Реферати українською » Международные отношения » Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі Росії


Реферат Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі Росії

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Зміст

Запровадження

1. Теоретичні основи зовнішньої торгівлі

1.1 Основні показники зовнішньої торгівлі

2. Аналіз зовнішньої торгівлі Росії на етапі

2.1 Динаміка зовнішньої торгівлі. Розвиток експорту. Розвитку імпорту

2.2 Товарна структура зовнішньої торгівлі

2.3 Географічна структура зовнішньої торгівлі

3. Пріоритети та напрями розвитку зовнішньої торгівлі Росії

3.1 Місце Росії у міжнародну торгівлю

3.2 Заходи, сприяють розвитку зовнішньоторговельної діяльності

Укладання

Список літератури


Запровадження

Традиційної і найрозвиненішої формою міжнародних економічних відносин є зовнішня торгівля. Перед торгівлі припадає близько 80 % всього обсягу міжнародних економічних відносин.

Актуальність дослідження зумовлена тим, що міжнародної торгівлі – одне з найрозвиненіших і традиційних форм міжнародних економічних відносин. Аналіз специфічних проблем відкритої економіки починається звичайно з зовнішньої торгівлі як найважливішої форми міжнародних відносин. Загалом вигляді міжнародної торгівлі є способом, з допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів немає і в такий спосіб збільшувати загальний обсяги виробництва.Суверенние держави, як й окремі обличчя і регіони країни, можуть виграти з допомогою спеціалізації на виробах, які можуть випускати з найбільшої відносної ефективністю, і наступного їх обміну на товари, що вони неспроможна самі ефективно виробляти.

Країни торгують з кількох причин. По-перше, економічні ресурси – природні, людські, інвестиційні товари – розподіляють між країнами світу вкрай нерівномірно; країни істотно різняться зі своєї забезпеченості економічними ресурсами. По-друге, ефективне виробництво різних товарів вимагає різних технологій чи комбінації ресурсів.

Аналіз динаміки зовнішньої торгівлі Росії є актуальним, оскільки до Росії нині активно виборює поліпшення свого становища міжнародному ринку, й зовнішня торгівля для Росії це основне джерело коштів на підняття національної економіки та вирішення внутрішніх економічних та соціальних проблем.

Мета курсової роботи – проаналізувати динаміку зовнішньої торгівлі Росії.

Завдання курсової роботи:

- розглянути міжнародну торгівлю у системі міжнародних економічних відносин;

- досліджувати основні показники зовнішньої торгівлі;

- охарактеризувати сучасну зовнішньоторговельну політику Росії;

- проаналізувати динаміку і структуру зовнішньої торгівлі Росії;

- оцінити пріоритети та напрями розвитку зовнішньої торгівлі Росії;

- охарактеризувати місце Росії у міжнародної торгівлі.

Об'єктом справжнього дослідження є зовнішня торгівля Росії, предметом – експорт нафти й імпорт Росії, що характеризують зовнішню торгівлю Росії.

Теоретичною й методологічною основою курсової роботи послужили праці класиків економічної науки, сучасних вітчизняних і зарубіжних провідних вчених. Однак це тема широко дискутується в періодичних економічних виданнях, як-от «Російський зовнішньоекономічний вісник», «Експерт», «>МЭ і МО».

Практична значимість курсової роботи у тому, що її результати можна використовувати в процесі щодо економічних дисциплін.

Курсова робота складається з запровадження, трьох глав, ув'язнення й списку літератури. У запровадження обгрунтовується актуальність обраної теми, визначається мета, завдання, об'єкт дослідження, розкрито наукова новизна, теоретичні і практичні значення роботи.

У I главі «Теорії Теоретичні підвалини міжнародної торгівлі» розглянуті теоретичні основи зовнішньої і основні зовнішньоекономічні показники; у II главі «Аналіз зовнішньої торгівлі Росії на етапі» – проводиться аналіз зовнішньоекономічної діяльності Росії з урахуванням географічної й товарної структур.Прослежено зміна експорту й імпорту країни в останній період.Приведени статистичні дані про найважливішиммакропоказателям міжнародної торгівлі; в III главі – аналіз, місце Росії у міжнародну торгівлю і природні заходи, які сприятимуть розвитку зовнішньої торгівлі країни. На закінчення курсової роботи викладено основні результати проведених досліджень, зроблено висновки та практичні рекомендації.


 

1. Теоретичні основи зовнішньої торгівлі

Міжнародна торгівля - одне з найрозвиненіших і традиційних форм міжнародних економічних відносин. Вона зародилася у стані глибокої давнини - власне міжнародної торгівлі початку здійснюватися з формуванням перших національних держав в IV - III тисячоліттях до нашої ери (Єгипет,Месопотамия та інших.), стосовно цих умов вже правомірно розглядати трансприкордонний рух товарів. Однак того період міжнародний обмін надходила лише невелика частина виробленої у різних країнах продукції, оскільки пануючій формою господарства було натуральнехозяйство.[1]

У літературі часто дається таке визначення: «Міжнародна торгівля є процес купівлі від продажу, здійснюваний між покупцями, продавцями і посередниками у різнихстранах».[2] Міжнародна торгівля включає експорт нафти й імпорт товарів, співвідношення між якими називають торговим балансом. У статистичних довідниках ООН наводяться дані про обсяг і динаміці світової торгівлі як сум вартості експорту всіх країн світу. Відповідно до досліджень зовнішньоторговельного обороту, на кожні 10% зростання світового виробництва доводиться 16% збільшення обсягів світової торгівлі. Тим самим було створюються сприятливіші умови щодо його розвитку. Коли ж у торгівлі відбуваються збої, уповільнюється, і розвитокпроизводства.[3]

Становлення ринкових відносин дало потужний поштовх розвитку міжнародної торгівлі. Міжнародна торгівля зазнала істотні зміни, відбиваючи перехід до нових східцях у розвитку ринкового господарства. Бо у основі розвитку міжнародної торгівлі лежить міжнародний поділ праці, постійно дедалі глибша і розвивається під впливом НТП, то можливості розвитку міжнародної торгівлі практично безмежні. На початку XXI в. вплив НТП стає дедалі значним, а пов'язані з нею зміни у міжнародну торгівлю - дедалі більше динамічними. Чинником, що його динамічного розвитку міжнародної торгівлі, є вивезення капіталу, вже зібрано понад 100 років визначальний найважливіші тенденції у розвитку міжнародних економічних взаємин у цілому. Дедалі більше активну роль розвитку міжнародної торгівлі грають сучасні держави.

Починаючи з 80-х рр. XX в. розвиток міжнародної торгівлі був із глобалізацією економіки, коли іде за рахунок суті «зрощення» ринків країн. Найінтенсивніше це відбувається у рамках інтеграційних угруповань, митних, торгових оборотів і економічних спілок, де зменшуються чи взагалі ліквідуються адміністративні й економічні бар'єри між країнами.

Дедалі більше значне місце у сучасної міжнародну торгівлю займає електронна торгівля (>e-commerce,electroniccommerce). У основі електронної торгівлі лежить використання можливостей сучасних комп'ютерних систем реалізації угод з реалізації товарів та послуг і перерахування фінансових ресурсів.

Істотне вплив в розвитку міжнародної торгівлі надає діяльність ТНК, які формують свої власні внутрішні («>интернальние») ринки, призначають у їх рамках кон'юнктури ринку, масштаби та напрями товарних потоків, ціни на всі товари (особливу увагу тут займають трансфертні ціни) і загальну стратегію розвитку таких ринків. Бо у сучасної міжнародну торгівлю бере участь сила-силенна різних суб'єктів міжнародних економічних відносин (від ТНК глобальні стратегіями і глобальними масштабами торгівлі - до окремих фізичних осіб - «човників»), економічних інтересів яких не збігаються, то цілому неї характерна найгостріша конкуренція.

Міжнародні товарні потоки загалом набувають величезні масштаби і охоплюють всі регіони світу. У 2005 р. міжнародної торгівлі товарами (>суммированний світової експорт товарів) досягла 10,338 трлн.долларов.[4]

Під терміном «зовнішня торгівля» розуміється торгівля якоїсь країни іншими країнами, що складається з оплачуваної ввезення (імпорту) і оплачуваної вивезення (експорту)товаров.[5]

Різноманітна зовнішньоторговельна діяльність підрозділяється по товарної спеціалізації на торгівлю готової продукцією, торгівлю автомобілями і устаткуванням, торгівлю сировиною і світову торгівлю послугами.

Ефективність чи неефективність зовнішньої торгівлі, відкритість навпаки закритість національних економічних систем надають дуже суперечливе вплив на господарючих суб'єктів і населення різних країн світу. Приміром, лібералізація зовнішньоекономічних зв'язків і зростання відкритості національної економіки призводять до того, що у країну на значних кількостях приходять дешеві конкурентні імпортні товари, проте може призвести до закриття вітчизняних підприємств, які виробляють аналогічну продукцію, зростання безробіття у країні й т.д.

1.1 Основні показники зовнішньої торгівлі

Міжнародна торгівля товарами складається з цих двох протилежно спрямованих потоків - експорту й імпорту товарів. У цьому поняттям «експорт» і «імпорт» супроводжують поняття реекспорту і реімпорту.

Технологічний життєвий цикл товару відбувається на міжнародну торгівлю п'ять основних етапів. У першому етапі новий товар входить у внутрішній ринок. У процесі її завоювання якість товару вдосконалюється. З другого краю етапі попит на ринку повністю задовольняється, і товари починають експортувати. У цьомуетанегосударство-производитель (чи фірма-виробник) має тимчасової монополією у числі та її реалізації товару на світовому ринку. На етапі можливості відпрацювання технології для товару у країні вичерпані, більшість потенційних покупців на ринку задовольнили потреба у даному товарі. Перспективи підвищення ефективності проглядаються у перенесенні провадження з уніфікованої технологією економіку інших країнах, мають дешевші чинники виробництва, наприклад, дешевшу робочої сили. Аналізуючи цей етап товар починає випускатися іншими державами в за ліцензією їхнього внутрішнього ринку. На четвертому етапі збільшується випуск товару у країнах, у яких перенесли виробництво.Удовлетворив попит на ринку, вони починають завоювання ринків інших країнах і зокрема, національного ринкустрани-разработчика. Дешевизна робочої сили в обумовлює нижчі витрати виробництва, у країні,воспринявшей товар, тому розгортається цінова конкуренція на національному ринкустрани-разработчика. Перемога у боротьбі залишається поза країною з нижчими витратами виробництва, істрана-разработчик змушена звернути виробництво і припинити експорт. На етапістрана-разработчик повністю припиняє виробництво товару, а решта потреби задовольняє з допомогою нею імпорту. У умовах змушена зайнятися розробкою принципово нового товару.

У доповіді міжнародної торгівлі практикуються варіанти технологічного життєвого циклу товару з послідовним чи одночасним початком як істране-разработчике, і у країні, сприймальним технологію виробництва нового товару. Цикли з одночасним впровадженням ефективні для товарів з коротким життєвим циклом, оскільки саме його диктує підвищену швидкість комерційного маневру. Товари з тривалим життєвим циклом просуваються до економіки інших держав послідовно, відповідно до традиційним варіантів технологічного життєвого циклу товару.

Участь країни у міжнародну торгівлю зумовлено рівнем її економічного розвитку, розмірами території, чисельністю населення, ступенем забезпеченості на природні ресурси, ємністю внутрішнього ринку, завданнями і метою економічноїполитики.[6]

Експорт - вивезення зарубіжних країн товарів їхнього реалізації зовнішньому ринках. Імпорт - ввезення товарів їхнього реалізації на ринку. Реекспорт - вивезення раніше товарів, не які за країні переробці.Реимпорт - зворотний ввезення з-за кордону у країну не які піддалися обробці вітчизняних товарів. Факт експорту й імпорту фіксується в останній момент перетину митного кордону відбивається в митної та зовнішньоторговельної статистиці держави.

Оцінюючи масштабів міжнародної торгівлі розрізняють поняття номінального і реального обсягу міжнародної торгівлі. Перший (номінальний обсяг) є вартість міжнародної торгівлі, виражену у доларах США в поточних цінах. Тому номінальний обсяг міжнародної торгівлі залежить стану і динаміки обмінного курсу долара до національних валютам. Реальний обсяг міжнародної торгівлі - це стосується її номінальний обсяг,пересчитанний в постійні ціни з допомогою обраногодефлятора.

Номінальний обсяг міжнародної торгівлі, попри деякі відхилення в окремі роки, загалом має загальної тенденції до зростання. Вона відбиває, передусім, тенденцію зростання фізичного обсягу міжнародної торгівлі (поставок товарів у натуральному обчисленні). Проте, тому, як і ціни на міжнародну торгівлю мають у своєму цілому тенденцію до зростання, то результаті вартісний обсяг міжнародної торгівлі зростає швидше, ніж її фізичний обсяг.

Обсяги експорту й імпорту розраховуються у країні, як і натуральних, і у вартісних показниках. У цьому вартісні показники зазвичай розраховуються у національній валюті і далі перетворюються на долари США з метою міжнародного зіставлення. Проте є приклади країн (насамперед - це країни, котрим характерні висока інфляція), де експорт нафти й імпорт розраховують відразу ж на доларах США.

Крім показників експорту й імпорту у зовнішньоторговельної статистиці використовується показник зовнішньоторговельного сальдо, це вартісну відмінність між експортом і імпортом. Сальдо то, можливо позитивним (активним) або негативним (пасивним) залежно від цього, перевищує чи експорт за старості імпорт чи, навпаки, імпорт перевищує експорт (відповідно, існують поняття активного і пасивного зовнішньоторговельного балансу).

З метою міжнародної порівнянності експорт розраховується з урахуванням світових ціни момент перетину товаром митного кордону з урахуванням цін FOB, а імпорт - з урахуванням цін CIF. Ці ціни традиційно використовують у зв'язку з, що основну частину товарів у зовнішній торгівлі перевозиться морським транспортом. Вони є елементами загальної системи торгових звичаїв чи базисних умов поставки товарів Інкотермс, остання редакція яких було прийнято 2000 р. Те, що у ціни CIF входять крім вартості перевезення що й видатки страховку і фрахт судна (чого немає у цінах FOB), то вартість світового експорту через це виявляється менша за вартість світовий імпорт (на величину страховки, фрахту судна, в тому числі на величину деяких портові збори).

Сума за вартістю експорту й імпорту конкретної країни є собою її зовнішньоторговельний оборот. Проте задля оцінки зовнішньоторговельного обороту у межах світової економіки загалом дана методика підрахунку (шляхом підсумовування експорту й імпорту) неприйнятна. Причина у тому, що експорт одних країн автоматично є імпортом й інших, тобто. виникає так званий «повторний рахунок». Тож у відповідності з міжнародними домовленостями і з сформованій практикою під світовим зовнішньоторговельним оборотом розуміють суму експорту всіх країн світу.

В національної економіці необхідні протекціоністські заходи за захистом нових галузей, що виникли як наслідок науково-технічного прогресу, від конкуренції ефективних іноземних фірм, функціонуючих на світовому ринку цілком вистачає тривалий час.

Розширення протекціоністських форм і методів ввозяться результаті використання нетарифних торгових обмежень. Основними видами нетарифних обмежень є імпортні-експортні квоти, добровільні обмеження чи стимулювання експорту, стандарти ін.

>Импортно-експортние квоти (контингент) — найпоширеніший вид нетарифних обмежень. Квотування (>контингентирование) — обмеження кількісним чи вартісному вираженні обсягу продукції, дозволеної до ввезення чи вивезенню із країни. Розрізняють імпортні й експортні квоти. У разі нетарифних обмежень видається ліцензія експорту чи імпорт, обмежується обсяг продукції або вводяться заборона на неліцензовану торгівлю. Квоти також від тарифів тим, що вони абсолютно нівелюють вплив зовнішнього конкуренції на внутрішні ціни. І, нарешті, імпортні квоти ізолюють внутрішній ринок від проникнення нові й новітніх іноземних товарів понад виданої ліцензії. Через війну квотування

Страница 1 из 4 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація