Реферати українською » Международные отношения » Місце і значення міжнародної торгівлі в економіці Російської Федерації


Реферат Місце і значення міжнародної торгівлі в економіці Російської Федерації

Страница 1 из 5 | Следующая страница

>ГОУСПО Фінансовий коледж №35

Проект

По дисципліни «регулювання зовнішньоекономічної діяльності»

Місце і значення міжнародної торгівлі економіки Російської Федерації

Студентка

>Гр.ДН-39 - ПанкратоваЛ.К.

Керівник –Слагода В. Г.

Москва 2011


Запровадження

Найстаріша форма міжнародних відносин - це є міжнародна торгівля. На протяги століть зовнішня торгівля була й залишається основа міжнародних економічних відносин, оскільки зростання світогосподарських зв'язків прискорив процес створення міжнародного поділу праці, що з'єднує всі країни у єдиний господарське ціле. І це свідчить, що інтернаціоналізація господарських зв'язків зумовлено розвитком продуктивних сил, які, переростаючи національні рамки, підводять до потреби інтернаціоналізації виробництва. Для економічного зростання і розвитку країн постійно що розвивається світовій економіці дуже велике значення має зовнішня торгівля.

Вимоги збільшення обсягів російського експорту і поліпшення її структури викликають необхідність зміцнювати експортну базу країни, підвищувати конкурентоспроможність російської своєї продукції світові ринки, створювати сприятливіторгово-политические умови щоб забезпечити доступ російської своєї продукції ці ринки. Вступивши на шлях економічної реформи, відмовившись від державній монополії зовнішньої торгівлі, створивши реальну тарифну систему, Росія може і має розвивати зв'язки з країнами ринкової економіки основі спільних принципів, які у світовому господарстві. Тож активно налагоджує зв'язки й з міжнародними економічними організаціями. Останніми роками вона почала повноправним членом низки найбільших митних, торгових оборотів і фінансових організацій, зокрема Ради митного співробітництва, Міжнародного валютного фонду, а час готується до вступу до однією з найбільш представницьких Світову організацію торгівлі. СОТ покликана стати головним світовим центром сприяння розвитку та впорядкування зовнішньоекономічних зв'язків, і навіть дозволу торговельних суперечок.

Отже, метою даної роботи є підставою визначення ролі Росії в у торгівлі. Відповідно до поставленої метою роботі вирішувалися такі: визначення динаміки і товарної структури зовнішньої торгівлі, визначить позиції Росії на світовому ринку сировинних товарів хороших і над ринком послуг; визначення труднощів і перспектив участі у торгівлі.


Зовнішня торгівля Росії у 2010 р

За данимиРосстата іФТС, за підсумками 2010 р. вперше найбільшим зовнішньоторговельним партнером Росії став Китай. Оборот торгівлі із Китаєм виріс за 2010 р. більш ніж 1,5 разу досягнувши 59,3 млрд. доларів, обігнавши попередніх лідерів торгівлі з Росією – Німеччину зі Нідерланди (в 2010 р. - 2 і трьох місце відповідно).

Ще швидшими темпами в 2010 р. збільшився зовнішньоторговельний зворот із Україною. Україна почала 5-му зовнішньоторговельним партнером Росії, впритул наблизившись до Італії, а її4-ом місці.

Дивно, але Митний Росії, Білорусії та Казахстану стане поштовхом до підвищення торгівлі між країнами. Так, середні темпи зростання торгівлі між Росією і Білоруссю та і Казахстаном в 2010 р. відставали загальних темпи зростання майже 2 разу, показуючи, власне, їх уповільнення. Сукупна частка Казахстану та Білорусі у зовнішньоторговому обороті Росії становить більш 6,9%, що, звичайно непорівнянно із часткою країн АТЕС (>Азиатско-Тихоокеанское економічне співробітництво) – 23,3% і від частки Китаю, складової 9,5%.

Ще гірше справи із зовнішнього торгівлею іншими країнами СНД. Усього частка країн СНД у зовнішній торгівлі Росії вбирається у 14,6 %. Лідером ще залишається Євросоюз – 40,0%. Слід зазначити суттєве зростання торгівлі з Південною Кореєю і Японією. Темпи зростання кількості торгівлі з ними істотно перевищили загальний середній зростання.

Найбільший обсяг зовнішньоторговельного обороту – 396, 4 млрд. доларів забезпечив експорт товарів із Росії. У структурі експорту найбільш помітний експорт паливно-енергетичних товарів – 67,5%. У той самий час темпи зростання обсягу імпорту 2010 р. перевищив темпи зростання експорту понад 5%, досягнувши 228,9 млрд. дол., найбільша частка у тому числі адресувалося машини, обладнання та транспортні засоби – 44,4%.

>Торгово-економическое співробітництво Російської Федерації із СНД

На цей час як, і у межах СНД прийнято основні документи, які визначають основні підходи, пріоритети і роботи з просторі Співдружності. У це схвалені Урядом Концепція довгострокового соціально-економічного розвитку Російської Федерації на період до 2020 року (розділ «Зовнішньоекономічна політика») і основні напрями зовнішньоекономічної політики Російської Федерації на період до 2020 року. Поруч із Концепцією зовнішньої політики України Російської Федерації цих документів визначають основні інтереси Росії у СНД, ключові принципи і зовнішньоекономічної політики у регіоні.

Відповідно до концепції зовнішньої політики Російської Федерації, Україна вибудовує дружні відносини з кожною з держав Співдружності з урахуванням рівноправності, взаємної вигоди, поваги та врахування інтересів одне одного. З державами, котрі виявляють готовність до цього, розвиваються відносини стратегічного партнерства і союзництва. Ми послідовно дотримуємося ринкових принципів як важливого умови розвитку справді рівноправних взаємовідносин. Ці базові принципи є об'єктивної передумовою просування сучасних форм інтеграції просторі Співдружності.

У листопаді 2008 року схвалена Стратегія економічного розвитку СНД до 2020 року. Стратегія – комплексний документ, являє собою систему узгоджених державами – учасниками СНД поглядів на спільні цілі, пріоритети і соціально-економічного розвитку для поглиблення міждержавних економічних відносин також перетворення Співдружності Незалежних Держав в повноправного значимого учасника системи міжнародних економічних відносин. Нині завершується робота над планом заходів із реалізації першим етапом Стратегії, розрахованого на період до 2011 року.

Країни СНД - це важливе ринок збуту російськихнесирьевих товарів та послуг, насамперед машин і устаткування, пріоритетна майданчик російських інвестицій, регіон, дозволяє реалізовувати транзитний потенціал Росії і близько країн-партнерів.

До пріоритетним питанням економічного співробітництва в Росії з країнами Співдружності на майбутній період можна віднести формування загальних ринків праці, транспортних послуг, міжрегіональне і прикордонне співробітництво, створення спільних підприємств і промислово-фінансових груп, транснаціональних корпорацій. Для цього він доведеться:

- продовжувати роботу з удосконалення нормативної правова база співробітництва, подальшої лібералізації взаємної торгівлі, завершення формування митного союзу Росії, Білорусії та Казахстану і елементів єдиного простору;

- запропонувати країнам Співдружності ефективні антикризові програми, а можливо, й антикризові кредити, створені задля мінімізацію наслідків впливу кризи на реальний сектор економіки, фінансову і банківську сфери;

- активізувати участь російських підприємців в приватизаційні процеси країн СНД, зокрема України, Білорусі (промислові і сільськогосподарські підприємства), Казахстані (переважно, організації банківської сфери), і із метою забезпечити вітчизняному бізнесу всебічну підтримку;

- сформувати активнішу економічну повістку двосторонніх відносин, зокрема засідань міжурядових комісій із СНД (підтримка реалізованих і намічуваних проектів з участю російського бізнесу, створення вигідних умов участі російського бізнесу у процесах приватизації і конкурсах погосзакупкам та інших.);

- змогли ефективно використати як важливу конкурентну перевагу транспортний і транзитний потенціал Співдружності Незалежних Держав, обумовлений багато в чому вигідним географічним розташуванням. Йдеться розвитку системи трубопровідного транспорту належала для розширення ринку збуту енергоносіїв, з приводу створення міжнародних транспортних коридорів задля наближення регіонів, насамперед прикордонних, до міжнародних ринків сировини, товарів та послуг;

- розпочати з розробки й реалізації великих інвестиційних проектів у галузях енергетики, зокрема атомної, транспорту, досліджень космосу, націлених у конкурентних переваг же Росії та держав-учасників СНД. Позначити лідируючу роль Росії у їхнє фінансування.

Світовий фінансовий й економічна криза має суттєвий негативний вплив економічну ситуації у країн СНД, які до останнього були однією з динамічно та розвитку регіонів світу. Сила впливу кризи на економіку країн СНД проявляється по-різному залежно від рівня їх інтеграції в глобальну економіку, стану фінансової та банківської систем, ринку. Наприкінці 2008 року, економіка ряду розвинених країн Співдружності повною мірою відчула вплив світового фінансово-кредитного кризи - особливо помітним воно було країнах із щодо вищий рівень інтеграції до світової економіки.

Як і інших країнах, країн СНД від кризи страждають реальний сектор економіки, державні фінанси, фондовий ринок, валютна і банківська сфери. Негативне вплив на основні галузі країн СНД справила зниження світових нафтових цін, метали, зерно, і навіть скорочення зовнішнього попиту ряд експортованих країнами Співдружності товарів.

У разі зниження цінової кон'юнктури, припинення припливу іноземного капіталу, скорочення грошових переказів трудових мігрантів економічна ситуація просторі СНД на найближчій перспективі погіршуватиметься. Заходи, прийняті урядами деяких країн СНД, включають жорсткість Грошової Політики, скорочення бюджетних витрат і запровадження державних інвестицій у реальний сектор економіки. Ці заходи можуть торкнутися та відкриття фінансування проектів, що реалізуються за участю російських інвесторів.

У виникаючій фінансово-економічної ситуації на світові ринки важливо використовувати потенціал інтеграційних об'єднань для мінімізації наслідків кризи. Така ведеться як у форматі СНД, і лінією ЄврАзЕС (Євразійське економічне співтовариство), ШОС (Шанхайської організації співробітництва) і Союзного держави.

У СНД (як інтеграційному об'єднанні) існує усвідомлення потрібності погоджених дій щодо виходу з кризи. Робота над скоординованими заходами ведеться за лінії Економічного ради, організуються зустрічі міністрів фінансів держав Співдружності для моніторингу ситуації та вироблення антикризових заходів.

На засіданнях Економічного ради СНД на 2008 року було прийнято відповідні рішення з подоланню негативним наслідкам світової кризи, пропозиціями щодо поетапної скасування обмежень у торгівлі, визначено Перелік базових документів, що регламентують функціонування зони вільної торгівлі на теренах СНД, обговорений хід виконання Плану основних заходів із реалізації Концепції її подальшого розвитку СНД на частини економічного співробітництва в.

У 2008 року тривала робота з найважливішим напрямам інтеграційного співробітництва у Євразійському економічному співтоваристві: формування митного союзу; проведення узгодженої економічної політики; активізація взаємодії реальному реальному секторі економіки; спільне розвиток енергетичного ринку; формування транспортного Союзу і реалізація транзитного потенціалу ЄврАзЕС формування загального ринку; взаємодія в аграрному секторі та у сфері міграційної політики.

Приклад конкретних практичних кроків із подоланню наслідків фінансової кризи – це робота зі створення Антикризового фонду ЄврАзЕС. Рішення про це прийнято 4 лютого 2009 р. на позачергове засідання Міждержавного Ради Євразійського економічного співтовариства (лише на рівні президентів) у Москві. Фонд створюється для об'єднати зусилля держав-членів ЄврАзЕС протидії негативних наслідків світової фінансової та економічної кризи для економік. По лінії Фонду, розмір якого становитиме 10 млрд. дол. США, плануються надання позик, стабілізаційних кредитів, фінансування взаємної торгівлі, і інвестиційних проектів.

Високі технології – це те сфера, співробітництво у якої дозволить країнам-партнерам підвищення конкурентоспроможності і нівелювати наслідки кризи. Діяльність Центру високих технологій Євразійського економічного співтовариства, з приводу створення котрого також ухвалено рішення на початку, буде заглиблена у спільну розробку й реалізацію науково-технічних програм, тож інноваційних проектів, і навіть відбір, експертизу й реалізацію венчурних проектів, надання консалтингових послуг у сфері маркетингу і патентного права.

Слід зазначити роботу, проведену у межах Шанхайської організації співробітництва. Через війну реалізації Програми багатостороннього торгово-економічного співробітництва держав-членів ШОС на період до 2020 року й Плану заходів із його виконання в 2008 року відзначено позитивна динаміка у низці сфер торгово-економічного співробітництва, які мають взаємний інтерес: створення сприятливих умов інвестицій, розвиток транспортного повідомлення й транзитного потенціалу, сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.Обращено увагу до необхідність активнішого використання потенціалів Ділового ради іМежбанковского об'єднання ШОС з метою зміцнення просторі Організації сприятливого інвестиційного середовища проживання і залучення бізнес-співтовариства до реалізації великих спільних економічних проектів.

До успішних заходів, які у 2008 року у рамках Союзного держави, можна віднести завершення Росії та Білорусі внутрішньодержавних процедур про введення на дію угоди про регулюванні питань власності Союзного держави й Угоди про забезпечення рівних прав громадян свободу пересування, вибір місця перебування і проживання територій держав-учасників Союзного держави.

Також у 2008 року було вирішені багато запитань формування Єдиного економічного простору Союзного держави, прискорення міждержавної інтеграції, збереження стійкості економік за умов світової фінансової нестабільності.

Наприкінці січня 2009 року Мінекономрозвитку Росії провело спільне засідання колегії з Міністерством економіки Білорусі, у якому, зокрема, узгодили План співдії урядів Росії та Білорусі підвищення конкурентоспроможності економік у умовах економічної кризи. Заходи Плану націлені на мінімізацію наслідків кризи, поліпшення параметрів платіжного балансу, вдосконалення умов ведення підприємницької роботи і взаємної торгівлі. Однією з положень плану співдії є створення сприятливих умов розширення доступу російських і білоруських товарів на національні ринки.

Координація дій здійснюється і двосторонньої основі. Значний вплив в розвитку зовнішньої торгівлі Росії з країнами СНД рамках двосторонніх контактів в 2008 року надали діяльність міжурядових комісій з економічного співробітництва із СНД, організація зустрічей на вищому і високому рівнях, і навіть проведення економічних форумів і конференцій. У результаті цих заходів прийнято рішення, створені задля вдосконалення торгово-економічного співробітництва із СНД, на збільшення обсягів торгівлі, і реалізацію великих інвестиційних проектів.

Важливу роль системі координації діяльності всіх учасників зовнішньоекономічного процесу, діючих просторі СНД, грають торгові представництва Російської Федерації.Торгпредства діють тепер у всіх країн СНД, крім Грузії. Один із пріоритетних завдань Міністерства та інших федеральних органів виконавчої залежить від сприянні розширенню присутності російського бізнесу у економіці країн СНД, ламання перешкод роботи з ринках, з торгівлі та американських інвестицій. Таке завдання поставлено передторгпредствами країн СНД, і вони активно її вирішують.

Максимальне сприяння російському бізнесу у розвитку торгівлі, інвестиційного співробітництва, реалізації проектів із державами СНД – одну з найважливіших завдань Мінекономрозвитку Росії. Регулярні консультації з вітчизняними підприємцями ведуться лінією створеного при Мінекономрозвитку Росії Ради з зовнішньоекономічної діяльності.

Найважливішими показниками, котрі характеризують ступінь ефективності інтеграційних процесів у торгівлі, є обсяг і динаміка зовнішньоторговельного обороту.

За данимиФТС Росії, зовнішньоторговельний оборот Росії з країнами СНД 2008 року становив 106,5 млрд. доларів і

Страница 1 из 5 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація