Реферати українською » Международные отношения » Міжнародна організація праці


Реферат Міжнародна організація праці

Страница 1 из 2 | Следующая страница

РЕФЕРАТ

з дисципліни: Закордонне міжнародне право

на задану тему: «Міжнародна організація праці»


2011


СОДЕРЖАНИЕ

Запровадження

1. Створення МОП, як складової частини Версальського мирний договір. Причини її створення

2. Тристороння структура МОП

2.1 Взаємодія уряду, роботодавців України та трудящих

2.2 Міжнародне бюро праці (МБТ)

2.3 Діяльність МОП

3. Головні цілі й завдання МОП

Укладання

Список використаної літератури

Додаток 1. Філадельфійська декларація

Додаток 2. Основні конвенції МОП

Додаток 3. Соціальна історія МОП

Додаток 4. Країни-члени МОП


Запровадження

Міжнародна організація праці створена 1919 року виходячи з Версальського мирний договір як структурного підрозділи Ліги Націй. Вона стала заснована з ініціативи з участю західної соціал-демократії. Статут МОП розробили Комісією за працею мирної конференції і становив частину XIII Версальського договору. Необхідність створення МОП визначалася такими причинами:

Перша — політична.

Приводом до створення МОП послужили Революції Росії і близько ряд інших Європейських країн. З метою вирішення у суспільстві протиріч вибуховим, насильницьким, революційним шляхом організатори МОП вирішили створити цілковито міжнародну організацію, покликану всесвітньо сприяти соціальному прогресу, установленню і підтримці соціального світу між різними верствами суспільства, сприятимуть вирішенню виникаючих соціальних проблем еволюційним мирним шляхом.

Друга — соціальна.

Тяжкими і неприйнятними були умови праці та життя трудящих. Вони піддавалися жорстокої експлуатації, їх соціальний захист була відсутня. Соціальне розвиток значно відставало від економічної, що гальмувало людський розвиток.

Третя — економічна.

Прагнення країн поліпшити становища трудящих викликало збільшення витрат, зростання собівартості продукції, що утрудняло конкурентну боротьбу і вимагало вирішення соціальних негараздів у багатьох країнах. У Преамбуле відзначається, що «ненадання будь-якої країною трудящим людських умов праці є на заваді інших народів, бажаючих поліпшити становище трудящих у країнах».

Перший генерального директора і з основних ініціаторів — французький політичний діяч Альбер Тома. Нині генеральним директором є Хуан Сомавиа.

У 1934 року членами МОП стали США І СРСР. У 1940 року у із Другої світової війною штаб - квартира МОП тимчасово переноситься Монреаля, Канада. Завдяки цьому було збережено безперервність діяльності Організації. У 1940 року СРСР призупинив своє членство в МОП, відновив 1954 року. Відтоді членами МОП стали Білорусь і Україна.

У 1944 року Міжнародна конференція праці Філадельфії визначила завдання МОП в післявоєнний час. Тут було прийнято Філадельфійська декларація, визначала ці завдання. Декларація стала додатком складовою частиною Статуту МОП. Уряд СРСР не прийняло запрошення МОП щодо участі в конференції. У 1945 року МОП повернулась у своє Женеву.

Мета і завдання МОП проголошені у її Статуті. Діяльність МОП будується з урахуванням тристороннього представництва працівників, роботодавців України та урядів — трипартизму.

МОП - одне з найстаріших і найбільш представницьких відділу міжнародних організацій. Створена при Ліги Націй, вона останню, і з 1946 року першою спеціалізованою установою ООН. Якщо момент її створення ній участь 42 держави, то 2000 року їх було 174.

Мета цієї роботи – назвати загальну уявлення про Організації, подивитися на неї цілі й завдання, склад парламенту й компоненти.

 


1. Створення МОП, як складової частини Версальського мирний договір. Причини її створення

міжнародна організація працю

Універсальна за своїм характером, МОП зародилася на соціальному грунті Європи й Америки ХІХ століття. У цих двох регіонах йшла промислова революція, і бурхливий економічного зростання найчастіше досягався ціною найтяжких людських страждань. Ідея ухвалення міжнародного трудового законодавства виникла початку ХІХ століття внаслідок роздумів морального та скорочення економічної порядку щодо людських витрат промислової революції. Акт про заснування МОП розробили Комісією з міжнародного трудового законодавства, створеної Паризькій мирній конференцією в 1919 р. Він ввійшов у ролі Частини XIII в Версальський мирний договір. Провідну роль у своїй зіграли Франція та Велика Британія. Авторами англійського тексту, який Комісія прийняла в основі, були майбутні керівники Міжнародного бюро праці Гарольд Батлер і Едвард Филэн.

Конституція була розроблена період із січня до квітень 1919 року комісією за працею, створеної мирної конференцією, перше своє засідання якої відбулося у Парижі, потім у Версалі. Комісія, очолювана Сэмюэлом Гомперсом, главою Американської федерації праці (АФТ) Сполучених Штатів, складалася з представників дев'яти країн: Бельгії, Куби, Чехословаччини, Франції, Італії, Японії, Польщі, Об'єднаного Королівства і Сполучених Штатів Америки. Це спричинило тристоронньої організації, єдиної у своєму роді, з участю представників уряду, роботодавців України та працівників органів виконавчої.

У 19-му р. було прийнято Статут МОП, який починається словами у тому, що загальний і міцний світ може бути встановлений тільки із соціальну справедливість.

МОП швидко став ефективно діючої організацією: секретаріат на чолі з такою видатної особистістю, як Альбер Тома, вів активний діалог із міністрами праці, із високим віддачею працювала Міжнародна конференція праці, яка прийняла за роки - 1919-1920 - дев'ять Конвенцій і... 10 Рекомендацій.

Створена розробки міжнародних трудових і контролю над застосуванням, МОП у перших 40 років існування спрямовувала основну частину своїх зусиль виконання цій головній завдання. Протягом 20-річного періоду - з 1919 по 1939 р. - було винесено 67 Конвенцій і 66 Рекомендацій. Спочатку норми торкалися, переважно, умови праці: перша конвенція 1919 р. регламентувала робочий час, встановивши тривалість робочого дні, у відомі восьму годину, а тижня - в 48 годин. Умови зайнятості стали предметом цілого ряду норм.

У 1926 р. було винесено важливе нововведення - Міжнародна конференція праці створила механізму контролю за застосуванням норм, що існує і нині. Був освічений Комітет експертів, що з незалежних юристів. Він аналізує доповіді урядів про забезпечення ратифікованих ними Конвенцій і становить щороку Конференції власний доповідь. Його мандат був потім розширено, отож нині Комітет розглядає і доповіді про забезпечення нератифицированных Конвенцій.

У 1934 р., під час правління президента Франкліна Д. Рузвельта, Сполучені Штати, які входили до Ліги Націй, стали членом МОП.

У травні 1940 р. нового директора Джон Уайнант, враховуючи становище Швейцарії у центрі охопленій війною Європи, перевів штаб-квартиру Організації з Женеви в Монреаля (Канада). У 1944 р. делегати Міжнародної конференції праці прийняли Филадельфийскую декларацию[1]. Вона увійшла у ролі докладання в Статут і нині є хартією цілей і завдань МОП. Декларація відкривається підтвердженням фундаментальних принципів МОП; вона, зокрема, говорить, що «працю перестав бути товаром», що «свобода слова свобода об'єднання є необхідною умовою невпинного прогресу» І що «злидні будь-де загрожує у загальне добробуту». Декларація випередила Статут Організації Об'єднаних Націй і Загальну декларацію правами людини.

По Другій Першої світової для МОП почалася нова епоха. Обрання в 1948 р. американця Девіда Морса Генеральним директором МБТ збіглося з поновленням нормотворчої діяльності Організації та початком її програми технічного співробітництва.

Конвенції, прийняті після Другої Першої світової, стосувалися важливою проблеми правами людини (свобода об'єднання, усунення примусової праці і дискримінації, і навіть низки технічні проблеми у сфері праці). У 1948 р, схвалено головна конвенція (№ 87) про свободу об'єднання. Вона справила і продовжує надавати значний вплив поширювати на світ праці, сприяла виробленні спеціальної процедури у цій галузі.

Протягом 22-річного періоду перебування посаді директора Девіда Морса число держав-членів МОП подвоїлася, Організація знайшла універсальному характері, промислово розвинених країн опинилися у меншості стосовно мерехтливим, бюджет зріс у п'ять разів, а число співробітників МБТ - учетверо.

У 1969 р. Генеральним директором став Уилфред Дженкс, присвятив Організації все своє трудове життя. Він був однією з авторів Філадельфійської декларації й головним творцем спеціальної процедури для розслідування скарг порушення свободи об'єднання. Тоді ж МОП із нагоди своєї 50-й річниці удостоїлася Нобелівської премії світу. Церемонію надання престижної нагороди передзедатель Комітету з Нобелівським премій заявив, що «МОП, одна з небагатьох творінь людства, яким вона може похвалитися, справила помітний впливом геть законодавство всіх країн».

Генеральний директор Франсіс Бланшар, котрий обіймав цю посаду з 1974 по 1989 р., зміг відвести від Організації серйозного політико-психологічного удару, яким погрожував криза, викликаний рішенням США призупинити своє членство (з 1977 по 1980 р.). МОП активно сприяла визволенню Польщі комуністичної диктатури через діяльність комісії з розслідування заходів, зроблених проти профспілки "Солідарність'' з порушенням Конвенції № 87 про свободу об'єднання, ратифікованою Польщею 1957г.

За Ф. Бланшаром пішов бельгієць Мішель Хансенн - перший Генеральний директор по закінченні "холодної громадянської війни". Він взяв курс - на велику децентралізацію роботи і ресурсів женевської штаб-квартири у межах політики активного партнерства. Декларація про основних засадах і правах у сфері праці прийнятої Міжнародною конференцією праці червні 1998 р, ознаменувала собою загальне визнання зобов'язання, який із самого факту членством Організації, самі та активно реалізовувати основні права, є предметом низки Конвенцій МОП, навіть якщо не були ними ратифіковані. Це свобода об'єднання, реальне визнання права на колективні переговори, усунення всіх форм примусового чи обов'язкового праці, дитячого праці, дискримінації у сфері праці та занять. Натомість, Декларація містить визнання зобов'язання МОП своїм членам у досягненні цього.

У тому 1999 р. новий Генеральний директор МБТ Хуан Сомавия (Чилі), перший представник південного півкулі, очолив Організацію, долучився до міжнародному консенсусу посприяти відкритого суспільства й відкритої економіці тій мірі, у це «принесе реальні вигоди простих людей та їхнім родинам». X. Сомавия має наміру «модернізувати тристоронню структуру Організації й допомагати використовувати її в такий спосіб, щоб цінності МОП відігравали провідну роль новою глобальною реальности».[2]


2. Тристороння структура МОП

2.1 Склад і компоненти МОП

МОП завжди була унікальним форумом, у якому уряду та соціальні партнери 175 держав-членів можуть і відкрито обговорювати свою національної політики і практику. Тристороння структура МОП робить її єдиній міжнародна організація, у якій об'єднання роботодавців України та трудящих мають рівний голос урядам у формуванні її політичної курсу і програм.

МОП заохочує трипартизм і усередині держав-членів, сприяючи соціальному діалогу між профспілками і роботодавцями, які беруть участь у виробленні і проведення у життя, коли це потрібно, політики у соціально-економічної області, і навіть низки інших напрямів. Кожна країна-учасниця проти неї послати на Міжнародну конференцію праці чотирьох делегатів: двох від уряду та за одним від трудящих, і роботодавців, що потенційно можуть виступатимуть і проти голосувати незалежно друг від друга.

Міжнародна конференція праці проводиться у червні кожного року у Женеві. Делегатів супроводжують технічні радники. Поруч із делегатами уряду у Конференції звичайно беруть участь і виступають члени кабінету міністрів, відповідальні сферу праці свої країни. Представники підприємців та трудящих можуть виступати й голосувати незалежно від делегатів уряду і навіть проти них, як і та запровадження проти одне одного.

Конференція є всесвітнім форумом до обговорення загальних трудових і соціальних труднощів і міжнародних трудових норм; вона визначає загальну політику Організації. Кожні дві року Конференція приймає дворічну програму праці та бюджет МОП, який складається із внесків держав-членів.

У період між конференціями роботою МОП керує Адміністративний рада, до якого входять 28 представників урядів, 14 представників трудящих, і 14 представників роботодавців. Цей виконавчий рада його знайти у засідання тричі на рік у Женеві. Він бере рішення з політиці Організації, визначає її програму і бюджетом, які потім видаються на Конференцію утвердження. Рада також обирає Генерального директора МБТ.

Десять урядових місць у ньому постійно закріплені за країнами, найрозвинутішими в промисловому відношенні (Бразилія, Китай, Франція, Німеччина, Індія, Італія, Японія, Російської Федерації, Великобританія, США). Представники інших країн-учасниць обираються в Адміністративний рада делегатами урядів на Конференції на трирічний термін із урахуванням географічного розподілу. Підприємці і трудящі самі й окремо обирають своїх членів.

2.2 Міжнародне Бюро Праці

Міжнародне бюро праці Женеві постійне секретаріатом Міжнародної організації праці, її штаб-квартирою, дослідницьким центром і видавництвом. Административно-управленческие функції децентралізовані здійснюються регіональними та місцевими відділеннями і бюро. Керує Секретаріатом Генеральний директор МБТ, який обирається на термін із можливістю переобрання. У штаб-квартирі у Женеві й більш як 40 представництвах у світі працюють близько 2500 фахівців і кількість службовців.

Регулярно проводяться також регіональні конференції держав-членів МОП, які розглядають питання, які мають їм особливий інтерес.

Адміністративного поради й Бюро допомагають у тому діяльності тристоронні комітети, що охоплює основні галузі промисловості, і комітети експертів у питаннях, як професійне навчання, вдосконалення методів управління, гігієна і охорона праці, трудові відносини, робоче освіту й особливі проблеми окремих категорій трудящих - молоді, жінок, інвалідів тощо. буд.

З початку МОП приділяла особливу увагу торговельному флоту, діяльність якого полягає з його природи й масштабів носить міжнародного характеру. Завдяки роботі спеціальних (морських) сесій Міжнародної конференції праці та Об'єднаної морської комісії розробили низку Конвенцій і Рекомендацій з проблем моряків і рибалок.

Основні підрозділи МБТ

бюро із діяльності підприємців.

Успішно працюючі підприємства становлять основу будь-який стратегії розширення зайнятості і підвищення рівня життя. Потреба підприємств у отриманні новітньої інформації та консультацій у сфері сьогодні особливо велика.

Організації підприємців на національному та міжнародному рівнях надають таку інформацію підприємствам найефективнішим і економічним шляхом, полегшують їхню діяльність у навколишньому соціальному середовищі й області людських ресурсів. Їх інформаційний і представницький потенціал може допомогти керівництву підприємства зрозуміти що у ділової навколишньому середовищі проводити неї, користуватися можливостями на шляху зростання торгівлі, інвестицій й отримання конкурентних переваг, що відкриваються завдяки розширення глобалізації світової економіки.

бюро із діяльності

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація