Реферати українською » Международные отношения » Росія і Всесвітня Організація Торгівлі


Реферат Росія і Всесвітня Організація Торгівлі

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Санкт-Петербурзький Державний Університет

Економічний факультет

Кафедра світової економіки

Курсова робота

« Росія та Всесвітня Торговельна Організація»

Виконала:

студентка денного відділення

групиМЭ-21.

Журавльова Валерія Володимирівна

Науковий керівник:

доцент, професор

>Алпатов Геннадій Євгенович

Санкт-Петербург2010г.


Зміст:

Запровадження

1. Приєднання до СОТ

1.1 Принципи і правил СОТ

1.2 Мета і завдання приєднання

1.3 Умови приєднання до СОТ

2. Вступ Росії до ВОТ

2.1 Хід переговорів       

2.1.1 Переговори щодо тарифних питанням

2.1.2 Переговори по сільськогосподарської проблематики

2.1.3 Переговори про доступ ринку

2.1.4 Переговори по системним питанням

2.1.5 Митний союз

2.1.6 Енергетика

2.1.7 Фінансові відносини

2.2Контролирование за веденням переговорів

3. Наслідки для Росії

3.1 Плюси та "мінуси

Укладання

Список літератури


Запровадження:

Світову організацію торгівлі (WorldTradeOrganization) — це є міжнародна організація, що є наступницею котрий діяв з 1947 року Генеральної угоди за тарифами й торгівлю (ГАТТ). СОТ була створена 1995 року із єдиною метою лібералізації міжнародної торгівлі, і регулюванняторгово-политических відносин держав-членів з урахуванням пакета Угод Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів (1986-1994 рр.). Ці документи є правовим базисом сучасної міжнародної торгівлі.

СОТ функціонує багато в чому як і, як і ГАТТ, та заодно вона контролює ширший спектр торгових угод (включаючи торгівлю послугами і питання торгових аспектів прав інтелектуальної власності) і має значно великі повноваження на зв'язки й з удосконаленням процедур прийняття прийняття рішень та їх виконання членами організації. Невід'ємною частиною СОТ є унікальний механізм дозволу торговельних суперечок.

Вже 1986 року СРСР звернувся з заявкою про набуття статусу ще уругвайському раунді переговорів, з наступного приєднання до ГАТТ. США, проте, відхилили цю заявку, мотивувавши це тим, що є країною з планової економікою, що несумісне із принципами вільної торгівлі. І лише 1990 року СРСР зміг одержати статус спостерігача. У 1993 року Росія звернувся офіційної заявкою про приєднання до Генеральному угоди з тарифами й торгівлю. Відповідно до діючими процедурами було створено Робоча група з приєднання Росії до ГАТТ, перетворена після установи в 1995 році Всесвітньою торгової організації у Робочу групу з приєднання Російської Федерації до СОТ. Сьогодні ця Робоча група наділена мандатом на вивчення торгового режиму Росії і близько вироблення умов її участі у СОТ.

До даному моменту Росія, вступивши на шлях економічної реформи, відмовившись від державній монополії зовнішньої торгівлі, може і має розвивати із країнами ринкової економіки основі спільних принципів, які у світовому господарстві. Саме тому вона активно налагоджує в зв'язку зі міжнародними економічними організаціями. Росія стала повноправним членом низки найбільших митних, торгових оборотів і фінансових організацій, зокрема Ради митного співробітництва, Міжнародного валютного фонду, й Світового банку реконструкції й розвитку, Міжнародній торговій палати, а даний час ще готується до вступу до однією з найбільш представницьких - Світову організацію торгівлі. Запровадження нових правил торгівлі, і широкого доступу до ринків різних країн, безсумнівно, сприятимуть прискоренню ходу економічних реформ у Росії за умови її вступу доBTO.

Метою роботи є підставою аналіз відносин Росії і близько СОТ, і навіть наслідків при можливий вступ Росії у Світову організацію.


1. Приєднання до СОТ

1.1 Принципи і правил СОТ

Вже з 1947 року обговорення глобальних проблем лібералізації і перспективи розвитку світової торгівлі відбувається на рамках багатосторонніх торгових переговорів (>МТП) під егідою ГАТТ. Головна мета СОТ полягає у подальшої лібералізація світової торгівлі, і забезпеченні справедливих умов конкуренції.

Засадничими принципами і правилами ГАТТ/СОТ є:

·  взаємне надання режиму сприяння (>РНБ) торгувати;

·  взаємне надання національного режиму (НР) товарам і послугам зарубіжного походження;

·  регулювання торгівлі переважно тарифними методами;

·  відмови від використання кількісних та інших обмежень;

·  транспарентність торгової політики;

·   дозвіл торговельних суперечок шляхом консультацій і переговорів та інших.

Найважливішими функціями СОТ є:

·  контролю над виконанням угод й домовленостей пакета документів Уругвайського раунду;

·  проведення багатосторонніх торгових переговорів між зацікавленими країнами-членами;

·  дозвіл торговельних суперечок;

·  моніторинг національної торгової політики країн-членів;

·  технічне сприяння малорозвинутим державам у межах компетенції СОТ;

·  співробітництво до міжнародних спеціалізованими організаціями.

Загальні переваги від членством СОТ можна підсумовувати так:

· сприятливіші умови доступу на світових ринках товарів та послуг з урахуванням стабільності розвитку торговельних відносин за з СОТ;

· усунення дискримінації торгівлі з допомогою механізму СОТ із вирішенню суперечок, що забезпечує захист національних інтересів, у разі, якщо вони обмежуються партнерами;

· можливість своїх торгово-економічних інтересів шляхом ефективного участі уМТП під час вироблення нових правил міжнародної торгівлі.

Усі країни-члени СОТ приймають зобов'язання щодо виконання основних угод і юридичиних документів, об'єднаних терміном ">Многосторонние торгові угоди" (МТС). Отже, з погляду система СОТ є своєрідний багатосторонній контракт (пакет угод), нормами і правилами якого регулюється приблизно 97% всієї світової торгівлі товарами і послугами.

Пакет угод Уругвайського раунду об'єднує через сукупність понад 50 відсотків МТС та інших правових документів, основними серед яких є Угоду про заснування СОТ і несподівано що докладалися щодо нього МТС.

1.2 Мета і завдання приєднання

Членами Світової організації торгівлі нині є вже 153 держави світу, і вже найближчі роки їхнього число збільшуватиметься. Це означає, що сьогодні практично будь-яку державу, претендує створення сучасної, ефективної економіки та рівноправне що у торгівлі, прагне до членства в СОТ. І Росія цьому плані перестав бути винятком.

Участь у СОТ дає країні безліч переваг. Їх здобуття влади та в прагматичний сенсі метою приєднання до СОТ.Конкретними цілями приєднання для Росії можна вважати наступні:

· отримання кращих, тоді як існуючими, і недискримінаційних умов доступу російської своєї продукції іноземні ринки;

· доступом до міжнародному механізму дозволу торговельних суперечок;

· створення ще кращого клімату для іноземних інвестицій у результаті приведення законодавчої системи у відповідність із нормами СОТ;

· розширення можливостей для російських інвесторів у країнах-членах СОТ, зокрема, банківській сфері;

· створення умов підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції результаті збільшення іноземних товарів, послуг й залучення інвестицій російському ринку;

· участь у розробці правил міжнародної торгівлі з урахуванням своїх національних інтересів;

· поліпшити імідж Росії у світі є як повноправного учасника міжнародної торгівлі.

Завдання які переговорів стосовно приєднання – домогтися найкращих умов приєднання Росії до СОТ, тобто вигідного співвідношення переваг і поступок у вигляді зниження тарифів і нові відкриття внутрішніх ринків. Як сказав у одному з колишнього міністр економічного розвитку та торгівлі Герман Греф, баланс правий і зобов'язань Росії ніби беручи СОТ має сприяти економічного зростання, а чи не навпаки.


1.3 Умови приєднання до СОТ

 

Процедура приєднання до Світової організації торгівлі, вироблена за півстоліття існування ГАТТ/СОТ, багатопланова і складається з кількох етапів. Як помітні на досвідістран-соискателей, той процес припадає близько 5-7 років. Всі ці нижче процедури приєднання повністю поширюються і Росію.

У першому етапі у межах спеціальних Робітників груп відбувається детальне розгляд багатосторонньому рівні економічний механізм і торговельно-політичного режимуприсоединяющейся країни щодо відповідності нормам і правил СОТ. Після цього починаються консультації та переговори щодо умов членствастрани-соискателя у цій організації. Ці консультації та переговори, зазвичай, проводяться на двосторонньому рівні з усіма зацікавленими країнами-членами Робочої групи з приєднання Росії до СОТ (вРГ про приєднання Росії на вересень 2008 року значилося 60 країн, у своїй ЄС вважається як біжать країна). Насамперед, переговори стосуються "комерційно значимих" поступок, якіприсоединяющаяся країна готова надати членам СОТ із доступу їхньому ринки (фіксуються в двосторонніх Протоколах про доступ до ринків товарів та послуг). До того ж за форматом й терміни прийняття він зобов'язань поСоглашениям, що випливають із членством СОТ (оформляється у доповіді Робочої групи). Натомістьприсоединяющаяся країна, зазвичай, отримує права, які мають й інші члени СОТ, що сьогодні практично означатиме припинення її дискримінації на зовнішніх ринках. (Хоча, наприклад, Китай не зумів домогтися всіх цих прав повною мірою). Що стосується протиправних дій із боку будь-якого члена організації, будь-яка країна зможе звернутися із відповідною скаргою в Орган з вирішення спорів (>ОРС), рішення якого обов'язкові виспівати на національному рівні кожним учасником СОТ.

Відповідно до процедурою результати всіх проведених переговорів із лібералізації доступу до ринків й умови приєднання оформляються такими офіційними документами:

· доповідь Робочої групи, де викладено весь пакет правий і зобов'язань, якістрана-соискатель готове прийняти він;

· список зобов'язань щодо тарифних поступок у сфері товарів хороших і за рівнем підтримки сільського господарства;

· перелік специфічних зобов'язань про послуги і Список вилучень зРНБ (режим найбільшого сприяння);

· протокол стосовно приєднання, юридичнооформляющий цих домовленостей двома- і багатосторонньому рівнях.

Однією з обов'язкових умов із приєднання нових країн до СОТ є наведення національного законодавства й державного регулювання зовнішньоекономічної діяльність у відповідність до положеннями пакета угод Уругвайського раунду.

На на заключному етапі приєднання відбувається ратифікація національним законодавчим органом країни-кандидата всього пакета документів, узгодженого у межах Робочої Групи і затвердженого Генеральним радою. Після цього зазначені зобов'язання стають частиною правового пакета документів СОТ і несподівано національного законодавства, а сама країна-кандидат приєднується до Світової організації торгівлі.


2. Вступ Росії до ВОТ

2.1 Хід переговорів

Переговорний процес про приєднання Росії до СОТ розпочалося 1995 року. Його перший етап був у розгляді багатосторонньому рівні у рамках Робочої групи (>РГ) торговельно-політичного режиму Росії щодо його відповідності нормам СОТ.

Потому, як Україна виявила 1998 року свої перші пропозиції щодо доступу ринку товарів хороших і за рівнем підтримки сільського господарства почалися переговори на двосторонньому рівні. У 1999 під час розгляду членам СОТ було передано перша редакція Переліку специфічних зобов'язань про доступ ринку послуг і проекту не Списку вилучень з режиму сприяння (>РНБ). Починаючи з року, переговори стали носити повномасштабний характер, тобто стали охоплювати всіх аспектів процесу приєднання Росії до СОТ.

Надалі у складіРГ (голова >РГ з грудня 2003 року – Постійний представник Ісландії при СОТ СтефанЙоханнессон) входять 60 країн-членів (27 країн-членів, ЄС - одностайно член). З 2007 року до складуРГ ввійшов В'єтнам, у травні 2007 року – Саудівська Аравія, у грудні 2007 року членом Робочої Групи стали ОАЕ й у травні 2008 року – Україна. У переговори з тарифним питанням залучено в різного рівня понад 50 країн-членів, а, по доступу ринку послуг – близько тридцяти. Результатом даних переговорів стало підписання відповідних двосторонніх протоколів про їх завершенні.

Відповідно до ст встановленими процедурами переговори з системним питанням багатосторонньому рівні відбуваються у Секретаріаті СОТ на Женеві. Йдеться про офіційних й неофіційних засіданняхРГ, де проводили переговори з сільському господарству й обговорення інших щонайменше актуальних проблем, і навіть про неофіційних консультаціях із участю зацікавлених членівРГ. Переговори на двосторонньому рівні з доступу до ринків відбуваються у Женеві, у Москві в інших відповідних столицях наших партнерів.

Основою проведення є документи та пропонування, які затверджуються Урядом Російської Федерації. У межах процесу з приєднання російська делегація проводить переговори з семи напрямам.

2.1.1  Переговори щодо тарифних питанням

Їх мета – це визначення за максимальний рівень ставок ввізних мит у всій Товарної номенклатурі зовнішньоекономічної діяльності, право щодо застосування яких Росія отримає після приєднання до СОТ.

На сьогодні переговори з умовам доступу іноземних товарів російський ринок завершено з усіма членамиРГ про приєднання Росії до СОТ, які захотіли розпочати такі переговори.

У межах вже досягнутих двосторонніх домовленостей початковий рівень «зв'язування» мит ні на однієї ставки мита не нижче які у час, й у перший рік після приєднання Росії до СОТ жодна з ставок мит нічого очікувати знижена.

Рівень митної захисту сільського господарства не зменшується з жодного з підставових сільськогосподарських товарів, а, по ряду їх Росія навіть проти неї збільшити ставки мит на перехідний пе-ріод. Оскільки мораторій на мита, який запроваджено ще 2007 року, і він двічі продовжений урядом під тиском ЄС, закінчує сові дію 1 січня 2011 року. А питання щодо продовження мораторію формально вирішує комісія з захисних заходів у зовнішній торгівлі Російської Федерації на чолі з віце-прем'єром ВікторомЗубковим.

Імпортні мита на промислові товари також знизяться приблизно за три відсоткових пункти. Початковий рівень «зв'язування» становить 10,1 %, кінцевий рівень – 7,6 % (у своїй максимальне зниження мит зафіксовано, зокрема, для технологічного устаткування). За товарами загалом ці показники (середньозважена ставка імпортні мита) становлять відповідно 14,8 % і 11,5% .

Вітчизняні прибічники вступу Росії до ВОТ вважають, що членство у створенні дозволить країні щорічно додавати до ВВП на один відсоток. Противники приєднання країни, до СОТ побоюються, що це завдасть серйозної шкоди російської промисловості, оскільки росіяни за умов вільної торгівлі будуть віддавати перевагу імпортні товари.

Недавні переговори першого віце-прем'єра Ігоря Шувалова дозволяють остаточно простежити підсумкову схему переговорів РФ та ЄС. Результати буде оголошено лише 7 грудня, проте попередньо, подейкують співрозмовники інформації з уряду, Москва погодилася продовжити мораторій для підвищення мит на 2011 рік, і з 2012 року - узагалі скасувати їх. У обмін ЄС може погодитися в стислі терміни завершити переговори, аби Росія вступив у СОТ пізніше 31 грудня 2011 року. Отже, по дорозі Москви у організацію тепер може виникнути лише одне проблема — можливе вето Грузії, що настирливо

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація