Реферати українською » Международные отношения » Гуманітарна діяльність ООН у Палестині


Реферат Гуманітарна діяльність ООН у Палестині

Страница 1 из 3 | Следующая страница

>Реферат: Гуманітарна діяльність ООН в Палестині


Нескінченні війни, збройні конфлікти і їхні наслідки, такі як голод, потоки біженців і переміщених осіб, є гострими світовими і міжнародними проблемами початку ХХІ століття.

У нескінченно великому ряду близькосхідних проблем протягом понад 50 гостра питання палестинських біженців, що виник після освіти Держави Ізраїль у 1948 р. Вже світове співтовариство усвідомлювало масштаби проблеми біженців, і Організація Об'єднаних Націй вирішила установі самостійний переробний підрозділ у межах системи ООН, підзвітного безпосередньо Генеральній Асамблеї.

Зараз палестинська діаспора розкидана практично на всій земній кулі, але найбільше палестинців - близько чотирьох млн. людина - мешкають біля Йорданії, Сирії, Лівану, на Західному березі ріки Йордан та Секторі Газа.

За період, що передував проголошення державу Ізраїль, відразу ж після що спалахнули за цим сутичок між арабами і євреями близько 750 тис. палестинців було вигнано або перебувають змушеними втекти з районів, які під контролем євреїв. ООН намагалася домовитися про повернення там, але Ізраїль блокував переговори.

Допомога палестинським біженцям на ранніх етапах надавали різні неурядовими організаціями, такі як: Міжнародний Комітет Червоного Хреста, Ліга Товариств Червоного Хреста і Комітет Сприяння Американським Друзям. Після утворення листопаді 1948 р. Органу ООН допомоги палестинським біженцям (>UNRPR), робота цих та багатьох інших неурядових організацій координувалися і проводилася саме під його егідою цього важливого органу. У надання допомоги взяли участь і інші організації системи ООН: Дитячий фонд (ЮНІСЕФ), Всесвітня ОрганізаціяЗдравоохранения (>BO3), Продовольча і сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародна організація у справах біженців (МОБ).

У грудні 1949 р. Генеральна Асамблея ООН ухвалила заснуватиБлижневосточное Агентство Організації Об'єднаних Націй на допомогу палестинським біженцям та молодіжні організації робіт (>БАПОР). Рішення було винесено тоді, коли всі ясно, що уряд новоствореного Держави Ізраїль навряд чи погодиться з поверненням з його територію скільки-небудь істотного числа біженців.

Ініціатором рішення з приводу створенняБАПОР виступило уряд США, яке запропонувало Генеральній Асамблеї створити тимчасове спеціальну установу, до функцій якого входило б подальше допомогу палестинським біженцям, але переважно - організація великомасштабних проектів розвитку. Арабські держави з такою пропозицією лише по тому, як отримали запевнили, що іпотечна установаБАПОР нічого очікувати загрожувати праву біженців з поверненням там відповідно до резолюції 194 (III) Генеральної асамблеї від 11 грудня 1948 р. Про це прямо в резолюції 302 (IV) Генеральної асамблеї від 8 грудня 1949 р.,утвердившей мандатБАПОР. Мандат Агентства оновлюється кожні 3 року. У 2002 р. мандат було знову оновлено і продовжений чергове термін до 30 червня 2005 р.

Безпосередньо на роботу на місцяхБАПОР приступило 1 Травня 1950 р. Агентство взяла він функціїUNRPR і у своїй роботі використало документацію реєстрацію біженців, котру вів ця та інші міжнародних організацій. Кількість палестинських біженців тоді становила 950 тис. людина.

Відповідно до затвердженим мандатомБАПОР зобов'язане "здійснювати програми надання прямий допомоги палестинським біженцям співробітництва з місцевими урядами", "проводити консультації урядам країн Близького Сходу прозаблаговременном прийнятті заходів у разі припинення надання міжнародної фінансової допомоги", і навіть вирішувати питання, що стосуються дій Агентства на етапі, коли надана допомога большє нє потрібно. Загальний огляд програм, тож діяльностіБАПОР проводиться Консультативній комісією у складі 10 членів, куди входять представники основних донорів агентства й урядів країн. Комісія підтримує робочі зв'язки Польщі з Організацією звільнення Палестини.

У 2002 р. в оновленому мандатіБАПОР Генеральна Асамблея ООН відбила свій намір "продовжувати надання безпосередньою й надзвичайної допомоги палестинським біженцям на окупованих територіях України і інших країнах, що у віданніБАПОР", і навіть відзначила "істотну роль присутності й досвід роботи Агентства на місцях і батько всіх територіях, підзвітнихБАПОР".

УБАПОР на даний момент установи був детального статуту, і з часом Агентство розробило свій власний робоче визначення поняття "біженець", закріплене у його Єдиних інструкціях по реєстрації. Відповідно до цих інструкціям, палестинськими біженцями вважаються люди, котрим Палестина була звичайною місцем проживання протягом щонайменше два роки на початок конфлікту 1948 р., які під час цього конфлікту втратили свої місця і гроші на прожиття і в цьому в 1948 р. захисток у тих районах, де дієБАПОР. Натомість нащадки таких біженців мають право отримання відповідних послуг.

Є кілька груп, і категорій палестинських біженців і тимчасово переміщених осіб:

біженці, зареєстрованіБАПОР в 1948 р., та його нащадки;

незареєстровані в 1948 р. біженці та його нащадки;

тимчасово переміщені палестинці біля Ізраїлю;

палестинці, переміщені внаслідок війни 1967 р., та його нащадки.

ДіяльністьБАПОР поширюється лише з зареєстрованих палестинських біженців, жителів територіях, підзвітних Агентству. По офіційними даними наприкінці 2002 р., число палестинців, які перебувають під опікою Агентства, досягло 3,9 млн. людина.

>БАПОР відповідально при проведенні заходів - за програмами у природничо-технічній освіті, надання послуг у сфері охорони здоров'я, з надання надзвичайної допомогу й соціальних послуг - як у межах, і поза таборів. Агентство не управляє таборами, і навіть з визначення немає скільки-небудь вираженої політичної позиції з здійсненні своєї роботи у таборах біженців.

Третина палестинських біженців, які перебувають під опікоюБАПОР, тобто. близько 1,3 млн. людина, постійно проживають у 59 таборах біженців. Центри з надання послуг і допомоги розташовуються як у територіях таборів, "визнаних" і зареєстрованихБАПОР, і поза ними, часто поблизу районів великий концентрації біженців (наприклад, Ярмука поблизу Дамаска). Послугами, наданими у тих центрах, можуть користуватися як біженці, і інші жителі району.

Ще 2/3 у складі палестинців, зареєстрованихБАПОР, проживають у містах або з їхньої околицях у країнах, що співробітничають із Агентством.

Земля під будівництво й організацію таборів виділяється урядами країн, приймаючих біженців. Це переважно ділянки, перебувають у приватної власності, і тимчасово орендовані державою, і навіть ділянки, які знаходяться в держави.БАПОР перестав бути власником землі, воно лише тимчасово нею розпоряджається.

У кожному таборі організований офіс на представникаБАПОР, якого може звернутися біженець, а той, своєю чергою, зобов'язаний передати всі прохання, звіти інші документи до місцевого регіональне відділенняБАПОР. Відповідальність забезпечення безпеки в таборах лежить місцеву владу. Умови проживання, у таборах дуже важкі: це щільно заселені райони з невідповідною прийнятим нормам інфраструктурою (потребують капітального відремонтувати дорогу і каналізаційна система).

На діяльністьБАПОР організацію системи ООН поширюються відповідні резолюції ООН, включаючи всі документи, що стосуються палестинського питання.

>БАПОР не бере участь у переговори з мирному вирішенню Близькосхідного конфлікту, і навіть не залучено в обговорення довгострокових рішень проблем палестинських біженців. Діяльність Агентства, власне, носить гуманітарний характер, яке мандат, затверджений Генеральної Асамблеєю ООН, обмежує його дії наданням допомогу й наданням найнеобхідніших послуг біженцям. Безумовно, кожен підписаного документа у межах мирного врегулювання протистояння на Близькому Сході у тому чи іншою мірою впливає діяльність й обов'язкиБАПОР. Приміром, із заснуванням Палестинської Національної Адміністрації (>ПНА) генеральний секретар ООН запропонувавБАПОР в обмежених межах розширити сферу своєї діяльності, включивши до неї функції "пасивного захисту" на окупованих Ізраїлем територіях Західним берегом й інформаційного секторів Газа. У прийнятих після цього резолюціях Генеральної асамблеї цей підхід має підтримку, у результаті розробили схема правову допомогу, було залучено додаткові місцеві та укладені міжнародні працівники та спрямовані спостерігачі для моніторингу над виконанням правами людини.

Агентство перейшло лише нову фазу ближчих відносин із палестинського народу. Затим підписання вересні 1993 р. Декларації "Про засади палестинського самоврядування на окупованих територіях"БАПОР з метою підтримки мирного процесу приступила до здійсненню "Програми реалізації світу". Програма охоплювала проекти з поліпшенню стану навчальних установ і медичних закладів, будівництва житла та інфраструктури у разі надзвичайних ситуацій, і навіть надання позичок для бізнесу. І тому Агентство залучило фінансові ресурси 22 своїх країн-донорів.

Поруч із установоюБАПОР в ООН тривали переговори щодо створенні органу, яким згодом стало Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. Проте, коли було створеноБАПОР, арабські держави наполягали у тому, щоб палестинські біженці, отримували допомогу з лінії Агентства, не включалися в мандат УВКБ ООН й у сферу дії Конвенції Організації Об'єднаних Націй про статус біженців 1951 р. Арабські держави були тим, щобобсуждавшееся під час роботи над проектом Конвенції визначення поняття "біженець" на індивідуальних засадах не підірвало становище палестинців, чиї права з поверненням на груповий основі вже було визнано в резолюціях Генеральної асамблеї. Інші боку висловлювали побоювання у зв'язку з тим, що неполітичний характер діяльності, передбачений для що створювалася УВКБ ООН, буде несумісний із вкрай політизованим характером палестинського питання.

Саме тому зі сфери дії прийнятого у 1950 р. Статуту УВКБ ООН і Конвенції ООН про статус біженців 1951 р. опинився "особи, що на даний час користуються захистом чи допомогою" інших органів чи установ Організації Об'єднаних Націй. Географічно розмахБАПОР, як було вже згадано, обмежується п'ятьма територіями. Палестинський біженець підпадає під мандат УВКБ ООН або під дію Конвенції 1951 р. лише тому випадку, якщо виявляється поза географічних рамок діяльностіБАПОР. Так, вже протягом понад 50 триває і тісне співробітництво цих двох організацій. УВКБ головне органом у системі організацій, покликаних реагувати попри всі великомасштабні надзвичайні ситуації, пов'язані з біженцями, як і й раніше, у межах своєї конституції продовжує надавати той чи інший допомогу палестинським біженцям, які є поза п'яти країн, підзвітнихБАПОР.

Порівнюючи ці дві організації, слід зазначити основоположні принципи роботи кожної їх.

До обов'язківБАПОР входить допомогу як надаваних послуг лише одному гуртові людей - палестинським біженцям, і лише їх, зареєстрованих і територій дії Агентства, тоді як УВКБ відповідально за долю біженців в усьому світі. До завданьБАПОР на відміну УВКБ ООН успіхом не входить пошук постійних рішень для які перебувають під його опікою біженців. З іншого боку, мандатБАПОР стосується переважно надання біженцям гуманітарної допомогу й основних послуг, а чи не надання міжнародної захисту, ніж у на відміну відБАПОР насамперед покликане займатися УВКБ ООН.БАПОР були надані повноваження з захисту палестинських біженців - ця відповідальність повністю покладено на країни притулку.

УнікальністьБАПОР ще що у цьому, що є єдиним агентством системи ООН, яке підзвітний безпосередньо Генеральній Асамблеї ООН.

На відміну від інших організацій системи ООН, які проводять своєї діяльності через місцева влада й інші керівні агентства,БАПОР працює із палестинськими біженцями безпосередньо, без посередників. Це дозволяє ефективно координувати роботу свого персоналу (більш 23,5 тис. людина) і швидкого реагування на складаються обставини.

У цих областях, освіта і здоров'я,БАПОР тісно співробітничає з ЮНЕСКО і ВООЗ. На виконання своїх програм допомоги палестинським біженцям обидві організації виділили кваліфікованих фахівців-міжнародників. Агентство постійно отримує поставки медикаментів від ЮНІСЕФ та Фонду ООН стосовно діяльності у сфері народонаселення (>ЮНФПА).

>БАПОР також співпрацює зі спеціальним представником ООН на Близькому Сході, призначеним з метою сприяння досягненню мирного врегулювати ситуацію у регіоні.

Протягом усього свого існування Агентство тісно співробітничає з численними неурядовими організаціями в областях, як медицина, техніка, просвітництво, соціальній та галузі захисту правами людини.

Стосунки міжОккупированними територіями (з 1994 р. Палестинської Національної Адміністрацією -ПНА) і Державою Ізраїль завжди, були непростими, що у своє чергу відбивалося на діяльностіБАПОР і промислових умовах проживання палестинських біженців.

Вже сама постановка чисельність палестинських біженців спірне і однією з численних "перепон" в арабо-ізраїльський конфлікт. На момент створення травні 1948 р. Держави Ізраїль арабське та єврейське населення Палестини, колишньої під керівництвом Великобританії, перебував у стані боротьби. За проголошенням Держави Ізраїль пішла інтервенція із боку окремих арабських держав, і цього що грянув конфлікту 700-800 тис. палестинців мусили шукати гранти притулку, насамперед, на Західному березі ріки Йордан, у секторі Газа, у Йорданію, Лівані та Сирії. Близько 150 тис. палестинців залишилися у Ізраїлі й стали громадянами нової держави.

Усвідомлюючи масштаби проблеми, обидві сторони погодилися створення міжнародного механізму надання компенсації арабам і євреям, котрі почали біженцями у створення Держави Ізраїль (йдеться про палестинцях, втратили через війну свої місця і рідну землі і євреїв, втікачів із арабських країн). Ізраїль погодився надавати фінансової підтримки нової організації. Більшість необхідних мільярдами доларів мала вступити з міжнародних джерел (зокрема й багаті арабських країн). Ізраїль також зобов'язався підтримувати програму возз'єднання палестинських сімей, яку проводив між 1949 і 1967 рр. За цей період було будуть репатрійовані майже 60 тис. палестинських біженців. Гуманітарні критерії ухвалення рішення возз'єднання сімей розробили Ізраїлем. Додатково майже 500 тис. біженців мали розселитися в Палестинському державі при міжнародної підтримці.

Далі позиції обох сторін розходяться.

Ізраїль погоджувався прийняти до 10 тис. біженців у межах возз'єднання родин у протягом кілька років.

Ізраїль погодився поспівчувати біженцям за пережиті страждання втрати і навіть запропонував свої фінансові що у їх розселення та для реабілітації. Його відмова прийняти він "первородний гріх" виникнення проблеми біженців відповідав ізраїльської версії, за якою саме арабських країн створили цієї проблеми, відмовившись визнати до Держави Ізраїль в 1948 р. і почавши масоване наступ з його знищення.

З ізраїльської погляду, визнання "права з поверненням", навіть тоді як цей час палестинці не наполягають з його реалізації, може створити дуже небезпечний прецедент для пред'явлення Ізраїлю інших претензій

Страница 1 из 3 | Следующая страница

Схожі реферати:

Навігація