Реферати українською » Международные отношения » Роль и призначення міжнародніх фінансів


Реферат Роль и призначення міжнародніх фінансів

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Курсова робота.

На тему:

«Роль йпризначенняміжнароднихфінансів»


>Зміст.

>Вступ

1.Теоретикометодологічніаспекти

2.Сутність йпризначенняміжнароднихфінансів

3.Міжнародніфінансовіорганізації таміжнародніфінансовіінституції

4.Міжнароднийфінансовийринок

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

>Найхарактернішоюрисоюміжнароднихфінансівє ті, що смердотіпризначеніефективнообслуговуватиміждержавний рухтоварів тапослуг йперерозподіл копійчаногокапіталуміжконкуруючими агентамисвітовогоринку.Вони жвчасноподаютьсигнали про стансвітовоїфінансовоїкон'юнктури, котріслужатьпевнимиорієнтирами дляшвидкогоприйняття адекватнихрішеньсуб'єктамиміжнароднихфінансів.

>Особливуактуальністьсвоєчасногореагування назміниміжнародноїфінансовоїкон'юнктурипідкреслилиподії,пов'язані ізсерієювалютно-фінансовихобвалів (>азійська кризу 1998 р.,події вРосії,згодом в Україні таіншихкраїнах СНР).Саме за годинугостропостала проблеманеобхідності болеечіткогорегулюванняміжнароднихфінансів ізметою їхньогостабілізації.Таканеобхідністьстає особливоактуальною вумовах глобалізаціюміжнароднихфінансовихринків.

>Глобалізація —складна йбагатоаспектна проблема, заякоюстоїть багатореальнихявищ йпроцесів, атакож проблем, котрізачіпають вселюдство.Сьогодніміжнароднийфінансовийкапіталможевільно, безбудь-якихперешкодпереміщуватися ізвнутрішнього насвітовийфінансовийринок йнавпаки.Завдякиновітнімтехнологічнимінноваціям у сферіміжнароднихфінансів у світісформувалисяграндіозні потоки ">гарячих" грошей, котрішукають свого надприбутковогозастосування й котрісьогодніможуть бутимиттєвопереказанінатисканням наклавіатурукомп’ютера із одногорегіону вінший, ізоднієївалюти віншу,чимздатнірозладнативалютно-фінансову системубудь-якої країни,навітьнайрозвиненішої.

>Об’єктивний процес глобалізаціюекономічного життя ,>виявомякогоєзростанняобсягівсвітовоїторгівлі та рухукапіталів ,посилюєзначенняміжнароднихвалютно-фінансових йгрошово-кредитнихвідносин ,>водночасзагострюючи проблемузовнішньогофінансуваннясуб’ектівсистемисвітовогогосподарства.[9]

>Метоюнаписанняданоїкурсової роботиєрозкриттяекономічноїсутностіміжнароднихфінансів ,вивченняміжнародногофінансовогоринку ,міжнароднихфінансовихорганізацій, таінституцій , атакожфункції та мітку їхнідіяльності.Аджезнаннятеоретичних тапрактичних засідокфункціонуванняміжнароднихфінансівєнеобхідними для шкірного молодогоспеціаліста.


1.Теоретико-методологічніаспекти

>Виникнення йрозвитокміжнароднихфінансівзумовленоглобалізацієюекономічнихзв'язків,посиленнямінтеграційнихпроцесів уекономічній,політичній тасоціальнійсферах.[1.]

>Об’єктивний процес глобалізаціюекономічного життя ,>виявомякогоєзростанняобсягівсвітовоїторгівлі та рухукапіталів ,посилюєзначенняміжнароднихвалютно-фінансових йгрошово-кредитнихвідносин ,>водночасзагострюючи проблемузовнішньогофінансуваннясуб’ектівсистемисвітовогогосподарства.[9]

>Визначаючиміжнародніфінанси якекономічнукатегорію, можнастверджувати, щоцефондифінансовихресурсів, котріутворилися наосновірозвиткуміжнароднихекономічних (>ринкових)відносин йвикористовуються для забезпеченнябезперервності ірентабельностісуспільноговідтворення насвітовомурівні тазадоволенняспільних потреб, котрімаютьміжнароднезначення. Зінституційної точкизору —цесукупністьбанків,валютних тафондовихбірж,міжнароднихфінансовихінституцій,регіональнихфінансово-кредитнихустанов,міжнародних тарегіональнихекономічнихорганізацій йоб'єднань, через котріздійснюється рухсвітовихфінансовихпотоків.[10]

>Міжнародніорганізації —цестворені наосновіміжнародного договору й статуту длявиконанняпевнихфункційоб'єднаннясуверенних держав, котрімають системупостійнодіючихорганів,володіютьміжнародноюправосуб'єктністю йзаснованівідповідно доміжнародногоправа.[4]

>Співробітництво ізміжнароднимифінансовимиорганізаціями ,>зокремаМВФ,СБ,ЄБРР,ЄСдопомоглозапровадитипрограмифінансовоїстабілізації йзалучити векономіку країнипільговікредити .>Співпраця ззазначенимиорганізаціями йкраїнами стала Українипринциповоновоюформоюфінансово-економічнихвідносин.[2]

Ос-кільки насьогодніфункціонуванняЄВС, яквалютноїзони ,щооб’єднуєнайрозвиненіші країни, вженакопичилотривалийдосвідствореннясоюзнихфіскальних процедур , тодослідженнясучасних проблемфіскальної політики взонієвро можнавважатиактуальними ,>зокрема уконтекстієвроінтеграційного курсуУкраїни.[14]

>Частка України встатутномукапіталіЧБТРстановить 135 млн.СПЗ (14%).ФінансовимпосередникомЧБТР в Україніє «>Мікрофінансовий банк України».ДіяльністьЧБТР У Україніспрямована напідтримку такихсекторівекономіки, якенергетика ,транспорт,суднобудування,машинобудування, банки, атакожекспортно-орієнтованібанки.[15]

>Традиційнонауково-технічна політикаЄСБазувалася налінійніймоделі «>поштовху»,тобтопоєднанніринкового та державногопідходу.Вінпередбачаєпідтримкуфундаментальнихдослідженьдержавнимфінансуванням, захистінтелектуальноївласностізаконом.[11]

>Євросоюзєнайбільшоюекономічноюспільнотою у світі, начасткуякоїприпадаєблизькочетвертісвітовоговиробництватоварів таміжнародноїторгівлі.Малі тасередні підприємства вЄСпосідаютьпередовіпозиції вгалузях, якоптова тароздрібнаторгівля ,>будівництво ,ресторанний татуристичнийбізнес,забезпечуючидвітретини відзагальноїкількостіпрацівників й понадполовинисукупного ВВП.Слід особливозазначити, що навідміну відіншихміжнароднихекономічних йфінансових структуриЄвропейськомуСоюзі кардинальнозмінилисяпідходи довиробленнямеханізмуреалізаціїспільнихінтересівЄС.Доситьсказати, що вразінеобхідностівизначенняспільноївалютної політики у радіЄвропейського центрального банку приголосуваннідіє принцип "одна голова — вони одностайно". [12]

>Співпраця України зСвітовим Банком уреалізаціїспільнихпроектівпередбачаєдовгостроковефінансуванняпроектів забезпеченняукраїнськійсторонігрошовихнадходжень необходимих длядосягненняпроектнихцілей .І вподальшомупідтримка РБ припідготовці йреалізаціїпроектівгарантуєдосягненнястратегічної метирозвитку.[8]

>Вступ України доМіжнародного валютного фондузабезпечивїй членство в МБРР (квоту — 10 678акцій назагальну сумублизько 5 млрд дол. США), щодаєможливість нашійдержавізалучатиіноземніінвестиції длявирішення такихактуальних проблем, якстабілізаціяекономіки,їїструктурнаперебудова,інтеграція України усвітовегосподарство.Банк взявши в двох проектах : у1994роціінвестував 49 млн.євро у проект «>ITUR»(кабельна система ,щоз’єднуєІталію,Туреччину, Україну таРосію) ,а1997році-14млн.євро уприватнеспільнепідприємство «Українськахвиля» (>розширеннятелефонноїмережі уЛьвівськійобласті , ізвикористаннямбездротовоїцифровоїтехнології.[3]

>Міжнароднийфінансовийринокнинієглобальноюсистемоюакумулюваннявільнихфінансовихресурсів танадання їхньогопозичальникам зрізнихкраїн за принципамиринковоїконкуренції.Сьогодніцейринокнабуввеличезнихмасштабів йперетворився водне ізнайважливішихджерелфінансовихресурсів, ставшивизначальним чинникомгосподарського життя всіх безвиняткукраїнсвіту.[13]

>Валютнийринок —це: 1)підсистемавалютнихвідносин уходіопераційкупівлі-продажуіноземних валют йплатіжнихдокументів уіноземних валютах; 2)інституційниймеханізм (>сукупністьустанов йорганізацій —банків,валютнихбірж,іншихфінансовихінститутів), щозабезпечуютьфункціонуваннявалютнихринковихмеханізмів.[4]

Наринкуєвробондіввипускаються йпродаютьсяоблігаційнізобов'язання,виражені вєвровалютах. До його складувходятьєвроемісія йвториннийринок.Євробондигарантуються чивиносяться наринок накористьпозичальника синдикатомбанків зрізнихкраїн йрозміщуються вкраїнах, котрівідрізняються відвалютипозики.Ринокєвробондів немаєнаціональнихкордонів. Уобігупереважаютьбонди ізфіксованоювідсотковоюставкою,меншучастину відзагальногообсягускладаютьбонди ізплаваючоюставкою.Цейринокрозпочав свою діяльність у 1963р.[5]

Проблема глобалізаціюміжнароднихфінансів насьогодніщенедостатньовикристалізувалася у тому,щоб однозначноїїтлумачити. Зацимпоняттямстоїть багатореальнихявищ йпроцесів, атакожскладних проблем, котріторкаютьсявсьоголюдства й котрієвирішальноюскладовоюсукупностіглобальних проблемсучасності.[7]

2.Сутність йпризначенняміжнароднихфінансів

>глобалізаціяфінансовийміжнародний

>Зарубіжнафінансова наукатрактуєфінансивзагалідосить широко, необмежуючиськонкретнимичіткими рамками: деіснують товар йгроші, тамє іфінанси. Унауковихдослідженняхзарубіжнихавторівфінансипостають яккатегоріяекономічного життя, щовипливає ізоб'єктивнихпроцесів уекономіці таєневід'ємноючастиноюринковоїекономіки.

>Саметакерозширенетрактування переноситися й накатегорію ">міжнародніфінанси". Так, завизначенням Дж.МенвілаХерріса,міжнародніфінанси —цеекономічнасукупність години йневизначеностіщодорішень, котрістосуютьсядекількохрізнихкраїн ізурахуванням того, щокожна суверенна державамаєвласну валюту, своїзаконибізнесу йполітичнісистеми.

У сферіміжнароднихфінансів,крімнаціональнихсуб'єктів — держави,підприємств,громадян,виділяютьсянаднаціональнісуб'єкти —міжнародніорганізації йміжнародніфінансовіінституції. Наоснові такогоумовногоподілудеяківітчизняніавторидаютьдоситьзвуженетрактуванняміжнароднихфінансів,вважаючи, що смердотівідображають лише діяльністьміжнароднихорганізацій йфінансовихінститутів.

Направдуміжнародніфінансисьогоднієдоситьрозгалуженоюструктурою ізмножинністюдержавних,приватних і, власнемінжнароднихелементів, через котріздійснюютьсякоординація йрегулюванняміжнароднихфінансовихзв'язків.

>Суб'єктамиміжнароднихфінансіввиступаютьприватніюридичні особини, котріберуть доля вкредитно-фінансовихопераціях:наданні банкамикредитнихресурсів,одержаннікредитів, уопераціях наміжнароднихвалютних ринках та ринкахціннихпаперів тощо.

>Співробітництвотієї чиіншої країни ізміжнароднимикредитно-фінансовими структурамиздійснюється черезміжнародніорганізаціїуніверсального характерусистеми ООН;міжнароднікредитно-фінансовіінституції,такі якМіжнароднийвалютний фонд (МВФ) та групаСвітового банку (РБ);міжнародніорганізаціїрегіонального характеру —регіональні банкирозвитку таін.

>Крім того,активний процесрегулюванняміжнароднихфінансівздійснюєтьсясьогодні черезщорічнінаради ">великоїсімки" (>нині— "великавісімка"), Якаприймаєнайбільшважливістратегічнірішення;Паризький клуб,якийоб'єднуєдержавнихкредиторів, якірегулюють йуніфікуютьпідходикредиторів доти чиіншогоборжника;Лондонський клуб,якийоб'єднуєнайбільшихприватнихкредиторів, яківиробляютьспільнуполітикуприватнихкомерційнихбанківстосовноборжників й т.ін.

Знаукової точкизору,фінанси можнаподілити, ізпевнимступенемумовності, нанаціонально-державні таміжнародні,причомунетількизалежно відпростору їхньогофункціонування, а і відприроди їхньогосуб'єктів. Так,національно-державні, як правило, невиходять замежі територїоднієї держави, незалучаютьіноземнихсуб'єктів,здійснюються наосновінаціональногозаконодавства ймаютьвиключновнутрішньонаціональний характер. До них можнавіднестивнутрішніміжбанківськіперекази,розрахункиміжпідприємствами,внутрішньодержавнікредити тощо.Міжнароднівключаютьміждержавні ітранснаціональнікредитно-фінансовівідносини йхарактеризуютьсяучастю у якихіноземногоелементу.Причомуміжнародніфінанси не можнарозглядати якнаслідоквідносин уцій сферіабстрактних держав якмонолітнихблоків. Цеспівробітництво ізметоюраціональноїрозстановкивнутрішніх сил длявиробленняраціональнихзовнішньо-економічних йполітичнихрішень.

Таким чином,фінансовівідносиниреалізуються у двохдіалектичних формах:національно-державній йміжнародній. І хочоб'єктивнонаціонально-державнавиступає якпервиннастосовно до жміжнародна формаможерозглядатись як болеевисока,досконала такраще системноструктурована.Протецетвердженнямаєдискусійнийхарактер.Об'єктивноюосновоюстановлення йрозвиткуміжнароднихфінансіввиступаютьзакономірностіміжнародногокругообігуфункціонуючогокапіталу, на одномуполюсіякоговиникаютьтимчасововільнікошти, наіншому —постійноз'являєтьсяпопит ними.

З одного боці,невідворотно ">старіючий" іздемографічної точкизорурозвинутий світлопостійношукаєвигіднісферивкладаннязаощаджень йнамагається максимальнодиверсифікувати їхнього. Зіншого боці, країнизі всіхкуточківземноїкулі,традиційнозараховані докатегорії ">ринків, щоформуються",об'єднує характерна рису — смердотігостростраждають віднестачі припливудовгостроковихінвестицій. Ісаме сфераміжнароднихфінансівдаєзмогу йрозвинутимкраїнам, й тім, щорозвиваються, атакожпостсоціалістичнимзадовольнититією чиіншоюмірою своїнагальніпотреби.

Рухміжнароднихфінансівздійснюється такимиосновними каналами:

>1.Валютніоперації.

>2.Валютно-кредитне йрозрахунковеобслуговуваннякупівлі-продажутоварів (у томучислі іособливого товару — золота).

>3.Операції ізціннимипаперами йрізнимифінансовимиінструментами.

>4.Зарубіжніінвестиції восновний йоборотнийкапітал.

>5.Перерозподілчасткинаціонального прибутку через бюджет уформідопомогибіднимкраїнам тавнесків держав доміжнароднихорганізацій таін.

Таким чином,визначаючиміжнародніфінанси якекономічнукатегорію, можнастверджувати, щоцефондифінансовихресурсів, котріутворилися наосновірозвиткуміжнароднихекономічних (>ринкових)відносин йвикористовуються для забезпеченнябезперервності ірентабельностісуспільноговідтворення насвітовомурівні тазадоволенняспільних потреб, котрімаютьміжнароднезначення.[10]

Зінституційної точкизору —цесукупністьбанків,валютних тафондовихбірж,міжнароднихфінансовихінституцій,регіональнихфінансово-кредитнихустанов,міжнародних тарегіональнихекономічнихорганізацій йоб'єднань, через котріздійснюється рухсвітовихфінансовихпотоків.

>Виникнення йрозвитокміжнароднихфінансівзумовленоглобалізацієюекономічнихзв'язків,посиленнямінтеграційнихпроцесів уекономічній,політичній тасоціальнійсферах.[1]

>Міжнароднафінансова система, із одного боці,обслуговуєміждержавний рухтоварів,послуг тафакторіввиробництва, ізіншого —відіграєсамостійну роль, Якавиявляється черезфункціонуванняміжнароднихфінансовихринків.

>Однією ізновітніхтенденцій урозвиткуміжнароднихфінансівостаннього годиниє їхньогоглобалізація, котраєскладною,багатоаспектноюпроблемою, у зв'язку ізчимпороджуєчисленнінауковідискусії.Саме тому проблема глобалізаціюміжнароднихфінансів насьогодніщенедостатньовикристалізувалася у тому,щоб однозначноїїтлумачити. Зацимпоняттямстоїть багатореальнихявищ йпроцесів, атакожскладних проблем, котріторкаютьсявсьоголюдства й котрієвирішальноюскладовоюсукупностіглобальних проблемсучасності.

>Значноактивізувалипроцеси глобалізаціюміжнароднихфінансовихпотоківновітнітехнологічніінновації уцій сфері. Так,сучасніновітнізасоби зв'язкупідвищилишвидкістьздійсненняміжнароднихфінансовихоперацій та привели дошвидкогозростання їхніобсягів.Телекомунікаціїдаютьзмогу банкамзалучатизаощадження практично ізусього світу йнаправлятизасобипозичальникам наумовахнайвищогоприбутку йнайнижчих витрат.Інвестиційні банкимаютьзмогуукладати догоди як воблігаціях, то й віноземнійвалюті системоюСВІФТ.Комерційні банкитакожможутьнаправлятиакредитиви черезелектроннісистемиплатежівзісвоїх штаб-квартир узакордонніпредставництва.

>Такізростаючі потокиміжнародногофінансовогокапіталузначнопосилюютьфінансовуконкуренціюміжкраїнами.Цятенденціяздійснюєвідповіднийтиск науряди окремихкраїн,примушуючи їхнісприятискороченнюобсягіввтручання держави в діяльністьвнутрішніхвалютно-фінансовихринків, тапризводить доподальшоїлібералізаціїміжнародного рухукапіталу.

>Сьогодніміжнароднийфінансовийкапіталможевільно, безбудь-якихперешкодпереміщуватися ізвнутрішнього насвітовийфінансовийринок йнавпаки.Фінансовіінституціїзасновують своїфілії упровіднихфінансових центрах длявиконанняфункційзапозичення,кредитування,інвестування танаданняіншихфінансовихпослуг.

>Потенційно сам процес глобалізаціюнадаєзначніпереваги якінвесторам, то йпозичальникам,оскільки,надаючисуб'єктамринку максимальнорізноріднийвибір,дозволяєукладати болееефективні, із точкизоруїхніх потреб, догоди, атакожзавдякиглибині івисокійліквідностіринківшвидкопереключатися із однихоперацій наінші,вчаснореагуючи назмінуфінансовогодовкілля врежимі реального години. Однак тутневідворотно наповнийзрістпостає запитання проадекватністьпремій,закладених урівняхприбутковостіінструментів, котрімаютьобіг наринку, атакож проризик,пов'язаний ізцими внесками. Мовайде прореальніекономічніінтереси яккредиторів, то йпозичальників.

Таким чином,глобалізаціяміжнароднихфінансів —явище далеко ще неоднозначне.Цей процеснеминучевступає всуперечність іздіючиминаціональними режимамирегулювання йпов'язаний зсерйознимимакроекономічнимиобмеженнями йризиками.

>Крім цього уумовахвільногопереміщеннякапіталів всякийвідступкраїни-емітента відсувороїфінансовоїдисциплінижорсткокарається суторинковими методами —перш навідтокомзасобів зфінансовихактивів,падінням їхньогокотирувань йпідвищеннямвартостізалучених умайбутньомуфінансовихресурсів. Це особливонебезпечно длякраїнзіслабкими йнеадекватними системамирегулювання йнагляду, ізнедостатньоюкапіталізацієюбанківських систем.

І дійсно,міжнародніфінансовіпотрясінняостанніх років (>мексиканська кризу 1994—1995 рр.,азійська 1998 р.,події вРосії,згодом в Україні таіншихкраїнах СНР)безпосередньо булипов'язані ізрізкимизмінамикапітальнихпотоків. Характернотакож й ті, щоціподіїсталисяголовним чином у такзванихтрансформаційнихринковихекономіках.Аджесамеціекономіки,виступаючиголовними центрамиприпливуіноземнихінвестицій,одночасно стали іосновними жертваминагальнонаростаючоїпаніки, щопризвела допоспішноївтечікапіталів,кризиплатіжнихбалансів йобміннихкурсів, атакож доцілого рядуіншихнегативнихнаслідків.

>Становлення Сучасноїміжнародноїфінансовоїсистеми було бвикликаноцілоюнизкоюоб'єктивнихекономічнихфакторів,найважливішим із якієінтернаціоналізаціягосподарського життя.Стрибкоподібнаактивізаціяекономічнихзв'язківміжкраїнами,національнимикомпаніями, атакожзміцненнятранснаціональнихкорпорацій поставили б на порядокденнийнеобхідністьвідповідноїперебудови йбанківськихпослуг.

>Сьогоднінайбільші банкимаютьрозгалуженумережузакордоннихфілій тавідділень, через котрі смердотіконтролюютьфінансовіоперації наміжнародномурівні. Це —транснаціональні банки (>ТНБ),основноюклієнтурою якієпромисловітранснаціональнікорпорації (ТНК). Останні часто самберутьактивну доля вміжнароднихфінансовихопераціях.Важливемісцесередучасниківміжнароднихфінансовихопераційзаймають країни, котрівиступають як уролікрериторів, то йпозичальників.Ця діяльністьтакожздійснюється як черезнаціональні, то йтранснаціональні банки.

>Крім того,існуєціла системаміжнаціональнихбанківськихінституцій,серед які — групаСвітового банку (РБ), щоспеціалізується нанаданнікредитівокремимкраїнам дляекономічногорозвитку. Європейський банкреконструкції тарозвитку (>ЄБРР)здійснюєкредитнупідтримкукраїнСхідноїЄвропи. Банкміжнароднихрозрахунків.Процесиінтернаціоналізаціїгосподарського життя приводити довиникненнясвоєріднихвиробничихкомплексів.Цікомплексиінтегруються вєдинутранснаціональну систему, вякійпровідна роль переходити доторговельного йпромисловогокапіталу дофінансовогокапіталуодержуючиприбутокзі всіхкраїн світу, ТНКдоситьшвидконакопичує йтакірезерви валют, котрі засвоїмиобсягами вдекількаразівперевищуютьрезерви всіх центральнихбанків світу разомузятих. Ізрозуміло, що багато ТНК невідмовляються відспокусиодержатиприбуток наобміннихвалютнихопераціях, наопераціях ізціннимипаперами, чи на ринкахдержавнихзапозичень

>Настійнанеобхідність болеечіткогорегулюванняміжнароднихфінансів зметою їхньогостабілізації особливогостропостала послесеріїрегіональнихвалютно-фінансовихобвалів.

>По-перше, якпоказуєсвітовийдосвід, країни, якізалучаютьзначніобсяги приватногокапіталу, болеевразливі уразінесподіваноїзмінирівнядовіриінвесторів.

>По-друге, зааналогією із ">Великоюдепресією" (1929—1933 рр.)світовафінансова кризупов'язана ізнадвиробництвом.Диспропорція, щосформуваласяпротягом двохостанніхдесятилітьміжпостійнозростаючимиможливостяминарощуваннявиробництва йневідповідноюйому базоюспоживанняобернуласянеймовірнимзбільшеннямобсягів ">гарячих грошей".Самезавдяки цьомуНовііндустріальні країниПівденно-СхідноїАзії,створившинайбільшдинамічнийвиробничийпотенціал, моглипротягомтривалого годиниабсорбувати у своїекономіки скільки грошей, стільки було бнеобхідно для потребінвестиційногорозвитку. Це даломожливістьцимкраїнамзавантажитисвітові ринкидешевоютоварноюмасою, Яка заобсягамизначноперевищуваламасштабисвітовогоплатоспроможногопопиту.

І, по третєнайсуттєвішеполягає до того, щосвітовафінансова кризу ізякихось причинвдариланасамперед поосновних конкурентів США (>мається наувазіЯпонія).Наслідкомкризи стало ті, що йнеобхідно було бочікувати: світлоповернувсяобличчям до Америки,кудипочалистікатисязростаючі потокисвітовихфінансів.

Світстоїтьсьогодні напорозіформування таутвердження нових правилгри, котрі,безперечно,зменшатьзначеннястихійних силринку йпідвищатьрегулятивну рольміжнароднихфінансовихінститутів та держав зметоюзменшеннявпливудестабілізуючого чинникаміжнароднихфінансів усучаснійсвітогляднійсистемі. Мовайде проспільнурозробкусвітовимспівтовариствомновітніхстратегічнихнапрямківрегулюванняміжнароднихфінансів,співзвучнихсьогоднішнійдобі.[16]

3.Міжнародніфінансовіорганізації йміжнародніфінансовіінституції

>Діяльністьміжнароднихорганізаційпов'язана ізвиконаннямпевнихфункцій, щовизначаютьсяїхніми статутами.Фінансове забезпечення такихфункційздійснюється черезфонди,створюваніцимиорганізаціями. Цеможуть бутиузагальненіфонди,наприклад бюджетОрганізаціїОб'єднанихНацій, йцільові — подконкретні заходь йпрограми. Томусуб'єктамиміжнароднихфінансів нанаднаціональномурівнівиступають, із одного боці,міжнародніекономічніорганізації, ізіншого, —міжнародніфінансовіінституції.

>Міжнародніекономічніорганізаціївступають увзаємовідносини ізурядами окремихкраїн із приводуформуваннявласного бюджету чиіншихфондів.Отриманікоштивикористовуються нафінансуванняцентралізованихзаходів,проектів йпрограмцихорганізацій, наутриманняїхньогоапарату та нафінансовудопомогуокремимкраїнам. Таким чином,кожнакраїнаможеотримуватикошти відміжнароднихорганізацій як увигляді прямогофінансування (як правило, лише в окремихвипадках), то й вопосередкованійформі черезрізніцентралізовані заходь,проекти йпрограми, щостосуютьсяїї чипоширюються нанеї.

>Міжнародніфінансовіінститутиможуть матірвзаємовідносини як ізурядами, то й ізсуб'єктамигосподарювання окремихкраїн.Взаємовідносини ізурядамискладаються задвоманапрямами. першийвідображає процесформуваннястатутногокапіталу зарахуноквнесків окремихкраїн. Іншийхарактеризуєкредитнівзаємовідносини —наданнякредитівурядам та їхніпогашення йсплатупроцентів.Взаємовідносини ізпідприємствамимаютьдвостороннійкредитний характер.Міжнародніфінансовіінститутифінансовозабезпечуютьпевніпроекти,надаютькредитиокремимпідприємствам, як правило, наконкурснійоснові Отже, якміжнародніекономічніорганізації, то йфінансовіінститутизабезпечуютьцентралізаціюпевноїчастиниміжнароднихфінансовихресурсів для забезпечення потребсвітовогогосподарства.Вонифінансуютьокреміпроекти йпрограми,керуючисьінтересамисамесвітовогогосподарства вцілому, а чи не окремихкраїн,якими бважливими тихінтереси дляцихкраїн не були. При цьомуінтереси окремихкраїн настадіїрозгляду тазатвердження такихпроектів йпрограмобов'язковоприсутні.

>Наростанняпроцесівінтеграції,інтернаціоналізації та глобалізаціюгосподарського життязумовлює якпосиленняролідіючихорганізацій таінститутів, то йстворення нових, що, у своючергу, Веде допідвищеннярівняцентралізаціїфінансовихресурсів, збільшення якїхньоїмаси, то йобсягівміжнароднихфінансовихпотоків.

>Міжнародніорганізації —цестворені наосновіміжнародного договору й статуту длявиконанняпевнихфункційоб'єднаннясуверенних держав, котрімають системупостійнодіючихорганів,володіютьміжнародноюправосуб'єктністю йзаснованівідповідно доміжнародногоправа.[6]

>Найвідомішою такоюорганізацієюєОрганізаціяОб'єднанихНацій (ООН), Якафункціонує понадпівстоліття.Аналіз практикидіяльностіцієїорганізаціїпоказує, щопоряд звсестороннімзростаннямролісвітовихполітичних проблем, все понадмісця вїїдіяльностівідводитьсявирішеннюекономічних йфінансовихпитаньрозвиткусучасного світу.

>Значенняекономічноїдіяльності ООНзростає у зв'язку ізускладненнямпроцесів, котрівідбуваються увсесвітніхекономічнихвзаємовідносинах йміжнародномуподілі роботи,різноманітністю проблем, щовиникають усвітовійекономіці,динамізмомміжнародногогосподарського життя.Усецевикликаєнеобхідністьприйняттявчасних йефективнихрішень.

І усе ж такислідзазначити, щоздійснюючиекономічну діяльність ООНзалишаєтьсяперш наполітичноюорганізацією.

>Економічна діяльність ООНвключає у собічотириголовнінапрями:

>1.Вирішеннязагальних для всіхкраїнглобальнихекономічних проблем;

>2.Сприянняекономічномуспівробітництву держав зрізнимирівнямисоціально-економічногорозвитку;

>3.Сприяннягосподарськомурозвиткукраїн, щорозвиваються;

>4.Вирішення проблемрегіональногоекономічногорозвитку

>Основнимиструктурнимипідрозділамисистемиорганівекономічного йфінансовогоспівробітництва у межах ООНє три з шестиГоловнихорганів,вказаних уСтатуті:ГенеральнаАсамблея,Економічна йСоціальна Рада таСекретаріат.

>ГенеральнаАсамблея (ГА) згідно ізвідповіднимистаттямиСтатутунесе відповідальність завиконанняфункцій ООН у сферіміжнародногоспівробітництва йкерівництвоконкретноюдіяльністю уцій сферіЕкономічної йСоціальної Заради.Головне заподіянняАсамблеї —>служитивищим форумом у рамкахОрганізації дляобговореннянайбільшважливих,ключових проблемекономічного характеру.Своїфункції в цьому напряміАсамблеяздійснюєголовним чином через Іншийкомітет (ізекономічних йфінансовихпитань),якийє одним зголовнихкомітетівАсамблеї.

>Економічна йСоціальна Рада (>ЕКОСОР)є іншим за старшинством органом усистеміекономічногомеханізму ООН й посутікоординує всю діяльністьОрганізації всоціально-економічній сфері. Членами Зарадиє 54 країни — члени ООН, якіобираєГенеральнаАсамблея ООН,причому 5постійнихчленів ЗарадиБезпекиєнезмінними членами Заради.

Удіяльності Заради можнавиділити триголовніфункції.Вонавиступає як:

>1.Відповідальнийспеціалізований форум держав, у рамках ООН длякваліфікованогообговоренняміжнароднихекономічних йсоціальних проблем й розробкипринциповоїполітичноїлінії;

>2.Координаторвсієїдіяльності ООН ізекономічних йсоціальнихпитань тадіяльностіспеціалізованихустанов ООН;

>3.Організаторпідготовкикваліфікованихдосліджень ззагальніх йспеціальних проблемекономічного йсоціальногорозвитку таміжнародногоспівробітництва.

>Секретаріат ООН —третяосновна ланка всистеміорганівекономічногоспівробітництва. Цеадміністративно-виконавчий орган ,>якийобслуговуєнормальнефункціонуванняіншихООНівськихінститутів таустанов йвиконуєконкретнідоручення.Переважнабільшістьспівробітників центральногоапаратупрацюють наекономічну службу. До складуекономічногоапарату ООНвходятьтакождекількаспеціальнихпідрозділів,найбільшим із якіє Департамент ізекономічних йсоціальнихпитань.

>Крімвищеназванихтрьохголовнихорганівекономічного йфінансовогоспівробітництва у межах ООНуспішнофункціонують ііншіорганізації ООН, діяльність які у сферіекономічних йфінансових ,відносиндосить активна йпомітна.Серед них —ОрганізаціяОб'єднанихНацій ізпромисловогорозвитку (>ЮНІДО), ПрограмурозвиткуОрганізаціїОб'єднанихНацій (ПРООН) тарегіональніекономічнікомісії.[21]

>ОрганізаціяОб'єднанихНацій ізпромисловогорозвитку (>ЮНІДО) —спеціалізованаустанова ООН длясприянняіндустріалізаціїкраїн, щорозвиваються, їхньогопромисловомурозвитку шляхоммобілізаціїнаціональних йміжнароднихматеріальних йфінансовихресурсів.ЮНІДО бувстворена в 1966 р.їївищим органомєГенеральнаконференція, котраскликається одного разу на два рокта.КерівніорганиЮНІДО — Рада ізпромисловогорозвитку йКомітет ізпрограмних й бюджетнихпитань. Штаб-квартиразнаходиться уВідні.

З початку 1986 р.ЮНІДОнабула статусуспеціалізованоїустановисистеми ООН, що привело доїїреорганізації.СьогодніЮНІДО.маєвласнийрегулярний бюджет,якийформується ізобов'язковихвнесківкраїн-членів йпризначенийголовним чином дляутриманняСекретаріату ООН.

>Фінансуванняоперативноїдіяльностіздійснюється ізкоштів Програмирозвитку ООН й ФондупромисловогорозвиткуЮНІДО,якийскладається іздобровільнихвнесківкраїн —членівОрганізації.

>Оперативна діяльністьЮНІДО згідно ізрезолюцієюГенеральноїАсамблеї ООНвключаєкрімуправлінських,науково-дослідницьких татехнічнихпитаньздійсненняконкретнихпроектів,такожрозробкурекомендацій йнаданняконкретноїдопомогикраїнам упідготовціпрограміндустріалізації ізурахуваннямполітичних,економічних тафінансовихобставин.

>ЯкщоЮНІДОмає статусспеціалізованоїустанови ООН, котра працює ізкраїнами, щорозвиваються, тоінша організація — ПрограмурозвиткуОрганізаціїОб'єднанихНацій (ПРООН) —єдопоміжним органомГенеральноїАсамблеї ООН,міжнародноюпрограмою ізнаданнябагатосторонньоїтехнічної йпередінвестиційноїдопомогикраїнам, щорозвиваються, унайважливіших секторахекономіки.

>Допомога ПРООНфінансується зарахунокдобровільнихвнесків йнадається лишеурядами, через їхніпосередництво чи заїхнімпроханням.

>Стосовнорегіональнихекономічнихкомісій, то смердоті булистворені згідно ізрезолюціямиЕкономічної йСоціальної Заради (>ЕКОСОР), Якакоординуєїхню діяльність.

>Європейськаекономічнакомісія ООН (>ЄЕК) бувстворена в 1947 р. яктимчасовий орган ООН із5-річнимстрокомповноважень длясприянняекономічномувідродженнюпіслявоєнноїЄвропи. Однак вже у 1951 р.ЄЕКотримала статуспостійного органу ООН.

>ЄЕКсприяларозвиткуторгівлі,економічного йнауково-технічногоспівробітництва. Уїїскладіфункціонує рядгалузевихкомітетів — ізпитаньсільськогогосподарства,хімії таін. —всьогоблизько 15. Уостанні роктаЄЕКсконцентрувала свою діяльністьголовним чином угалузяхекології, особливо впитанняхтранскордонного характеру іефективноговикористанняенергії (>програма ">Енергетичнаефективність у 2000-му р."); транспорту (ізпозиційекології) йлісовихресурсів.

>Економічна йсоціальнакомісія дляАзії й Тихого океану (>ЕСКАТО)створена в 1947 р. якрегіональний орган.її членамиєбільшістькраїнрегіону,включаючи США,Нідерланди, ВеликуБританію,Францію.Комісіяпровадить роботу у межахпрограмидій ізрегіональногоекономічного йфінансовогоспівробітництва вгалузіпередачітехнології подінвестиційніпроекти.Досягнутопевнихрезультатів у рамкахреалізаціїпрограми "Транспорт йзв'язок" йпрограмирозвиткуінфраструктури, котрімаютьвкрайважливезначення длярегіону, демешкає понадполовини населенняземноїкулі.

>Економічнакомісія дляЛатинської Америки йКарибськогобасейну (>ЕКЛАК)створена в 1948 р.Вищий орган —сесія, аперіодміжсесіями —Комітет ускладіпредставників всіх 40країн-членів:країнЛатинської Америки,СПІА,Канади,ВеликоїБританії,Франції,Нідерландів,Іспанії. УскладіЕКЛАКдіютьпостійніоргани:Комітет ізекономічногоспівробітництвакраїнЦентральної Америки;Комітет ізрозвитку йспівробітництвакраїнКарибськогорегіону;Комітет ізторгівлі;Комітетурядовихекспертів.Основні напрями роботи тих сам, що і увищепереліченихкомісій.

>Економічнакомісія для Африки (ЕКА) бувстворена в 1958 р. ізметоюсприянняафриканським народам увивченні іаналізі проблемрозвитку континенту. ЕКАрозробляє заходьщодоекономічногорозвитку цогорегіону,надаєконсультативніпослугивідповідно дозапитівкраїн-членів.Комісіямаєчотирисубрегіональнівідділення.

Уцілому, Незважаючи надокладенізусилляміжнародногоспівтоваристващодорозв'язання проблемрозвиткуекономічного йфінансовогоспівробітництва системою ймеханізми ООН, насьогоднізалишається багатопринциповихпитань, доуспішноговирішення якіпоки що незнайденовідповіднихпідходів.

США й Канада в 1960 р.приєдналися до 18європейськихкраїн,підписавшиКонвенцію простворенняОрганізаціїекономічногоспівробітництва йрозвитку.Сьогодні у складцієїорганізації входити 29країн:Австралія,Австрія,Бельгія, ВеликаБританія,Греція,Данія,Ірландія,Ісландія,Іспанія,Італія, Канада, Люксембург, Мексика,Нідерланди,Німеччина, НоваЗеландія,Норвегія,Польща,Португалія,Республіка Корея, США,Туреччина,Угорщина,Фінляндія,Франція,Чехія,Швейцарія,Швеція,Японія.

Українах — членах ОЕСРпроживає 16 % населенняземноїкулі, тоді якїхнячастка усвітовомувиробництвістановитьдвітретини, щопідтверджуєцентральну рольцихкраїн усвітовійекономіці.

>Основниминапрямамидіяльності ОЕСРє:

>1.Сприянняефективномувикористаннюекономічних йфінансовихресурсів,дослідженням йпрофесійнійпідготовці вгалузі науки йтехніки;

>2.Проведення політики забезпеченняекономічногозростання, атакожвнутрішньої йзовнішньоїфінансовоїстабільності;

>3.Зменшення чиусуненняперешкод на шляхуобміну товарами,послугами, атакожпоточнихплатежів,подальшалібералізація рухукапіталів;

>4.Сприяннярозвиткукраїн, щорозвиваються ізвизначенихконкретнихспільнихпитань

>Ця організаціядоситьшвидковідреагувала наперший ">нафтовий шок",створивши у 1974 р.Міжнароднеенергетичне агентство (>МЕА),завданнямякогоєсприяннякраїнам векономіїенергії й врозробцізамінниківнафти.Крім того, члени ОЕСРприйнялирішення провзаємнийперерозподілсвоїхнафтовихресурсів навипадокперебоїв упостачаннінафти,подібних до тихий, що буливикликанікраїнами ОПЕКнаприкінці 1973 р. Умежах ОЕСР із 1958 р.функціонує Агентство ізядерноїенергії (>АЯЕ), яку до 1972 р. малоназвуЄвропейське агентство ізядерноїенергії. З 1968 р.діє Центрдосліджень йнововведень угалузіосвіти (>ЦДНО).

>Крім того.Організаціяекономічногоспівробітництва йрозвиткувиконуєнадзвичайноважливуфункціюекономічногопрогнозування. Неювиробленістандартнісистемипоказників йпідходистосовноаналізунаціональнихрахунків,рівнябезробіття й паритетукупівельноїспроможності, щодаєзмогуекономістам йфінансистамвсього світукористуватисянадійними йпорівняльнимистатистичнимиданими ізекономікипровіднихпромисловорозвинутихкраїн. Наційоснові в ОЕСР було бпобудованонадзвичайноскладнуеконометричну модельсвітовоїекономіки, котрадозволяє два рази нарікробитипрогнозистосовноекономічногорозвиткукраїн-членів нанаступні два рокта. ">Економічніперспективи" ОЕСР, котріпублікуються два рази нарік, атакождослідження, котріщорічнопроводяться вкожній зкраїн-членівцієїорганізації,є чи ненайважливішимидовідниковими документами як дляекономістів йфінансистів, то й дляурядів тасуспільної думипровіднихпромисловорозвинутихкраїн світу.

З 1995 р. у межах ОЕСРведетьсяпідготовкаБагатосторонньої догоди ізінвестицій (>БУІ) длярегулюванняпрямихіноземнихінвестицій уміжнародномумасштабі,метоюякоїє:

>1.Встановленнявисокихстандартів режиму йзахистуінвестицій;

>2.Вихід далеко за межііснуючихзобов'язань длядосягнення новихстандартівлібералізації, котріохоплювали б усістадіїінвестиційногопроцесу (до й послестворенняпідприємств), із широкимизобов'язаннями увикористанні принципунаціонального режиму таліквідаціїнаявнихобмежень,використання принципунедискримінації йнайбільшогосприяннянації,транспарантності (>прозорості),привнесеннянеобхідноїдисципліни в тихсферилібералізації, котрінедостатньо-забезпечуютьсячиннимиугодами ОЕСР;

>3.Створенняюридичногообов'язкового документа,якийвміщував біположення ізметоющебільшогопосиленнязобов'язаньсторін;

>4.Поширеннясформульованихзобов'язань на усі країни, котріприєдналися добагатосторонньої догоди ізіноземнихінвестицій, на всіхрівняхуправління;

>5.Розробка необходимихзаходів у сферівзаємовідносин ізрегіональнимиінтеграційнимиорганізаціямиекономічного характеру;

>6.Сприянняпроцесамврегулювання й забезпеченняефективногорозв'язанняінвестиційнихсуперечок ізурахуванням вжедіючих у цьомупланімеханізмів;

>7.Прийняття доувагиміжнароднихзобов'язанькраїн-членів ізметоюзапобіганняконфліктам ізугодами,досягнутими у межах СОТподатковимиугодами й т.ін.

Таким чином.Організаціяекономічногоспівробітництва йрозвитку —цесвоєрідний клубпромисловорозвинутихкраїн ізринковоюекономікою.Залежно відобставинцей клубможе бути чи, із одного боці, простомісцемзустрічей,обміну думками,аналізуекономічних перспектив, чи, ізіншого, —місцемпроведенняпереговорів, згодипозицій йприйняттяконкретнихрішень, особливо ізпитаньекономічної йфінансовоїполітики.[25]

>Організаціякраїн —експортерівнафти (ОПЕК) бувстворена в 1960 р. наконференції вБагдаді.її статут,затверджений у 1961 р.,згодомнеодноразовопереглядався.Згіднозістаттею 7Статутуповноправними членамицієїміжнародноїекономічноїорганізаціїможуть бути лишечлени-засновники та країни,чиї заявки на членство булисхваленіКонференцією.Будь-якаіншакраїна, щоекспортуєнафту взначнихкількостях ймаєінтереси, котрі в основномузбігаються ізінтересамикраїн-членів,може статіповноправним членом ОПЕК заумови, щоїїприйняття якщосхваленобільшістю в 3/4 голосів,включаючи голоси всіхкраїн-засновниць. Статусасоційованого члена неможе бутинаданийжодній стране, Яка немаєінтересів йцілей, схожих усвоїйоснові ізінтересамикраїн —членівцієїорганізації.

>Головна позначкадіяльності ОПЕК:

>1.Координація іуніфікаціянафтової політикикраїн-членів та захистїхніхінтересів, у томучислі шляхом забезпеченняїмсталихдоходів;

>2.Забезпеченнястабільностіцін насвітовомуринкунафти тапостачаннянафтоюкраїн-споживачів;

>3.Забезпеченняодержаннясправедливихдоходівінвесторами відкапіталовкладень унафтовупромисловість;

>4.Забезпеченняохоронинавколишньогосередовища;

>5.Співробітництво ізкраїнами — не членами ОПЕК ізметоюреалізаціїініціативщодостабілізаціїсвітовогоринкунафти.

>Поряд зспецифічнимипитаннями забезпечення тазахистуекономічних йфінансовихінтересівкраїн-членів унафтовійпромисловості, організація у 1976 р.створила Фондміжнародногорозвитку (Фонд ОПЕК).

>Метоюдіяльності Фондує:

>1.Здійсненняфінансовогоспівробітництваміжкраїнами — членами ОПЕК таіншимикраїнами, щорозвиваються, шляхомнаданняпільговихпозик дляфінансуванняплатіжнихбалансів, дляздійсненняпроектів йпрограмрозвитку;

>2.Сприяння чинаданняпозикміжнародним агентствам, діяльність яківідповідаєметі Фонду;

>Основнимнапрямомдіяльності Фондувважаєтьсянаданняпозик йсубсидій напільговихумовах (поднизький відсоток). Фонднадаєпозикитрьохтипів:

>Позики наздійсненняконкретнихпроектіврозвитку;національним банкамрозвиткунадаютьсятакожкредитнілінії дляфінансуваннямалих йсередніхпідприємств;

>Позики дляфінансуванняпрограм навідновлення чимодернізаціюпевнихгалузейекономіки, назакупівлюсировини,обладнання,запаснихчастин, список якіузгоджується із Фондом;

>Позики дляфінансуванняплатіжнихбалансів, наімпортпродуктівхарчування йспоживчихтоварів; назакупівлюобладнання длясільськогогосподарства йвиробництваспоживчихтоварів.

>Позикидоповнюютьсясубсидіями, щонадаються дляфінансовоїпідтримки,дослідницькихробіт,підготовкикадрів,продовольчоїдопомоги,допомоги принадзвичайнихобставинах.

>Окрім Фондуміжнародногорозвитку, країни — члени ОПЕКстворилиіншіспільніекономічні іфінансовіструктури,серед якісімбагатосторонніхінститутівдопомоги,шістьдвосторонніхінститутівдопомогирозвитку та тритрастовихфонди.

>Багатосторонніінститутидопомоги ОПЕК:Арабськеголовнеуправліннясільськогосподарськихінвестицій йрозвитку;Програмаарабських державПерської затоки дляорганізаціїрозвиткусистеми ООН;Арабськийвалютний фонд;Арабський фондекономічного йсоціальногорозвитку;Арабськапрограмафінансуванняторгівлі;Арабський банкекономічногорозвитку Африки;Ісламський банкрозвитку.

 >ДвосторонніінститутидопомогирозвиткуОПЕК:ФондарабськогоекономічногорозвиткуАбу-Дабі (ФондАбу-Дабі);Організація ізінвестицій,економічної йтехнічноїдопомогиІрану (>ОрганізаціяІрану);Іракський фондрозвиткузарубіжнихкраїн (>Іракськийфонд);Кувейтський фондарабськогоекономічногорозвитку (>Кувейтськийфонд);Саудівський фондрозвитку (>Саудівськийфонд).Венесуельськийінвестиційний фонд.                                                                     

>Трастовіфонди ОПЕК:Арабськийнафтовий фонд;Трастовий фондНігерії;Венесуельськийтрастовий фонд.

Догрупирегіональнихбагатосторонніхекономічнихорганізаційналежить НАФТА —Північноамериканська зонавільноїторгівліїїстворено наоснові

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація