуситуацію. Навідміну відпопередньогоперіоду, коли приформуванністратегіїекономічногорозвитку межапротистоянь проходиламіжринковою йнеринковоюідеологією,нинівизначаються напрямиприйняттярішень умежахринковоїпарадигми. Цестосується нелише України, а і низькііншихкраїн СНР.

>Вибір України накористьнеоліберальноїмоделі не бувспонтанним. Нема застарті реформ,країназмушена буввдатися дозапозиченнязарубіжногодосвіду. Модельліберальноїекономіки ізкінця 70-х – початку 80-х роківповсюднозакріпилася врозвинутихкраїнахЗаходу. На початку 90-х років країниСхідноїЄвропи уженагромадилипозитивнийдосвідринковихперетворень наосновіпринципівнеолібералізму.Требавраховувати йготовністьЗаходунадаватифінансовудопомогувиключно заумовивідповіднихперетворень, заумовивиконаннярекомендаційМіжнародного Валютного Фонду (МВФ), котрібазувалися за принципами так званогоВашингтонського консенсусу.Ціпринциписформувалися на початку 80-х років й маліспершучітковираженулатиноамериканськуспрямованість, аподальшому булиекстрапольовані на країни ізперехідноюекономікою, до тогочислі і на державипострадянськогопростору.

>Основнийзмістцихпринципівзводився до низькіпозицій, котрівважаютьсябазовими:

1)усунення державногорегулюванняекономіки;

2)прискоренаприватизація;

3)перехід довідкритоїекономіки;

4)ліберальнеціноутворення;

5)пріоритетністьмакроекономічноїстабілізації іфорсованестисненнягрошовоїмаси якосновиприборканняінфляції;

6) ставка назовнішніпозики якголовнийрушійекономічногозростання.

Длявідновленнядієздатностінашої державинеобхідноздійснюватипоглибленняринковоїтрансформаціїекономіки.Визначальнимичинниками цогопроцесуєінституційне забезпечення політики реформ,завершенняпроцесуформуванняринковоїінфраструктури,установленняефективногозаконодавчого поля тастабільних правилекономічноїдіяльності.

>Дієздатність державимаєоцінюватися й ізпозиційреалізаціїнаявних (йпотенційних)конкурентнихпереваг українськоїекономіки. Уситуації, колитакіпереваги неможуть бутиреалізованими наосновіринковихсаморегуляторів черезвідсутністьостанніх, державамаєвиступати вролісуб’єкта,якийпосилюєринковімеханізми, щолишеформуються.

>Реалізаціяконкурентнихперевагмаєвтілитися взміцненніпозиційвнутрішньогоринку,утвердженніінноваційноїмоделірозвитку українськоїекономіки,освоєннімеханізмівенергозбереження.

>Зміцнення державитакожпов’язане ізістотнимпосиленнямїївпливу нарозвитоксоціальноїсфери.Першоосновою цогоє надійна захист тадержавнапідтримкасоціальнонезахищенихверств населення.

>Наближенняекономіки України досвітових таєвропейськихгосподарськихпроцесівдетермінуєнеобхідністьподальшогопоглибленняринкових реформ,здійсненняширокомасштабнихструктурнихперетворень,прискоренняінституційнихзмін,відчутногоскороченнятіньового сектору.Головнимипоказникамираціональностімають статіефективністьвикористанняресурсів,факторіввиробництва,добробут населення,індекслюдськогодосвіду таінші.

>Трансформаційніпроцеси векономіцізагаломєособливістюфункціонування України якнезалежної держави. У глобальномувимірі смердоті,залежно відрівнярозвиткуекономіки,можутьозначати:

>змінуоднієїформації наіншу, чизмінусуспільства із аграрного наіндустріальне,згодом – напостіндустріальне, а далі – наіндустріальне;

>перехід відпланово-розподільноїсистеми доринкової.

>Середзагальнихтрансформаційнихпроцесів, щовпливають нахідперетворень векономіці України,слідназватитакі:

>поширенняринковоїмоделіекономіки на усі реґіони світу;

>глобалізація йпосиленнявзаємозалежності у світі;

>поглибленняінтеграційнихпроцесів;

Уходіреалізаціїпріоритетівструктурноїпереорієнтації векономіці Українивиділяютьсянаступніетапи.

Напершомуетапіпотрібнодосягтифінансовоїмакростабілізації.

На іншомуетапіможливаактивізаціяекономічногорозвитку,орієнтована наформуваннякількісних таякіснихпозитивнихтенденцій зарахунокнауково-технічної таінвестиційноїдіяльності.

Натретьомуетапі –становленнястабільних умів длястановлення йсаморозвиткуефективної національноїекономіки,внутрішньозбалансованої таглибокоінтегрованої до структурисвітовогогосподарства.

У Українієдостатністартовіумови у тому,щобпоступовоінтегруватися взагальноцивілізаційніпроцеси.

>По-перше, вонмаєпотужнийнауково-технічний,інтелектуальнийпотенціал,висококваліфіковануробочу силу, щоєвизначальним усистемісучасноговиробництва.

>По-друге,адміністративно-команднімеханізмизначноюміроюпідірвані, щостворюєможливість залишкового йшвидкого демонтажутоталітарноїсистеми йпобудовисучаснихекономічних форм тауправлінськихмеханізмів.

>По-третє,має великийпотенціаллюдськихресурсів,спрямований наполітичне,економічне,духовневідродженнянації.

Отже,економічна модель Україниформується наосновітісноївзаємодіїзагальноцивілізаційнихдетермінант тагенетично-історичнихекономічнихчинників.Особливостісучасногоетапуекономікипов’язані ізнеобхідністю :

>по-перше, забезпечитирозвиток не самих пособівиробничихпотужностей, азапочаткуватитехнологічніперетвореннясучасногорівня ймасштабів;

>по-друге,органічновключитиекономіку країни усвітогосподарьськіглобальніпроцеси ізметоюповнішоговикористаннязовнішніхресурсіврозвитку тарозміщенняринківзбутупродукціївласноговиробництва;

по третє,модернізаціявимагає не скількизростаннявипуску окремихтоварів (>хочаце і невиключається), стількиформуваннявнутрішніхінституційних таекономічних структур ймеханізмів длявпровадженнягнучкихтехнологій наосновіінформаційних йкомп’ютерних систем.

>Головнаспрямованістьекономічноїмодернізаціїнапрямків, форм йзасобівекономічної політики – унаданні цьомупроцесукомплексності тасистемності впроцесіїїреалізації.

>Специфічний феномен українськоїдержавності увиглядірізновекторностімеханізмукооперації ззовнішнімсвітом,головнимзмістомякогоєнамагання забезпечитибагатоканальнувзаємодію зЗаходом векономічній,політичній й військових сферах зазначноюекономічної таполітичноїзалежності відРосії таіншихкраїн СНР,покищезберігається якдовготривалаумовапобудовимоделівзаємовідносин України ззовнішнімсвітом.Відтакдоречнимєпошукситуативнихкомпромісів привиробленнімоделіміжнародноїекономічноїдіяльності України.Необхіднодотримуватисябагатовекторностіспівробітництва у напряміпосиленнягеополітичноїдиверсифікації,акцентуючиувагу наєвропейськийнапрям.Обґрунтуваннямбагатовекторності державноїорієнтації Українислугує теза прозакінченняепохибіполярногопротистояння та про вухоформуваннябагатополюсного світу [12].

3.Специфікапроцесівінтернаціоналізації насучасномуетапірозвитку України

>Активна доля всучасних процесів, щовідбуваються у світі,зумовленаперевагамиміжнародногоподілу роботи, атакожпотребоюподолатиштучнувідокремленістьнашої держави відсвітовогогосподарства, доякоїпризвелиодностороннійїїрозвиток вмежах СРСР,деформованізовнішньоекономічна політика імеханізмизовнішньоекономічноїдіяльності,нерозвиненітоварно-грошовівідносини танаціональні ринкитоварів,послуг, роботи такапіталу.

Дляефективноїінтеграції України всучаснісвітогосподарськізв’язкинеобхідніпевніполітико-правові,економічні,соціально-культурні таінфраструктурніпередумови (рис. 13.3).

>Основніполітико-правовіпередумовиінтеграції:політичнавизначеність України; забезпеченнятериторіальноїцілісності тастворенняадекватноїсистеми національної безпеки;виконанняміжнароднихзобов’язань; пряма доля врегіональних йглобальнихполітичних процесів;формуваннявідповідногозаконодавства йвиробленняефективнихмеханізмів таінструментарію йоговиконання.

>Економічніпередумовиінтеграції:економічне таінституційне забезпеченнясуверенітету; розробка тареалізаціяобґрунтованоїпрограми переходу доринковихвідносин запріоритетомроздержавлення іприватизації,соціальногозахисту населення;оцінкаекспортногопотенціалу,виробленняекспортно-імпортногомеханізмурегулюваннязовнішньоекономічноїдіяльності;розв’язанняпроблемизовнішньоїзаборгованості таін.

Доосновнихсоціально-культурнихпередумовінтеграції належати:формування Сучасної,орієнтованої насвітовіпріоритетисистеми народноїосвіти;відродження йвихованняпочуттявласноїгідності,створення умівсоціально-культурноїжиттєздатності народу України.

>Формуванняінфраструктурнихпередумовпов’язане ізрозвиткомтранспортнихкомунікацій (>морських,наземних,повітряних);розвиткомсучаснихінформаційно-комунікаційних систем йвключенням їхні доміжнародних системприкордонногоспівробітництва.

Для України, Якарозташована угеографічномуцентріЄвропиміжнароднаінтеграційна модельпоки що немаєчіткоївизначеності. Тому проблемаприкордонногоспівробітництвамаєособливийінтерес.Йогопосилюютьчисленнігосподарськізв’язки українськихвиробників,споживачів, котріутворилися на кордонах ізіншимиколишнімиреспубліками СРСР.

>Сферамиприкордонногоспівробітництваєпрямівиробничізв’язки у межахкооперування таспеціалізації,спільневикористанняприродних (>енергетичних,водних таінших)ресурсів,обміннауково –технічним,організаційно –>адміністративнимдосвідом, безвалютнийтоварообмін,маневруваннятрудовими ресурсами (>наприклад, призбиранніврожаю), широкавзаємодія вагропромисловихгалузях, упроцесібудівництва йвикористанняінфраструктуривиробництва таін..

Уконтекстідекларованогогеоекономічноговибору України -інтеграції доЄС –характернимвіддзеркаленнямтієїролі, якоївідіграютьприкордоннізв’язки, сталиположення Указу Президента України від 11червня 1998 р. № 615/98. У цьомудокументі разом ізконстатацієюіншихнапрямівінтеграції доЄС наперіод до 2007 рокувідзначаєтьсяважливістьрозвиткумеханізміврегіональноїінтеграції,прямихконтактівміжокремимирегіонаминашої країни таприлеглихкраїнЦентральна –СхідногорегіонуЄвропи.

>Крімгеографічних,геополітичнихфакторів,наявностівідповідноїінфраструктури тавиробничихпередумов длярозвиткуприкордонногоспівробітництвамаютьзначенняфакторисуб’єктивного порядку –інституційніінструменти нормативного таорганізаційного,передусім правового характеру. Так,однією ізголовних причин, Якагальмуєрозвитокприкордонногоспівробітництва ізучастю України, атакожіншихтрансформаційнихкраїн ,>єнедосконалістьзаконодавства.

Чинник «>прикордованності»покище малопозначився надинаміціекспортно –імпортнихоперацій тихий областей України, котрімежують ізколишнімиреспубліками СРСР –Росією,Білоруссю таМолдовою.

>Протягом 90-х роківвідбуваласязначнапереорієнтаціяекспортних поставокприкордоннихвідносноРосії чернігівської,Сумської,Харківської,Луганської таДонецької областей дозахіднихкраїн, атакож докраїнАзіатсько –Тихоокеанськогорегіону.

>Важливий аспектприкордонногоспівробітництвапов'язан ізрозвиткомтранспортноїмережі. Для Україниактуальнимє заподіянняінтеграціїприкордоннихтранспортнихпереходів дозагальнонаціональноїтранспортноїмережі, атакож дозагальноєвропейських,навітьтрансматериковихтранспортнихкоридорів.

Зметоюдинамізаціїпроцесуприкордонногоспівробітн6ицтва ізучастю Українинеобхідновжитислідуючизаході:

-установитиспрощенийтранскордонний режим рухутоварів тапослуг умежахприкордонних зон, котрівироблені таспоживаються уцих зонах;

забезпечити болееліберальний режимпересуваннягромадянприкордонних зон, щоспростить не лишегуманітарніконтакти, а ітрудовусезонну,тимчасовуміграцію,умовинаймання наприлеглихтериторіяхсусідньої держави;

-установитивзаємнупільгову системущодо окремихвидівміжнародноїекономічноїдіяльності наприкордоннихтериторіях;

-розробитизаконодавчу,нормативну базуприкордонногоспівробітництва набазіметодологічнихкритеріївЄвросоюзу;

-спроститирегулюючі,документальніпроцедури дляюридичних тафізичнихосіб, котріздійснюютьтранскордонніконтакти таоперації;

-розробитимеханізмиспільноговикористанняприроднихресурсів, атакожохоронинавколишньогосередовища наприкордоннихтериторіях;

-створитиреєстривидів тасуб’єктівпідприємницькоїдіяльності наприкордоннихтериторіях,сприятипоширеннювідповідноїділовоїінформації;

-фінансування тастимулюваннярозвиткутранспортноїінфраструктури наприкордоннихтериторіях,підключення довідповіднихєвропейськихтрансконтинентальнихтранспортнихкоридорів;

-підтриматиформуванняспрощеногомеханізмунаданнябанківськихкредитів,страхувальнихпослуг тощо.

>Особливийінтерес для Українистановитьрозвитоквзаємовідносин ізкраїнамиЄвропейського Союзу. Це було б передбаченещеУгодою про партнерство таспівробітництво від 16червня 1994 року, котра сталадвосторонньогоспівробітництва України.

НачасткуЄСприпадає понад 18%зовнішньоторговельного обороту товарами тапослугами України. Алі,хочаЄС йпосідає одному после СНРмісце вперелікуосновнихторговельнихпартнерів України,наявніздобутки успівробітництві ізСпівтовариством усе ж такинезначні.

>Крімлібералізації йвзаємногонаближенняторговельних таінвестиційнихрежимів України та блокуЄС, предметомособливоїуваги длянашої країниможуть бутичисленнігалузевінапрямиспівробітництва, особливо тих, котріпов’язані ізвисокотехнологічнимвиробництвом,запровадженнямпередовихдосягнень науки йтехніки.Середнауково -технічнихпріоритетівнайбільшважливими у сферіспівробітництва ізЄСвважаютьсянаступні:розвитокмікроелектроніки таробототехніки;взаємодія вгалузібіотехнологій,зокремагенної таклітинноїінженерії;розвитокоптроніки талазерноїтехніки; розробка новихматеріалів тапрогресивнихтехнологійобробкиматеріалів;створення тазапровадження в практику новихзасобівкомунікації тазв’язку;спільні дії,спрямовані наполіпшенняенергозаощадження,перехід навикористання нових тапоновлюванихджереленергії.

>Важливимнапрямкомспівробітництва ізєвропейськими структурами для Україниє кредитно –фінансовавзаємодія убанківський сфері, аосновний партнер – Європейський банкреконструкції тарозвитку (>ЄБРР), рададиректорівякого 1997-гороцізатвердиластратегіюдійстосовно України.Метоюстратегії сталосприяннярозвиткуфінансовоїсфери,зокремакомерційногоекспортного кредиту, атакожкредитування малого тасередньогобізнесу, аграрноговиробництва,взагаліприватизованого секторуекономіки.

Таким чином, колийдеться провідносини Україна –ЄС,слідвраховувати, що позначкаширокоїінтеграції вєвропейськийгосподарськийпростір неєреальною нанайближчі рокта.Необхіднимєпідготовча робота , йпередусім усерединісамої Українищодозближення ізєвроструктурами, щоєстратегічнимгеоекономічнимнапрямом для України. Одним ізприкладів того, як Українаможезабезпечувати для собіпевнітактичніпереваги вміжнародномуспівробітництві,євизнання із боціЄС України Державою ізринковоюекономікою, щодаєзмогудодатковополіпшувати длянеїумовиекономічногоспівробітництва наконтиненті [12].


>Висновки

>Дослідженняпоказують, щосвітовізміни на початку XXIстоліття будутьіти шляхомформуваннябагатополюсного світу.Політичніпереваги якщо матірлише тієї,хтовпишеться у яких.Унікальнегеографічнерозташування України вЄвразії впоєднанні ізполітикоюекономічної безпекинадастьїйможливістьвідігравативажливустабілізуючу роль у глобальномусередовищі.

>Зважаючи наце, процесвідкривання національноїекономіки виненвідповідати стануїїконкурентоспроможності,інакше подтискомсильнихіноземнихконкурентіввітчизнянівиробники будутьусунуті ізвнутрішньогоринку. Для забезпеченняекономічної безпекитакожважливовизначитиперелікпродукції, що виннавироблятися в Україні ізбудь-якоїкон'юнктури насвітових ринках йнезалежно від конкурентногосередовища навнутрішньомуринку.

>Значноїшкодиекономічнійбезпеці Українизавдаєприховуваннясуб'єктамизовнішньоекономічноїдіяльностівалютноївиручки за кордоном, атакожекспорттоварів задемпінговимицінами.Цівтраченікошти стали бважливимінвестиційним ресурсом дляреформування українськоїекономіки,їїструктурноїперебудови йвиключили бнеобхідністьіноземнихкредитів, щонадаються нажорсткихумовах йпосилюютьборгову залежність України.

>Водночаспотужнимпритягальнимчинникомпідвищенняекономічногоінтересу взахіднихінвесторів в Україну станівихід насвітовийриноксильних українськихпідприємств йактивнийпошук ними формміжнародногоекономічногоспівробітництва. Уміруекономічногозростання в Україніоб'єктивно інеминучевідбуватиметься процесвключення українськихпідприємств у системуміжнародноїгосподарськоїкооперації.

Отже,вирішення проблемвиходу ізекономічноїкризи —створенняефективногомеханізмусоціальногозахисту населення.Стабілізаціяполітичнихпроцесівнеможлива безвиробленняцілісної державної політики у сферіекономічної безпеки України та забезпеченняїїреалізації. Наперехідномуетапістановленняновоїекономічноїсистемипотрібно провестиглибокийсистемнийаналіз йвизначитиекономічнийнапрямок рухунашогосуспільства,щоб недопуститинегативних йкризовихявищ умайбутньому. Цеозначає — правильновиявити точкиприкладаннязусиль,визначитипріоритети тазагальний векторрозвитку, й нацих засідкахрозробитиДержавнупрограму забезпеченняекономічної безпеки України.

>Зрозумітипроблеми України йспрогнозуватиперспективиїїрозвиткуможливолише вмежахглобальнихтенденційзагальносвітовогорозвитку,формування нового порядку,системисвітової безпеки.

>Необхідністьгарантійекономічної безпекивимагаєздійсненнянауковихдосліджень уцій сфері істворення новогонаукового напрямі —економічної безпеки України.


Списоквикористаноїлітератури

1.Конституція України. До.:Видавництво “Право”. УкраїнськаПравничаФундація. – 1996. – 54 з.

2.Авдокушин Є. Ф. Міжнародні економічних відносин:Учеб. посібник. — М.:ИВЦ «Маркетинг», 1999.

3. Булатів А. З. Світова економіка: Підручник. — Москва: Юрист, 2002.

4.Економіказарубіжнихкраїн:Навч.Посібник / за ред. Ю. Р. Козака, У. У.Ковалевського, До. І.Рженішевського. — До.:ЦУЛ, 2003.

5. Жуков Є. Ф. Міжнародні економічних відносин. — Москва:ЮНИТИ, 1999.

6. Закон України «Прозовнішньоекономічну діяльність», 1991.

7. Кириченко Про. А. Менеджментзовнішньоекономічноїдіяльності:Навч.посіб. — До.:Знання-Прес, 2002.

8.Козик У. У.,Панкова Л. А., Даниленко М. Б.Міжнародніекономічнівідносини. — До.:Знання-Прес, 2002.

9.Кудров У. М. Світова економіка: Підручник. — Москва:БЕК, 1999.

10. Кузнєцов У. Що таке глобалізація // Світова економіка та багатосторонні міжнародні відносини. — 1998. — № 3.

11.Павловський М. А.Стратегіярозвиткусуспільства: Україна й світло (>економіка,політологія,соціологія). — До.:Техніка, 2001.

12.Солонінко До. З.Міжнароднаяекономіка.Навчальнийпосібник. – До.: Кондор, 2008.Електроннабібліотека Князєва.


Схожі реферати:

Навігація