Реферати українською » Международные отношения » Міжнародні акти регулювання Сучасна міграційніх процесів в Європі


Реферат Міжнародні акти регулювання Сучасна міграційніх процесів в Європі

Страница 1 из 2 | Следующая страница

План

>Вступ

1. ХарактеристикаосновнихміграційнихпроцесівЄвропи

2.Сучаснаміграційна політиказахідних держав.

3.Положення, щорегламентують порядокв'їздугромадян 3-хкраїн натериторіюбудь-якої державиЄС

4. Проблемаспільноговиробленняміграційної політики

5.Спільнаміграційна політикаЄС вконтекстіЄвроінтегральнихустремлінь України

>Висновки

Списоквикористаноїлітератури


>Вступ

 

>Початок ХХІ ст. вЄвропівідзначаєтьсядвомаосновнимидемографічнимитенденціями:зростаннямкількостікраїн, дезменшуєтьсякількість місцевого населення, йзростаннямкількостікраїн ізпозитивнимміграційним балансом. Урезультаті цого вбагатьохвипадкахрозмірміграційного сальдовизначаєрівеньзростання чизменшення населення втій чиіншій стране. Так, на 2003 р.зростання населення лише зарахунокімміграціїспостерігалось вАвстрії,Чехії,Італії,Німеччині,Греції,Словенії таСловаччині. ПерспективарозширенняЄвропейського Союзу йприєднання десяти новихчленів (>Латвія, Литва,Естонія,Польща,Чехія,Угорщина,Словаччина,Кіпр, Мальта,Словенія) із 1травня 2004 р.викликалазанепокоєннящодорізкогозростанняміграційнихпотоків із новихкраїн –членівЄС докраїнЗахідноїЄвропи.Післятривалихдискусій було бвиокремленокілька причин, котріунеможливлювалимасовуімміграцію до старихкраїн –членівЄС.По-перше, якзазначалось,найбільшаімміграційнахвиля докраїнЗахідноїЄвропи ужевідбулась, йтеперміграційнийтиск якщо перенесень на новихкраїн –членівЄС.

Статистика 2003 р. показалапозитивнийміграційний баланс уЧехії,Словаччині,Словенії таУгорщині.По-друге,більшість старихкраїн –членівЄСзапроваджували “>перехіднийперіод” длягромадян новихкраїн, щопередбачавобмеженнясвободипересування на їхнітериторіяхпротягом 7 років.Післярозширення ВеликаБританія,Швеція таІрландіявідкрилиробітникам із 8 новихкраїн –членівЄС доступ досвоїхринків роботи.Австрія,Італія,Нідерланди йПортугаліяхоча ізалишилипопереднійімміграційний режим, але йзапровадиликвоти дляробітників із новихкраїн –членівЄС.По-третє,передбачалосьзменшенняекономічногопідґрунтя дляеміграції врезультатірізкогозростаннярівня життя в новихкраїнах-членахЄС послерозширення.Нарешті,аналіздемографічногопотенціалу новихкраїн –членівЄСсвідчив, що смердоті неможуть бутиджереломмасовоїеміграції докраїнЗахідноїЄвропи вдовготривалійперспективі черезневпинніпроцесистаріння місцевого населення та йогоскорочення.Зважаючи назапровадженіобмеження,спостерігаютьсязначніміграційні потоки ізЦентральної таСхідноїЄвропи до старихкраїн –членівЄС. Вже запершийрік послерозширення ВеликаБританіяприйняла 175 тис.працівників із 8країн, щоприєдналися,Ірландія – 85 тис.,Швеція –біля 22 тис.Навіть на територїНімеччини у 2004 р.працювали 500 тис.робітників із 8 новихкраїн –членівЄС.Наявністьзначноїкількостіпрацівників із новихкраїн –членівЄС у 15країнахЗахідноїЄвропи, особливо в тихийкраїнах, дедієперехіднийперіод,свідчить провелику потребу вробочійсилі ізЦентральної таСхідноїЄвропи.

Насьогодні неіснує єдиної, добровідпрацьованої ізагальновизнаноїміжнародно-правовоїбази дляврегулювання проблемміжнародноїтрудовоїміграції, Незважаючи нанаявністьпаспортних таімміграційних законів йзначногоперіоду роботиМОПщодовстановлення нормтрудовихвідносин. Однакдієчіткатенденціядосягнення правовоговрегулювання кадрового аспектуміжнароднихугод.

>КомісіяЄвропейськогоСпівтовариствазапропонувала радіЄвропиузгодитиполітикунаданняпільговоготорговельного режимукраїнам, в якізабезпечуєтьсядотриманнятрудових норм, у т. год.48-годинногоробочого тижня,мінімальноговіку у 14 років для прийому на роботу,охорониздоров’япрацюючихдітей йрівнихможливостейпрацевлаштуваннянезалежно відстаті,раси тавіросповідання


1. ХарактеристикаосновнихміграційнихпроцесівЄвропи

Досередини 80-х років державиЄвропейського Союзудоситьспрощенорегламентували запитанняімміграції. Однак до початку 90-х років у зв'язку ізвідомимисоціально-економічнимипроцесами вкраїнахколишньогосоціалістичного табору становищепринциповозмінилося. Потокиіммігрантів урозвиненізахідноєвропейські країниприйнялимасовий характер,цевикликалосерйознустурбованістьгромадськості таполітичногокерівництвакраїнСпівтовариства.

У цьому зв'язку, українахЄС ізусієюгостротою стало запитаннящодоможливихнаслідків цогопроцесу для їхньогоринкуробочоїсили.Усвідомлюючиможливістьпоявисерйознихдиспропорцій увикористаннітрудовихресурсів увипадкуоб'єднаннянаціональнихекономік,урядикраїнЄСобговорюють запитання проприпинення чизначнеобмеженнявикористання роботиіммігрантів. Навведеннянайсуворішихобмеженьнаполягають упершучергу владиНімеччини,Франції таВеликобританії, депроживає до 90відсотківпереселенців.ОсобливунаполегливістьвиявляєНімеччина, передякоюстоїть завданняпрацевлаштуванняетнічнихнімців, щоприбувають ізСхідноїЄвропи й ізколишнього СРСР, атакожзниженнябезробіття насході країни.

>Фахівціімміграційнихвідомствдержав-членівЄСпроаналізувалитакожнаслідкиподій вЮгославії,громадяниякоїдотеперпродовжуютьзалишатибатьківщину, атакожпроблеми,пов’язані ізалбанськимибіженцями. Уузагальнених документах й записках парламентами йурядамикраїнЄС бувзробленаспробадати прогнозрозвиткуподібнихпроцесів наконтиненті йвизначитинаслідкиможливиханалогічнихподій в державахСхідної йЦентральноїЄвропи, у томучислі й українах СНР. На думкуекспертів,очікуванахвиляімміграції населення із цогорегіонупредставляєсерйознузагрозуполітичнійстабільності йдосягнутомурівнюдобробутуЗаходу.

Доти жситуаціязагострюється тім, що докінця 80-х роківзагальначисельністьіммігрантів українахЄСперевищила 12 млн. Чоловік, ареальнітемпи зростанню ВВПсповільнилася до 1-1,5 % нарік.

Тому запитання пропереглядосновнихпринципівімміграційної політикизахідноєвропейських державвимагаєнегайногорозв'язання.Аналогічнийпідхід, нарівнізахіднихекспертів,необхідний прирозгляді новихконституційнихположень пронаданнязахисту пополітичних мотиви.

До причин, щообумовилинеобхідністьістотнихзмін вімміграційнійполітицікраїнЄС вартоприрахувати й ті, щодоситьнедвозначно було бвираженоексканцлером ФРН Р. Колем: «Проблемаімміграціївиросла до такого масштабу, щоможезробитисерйознийстримуючийвплив все процесзахідноєвропейськоїінтеграції».

>Подібніпобоюваннявисловив йколишнійпрем'єр-міністрВеликобританії Д. Мейджор назустрічі главєвропейських держав, уЛюксембурзі: «>Імміграція - як легальна, то й нелегальнавийшла на1-шемісце вполітичнійповістцікраїнЄС».

>Змістцихзаявстаєясним,якщовзяти доуваги, що процесвільногопереміщеннякапіталів йтехнологій, якце йпередбачалосяпровіднимизахіднимиекономістами,викликавінший процес -модернізаціївиробництв убільшостікраїнЄС.Внаслідок цого наєвропейськомуринку роботи ставшипоступовонаростатинадлишокробочоїсили. Це приводити до зростаннюсоціальноїнапруженості усуспільстві,антиіммігрантськимнастроям й якнаслідок,екстремістськимпроявам йрасовимпереслідуванням.

>Аналізпрофесійного складуосіб,клопотання які булизадовільні,показує, щопереважнабільшістьявляє собоюкваліфіковануробочу силу,тобтовчені таінженерно-технічніпрацівники.Великікомпанії,дослідницькіінститути,концерни таіншівиступають ізклопотанням прооформленняїмв’їзнихвіз, максимальноскорочуючи процедурурозглядувідповіднихзаяв.Значноспрощеніімміграційнівимоги увідношенні «>ключовихробочих», до яківідносяться особини, щоволодіютьтехнічними чиспеціальнимизнаннями йдосвідом. У цьомудиференційованомупідходівиражається сутопрагматичнийінтересзахіднихкраїн,спробавитягти максимумвигоди, нарубежітисячорічвідбираючипотрібнікадри взагальномуімміграційномупотоці.

>Особливузацікавленість у цьомувиявляєНімеччина, Якахотіла бгративедучу рольуправлінніміграційнимипроцесами врегіоні. Це рокувлаштовуєінші країни.Висунутийколишнім президентомФранції Ф.Мітераном наєвропейськійконференції ізміграційнихпроцесів проектпередбачаєвирішення проблемміграції вінтересахусьогозагальноєвропейськогопростору,причомуміжнародні-правовіосновирегулювання вцій сферіповинні бутивироблені входіпроведенняфорумівОБСЄ.Принциповерішення,закладене в цьомупроекті,досить просто:гармонізаціяімміграційної політики йвиробіткаєдиногопідходу порегулюваннюпотоківіммігрантів приврахуванніінтересів всіх державСпівтовариства,тобтосвоєріднеквотуваннярозподілувисококваліфікованихкадрів ізСхідноїЄвропи, України таіншихкраїн СНР.

Таким чиномФранціямає наметі недатиНімеччиніскористатисяперевагоюгеографічноїблизькості ізкраїнамиСхідної таЦентральноїЄвропи й статі «>першимміграційнимфільтром»,отримавши тім самимзначноїекономічної йполітичноїпереваги. В частности,німецькіпідприємці,одержуючи доступ до болеедешевоїкваліфікованоїробочоїсили,виграють уконкурентнійборотьбі,наприклад, ізтією жФранцією.

Уціломуімміграційна політикакраїнЄС, Незважаючи надеякірозходження йнаціональніособливості,характеризується в даний годинунаступними принципами:проведенням політики пообмеженнюв'їзду вкраїнунизькокваліфікованоїробочоїсили,боротьбою ізнелегальноюімміграцією,проведенням політикирееміграції.

>Однією із основ усистемі безпеки, щокомпенсуютькеруваннявнутрішніх міжЄС ( якцепередбачаєтьсяШенгенськоюугодою),поряд зствореннямЄвропола йШенгенськоїінформаційноїсистеми (СІС),єуніфікаціянаціональнихправових нормкраїнСпівтовариства увідношеннііноземців, котрізнаходяться на їхні територї.Зазначена проблема був предметомсерйозногоаналізу у межахЄС, аухваленнярішення із нихвідбувалося вконтекстіШенгенської, апізніше йМаастрихтської догоди.

>Важливимкроком урегулюванніімміграційної політикиєпідписананаприкінці 1990 року вДублінідванадцятьмакраїнамиЄСКонвенція про правопритулку таповодження ізбіженцями (>Дублінськаконвенція).Вонаявляє собоюпершуміжнародну угоду, Якадаєбіженцюпевнігарантії того, що йогозаява винна бутирозглянутавладоютієї держави,кудивінїїнаправляє. Длябіженців, котрі проникли натериторіюЄС нелегально,компетентноюявляєтьсякраїнапервинногов'їзду. Це правило, недіє до тоговипадку,якщобіженецьперебувавраніше віншійдержавіЄС й тамподававклопотання пронаданняпритулку.

>Конвенціярегламентуєтакож правиларозгляду таобробкизаяв пронаданнязахисту, однозначновизначаючи, що тиххтозвертаєтьсямають правоподавати заяву лише водній ізкраїн, котріпідписалиКонвенцію.Біженціодержуютьможливістьсамостійновизначатибажанукраїнупритулку навсьомупросторіСпівтовариства.

>КрімДублінськоїконвенції врегіонідієтакожКонвенція проперетинаннязовнішніхкордонів, Якапередбачаєкоординацію попитаннювидачівіз йнакладеннясанкцій наосіб, котрі нелегальноперевозять людей, та немають необходимихсупровіднихдокументів.

Однак проблемаперебуває до того, щонаявнаміжнародна-правова база невідповідаєсформованим у цьомурегіоніреаліям.Внаслідок цого багато держав -членівЄСпочинаютьодносторонні заходьвідносножорсткостінаціональних законів проімміграцію танаданнязахисту,це привело до окремих, але йдужеістотнихневідповідностей зранішеприйнятимиміжнародними актами.Наприклад, черезрозходження в принципах, котрізастосовуються українахСпівтовариства, та сама особа, щозвернулася ізклопотанням пронаданняпритулку, водній зцихкраїнможе бутивизнаноюбіженцем, аіншійїй в цьому якщовідмовлено. Череззначнірозбіжності взаконодавствах ізпитаньв'їзду йперебуванняіноземців послескасуванняприкордонного контролювсерединіЄСвиниклидодатковіскладності порегулюваннюв'їзду-виїзду. Безвиробіткиєдиногопідходу привидачівізбудь-якісуворіміриімміграційного контролюоднієї ізкраїнможуть бутиобійдені шляхомв'їзду натериторіюЄС черезкраїну із болеесприятливим режимом вїїмежах. В частности, до такихкраїнможливовіднести,наприклад,Австрію, Яка зісторичних причин,тіснихекономічних,політичних,культурних йіншихзв'язківмаєбезвізовийв'їзд іздеякимиколишнімисоціалістичними державами -Угорщиною,Чехією,Словаччиною. Таким чином, уіноземцівєможливостібезперешкодногопроникнення натериторіюЄС черезАвстрійськуРеспубліку.

На думкуекспертної зарадикраїнЄС,найбільшефективним йуніверсальним методомрегулювання потокубіженців таіммігрантівявляєтьсявведенняуніфікованихв’їзнихдокументів державамрегіону. Це запитання й сталоключовим пунктомШенгенської догоди. Системазаходів для «>ефективногоприкордонного контролю йвибірковогообмеженняімміграції», названа «>політикоюконтрольованоїімміграції», та бувсхвалена всімакраїнами-членамиШенгенськоїгрупи уякостібази дляспільнихдій.

>Підполітикою «>контрольованоїімміграції»мається наувазі:гармонізація й розробкаєдиногопоняттяполітичногопритулку, атакож норм й правил йогонадання;узгодженнязаконодавствкраїнЄСстосовно доіноземціввзагалі, й доекономічних,етнічних йіншихміграційзокрема;визначення квот наробочімісця дляробочихмігрантів:уніфікаціявізової політики як увідношеннівільногопересування вмежахЄСкраїн-учасниць, то йв'їзду натериторію державСпівтовариства тапересування вїїмежахгромадянтретіхкраїн.ПротоколиШенгенськоїУгодипередбачають рядзаходів длякоординаціїдій уційобласті.

>Водночаснинішняконцепціяімміграційної політикиЄС всечастішезазнає критики. УЕвропарламентісередпредставниківлівихпартійіснує думка, щорозроблені заходь,виключаютьможливістьпроникненняпотенційногобіженця вкраїнупередбачуваногопритулку.Вонивважають, щонеобхіднимєперегляддеякихположень, аможливо їхніповнескасування. Аліця думка незнаходитьширокоїпідтримкисередпарламентаріїв.

У цьому зв'язкупевнийінтереспредставляютьрезультатианалізудемографічноїситуації вкраїнахЗахідноїЄвропи, щосвідчать про ті, що державиСпівтовариствапотребуютьпостійного припливуіммігрантів.Європейцітеперживутьдовше ймають меншедітей, внаслідок чоготягарутримання старихлягає на болеемолодепокоління.Крім того думкуамериканськихдослідниківЄвропа могла бприйнятизначно понадпереселенців.Наприклад, українахЄСусьоголише 2,3 %складаютьіноземці, в годину як США – 3,7 %. Алі наврядці доводьприведуть дозмін вімміграційнійполітицізахідноєвропейськихкраїн,оскільки страх переднегативниминаслідкамимасовоїімміграції, особливозіСходу, у даний годинузначносильніше, ніжрозуміннянеобхідностіпостійного припливувизначеноїкількостііммігрантів.

>Зовнішнятрудоваміграціявідноситься до одного ізвидівміжнародноїміграції населення, Якахарактеризуєтьсяпереміщеннямробочоїсили, як правило, ізменшрозвинутихекономічно в болеерозвинуті країни натимчасову роботу ізнаступнимповерненням набатьківщину.

 

2. >Сучаснаміграційна політиказахідних держав

>Незважаючи тих, що урядкожної країнисуверенний усвоємуправівизначати напрями йціліміграційної політики, прирозробці комплексузаходів, котрірегулюютьпроцесизовнішньоїтрудовоїміграції,доцільнопритримуватисявизначенихправовихстандартів,закріплених у документахміжнароднихорганізацій.

>Ратифікуючиміжнародніконвенції країни, котрірегламентують процеструдовоїміграції,визнаютьпріоритет нормміжнародного права наднаціональнимзаконодавством, якумаєважливезначення як длясамої країни ізпоглядуїїінтеграції усвітовеспівтовариство, то й длямігрантів,чиї права за кордономістотнорозширюються.

>Вивчення тавикористаннявідповіднихправовихдокументівміжнароднихорганізаціймаєвеликезначеннястосовноукраїнськогозаконодавства,оскільки приформуванні національної політики вобластізовнішньоїтрудовоїміграціїповинні бутиврахованівимогиміжнароднихконвенцій.

У самомузагальномувидізмістміграційної політикивизначаєтьсяекономічними,політичними йсоціальними завданнями, котрі стояти передкраїнами.Водночасвироблення мети,концепцій йзасобівміграційної політики носититериторіально-диференційований характер, щовипливає, упершучергу, зположеннякраїнстосовноспрямованості потокутрудовихмігрантів. При цьомуміграційна політикакраїнімпортерів йкраїн-експортерівробочоїсилимаєзначнірозходження.

як правило,міжнароднаміграціявиникає принаявностізначного контрасту врівняхекономічногорозвитку й темпах природного приростукраїн, котріприймають йвіддаютьробочу силу. Томугеографічними центрамиімміграціїєнайбільшеекономічнорозвинуті країни,такі, як США. Канада,Австралія,більшістьзахідноєвропейськихкраїн, атакож країни, де у зв'язку ізбурхливимекономічним зростанням урезультатівисокихприбутків від продажнафтиспостерігаютьсямасовіімміграціїробочоїсили (Бахрейн, Кувейт, Катар,СаудівськаАравія,Об'єднаніАрабськіЕмірати).

Метаімміграційної політикиможе бутирозглянутою втрьох аспектах: забезпеченнязахисту національноїекономіки віднебажаного припливутрудовихмігрантів як по масштабах, то й поякісному складу;рішеннянайбільшегострих негараздів уобластізайнятості населення всередині країни, щоприймає, зарахунокгнучкогорегулюваннячисельностііноземноїробочоїсили («>експорт»безробіття);раціональневикористанняприбуваючих українутрудовихмігрантів векономічних йполітичнихінтересахкраїни-імпортера.

Привиборіконцепціїміграційної політикивеликезначеннямаютьнаціонально-історичніособливості країни. Так,урядикраїнЄвропейськогоспівтовариства,ставлячисвоєюметоюстворенняєдиного,міжнародногоринкуробочоїсили,виходять зконцепціїінтеграції. Для політикиСполученихШтатів Америки,Канади чиАвстралії болеетиповоюєконцепціяасиміляції, чинатуралізації, бомасовийприїздіноземноїробочоїсили вцих державах в основномузбігався ізпроцесомформуваннянації. Вочевидь, що данаконцепція невідповідалаумовамЗахідноїЄвропи ізїїісторичносформованиминаціями йвисокоюгустотою населення.

>Незважаючи наочевидні «>вигоди» дляпідприємцівкраїн,приймаючих усучаснихумовахконцепціюротації, вон неможепретендувати наофіційневизнанняурядамикраїнЄС, боїївідритонедемократичні таадміністративніпринциписуперечатьідеямінтеграціїЗахідноїЄвропи.

НаприкладіНімеччинирозглянемо,яким способомідеяінтеграціїприйшла назміну широкопоширенійконцепціїротаціїіноземноїробочоїсили. як показалосоціологічнедослідження,проведененауково-досліднимінститутом ім. Ф. Єберта 1994-го р. уНімеччині,середбільшостіобстежених групробітників-іммігрантівчасткаосіб, що непланують Повернення набатьківщину,доситьвисока йколивається вмежах 6,7 – 40,1 % .

Таким чином, усередньомукожнийчетвертиймігрант уНімеччиніприпускаєзалишитися в странеперебування. При цьому, яквідзначаютьзахідноєвропейськідослідники,часткамігрантів, Яка непланувала Повернення набатьківщину,продовжуєзростати надНімеччині, але й і урядііншихкраїнСпівтовариства.

>Зрослакількістьдовгостроковопрацюючих уНімеччині (до 1990 р. у стране 52%мігрантів мешкали понад 8 років)цесприяло бопідприємці сталирозумітиперевагивикористання навиробництві саме його контингентумігрантів:робітникизвикають доспецифіки підприємства, упідсумкупідприємецьекономить на бо їхні непотрібно нановонавчати йвводити в курс справ[ ].Поступово все понадполітиків йекономістів сталиприходити до думи, щовикористання роботиіноземнихробітників невідноситься до числа лишетимчасовогоявища,пов'язаного ізнапруженимстановищем наринку роботи й що вразіпотребиробітників нелегко якщовідправити набатьківщину.

>СтворенняЄС сталоякісноновиметапом,якийхарактеризується болееглибокимпроникненням держави впроблемиміжнародноїміграції,зростаннямроліміждержавнихорганів, щоконтролюють діяльністьнаціональнихурядів. Успіввідношенніміжнародноїміграціїрегулюючафункціяміждержавнихорганіввиражається вцілеспрямованомувпливі не так наобсяги, але й й нанаціонально-державний складзалучаєморобочоїсили.

>Розширення числакраїн-учасницьЄС призводило добільшогопоширеннятенденції доінтеграції. Укінцікінцівперемоглаконцепціяінтеграціїробочоїсили, котра непередбачаєжорсткихтермінівперебуваннятрудовихмігрантів в странеприймання,припускаєтьсявозз'єднання їхнього ізсім'єю,залишає йогопевні права,полегшуєадаптацію в новихсоціальнихумовах.

Уосновіпрактичнихрішень ЗарадиЄС ізпитаньтрудовоїміграціїлежитьідея про ті, щомасштабиімміграціїповиннівизначатися нечисельністюробочих наринку роботи, котрішукають роботу, ареальнимипотребами національноїекономіки уробочійсилі.

У годину у рамкахзагальногоринкуробочоїсиликраїнЄСміграційна політикаформується подвпливом двохвизначальнихчинників:

•розглянута внедавньомуминулому як «>тимчасовеявище»,робоча силатрудовихмігрантівзнайшла статус одного ізважливихкомпонентів, щоробитьвплив наекономіку,незалежно від станугосподарськоїкон'юнктури вкраїнах-імпортерах;

•відбуваєтьсяпостійне збільшеннясередньоїтривалостіперебуваннямігрантів у стране, Якаприймаєробочу силу.Працюючиймігрантстає вбільшіймірідовгостроковим жителемкраїни-імпортера, й самзмінює характерміждержавноїтрудовоїміграції.

>Одночасно вміграційнійполітицізахідноєвропейськихкраїннамітилисязначнізмінистосовно держав, що неє членамиЄС. Урезультаті діїдовгостроковихчинниківекономічного,соціального йполітичного характеру усередині 70-х роківсформувалася новаімміграційна політика увідношеннікраїн нечленівЄС, щовиражалася внаступному:

- бувзабороненийнеобмеженийв'їздіноземноїробочоїсили ізметоюпрацевлаштування, у зв'язку ізчимзрослозначенняякісних характеристиктрудовихмігранті;

-почалося розробказаходів дляскороченнячисельностімешкаючого вкраїнах-імпортерахіноземного населення;

- сталиприйматися заходь длясоціальноїінтеграції давномешкаючих у странеіммігрантів.

>Основні заподійрізкоїжорсткостіімміграційної політикиекономічнорозвиненихкраїнпов'язані ізекономічним спадом,зростомчисельностіробочихіммігрантів, котріперебувають у стране, у томучислі йчленів їхньогосімей,високоюконцентрацієюіноземців унайбільшихпромислових центрах.

Нафоніпосиленнятенденції дожорсткостіімміграційногозаконодавства увідношеннікраїн, що неє членамиЄС, особливопомітною стала змінупріоритетів упоглядах напроблемиміграціїсередкраїн-учасниківЄвропейськогоспівтовариства, Якавідбулася у80-ті рокта.Саме вцейперіод сталавтрачати своюактуальністьсуперечка про ті,наскількинеобхідновикористовуватиіноземнуробочу силу взначних масштабах чикращевзагалі віднеївідмовитися. Уконцепціїміграційної політики все понаднабуваєзначення принципадаптаціїіммігрантів (не лишеробітників, але й йчленівїхніхсімей) до умів роботи й життя віншомусоціальному йполітичномусередовищікраїни-імпортераробочоїсили.

Таким чином, усучаснійміграційнійполітиці формула «гуманізаціяімміграції»,виражає собоюновийпідхіднаціональнихурядів йорганівЄС до проблемміграціїіноземнихробітників йїхніхсімей увідношеннікраїн-учасницьЄС,поєднується ізжорсткістюімміграційногозаконодавства увідношеннікраїн, що неє членамиСпівдружності.

>Визначенняцілей йконцепціїміграційної політикиєосновою для розробкисистемизаходів чизасобів,спрямованих на ефективноговирішенняміграційних проблем,найбільшеактуальних длясучасногоетапусоціально-економічногорозвитку.Класифікаціязасобівміграційної політикиможездійснюватися порізноманітнихкритеріях: заїхнімутриманням (>економічні,правові), за характеромвпливу наоб'єктуправління (>організаційні,адміністративні) й т.д. .

Структура таієрархіязасобівздійсненняміграційної політикимаєвираженунаціональнуспецифіку,пов'язану ізрозмаїтістюконкретно-історичних,політичних,соціальних,економічних й т.п. уміврозвитку країни.Водночас укомплексізастосовуванихрізнимикраїнамизаходів можнавиділитидеякіхарактерні длябільшості із нихпідходи дорегулюванняпроцесузовнішньоїтрудовоїміграції.

>Найважливішоюметоюімміграційної політикиє захистнаціональногоринку роботи віднеконтрольованого припливуіноземноїробочоїсили, державиімпортераробочоїсили, тому широкозастосовують заходь,направлені назапобіганняімміграції йскорочення числаіноземноїробочоїсили в странеперебування.

До числацихзаходіввідносяться:

1.Припиненнянесанкціонованогозаконодавствомв'їзду вкраїну (>нелегальноїімміграції).Нелегальнаімміграція здобулаширокепоширення практично у всіхкраїнах-імпортерахробочоїсили.Наприклад, США, зарізнимиоцінками,проживаєбіля 13 млн.незареєстрованихмігрантів.

Дляборотьби ізнелегальноюімміграцією широкозастосовується методдепортації таінтернуванняіноземців, котрі незаконно проникли вкраїну. То в США 1994-гороці було бприйнятопрезидентськерозпорядження №12473 простворення для незаконноприбулихіноземнихтаборів,куди смердотіповинні бутиінтерновані. Надануакцію із державного бюджету було басигновано 8 млн. 262 тис.доларів длябудівництва десятитаборів,розрахованих уцілому на 200 тис.осіб.Подібнадепортація «>нелегалів»проводилася аж до 1986 р., коли бувприйнятийімміграційний закон «Сімпсона» .

>Положення новогозаконодавстваєвзаємодоповнюючими:надання права налегалізаціючастининезаконнихіммігрантівсупроводжуєтьсяобмеженнямновоїнелегальноїімміграції.Даний законввівсанкціїпротипідприємців, котріукриваютьнелегальнихіммігрантів - увигляді штраф нарозмірі від 250 до 10 тис.доларів чи тюремногоув'язнення натермін до 6місяців.

>Здійснюються заходь длязміцненняСлужбиімміграції йнатуралізації (>СІН) ізметою забезпечення болеежорсткоїохорони кордону. У 1994 р. уряд США приступивши доздійсненняпрограми,вартістю 550 млн.доларів, котрапередбачає установку нових систем радарного йтелевізійногоспостереження надеякихділянках кордону ізМексикою,збільшене числоприкордонників.

>Одночасно ізпосиленням політикистосовнонелегальнихіммігрантів,законодавство СШАпередбачає декларація пролегалізацію длячастиниіноземців,цеєгуманним актом йсвідчить продемократичнітенденції вздійсненні Сучасноїімміграційної політики.Враховуючиінтереси великогоагробізнесу, бувзробленийвиняток длясезоннихсільськогосподарськихробітників.Легалізованимитакожвважалися тихіноземці, що моглипідтвердити документально, що смердотіпроробили СШАбіля - 90днів й прожилибезвиїзно не менше 180днів.

У годинулегалізаціїнезареєстрованихіммігрантів СШАперешкоджаєдовгий рядбюрократичнихперепон:одержаннядозволу наконкретнутрудову діяльність,розглядклопотань пронаданняпільг,тяганина ізсудовимрозглядом,затримки ізвстановленням квот,засвідчення прознанняанглійськоїмови таамериканськогозаконодавства.

УВеликобританіївідповідно доцілого ряду законів проімміграціюдержаві були наданіі болееширокіповноваження подепортації йвиселенню незаконноприбулих українумігрантів.Депортації,відповідно добританськогозаконодавства,підлягають усі особини,якщо їхніприсутністьрозглядається Яка «неєсприятливоюсуспільномудобробуту».Особи, щовважаютьсянелегальнимиіммігрантами,можуть бутивиселені за годину й беззайвоїбюрократичноїтяганини.

>Спроби запровадитирізніформиімміграційного контролюрозпочинають не лишепромисловіцентриПівночі.Аналогічним способомдіють й «країни, що недавно стали на шляхпромисловогорозвитку».Наприклад, у80-ті роктавідбулосяпосиленняімміграційних процедурстосовнонелегальнихіммігрантів українахПерської затоки:збільшилося числовідмов упроханнях провидачудозволу на роботу,підсилилисяполіцейські заходьпротиіноземців, яки немаютьналежнихдокументів,значновирослимасштабидепортації.

Методдепортації широкозастосовується й уНігерії. Уперіодекономічногопідйомунігерійська владамирилися ізприсутністю у страневеликоїкількостінелегальнихіммігрантів (>точніше, що сталинелегальними послезакінчення90-денноготермінубезвізовогоперебування в стране). Однак спад векономіці на початку 80-х роківзмусив урядНігеріїпосилитисвійімміграційний контроль йздійснитимасовувисилкунелегальнихіммігрантів,цеторкнулося более 2 млн.осіб.

>Крімметодів прямоговпливу наскороченнячисельностінелегальнихіммігрантів, до яківідноситьсядепортація йсудовепереслідуванняіноземців, котрі незаконнознаходяться в странеперебування,імміграційнезаконодавствоміститьтакож заходьвпливу, щомають ставлення донаймачів,використовуючихпрацюнелегальнихіммігрантів, увидіштрафних йсудовихсанкцій.Подібніміри широкопрактикуються вНідерландах,Німеччині,Бельгії,Люксембурзі таін.країнах.

>Наприклад,відповідно добельгійськогозаконодавства,наймач,якийвикористовуєпрацюнеофіційнихмігрантів, виненкрім штраф на 500 тис.бельгійськихфранківоплатитивитрати повідправленнюіммігранта тачленів його сім'ї набатьківщину.Крім того, у судновому порядкуможе бутизакрита вся чичастинакомпаніїнаймача. УНімеччині сума штрафу ізіноземця, що працює бездозволу,складає від 500 до 1000 марок.Одночасно ізцим ізвласника підприємства, щовикористовуєпрацюнезареєстрованихіноземців,стягується штраф урозмірі 5 тис. марок .

>Особливосуворі заходьприймаютьсястосовнопосередників, котрізаймаєтьсяпостачаннямнелегальнихіммігрантів. Так,французькимзаконодавством затакийзлочинпередбаченепокаранняпозбавленнямволі натермін від двох доп'ятьох років чинакладання штрафу від 10 тис. до 200 тис.франків.

Уякості одного іззасобівздійсненняобмежувальноїімміграційної політикивикористовуютьсяміри,спрямовані наскороченнячисельностііноземного населення, щоперебуває вкраїнах-імпортерах.

>Більшістькраїн-імпортерівробочоїсилиприйнялидержавніпрограмистимулюваннярепатріаціїофіційнозареєстрованихіноземців. Навідміну від методудепортації й судновогопереслідуванняіммігрантів, заходь,спрямовані настимулюваннярепатріації, нечистеадміністративними, тутпереважаютьекономічністимулятори.

>Прийнятіпрограминосятьселективний характер, борозраховані назаохоченнярепатріації лишевизначенихкатегорійіммігрантів, асаме:осіб,національності якієнебажаними длякраїни-імпортера;професій котрі некористуютьсяпопитом нанаціональномуринку роботи й т.п.Даніпрограмипередбачаютьспільнебудівництвозасобамикраїн-імпортерів йекспортерівробочоїсилипідприємств українахпоходження ізвикористаннямгрошовихзаощадженьробітників-мігрантів. Результатомподібнихзаходів винне було б статі, із одного боці,уповільнення зростаннюновоїеміграції, а ізіншого боці - забезпеченняробітниками місцьвизначеноїчастиниреемігрантів.

>Прикладом такогоспівробітництваєНімеччина йТуреччина, котріпідписалидвосторонню угоду проствореннякооперативіврозвитку, аподальшому іакціонерних товариств зпритягненнямкоштівпрацюючих уНімеччинітурецькихгромадян. УНідерландахтакожрозробленийдержавний проект,розрахований настимулюваннявід'їздуіноземців з країни й забезпечення їхньогозайнятості набатьківщині, щопередбачаєнаданнякредитівробочиммігрантам, котрібажаютьвідкрити,власніневеликі підприємства набатьківщині. У рамкахданоїпрограми вЮгославії бувстворенийспеціальний фонд дляфінансуваннязайнятості векономічновідсталих районахмасовоїеміграції.

Закон проробітників-мігрантів,прийнятий вАвстрії. Законпередбачає,зокрема, щогастарбайтериможуть бутиприйняті наавстрійські підприємствалише до тоговипадку,якщо непостраждаютьінтересиавстрійськихробітників ізпоглядунаданняїмробочих місць йстворення необходимих умів роботи.Іноземцямможе бутивідмовлено вприйомі,якщо втієї чиіншійгалузіекономіки чи вадміністративномурайоні ужезайнятевелике числомігрантів.

>Незважаючи нажорсткістьімміграційногозаконодавства йпосиленнязаходів,направлених на захистнаціональнихринківробочоїсили від припливунеконтрольованихпотоківмігрантів країниімпортерипостійновідчувають потребу вобмеженомупритоціробочоїсиливизначеногокількісного йякісного складу.Відповідно доданої метиміграційної політики можнавиділити заходь,направлені нарегулюваннячисельності йякісного складуприбуваючихтрудовихмігрантів.

Колистосуєтьсярегулюванняякісного складуприбуваючихмігрантів, вінтересахкраїни-імпортера,скороченнячисельності трудящихмігрантів уприймаючихкраїнах,супроводжуєтьсяодночаснимзростаннямвимог доїхньогоякісного складу.Регулювання складуприбуваючихмігрантівздійснюється зарахунок активноговикористання Державоюселективноїфункціїміграції, задопомогоюякої можнавпливати наякісний склад населення йтрудовихресурсів країни в необходимихнапрямках у данийісторичнийперіод.

Уімміграційнійполітицікраїнспостерігаєтьсявелике числорізноманітнихознак,щодо якірегулюєтьсяякісний склад трудящихіммігрантів, асаме:

—наявністьдефіцитноїпрофесії нанаціональномуринку роботи.Відповідно доамериканськогозаконодавства 6основних груп (>преференцій)іммігрантів, котріможутьрозраховувати напершочерговеодержанняв’їзноївізи,виділяютьсядві, щомаютьбезпосереднє ставлення до трудящихіммігрантів. До нихвідносяться: особинивизначенихпрофесій, в якіє потреба наринку роботи США в даний момент;представникирідкихпрофесій;фахівцівисокого класу чинаділенівинятковим талантом;робітники (>кваліфіковані йнекваліфіковані), щопретендують навакансії, котрі незаповнюютьсягромадянами США (як правило,це малооплачувані, непрестижні,важкі чишкідливі дляздоров'явидиробіт).Автори цогоамериканськогоімміграційногозаконодавствавважають, щоприпливвисококваліфікованоїробочоїсили якщосприятирозвиткупередовихвисокотехнологічнихгалузейпромисловості й тім самимзбільшитьконкурентноздатністьамериканськоїпродукції наміжнародномуринку;

—наявністьосвіти чикваліфікації,визнаної в странеімпортері. Провисоківимоги доякостіприбуваючоїробочоїсилисвідчитьнеобхідністьпроходженняпроцедуривизнаннянаявних умігрантадокументів проосвіту чипрофесійнупідготовку.

Проблемапорівнянностіпрофесійнихдипломіввиникла в зв'язку ізпосиленнямміграційкваліфікованихфахівців. Тому вЄвропейськомуспівтоваристві було бприйнятерішення,відповідно доякого,починаючи із 1991 р. навсій територїЄСпризнаються усідипломи провищуосвіту,отримані водній зкраїн-членів.Дипломи,отримані втретіхкраїнах (котрі невходять уЄС),можуть бутивизнані заумови, що їхньоговласники якмінімум три роктапрацювали заданими дипломів водній ізкраїнЄС. Длявирішення проостаточнупорівнянністьдипломів буввироблений рядкритеріїв, одним з які,наприклад,євимогаодержативищуосвітубудь-якого типупротягом не менше 3 років.Крім цого, ізнедавнього годинидіютьсекторальнідиректививизнаннядипломів, щовключаютьдокладнийперелікпрофесій йгалузей, дедипломипризнаютьсярівноцінними увсьомупросторіЄС, й депотрібнообов'язковиймінімумдодатковогонавчання.

>міграційна політикаєвропейський держава

3.Положення, щорегламентують порядокв'їздугромадян 3-хкраїн натериторіюбудь-якої державиЄС

 

>Деякіположення, щорегламентують порядокв'їздугромадян 3-хкраїн натериторіюбудь-якої державиЄС, ужепогоджені йприйняті:

а)підписавши угоду країнизобов'язуютьсянадавати правоподавати нарозгляд заявищодополітичногозахисту усіміноземцям насвоїй територї.Кожнийхтозвертається,одержуєгарантії, що йогозаява якщорозглядатисяоднією іздержав-учасниківУгоди, йцейрозгляд якщовідбуватисявідповідно допринципівЖеневськоїконвенції 1951 р. йНью-йоркського протоколу 1967 р.;

б)відповідно доУгоди недопускаєтьсяповторна подача заяви пронаданняпритулку увипадкувідхилення йогооднією зкраїн-учасницьШенгенської догоди.Іноземець,який не здобувшидозволу,автоматичнопозбавляється права напроживання віншихкраїнах-учасницях.Передбачаєтьсястворенняспеціальногорегістра,винесеного далеко за межі банкуданих СІС;

в) заЗгодоюкожна із державзобов'язанаприймати томуосіб, котрі подали заяву ізпроханням пронаданняпритулку й котрівиїхалитимчасово всусідню державу, щоєучасникомШенгенської догоди.

Заходь длякоординації політики вційобластівключають:

-обмінінформацією про становище вкраїнах -джерелахмігрантів;

-співробітництво посольствдержав-членівШенгенської догоди вкраїнах, де особливосильніеміграційнітенденції;

-взаємнийобмінстатистичнимиданими,зокрема, провеликігрупибіженців;

-поділфінансовихвитрат придепортації.

>Комітетом ізімміграційнихпитань,кудивходятьміністривнутрішніхсправ йкерівникиімміграційних службкраїнЄС, був проведенапідготовча робота ізвиробленнязагальнихкритеріїв йєдиних правилрозглядувізовихклопотань.Комітетвизначиввидидокументів, по якіможевидаватисявіза йнаціональніслужби,уповноваженізайматися їхньогооформленням.Булавстановленаєдина форма «>шенгенськоївізи»,їїзміст,терміни дії,розміризборів заїївидачу, порядокпродовженнятерміну дії.Комітетпогодив Єдиний список держав (понад 110),громадянам якінеобхідноодержаннявізи дляв'їзду в країниШенгенської догоди, атакож списокосіб,в'їзд якінебажаний черезрізні заподій.Булитакожрозроблені заходь дляспільноїборотьби ізпідробкамивіз йпаспортів.

>Відповідно доУгоди особа, щоклопочещодоодержанняв’їзноївізи,зобов'язана:

-звернутися вконсульськепредставництвотієї країниШенгенської догоди, на територїякоїзнаходитьсяосновна позначкапоїздки;

-датинеобхідніроз'яснення припорушенніклопотаннящодовидачів’їзноївізи;

-додатинаступнідокументи:

>закордонний паспорт, іздійснимтерміном ;

>запрошення чивиклик;

>медичнийстраховийполіс;

>проїзні квитки

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація