Реферати українською » Международные отношения » Сучасні зовнішньополітічні Ресурси Китаю


Реферат Сучасні зовнішньополітічні Ресурси Китаю

План

 

>Вступ.

1.Основні напрямикитайськоїгеополітики.

2.Аналізсучасногозовнішньополітичного курсу Китаю.

3.Американо-китайськівідносини.

4.Зовнішньополітичнівідносини КНР ізіншимипровіднимикраїнами.

>Висновки.


>Вступ

 

>Китайськийнапрям українськоїзовнішньої політикиє одним ізпровідних,якщо несказатидомінантним, вусьомуАзіатсько-Тихоокеанськомурегіоні (АТР). разом із тімпотенціалдвосторонньої співпрацювикористовуєтьсянедостатньо.Нещодавнійвізит президента України У. Януковича до Китаюмаєвивестиукраїнсько-китайськівідносини нановийрівень.Ефективністьвідносин України із КНР, а й уширшомуконтексті – ізкраїнамивсьогоАзіатсько-Тихоокеанськогорегіону,залежатиме від адекватногорозумінняцілей Китаю назовнішньополітичнійарені.

>Всіціобставинивикликаютьнастійнунеобхідністьвсебічноговивченнястратегічнихнапрямківзовнішньої політики КНР,їїсучаснихресурсів.

>Метоюданої роботиєаналізсучасногозовнішньополітичного курсу Китаю.

>Об'єктомдослідженнявиступаєгеополітичне становищесучасного Китаю,ресурси й напрями йогозовнішньої політики.

Предметомданогодослідженняєпрограмирозвитку, котрівтілюютьсякерівництвом КНР,зовнішньополітичний курс йінтеграційніпроцесивтіленнякитайськоїекономіки до системи.


1.  >Основні напрямикитайськоїгеополітики

китайгеополітичнийінтеграційнийекономіка

сучасний Китай -острів.Хочвін й неоточується водою (>територія Китаюомивається океаном лише насході), Китай межувати із такимитруднодоступнимимісцевостями, котрінепрохіднібудь-якому напрямку.Єдеякіобласті, котріможуть бутипересічені, але й,щоброзуміти Китай, миповинніпочативиразнопредставляєсобі міські,джунглі йпустелі, котрі йогооточують.Цязовнішня раковина якмістить, то йзахищає Китай.Всерединіцієїраковини,сучасний Китайділитися надвічастини:власне Китай Хань,Ханьшуй чиКитайський центр йбуферні реґіони, котрі йогооточують. Китай Ханьмаєпевністародавнікордони - Великакитайськастіна напівночі, платоТибету назаході йджунгліІндокитаю напівдні. ТутзосередженоБільш ніжмільярд населення КНР.Малонаселеними йнайбільшвідсталими векономічномупланібуфернимирегіонами Китаює Тібет,ісламськийУйгур чиСхідний Туркестан,ВнутрішняМонголія йМаньчжурія (>історичнаназварегіону напівніч відПівнічноїКореї, дерозташованісучасніпровінції Хейлунцзян,Цзилінь йЛяонін.Цібуферні територїзабезпечили Китаюзахиснікордони.Тихоокеанськепобережжя Китаюмаєчисленнігавані йісторичномаєістотнукаботажнуторгівлю. Цесамийвразливий пунктзахистукитайської територї,бо Китайніколи не був великоюморською Державою. До 19-гостоліттяморськоїзагрозитихоокеанськомуузбережжю неіснувало й Китай непроявлявбажання настворенняпотужноговійськово-морського флоту.

>Виходячи ізнаведеного, можнавизначити триосновні напрямикитайськоїгеополітики:

·Підтримкавнутрішньоїєдності до Китаю Хань.

·Підтримка контролюбуфернихрегіонів.

·Захистпобережжя відіноземноговторгнення.

Зполітичної йвійськової точкизору, Китайдосягсвоїхстратегічнихцілей.Завдякибуфернимрегіонам Китай нестикається ані ізякоюзагрозою вЄвразії.ПідтримкаЗаходу руху навідокремленняТибету від Китаю, якзасобупідривукитайської державної безпеки,єнезначнимподразником. Китай немаєнамірузалишати Тібет, атибетці неможутьрозраховувати навідновленнядержавності й немаєтакоїзовнішньоїсили,щобзмоглавторгнутись врегіон. Так саме,мусульманськийУйгур непредставляєпрямоїзагрози. УРосії немаєніякогоінтересу чиможливості довторгнення, йКорейськийПівострів непредставляєпрямузагрозукитайцям.

>Найбільшавійськовазагроза Китаюприбуває відвійськово-морського флотуСполученихШтатів.Експортноорієнтованаекономіка Китаю сталанадзвичайнозалежною відморськоїторгівлі й поставокенергоресурсів, а ВМС СШАмаєможливістьблокуватикитайськіпорти. Тому,китайськепершочергове заподіяння -зробититаку блокадунеможливою. Китаюпотрібнодекількапоколінь,щобпобудуватипотужнийвійськово-морський флот,здатнийконкурувати ізамериканськимвійськово-морським флотом.Десятиліттяпішли бі набудуванняавіаносців,вихованняльотного складу, котрізгодом бі сталиадміралами. Тому,первиннамісіякерівництва Китаю -піднятицінублокади таквисоко,щобамериканці не маліспробизробитице.Стратегічнерішення для Китаю -створення ракет,направленихпротивійськово-морських сил США, Сучасноїсистемиморськоїрозвідкикосмічногобазування йпротисупутникових систем,стримуючи флот США вцентральнійчастині Тихого океану.

2.  >Аналізсучасногозовнішньополітичного курсу Китаю

>Переслідуючипершийімперативкитайськоїгеополітики, вгрудні1978р.керівництвом КНР начолі із ДенСяопіном бувпроголошений курс - насоціалістичнуринковуекономіку припоєднанні двох систем:планово-розподільної йринкової примасовомузалученнііноземнихінвестицій,більшійгосподарськійсамостійностіпідприємств,введеннісімейногопідряду населі,скороченнічастки державного сектора економіки векономіці,відкриттівільнихекономічних зон,подоланнібідності,розвитку науки йтехніки [4].

>Саме ДенСяопінзуміввивести Китай з стану хаосу,відсталості таізоляції йнаправити його на шляхінтенсивногосоціально-економічногорозвитку. Укінці 1980-х - початку 1990-х років Китаювдалосяповністюзняти проблему забезпечення населенняпродовольством,розвинутивисокітемпизростання ВВП йпромисловоговиробництва,піднятирівень життя народу.

>Реформи булипродовжені й йогонаступниками - ЦзянЦземінем (із1993р.) й ХуЦзіньтао (із2002р.) [4].

>КитайськаНароднаРеспубліка – одна ізнебагатьохкраїн світу, деуспішнамодернізаціяекономіки,їїінтеграція вглобальну системугосподарюваннявідбувається зазбереженнямонополії на уладовіКомуністичноюпартією (КПК).Економічнірезультати реформ у КНР засвітовими стандартамиєдужевисокими.Щорічнезростання ВВПостанні 20 роківстановилоприблизно 9-10 %. Напідставізіставлення ВНП за паритетомкупівельноїспроможності, Китайпосідає одному после СШАмісце у світі.Позитивне сальдоторгівлі товарами з США перевищив накористь Китаю у 2006 р.становило 220 млрд. дол.

Натлівражаючихекономічнихрезультатіввнутрішньополітичнаситуація у странезалишаєтьсянепростою, ізусіма проблемаминерівномірностірозвитку,проблемоюзайнятості,демографічною,екологічною тощо.Значнакількістьбідного населенняєпостійнимджереломзагрозисоціальнійстабільності.Збереженнянаявногосоціального укладу в стране йодночаснеперетворенняекономіки насучасну йглобальнуєпершочерговимзавданнямправлячихкіл КНР.

>Якщоранішекитайський урядприділявосновнуувагуфорсованомуіндустріальномурозвитку, то команда начолі ізгенеральним секретарем ЦК КПК ХуЦзінтао тапрем’єр-міністром Вень Цзябао (із 2003 р.)єприхильникамивнутрішньополітичного курсу на «>соціалізацію»економіки.Пріоритетними длярозвитку країни нимивизнанінапрямиекономіїенергії,вдосконалення системосвіти таохорониздоров’я,соціальніреформи,боротьба ізбідністю, захистнавколишньогосередовища.

>Китайськапрограмарозвиткупередбачає, щосукупний ВНП країнимає у2020р.подвоїтися, тоді до2050р. у Китаюз’являтьсяреальніперспективипозбутисявнутрішніх проблем йпоповнити колорозвиненихкраїн.

Однак на цьому шляху, заоцінкамикитайськихекспертів,постають тризначніпроблеми: доступ доенерго- тасировиннихресурсів,збереженняекології, атакождотримання балансуміжекономічним йсоціальнимрозвитком.

>Пошукресурсівнайбільшезалежить відзовнішньополітичного курсу Китаю.Країна уже сталанайбільшим в світіспоживачемчотирьох ізп’ятиосновнихвидівсировиннихресурсів –зернових,м’яса,вугілля йсталі, а й зарівнемспоживаннянафтипосідає одному после СШАмісце.Значнучастину необходимихпродуктів Китаю доводитисяімпортувати. Доступ доіноземнихресурсівєнеобхідним дляподальшогоекономічногорозвитку йвідповіднозбереженнясоціальноїстабільності йнаявноїполітичноїсистеми Китаю. Отже,зовнішньополітичний курс Китаю було бадаптовано достратегіївнутрішньогорозвитку.

>Набуття КНР статусуекономіки ізнайвищими темпамизростання, атакож низькаіншихпоказниківпрогресуцієї країни малідвозначнуреакцію у світі.Виниклопоняття «>китайськоїзагрози»,тобто комплексу проблем,пов’язаних ізшвидкимрозвитком Китаю: відрозширення йогополітичноговпливу йнарощуваннявійськовоїмогутності дозростання потреб венергоносіях.

Для США йЯпоніїзростанняапетитів Китаює предметомсерйозногозанепокоєння. То вВашингтонівважають, щоПекінзазіхає наамериканськісферивпливу,прагнепохитнутиамериканськевійськоведомінування уСхіднійАзії.Японія переносити до Китаю із неменшимипідозрами,відчуваючи, що Китайстановитьїйконкуренцію удоступі доенергоресурсів,формуваннівигідногополітико-економічногосередовища уПівденно-Східній таЦентральнійАзії.

>Під годинуаналізузовнішньополітичного курсу КНРслідпередусімзважати на тихінтереси, про котрідбаєПекін нарізнихполітико-економічнихрівнях:

·внутрішньому: забезпеченняпозицій й контролюправлячоїКомуністичної партії Китаю уперехіднийперіодпоступовоїлібералізації йдемократизації країни;

·регіональному: >закріплення своголідерства векономічній йполітичній сферах;запобіганняможливостіпроголошеннянезалежності Тайваню;недопущеннярізкихзмін сили врегіоні зарахунокпосилення військовогопотенціалуЯпонії йперетворенняїї наядерну державу й свогостратегічногосуперника;

· глобальному: забезпечення >сприятливих умівподальшогозростаннякитайськоїекономіки.

>Дотриманнякитайськимкерівництвомлогікиекономічнезростання -соціальнастабільність -збереження влади було бпровідноюідеєю под годинуформуваннязовнішньополітичноїстратегії Китаю.Фактичноцедещорозширена формулаконцепції «світу йрозвитку» ДенСяопіна, вякійосновний акцентробиться науникненнягострихконфліктів ізнавколишнімсвітом, доки Китай остаточно не «стані на ноги» - заїхнімирозрахункамиприблизно до2050р. [2].

Так,наприклад, упитанніобмінного курсу юанящододолара,який, на думку США,надаєсьогодні «>неконкурентніперевагикитайськомуекспорту», Китайнеодноразовозаявляв, щопроводитимевалютну реформу,виходячи лише ізінтересівкитайськоїекономіки, але й при цьомупостійнобере доля вкитайсько-американськомустратегічномудіалозі по вирішеннюекономічних проблем.

>Пекінпоки всвоїх ресурсах й неволодіє ними удостатньомуобсязі,аби статіповноправнимлідером усвітовійекономіці таполітиці.Усвідомлюючи, що подалізростанняекономікивимагаємирноїінтеграції усвітовуекономічну систему, Китай увідносинах ізпровіднимикраїнамиЗаходу,передусім з США,налаштований наспівробітництво чипринаймнісуперництво, яку невиходило бі замежіторговельнихспорів, що йєосновнимзавданнямсучасногозовнішньополітичного курсу КНР.

>Дипломатична тактика, Якапокликана забезпечитиреалізаціюстратегічнихінтересів Китаю, буврозробленанаприкінці 90-х роківминулогостоліття.Вонаґрунтується натрьохзасадничихідеях:багатополюсного світу, мирногорозвитку йперетворення Китаю навідповідальнувелику державу.

>Ідеябагатополюсного світузнаходитьвідображення ущорічникахБілої книжки оборони Китаю, в якізазначається, що «світлорухається в напрямкубагатополярності», але ймаємісцепротидія «низькірозвиненихкраїн», котріпрагнутьзбільшитирозривміж собою такраїнами, щорозвиваються.Йдеться провиявигегемонізму, подякимирозуміється політика США перевищив наміжнароднійарені.Китайськекерівництвовідкидаєамериканськустратегіюпоширеннядемократії вусьому світі, котрасуперечить принципукитайськогокерівництващодоневтручання увнутрішні справсуверенної держави.

На думкудеякихзахіднихекспертів, загаслом «>багатополярності»криється позначка Китаювитіснити США із АТР йпосістизамість нихмісцерегіональноголідера. Разом із тім тактикаповедінки Китаюєтрадиційною длякраїн, котрі напідставісвоїхекономічнихдосягнень йшвидкогозростанняекономічноїмогутностінамагаютьсявідіграватипомітнішу роль наміжнароднійарені. У цьомузв’язкупоказовимєзближення Китаю ізіншимикраїнами, котрівиголошуютьаналогічні гаснула,наприклад,Росією таІндією.

>Крім того,невизнанняоднополюсноїміжнародноїсистеми начолі з СШАдопомагає Китаюзберігати за собоюлідерськіпозиції вкраїнах «>третього світу» йналагоджувативигідніконтакти ізкраїнами, котрізазнаютьпостійноготиску із боці США, -Іраном,Венесуелою,Болівією,Білоруссю тощо.

Концепцію «мирногорозвитку» активнопропагуваласяурядом Китаю у2003-2004рр. >Їїпоява бувобумовлена >необхідністюзапевнитиінші країни й, особливо,меншихсусідів Китаю, щоекономічне йвійськовезростанняостаннього нестановить їмзагрози.Постулювалося, що Китай нешукаєгегемонії для собі,поважаєсуверенітетіншихкраїн, а збільшення йогоміжнародної йекономічної ваги якщокорисним длякраїн,оскількивідкриває Китай дляімпорту йзначного збільшенняобсягівміжнародноїторгівлі.Булорозроблено комплексзаходів, котрі малі довестице напрактиці –наданнядопомогименшрозвиненимкраїнам,створення зонвільноїторгівлі ізкраїнами АСЕАН,відкриттякитайськогоринку дляімпорту,проекти ізрозвиткубасейнурічки Меконг тощо.

>Економічніуспіхи Китаюзначнодопомогли уційсправі.Йомувдалосяусунути США ізпозиціїнайбільшоготорговельного партнераПівденноїКореї,Японії, низькііншихкраїнрегіону. Зкраїнами АСЕАН було бпідписаноУгоду про дружбу йспівробітництво (>2003р.), щознизиланапруження успірнихпитанняхміж ними йПекіном.

Разом ізцим,є одинрегіон де Китайобережно проводитиекспансіоністськуполітику –ЦентральнаАзія й, особливо, Казахстан.Традиційноце маршрутШовкового торгового шляху. Казахстан,багатий нанафтуможе забезпечитикитайські підприємстваенергоносіями, томукитайціактивні врозвиткукомерційнихвідносин із Казахстаном,будівництвідоріг.Ці дорогивідкриваютьторговий маршрут,якийдозволяєенергоносіямтекти внапряму Китаю аіндустріальним товарам в бікЄвразії [1].

Китайє членомавторитетнихзахідних тарегіональнихміжнароднихоб’єднаньвключно з СОТ,АТЕС,Регіонального форуму АСЕАН,АСЕМ, ШОС.Проектисхідноазіатськоїінтеграції накшталтАСЕАН+3 (>Японія, Китай,Південна Корея) чи АСЕАН + Китайрозглядаються уПекіні ізпоглядуреалізаціївідразудекількохнаціональнихінтересів – забезпеченняподальшогоекономічногорозвитку й «>прив’язування» до собіпівденно-східнихсусідів черездружнівзаємовигіднівідносини.Чимбільшою якщоекономічнавзаємозалежністьміжКитаєм такраїнамиПівденно-СхідноїАзії (ПСА), тім малоймовірніше, що увипадкуконфлікту,малі країнистануть на бік США [2].

>Консолідаціярегіону ПСАнавколо Китаю ужемаєпевніконкретніуспіхи,хоча говорити проіснуваннявзаємноїдовіриміж ними було б бперебільшенням.

>Важливогозначеннянадає Китайзавданню довести, щовінспроможнийвзяти у собі роль «>відповідальноголідера»,тобтогарантуватистабільність й безпечу вСхіднійАзії, а й у глобальномумасштабі.Втімцяконцепція незовсімвідповідаєролі, якоїпропонуютьвідігравати Китаю США. У 2005 р. США було бзапропоновано КНР статі «>відповідальнимакціонером»міжнародноїсистеми йвзяти у собівідповіднізобов’язання: заКитаємвизнається статусвпливової країни, а відньогоочікуютьздійсненняспільної ізкраїнамиЗаходу політики безпеки.

Увідповіді ХуЦзінтаозазначалося, щоПекін ізрадістюготовийприйнятиновий статус, але йщодозобов’язаньдотримуватисяколективнихдіймаєпевнізастереження [2]. Так,наприклад, упитаннізастосуваннясанкційщодо «>ядерноїпрограми»Ірану, Китайпосідаввідмінну відамериканськоїпозицію.Розбіжностіміж КНР й СШАіснують й ізіншихважливихпитань. Китай,наприклад,готовий до активногоспівробітництва уборотьбі ізміжнароднимтероризмом, але йводночаспобоюється, що под приводомтакоїборотьби СШАрозв’язуютьсобі руки дляреалізації політикистримування Китаю.Помітноює іпасивнапозиціяПекінащодостворенняінститутівколективної безпеки в АТР.Якщо ізпогляду Вашингтонабагатостороннівоєнно-політичнісоюзиспроможні забезпечитинайміцніший фундаментрегіональної безпеки, тоПекінрозглядаєтакі блоки якдестабілізуючийчинник й «пережиток»холодноївійни.

>Найвиразніше рольвідповідальної держави Китайвідіграє ушестисторонніх переговорахщодоядерноїпрограмиПівнічноїКореї.Фактично,якщодомовленості провідмовуПхеньяну відподальшої розробкиядерноїзброївдастьсязакріпити набільш-менштривалий годину,це однозначносвідчитиме проздатністьПекінауправлятипроцесомпідтримання безпеки уСхіднійАзії. Урозширеномуформаті, як упитанніщодоПівнічноїКореї, то йщодоІрану очевидно, що нарішеннязастосувати силу чисанкціїпроти них,вирішальнийвпливсправляєсаме негативнапозиція Китаю, на якої СШАзмушенізважати.

3.  >Американо-китайськівідносини

як біПекіну нехотілосябачити світлобагатополярним, але й насьогодні США –цеєдина держава,здатнапроектувати чинність набудь-яку точкуземноїкулі, до тогочислі й на Китай. Отже,китайськекерівництворозглядає США як основного партнера наміжнароднійарені,оскільки лише успівробітництві з США (>відсутностігострогоконфлікту)Пекінспроможнийреалізувати своїстратегічніцілірозвитку.

Вашингтонтакожпотребуєвзаємодії ізКитаєм, що стало особливоочевидним после теракту 11вересня, коли напередньомуплані сталипроблемиборотьби ізтероризмом, ядерногонерозповсюдження,війна вІраку тощо.

При цьомуознакистратегічногосуперництваміжПекіном й Вашингтономпростежуютьсящодобагатьохторговельно-економічних тагеостратегічнихпитань.Визначальнимичинникамикитайсько-американськихвідносинє:

·значнаторговельно-економічнавзаємозалежність з США;

· проблема Тайваню;

· контроль США надморськимикомунікаціями,якими до Китаюпостачаютьсяенергоносії;

·наявністьпроамериканськихкраїннавколо Китаю (>Південна Корея,Японія,Філіппіни) йамериканськоївійськовоїдислокації врегіоні.

>Окрім Першого пункту, усііншібезпосередньостосуютьсясистеми безпеки уСхіднійАзії ймаютьпотенціал «>вибухонебезпечності». Однакспеціалістивважають, що за всіхгеополітичнихпротиріч,зростаннявзаємногозацікавлення Китаю й США (>торговельно-економічного, а й у сфері безпеки)єзначнимстримувальнимчинникомрозвиткудеструктивнихпроцесів.

>Зазначенеменшоюміроюстосуєтьсяпроблеми Тайваню,оскількинедопущенняпроголошеннясуверенітету островуєжиттєвоважливимпитанням для Китаю.Пекінжорсткодотримується принципу «одного Китаю», а СШАпов’язані із Тайванемзобов’язаннями безпеки йпостачаютьйомувисокотехнологічнузброю.

>Якщо Тайбей непорушуватиме запитаннянабуттянезалежності, проблемаможещепевний годинузалишатися «>замороженою»,якщо ж (запідтримки США)вживатимуться заходьщодо залишковогорозриву ізконтинентальнимКитаєм,Пекінздатенвдатися дожорсткоївідповіді.

>Фактичнотайванське запитанняєстрижнемусієїзовнішньої політикиПекіна.Географічнеположення Тайванютаке, щовінможеслужити базою дляповітряних йморських сил, й разом із островамиРюкю, котрі належатиЯпонії,можутьперекритиморськесполученняміжПівденно-Китайським йСхіднокитайським морем,блокуючипівнічнекитайськеузбережжя.Щодоморськихшляхів,якимипостачаютьсяенергоносії до Китаю й котрієнайважливішимиторговельно-транспортнимиартеріями Китаю, тобільшість із нихконтролюються США.Блокуванняцихшляхів уразіконфлікту викличекатастрофічнінаслідки як дляекономіки Китаю, то й для йогоЗбройних сил.

>Уряд КНРрозуміє, щоволодінняядерноюзброєю КНДРможепідштовхнути до такогокроку і Тайвань.Головноюперешкодою на цьому шляхуможуть статі лише США, а томуспівробітництво Китаю й США ізпівнічнокорейськоїядерноїпрограмиєзапорукоюбез’ядерного статусуТайваню[1].

>Створеннясистеми ПРО уТихомуокеані, яку уже давноздійснюєтьсяспільнимизусиллями США йЯпонії,такожрозцінюєтьсяПекіном якзагрозанаціональнимінтересам Китаю. Наконференції ізпитань безпеки АТР, було бзапропоновано Китаюспівробітництво усистемі ПРО.Такезапрошення схоже тих, яку було бзробленоРосії із приводурозміщення ПРО уЄвропі. Ос-кількикораблі з системами ПРОрозміщуються паралельнолініїСхідноїАзії, то ми невикликаєсумнівів, від кого смердотімають «>захищати», – КНР й КНДР. Китайнеодноразовозаявляв просвоєнегативнеставлення донаближенняпротиракет досвоїхкордонів.Особливонебезпечнимвінвважає політичний йпсихологічнийефект відрозміщення ПРО урегіоні,оскільки вразі «>накривання» щитом Тайванюостанній викличе понадсміливості у переговорах ізматериковимКитаєм.

4.  >Зовнішньополітичнівідносини КНР ізіншимипровіднимикраїнами

Убагатьохгострихпитанняхамерикансько-китайськихвідносин прямо чиопосередкованозачіпаютьсяінтересищеоднієївпливовоїрегіональноїсили –Японії.Пекінгострореагує напосиленняамерикансько-японського військового союзу,вістряякого, на його думку,спрямованепротинього.Саменадмірнимпосиленням силсамооборониЯпонії востаннєдесятиліття, Китайпояснюєвласненарощування військовогопотенціалу. А ізреалізацієюспільного з США проекту ПРО, яквважаютькитайськілідери, вСхіднійАзії остаточно якщо порушенестратегічний баланс сил.

>ПолітичнівідносиниміжПекіном йТокіонапружені, щообумовлюєтьсяісторичнимиподіями йнеприязню нарівніспілкуванняміж людьми.Обидві країниконкурують вборотьбі завихід до новихджереленергопостачання, залідерство уСхідній йЦентральнійАзії, за болеевпливовий статус наміжнароднійарені.Нерозв’язаноюзалишається проблема розробки шельфу уСхіднокитайськомуморі. 

>Стратегічнаконкуренціяміжобомакраїнамизалишається на порядкуденному йсьогодні.

У2004р. Китай ставшиосновнимторговельним партнеромЄвропейського Союзу.Товарообігміж КНР таЄСстановив 177,28 млрд. дол. США [3].Позитивнійдинаміцівідносинсприяласпорідненістьпозицій КНР таЄС уміжнароднихвідносинах (акцент намультиполярностісвітовоїсистеми),активнітемпи зростаннюекономіки тапосиленняролі наміжнароднійарені. Китай таЄвросоюзєважливимизростаючими всучасному світі силами, сфераспівробітництвапоступоворозширюється відобговореннянагальнихрегіональнихпитань доглобальних проблем.


>Висновки

 

>Економічнезростання Китаюобумовилонеабияке збільшення йоговпливу, щовизнаєнавітьбеззаперечнийсвітовийлідер – США.Американськапропозиція статі «>відповідальнимлідером» разом ізіншими великими державамиєпривабливою, але йзвужує полі маневру для Китаю,якийпрагнезберегтисамостійність уздійсненнізовнішньої політики. Убудь-якомуразі наблизьку йсереднюперспективиочевиднимє ті, що Китай недотримуватиметьсяагресивноїзовнішньополітичноїлінії,оскількивнутрішняситуаціявимагає віднього співпрацю ізіншими великимикраїнами. разом із тім подаліекономічнезростанняоб’єктивнорозширюватиме ареалполітичноговпливу Китаю тапоглиблюватиме йогосуперництво ізосновними конкурентами – США,Японією,Індією.


>Література:

 

1.GeorgeFriedman “TheGeopolitics of China: AGreat PowerEnclosed” Stratfor 2008.

2.ЛіЮхао «>Особливості правовогорегулюванняспівробітництва КНР таЄС»ЧасописКиївськогоуніверситету права 2009.

3.Анотація «>Особливостісучасногозовнішньополітичного курсу КНР:висновки для України»ВідділдослідженькраїнБлизькогоСходу таАзійсько-Тихоокеанськогорегіону 2007.

4.Інтернетru.wikipedia.org/wiki/Китайская_Народная_Республика.


Схожі реферати:

Навігація