Реферати українською » Международные отношения » Співпраця РФ з країнами Близького Сходу в ООН


Реферат Співпраця РФ з країнами Близького Сходу в ООН

Страница 1 из 2 | Следующая страница

 

>Реферат

Співробітництво РФ із країнами Близького Сходу в ООН


Сучасні відносини Росії із арабськими країнами переважно склалися під впливом стійкого прагнення партнерів до розвитку співробітництва у різних галузях – політичної, економічної, культурної.

УначалеXXI в., попри що відбулися глибокі зміни у політичному і соціально-економічному курсі РФ й у арабському світі, вроссийско-арабских відносинах продовжує домінувати позитивний потенціал, бажання зберегти й надати додатковий поштовх розвитку партнерства. Особливо це у поточному десятилітті – інтенсивнішими і різнобічними стали політичні консультації, істотно розширилися і більш різноманітними торгово-економічні відносини, помітного розвитку отримали гуманітарні зв'язку. Отже, історичну спадщинуроссийско-арабских відносин створює сприятливе тло для плідного, конструктивної взаємодії партнерів, зокрема у межах ООН.

Разом про те і натомість загалом стійкою позитивної динаміки у взаєминах РФ з арабським світом існують проблемні зони. У значною мірою вони стосуються діяльності, здійснюваної РФ і арабськими країнами в ООН. До до їх числа ставляться такі питання:

– вироблення і реалізація заходів для ліквідації регіональних конфліктів на Близькому і Середньому Сході (близькосхідний конфлікт,западносахарский конфлікт, іракська проблема);

– профілактика міждержавних конфліктів у регіоні (тертя між ОАЕ та Іраном через острови і свободи судноплавства вОрмузском протоці; конфлікт між Алжиром і Марокко позападносахарской проблемі; протистояння між Єгиптом і Суданом, Ефіопією, іншими долини Ніла з питань господарського використання вод Ніла; тертя між країнами Межиріччя – Туреччиною, Сирією, Іраком через відкликання використанням вод Тигру і Євфрату тощо.);

– практика застосування міжнародні санкції (санкцій Ради Безпеки ООН) щодо про проблемних держав;

– заборона розробки і виробництва ЗМУ, включаючи реалізацію ядерних програм, тож інші.

Окремі проблеми, такі як курдська питання, хоча й розглядаються як частину "порядку денного ООН", з погляду профілактики міжнародних конфліктів, реалізації права народів самовизначення перебувають у зору ООН (консультації та т.п.) і тому також є об'єктами уваги і темами взаємних консультацій між РФ й зацікавленими арабськими державами, особливо такими, де живе курдська населення (Сирія, Ірак).

За всіма "проблемним зонам", безпосередньо що з безпекою держав регіону, Росія як постійний член Ради Безпеки проводить активні консультації та інші дії, незмінно враховуючи позиції й інтереси зацікавлених сторін перебуває, відповідних арабських країн. Зазвичай, конструктивна роль російської дипломатії у ООН, спрямовану врегулювання конфліктам та протиріч, зустрічає позитивний відгук арабських партнерів, і бажання співпрацювати (у вигляді взаємних консультацій, взаємних ініціатив тощо.) з російськими представниками. Разом про те неврегульованість регіональних конфліктів, відсутність системи регіональної безпеки, існуючі проблеми у сфері гарантій нерозповсюдження ЗМУ і виробництва, невирішеність інших питань, зокрема, наявних територіальних суперечок, зберігають великий простір для конструктивних ініціатив російської дипломатії у ООН.

До інших проблем, де позиції сторін у окремі аспекти розходяться або збігаються і вимагають взаємних широких консультацій із участю провідних світових держав – членів ООН і арабських держав, належать такі питання:

– створення регіональної безпеки;

– забезпечення свободи морського судноплавства (Дарданелли, Гібралтар,Ормузский протоку,Баб-Эль-Мандеб, Суецький канал);

– боротьби з міжнародним тероризмом;

– забезпечення енергетичну безпеку й т.д.

Тут також є значний потенціал співробітництва з єдиною метою зближення точок зору вироблення узгоджених позицій у сфері партнерів – же Росії та арабських держав, висування (спільних) ініціатив.

Важливим полем для взаємодії між партнерами "на майданчику" ООН є питання про визначення статусу (про самовизначенні) окремих територій (анклави Сєута і Мелілья, Західна Сахара, Південний Судан), і навіть проблема "бунтівних" територій як у самому регіоніБВСА, і у інших регіонах із компактним проживанням мусульманського населення. Нерідко цю проблему тісно ув'язана питанням міжнародного тероризму,наркотрафика, незаконної торгівлі зброєю, нелегальну міграцію, масової міграції, дефіциту медикаментів, продовольства та загрози масового голодування населення, іншими проявами гуманітарної катастрофи. Співробітництво (консультації) з арабськими країнами із цього питання, зокрема, з Марокко, Сирією, Йорданією, Суданом та інші, створює позитивний плацдарм у разі внесення питання на порядок денний ООН у цьому чи іншомуконкретно-историческом аспекті.

Участь Росії у врегулюванні проблеми навколо Лівану, можливий введення миротворчого контингенту разом з участю російських миротворців (в оптимально допустимому для РФ форматі) актуалізують роль Росії виглядала як миротворця у регіоніРБВСА поруч із продовженням її місії як коспонсора близькосхідного мирного процесу (поруч із ЄС, навіть ООН) й участю у миротворчій операції у Західному Сахарі.

Важливий аспект в оонівської діяльності Росії, що зачіпає регіон, є що у наданні міжнародним науковим співтовариством продовольчої у цілому гуманітарної допомоги населенню околицях, які від регіональних конфліктам та громадянських війн (Судан, Ірак, Палестина, інші).

Значний блок політичних, економічних, соціальних проблем регіону, у вирішенні яких бере активна РФ, охоплює Ініціатива великої вісімки по партнерства з країнамиРБВСА з метою підтримки політичних, економічних та соціальних реформ у регіоні, проголошена на саміті НАТО у Сі-Айленді 2004 року. (див. докладніше 1, з. 43–47; 2, з. 47–48). Успішна реалізація цілей і завдань Ініціативи, у якій бере активну участь Росія, пов'язані з діяльністю її найважливішого механізму – "Форуму для Майбутнього". Безсумнівно, за своїм значенням результати реформ далеко за рамки самого регіону.

Попри численні складності, із якими стикаються процеси модернізації існуючих і що зберігаються розбіжності у розумінні суті змін, між ініціаторами підтримки проведених змін і їх партнерами у регіоні, включаючи арабських країн, склався консенсус за більшістю ключових оцінок й питання, що з реформами.

Високий рівень злагоди між основними учасниками реалізації Ініціативи, що став можливий за умов краху "холодної громадянської війни" та становлення якісно нової виборчої системи міжнародних відносин, стала найважливішою умовою успішного старту "Форуму для Майбутнього". Проте за минулі півтора року тюремного проведено майже два десятки великих міжнародних зустрічей – конференцій, самітів, "круглих столів" – у яких було закладено основи багатостороннього проекту співробітництва у цілях підтримки реформ. Їх найважливішу складову стало спільна участь у форматі конструктивного діалогу представників урядових структур і закупівельних організацій, ділових кіл, і навіть неурядових організацій (НВО), тобто. основнихакторов громадянського суспільства. Саме сприяння формуванню стійкого громадянського суспільства,саморазвивающейся ринкової економіки через політичні, економічні та соціальні реформи становить "філософію" Ініціативи партнерів у Великий вісімці, і її реалізацію спрямовані їх свої головні зусилля (3, з. 1–3).

Вони включають комплекс заходів політичного, економічного, гуманітарного (соціального) характеру, реалізованих двома-, трьох- чи багатосторонній основі по провідним узгодженим напрямам співробітництва у форматі "Форуму для Майбутнього". У тому числі підтримка політичних реформ з метою сприяння демократизації та громадському брати участь у життя регіону системою заходів у рамках "Діалогу зі сприяння демократії"; допомогу у реалізації реформ у природничо-технічній освіті (сприяння підвищенню стандартів у сфері освіти, забезпечення її доступності, ліквідація неграмотності і реформа системи професіональною підготовкою); підтримка підприємництва, переважно малого середнього бізнесу – основа громадянського суспільства. Особливо виділено як одна з пріоритетних напрямів перетворень, підтримуваних "вісімкою", участі жінок на економічної та суспільно-політичному житті.

Сприяння формуванню підвалин життя і традицій громадянського суспільства, відповідно до "філософії" авторів Ініціативи, передбачає "налагодження діалогу між громадянським суспільством (неурядовими організаціями – НВО), уряд і парламентами" країн регіону, під час якого мають бути вироблені рекомендації всім зацікавленим учасникам – урядам, політичних партій, ЗМІ, інститутам громадянського суспільства країн регіону; надання сприяння процесу становлення НВО; укорінення транспарентності і верховенства права, забезпечення правами людини, викорінення корупції. Важливим елементом наміченого має стати освіту спеціальних фондів із засобів, виділених на добровільних засадах урядами,бизнес-сообществом та інші недержавними структурами на підтримку демократичного процесу, проектів із різним напрямам.

Завдяки комплексу заходів на регіональному і глобальному рівнях намічено у сфері підтримки підприємництва. У тому числі – фінансування, зокрема через спеціально створювані фонди проектів, ініціатив в розвитку малого середнього бізнесу, створення груп з лобіювання її інтересів, збільшення інвестицій у сферу діяльності малого середнього капіталу, розширення можливостей залучення новітніх, передових технологій, створення регіональних центрів підтримки підприємництва, сприяння зростанню професіоналізму у сфері підприємництва тощо.

І з названих напрямів реалізується "ініціативної" групою, що включаєстрану-члена великої вісімки й окремі (1–2) країни регіону. До цієї роботи можуть підключитися на ініціативної, добровільних засадах інші країни-партнери, міжнародні і національні організації. Так поступово буде охоплена вся проблематика підтримки підприємництва. Ініціативні учасники виступають як донори і Організатори збирання коштів в формовані фонди сприяння.

Широку підтримку з регіоні отримала позиція, суть якого у тому, що дуже важлива з початку реалізації ініціативи великої вісімки забезпечити атмосферу конструктивної співпраці між неурядовими і урядовими організаціями та структурами. Виключне значення має тут надання підтримки заходам, спрямованим для підвищення ролі жінок на політичного життя регіону, соціальній та у сфері діяльності малого середнього бізнесу. Підвищена увага у реалізації Ініціативи приділяється рекомендаціям, що з ліквідацією неграмотності, з великим реформою системи освіти, зокрема у сфері підготовки професійних кадрів розвитку управлінського досвіду у сфері малого середнього бізнесу, забезпеченням доступності вищої освіти серед молоді, серед особливо висока безробіття.

Одне з найбільш пріоритетних напрямів у цій галузі – реалізація комплексу заходів у сфері реформи та у країнахРБВСА, у якій бере участь РФ.

Разом водночас дедалі намічені плани можуть одержати підтримку спеціалізованих органів ООН (за співучасті РФ як однієї з учасників Ініціативи і партнера по "Форуму для Майбутнього").

У регіоні хоч і серед партнерів у "Великий вісімці" поширена думка, за якою успішні реформи благотворно позначаться мирний процес врегулювання, й прискорять його. Це підвищує роль і значення зусиль РФ, прикладених у межах Ініціативи, і розширює полі для партнерства із країнамиРБВСА.

Особливе місце у потенціалі співробітництва РФ з арабськими державами належить позиції Росії з реформі ООН, котра враховує підходи різних країн до вирішення цієї гостру й дуже делікатній проблеми (4).

Позиції арабських держав з проблемі реформування переважно зводяться до наступним вимогам:

– збільшити кількість членів ООН, зокрема шляхом включення 1–2 арабських держав у його постійних членів;

– збільшити ефективність діяльності ряду найважливіших органів Об'єднаних Націй (Комісії з прав людини, комісії з миротворчості);

– досягти через реформу прозорості у роботі Організації, її апарату і тим самим підвищити їх ефективність;

– впорядкувати діяльність Міжнародного судна у Гаазі, яка, зі своїми погляду, заслуговує на критику;

– змінити підходи до практики застосування міжнародні санкції, що значною частини арабський світ оцінюється негативно тощо.

У результаті дискусії особливої гостроти придбав питання ув'язці ходу реформ з формуванням бюджету ООН. Це з тим, нинішня позиція основних донорів ООН, у яких доводиться 85% всіх платежів до бюджету, чревата найжорстокішим фінансовим кризою й, паралічем всієї діяльності організації. Це може статися у тому випадку, якщо пропозиції, висунуті навіть іншими донорами ООН, і надалі ігноруватимуться. Але хід дискусії користь переважання позитивної динаміки в позиціях її учасників, хоча у основі такої зрушення лежить як добру волю, а й елемент примусу.

Коли проаналізувати ставлення держав Близького Сходу, і Північної Африки до проблеми реформ, то, при всіх різному їх позиціях за тими або іншим суб'єктам аспектам реформ, превалює думка на ООН як у яка має адекватної альтернативи універсальний у цілому дієвий інструмент країн світу, стримуючий розростання регіональних еліт і інших конфліктів, що сприяє економічного розвитку та соціального прогресу, сприяє багатокультурному і гуманітарним спілкуванню у регіоні та поза ним (5,с.173–192). Тому країни регіону на більшості своїй прагнуть недопущення паралічу Організації. Отже, існує широка основа для взаємодії РФ і арабських країн області реформування ООН.

Однак, які стоять перед російської дипломатією у сфері, складні, і різноманітні, що потребує активної консультаційної роботи з партнерами з Каспійського регіону та інші членами країн світу.

Торкаючись розбіжностей в оцінках реформування і позицій різних країн, годі применшувати масштабу зусиль, які мають докласти подолання. А ще вказує поява низки держав, котрі намагаються відстояти групові інтереси у питанні суті й методах реалізації назрілих змін. Причому окремі країни, і такі чимало, мають свої власні оцінки й позиції щодо цієї проблеми і не готові були йти на компроміси без скрупульозного опрацювання коїться з іншими членами ООН відновлення всього комплексу питань, оцінок й пошуку взаємоприйнятних рішень. Сповна це стосується і до арабських держав.

Про складності завдань із реформі ООН свідчить, зокрема, те, що промислово розвинених країн, включаючи США, навряд чи відмовляться від своїх позицій, хоча, мабуть, шукатимуть взаємоприйнятні і розумні рішення.

Разом про те ефективне реформування Організації з урахуванням компромісних підходів має під ними реальний грунт і під час кількох умов.

По-перше, якщо реформування самої ООН перекласти на площину досягнення всеосяжних домовленостей, які враховували, по меншою мірою, два принципові моменти у ">внутриооновской" діяльності:

– необхідність підвищення ефективності роботи ООН, досягнення прозорості всіх видів її й рішучого припинення масштабної корупції;

– важливість збереження Об'єднаних Націй, недопущення паралічу у її роботі.

Аналіз численних подій останніх, пов'язаних безпосередньо чи опосередковано з реформуванням долею ООН, показує, що з самому критичному підході щодо оцінки позиції й агентської діяльності тих чи інших груп держав, обидві ці умови переважно чи багато в чому дотримуються, зокрема і тих Членами Організації, що входять у групу арабських держав.

У позиції арабських країн щодо реформування і ув'язування його

Страница 1 из 2 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація