Реферати українською » Международные отношения » Міжнародні міграційно-трудові Відносини Як об'єкт міжнародно-правового регулювання


Реферат Міжнародні міграційно-трудові Відносини Як об'єкт міжнародно-правового регулювання

Страница 1 из 2 | Следующая страница

>РЕФЕРАТ

>Міжнародніміграційно-трудовівідносини якоб'єктміжнародно-правовогорегулювання


>Сучаснеміжнародне правоєдужеоб’ємним йскладним комплексомісторичних,доктринальних,юридичних йпрактичнихположень, щохарактеризують,регулюють,коментують й вціломувизначаютьміжнародно-правовівідносини усвітовомуспівтоваристві.Цівідносинистають усє болеерізноманітними,різнобічними, йце, у своючергу,розширює таускладнюєміжнародне право [6, з. 3].

>Прогресуючийрозвитокміжнароднихміграційно-трудовихвідносин,регульованихтакожміжнародним правом,висуваєміжнародне право донайважливішихкоординаторівміжнародного життя. Усучасномуміжнародномуправісклавсямеханізмміжнародно-правовогорегулювання,покликанийсприятиполіпшенню умів роботи,створенню умів длязахисту правтрудящих-мігрантів [8, з. 32].

Упитанні промеханізмміжнародно-правовогорегулюваннятрудовоїміграції населення (>надаліМПРТМН)слідзазначити, щодія цогомеханізмувиявляється увпливі держав своївзаємовідносини задопомогою нормміжнародного права. Це обумовлене тім, щоміжнародне правовиступає як координатор йправовий регуляторміжнароднихміграційно-трудовихвідносин. Черезцетаківідносини, котріскладаютьсяміж державами,маютьюридично-владний характер, бо держави,хоча ідобровільно, але йузгодженоберуть у собіпевніобов’язки й заїхнєдотримання несуть відповідальність передміжнароднимспівтовариством.

При цьомуслідзазначити, щосередфакторів, котрівпливають навідносиниміжсуб’єктамиміжнародного права, йнасамперед державами,крімфакторівюридичного характеруприсутніще іполітичні,дипломатичні,ідеологічні,економічні таіншізасоби. Системаміжнародно-правовогорегулюванняєнайбільшорганізованою,цілісною йглобальноюсистемоюкоординаціїміждержавнихвідносинміграційно-трудового характеру.Механізмміжнародно-правовогорегулювання –це системазасобів йспособіврегулювання йреалізаціїміжнароднихвідносин. Уякостіосновнихелементівмеханізмувиступають „>засоби йспособи“,зазвичайрозуміються:принципи йнормиміжнародного права,міжнародно-правовасвідомість йміжнародно-правовівідносини. При цьомупринципи йнорми, якзасоби,відіграють рольбезпосередньоговпливу на процесреалізаціїїхніхположень, аміжнародно-правовасвідомість йміжнародно-правовівідносини якспособисприяютьуспіхуцієїреалізації.Зазначениймеханізммає наметірегулюватиміжнароднівідносини у межахміжнародного права. Длянайбільшповногодосягненняцієї мети паралельно ізмеханізмом й абийому вдопомогу, як правило,використовуютьсяметодифункціонуванняміжнародного права, за дії якіреалізаціяміжнародно-правових нормздійснюється болееефективно [6, з. 79–80].

>Основнимикритеріями длярозмежуваннявідносинє предметрегулювання (>одноріднісуспільнівідносини) та метод (>сукупністьприйомів правовоговпливу научасниківсуспільнихвідносин, котрізумовлені предметомрегулювання) [7, з. 375; 8, з. 432; 4, з. 21–22].

Усучасномуміжнародномуправііснує великакількість норм, котрірегулюютьміжнародніміграційно-трудовівідносинисуб’єктівміжнародного права [8, з. 113; 5, з. 4–5].Об’ємрегламентації йякіснасвоєрідність дозволиливиділитиміжнародніміграційно-трудовівідносини звсієїсукупностіміжнароднихвідносин вокремугрупу, Якамає своюспецифіку [6, з. 3].Виникненняміжнароднихміграційно-трудовихвідносинзумовленооб’єктивними причинами –розвиткомсуспільнихвідносин у сферіміжнародного права. Посуті,норми, щорегулюютьміжнародніміграційно-трудовівідносиниіснують якміжгалузевийфункціональнийкомплекснийінститут. Цепов’язано із тім, що самі і тих жміжнародніміграційно-трудовівідносинирегулюютьсярізнимигалузями права.Створення таіснування такихінститутів неєштучним, воно тазумовлюєтьсяоб’єктивнимрозвиткомсуспільства,необхідністю комплекснорегулюватипевнівидисуспільнихвідносин.Особливоцестосуєтьсяміжнароднихвідносин,адже смердотівідображаютьпостійнозростаючувзаємозалежність держав (уконтекстіміжнародноїтрудовоїміграції – державімміграції та державеміграції), щодозволяє врезультаті говорити проєдність світу [9, з. 3–6; 9, з. 27–39].Цяцілісністьдаєможливістьрозглядатисучасніміжнародніміграційно-трудовівідносини якпевну системуправових норм.Поступовийрозвитокміжнароднихміграційно-трудовихвідносинспричиниввиокремлення предмета, методу,принципів тамеханізму правовогорегулювання [6, з. 35; 8, з. 21–29].

Рольміжнароднихміграційно-трудовихвідносинполягає всуттєвій йпереважнійроліпублічно-правовихвідносин унормативнійнадбудові, щорегулюєміжнароднихринок роботи.Водночасзвертає у собіувагу тієї факт, щосаме вцій сферіміжнародне право, асаме “правоМОП”,глибоко проникло увнутрішнє право:нормиконвенційМОП так чиінакше сталискладовоючастиноювнутрішньодержавного трудового права,охопивши своїмрегулюванням практично усіважливісторонивнутрішніхтрудовихвідносин [3, із чотирьох; 9, з. 180].

>Унаслідокмасового характерубудь-якихміграційнихпроцесів (як комплексногоявища), у томучислі ітрудових (якспецифічних за складом йвагомих дляекономічного тасуспільного життя), щоперебувають настадіїстановлення йвимагаютьвнутрішньодержавного таміжнародно-правовогорегулювання. Ос-кільки врезультатіміграціїробочоїсилисклався йфункціонуєміжнароднийринок роботи, а чи нелишенаціональні ринки,якийохоплюєрізноспрямовані потокитрудовихресурсів, щоперетинаютьнаціональнідержавнікордони [5, з. 245]. ПредметомМПРТМНбеззаперечновиступаютьміжнародніміграційно-трудовівідносини, котрівключають у собірізнівидидіяльності як намакрорівні, то й намікрорівні [1, з п'ятьма; 5, з. 12].Міжнароднеекономічне право, будучискладноюгалуззюміжнародного права,такожрегулюєміждержавнівідносиниекономічного характеру шляхомдосягненнязгодиміжзацікавленимиучасниками такихвідносин (>самеучасниками, а чи не лишесуб’єктами)щодостворенняпевнихміжнародно-правових норм [6, із чотирьох, 46]. Цеєодночасно йоб’єктивним, йсуб’єктивнимпроцесом, котрі один без одного неможутьіснувати [9, з п'ятьма].

Уміжнароднихекономічнихвідносинахоб’єктивнанеобхідністьрегулюванняміжнароднихсуспільнихвідносинвиникаєперш на увідносинахторгових [5]. Отже, миговоримо проміжнароднуторгівлю, Якавласне йєосновоюміжнароднихекономічнихвідносин йстановитьосновнийінтерес їхньогоучасників, у томучислі держав [8].Якщорозглядатиторгівлю в широкомурозумінні, то донеїтакожслідвключити іторгівлюпрацею.Аджепраця, як йїї результат, –це товар,однакдужеспецифічний[1].Причому,якщо результат роботи, порядокїївикористання –цезавждиприватноправовівідносини, то самапраця, процесприсвоєннярезультатів роботи –цепублічно-правовівідносини.Тобто самапраця якскладовавиробництвасуспільнокорисного продуктувимагаєпублічно-правовогорегулювання, як навнутрішньодержавному, то й наміжнародномурівнях,унаслідоквзаємозалежності,взаємообумовленості тавзаємозв’язкубагатьохпроцесів у світі (особливоекономічного таекологічного характеру).Власнетаківідносини й будутьоб’єктом правовогорегулювання. Однак убудь-якомуразіпрацямаєперш наекономічнийзміст йекономічнінаслідки.

Уосновіміжнародноїтрудовоїміграціїлежитьсуб’єктивнанеобхідністьпродати товар (>працю)внаслідоквідсутності вдержавірезидентностіпопиту чи “>належногоставлення (>оцінювання)”,абочерез ті, щотакий товардоцільніше чивигіднішереалізовувати наінших ринках, девінкоштуєдорожче. Отже, предметом >міжнародно-правовогорегулюваннятрудовоїміграції населеннявиступаєміжнароднийринок роботи, наякомуздатністьтрудящих-мігрантів до роботиє товаром.

Другаскладова --міжнароднатрудоваміграція якпоняттявідображає двавзаємопов’язаніміж собоюпроцесиекономічного (трудового) таміграційного характеру (>імміграційні таеміграційні). Навзаємозв’язокзазначенихпроцесіввказує,зокрема, процесрееміграції,тобто Поверненняробочоїсили в державуеміграції [9].Міжнароднаміграціяробочоїсилиспричиняється чинникамивнутрішньогоекономічногорозвиткуокремої держави, атакож станомміжнародноїекономіки,економічнихвзаємозв’язківміж державами тапозиції таролі держави врегулюванніданихпроцесів тощо.

Упевніперіоди таетапиісторіїрозвиткутрудовихміграційнихпроцесів чинникамивпливуможутьвиступати:військово-політичні,політичні (>нестабільність,військові таполітичніперевороти),територіальні,демографічні,етнічні,релігійні,соціальні,економічні (у томучисліресурсні,фінансовірівнірозвитку тощо),природо-ресурсні,науково-технічні,природничі,екологічні,кліматичні таіншісоціальніумови (>захищеність,зайнятість,рівеньдоходів) убудь-якомупоєднанні,взаємозв’язку,впливі,обумовленості,значущості тапослідовності.

>Особливохарактерніпереселення впошуках роботи, щообумовленіекономічноюнестабільністю табезробіттям [7, з. 182]. Прикласифікації формвеликезначеннямає причина (>мотиви)міграції, йзалежно від цогоїїсуб’єктівподіляють на:економічних танеекономічних (>біженців) ізбагатьмапідвидами (>залежно від причин, про котрійшлосявище).Традиційноосновною причиноюміграціїєекономічний чинник,пов’язаний із масштабами, темпами таструктуроюнакопиченнякапіталу [5, з. 67].Міжнароднатрудоваміграція –це форма рухунадлишкового населення із одного центрунакопичення ресурсу вінший. У цьому іполягає сутьекономічноїприродитрудовоїміграції тарегуляторна роль уданомупроцесі держав.

>Крімекономічних причин,міжнароднатрудоваміграціямаєекономічнінаслідки (>позитивні танегативні),зокремаекономічнийефект як длядержави-імпортера, то й длядержави-експортератрудовоїсили.Наприклад,грошовіпереказитрудовихмігрантіввивели Україну нашостемісце в світі засумоюотриманихкоштів – 8,4 млрд дол. США, щостає особливоактуальним учасисвітовоїфінансовоїкризи [5, з. 20–24]. Характерно, що наміжнародномуринку роботи державидалекі від політикилібералізації, завиняткомспрощень у рамкахінтеграційнихекономічнихоб’єднань.Транскордонний рухробочоїсилипороджуєнаприклад, проблемузайнятості,фінансовогонавантаження дляприймаючої держави (>матеріальнапідтримка,депортація тощо). Урезультаті вбільшостірозвиненихкраїнсклалося чискладаєтьсядоситьжорсткедержавнерегулюваннятрудовоїміграції.

>Звідси,власне, йвипливаєполісистемність такомплексністьвідносин,пов’язаних зміжнародноютрудовоюміграцією, – із одного боціцівідносинимаютьпублічний характер, а іншого –приватний [9, з. 22]. Зметоюміжнародно-правовогорегулюваннярізнихаспектівтрудовоїміграції державаукладаєдвосторонні чибагатосторонні догоди. У сферіміжнародно-правовогорегулюванняміжнародногоринку роботиспіввідношенняміжконвенційним тазвичаєвимрегулюваннямбезперечноскладається засуттєвогопріоритетуконвенційного методурегулювання. Рольпублічних „>операторів“ наміжнародномуринкупереважає надроллюприватних „>операторів“ [9, з. 175].

>Незважаючи наце, воснові правовогорегулюваннязнаходятьсянормиміжнародногопублічно-правового характеру. Цевипливає як з предмета, то й ізметодів правовогорегулювання [4, з. 20–22].Більше того, дляміжнародно-правовогорегулюваннятрудовоїміграції >притаманнаціла системапринципів правовогорегулювання .

>Відносини, щовиникають узв’язку ізміжнародноютрудовоюміграцією,маютьсистемний (>комплексний) характер,тобтоперебувають усистемі, Яка ізформальної точкизорупередбачаєнаявність складуелементів,специфічнувзаємодіюміж ними, структуру таоточення [1, з. 168].Причомупоняття „>оточення“має двааспекти –зовнішній тавнутрішній.Внутрішній аспект –цесукупністьспецифічнихвнутрішньодержавних (>національних) умів, котріхарактерні дляфункціонуванняміжнароднихміграційно-трудовихвідносин укожній стране.Зовнішній аспект –сукупністьсуспільнихвідносинекономічного, асаме трудового, характеру, котрімаютьстосунок доміжнародноїтрудовоїміграції,участі таролі у яких держави.

>Якщо жрозглядатиціпоняття із точкизорутеоріїміжнародного права [3, з. 9], то як вжезазначалося,елементи тавзаємодіюміж ними можнавіднести до предметаМПРТМН –міжнародногоринку роботи, наякомуздатністьтрудящих-мігрантів до роботиє товаром, аоточення можнавіднести доформи,тобто до норм, котрірегулюютьелементи та їхнівзаємодію.МПРТМНмає свої системнімежі, щозумовленіспецифічним предметом, –суспільнимивідносинамиміграційно-трудового характеру, котрівиникають узв’язку зтранскордоннимпереміщеннямтрудовоїсили (>трудовихресурсів), й у своючергузумовлюютьфункціональний характер,аджетакімежі (рамки), посуті,є „>прикордонними“ нормами – нормами йміжнародногоміграційного права, йміжнародного трудового права, йміжнародного приватного права, йміжнародногоекономічного права.

>МПРТМН усучасний моментявляє собоюрухомиймеханізм уперіодстановлення,якийвключає у собіміжнародно-правовінорми (>джерела)універсального,регіональногопоходження, щомаютьлишерамковий характер, абезпосередніми регуляторамиє держави із їхньогонаціональнимипозиціями (>концепціями,стратегіями,законодавством тощо).

АщобчіткішевизначитизмістМПРТМНнеобхіднопроаналізувативласне >об’єкт, нарегулюванняякого йспрямованасукупність норм такогорегулювання.Основнимелементомоб’єктаєтрудящий-мігрант,якийвиступає у тій годинусуб’єктомзовнішньоїміграції.Трудящий-мігрант,виходячи замежісвоєїправовоїсистеми,стаєсуб’єктомвідносинзовнішньої (>міжнародної)міграції йодночаснооб’єктомміжнародно-правовогорегулювання вплані забезпечення йзахисту його прав та правчленів йогосім’ї .

Досуб’єктівзовнішньоїміграціївідносятьосіб, щовід’їжджають ізоднієї держави тав’їжджають доіншої.Необхідновідрізнятиімміграцію,тобтов’їздпрацездатного населення вкраїну, таеміграцію,тобтовиїздпрацездатного населення із країни,різницяміжякимиутворюєміграційне сальдо.Міжнароднатрудоваміграція –цетранснаціональнепереміщеннясамої роботи,переселенняпрацездатного населення ізоднієї країни доіншої ізметоюотримання роботи. Такихмігрантівназиваютьсуб’єктамизовнішньоїтрудовоїміграції [9, з. 172].

>Існуєкількакласифікаційміжнароднихмігрантів яккатегоріїзовнішніхмігрантів [6, з. 16–18]. Однакусікласифікаціїмаютьпевнівади,оскількипоняття „>суб’єкти“міжнароднихтрудовихміграційнихвідносин урізнихджерелах та видах, формах йкатегоріях, доводити їхнього (>класифікацій)неоднозначність танедосконалість, щоспостерігаєтьсянавіть уверсіїМОП, тім понад, що смердоті вжодному ізджерел нерозглядаються якоб’єкт правовогорегулювання [4, з. 67–70]. Упершучергунеобхіднозвернутиувагу накласифікації всіхіснуючихзовнішніхмігрантів, щодопоможез’ясуватимісце у якихтрудящих-мігрантів тавизначитиправовий статусостанніх.Основнимикласифікаційнимиознаками вданій сферіможуть бутицілі та заподіянняперебуваннямігрантів на територї держави.

Одним знайпроблемнішихпитань Сучасноїміжнародноїдоктриниєвирішенняюридичного та практичного заподіяннящодорозмежування двохосновнихкатегорійсуб’єктівміграційнихпроцесів, асаме:економічних (>трудових) йполітичних (>біженців)мігрантів [9, із шостої; 5, з. 3-5].

>Термін “>економічнімігранти”використовуєтьсяпереважно для характеристикимігрантів,більшість із якізалучається натимчасовійоснові, але йдеяким з нихможенадаватися праводовготривалогопроживання,якщомігрантінвестуєпевну (>мінімальну)кількістькоштів векономікуприймаючої країни чиорганізуєрізні підприємства (>суб’єктигосподарськоїдіяльності), щодозволяєпрацевлаштуватипевнукількістьпрацівниківцієї країни [6, з. 12].Термін „>Мігрант уділовихцілях“використовується длявизначеннятимчасовоїекономічноїміграції.Термін „>іммігруючіінвестори“використовується длявизначеннякатегорійіноземнихпрацедавців, щоорганізували своюсправу в странеприбуваннятрудящих-мігрантів, чиіноземців, котріздійснюють удержавізначнекапіталовкладенняіншого типузамість правадовгостроковогопроживання.

Будучичастиноюмеханізмуміжнародно-правовогорегулювання,регулюванняміжнароднихміграційно-трудовихвідносин у своючергукористується методамиміжнародного права [6, з. 80]. УМПРТМН активнозастосовуютьсяметоди >договірного (>двостороннього табагатостороннього;регіонального,субрегіонального тауніверсального)регулювання. При цьому у межахінтеграційнихоб’єднань (>регіональногорегулювання)спостерігаєтьсятенденція дозаміщеннябагатосторонньогорегулювання методомнаднаціональногорегулювання,зокрема у межахЄС.

>Розглядаючи, таким чином,методи,слідзазначити, що восновіметодологіїміжнародногоекономічного права лежати дваметоди – >імперативний йдиспозитивний.Імперативний методмайже незастосовується,оскільки восновівиникненняміжнародно-правовоїнорми лежатидомовленістьсуб’єктів, щопритаманнадиспозитивного методу [4, з. 21]. Однак вжесамеположення про ті, щонорми вміжнародномуправівиникаютьвиключно черездомовленість –це прикладзастосуванняімперативного методу.Ще Х.Тріпельзазначав, щоспільна волястоїть над волеюокремої держави,є волеюнаддержавною йєджереломобов’язкових державам норм права [3, з. 32].

>Передумовистворенняімперативногорегулювання було бзакладеноСтатутом ООН.Імперативномурегулюваннюмаютьпіддаватисявідносини, котрівиникають узв’язку ізреалізацією тазахистомзагальносвітовогоінтересу (>ergoomnes).Наявність такогоявища, якergoomnes,підкріпленаМіжнародним Судом ООН у консультативномурішенніщодоСхідногоТимору (>ПортугаліяпротиАвстралії) від 30.06.1995 [3].Завдякиімперативному методуформуєтьсятакеоб’єктивнеявище, якміжнароднийпублічний порядок, йосновне заподіяння методу – підгримуватиіснуючий правопорядок убудь-якій сфері [6, з. 67].Поширення натрудящих-мігрантів правил ззахистусвоїх трудящих,рівноправністьгромадян держави таіноземцівщодовідшкодуваннятрудящим принещаснихвипадках, право всіх людей,незалежно відраси,віри чистаті на забезпечення свогоматеріального стану та духовногорозвитку вумовахсвободи,економічноїстабільності тарівнихможливостей таіншіположенняє, посуті,відображеннямзастосуванняімперативного методурегулювання.

>Окрім двохосновнихметодів, уміжнародномуміграційно-трудовомурегулюваннівикористовуються ііншіметодиміжнародного права.Зупинимося надеяких з них.

>Політико-правовий метод [4, з. 166], колийдеться прополітичніметоди вміжнароднихміграційно-трудовихвідносинах.Особливоцестосуєтьсяпринципівміжнародно-правовогорегулюваннятрудовоїміграції населення,наприклад принципспівробітництва, деобов’язково разом зправовимиелементамиіснуютьполітичні. (>Наприклад,УгодаміжКабінетом міністрів України таУрядомГрузії провзаємнепрацевлаштування йсоціальний захистгромадян України таГрузії [2]),УгодаміжУкраїною йКоролівствомІспанія просоціальне забезпеченнягромадян [6] таін.).

>Морально-правовий метод [4, з. 165]передбачає, що для збільшенняефективностіміжнародно-правовогорегулюванняміжнароднихтрудових (>міграційних)процесівслід говорити промобілізаціюморальнихзасобів длясумлінноговиконаннявзятих у собізобов’язань, одним ізосновнихсеред якієдотриманняположення прооднаковеставлення дотрудовихмігрантів:національних йіноземних таіноземнихміж собою. >Ідейно-правовий метод –цевплив наміжнароднівідносини, котрівиникають узв’язку ізміжнародноютрудовоюміграцією шляхомствореннявпевненості внеобхідностіреалізації нормміжнародного права [3, з. 60].

>Організаційно-правовий методполягає уздійсненніорганізаційнихзаходів дляприйняття тавиконанняміжнародно-правових норм у сферіміжнароднихтрудовихміграційнихвідносин.Цей методрегулюваннявідносин у сферітрудовоїміграціїпосідаєособливемісце,аджевінмає двааспекти:національний йміжнародний. Причомузізбільшеннямроліміжнародного правазростаєзначеннясаменаціонального аспекту [8, з. 60]. Зрозвитком йускладненнямМПРТМН усебільшакількістьдержавнихорганівбере доля впроектуванніміжнародно-правових норм, а їхньогореалізації.Наприклад, МеморандумМінпраці України йМінпраціПольщі проспівробітництво вгалузірозвиткусистемиінспекції роботи на 2004–2007 рр. від 24.06.2004 [5], чиДоговірміжМіністром роботи України йМіністром роботи тасоціальної політикиРеспублікиПольща проспівробітництво вгалузі роботи тасоціальної політики від 16.02.1994 [13]. >Міжнародний аспект цого методувиявляється уформіміжнародноївзаємодіїсуб’єктівщодостворення тареалізаціїміжнародних норм [15, з. 117], котрірегулюють запитанняміжнародноїтрудовоїміграції.Сюди можнавіднеститакож йспівробітництво держав, у рамкахспеціалізованихміжнароднихорганізаційМОП [3] та МОМ .Адже одна ізосновнихфункційміжнароднихорганізацій –цесприяннястворенню тареалізації нормміжнародного права. як приклад документа,прийнятогосамезавдяки цьому методу, можнаназватиРекомендаціюМОП № 19 „ПронаданняМіжнародному бюро роботистатистичних таіншихданих, котрістосуютьсяеміграції,імміграції, атакожрепатріації та транзиту емі-грантів“.

як йбудь-яка системаправових нормМПРТМН >спрямоване нарегулюванняпевнихвидівсуспільнихвідносин,тобтовиконуєпевні >функції. Роль (>функція)міжнароднихміграційно-трудових норм яксистемипринципів й норм –цереакція навпливоточення,спрямована назбереженняпевного типувзаємозв’язківміжелементамисистеми (нормами).Відстабільностіцихвзаємозв’язківзалежитьстабільністьіснування тарозвитокусієїсистемиміжнародно-правовогорегулюваннятрудовоїміграції населення.

З точкизорутеоріїміжнародного права, доосновнихфункцій права належати: >регулююча,стабілізуюча,координаційна,контрольна таохоронна.

>Основнафункція – >регулююча. Системаправових норммаєрегулювативідносиниміжнародноїтрудовоїміграції максимально комплексно таефективно,чітковизначаючимеханізмивзаємодії держав, у сферіміжнародно-правовогорегулюваннятрудовихвідносин ізелементамиміграційногопроцесу.Пов’язаною ізрегулюючою,є >стабілізуючафункціяМПРТМН, котразакріплюєвідносини, щосклалисяміж державами із приводуміжнароднихзобов’язань, котрівиникають уданій сфері.Зістабілізуючоюфункцієюмежує >координаційна, котравідображається узагальноприйнятих стандартахповедінки держав,наприкладстандартищодо порядкузахисту правтрудящих-мігрантів та правчленівїхніхсімей.Регулюючи такоординуючи, державимаютьзабезпечуватиприйняття норм, котрізобов’язують державидотримуватисяміжнародних нормрамкового характерущодоміжнароднихтрудовихмігрантів. Однак дляповноїреалізаціїцієїфункціїміжнародно-правовогорегулюваннятрудовоїміграції населеннянеобхідностворитидієвімеханізми контролю задотриманнямдоговорів у сферіміжнародноїтрудовоїміграції. >Охоронна >функціяМПРТМНмає наметізахищати держави таїхніінтереси, до тогочислі правсвоїхгромадян напрацю за кордоном таіноземних насвоїй територї, атакожвирішуватиінші запитанняадміністративного, суднового таіншого характеру.Охороннафункціяспрямована на захистінтересів держави, до тогочислі через захист Державоюсвоїхгромадян й забезпеченняреалізації правгромадян напрацю, якусередині держави, то й заїї межами, щовідповідає принципамміжнародного права:співробітництва тазахисту правлюдини.

>Зміст правовогорегулюваннявідносинзалежить відсуб’єктного складуцихвідносин. Доктринаміжнародного права неоднозначновизначаєприналежністьучасниківміжнароднихвідносин досуб’єктівміжнародного права,починаючи відконцепції держави якєдиногосуб’єктаміжнародного права йзакінчуючи более широким коломсуб’єктів, щовключають у собі яккласичнихсуб’єктівміжнародного права, то йюридичних тафізичнихосіб.Критерієм длярозмежуванняучасників-суб’єктів й простоучасниківвиступаєнаявністьміжнародноїправосуб’єктності –сукупності право- тадієздатності.Основнимелементомцієїправосуб’єктностівиступаєможливістьсвоїмидіяминабувати для собі прав таобов’язків, а чи не простокористуватися правами, котрінадаються врезультатідіяльностііншихсуб’єктів.

>Єдине, вчомусходяться усіавтори,це ті, що державаєосновнимсуб’єктомміжнародно-правовихвідносинпублічного характеру вбудь-якій сфері,оскількиволодієнайбільшимобсягомправосуб’єктності. Хоча,маючирівнуправосуб’єктність, державивнаслідокоб’єктивних причинмаютьрізніможливостіїїреалізації,тобтооб’єктивнаправосуб’єктністьзбігається, асуб’єктивнаправосуб’єктністьє абсолютнорізною. Принципрівності держав, у сфері правовогорегулюванняміжнароднихміграційних (>трудових)потоківможе бутидотриманийmutatіsmutandis:існуєрозмежування державдержав-імпортерів,держав-експортерів тадержав-посередників ізвідповідним набором прав йобов’язків, щознаходитьсвоєвідображення вміжнародних договорах (>наприклад,УгодіміжУкраїною таЄвропейськимСпівтовариством прореадмісіюосіб від 18червня2007р.,ратифікованоУкраїною 15.01.2008 [2]).

>Забезпечення та захист правлюдини,зокремазовнішніхмігрантів, входити довиключноїкомпетенції держав [3]. Длявизначення правового статусунеобхіднозвернутиувагу направовий режим державищодотрудящих-мігрантів тасукупністьметодіввпливу вцій сфері. Длявирішенняпитаньзагального характеру держави,об’єднуючись (>міжнароднедоговірнеспівробітництва тастворенняміжнароднихорганізацій),беруть у собізобов’язаннядіятивідповідно довзятих у собіобов’язків.Крім того,держави-учасниціміжнароднихдоговорів увипадку,якщо вмежах їхні територїзнаходятьсятрудящі-мігранти та члени їхньогосімей, що немаютьпостійного статусу,повиннізастосовуватиналежні заходь,спрямовані навпорядкуванняположення такихосіб увідповідності донаціональногозаконодавства тадвосторонніх чибагатосторонніхугод [1, з. 53]. „>Ніхто незаважає державампіддаватиміжнародно-правовомурегулюваннюці запитання табрати у собівідповіднізобов’язання“ [8, з. 125–128]. Томуміжнародно-правовий захисттрудящих-мігрантівздійснюєтьсязасобамирегулюваннявідносин наміждержавному (>міжнародному) танаціональному (>внутрішньодержавному)рівнях у сфері забезпеченняекономічних,соціальних,культурних,політичних таособистих правтрудящих-мігрантів. Церегулюванняздійснюєтьсяголовним чином шляхомукладаннярізнихвидівміжнародних (>міждержавних)договорів таздійснення контролю за їхнівиконанням.

>ОкремоюознакоюмеханізмуМПРТМНє системапевнихпринципів й норм (>джерел) [1, з. 55–66]. Колистосуєтьсязагальної характеристикиджерельноїбазиМПРТМН, тоїїумовно можнаподілитизалежно від:

 –простору дії – втричірівні:міжнародний (>всесвітній),регіональний танаціональний (>внутрішньодержавний);

 –походження нормативного акта – втричірізновиди:універсальний,регіональний, у томучислісубрегіональний;

 –кількостіучасників (>стосуєтьсялишеміжнароднихдокументів (>універсальних тарегіональних): надвосторонні табагатосторонні.

Будучиосновнимсуб’єктомМПРТМН, держави вумовах глобалізацію неможутьефективноздійснюватиправоверегулювання безучастіміжнароднихінституцій [1, з. 66–77].Першакатегоріяміжнароднихінституцій –цеміжнародніміждержавніорганізації таїхніоргани.Перш найдеться про ООН (>Діалог навищомурівніщодоміграції тарозвитку ГА ООН [5, з. 63]) таорганізаціїсистеми ООН –МОП [222],Світовий Банк (>Дослідження у межахекономічних перспектив –економічнінаслідкиміграційнихпроцесів), МОМ [5].Деякіаспектиміжнародноїміграціїрозглядаються входідіяльностіРЄ (васпектірегіонального забезпеченнязахисту правлюдини),ОБСЄ (>спільно із МОМ таМОПрозробилаДовідникщодовстановленняЕфективної політикиміграціїробочоїсили в державахпоходження тапризначення [8]) та рядуіншихінституцій.Детальніше про діяльністьцихорганізацій мовапіде вРозділі 2дисертації.

>Говорячи просуб’єктний складМПРТМН, не можнаоминути запитанняправосуб’єктностіміжнароднихнеурядовихорганізацій (>non-governmentаlorgаnizаtions) [16, з. 68].Міжнароднінеурядовіорганізації, який був “>повноцінними”суб’єктамиміжнародного права,значноюміроювпливають (>переважно зарахунокнеправовихметодів) наформуванняправовихстандартів у сферізахисту правлюдини, до тогочислі іпланіміжнародно-правовогорегулюваннязахисту правтрудовихмігрантів.Саме тому у межахСедеркопінгськогопроцесу [3] (>Процесприкордонногоспівробітництва) було б проведено низкузустрічей заучастюнеурядовихорганізацій.

Отже,механізмМПРТМНмаєвласніструктурніелементи:зміст,об’єкт й предметрегулювання,суб’єктний склад,методи тафункції,принципи танорми (>джерела) [17, з. 21].

>Виходячи ізвищезазначеного >МПРТМН –цефункціональниймеханізм (системаспособів таметодів)міжнародного права, щоявляє собою системуміжнародно-правових норм тапринципів, котрізнаходяться встадіїформування,спрямовані нарегулюванняміждержавнихвідносинміграційно-трудового характерузіспецифічнимоб’єктомрегулювання,якийвиникає узв’язку ізміграційним (>постійним ймасовим)переміщеннямробочоїсили ізоднієї національноїюрисдикції віншу тазахистом правтрудовихмігрантів.

>міжнародний правотрудовийміграція


>Література

 

1. О.Лукашук, І.І. Міжнародне право : елементарний курс [Текст] / І.І. О.Лукашук,Г.Г.Шинкарецкая. – 2-ге вид., перераб. ідоп. – М. :Юристъ, 2004. – 224 з.

2.Малиновська, Про.РозширенняЄС йзоничинностіШенгенської догоди таміграційніпроцеси в Україні [Текст] / Про.Малиновська //Вісн.Укр.Акад.держ.упр. приПрезидентові України. – 2003. – № 1. – З. 475–483.

3.Малиновська,О.А.Формуванняспільної >міграц>ійної політикиЄвропейського Союзу [Текст] /О.А.Малиновська //Стратегічна панорама. – 2006. – № 2. – З. 142–151.

4.Мальський, ОлегМаркіянович.Міжнароднеторговельне право [Текст] :навч.посіб. / Про. М.Мальський, А. М.Ягольник. – До. : Знання, 2005. – 596 з.

5. Міжнародне торгове право: деякі питання теорії та практики [Текст] :cб. статей / під ред. У. І. Лісовського. – М.: Міжнародні відносини, 1979. – 272 з.

6. Міжнародні економічних відносин [Текст] :учеб. / А. І. Євдокимов. – М. : Проспект, 2003. – 548 з.

7. Міжнародні економічних відносин [Текст] :учеб. / ред. М. М.Ливенцев. –М. : МГІМО :РОССПЭН, 2001. – 512 з.

8.Метелев, Сергій Юхимович. Міжнародна трудова міграція за умов глобалізації, і нелегальна міграція у Росії [Текст] :моногр. / З. Є.Метелев. – М. : Вид-воРГТЭУ. – 2006. – 267 з.

9.Метелев, Сергій Юхимович. Міжнародна трудова міграція та розвитку російської економіки [Текст] :моногр. / З. Є.Метелев. – М. :ЮНИТИ: Закон право. – 2006. – 271 з.

10. Методологія дослідження теоретичних проблем міжнародного права [Текст] / [Д. І. Фельдман, Р. І.Курдюков, Л. Х. Мінгазов та інших.];науч. ред. Ю. Я. Баскін. – Казань : Вид-во Казан. ун-ту. – 1986. – 136 з.

11.Мигранти шлють мільярди [Текст ] // Річ. – 2007. – 23окт. (№ 176). – З. 20–24.

12. Міграція робочої сили в як вид зовнішньоекономічної діяльності [Текст ] // Бюлетень іноземної комерційної літератури. – 1999. – № 107. – З. 4–5.

13.Міграційніпроцеси всучасному світі :світовий,регіональний танаціональнийвиміри [Текст] :понятійнийапарат,концептуальніпідходи,теорія та практика:енцикл. / ред. Ю. І.Римаренко. – До. :Довiра, 1998. – 912 з.

14.Міжнароднеприватне право [Текст] /відп. ред. А. Довгерт. – До. : Port Royal, 2000 – Т. 2 :Двосторонніміжнародніекономічні домов України / ред. А. Довгерт. – 1312 з

15.Міжнародно-правовіпроблемипротидіїнелегальнійміграції таторгівліжінками (>теоретико-методологічнийаналіз) [Текст] /відп. ред. Ю. І.Римаренко. – До. :Ін-т держави й права ім. У. М.Корецького НАН України, 2003. – 532 з.

16.Мозоль, А. Характеристика йаналізміграційногозаконодавства таміграційнихпроцесів в Україні [Текст] : [>Регулюванняміграційнихпроцесів угалузяхпублічного права –конституційного йадміністративного] / А.Мозоль; Національнаакадеміявнутрішніхсправ України // Право України. – 2001. – №

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація